Постанова

від 17.08.2022 по справі 640/416/20

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУДСправа № 640/416/20 Суддя (судді) першої інстанції: Шевченко Н.М.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 серпня 2022 року м. Київ

Колегія суддів Шостого апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді Безименної Н.В.

суддів Бєлової Л.В. та Кучми А.Ю.

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління ДПС у місті Києві, як відокремлений підрозділ ДПС на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 06 серпня 2021 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Аксарія» до Головного управління ДПС у м.Києві про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИЛА

Позивач звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до ГУ ДПС у м.Києві, в якому просив визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 19.12.2019 №0013910504.

Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 06 серпня 2021 року позов задоволено.

Не погодившись із вказаним рішенням, ГУ ДПС у м.Києві, як відокремлений підрозділ ДПС (правонаступник ГУ ДПС у м.Києві) подало апеляційну скаргу, в якій просить скасувати його та ухвалити нове судове рішення, яким в задоволенні позову відмовити повністю. Вимоги апеляційної скарги обґрунтовані тим, що позивачем занижено суму податку на прибуток за 2016 рік на суму 72819,00 грн, що стало підставою для прийняття спірного податкового повідомлення-рішення, при цьому відповідних документів по взаємовідносинам з ТОВ «Агрофлексгруп 2015» під час перевірки позивачем надано не було, а щодо директора контрагента позивача ТОВ «Агрофлексгруп 2015» наявний вирок щодо визнання його винним у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст.205 КК України - фіктивне підприємництво.

Позивач подав відзив на апеляційну скаргу, в якому зазначив, що первинні документи по господарським операціям з ТОВ «Агрофлексгруп 2015» були вилучені на підставі ухвали суду, а об`єктивна сторона злочину директора ТОВ «Агрофлексгруп 2015» судовим вироком не встановлювалась, натомість апелянт продублював всі свої аргументи, які ним наводились у відзиві на позов та були обґрунтовано відхилені судом першої інстанції.

Відповідно до ч.1 ст.311 КАС України суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі: 1) відсутності клопотань від усіх учасників справи про розгляд справи за їх участю; 2) неприбуття жодного з учасників справи у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання; 3) подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження).

Беручи до уваги, що в суді першої інстанції справа розглядалась в порядку письмового провадження та враховуючи, що за наявними у справі матеріалами її може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів та з огляду на відсутність необхідності розглядати справу у судовому засіданні, беручи до уваги встановлений постановою Кабінету Міністрів України від 11 березня 2020 року №211 «Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» карантин на всій території України, керуючись приписами ст.311 КАС України, справу призначено до розгляду в порядку письмового провадження.

Апелянт просив здійснювати розгляд справи у судовому засіданні з викликом сторін, однак, беручи до уваги встановлений постановою Кабінету Міністрів України від 11 березня 2020 року №211 «Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» карантин на всій території України, з огляду на достатність наявних в матеріалах справи доказів, враховуючи, що розгляд справи в суді першої інстанції відбувався в порядку письмового провадження і участь сторін під час апеляційного розгляду справи не є обов`язковою, колегія суддів не вбачає підстав для розгляду справи у відкритому судовому засіданні.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, перевіривши підстави для апеляційного перегляду, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Статтею 242 КАС України передбачено, що рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Відповідно до ст.316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Як встановлено судом першої інстанції та вбачається з матеріалів справи, в період з 30.10.2019 по 05.11.2019 посадовими особами контролюючого органу проведено документальну позапланову виїзну перевірку позивача, за результатами якої складено акт від 12.11.2019 №249/26-15-05-04-05/38870325, в якому зафіксовано порушення позивачем, зокрема, п. 44.1, п. 44.2, пп. 134.1.1, п. 134.1 ст. 134, п. 135.1 ст. 135 ПК України, внаслідок чого занижено податок на прибуток за 2016 рік на суму 72819,00 грн (а.с.31-50).

За результатами розгляду поданих позивачем заперечень на вказаний акт перевірки (а.с.57-67), листом від 17.12.2019 №65393/10/26-15-05-04-05 позивача повідомлено про залишення його заперечень без задоволення, а висновки акту перевірки - без змін (а.с.68-72).

12.12.2019 ГУ ДПС у м.Києві винесено податкове повідомлення-рішення форми «Р» №0013910504, яким позивачу збільшено суму грошового зобов`язання за платежем податок на прибуток приватних підприємств на загальну суму 91024,00 грн, в тому числі за податковим зобов`язанням - 72819,00 грн та за штрафними санкціями - 18205,00 грн (а.с.74).

