Рішення

від 19.05.2022 по справі 640/1543/20

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

1/1724

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

20 травня 2022 року м. Київ № 640/1543/20

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючої судді Клочкової Н.В., розглянувши у письмовому провадженні за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом

товариства з обмеженою відповідальністю "Економічно-прововий консалтинг"

до Головного управління ДПС у м. Києві

про визнання протиправним та скасування рішення,

В С Т А Н О В И В:

До Окружного адміністративного суду міста Києва надійшла позовна заява товариства з обмеженою відповідальністю "Економічно-прововий консалтинг" (надалі - позивач), адреса: 04107, м. Київ, вулиця Татарська, буд. 7, кв. 54 до Головного управління ДПС у м. Києві (надалі - відповідач) адреса: 04116, м. Київ, вулиця Шолуденка, 33/19, в якій позивач просить суд:

- визнати протиправною та скасувати податкову вимогу від 13.09.2019 №10644-10 на суму 34 531, 96 грн., яка винесена Головним управлінням ДПС у м. Києві щодо товариства з обмеженою відповідальністю "Економічно-прововий консалтинг";

- визнати протиправним та скасувати рішення про опис майна у податкову заставу від 13.09.2019 №10644-10, яке винесене Головним управлінням ДПС у м. Києві щодо товариства з обмеженою відповідальністю "Економічно-прововий консалтинг".

Підставою позову вказано порушення прав та інтересів позивача внаслідок неправомірних дій суб`єкта владних повноважень та винесення оскаржуваного рішення.

Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями для розгляду адміністративної справи № 640/1543/20 визначено суддю Окружного адміністративного суду міста Києва Патратій О.В.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 03 лютого 2020 року відкрито провадження в адміністративній справі та вирішено здійснити розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження (у письмовому провадженні) без повідомлення учасників справи.

Розпорядженням керівника апарату Окружного адміністративного суду міста Києва від 30 березня 2021 року № 538 адміністративна справа № 640/1543/20 передана на повторний автоматичний розподіл між суддями у зв`язку з тимчасовою непрацездатністю судді Патратій О.В.

Протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями для розгляду адміністративної справи № 640/1543/20 визначено суддю Клочкову Н.В.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва прийнято до свого провадження та відкрито провадження в адміністративній справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Економічно-прововий консалтинг" до Головного управління ДПС у м. Києві про визнання протиправним та скасування рішення та вирішено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження (у письмовому провадженні) без повідомлення учасників справи.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що подаючи 26.04.2019 податкову декларацію платника єдиного податку третьої групи (юридичної особи) № 91241 за І квартал 2019 року, в розділі III «Розрахунок податкових зобов`язань з єдиного податку» позивачем помилково не був заповнений рядок 10 «Сума єдиного податку до сплати за податковий (звітний) квартал (р.8 - р.9)». Тобто, в рядку 10 позивач помилково не вказав суму єдиного податку до сплати в розмірі 84 630,45 грн., при цьому, інші рядки декларації позивач заповнив належним чином, вказавши суму єдиного податку в розмірі 84 630,45 грн.

Отже, саме на підставі того, що позивач помилково не заповнив рядок 10 декларації відповідач міг прийняти оскаржувану податкову вимогу та збільшити позивачу суму грошового зобов`язання за платежем «Єдиний податок з юридичних осіб» на 8748,66 грн. та додатково застосувати штрафні санкції в розмірі 21157,61 грн. та пеню в розмірі 4625,69 грн.

Натомість, приймаючи оскаржувані податкову вимогу та рішення про опис майна в податкову заставу, відповідачем не було враховано, що позивач повністю сплатив 24.04.2019 суму єдиного податку з юридичних осіб за І квартал 2019 року в розмірі 84 630,45 грн., що підтверджується платіжним дорученням №35 від 24.04.2019.

Таким чином, сума єдиного податку з юридичних осіб за І квартал 2019 року в розмірі 84 630,45 грн. була сплачена позивачем в межах строків, встановлених для подання податкової звітності відповідно до вимог Податкового кодексу України, що не було враховано відповідачем під час прийняття оскаржуваних рішень.

