Рішення

від 22.05.2022 по справі 640/10862/19

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

23 травня 2022 року м. Київ № 640/10862/19

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Келеберди В.І., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін адміністративну справу за позовом Публічного акціонерного товариства «Підприємство по виробництву медичних виробів з полімерних матеріалів «ГЕМОПЛАСТ» до Міжвідомчої комісії з міжнародної торгівлі, треті особи без самостійних вимог на предмет спору: 1. Міністерство економічного розвитку і торгівлі України, 2. Товариство з обмеженою відповідальністю «Долфі-Україна», 3. Товариство з обмеженою відповідальністю «Алексфарм», 4. Товариство з обмежено відповідальністю «Ігар», 5. Товариство з обмеженою відповідальністю «Тетафарм», 6. Асоціація «Оператори ринку медичних виробів» про визнання протиправним та скасування рішення від 17 квітня 2019 року №АД-411/2019/4411-03,

ВСТАНОВИВ:

Публічне акціонерне товариство «Підприємство по виробництву медичних виробів з полімерних матеріалів «Гемопласт» (далі - позивач, ПАТ «Гемопласт») звернулося до Окружного адміністративного суду міста Києва з адміністративним позовом до Міжвідомчої комісії з міжнародної торгівлі (далі - відповідач, Міжвідомча комісія) та просить:

- визнати протиправним та скасувати рішення відповідача №АД-411/2019/4411-03 від 17 квітня 2019 року про припинення антидемпінгового розслідування щодо імпорту в Україну шприців походженням з Республіки Індія, Турецької Республіки та Китайської Народної Республіки, порушене згідно з рішенням Комісії від 25.10.2017 №АД-379/2017/4411-05, без застосування остаточних антидемпінгових заходів;

- зобов`язати відповідача прийняти рішення відповідно до вимог пункту 1 частини п`ятої статті 16 Закону України «Про захист національного товаровиробника від демпінгового імпорту».

В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач зазначає, що оскаржуване рішення Міжвідомчої комісії прийнято з порушенням вимог чинного законодавства, оскільки Комісія уповноважена на прийняття рішення про завершення антидемпінгового розслідування виключно за пропозицією Міністерства економічного розвитку і торгівлі України, якої у даному випадку не надходило, а більше з тим, навпаки, 17.10.2018 Міністерством направлено заінтересованим особам, у тому числі й позивачу, «Основні факти і висновки Міністерства економічного розвитку і торгівлі України про результати проведення антидемпінгового розслідування щодо імпорту в Україну шприців походженням з Республіки Індія, Турецької Республіки та Китайської Народної Республіки», у якому зазначено, що за результатами проведеного дослідження Міністерство зробило висновок, що національні інтереси потребують застосування антидемпінгових заходів щодо імпорту в Україну товару, походженням з Республіки Індія, Турецької Республіки та Китайської Народної Республіки. У розділі 9 Остаточних висновків зазначено, що результати антидемпінгового розслідування свідчать, що існують достатні докази та підстави для внесення на розгляд Комісії пропозицій стосовно доцільності застосування антидемпінгових заходів щодо імпорту в Україну товару, походженням з Республіки Індія, Турецької Республіки та Китайської Народної Республіки.

Натомість відповідачем прийнято оскаржуване рішення, відповідно до якого завершено антидемпінгове розслідування щодо імпорту в Україну шприців походженням з Республіки Індія, Турецької Республіки та Китайської Народної Республіки без застосування остаточних антидемпінгових заходів.

Посилаючись на те, що Комісією необґрунтовано не враховано результати розслідування та прийнято оскаржуване рішення, позивач просить задовольнити позовні вимоги повністю.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 24 червня 2019 року відкрито провадження у справі №640/10862/19, визначено здійснювати розгляд справи суддею одноособово, за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін, залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - Міністерство економічного розвитку і торгівлі України, запропоновано відповідачу надати відзив на позовну заяву та наявні докази, третій особі - надати заперечення або пояснення на позовну заяву.

Від Міжвідомчої комісії з міжнародної торгівлі 15.07.2019 надійшов відзив на позовну заяву, у якому містяться заперечення проти вимог позивача, зазначається, що за результатами проведеного розслідування в ході вивчення звіту та матеріалів Мінекономрозвитку про результати проведення антидемпінгового розслідування щодо імпорту в Україну шприців походженням з Республіки Індія, Турецької Республіки та Китайської Народної Республіки, Комісія встановила відсутність достатніх підстав для застосування остаточних антидемпінгових заходів, у зв`язку з чим видала оскаржуване рішення.

Прийняття цього рішення Комісія вважає своєю виключною компетенцією щодо визначення наявності або відсутності демпінгу, наявності шкоди внаслідок демпінгу національному виробнику, а також встановлення причинно-наслідкового зв`язку між демпінговим імпортом та шкодою, звертає увагу, що на фінансово-економічні показники національного товаровиробника могли впливати фактори, які не стосуються імпорту, а саме: продаж ПАТ «Гемопласт» шприців за невиправдано низькими цінами, виплати за кредитними договорами та неправильної маркетингової діяльності позивача.

Також відповідач зауважує, що перевірка судом інших обставин у спірних правовідносинах виходить за межі предмету доказування у справі і матиме наслідком перебирання на себе судом функцій суб`єкта владних повноважень, покладених на нього законом. У задоволенні позову просить відмовити повністю.

Від Мінекономрозвитку 15.07.2019 надійшли письмові пояснення по суті позовних вимог, у яких зазначається, що в ході проведення антидемпінгового розслідування Міністерством встановлено, що ПАТ «Гемопласт» та ПрАТ «Тюмень-Медико-Сміла» становлять основну частину усього обсягу виробництва в Україні (більше 50%), тобто є належними національними товаровиробниками у розумінні положень пункту 16 статті 1, статті 11 Закону України «Про захист національного товаровиробника від демпінгового імпорту».

