Рішення

від 22.05.2022 по справі 640/6991/21

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 Вн. №27/166

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

23 травня 2022 року м. Київ № 640/6991/21

за позовомОСОБА_1 до Адміністрації Державної спеціальної служби транспорту (військова частина НОМЕР_1 ) Військової частини НОМЕР_2 прозобов`язання вчинити діїСуддя О.В.Головань

Обставини справи:

ОСОБА_1 звернувся до Окружного адміністративного суду м. Києва з позовом до Адміністрації Державної спеціальної служби транспорту, Військової частини НОМЕР_2 про стягнення солідарно з ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова частина НОМЕР_1 , ЄДРПОУ НОМЕР_5) та військової частини НОМЕР_2 (ЄДРПОУ НОМЕР_3 ) належний до виплати залишок боргу з грошової компенсацій вартості за неотримане речове майно в розмірі 1 143 (одну тисячу сто сорок три) грн. 94 коп. без утримання із зазначеної суми податку з доходів фізичних осіб та військового збору.

Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 24.03.2021 р. відкрито провадження у справі та призначено її до розгляду в порядку ст. 263 КАС України.

21.04.2021 р. та 26.04.2021 р. надано відзиви на позов.

Ознайомившись з матеріалами справи, суд, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 проходив службу у Державній спеціальній службі транспорту на посаді старшого офіцера відділу фінансування та бухгалтерського обліку управління фінансово-економічної діяльності.

Наказом голови Адміністрації Державної спеціальної служби транспорту від 10.10.2020 р. №71 (по особовому складу) полковника ОСОБА_1 , старшого офіцера відділу фінансування та бухгалтерського обліку управління фінансово-економічної діяльності Державної спеціальної служби транспорту звільнено з військової служби у запас Збройних Сил України за пп. "г" п. 2 ч. 5 ст. 25 Закону України "Про військовий обов`язок і військову службу"; наказом начальника головного штабу - першого заступника Голови Адміністрації від 17.11.2020 р. №216 його виключно зі списків особового складу.

Згідно з довідкою-розрахунком №7 від 10.11.2020 р. на одержання грошової компенсації замість речового майна, полковнику ОСОБА_1 визначено 76 262, 62 грн.

Платіжним дорученням від 23.12.2020 р. за №2019 на рахунок позивача перераховано 75 118, 68 грн. компенсації за речове майно.

Вважаючи, що з ним проведено неповний розрахунок, позивач звернувся до суду.

Позивач - ОСОБА_1 - вважає бездіяльність щодо проведення з ним повного розрахунку протиправною, у зв`язку з чим звернувся до суду.

Позивач зазначає, що оскільки перед виключенням зі списків особового складу він перебував на посаді а Адміністрації Держспецтрансслужби (в/ч НОМЕР_1 ), а в/ч НОМЕР_2 є підпорядкованим Адміністрації структурним підрозділом, на командира в/ч НОМЕР_1 має бути покладена персональна відповідальність щодо стягнення залишку заборгованості.

Відповідач - Адміністрація Державної спеціальної служби транспорту - проти задоволення позовних вимог заперечив з таких підстав.

Відповідач посилається на ту обставину, що військова частина НОМЕР_2 є самостійним розпорядником бюджетних коштів, і саме вона проводила розрахунок з позивачем при його звільненні.

Щодо невиплати позивачу з нарахованих 76 262, 62 грн. компенсації за речове майно було утримано 1,5% військового збору в розмірі 1 143, 94 грн., що передбачено чинним законодавством.

Відповідач - військова частина НОМЕР_2 - в наданих поясненнях зазначив про проведення розрахунку за речове майно в повному обсязі, тоді як мало місце утримання військового збору.

Проаналізувавши матеріали справи, суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають до часткового задоволення з таких підстав.