Відповідач надав суду відзив на позовну заяву, в якому зазначив, що сума єдиного податку до сплати за податковий (звітний) І квартал 2019 року (рядок 110) обраховується як різниця між загальною сумою єдиного податку за податковий і (звітний) період (рядок 8) та сумою єдиного податку за минулий податковий (звітний) період (рядок 9). Камеральною перевіркою встановлено, що платником податків у і податковій декларації №91241 від 26.04.2019 за І квартал 2019 року не зазначена сума єдиного податку до сплати за податковий (звітний) квартал (рядок 10). За результатами перевірки відповідна сума має бути 84 630,45 грн. Отже, сума єдиного податку, яка збільшує податкове зобов`язання за І квартал 2019 року, складає 84630,45 грн.

Враховуючи наведене, відповідач зазначає, що товариству з обмеженою відповідальністю "Економічно-прововий консалтинг" було правомірно сформовано та направлено податкову вимогу від 13.09.2019 №10644-10 та прийнято рішення про опис майна у податкову заставу від 13.09.2019 №10644-10 відповідно до вимог чинного законодавства.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва, встановив наступне.

21.05.2019 ГУ ДФС у м. Києві проведено камеральну перевірку податкової декларації платника єдиного податку третьої групи (юридичні особи) за І квартал 2019 року товариства з обмеженою відповідальністю "Економічно-прововий консалтинг" №91241 від 26.04.2019, за результатами якої було складено Акт від 21.05.2019 №119/26-15-12-09-19/41802721 (далі - Акт перевірки) .

Актом перевірки встановлено, що сума податкового зобов`язання з єдиного податку з юридичних осіб (КБК 18050300), зазначена товариством з обмеженою відповідальністю "Економічно-прововий консалтинг" в податкові декларації №91241 від 26.04.2019 за 1 квартал 2019 року є нижчою, ніж визначено за результатами камеральної перевірки.

За підсумковою інформацією Акта перевірки сума єдиного податку збільшується на 84 630, 45 грн., а відповідальність платника передбачена пунктом 123.1 статті 123 Податкового кодексу України.

На підставі висновків Акта перевірки відповідачем прийнято оскаржувану податкову вимогу від 13.09.2019 №10644-10, яким позивачу визначено суму податкового боргу з єдиного податку з юридичних осіб в розмірі 34 531, 96 грн., у тому числі: 8 748, 66 грн. - основний платіж, 21 157, 61 грн. - штрафні санкції та 4 625, 69 грн. - пеня.

Також відповідачем було прийнято рішення №10644-10 про опис майна у податкову заставу.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Економічно-прововий консалтинг" не погоджуючись з рішеннями контролюючого органу, вважаючи їх протиправними та такими, що підлягають скасуванню, звернулось до суду з даним позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам суд зазначає наступне.

Відповідно до статті 67 Конституції України кожен зобов`язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Податковий кодекс України регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час адміністрування податків, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Згідно з підпунктами 21.1.1 - 21.1.5 пункту 21.1 статті 21 Податкового кодексу України (тут і наділі - в редакції на час виникнення спірних правовідносин), посадові особи контролюючих органів зобов`язані: дотримуватися Конституції України та діяти виключно у відповідності з цим Кодексом та іншими законами України, іншими нормативними актами; забезпечувати сумлінне виконання покладених на контролюючі органи функцій; забезпечувати ефективну роботу та виконання завдань контролюючих органів відповідно до їх повноважень; не допускати порушень прав та охоронюваних законом інтересів громадян, підприємств, установ, організацій; коректно та уважно ставитися до платників податків, їх представників та інших учасників відносин, що виникають під час реалізації норм цього Кодексу та інших законів, не принижувати їх честі та гідності.

Згідно з пунктом 75.1 статті 75 Податкового кодексу України, контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Камеральні та документальні перевірки проводяться контролюючими органами в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом, а фактичні перевірки - цим Кодексом та іншими законами України, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи.

