Рішення

від 19.05.2022 по справі 640/25162/19

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

20 травня 2022 року м. Київ № 640/25162/19

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі: судді Келеберди В.І., розглянувши у письмовому порядку за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Іст Юроуп Петролеум» до Державної податкової служби України про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И В :

Товариство з обмеженою відповідальністю «Іст Юроуп Петролеум» звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Державної податкової служби України, у якому просить суд:

- визнати протиправними дії Державної податкової служби України щодо відмови у прийнятті до реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних: розрахунку коригування кількісних і вартісних показників № 1 від 05.11.2019 до податкової накладної № 16 від 20.12.2011; розрахунку коригування кількісних і вартісних показників № 3 від 05.11.2019 до податкової накладної № 28 від 18.08.2011;

- зобов`язати Державну податкову службу України прийняти та зареєструвати в операційні дні, коли їх було надіслано засобами електронного зв`язку, в Єдиному реєстрі податкових накладних розрахунки коригування кількісних і вартісних показників, а саме: 19.11.2019 р. - розрахунок коригування кількісних і вартісних показників № 1 від 05.11.2019 р. до податкової накладної № 16 від 20.12.2011 р.; 19.11.2019 р. - розрахунок коригування кількісних і вартісних показників № 3 від 05.11.2019 р. до податкової накладної № 28 від 18.08.2011.

В обґрунтування заявлених позовних вимог, позивач зазначає про відсутність підстав для відмови у прийнятті розрахунків коригування та їх реєстрації. Наведене податковим органом формулювання підстави відмови в прийнятті до реєстрації розрахунків коригування, не відповідає обставинам проведення коригування податкових зобов`язань та суперечить як нормам ПК України, так і положенням Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29.12.2010 р № 1246, в редакції постанови КМУ від 26.04.2017 № 341.

Натомість, позиція податкового органу полягає в тому, що розрахунок коригування до податкової накладної, з дати складання якої минуло більше 1095 календарних днів, не може бути зареєстрований в ЄРПН у зв`язку зі сплином терміну, встановленого статтею 102 Податкового кодексу України.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 23.12.2019 відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

Вивчивши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Як вбачається із матеріалів даної справи, Товариство з обмеженою відповідальністю «ІСТ ЮРОУП ПЕТРОЛЕУМ» (попередня назва - ТОВ «Голден Деррік») в листопаді 2019 року, на виконання ухвалених Господарським судом м. Києва мирових угод здійснило перерахування коштів (повернення раніше отриманих авансів) своїм контрагентам:

- Приватному акціонерному товариству «Національна акціонерна компанія «Надра України» (ПАТ «НАК «Надра України») на виконання мирової угоди по справі № 910/22594/16, затвердженої ухвалою Господарського суду м. Києва від 13.12.2017, перераховано 35095,44 грн. (ПДВ 5849,24 грн.);

- Дочірньому підприємству Національної акціонерної компанії «Надра України» Західукргеологія» (ДП «Західукргеологія») на виконання мирової угоди по справі № 910/23630/16, затвердженої ухвалою Господарського суду м. Києва від 18.01.2018, перераховано 30450,00 грн. (ПДВ - 5075,00 грн.)

Відповідно до п. 192.1. ст. 192 Податкового кодексу України, факт повернення постачальником суми попередньої оплати товарів/послуг, є підставою для коригування суми податкових зобов`язань та податкового кредиту постачальника та отримувача шляхом складання розрахунку коригування до податкової накладної, який реєструється в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Згідно змісту абз. 2 п. 192.1 ст. 192 ПК України, у випадку зменшення суми компенсації вартості товарів/послуг їх постачальнику, реєстрація розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних здійснюється отримувачем товарів/послуг, для чого постачальник надсилає складений розрахунок коригування отримувачу.

Позивач склав та відправив ПАТ «НАК «Надра України» та ДП «Західукргеологія» для здійснення ними реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних наступні розрахунки коригування кількісних і вартісних показників: № 1 від 05.11.2019 до податкової накладної № 16 від 20.12.2011 р.; № 3 від 05.11.2019 р. до податкової накладної № 28 від 18.08.2011 р.?

