Постанова

від 15.08.2022 по справі 620/336/22

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУДСправа № 620/336/22 Суддя (судді) першої інстанції: Скалозуб Ю.О.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 серпня 2022 року м. Київ

Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Головуючого судді Оксененка О.М.,

суддів: Вівдиченко Т.Р.,

Лічевецького І.О.,

При секретарі: Борисовській Л.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Чернігівської районної державної адміністрації на ухвалу Чернігівського окружного адміністративного суду від 22 червня 2022 року по справі за адміністративним позовом Чернігівської районної державної адміністрації до Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Чернігівській області про визнання протиправними та скасування повідомлення, -

В С Т А Н О В И В :

Чернігівська районна державна адміністрація звернулась до Чернігівського окружного адміністративного суду з позовом до Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Чернігівській області, в якому просила: визнати протиправним та скасувати повідомлення від 18.01.2021 № 9/21 про наявність у відповідача заперечень проти проведення державної реєстрації припинення юридичної особи - Ріпкинської районної державної адміністрації, в результаті її ліквідації, що надається органу Пенсійного фонду України.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що вказане повідомлення є протиправним та таким, що порушує його права.

Ухвалою Чернігівського окружного адміністративного суду від 08.06.2022 позовну заяву Чернігівської районної державної адміністрації залишено без руху та встановлено позивачу десятиденний строк з дня вручення даної ухвали для усунення недоліків позовної заяви.

У подальшому, ухвалою Чернігівського окружного адміністративного суду від 22 червня 2022 року позовну заяву Чернігівської районної державної адміністрації до Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Чернігівській області, в якому позивач просить визнати протиправним та скасувати Повідомлення від 18.01.2021 № 9/21 про наявність у відповідача заперечень проти проведення державної реєстрації припинення юридичної особи - Ріпкинської районної державної адміністрації, в результаті її ліквідації, що надається органу Пенсійного фонду України - залишено без розгляду.

В апеляційній скарзі позивач, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, просить скасувати оскаржувану ухвалу та прийняти нову, якою скасувати рішення у відповідній частині або змінити судове рішення.

Зазначена апеляційна скарга обґрунтована тим, що у Ріпкінської районної державної адміністрації відсутні будь-які зобов`язання перед Управлінням виконавчої дикрекції Фонду соціального страхування України у Чернігівській області.

На думку апелянта, жодних офіційних документів щодо спірного питання Чернігівська районна державна адміністрація не отримувала, тому підстав для визначення пропуску строку звернення до суду з даним позовом - немає.

У відзиві на апеляційну скаргу відповідачем зазначено про те, що доводи позивача про те, що він дізнався про порушення своїх прав лише з листа від 11.11.2021 №10-10/2859 є безпідставними, з огляду на пропуск позивачем строку на звернення до суду з даним позовом.

Перевіривши повноту встановлення судом першої інстанції фактичних обставин справи та правильність застосування ним норм процесуального права, колегія суддів дійшла наступного висновку.

Як вбачається з матеріалів справи, повідомленням від 18.01.2021 № 9/21 Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Чернігівській області повідомило про наявність заперечень проти проведення державної реєстрації припинення юридичної особи - Ріпкинської районної державної адміністрації, в результаті її ліквідації, що надається органу Пенсійного фонду України.

Не погоджуючись з таким рішенням відповідача та вважаючи свої права порушеними, позивач звернувся з цим позовом до суду.

Залишаючи позовну заяву без розгляду, суд першої інстанції виходив з того, що оскільки позивачем пропущений встановлений частиною другою статті 122 КАС України шестимісячний строк звернення до суду з цим позовом, а обґрунтувань обставин та належних доказів на підтвердження поважності причин пропуску вказаного строку звернення до суду позивачем не надано та не доведено, тому наявні підстави для залишення позовної заяви без розгляду на підставі частини третьої статті 123, пунктів 7, 8 частини першої статті 240 КАС України.

Колегія суддів не погоджується з наведеними висновками суду першої інстанції з огляду на таке.

Кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси (частина перша статті 5 КАС України).

У частині п`ятій ст. 160 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено вимоги, які застосовуються до позовної заяви.

