Рішення

від 18.05.2022 по справі 640/10353/20

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

19 травня 2022 року м. Київ № 640/10353/20

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Шулежка В.П., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Центральна фармацевтична компанія» до Комунального підприємства «Київблагоустрій» виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) про визнання протиправним та скасування припису,

В С Т А Н О В И В:

До Окружного адміністративного суду міста Києва звернулось товариство з обмеженою відповідальністю «Центральна фармацевтична компанія» (далі - позивач, ТОВ «ЦФК») з позовом до Комунального підприємства «Київблагоустрій» виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) (далі - відповідач, КП «Київблагоустрій»), в якому просить визнати протиправним та скасувати припис КП «Київблагоустрій» від 07.05.2020 № 2010034, складений Інспектором І категорії Івасенко С.В.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що позивач запланував приведення планових робіт на об`єкті, використовуваному у господарській діяльності у відповідність до нових норм та правил, які не потребують документів, що дають право на їх виконання, а тому вимоги припису є протиправними, а припис підлягає скасуванню.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 15.05.2020 відкрито провадження в адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін.

Представник відповідача подав відзив на позовну заяву, в якому зазначив, що оскільки проведення позивачем будівельних робіт, пов`язане зі зміною зовнішньої конфігурації приміщень, то відповідно до норм чинного законодавства позивачу необхідно було отримати містобудівні умови та обмеження, що ним не виконано. Однак позивач не надав жодних дозвільних документів на встановлення вхідної групи за адресою: м. Київ, проспект Свободи, 15, тому припис винесений правомірно та у відповідності до вимог чинного законодавства.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 09.06.2020 відмовлено у задоволенні клопотання відповідача про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 28.05.2020 відмовлено у задоволенні заяви позивача про забезпечення позову.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.

Інспектором І категорії КП «Київблагоустрій» Івасенко С.В. винесено припис від 07.05.2020 №2010034, в якому запропоновано надати дозвільну документацію на встановлення вхідної групи на тимчасове порушення благоустрою; у разі невиконання вимог припису будуть вжиті відповідні заходи згідно чинного законодавства.

Вважаючи припис протиправним та таким, що підлягає скасуванню, а свої права та охоронювані законом інтереси порушеними, позивач звернувся з позовом до суду.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного.

Відповідно до частини першої статті 1 Закону України «Про благоустрій населених пунктів» від 06.09.2005 №2807-IV (далі - Закон №2807-ІV), в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин, благоустрій населених пунктів - це комплекс робіт з інженерного захисту, розчищення, осушення та озеленення території, а також соціально-економічних, організаційно-правових та екологічних заходів з покращення мікроклімату, санітарного очищення, зниження рівня шуму та інше, що здійснюється на території населеного пункту з метою її раціонального використання, належного утримання та охорони, створення умов захисту і відновлення сприятливого для життєдіяльності людини довкілля.

Згідно частини першої статті 5 цього Закону управління у сфері благоустрою населених пунктів здійснюють Кабінет Міністрів України, центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері житлово-комунального господарства, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, місцеві державні адміністрації, органи місцевого самоврядування та інші органи влади в межах їх повноважень.

Згідно зі статтею 14 Закону №2807-ІV об`єкти благоустрою використовуються відповідно до їх функціонального призначення для забезпечення сприятливих умов життєдіяльності людини на засадах їх раціонального використання та охорони з урахуванням вимог правил благоустрою території населених пунктів, інших вимог, передбачених законодавством.

Частиною першою статті 34 Закону №2807-ІV встановлено, що правила благоустрою території населеного пункту - нормативно-правовий акт, яким установлюється порядок благоустрою та утримання територій об`єктів благоустрою.

Правила розробляються на підставі Типових правил благоустрою території населеного пункту для всіх сіл, селищ, міст і затверджуються відповідними органами місцевого самоврядування.

Відповідно до частини 1 статті 39 цього Закону державний контроль за дотриманням законодавства у сфері благоустрою території населених пунктів здійснюється місцевими державними адміністраціями.

Згідно пункту 2 частини 1 статті 22 Закону України «Про столицю України - місто-герой Київ» у зв`язку зі здійсненням містом Києвом функцій столиці України Київська міська рада та Київська міська державна адміністрація, кожна в межах своєї компетенції, встановленої законами України, мають право встановлювати порядок утримання та експлуатації об`єктів, розташованих у місті, та прилеглої до них території, правила благоустрою, торговельного, побутового, транспортного, житлово-комунального та іншого соціально-культурного обслуговування, визначати особливості землекористування та використання інших природних ресурсів.