Водночас, при реєстрації контрагентами вказаних розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, Державною податковою службою України були направлені квитанції № 1 із вказівкою про те, що «документ не може бути прийнятий - порушено вимоги статті 102 Податкового кодексу України та пункту 6 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29.12.2010 р № 1246 (у редакції постанови КМУ від 26.04.2017 р. № 341), а саме: дата складання податкової накладної не може перевищувати більше ніж на 1095 календарних дату складання податкової накладної, до якої складено такий розрахунок коригування.

Позивач вважає, що дане формулювання підстави відмови в прийнятті до реєстрації розрахунків коригування не відповідає обставинам проведення коригування податкових зобов`язань та суперечить як нормам ПК України, так і положенням Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29.12.2010 р № 1246, в редакції постанови КМУ від 26.04.2017 № 341, що і зумовило позивача на звернення до суду з даним позовом.

При вирішенні спору, суд виходить з наступного.

Відповідно до положень ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, перелік податків та зборів, що справляються в Україні, порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулюються Податковим кодексом України (далі - ПК України).

Відповідно до норм пункту 201.4 статті 201 Податкового кодексу України (у редакції, чинній на час складання податкових накладних), податкова накладна складається у двох примірниках у день виникнення податкових зобов`язань продавця. Один примірник видається покупцю, а другий залишається у продавця. У разі складання податкової накладної у паперовому вигляді покупцю видається оригінал, а копія залишається у продавця.

Згідно з пунктом 192.1 статті 192 Податкового кодексу України, якщо після постачання товарів/послуг здійснюється будь-яка зміна суми компенсації їх вартості, включаючи наступний за постачанням перегляд цін, перерахунок у випадках повернення товарів/послуг особі, яка їх надала, або при поверненні постачальником суми попередньої оплати товарів/послуг, суми податкових зобов`язань та податкового кредиту постачальника та отримувача підлягають відповідному коригуванню на підставі розрахунку коригування до податкової накладної, складеному в порядку, встановленому для податкових накладних, та зареєстрованому в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Розрахунок коригування, складений постачальником товарів/послуг до податкової накладної, яка складена на отримувача - платника податку, підлягає реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних: постачальником (продавцем) товарів/послуг, якщо передбачається збільшення суми компенсації їх вартості на користь такого постачальника або якщо коригування кількісних та вартісних показників у підсумку не змінює суму компенсації; отримувачем (покупцем) товарів/послуг, якщо передбачається зменшення суми компенсації вартості товарів/послуг їх постачальнику, для чого постачальник надсилає складений розрахунок коригування отримувачу.

Згідно приписів абз. 5, 6 пункту 192.1 статті 192 Податкового кодексу України, складені платником податку розрахунки коригування до податкових накладних, складених до 1 лютого 2015 року, розрахунки коригування до податкових накладних, які не підлягали наданню отримувачу (покупцю) - платнику податку, підлягають реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних постачальником (продавцем). Зазначене не поширюється на розрахунки коригування, що передбачають зменшення суми компенсації вартості товарів/послуг їх постачальнику (зменшення податкового зобов`язання постачальника та податкового кредиту отримувача), складені після 1 липня 2015 року до податкових накладних, складених до 1 липня 2015 року на отримувача (покупця) - платника податку, які підлягають реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних отримувачем (покупцем) товарів/послуг.

Розрахунок коригування до податкової накладної складається також у випадку виправлення помилок, допущених при складанні податкової накладної, у тому числі не пов`язаних із зміною суми компенсації вартості товарів/послуг.

У силу норм п. п. 192.1.1 пункту 192.1 статті 192 Податкового кодексу України, якщо внаслідок такого перерахунку відбувається зменшення суми компенсації на користь платника податку - постачальника, то: а) постачальник відповідно зменшує суму податкових зобов`язань за результатами податкового періоду, протягом якого був проведений такий перерахунок; б) отримувач відповідно зменшує суму податкового кредиту за результатами такого податкового періоду в разі, якщо він зареєстрований як платник податку на дату проведення коригування, а також збільшив податковий кредит у зв`язку з отриманням таких товарів/послуг.