Частиною шостою статті 161 КАС України передбачено, що у разі пропуску строку звернення до суду позивач зобов`язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку і докази поважності причин його пропуску.

Згідно з п. 5 частини першої ст. 171 КАС України суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, чи: позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними).

При цьому, у відповідності до частини тринадцятої статті 171 КАС України суддя, встановивши після відкриття провадження у справі, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 160, 161 цього Кодексу, постановляє ухвалу не пізніше наступного дня, в якій зазначаються підстави залишення заяви без руху, про що повідомляє позивача і надає йому строк для усунення недоліків, який не може перевищувати п`яти днів з дня вручення позивачу ухвали.

З матеріалів справи вбачається, що ухвалою Чернігівського окружного адміністративного суду від 17.01.2022 відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін та проведення судового засідання за наявними у справі матеріалами.

Однак, після відкриття провадження у справі було з`ясовано, що позовна заява не відповідає вимогам статтей 160, 161 КАС України, тому ухвалою Чернігівського окружного адміністративного суду від 08.06.2022 було залишено без руху у зв`язку з пропуском строку звернення до суду та сплатою судового збору не у повному обсязі.

Так, у силу вимог частини першої статті 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Частиною третьої цієї ж статті обумовлено, що для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

До того ж, частиною другою статті 122 КАС України встановлено, що для звернення суб`єкта владних повноважень встановлюється тримісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня виникнення підстав, що дають суб`єкту владних повноважень право на пред`явлення визначених законом вимог. Цим Кодексом та іншими законами можуть також встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду суб`єкта владних повноважень.

Аналіз наведених правових норм дає підстави для висновку, що приписами чинного законодавства визначено трьохмісячний строк строк звернення до суду, недотримання, якого є підставою для залишення такого позову без розгляду.

При цьому, наслідки пропущення строків звернення до адміністративного суду встановлені статтею 123 Кодексу адміністративного судочинства України.

За правилами частини першої статті 123 КАС України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.

Згідно частини другої вказаної статті якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суд будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.

У силу вимог частини третьої статті 123 КАС України якщо факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду буде виявлено судом після відкриття провадження в адміністративній справі і позивач не заявить про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані ним у заяві, будуть визнані судом неповажними, суд залишає позовну заяву без розгляду.

Таким чином, дотримання строків на подання позовної заяви є однією з умов дисциплінування учасників судового процесу. У випадку ж пропуску строку, підставами для його поновлення є лише наявність поважних причин.

Поважними причинами пропуску строку звернення до суду із позовом визнаються лише ті обставини, які були об`єктивно непереборними, тобто не залежать від волевиявлення особи, що звернулась з адміністративним позовом, пов`язані з дійсно істотними обставинами, перешкодами чи труднощами, що унеможливили своєчасне звернення до суду. Такі обставини мають бути підтверджені відповідними та належними доказами.

Згідно правової позиції Верховного Суду у постановах від 26.06.2018 у справі №473/653/17, від 18.01.2019 в справі № 576/1434/17, при вирішенні питання щодо поважності причин пропуску строку звернення до суду, суд повинен звертати увагу на усі доводи позивача; на тривалість строку, який пропущено; на поведінку позивача протягом цього строку; на дії, які він вчиняв, і чи пов`язані вони з готуванням до звернення до суду та оцінювати їх в сукупності. Суди повинні гарантувати доступ до правосуддя особам, які вважають, що їх право порушене, і діяли добросовісно, але пропустили строк звернення до суду з поважних причин.

Колегія суддів звертає увагу на те, що визначені процесуальним законом строки, про які зазначено вище, це той орієнтовний період часу, протягом якого позивач мав би проявити інтерес стосовно свого позову, якщо він дійсно зацікавлений у тому, щоб провадження у справі було відкрито, а його спір вирішено. Строк звернення до суду для такої категорії спорів доволі стислий - один місяць, і якщо зважити на характер спірних правовідносин, встановлений строк з одного боку має на меті дисциплінувати позивача, який, якщо він справді зацікавлений у відновленні своїх порушених прав, повинен якомога швидше реалізувати своє право на захист, з іншого боку - є своєрідним бар`єром, який повинен запобігати зловживанню правами і сприяти правовій визначеності правовідносин, які виникають у зв`язку з проходженням публічної служби.