Камеральною вважається перевірка, яка проводиться у приміщенні контролюючого органу виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях (розрахунках) платника податків та даних системи електронного адміністрування податку на додану вартість (даних центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриваються рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, даних Єдиного реєстру податкових накладних та даних митних декларацій), а також даних Єдиного реєстру акцизних накладних та даних системи електронного адміністрування реалізації пального (підпункт 75.1.1 пункту 75.1 статті 75 ПК України).

Згідно зі статтею 76 Податкового кодексу України камеральна перевірка проводиться посадовими особами контролюючого органу без будь-якого спеціального рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) такого органу або направлення на її проведення.

Камеральній перевірці підлягає вся податкова звітність суцільним порядком.

Згода платника податків на перевірку та його присутність під час проведення камеральної перевірки не обов`язкова.

Порядок оформлення результатів камеральної перевірки здійснюється відповідно до вимог статті 86 цього Кодексу.

Згідно з пунктом 86.2 Податкового кодексу України, за результатами камеральної перевірки у разі встановлення порушень складається акт у двох примірниках, який підписується посадовими особами такого органу, які проводили перевірку, і після реєстрації у контролюючому органі вручається або надсилається для підписання протягом трьох робочих днів платнику податків у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу.

З матеріалів справи вбачається, що за результатами камеральної перевірки позивача, Головним управлінням ДФС у м. Києві встановлено порушення позивачем порядку заповнення податкової декларації про майновий стан і доходи за перший квартал 2019 року №91241 від 26.04.2019, а саме не зазначена сума єдиного податку до сплати за податковий (звітній) квартал - рядок 10 декларації, водночас за результатами перевірки встановлено, що сума податку до сплати мала бути 84 630, 45 грн.

Відповідно до підпункту 16.1.4 пункту 16.1 статті 16 Податкового кодексу платники податків зобов`язані сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Відповідно до підпункту 14.1.156 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу податкове зобов`язання - сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк).

Відповідно до пункту 38.1 статті 38 Податкового кодексу України виконанням податкового обов`язку визнається сплата в повному обсязі платником відповідних сум податкових зобов`язань у встановлений податковим законодавством строк.

Згідно з пунктом 33.1 статті 33 Податкового кодексу України податковим періодом визнається встановлений цим Кодексом період часу, з урахуванням якого відбувається обчислення та сплата окремих видів податків та зборів.

Пунктом 32.1 статті 32 Податкового кодексу України встановлено, що зміна строку сплати податку та збору здійснюється шляхом перенесення встановленого податковим законодавством строку сплати податку та збору або його частини на більш пізній строк.

Згідно з підпунктом 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу податковий борг - сума узгодженого грошового зобов`язання, не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному цим Кодексом.

Відповідно до підпунктів 291.2, 291.3 статті 293 Податкового кодексу України спрощена система оподаткування, обліку та звітності - особливий механізм справляння податків і зборів, що встановлює заміну сплати окремих податків і зборів, встановлених пунктом 297.1 статті 297 цього Кодексу, на сплату єдиного податку в порядку та на умовах, визначених цією главою, з одночасним веденням спрощеного обліку та звітності.

Юридична особа чи фізична особа - підприємець може самостійно обрати спрощену систему оподаткування, якщо така особа відповідає вимогам, встановленим цією главою, та реєструється платником єдиного податку в порядку, визначеному цією главою.

Пунктом 294.1 статті 294 Податкового кодексу України встановлено, що податковим (звітним) періодом для платників єдиного податку третьої групи є календарний квартал.

Відповідно до пункту 296.3 статті 296 Податкового кодексу України платники єдиного податку третьої групи подають до контролюючого органу податкову декларацію платника єдиного податку у строки, встановлені для квартального податкового (звітного) періоду.