При цьому, постачальник має право зменшити суму податкових зобов`язань лише після реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних розрахунку коригування до податкової накладної (абз. 2 пп. 192.1.1 п. 192.1 статті 192 Податкового кодексу України).

Пунктом 201.10 статті 201 Податкового кодексу України, встановлено, що підтвердженням продавцю про прийняття податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня.

Порядок ведення Єдиного реєстру податкових накладних встановлюється Кабінетом Міністрів України. Покупець має право звіряти дані отриманої податкової накладної на відповідність із даними Єдиного реєстру податкових накладних.

Відсутність факту реєстрації платником податку - продавцем товарів/послуг податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних та/або порушення порядку заповнення податкової накладної не дає права покупцю на включення сум податку на додану вартість до податкового кредиту та не звільняє продавця від обов`язку включення суми податку на додану вартість, вказаної в податковій накладній, до суми податкових зобов`язань за відповідний звітний період (п. 201.10 статті 201 Податкового кодексу України).

Згідно із пунктами 3, 4 Порядку № 1246, до Реєстру вносяться відомості щодо податкових накладних та/або розрахунків коригування, які прийняті до Реєстру та підлягають реєстрації, реєстрацію яких зупинено, а також щодо яких у встановленому порядку прийнято рішення про реєстрацію або відмову у реєстрації. Операційний день триває в робочі дні з 8 до 20-ї години.

Реєстрації підлягають податкові накладні та/або розрахунки коригування (у тому числі ті, що не надаються отримувачу (покупцю) товарів/послуг, складені за операціями з постачання товарів/послуг, які звільнені від оподаткування, складені за операціями з постачання послуг нерезидентом) незалежно від суми податку на додану вартість в одній податковій накладній/розрахунку коригування (п. 5 Порядку № 1246).

Згідно із п.п. 13- 14 Порядку 1246, за результатами перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку, формується квитанція про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування (далі - квитанція). Квитанція в електронній формі надсилається платнику податку протягом операційного дня та є підтвердженням прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування. Примірник квитанції в електронній формі зберігається в ДФС.

У квитанції зазначаються дата та час її формування, реквізити податкової накладної та/або розрахунку коригування та результат перевірки. Якщо у податковій накладній та/або розрахунку коригування за результатами проведення перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку (крім абзацу десятого), виявлено порушення, платнику податку надсилається квитанція про неприйняття податкової накладної та/або розрахунку коригування із зазначенням причини такого неприйняття (пункт 15 Порядку 1246).

Отже, з наведеного слідує, що податковим законодавством визначено обов`язок контролюючого органу щодо прийняття для реєстрації податкових накладних та/або розрахунку коригування та визначений конкретний перелік підстав для відмови у реєстрації податкових накладних та/або розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Суд звертає увагу на те, що ДПС України в квитанціях № 1 до розрахунків коригування вказала дві правові підстави відмови позивачу в прийнятті розрахунків коригування до реєстрації - ст. 102 ПКУ та п. 6 рядку №1246.

При цьому, суд вважає, що сама по собі стаття 102 ПК України, окремо не встановлює граничний строк безпосередньо для процесу здійснення платником податків коригування податкового кредиту та податкових зобов`язань, але має три пункти, в яких є посилання на строк, тривалістю у 1095 календарних днів - п. 102.1, 102.4 та п. 102.5.

Зміст даного пункту підтверджує, що п. 102.1 ст. 102 ПКУ України, регламентує строки реалізації податковим органом свого права на самостійне визначення суми грошових зобов`язань платнику податків, але не встановлює жодних прямих обмежень тля платника податку щодо здійснення коригування даних податкової накладної.