Підсумовуючи зазначене, реалізувати своє право на захист в порядку адміністративного судочинства, потрібно вчасно, а поновити пропущений строк суд може, якщо для цього є поважні і об`єктивні причини.

Отже, строк звернення до адміністративного суду - це проміжок часу після виникнення спору в публічно-правових відносинах, протягом якого особа має право звернутися до адміністративного суду із заявою за вирішенням цього спору і захистом своїх прав, свобод чи інтересів. Початок перебігу строку звернення до суду починається з часу, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Відтак, на думку суду, для визначення початку перебігу строку для звернення до суду необхідно встановити час коли позивач дізнався або повинен був дізнатись про порушення своїх прав, свобод та інтересів.

У той же час, триваюча пасивна поведінка такої особи не свідчить про дотримання строку звернення до суду з урахуванням наявної у неї можливості знати про стан своїх прав, свобод та інтересів.

Як свідчать матеріали справи, що предметом даного позову є оскарження повідомлення від 18.01.2021 № 9/21 про наявність у відповідача заперечень проти проведення державної реєстрації припинення юридичної особи - Ріпкинської районної державної адміністрації, в результаті її ліквідації, що надається органу Пенсійного фонду України.

З вказаним позовом Чернігівська районна державна адміністрація звернулась до суду 11 січня 2022 року.

На виконання вимог ухвали Чернігівського окружного адміністративного суду від 08 червня 2022 року позивачем було подано клопотання, в якому позивач вказав, що саме з моменту отримання позивачем листа відповідача від 11.11.2021 №10-10/2859 у відповідь на його звернення від 05.11.2021 останній дізнався про порушення своїх прав з приводу вирішення спірного питання щодо реєстрації припинення юридичної особи - Ріпкинської районної державної адміністрації, що і слугувало причиною звернення до суду з даним позовом.

Так, у відповідності до листа Чернігівської районної державної адміністрації від 05.11.2021 №01-04/2537, адресованого Управлінню виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Чернігівській області вбачається, що про існування оскаржуваного повідомлення позивачу було відомо від Головного управління Пенсійного фонду України у Чернігівській області, та у вказаному листі позивач просив надати обґрунтовані підстави заперечень щодо проведення державної реєстрації припинення Ріпкинської районної державної адміністрації та відповідні документи, що підтверджують наявність у останньої заборгованості зі сплати страхових внесків до Фонду соціального страхування України та розмір такої заборгованості.

У той же час, колегія суддів зазначає, що при вирішенні питання щодо дотримання строку звернення до адміністративного суду необхідно чітко диференціювати поняття «дізнався» та «повинен був дізнатись».

Так, під поняттям «дізнався» необхідно розуміти конкретний час, момент, факт настання обізнаності особи щодо порушених її прав, свобод та інтересів.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 24.12.2020 у справі № 510/1286/16-а вказала на те, що у спорах, що виникають з органами Пенсійного фонду України, особа може дізнатися, що її права порушені, зокрема, при отриманні від органу Пенсійного фонду України відповіді (листа-відповіді, листа-роз`яснення) на надісланий запит щодо розміру пенсії, нормативно-правових документів (про правильність/помилковість нарахування розміру пенсії, своєчасність/несвоєчасність її перерахунку), на підставі яких був здійснений саме такий розрахунок.

Зокрема, особа має можливість дізнатися про порушення своїх прав, якщо їй відомо про обставини прийняття рішення чи вчинення дій і у неї відсутні перешкоди для того, щоб дізнатися про те, яке рішення прийняте або які дії вчинені (постанова Верховного Суду від 21.02.2020 №340/1019/19).

Колегія суддів звертає увагу на те, що матеріали справи не містять доказів, які б свідчили, що позивачем було отримано оскаржуване повідомлення від 18.01.2021 в інший спосіб, ніж разом з листом від 11.11.2021 №10-10/2859 від Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Чернігівській області.