Згідно з ч. 1 ст. 9-1 Закону України від 20.12.1991 №2011-ХІІ "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" речове забезпечення військовослужбовців здійснюється за нормами і в терміни, що визначаються відповідно Міністерством оборони України, Міністерством інфраструктури України - для Державної спеціальної служби транспорту, іншими центральними органами виконавчої влади, що мають у своєму підпорядкуванні військові формування, Головою Служби безпеки України, начальником Управління державної охорони України, Головою Служби зовнішньої розвідки України, Головою Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України, а порядок грошової компенсації вартості за неотримане речове майно визначається Кабінетом Міністрів України.

Згідно із п. 2, 3 Порядку виплати військовослужбовцям Збройних Сил, Національної гвардії, Служби безпеки, Служби зовнішньої розвідки, Державної прикордонної служби, Державної спеціальної служби транспорту, Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації і Управління державної охорони грошової компенсації вартості за неотримане речове майно, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16.03.2016 р. №178, виплата грошової компенсації здійснюється особам офіцерського, старшинського, сержантського і рядового складу.

Грошова компенсація виплачується військовослужбовцям з моменту виникнення права на отримання предметів речового майна відповідно до норм забезпечення у разі: звільнення з військової служби; загибелі (смерті) військовослужбовця.

Відповідно до п. 4 Порядку №178 грошова компенсація виплачується військовослужбовцям за місцем військової служби за їх заявою (рапортом) на підставі наказу командира (начальника) військової частини, територіального органу, територіального підрозділу, закладу, установи, організації (далі - військова частина), а командирам (начальникам) військової частини - наказу старшого командира (начальника), у якому зазначається розмір грошової компенсації на підставі довідки про вартість речового майна, що належить до видачі, оригінал якої додається до відомості щодо виплати грошової компенсації.

Згідно із п. 7 Порядку №178 виплата грошової компенсації здійснюється в межах бюджетних призначень на закупівлю речового майна, передбачених Міноборони, МВС, Мінінфраструктури, СБУ, Службі зовнішньої розвідки, Адміністрації Держприкордонслужби, Адміністрації Держспецзв`язку, Головному управлінню розвідки Міноборони та Управлінню державної охорони на відповідний рік.

Згідно із п. 242 Положення про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України, затвердженого Указом Президента України від 10.12.2008 р. №1153/2008 після надходження до військової частини письмового повідомлення про звільнення військовослужбовця з військової служби або після видання наказу командира (начальника) військової частини про звільнення військовослужбовець повинен здати в установлені строки посаду та підлягає розрахунку, виключенню зі списків особового складу військової частини і направленню на військовий облік до районного (міського) військового комісаріату за вибраним місцем проживання.

Особа, звільнена з військової служби, на день виключення зі списків особового складу військової частини має бути повністю забезпечена грошовим, продовольчим і речовим забезпеченням. Військовослужбовець до проведення з ним усіх необхідних розрахунків не виключається без його згоди зі списків особового складу військової частини (аб. 3 п. 242 Положення №1153/2008).

Як вбачається з матеріалів справи, згідно з довідкою-розрахунком №7 від 10.11.2020 р. на одержання грошової компенсації замість речового майна, полковнику ОСОБА_1 визначено 76 262, 62 грн.

Платіжним дорученням від 23.12.2020 р. за №2019 на рахунок позивача перераховано 75 118, 68 грн. компенсації за речове майно.

Як встановлено судом, різниця між нарахованою та фактично виплаченою сумою 1143, 94 грн. становить нарахований військовий збір у розмірі 1,5%.

Щодо правомірності відрахування військового збору з суми компенсації за речове майно суд зазначає наступне.

Згідно з п. 16-1 підрозділу 10 розділу ХХ Податкового кодексу України тимчасово, до набрання чинності рішенням Верховної Ради України про завершення реформи Збройних Сил України, встановлюється військовий збір.

1.1. Платниками збору є особи, визначені пунктом 162.1 статті 162 цього Кодексу.

1.2. Об`єктом оподаткування збором є доходи, визначені статтею 163 цього Кодексу.

1.3. Ставка збору становить 1,5 відсотка від об`єкта оподаткування, визначеного підпунктом 1.2 цього пункту.