Так, пункт 102.4 ст. 102 ПК України, передбачає строки стягнення податковим органом грошового зобов`язання, визначеного на підставі п.102.1. ст. 102 ПК України, та має наступний зміст: «У разі якщо грошове зобов`язання нараховане контролюючим органом до закінчення строку давності, визначеного у пункті 102.1 цієї статті, податковий борг, що виник у зв`язку з відмовою у самостійному погашенні такого грошового зобов`язання, може бути стягнутий протягом наступних 1095 календарних днів з дня виникнення податкового боргу. Якщо платіж стягується за рішенням суду, строки стягнення встановлюються до повного погашення такого платежу або визначення боргу безнадійним.

Тобто, і даний пункт ПК України також регламентує лише діяльність податкового органу, в зв`язку з цим він не може бути використаний для регулювання спірних правовідносин.

Сам по собі пункт 102.5 ст. 102 ПК України, встановлює, що заяви про повернення надміру сплачених грошових зобов`язань або про їх відшкодування у випадках, передбачених цим Кодексом, можуть бути подані не пізніше 1095 дня, що настає за днем здійснення такої переплати або отримання права на таке відшкодування.

Тож, дана норма ПК України також не визначає та не регулює порядок та строки здійснення реєстрації розрахунків коригування зобов`язань з ПДВ. Пункт 102.5 ст. 102 ПК України, регулює тільки питання повернення надмірно сплачених грошових зобов`язань.

Проте, розрахунок коригування ПДВ не є заявкою про повернення надмірно сплачених грошових коштів, при цьому, ні ДПС, ні його контрагенти не подавали заяв про повернення з бюджету надміру сплачених грошових коштів.

Таким чином, оскільки стаття 102 ПК України, самостійно не встановлює жодних граничних строків для здійснення платником податків коригування податкових зобов`язань та податкового кредиту, суд вважає, що відповідач безпідставно відмовив позивачу в проведенні реєстрації розрахунків коригування в ЄРПН з посиланням саме на ст. 102 ПК України.

Також, слід врахувати, що приписи ПК України не містить прямої норми, яка б обмежувала платника податків в строках здійснення коригування податкових зобов`язань та податкового кредиту.

Водночас, порядок коригування податкових зобов`язань та податкового кредиту регулюється ст. 192 ПК України, за змістом пункту 192.1 якої, передбачено право платника податків складати розрахунки коригувань лише за наявності факту зміни суми компенсації вартості товарів/послуг або повернення суми попередньої оплати і не встановлює інших вимог чи обмежень, в тому числі граничних строків.

Цим пунктом, зокрема, передбачено, якщо після постачання товарів/послуг здійснюється будь-яка зміна суми компенсації їх вартості, включаючи наступний за постачанням перегляд цін, перерахунок у випадках повернення товарів/послуг особі, яка їх надала, або при поверненні постачальником суми попередньої плати товарів/послуг, суми податкових зобов`язань та податкового кредиту постачальника та отримувача підлягають відповідному коригуванню на підставі розрахунку коригування до податкової накладної, складеному в порядку, встановленому для податкових накладних, та зареєстрованому в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Іншою підставою відмови в реєстрації розрахунків коригування в ЄРПН стало посилання ДПС на п. 6 Порядку № 1246.

Даний пункт (в редакції, чинній на дату складення розрахунків коригування до податкових накладних), вказує на те, що розрахунок коригування до податкової накладної, яка складена до 1 лютого 2015 р. та не підлягала реєстрації відповідно до пункту 11 підрозділу 2 розділу XX «Перехідні положення» Кодексу, підлягає реєстрації після реєстрації такої накладної, для чого постачальник (продавець) товарів/послуг повинен протягом операційного дня зареєструвати податкову накладну (незалежно від дати її складення з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 Кодексу) та розрахунок коригування.

Тобто, виходячи зі змісту вказаної норми, умовою застосування положень пункту 6 Порядку № 1246 до процедури реєстрації розрахунку коригування, є сукупність наступних умов: 1) відсутність законодавчо встановленої вимоги на момент складання податкової накладної щодо обов`язкової її реєстрації в ЄРПН; 2) відсутність факту реєстрації такої податкової накладної в ЄРПН.