Крім того, у матеріалах справи відсутні будь-які інші належні та допустимі докази, які б свідчили про те, що позивач мав змогу і повинен був дізнатися про існування оскаржуваного ним повідомлення від 18.01.2021 і саме з цієї дати необхідно обраховувати строк, встановлений приписами статті 122 КАС України на оскарження такого рішення.

На думку колегії суддів, твердження суду першої інстанції про можливу обізнаність позивача зі спірним рішенням до 11.11.2021 ґрунтується лише на припущеннях, не підтверджених жодними належними та достовірними доказами у розумінні вимог статтей 73 та 75 КАС України.

Стверджуючи про пропуск позивачем строку звернення до адміністративного суду та відсутність поважних причин його пропуску, суд першої інстанції не встановив коли саме позивач дізнався або повинен був дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів оскаржуваним повідомленням. Не встановлювалося судом ні дати отримання позивачем оскаржуваного повідомлення, ні обставин його обізнаності про наявність заперечень проти проведення державної реєстрації припинення юридичної особи - Ріпкинської районної державної адміністрації, в результаті її ліквідації, що у даному випадку має важливе значення для вирішення даної справи.

З огляду на вказане, колегія суддів дійшла висновку, що ухвала суду першої інстанції про залишення позовної заяви без розгляду, є передчасною.

Слід зауважити, що питання стосовно доступу особи до правосуддя неодноразово було предметом судового розгляду Європейського суду з прав людини.

Відповідно до вимог ст.6 Кодексу адміністративного судочинства України - суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини.

Так, у справі «Bellet v. France», Європейський Суд з прав людини зазначив, що стаття 6 параграфу 1 Конвенції містить гарантії справедливого судочинства, одним з аспектів яких є доступ до суду. Рівень доступу, наданих національним законодавством, має бути достатнім для забезпечення права особи на суд з огляду на принцип верховенства права в демократичному суспільстві. Для того, щоб доступ був ефективним, особа повинна мати чітку практичну можливість оскаржити дії, які становлять втручання у її права.

У рішенні по справі «Мірагаль Есколано та інші проти Іспанії» від 13 січня 2000 року та в рішенні по справі «Перес де Рада Каваніллес проти Іспанії» від 28 жовтня 1998 року Європейський Суд з прав людини вказав, що надто суворе тлумачення внутрішніми судами процесуальної норми позбавило заявників права доступу до суду і завадило розгляду їхніх позовних вимог. Це визнане порушенням п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Таким чином, вказані обставини справи свідчать про необхідність надати позивачу можливість захистити своє право в суді. Інакший підхід був би виявом надмірного формалізму та міг би розцінюватись як обмеження особи в доступі до суду, яке захищається статтею 6 Європейської конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

За правилами частини третьої ст. 312 КАС України у випадках скасування судом апеляційної інстанції ухвал про відмову у відкритті провадження у справі, про повернення позовної заяви, зупинення провадження у справі, закриття провадження у справі, про залишення позову без розгляду справа (заява) передається на розгляд суду першої інстанції.

Згідно з ст. 320 Кодексу адміністративного судочинства України підставами для скасування ухвали суду, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є: 1) неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 3) невідповідність висновків суду обставинам справи; 4) неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, які призвели до неправильного вирішення питання.

Отже, враховуючи вищевикладене, апеляційну скаргу слід задовольнити, ухвалу суду першої інстанції від 22 червня 2022 року про залишення позовної заяви без розгляду- скасувати та направити справу до Чернігівського окружного адміністративного суду для продовження розгляду.

Керуючись ст. ст. 242, 250, 308, 310, 311, 312, 315, 320, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України суд,

ПОСТАНОВИВ :

Апеляційну скаргу Чернігівської районної державної адміністрації - задовольнити.

Ухвалу Чернігівського окружного адміністративного суду від 22 червня 2022 року - скасувати, а справу №620/336/22 - направити до Чернігівського окружного адміністративного суду для продовження розгляду.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя О.М. Оксененко

Судді Т.Р. Вівдиченко

І.О. Лічевецький