Відповідно до пункту 46.1 статті 46 податкового кодексу України податкова декларація, розрахунок, звіт (далі - податкова декларація) - документ, що подається платником податків (у тому числі відокремленим підрозділом у випадках, визначених цим Кодексом) контролюючому органу у строки, встановлені законом, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податкового зобов`язання або відображаються обсяги операції (операцій), доходів (прибутків), щодо яких податковим та митним законодавством передбачено звільнення платника податку від обов`язку нарахування і сплати податку і збору, чи документ, що свідчить про суми доходу, нарахованого (виплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, суми утриманого та/або сплаченого податку.

Податкові декларації, крім випадків, передбачених цим Кодексом, подаються за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному кварталу або календарному півріччю (у тому числі в разі сплати квартальних або піврічних авансових внесків) - протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) кварталу (півріччя) (підпункт 49.18.2 пункту 49.18 статті 49 Податкового кодексу України).

Згідно з пунктом 50.1 статті 50 Податкового кодексу України, у разі якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу) платник податків самостійно (у тому числі за результатами електронної перевірки) виявляє помилки, що містяться у раніше поданій ним податковій декларації (крім обмежень, визначених цією статтею), він зобов`язаний надіслати уточнюючий розрахунок до такої податкової декларації за формою чинного на час подання уточнюючого розрахунку.

Отже, як свідчать матеріали справи та встановлено судом, 26.04.2019 товариством з обмеженою відповідальністю "Економічно-прововий консалтинг" було подано звітну податкову декларацію платника єдиного податку третьої групи за І квартал 2019 року.

В рядку 6 декларації «Сума єдиного податку» позивачем було вказано значення суми єдиного податку - 84 630, 45 грн.; в рядку 8 декларації «Загальна сума єдиного податку за податковий (звітній) період (р.6 + р.7)» позивачем було вказано значення суми єдиного податку - 84 630, 45 грн.

Разом з тим, позивачем не було заповнено рядок 10 декларації «Сума єдиного податку до сплати за податковий (звітній) період (р.8 - р.9)».

За результатами камеральної перевірки було встановлено, що сума рядка 10 декларації мала б бути 84 630, 45 грн..

Позивач, зазначає, що ним помилково не було заповнено рядок 10 декларації, водночас надає суду докази подання уточнюючої податкової декларації платника єдиного податку третьої групи за І квартал 2019 року, в якій рядок 10 «Сума єдиного податку до сплати за І податковий (звітний) квартал (р.8 - р.9)» заповнений належним чином, а саме - вказано суму єдиного податку до сплати в розмірі 84 639,45 грн.

Подання вказаної уточнюючої декларації підтверджується квитанцією №2 від 07.06.2019, реєстраційний № 9119129080.

Тобто, уточнюючу податкову декларацію було подано позивачем в межах строків, визначених податковим кодексом, проте вже після проведення камеральної перевірки, за результатами якої і було прийнято оскаржувані рішення, разом з тим, акт перевірки не було отримано позивачем з невідомих причин, що власне не заперечується відповідачем, а тому позивач не міг станом на дату подання уточнюючої декларації знати про порушення, виявлені уповноваженим особами контролюючого органу, що сторонами не заперечується, тобто, з наведеного випливає, що позивачем самостійно було виявлено помилки в декларації за 1 квартал 2019 року та подано уточнюючу декларацію з мето виправлення помилок.

Водночас, суд також звертає увагу, що матеріали справи місять копію платіжного доручення від 24.04.2019 №35 на суму 84 630, 45 грн. з призначенням платежу «єдиний податок з юридичних осіб за 1 квартал 2019 року, нараховано та перераховано повністю».

З наявної в матеріалах справи копії витягу з інтегрованої картки платника єдиного податку товариства з обмеженою відповідальністю "Економічно-прововий консалтинг" також вбачається зарахування 24.04.2019 суми в розмірі 84 630, 45 грн. згідно з платіжним дорученням від 24.04.2019 №35. Опис операції: сплата суми податків і зборів/єдиного внеску.