Тож, оскільки ст. 102 ПК України, не містить самостійної норми, яка б встановлювала строкові обмеження конкретно для процесу коригування кількісних та вартісних показників податкової накладної, тому граничний строк в 1095 днів, який вказаний в наведеній статті, може застосовуватись до процесу реєстрації розрахунків коригування лише за умови наявності підстав для застосування п.6 Порядку № 1246, тому що тільки п. 6 Порядку №1246 містить посилання на граничний строк, передбачений ст. 102 ПК України.

При цьому, суд наголошує, що фактичні обставини справи не відповідають умовам застосування п.6 Порядку № 1246.

Відповідно до п. 11 підрозділу 2 розділу XX «Перехідні положення» ПК України, з 01.07.2011 р. обов`язкова реєстрація податкових накладних запроваджується для платників податку на додану вартість, у яких сума податку на додану вартість в одній податковій накладній становить: понад 1 мільйон гривень - з 1 січня 2011 року; понад 500 тисяч гривень - з 1 квітня 2011 року; понад 100 тисяч гривень - з 1 липня 2011 року; понад 10 тисяч гривень - з 1 січня 2012 року.

Судом досліджено, що податкова накладна № 16 (показники якої відкориговані розрахунком коригування № 1 від 05.111.2019 р.) була складена позивачем 20.12.2011 р. А з 01 липня 2011 р. діяла вимога ПКУ щодо реєстрації в ЄРПН податкових накладних, в яких сума ПДВ перевищувала 100 000 грн. За податковою накладною № 16 від 20.12.2011 р., загальна сума ПДВ складає 908841,00 грн. Тобто, ця податкова накладна підлягала обов`язковій реєстрації в ЄРПН.

Також, податкова накладна № 28 (показники якої відкориговані розрахунком коригування № 3 від 05.11.2019 р.) була складена позивачем 18.08.2011 р. Оскільки з 01.07.2011 р. відповідно до вимог ПКУ обов`язковій реєстрації в ЄРПН підлягали податкові накладні, в яких сума ПДВ перевищувала 100000,00 гри., а загальна сума ПДВ за цією податковою накладною складає 300000,00 грн., тому, податкова накладна № 28 від 18.08.2011 також підлягала обов`язковій реєстрації в ЄРПН.

Суд погоджується з доводами позивача про те, що в даній справі, вже відсутня така умова застосування п. 6 Порядку №1246, як відсутність законодавчо встановленої вимоги щодо обов`язкової реєстрації податкової накладної в ЄРПН на момент її складання, так як податкові накладні, до яких 05.11.2019 р. складені розрахунки коригування, відповідно до вимог ПК України, підлягали обов`язковій реєстрації в ЄРПН в момент їх складання.

Пунктом 201.10. ст. 201 ПК України (в редакції, чинній станом на дату складання позивачем податкових накладних), передбачено, що підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної до ЄРПН є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня. Датою та часом надання податкової накладної в електронному вигляді до Державної податкової адміністрації України є дата та час, зафіксовані у квитанції.

До позовної заяви позивачем долучено роздруковані з ЄРПН квитанції до вищезазначених податкових накладних, які містять інформацію про те, що: податкова накладна № 16 від 20.12.2011 р. була доставлена до ДПА 23.12.2011 р. в 11:45:32, документу призначений реєстраційний номер 9012930877 та зазначено, що документ прийнято; податкова накладна № 28 від 18.08.2011 р. була доставлена до ДПА 18.08.2011 р. в 11:49:08, документу присвоєний реєстраційний номер 9006853282 та зазначено, що документ прийнято.

Тобто, податкові накладні № 16 від 20.12.2011 р. та №28 від 18.08.2011 р., до яких 05.11.2019 р. позивач склав розрахунки коригування, були зареєстровані в ЄРПН, що підтверджується відповідними квитанціями, які, згідно п. 201.10. ст. 201 ПК України, є належними доказами факту реєстрації податкових накладних в ЄРПН.

