Рішення

від 23.05.2022 по справі 640/573/21

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

24 травня 2022 року м. Київ № 640/573/21

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Шевченко Н. М., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправними дій, зобов`язання вчинити дії,

У С Т А Н О В И В :

ОСОБА_1 (позивач, ОСОБА_1 ) звернувся до суду з позовною заявою до Військової частини НОМЕР_1 (відповідач, ВЧ НОМЕР_1 ), в якій просить суд:

- визнати протиправними дії ВЧ НОМЕР_1 щодо не нарахування та невиплати індексації грошового забезпечення ОСОБА_1 за період з 01.07.2015 по 28.02.2018 у розмір 35 777,05 грн;

- зобов`язати ВЧ НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період з 01.07.2015 по 28.02.2018 у розмірі 35 777,05 грн з виплатою грошової компенсації у розмірі суми податку з доходів фізичних осіб, утриманого з індексації грошового забезпечення;

- зобов`язати ВЧ НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 відповідно до Закону України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв?язку з порушенням строків їх виплати» та Порядку у місяці виплати індексації грошового забезпечення за період з 01.07.2015 по 28.02.2018 компенсацію за несвоєчасно виплачену індексацію грошового забезпечення.

В обґрунтування позовних вимог стверджує, що всупереч вимогам Конституції України, Закону України «Про індексацію грошових доходів населення», Постанови Кабінету Міністрів України «Про затвердження Порядку проведення індексації грошових доходів населення», відповідачем у період з 01.07.2015 по 28.02.2018 не нараховувалась та не виплачувалась індексація грошового забезпечення позивача.

У відзиві відповідач зауважує на дотриманні норм чинного законодавства, звертає увагу на складну фінансово-економічну ситуацію. Оскільки проведення індексації здійснюється в межах фінансових ресурсів, яких бракувало, заявлені позивачем вимоги є безпідставними.

Вивчивши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи, суд зазначає наступне.

Наказом ВЧ НОМЕР_1 № 218дск від 28.09.2018 ОСОБА_1 виключено зі списків особового складу військової частини та знято з усіх видів забезпечення.

У подальшому, заявою від 30.11.2020 позивач звернувся до ВЧ НОМЕР_1 щодо нарахування та виплати грошового забезпечення за період з 01.01.2016 по 28.02.2018.

У відповідь на згадану заяву, листом ВЧ НОМЕР_1 від 23.12.2020 позивача повідомлено про те, що індексація грошового забезпечення за період з 01.01.2016 по 28.02.2018 не нараховувалась та не виплачувалась, згадано про виплачену за перші шість місяців 2015 року індексацію. У задоволенні заяви в частині нарахування та виплати індексації відмовлено.

Не погоджуючись із такою відмовою, позивач звернувся із позовною заявою. Надаючи оцінку спірним правовідносинам суд виходить з наступного.

У статті 43 Конституції України закріплено, що кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується. Кожен має право на належні, безпечні і здорові умови праці, на заробітну плату, не нижчу від визначеної законом. Право на своєчасне одержання винагороди за працю захищається законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 9 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів. Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері праці та соціальної політики, інші центральні органи виконавчої влади відповідно до їх компетенції розробляють та вносять у встановленому порядку пропозиції щодо грошового забезпечення військовослужбовців.

Частиною 3 вказаної статті встановлено, що грошове забезпечення визначається залежно від посади, військового звання, тривалості, інтенсивності та умов військової служби, кваліфікації, наукового ступеня і вченого звання військовослужбовця. Грошове забезпечення підлягає індексації відповідно до закону.

Умови та порядок проведення індексації грошових доходів населення визначаються Законом України від «Про індексацію грошових доходів населення» (Закон № 1282) та постановою Кабінету Міністрів України № 1078 від 17.07.2003 «Про затвердження Порядку проведення індексації грошових доходів населення» (Порядок № 1078).

Згідно зі ст. 1 Закон № 1282, індексація грошових доходів населення - встановлений законами та іншими нормативно-правовими актами України механізм підвищення грошових доходів населення, що дає можливість частково або повністю відшкодовувати подорожчання споживчих товарів і послуг.