Таким чином, наведені обставини свідчать, що позивачем фактично було проведено оплату єдиного внеску за 1 квартал 2019 року у розмірі 84 630, 45 грн. (сума яка мала б бути зазначена в рядку 10 декларації) ще 24.06.2019, що відповідачем не заперечується, тобто, товариством, як платником єдиного внеску було виконано свій обов`язок щодо сплати грошового зобов`язання в повному обсязі.

Натомість, відповідачем було прийнято оскаржувану податкову вимогу на підставі пункту 123.1 статті 123 Податкового кодексу України, яким визначено, що у разі якщо контролюючий орган самостійно визначає суму податкового зобов`язання, це тягне за собою накладення на платника податків штрафу в розмірі 25 відсотків суми визначеного податкового зобов`язання, проте, з урахування наведених вище обставин, суд приходить до висновку, що позивачем було визначено та сплачено суму єдиного внеску самостійно, а допущення формальних помилок в декларації не може слугувати підставою для притягнення позивача до відповідальності у вигляді збільшення сум грошового зобов`язання.

Отже, суд приходить до висновку, що фактично висновки контролюючого органу, зводяться лише до допущення позивачем формальної помилки в декларації, в той час, як обов`язок щодо сплати єдиного внеску товариством з обмеженою відповідальністю "Економічно-прововий консалтинг" було виконано своєчасно та в повному обсязі, а в подальшому подано уточнюючу декларацію на виконання вимог статті 50 Податкового кодексу України, що відповідачем під час розгляду справи не спростовано.

Враховуючи вищезазначене у сукупності, суд приходить до висновку про відсутність правових підстав для збільшення позивачу грошового зобов`язання з єдиного податку, у зв`язку з чим, оскаржувана податкова вимога та рішення про опис майна у податкову заставу є протиправними та підлягають скасуванню.

Інші доводи та аргументи учасників не спростовують висновків суду.

Згідно з частиною 1 статті 9, статті 72, частин 1, 2, 5 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Якщо учасник справи без поважних причин не надасть докази на пропозицію суду для підтвердження обставин, на які він посилається, суд вирішує справу на підставі наявних доказів.

Беручи до уваги вищенаведене в сукупності, повно та всебічно проаналізувавши матеріали справи та надані позивачем докази суд дійшов до висновку про необхідність задоволення позовних вимог.

Відповідно до частини 1 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Як вбачається з наявних у матеріалах справи платіжних доручень, позивачем під час звернення з даним позовом до суду сплачено судовий збір у розмірі 2 102, 00 грн. Відтак, враховуючи розмір задоволених позовних вимог, суд присуджує на користь позивача судові витрати у розмірі 2 102, 00 грн за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

На підставі вище викладеного, керуючись статтями 2, 6-10, 19, 72-77, 90, 139, 241-246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

В И Р І Ш И В:

1. Адміністративний позов товариства з обмеженою відповідальністю "Економічно-прововий консалтинг" до Головного управління ДПС у м. Києві про визнання протиправним та скасування рішення - задовольнити.

2. Визнати протиправною та скасувати податкову вимогу Головного управлінням ДПС у м. Києві від 13.09.2019 №10644-10 на суму 34 531, 96 грн., винесену щодо товариства з обмеженою відповідальністю "Економічно-прововий консалтинг".

3. Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управлінням ДПС у м. Києві про опис майна у податкову заставу від 13.09.2019 №10644-10, винесене щодо товариства з обмеженою відповідальністю "Економічно-прововий консалтинг".

4. Стягнути на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Економічно-прововий консалтинг" (адреса: 04107, м. Київ, вулиця Татарська, буд. 7, кв. 54, код ЄДРПОУ 41802721) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у місті Києві (04116, місто Київ, вулиця Шолуденка, будинок 33/19, код ЄДРПОУ 43141267) понесені ним витрати по сплаті судового збору у розмірі 2 102, 00 грн (дві тисячі сто дві гривні).

Рішення набирає законної сили в порядку, визначеному статтею 255 Кодексу адміністративного судочинства України, після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України, протягом тридцяти днів, з дня складання повного тексту рішення.

Суддя Н.В. Клочкова