Таким чином, в спірних правовідносинах, відсутні умови для застосування положень п. 6 Порядку № 1246, оскільки податкові накладні, до яких позивачем складалися розрахунки коригування, підлягали реєстрації в ЄРПН та були зареєстровані в ньому. Оскільки відсутні умови для застосування п. 6 Порядку № 1246, тому відсутні умови для застосування і ст. 102 ПК України, так як ця стаття самостійно не регулює питання строків здійснення коригування показників податкової накладної, а лише містить строк, на який зроблено посилання в п. 6 Порядку № 1246.

Принцип обґрунтованості рішення суб`єкта владних повноважень має на увазі, що рішенням повинне бути прийнято з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії), на оцінці усіх фактів та обставин, що мають значення.

За наслідком розгляду даного спору, суд дійшов висновку про те, що відмова ДПС України у прийнятті до реєстрації розрахунків коригування кількісних і вартісних показників № 1 від 05.11.2019 р. до податкової накладної № 16 від 20.12.2011 р. та № 3 від 05.11.2019 р. до податкової накладної № 28 від 18.08.2011 р., не ґрунтується на нормах ПК України та Порядку № 1246, а тому, дії відповідача підлягають визнанню протиправними, а право позивача на здійснення коригування податкових зобов`язань підлягає захисту шляхом зобов`язання відповідача прийняти та зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних розрахунки коригування в операційний день, коли розрахунки були направлені контрагентами засобами електронного зв`язку для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Судом враховується правова позиція, викладена з аналогічних правовідносин у постановах Шостого апеляційного адміністративного суду від 15.03.2021 у справі № 640/25166/19, від 01.09.2021 у справі № 640/18172/19.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Частиною 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Суб`єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі.

Відповідачем не було доведено правомірності своїх дій при відмові у прийнятті до реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних розрахунку коригування кількісних і вартісних показників № 1 від 05.11.2019 до податкової накладної № 16 від 20.12.2011 та розрахунку коригування кількісних і вартісних показників № 3 від 05.11.2019 до податкової накладної № 28 від 18.08.2011.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню.

Відповідно до статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Як вбачається з наявних у матеріалах справи доказів, під час звернення позивача з даним позовом до суду останнім сплачено судовий збір за заявлені позовні вимоги у розмірі 3842 грн., які підлягають стягненню з відповідача, на користь останнього у повному обсязі.

Керуючись статтями 9, 72-77, 90, 139, 242 - 246, 255 КАС України, Окружний адміністративний суд міста Києва,

В И Р І Ш И В :

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Іст Юроуп Петролеум» до Державної податкової служби України про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії - задовольнити.

Визнати протиправними дії Державної податкової служби України щодо відмови у прийнятті до реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних розрахунку коригування кількісних і вартісних показників № 1 від 05.11.2019 до податкової накладної № 16 від 20.12.2011 та розрахунку коригування кількісних і вартісних показників № 3 від 05.11.2019 до податкової накладної № 28 від 18.08.2011.

Зобов`язати Державну податкову службу України прийняти та зареєструвати в операційні дні, коли їх було надіслано засобами електронного зв`язку, в Єдиному реєстрі податкових накладних розрахунки коригування кількісних і вартісних показників, а саме: 19.11.2019 р. - розрахунок коригування кількісних і вартісних показників № 1 від 05.11.2019 р. до податкової накладної № 16 від 20.12.2011 р.; 19.11.2019 р. - розрахунок коригування кількісних і вартісних показників № 3 від 05.11.2019 р. до податкової накладної № 28 від 18.08.2011.

Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Іст Юроуп Петролеум» понесені ним судові витрати по сплаті судового збору в розмірі 3842,00 грн. (три тисячі вісімсот сорок дві гривні)за рахунок бюджетних асигнувань Державної податкової служби України.

За приписами статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України, рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закритті апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Порядок та строки подання апеляційної скарги врегульовано приписами статей 294-297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Повне найменування сторін:

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Іст Юроуп Петролеум» (ЄДРПОУ 35251246, 04123, м. Київ, вул. Западинська, 13-а)

Відповідач: Державна податкова служба України (ЄДРПОУ 43005393, 04053, м. Київ, Львівська площа, 8).

Суддя В.І. Келеберда