Вважаючи вказане податкове повідомлення-рішення протиправним, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Суд першої інстанції, задовольняючи позовні вимоги, дійшов висновку, що висновок про безоплатне отримання позивачем товарів від ТОВ «Агрофлексгруп 2015» на суму 404 550,00 грн є необґрунтованим, внаслідок чого донарахування грошового зобов`язання з податку на прибуток приватних підприємств у розмірі 72819,00 грн здійснено протиправно.

За наслідком перегляду рішення суду першої інстанції в апеляційному порядку, в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів доходить наступних висновків.

В силу вимог ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Статтею 67 Конституції України встановлено, що кожен зобов`язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Відповідно до п.44.1 ст.44 ПК України для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Згідно п.44.2 ст.44 ПК України для обрахунку об`єкта оподаткування платник податку на прибуток використовує дані бухгалтерського обліку та фінансової звітності щодо доходів, витрат та фінансового результату до оподаткування.

Згідно з пп.134.1.1 п.134.1 ст.134 ПК України об`єктом оподаткування є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень цього розділу.

Для цілей цього підпункту до річного доходу від будь-якої діяльності, визначеного за правилами бухгалтерського обліку, включається дохід (виручка) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг), інші операційні доходи, фінансові доходи та інші доходи.

В силу п.44.1 ст.44 ПК України для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

З акту перевірки позивача вбачається, що висновки контролюючого органу про порушення позивачем вимог податкового законодавства ґрунтуються на документальному не підтвердженні господарських операцій між позивачем та ТОВ «Агрофлексгруп 2015» через не надання позивачем відповідних документів для перевірки.

Під господарською діяльністю розуміється діяльність суб`єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність (ст.3 ГК України).

Згідно з пп.14.1.36 п.14.1 ст.14 ПК України господарська діяльність - діяльність особи, що пов`язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

Як вбачається з вищенаведених норм, обов`язковими ознаками господарської діяльності є здійснення її суб`єктами господарювання у сфері суспільного виробництва, яка спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг; результати зазначеної діяльності - продукція, роботи чи послуги - мають вартісний характер і цінове вираження. Господарська діяльність здійснюється у загальній економічній сфері, а тому має економічні властивості, що неможливе без вартісної оцінки і взаємооцінки, еквівалентності обміну, відповідних обчислень і розрахунків.

За таких обставин, аналіз реальності господарської діяльності має здійснюватися на підставі даних податкового, бухгалтерського обліку платника податків та відповідності їх дійсному економічному змісту господарських операцій.

В той же час, з матеріалів справи вбачається, що ухвалою слідчого судді Іванківського районного суду Київської області від 31.05.2017 у справі №366/1636/17 (а.с.25-26) задоволено клопотання слідчого слідчої групи - старшого слідчого СУ ГУ Національної поліції в Київській області Вишневського А.В. про тимчасовий доступ до документів у кримінальному проваджені №42016110000000538 від 07.11.2016, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 191 КК України. Надано старшому слідчому СУ ГУНП в Київській області Вишневському А.В., слідчому СУ ГУНП в Київській області, включеному до складу групи слідчих, старшому оперуповноваженому з особливо важливих справах МОУ Офісу великих платників податків ДФС Кончаківському В.М. та старшому оперуповноваженому з особливо важливих справах МОУ Офісу великих платників податків ДФС Коростілю С.М., тимчасовий доступ ТОВ «АКСАРІЯ» код ЄДРПОУ 38870325 до документів щодо фінансово-господарських взаємовідносин із ТОВ «АКЦЕНТ-ТРЕЙД» код ЄДРПОУ 40108452, ТОВ «ДЕЛАЙН ЮА» код ЄДРПОУ 37868488, ТОВ «НАУДЕР» код ЄДРПОУ 40551091, ТОВ «ПАЙКРІТ» код ЄДРПОУ 40693086, ТОВ «АГРОФЛЕКСГРУП 2015» код ЄДРПОУ 39739640 шляхом надання можливості ознайомитись із ними та вилучити (здійснити виїмку), а саме:

- договори, контракти, додатки до цих договорів, контрактів, акти прийому-передачі виконаних робіт (послуг) за цими договорами, накладні, рахунки, податкові накладні, кошторисно-технічна документація, специфікації, складена на виконання договорів;

- договори, контракти, додатки до цих договорів, контрактів, акти прийому-передачі виконаних робіт, накладні, товарно-транспортні накладні, рахунки, податкові накладні, кошторисно-технічна документація, специфікації щодо подальшої передачі (продажу) товарів (послуг) поставлених (виконаних);