Рішенням Київської міської ради II сесії VI скликання від 25 грудня 2008 року №1051/1051 затверджені Правила благоустрою міста Києва (далі - Правила), які визначають правові, економічні, екологічні, соціальні та організаційні засади благоустрою міста і спрямовані на створення умов, сприятливих для життєдіяльності людини.

Відповідно до підпункту 20.2.1 пункту 20.2 розділу ХХ Правил, якщо під час перевірки виявлені причини та умови, які можуть спричинити порушення благоустрою, посадова особа контролюючого органу зобов`язана скласти та видати офіційний документ - припис, який є обов`язковим для виконання в термін до трьох діб особами, які є відповідальними за утримання об`єктів благоустрою.

У приписі зазначаються: дата і місце його складання, посада, прізвище, ім`я, по батькові особи, яка склала припис, відомості про особу, на яку складений припис, та надаються пропозиції щодо усунення причин та умов, які спричиняють порушення благоустрою території.

Посадова особа, яка винесла припис, здійснює фотофіксацію наклеєного припису поряд з Ордером на розміщення тимчасової споруди (малої архітектурної форми) у випадку його наявності або на фронтальній частині тимчасової споруди (малої архітектурної форми). При цьому щонайменше на одній з фотографій має бути чітко та розбірливо видно інформацію про номер та дату складення припису.

Матеріали фотофіксації долучаються до припису, про що в приписі робиться відповідний запис, а власник (користувач) тимчасової споруди (малої архітектурної форми) вважається повідомленим про винесення припису належним чином.

Пунктом 13.3.1 Правил у разі виявлення самовільно розміщених (встановлених) малих архітектурних форм, тимчасових споруд торговельного, побутового, соціально-культурного чи іншого призначення для здійснення підприємницької діяльності, в т. ч. тимчасових споруд торговельного, побутового, соціально-культурного чи іншого призначення для здійснення підприємницької діяльності, паспорти прив`язки яких анульовані або строк дії яких закінчився, самовільно розміщених (встановлених) засобів пересувної дрібнороздрібної торговельної мережі (автомагазини, автокафе, автокавярні, авторозвозки, автоцистерни, лавки-автопричепи, візки, спеціальне технологічне обладнання (низькотемпературні лотки-прилавки) тощо) на розміщення яких відсутні оформлені в установленому порядку документи) уповноважені особи Департаменту міського благоустрою та збереження природного середовища виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), структурних підрозділів з питань контролю за благоустроєм районних в місті Києві державних адміністрацій, комунального підприємства виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) «Київблагоустрій» (далі - КП «Київблагоустрій) вносять припис його власнику (користувачу або особі, яка здійснила розміщення (встановлення)) з вимогою усунення порушень шляхом проведення демонтажу малої архітектурної форми, тимчасової споруди торговельного, побутового, соціально-культурного чи іншого призначення для здійснення підприємницької діяльності.

Відповідно до пункту 1 Положення про головного інспектора та інспекторів з благоустрою міста Києва, затвердженого рішенням Київської міської ради «Про міський благоустрій» від 23.10.2013 №246/9734 (далі - Положення), головний інспектор та інспектор з благоустрою міста Києва - посадові особи управління контролю за благоустроєм міста Києва Департаменту міського благоустрою та збереження природного середовища виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), інспектори районних в місті Києві відділів контролю за благоустроєм, інспектори КП «Київблагоустрій» наділені повноваженнями із здійснення контролю за станом благоустрою населеного пункту, виконанням Правил благоустрою міста Києва, а також притягнення винних до відповідальності за порушення законодавства у сфері благоустрою.

В силу пункту 3 вказаного Положення, головний інспектор та інспектори з благоустрою міста Києва, зокрема, контролюють стан благоустрою міста Києва; здійснюють контроль за дотриманням Правил благоустрою міста Києва.

Отже, повноваження, зокрема інспекторів КП «Київблагоустрій» проводити перевірки у сфері благоустрою міста та виносити приписи передбачено пп. 20.2.1 п. 20.2 та пп. 13.3.1 п. 13.3 Правил благоустрою міста Києва, Положенням про головного інспектора та інспекторів з благоустрою міста Києва.

Як вбачається з матеріалів справи, 07.05.2020 Інспектором І категорії КП «Київблагоустрій» Івасенко С.В. проведено перевірку правомірності встановлення вхідної групи за адресою: м. Київ, проспект Свободи 15 та складено припис від 07.05.2020 №2010034, в якому запропоновано надати дозвільну документацію на встановлення вхідної групи.