Статтею 2 Закону № 1282-XII передбачено, що індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані ними в гривнях на території України і які не мають разового характеру, зокрема: оплата праці (грошове забезпечення). Індексації підлягають грошові доходи населення у межах прожиткового мінімуму, встановленого для відповідних соціальних і демографічних груп населення.

За змістом ч. 1 ст. 4 Закону № 1282-XII індексація грошових доходів населення проводиться в разі, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який установлюється в розмірі 103 відсотка.

Статтею 18 Закону України «Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії» визначено, що індексацію доходів населення, яка встановлюється для підтримання достатнього життєвого рівня громадян та купівельної спроможності їх грошових доходів в умовах зростання цін, віднесено до державних соціальних гарантій, що, згідно зі статтею 19 цього Закону, є обов`язковими для всіх підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності.

Відповідно до ч. ч. 3- 5 ст. 4 Закону № 1282-XII обчислення індексу споживчих цін для індексації грошових доходів населення провадиться наростаючим підсумком, починаючи з місяця введення в дію цього Закону. Для проведення подальшої індексації грошових доходів населення обчислення індексу споживчих цін починається за місяцем, у якому індекс споживчих цін перевищив поріг індексації, зазначений у частині першій цієї статті. Підвищення грошових доходів населення у зв`язку з індексацією здійснюється з першого числа місяця, що настає за місяцем, у якому опубліковано індекс споживчих цін. У разі якщо грошові доходи населення підвищено з урахуванням прогнозного рівня інфляції випереджаючим шляхом, при визначенні обсягу підвищення грошових доходів у зв`язку із індексацією враховується рівень такого підвищення у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Згідно із ч. ч. 1, 2, 6 ст. 5 Закону № 1282-XII, підприємства, установи та організації підвищують розміри оплати праці у зв`язку з індексацією за рахунок власних коштів. Підприємства, установи та організації, що фінансуються чи дотуються з Державного бюджету України, підвищують розміри оплати праці (грошового забезпечення) у зв`язку з індексацією за рахунок власних коштів і коштів Державного бюджету України. Проведення індексації грошових доходів населення здійснюється у межах фінансових ресурсів бюджетів усіх рівнів, бюджету Пенсійного фонду України та бюджетів інших фондів загальнообов`язкового державного соціального страхування на відповідний рік.

Відповідно до п. 1-1 Порядку № 1078 підвищення грошових доходів громадян у зв`язку з індексацією здійснюється з першого числа місяця, що настає за місяцем, в якому офіційно опубліковано індекс споживчих цін. Обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації грошових доходів населення провадиться наростаючим підсумком починаючи з березня 2003 р. - місяця опублікування Закону України від 6 лютого 2003 р. N 491-IV «Про внесення змін до Закону України «Про індексацію грошових доходів населення».

Згідно з п. 4 Порядку № 1078 індексації підлягають грошові доходи населення у межах прожиткового мінімуму, встановленого для відповідних соціальних і демографічних груп населення. У межах прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб, індексуються оплата праці (грошове забезпечення), допомога по безробіттю та матеріальна допомога у період професійної підготовки, перепідготовки або підвищення кваліфікації безробітного, що надаються залежно від страхового стажу у відсотках середньої заробітної плати, стипендії. У разі несвоєчасної виплати сум індексації грошових доходів громадян провадиться їх компенсація відповідно до законодавства.

Положеннями п. 5 Порядку № 1078 визначено, що у разі підвищення тарифних ставок (окладів), пенсій або щомісячного довічного грошового утримання, стипендій, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов`язкове державне соціальне страхування, значення індексу споживчих цін у місяці, в якому відбувається підвищення, приймається за 1 або 100 відсотків. Обчислення індексу споживчих цін для проведення подальшої індексації здійснюється з місяця, наступного за місяцем підвищення зазначених грошових доходів населення. Сума індексації у місяці підвищення тарифних ставок (окладів), пенсій або щомісячного довічного грошового утримання, стипендій, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов`язкове державне соціальне страхування, не нараховується, якщо розмір підвищення грошового доходу перевищує суму індексації, що склалась у місяці підвищення доходу. Якщо розмір підвищення грошового доходу не перевищує суму індексації, що склалась у місяці підвищення доходу, сума індексації у цьому місяці визначається з урахуванням розміру підвищення доходу і розраховується як різниця між сумою індексації і розміром підвищення доходу. У разі зростання заробітної плати за рахунок інших її складових без підвищення тарифних ставок (окладів) сума індексації не зменшується на розмір підвищення заробітної плати. У разі коли відбувається підвищення тарифної ставки (окладу), у місяці підвищення враховуються всі складові заробітної плати, які не мають разового характеру.