- банківські виписки, платіжні доручення, підтверджуючих розрахунки по договорам, регістрів бухгалтерського обліку з інформацією щодо вищевказаних документів та регістрів бухгалтерського обліку по коштах, розрахунках та поточних зобов`язаннях;

- роздруківок регістрів бухгалтерського обліку (рахунком 28 "товари", 26 "готова продукція"), які відображають збільшення, зменшення кількості товарів у період господарських взаємовідносин та залишки товару;

- документів, які підтверджують подальшу реалізацію матеріальних цінностей;

- роздруківок відомостей щодо основних фондів, які перебувають на праві власності чи користуванні;

- платіжних доручень, платіжних вимог -доручень, векселів, розрахункових чеків, їх корінців;

- журналів обліку (виданих, отриманих) довіреностей щодо приймання від виконаних робіт та інших товарно-матеріальних цінностей за укладеними договорами;

- копій дозвільні документи (ліцензії, свідоцтва тощо).

На виконання вимог вказаної ухвали позивач листом від 29.06.2017 №29/06-2017/1 (а.с.27-29) передав старшому оперуповноваженому з особливо важливих справах МОУ Офісу великих платників податків ДФС Коростілю С.М. визначені в ухвалі суду документи, в тому числі по ТОВ «Агрофлексгруп 2015»: договір №01/06-2016 від 01.06.2016; видаткові накладні від 25.07.2016 на суму 29868,00 грн, від 08.08.2016 на суму 42480,00 грн, від 03.10.2016 на суму 204041,95 грн, від 04.10.2016 на суму 128160,00 грн.

В той же час, під час проведення перевірки позивача посадовими особами контролюючого органу встановлено факт реєстрації у 2016 році в ЄРПН податкових накладних ТОВ «Агрофлексгруп 2015» по господарських операціям з позивачем: від 25.07.2016 на загальну суму з ПДВ - 29868,00 грн, від 08.08.2016 на загальну суму з ПДВ - 42480,00 грн. від 04.10.2016 на загальну суму з ПДВ - 128160,00 грн, від 03.10.2016 на загальну суму з ПДВ - 204041,95 грн. Всього на суму 404549,95 грн (а.с.36).

При цьому, в акті перевірки позивача також зазначено, що згідно картки рахунку 631 «Розрахунки з вітчизняними постачальниками» за 2016 рік відповідні господарські операції між позивачем та ТОВ «Агрофлексгруп 2015» відображено в загальній сумі оборотів в розмірі 404549,95 - кредиторська та дебіторська заборгованість відсутня (а.с.36).

На підтвердження проведення розрахунків з ТОВ «Агрофлексгруп 2015» позивачем подано до матеріалів справи копії платіжних доручень №162 від 01.09.2016 на суму 72348,00 грн, №184 від 20.10.2016 на суму 232201,95 грн, №189 від 31.10.2016 на суму 100000,00 грн. Всього на суму 404549,95 грн (а.с.99-101).

Отже, результати здійснення господарських операцій між позивачем та ТОВ «Агрофлексгруп 2015» були відображені ТОВ «Аксарія» у податкові та бухгалтерській звітності, складені постачальником податкові накладні були належним чином зареєстровані в ЄРПН, поданими платіжними дорученнями підтверджено факт безготівкових розрахунків між позивачем та ТОВ «Агрофлексгруп 2015» за поставлений товар.

В той же час, в акті перевірки викладено висновки щодо непідтвердження легального джерела походження товару, придбаного позивачем у ТОВ «Агрофлексгруп 2015», що свідчить про неможливість реальної поставки товару від цього контрагента, внаслідок чого контролюючий орган дійшов висновку, що товарно-матеріальні цінності вважаються такими, що отримані позивачем безоплатно.

Натомість, контролюючим органом не було наведено жодних обґрунтувань, які б спростовували факт проведення оплати за відповідний товар, який підтверджується поданими до суду платіжними дорученнями.

При цьому, відповідач не заперечує факт отримання позивачем товару, який в подальшому був використаний в господарській діяльності при господарських взаємовідносинах з іншими контрагентами, зокрема ДП «Завод 410 ЦА», ПрАТ «МААК «Урга» (а.с.75-92).

Відповідно до ч.2 ст.6 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» Міністерства, інші центральні органи виконавчої влади, у межах своєї компетенції, відповідно до галузевих особливостей розробляють на базі національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку методичні рекомендації щодо їх застосування.

Відповідно до п.1 ст.11 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» підприємства зобов`язані складати фінансову звітність на підставі даних бухгалтерського обліку.