Інспектором КП «Київблагоустрій» у зв`язку з відсутністю власника об`єкта, здійснено фотофіксацію наклеювання припису у відповідності до пп. 20.2.1 п. 20.2 Правил благоустрою міста Києва.

Пунктом 1.4.4 Правил утримання жилих будинків та прибудинкових територій, затверджених наказом Держжитлокомунгоспу України 17.05.2005 №76 передбачено, що переобладнання і перепланування жилих будинків, жилих і нежилих у жилих будинках приміщень, що призводять до порушення тривкості або руйнації несучих конструкцій будинку, погіршення цілісності і зовнішнього вигляду фасадів, порушення вимог протипожежної безпеки та засобів протипожежного захисту, не допускається. Перепланування жилих будинків, жилих і нежилих у жилих будинках приміщень, що погіршує умови експлуатації і проживання всіх або окремих громадян у будинку або квартирі, не допускається.

Відповідно до п.8.14 ДБН В.3.2.-2-2-2009 «Житлові будинки. Реконструкція та капітальний ремонт» при проектуванні реконструкції житлових будинків допускається зміна їх фасадів, яка повинна носити системний характер, єдиний для всього будинку. При проектуванні реконструкції, капітальних ремонтів і перепланувань окремих квартир заборонено: утеплення і скління існуючих балконів і лоджій, улаштування нових і розширення існуючих балконів і скління; улаштування нових віконних прорізів і розширення існуючих віконних і балконів прорізів; зміна форм і кольорів віконних рам і балконних дверей.

Згідно із п. 11.7 ДБН В.3.2.-2-2-2009 при проектуванні реконструкції і капітального ремонту житлових будинків слід складати перелік проектних рішень, які є обґрунтованими відхиленнями від обов`язкових вимог НД у частині пожежної безпеки, які мають бути погоджені з органами державного пожежного нагляду у порядку, передбаченому НАПБ Б.02.014.

Пунктом 4 Правил користування приміщеннями житлових будинків, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 24.01.2006 №45 визначено право власників, наймачів (орендарів) приміщень житлових будинків на переобладнання і перепланування житлових і підсобних приміщень, балконів і лоджій за відповідними проектами без обмеження інтересів інших громадян, які проживають у будинку, з дозволу власника будинку (квартири) та органу місцевого самоврядування, виданого в установленому порядку.

Пунктом 5 вказаних Правил № 45 та ч. 3 ст. 20 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» передбачено обов`язок споживача дотримуватися вимог нормативно-правових актів у сфері житлово-комунальних послуг, пожежної і газової безпеки, санітарних норм і правил.

За приписами статті 28 Закону України «Про архітектурну діяльність» власники та користувачі об`єктів архітектури зобов`язані утримувати в належному стані будинки і споруди, а так само закріплені за ними земельні ділянки, забезпечувати поточний огляд, періодичне обстеження і паспортизацію об`єкта, додержуватися під час експлуатації об`єкта архітектури вимог, визначених у його паспорті, а також вимог законодавства.

Згідно зі статтею 25 Закону України «Про основи містобудування» передбачена відповідальність за порушення містобудівного законодавства. Особи, винні у виконанні будівельних чи реставраційних робіт без дозволу та затвердженого у встановленому порядку проекту або з відхиленням від нього несуть відповідальність, передбачену законом.

В ході розгляду справи, позивачем не надано відповідачу, як і не надано до суду, дозволи на проведення відповідних робіт з реконструкції належного йому об`єкту за адресою: м. Київ, проспект Свободи, 15, не надано дозвіл на використання земельної ділянки задля організації окремого входу (власником земельної ділянки є Київська міська рада).

Також позивачем не надано документів щодо видачі Департаментом містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації} містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки за адресою: м. Київ, проспект Свободи, 15.

Крім того, як зазначив відповідач, у позивача відсутня контрольна картка на тимчасове порушення благоустрою, виданої Департаментом міського благоустрою відповідно до Правил благоустрою міста Києва.

Закон України «Про регулювання містобудівної діяльності» встановлює правові та організаційні основи містобудівної діяльності і спрямований на забезпечення сталого розвитку територій з урахуванням державних, громадських та приватних інтересів.

Згідно положень ст. 29 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» основними складовими вихідних даних є: 1) містобудівні умови та обмеження; 2) технічні умови; 3) завдання на проектування. Фізична або юридична особа, яка подала виконавчому органові сільської, селищної, міської ради або у разі розміщення земельної ділянки за межами населених пунктів - районній державній адміністрації заяву про намір щодо забудови земельної ділянки, що перебуває у власності або користуванні такої особи, повинна одержати містобудівні умови та обмеження для проектування об`єкта будівництва.