Аналіз наведених правових норм дозволяє дійти до висновку, що заробітна плата підлягає обов`язковій індексації як державна соціальна гарантія, яка надається для підтримки населення в умовах зростання цін. Право на індексацію виникає тоді, коли індекс споживчих цін, розрахований наростаючим підсумком перевищить поріг індексації в 103 %. У свою чергу обов`язок проводити індексацію заробітної плати у разі перевищення величини індексу споживчих цін встановленого порогу індексації покладається на всі державні органи, органи місцевого самоврядування, підприємства, установи та організації незалежно від форми власності.

Базовим вважається місяць прийняття на роботу або місяць підвищення заробітної плати. Індекс споживчих цін наростаючим підсумком починає розраховуватися у місяці, наступному за базовим (крім місяця прийняття на роботу).

Слід звернути увагу на те, що схема посадових окладів осіб офіцерського складу Збройних Сил України затверджена Постановою Кабінету Міністрів України №1294 від 07.11.2007 «Про упорядкування структури та умов грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб», яка набрала чинності з 01.01.2008.

Після прийняття постанови Кабінету Міністрів України № 704 від 30.08.2017 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» якою затверджено схему тарифних розрядів за основними типовими посадами осіб офіцерського складу Збройних Сил, базовим місяцем для нарахування військовослужбовцям індексації став березень 2018 року.

Таким чином, до березня 2018 року позивач має право на проведення індексації його грошових доходів, виходячи з базового місяця січня 2008 року.

Судом встановлено, що в період проходження позивачем військової служби з 01.07.2015 по 28.02.2018, індексація його грошового забезпечення не нараховувалася та не виплачувалася.

При цьому суд наголошує, що відповідачем не доведено відсутність обставин, передбачених статтею 4 Закону України «Про індексацію грошових доходів населення».

Доводи відповідача про відсутність фінансових ресурсів для виплати індексації грошового забезпечення за спірний період суд сприймає критично.

За приписами ч. ч. 1, 2 ст. 6 КАС України, суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.

Відповідно до правової позиції Європейського суду у справі «Кечко проти України» (рішення від 08 листопада 2005 року), в межах свободи дій держави визначати, які надбавки виплачувати своїм робітникам з державного бюджету. Держава може вводити, призупиняти чи закінчити виплату таких надбавок, вносячи відповідні зміни в законодавство. Однак якщо чинне правове положення передбачає виплату певних надбавок, і дотримано всі вимоги, необхідні для цього, органи державної влади не можуть свідомо відмовляти у цих виплатах, доки відповідні положення є чинними. Тобто органи державної влади не можуть посилатися на відсутність коштів як на причину невиконання своїх зобов`язань.

Відповідно до ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

За даних обставин, відсутність фінансового ресурсу не може бути підставою для ненарахування індексації заробітної плати та відмови у її виплаті позивачу та жодним чином не впливають на наявність чи відсутність у позивача права на її нарахування та виплату, що фактично є предметом спору у даній справі.

Подібного висновку дійшов Верховний Суд у постанові від 19.07.2019 у справі № 240/4911/18.

З урахуванням викладеного, у період з 01.07.2015 по 28.02.2018 відповідачем допущено протиправну бездіяльність, яка полягала у не нарахуванні та невиплаті індексації грошового забезпечення за наявності такого права у позивача, натомість, належним способом поновлення порушеного права буде зобов`язання Управління ЗСУ здійснити нарахування та виплатити ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за такий період.