Відповідно до П(С)БО 16 «Витрати», до складу інших витрат включаються витрати, які виникають під час діяльності (крім фінансових витрат), але не пов`язані безпосередньо з виробництвом та/або реалізацією продукції (товарів, робіт, послуг).

Отже, будь-які витрати підприємства, що виникають при здійсненні фінансово-господарської діяльності мають бути відображені у бухгалтерському обліку на 9 класі рахунків «Витрати діяльності».

Згідно зі ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов`язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Таким чином, подані позивачем докази підтверджують реальні зміни у майновому стані сторін та дають підстави вважати, що господарські операції дійсно відбулися та є економічно виправданими.

Щодо посилань апелянта на наявність вироку Вишгородського районного суду Київської області від 08.08.2018 у справі №363/261/18 щодо ОСОБА_1 , яким затверджено угоду про визнання винуватості укладену 12 січня 2018 року між прокурором Броварської місцевої прокуратури Київської області Романюком І.М. та обвинуваченим ОСОБА_1 , за участю захисника Ішутка С.Ю., визнано винним ОСОБА_1 у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст.205 КК України і за цим законом призначено йому узгоджене сторонами покарання - штраф у розмірі 500 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 8500,00 грн (а.с.139-140).

Відповідно до ч.6 ст.78 КАС України вирок суду в кримінальному провадженні, ухвала про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов`язковими для адміністративного суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок, ухвала або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.

У вказаному вироку встановлено, що ОСОБА_1 в червні 2015 року за матеріальну винагороду вступив у попередню злочинну змову з невстановленою досудовим слідством особою, з метою придбання (перереєстрації) на своє ім`я суб`єкта підприємницької діяльності - юридичної особи ТОВ «АГРОФЛЕКСГРУП 2015» (ЄДРПОУ 39739640), що знаходиться за податковою адресою: Київська область, м. Вишгород, вул. Набережна, 7/1. При цьому, ОСОБА_1 усвідомлював, що приймати участь у фінансово-господарській діяльності підприємства він не буде, керівництво підприємством та формування податкової звітності чи ведення бухгалтерського обліку не здійснюватиме, укладати договори, виконувати по них зобов`язання, отримувати грошові кошти за поставлені товари або виконані роботи, та розпоряджатися ними, не буде, а зазначене підприємство буде використовуватись іншими особами від його імені з метою прикриття незаконної діяльності.

Натомість, цей вирок суду не може бути визначений судом, як належний та допустимий доказ фіктивності господарських операцій між позивачем та ТОВ «Агрофлексгруп 2015», оскільки ним не встановлено обставин відповідних господарських відносин ТОВ «Агрофлексгруп 2015» з ТОВ «Аксарія».

Будь якої інформації щодо наявності такого, що набрав законної сили вироку суду, в якому встановлено обставину щодо фіктивності господарських операцій між позивачем та його контрагентами ТОВ «Юні Консалтінг Груп», ТОВ «Сімузар», ТОВ «Джексі глобал», ТОВ «Фаст Трейдінг» відповідачем надано не було, а судом не встановлено.

Суд звертає увагу, що про відсутність реального характеру відповідних операцій можуть свідчити, зокрема, наявність таких обставин: неможливість здійснення платником податку зазначених операцій з урахуванням часу, місця знаходження майна або обсягу матеріальних ресурсів, економічно необхідних для виробництва товарів, виконання робіт або послуг, нездійснення особою, яка значиться виробником товару, підприємницької діяльності, відсутність у платника податку необхідних умов для досягнення результатів відповідної підприємницької, економічної діяльності в силу відсутності управлінського або технічного персоналу, основних коштів, виробничих активів, складських приміщень, транспортних засобів, здійснення операцій з товарно-матеріальними цінностями, які не вироблялися або не могли бути вироблені в обсязі, зазначеному платником податку в документах обліку.

Таким чином, на підтвердження фактичного здійснення господарських операцій, Товариство повинно мати відповідні первинні документи, які мають бути належно оформленими, містити всі необхідні реквізити, бути підписані уповноваженими особами та, які в сукупності з встановленими обставинами справи, зокрема і щодо можливостей здійснення господарюючими суб`єктами відповідних операцій з урахуванням часу, місця знаходження майна, обсягу матеріальних та трудових ресурсів, економічно необхідних для виконання умов, обумовлених договорами, мають свідчити про беззаперечний факт реального вчинення господарських операцій, що і є підставою для формування платником податкового обліку.