1.4. Нарахування, утримання та сплата (перерахування) збору до бюджету здійснюються у порядку, встановленому статтею 168 цього Кодексу, за ставкою, визначеною підпунктом 1.3 цього пункту.

1.5. Відповідальними за утримання (нарахування) та сплату (перерахування) збору до бюджету є особи, визначені у статті 171 цього Кодексу.

1.6. Платники збору зобов`язані забезпечувати виконання податкових зобов`язань у формі та спосіб, визначені статтею 176 цього Кодексу.

1.7. Звільняються від оподаткування збором доходи, що згідно з розділом IV цього Кодексу не включаються до загального оподатковуваного доходу фізичних осіб (не підлягають оподаткуванню, оподатковуються за нульовою ставкою).

Згідно із п. 163.1 ст. 163 Податкового кодексу України об`єктом оподаткування резидента є загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід; доходи з джерела їх походження в Україні, які остаточно оподатковуються під час їх нарахування (виплати, надання); іноземні доходи - доходи (прибуток), отримані з джерел за межами України.

Відповідно до пп. "г" пп. 164.2.17 п. 164.2 ст. 164 Податкового кодексу України до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку включаються дохід, отриманий платником податку як додаткове благо (крім випадків, передбачених статтею 165 цього Кодексу) у вигляді, зокрема, суми грошового або майнового відшкодування будь-яких витрат або втрат платника податку, крім тих, що обов`язково відшкодовуються згідно із законом за рахунок бюджету або звільняються від оподаткування згідно з цим розділом.

За п. 168.5 ст. 168 Податкового кодексу України суми податку на доходи фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими, особами рядового і начальницького складу Державної кримінально-виконавчої служби України, Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України, державної пожежної охорони, органів і підрозділів цивільного захисту, податкової міліції, а також визначених Законом України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" членами сім`ї, батьками, утриманцями загиблого (померлого) військовослужбовця, у зв`язку з виконанням обов`язків під час проходження служби, спрямовуються виключно на виплату рівноцінної та повної компенсації втрат доходів цієї категорії громадян.

Оскільки згідно з вищевикладеними положеннями законодавства грошова компенсація за неотримане речове майно фактично не оподатковується ПДФО (суми податку спрямовуються виключно на виплату рівноцінної та повної компенсації втрат доходів), і відповідач фактично ПДФО з нарахованої суми компенсації не утримував, то не може нараховуватися і утримуватися і військовий збір, як це прямо передбачено пп. 1.7 п. 16-1 підрозділу 10 розділу ХХ Податкового кодексу України.

Таким чином, враховуючи наведені положення чинного законодавства, відповідачем протиправно утримано з суми виплати компенсації за неотримане речове майно військовий збір у сумі 1143, 94 грн.

Окремо суд зазначає, що оскільки фактично розрахунок за неотримане речове майно проводила військова частина НОМЕР_2 , то належним відповідачем у справі є саме вказана військова частина, тоді як Адміністрація Державної спеціальної служби транспорту не вчиняла дій чи бездіяльності щодо визначення розміру грошової компенсації та її перерахунку позивачу.

За таких обставин у задоволенні позовних вимог до вказаного відповідача має бути відмовлено.

На підставі вищевикладеного, ст.ст. 241-246, 255, 257-263, 293, 295 КАС України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги задовольнити частково.

2. Визнати протиправними дії Військової частини НОМЕР_2 щодо нарахування та стягнення військового збору при перерахунку ОСОБА_1 грошової компенсації за неотримане речове майно.

3. Зобов`язати Військову частину НОМЕР_2 ( АДРЕСА_1 , код НОМЕР_3 ) нарахувати та виплатити ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , код НОМЕР_4 ) залишок грошової компенсації за неотримане речове майно в розмірі 1 143 (одну тисячу сто сорок три) грн. 94 коп.

4. В задоволені решти позовних вимог відмовити.

5. Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

6. Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Суддя О.В. Головань

Повний текст рішення

виготовлено і підписано 23.05.2022 р.