Відповідно до частини п`ятої статті 26 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» проектування та будівництво об`єктів здійснюється власниками або користувачами земельних ділянок у такому порядку: 1) отримання замовником або проектувальником вихідних даних; 2) розроблення проектної документації та проведення у випадках, передбачених статтею З цього Закону, її експертизи; 3) затвердження проектної документації; 4) виконання підготовчих та будівельних робіт; 5) прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів; 6) реєстрація права власності на об`єкт містобудування.

Згідно з частиною першою статті 31 вказаного Закону проектна документація на будівництво об`єктів розробляється у порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері містобудування, з урахуванням вимог містобудівної документації та вихідних даних і дотриманням вимог законодавства, будівельних норм, державних стандартів і правил та затверджується замовником.

Порядок надання містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки, їх склад та зміст, затверджений Наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України 07.07.2011 №109, який визначає процедуру надання містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки, їх склад та зміст.

Із фотофіксації наданої до припису №2010034 від 07.05.2020 вбачається, що реконструкція передбачає зміну зовнішньої конфігурації квартири та житлового будинку (зміна фасаду) шляхом влаштування окремого входу до приміщень квартири за рахунок влаштування прорізу у зовнішній стіні квартири зі сторони ганку.

Оскільки проведення даних будівельних робіт пов`язане зі зміною зовнішньої конфігурації приміщень, то суд погоджується з твердженням відповідача про те, що відповідно до норм чинного законодавства позивачу необхідно було отримати містобудівні умови та обмеження, що ним не виконано.

Департамент з питань державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (КМДА) здійснює повноваження щодо державного архітектурно-будівельного контролю в місті Києві та дозвільно- декларативних функцій щодо об`єктів незначного (СС1) та середнього (СС2) класу наслідків (відповідальності) з 12.10.2016.

Відповідно до п.11 Порядку № 466 замовник несе відповідальність за повноту та достовірність даних, зазначених у поданому ним повідомленні про початок виконання підготовчих або будівельних робіт.

Згідно із п.16 Порядку № 461 замовник несе відповідальність за повноту та достовірність даних, зазначених у поданій ним декларації чи акті готовності об`єкта до експлуатації, за експлуатацію об`єкта без зареєстрованої декларації або сертифіката.

Відповідно до статті 41 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» державний архітектурно-будівельний контроль - це сукупність заходів, спрямованих на дотримання замовниками, проектувальниками, підрядниками та експертними організаціями вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт.

З матеріалів справи вбачається, що з урахуванням викладених вище положень чинного законодавства, встановлено що власником не отримано згоду балансоутримувача житлового будинку, власника або користувача земельної ділянки, власників (співвласників) суміжних приміщень, інтереси яких зачіпаються, на проектне рішення для влаштування вхідної групи.

Зважаючи на викладене вище, суд вважає, що відповідачем при складенні оскаржуваного припису діяв на підставі, у межах повноважень, та у спосіб, що передбачені законодавством України.

Беручи до уваги вищенаведене в сукупності, повно та всебічно проаналізувавши матеріали справи та надані сторонами докази, суд дійшов висновку, що заявлені позовні вимоги є необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.

Згідно з частиною першою статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Частиною другою статті 74 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Відповідно до частин 1, 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

В даному випадку позивачем не надано достатньо належних та допустимих доказів в підтвердження обставин, якими обґрунтовані його позовні вимоги.

Натомість, відповідач належним чином виконав обов`язок щодо доказування правомірності своїх дій та прийняття оскаржуваного рішення.

З урахуванням викладеного, системно проаналізувавши положення чинного законодавства України та надавши оцінку доказам, наявним у матеріалах справи, суд дійшов висновку про необґрунтованість позовних вимог та відсутність підстав для їх задоволення.

Враховуючи положення статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, відшкодування судового збору позивачу не підлягає.

Керуючись ст.ст. 72-77, 139, 241-246, 257-262 Кодексу адміністративного судочинства України суд,

В И Р І Ш И В:

У задоволенні адміністративного позову товариства з обмеженою відповідальністю «Центральна фармацевтична компанія» (04112 м. Київ вул. Парково-Сирецька,буд. 15-А, код ЄДРПОУ 38727372) відмовити повністю.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до ст. 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими ст.ст.293, 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя В.П. Шулежко