Зазначена позиція була неодноразово висвітлена Верховним Судом у справах цієї категорії, зокрема у постанові від 18.03.2020 у справі №826/18952/14.

Разом з тим, вилучення відповідних первинних документів на підставі ухвали слідчого судді постановленої в рамках кримінального провадження, що унеможливило їх надання під час проведення перевірки платника податків контролюючим органом не може мати наслідком однозначний висновок про відсутність таких документів у позивача на момент формування показників податкової та фінансової звітності, а отже твердження контролюючого органу про необґрунтоване віднесення витрат по господарським операція з ТОВ «Агрофлексгруп 2015» до витрат, що виникли при здійсненні фінансово-господарської діяльності, з таких обґрунтувань є безпідставним.

Колегія суддів зазначає, що відповідачем, як суб`єктом владних повноважень, всупереч ч.2 ст.77 КАС України не доведено відсутності фактичного здійснення господарських операцій між позивачем та ТОВ «Агрофлексгруп 2015», не наведено належних обставин, які б свідчили про неможливість виконання відповідних операцій з купівлі-продажу товарів (послуг) з урахуванням часу, місця знаходження майна, обсягу матеріальних та трудових ресурсів, тощо.

Контролюючим органом не надано суду жодних доказів на підтвердження фактичної відсутності у контрагента позивача об`єктивної можливості здійснення господарської діяльності, адже комерційна діяльність не завжди вимагає наявності власних основних засобів, значної кількості персоналу, оскільки наявна можливість укладення договорів оренди, найму тощо, або виконувати посередницькі функції при здійсненні операцій з купівлі продажу товарів (робіт/послуг).

Судова практика вирішення податкових спорів виходить з презумпції добросовісності платника, яка передбачає економічну виправданість дій платника, що мають своїм наслідком отримання податкової вигоди, та достовірність у бухгалтерській та податковій звітності платника.

Втім відповідачем не подано жодних належних доказів на підтвердження недобросовісності позивача як платника податків або можливої фіктивності його безпосереднього постачальника, зокрема, вироку по кримінальній справі щодо контрагента позивача, в якому б досліджувались господарські операції позивача з таким контрагентом, не наведено будь-яких доводів щодо здійснення позивачем розглядуваних операцій за відсутності розумних економічних причин (ділової мети) та наміру одержати економічний ефект або інших відомостей, які можуть бути визначені як підстави та докази укладення угод з метою, що порушує публічний порядок.

Аналогічний висновок щодо застосування норм права викладений в постанові Верховного Суду від 23.07.2020, який має бути врахований судом при виборі та застосуванні норм права до спірних правовідносин.

Стосовно доводів щодо наявності картки фіктивності платника податків - ТОВ «Агрофлексгруп 2015», колегія суддів зазначає, що така картка сформована 26.03.2018, у той час як правовідносини із позивачем мали місце у 2016 році.

З огляду на викладені обставини, за результатами розгляду апеляційної скарги, з урахуванням наведених норм права, беручи до уваги, що наявними в матеріалах справи доказами підтверджується факт оплати позивачем поставлених від ТОВ «Агрофлексгруп 2015» товарів та їх використання в господарській діяльності шляхом подальшої реалізації, колегія суддів доходить висновку про правомірність формування позивачем даних податкової та фінансової звітності в частині формування валових витрат, з огляду на встановлення судом на підставі матеріалів справи реальності здійснення господарських операцій, а тому висновки податкового органу про порушення позивачем вимог податкового законодавству при взаємовідносинах з даним контрагентом є безпідставними, а тому суд першої інстанції дійшов вірного висновку про наявність підстав для скасування спірного податкового-рішення.

Інші доводи скаржника, викладені в апеляційній скарзі, висновків суду першої інстанції не спростовують, при цьому колегія суддів звертає увагу на ті обставини, що відповідно до правил п.41 «Висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень» обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

На підставі вищенаведеного, приймаючи до уваги, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, рішення суду ґрунтується на засадах верховенства права, є законним і обґрунтованим, висновки суду першої інстанції доводами апелянта не спростовані, колегія суддів доходить висновку про відсутність підстав для його зміни або скасування.

Керуючись ст.243, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, колегія суддів

П О С Т А Н О В И Л А

Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у місті Києві, як відокремлений підрозділ ДПС - залишити без задоволення.

Рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 06 серпня 2021 року - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена протягом тридцяти днів, з урахуванням положень ст.329 КАС України, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.

Текст постанови виготовлено 18 серпня 2022 року.

Головуючий суддя Н.В.Безименна

Судді Л.В.Бєлова

А.Ю.Кучма