Релевантними є також посилання позивача на Порядок виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового і начальницького складу, затверджений постановою Кабінету Міністрів України № 44 від 15.01.2004 (Порядок № 44) та на Закон України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв?язку з порушенням строків їх виплати» (Закон № 2050).

Відповідно до п. 1 Порядку № 44 Цей Порядок визначає умови та механізм щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат,

одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового і начальницького складу (в тому числі відрядженими до органів виконавчої влади та інших цивільних установ), співробітниками Служби судової охорони у зв`язку з виконанням ними своїх обов`язків під час проходження служби (далі - грошова

компенсація).

Згідно з п. п. 4, 5 Порядку № 44 виплата грошової компенсації військовослужбовцям, поліцейським та особам рядового і начальницького складу здійснюється одночасно з виплатою їм грошового забезпечення.

Грошова компенсація виплачується за місцем одержання грошового забезпечення у розмірі суми податку з доходів фізичних осіб, утриманого з грошового забезпечення.

Таким чином, при виплаті суми індексації грошового забезпечення за минулий період, яка є частиною грошового забезпечення, відповідачу слід врахувати необхідність компенсувати податок з доходів фізичних осіб.

За змістом ст. 1 Закону № 2050 підприємства, установи і організації всіх форм власності та господарювання здійснюють компенсацію громадянам втрати частини доходів у випадку порушення встановлених строків їх виплати, у тому числі з вини власника або уповноваженого ним органу (особи).

Відповідно до ст. ст. 4, 5 Закону № 2050 виплата громадянам суми компенсації провадиться у тому ж місяці, у якому здійснюється виплата заборгованості за відповідний місяць.

Своєчасно не отриманий з вини громадянина доход компенсації не підлягає.

За висновком суду, сума індексації грошового забезпечення не отримана позивачем з вини відповідача, що корелює з обов`язком останнього нарахувати відповідну компенсацію втрати частини доходів під час виплати заборгованості.

Що стосується наданого позивачем розрахунку невиплаченої індексації грошового забезпечення, відповідно до якого належною до виплати сумою є 35 777,05 грн, слід звернути увагу на передчасність спору щодо розміру такої виплати та на відсутність у такому розрахунку всіх компенсаційних складових, про які просить позивач.

Оскільки виплаті належних позивачеві сум передує розрахунок компенсації ПДФО та втрати частини доходів, зазначення заявленої позивачем суми, яка такі виплати не враховує, безумовно призведе до неоднозначного тлумачення рішення, натомість, ускладнення його виконання, що суперечитиме завданням адміністративного судочинства.

За таких обставин, не підлягають задоволенню позовні вимоги в частині визначення позивачем суми, належної до компенсації.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Частиною 2 ст. 77 КАС України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Оскільки судом встановлено право позивача на проведення та виплату індексації, звертаючи увагу на передчасність вимог в частині суми такої індексації, суд убачає підстави для задоволення позову частково.

Зважаючи на звільнення позивача від сплати судового збору, підстави для розподілу судових витрат відсутні.

Керуючись статтями 77, 90, 139, 241- 247, 255, 293, 295- 297 Кодексу адміністративного судочинства України,

В И Р І Ш И В :

1. Адміністративний позов ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправними дій, зобов`язання вчинити дії задовольнити частково.

2. Визнати протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 щодо не нарахування та невиплати ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення за період з 01.07.2015 по 28.02.2018.

3. Зобов`язати Військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період з 01.07.2015 по 28.02.2018 з урахуванням базового місяця січня 2008 року, враховуючи компенсацію податку на доходи фізичних осіб та компенсації за втрату частини доходів.

4. У задоволенні позовних вимог в іншій частині відмовити.

5. Підстави для розподілу судових витрат відсутні.

Позивач: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 ).

Відповідач: Військова частина НОМЕР_1 ( АДРЕСА_2 , код ЄДРПОУ: НОМЕР_3 ).

Рішення набирає законної сили відповідно до ст. 255 КАС України та може бути оскаржене за правилами, встановленими ст. ст. 293, 295- 297 Кодексу адміністративного судочинства України відповідно.

Суддя Н.М. Шевченко