В результаті проведених розрахунків на підставі наявних інформації та доказів Мінекономрозвитку встановлено факт демпінгу та розраховано демпінгову маржу при імпорті в Україну товару, походженням з Республіки Індія, Турецької Республіки та Китайської Народної Республіки, а також факт постачання за демпінговими цінами, при цьому у зв`язку з демпінговим імпортом відбулося погіршення ряду фінансово-економічних показників національного товаровиробника, зокрема, зменшилася частка заявника на внутрішньому ринку України (на 33,6%), обсяги виробництва товару національним товаровиробником (на 38,5%), обсяги продажу товару на внутрішньому ринку України (на 39,6%), рівень використання виробничих потужностей (на 38,5%), обсяги експорту (на 32,1%), інвестиції в модернізацію (на 38,6%), зайнятість (на 28,2%), продуктивність праці (на 14,4%), збитки зросли (на 63,0%).

Враховуючи зазначене, Мінекономрозвитку запропонувало Комісії застосувати остаточні антидемпінгові заходи відносно товару (шприци полімерні з голками або без голок, двокомпонентні та трьохкомпонентні) строком на п`ять років, встановивши ставку остаточного антидемпінгового мита для зазначених країн.

Разом з тим Мінекономрозвитку зазначає, що Комісія має повноваження на прийняття рішень про припинення антидемпінгового розслідування без застосування остаточних антидемпінгових заходів у разі, якщо дійде висновку про недостатність доказів наявності демпінгу або шкоди, або причинно-наслідкового зв`язку між ними, тому вважає, що правові підстави для задоволення позовних вимог відсутні.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 16 липня 2019 року залучено до участі у справі в якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору - Товариство з обмеженою відповідальністю «Долфі-Україна», Товариство з обмеженою відповідальністю «Алексфарм», Товариство з обмежено відповідальністю «Ігар», Товариство з обмеженою відповідальністю «Тетафарм», Асоціація «Оператори ринку медичних виробів», запропоновано третім особам надати пояснення по суті спору.

Від позивача 06.08.2019 надійшла письмова відповідь на відзив відповідача, у якій Товариство наполягає, що Комісія може прийняти рішення про припинення антидемпінгового розслідування без застосування остаточних антидемпінгових заходів виключно за пропозицією Мінекономрозвитку та виключно у випадку, коли застосування таких санкцій не є необхідним.

Від третіх осіб 14.08.2019 надійшли письмові пояснення, з яких вбачається незгода з доводами та аргументами позивача, треті особи наполягають на тому, що тенденція до погіршення фінансово-економічного становища заявника почалася задовго до періоду дослідження, а саме: з 2011-2012 років, та зберіглася й до сьогодні, не дивлячись на те, що державою неодноразово вживалися обмежувальні заходи стосовно виробників шприців з інших країн. Треті особи вважають, що Комісія має повноваження на прийняття рішень про припинення антидемпінгового розслідування без застосування остаточних антидемпінгових заходів з урахуванням пропозиції Мінекономровитку, але не виключно, оскільки враховує й іншу наявну інформацію та докази, отримані під час антидемпінгового розслідування.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 22 серпня 2019 року відмовлено представнику третіх осіб Дмитренко Н.А. у задоволенні клопотання про розгляд справи в порядку загального позовного провадження.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 04 вересня 2019 року відмовлено представнику третіх осіб Відмоті Д.О. у задоволенні клопотання про розгляд справи в порядку загального позовного провадження.

Згідно з частиною третьою статті 241 Кодексу адміністративного судочинства України судовий розгляд в суді першої інстанції закінчується ухваленням рішення суду.

Враховуючи викладене, суд закінчує розгляд даної справи ухваленням рішення за правилами Кодексу адміністративного судочинства України.

Оцінивши наявні у справі документи і матеріали, належність, допустимість кожного доказу окремо, а також достатність та взаємний зв`язок наявних в матеріалах справи доказів у їх сукупності, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні, судом встановлено наступне.

Механізм захисту національного товаровиробника від демпінгового імпорту з інших країн, митних союзів або економічних угруповань визначає Закон України «Про захист національного товаровиробника від демпінгового імпорту»; він регулює засади і порядок порушення та проведення антидемпінгових розслідувань і застосування антидемпінгових заходів (преамбула).

Відповідно до статті 2 Закону України «Про захист національного товаровиробника від демпінгового імпорту» цей Закон застосовується щодо імпорту товару, який є об`єктом демпінгу, якщо такий імпорт заподіює шкоду національному товаровиробнику подібного товару; товар вважається об`єктом демпінгу, якщо в країні імпорту його експортна ціна є нижчою від порівнянної ціни на подібний товар у країні експорту в звичайних торговельних операціях.

Проведення антидемпінгового розслідування в Україні здійснюється на засадах, визначених цим Законом, уповноваженими на це центральними органами виконавчої влади - Міністерством, центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну митну політику, а також Комісією (стаття 3 Закону України «Про захист національного товаровиробника від демпінгового імпорту»).

Зважаючи на приписи частини першої статті 12 Закону України «Про захист національного товаровиробника від демпінгового імпорту» розслідування з метою встановлення наявності та впливу демпінгу, про який стверджується, що він має місце, а також величини демпінгової маржі розпочинається Міністерством з порушення антидемпінгової процедури за скаргою, поданою національним товаровиробником або від його імені, за винятком випадку, передбаченого у частині восьмій цієї статті.

Відповідно до частини одинадцятої статті 12 Закону України «Про захист національного товаровиробника від демпінгового імпорту» №330-ХІУ від 22.12.1998 (далі - Закон №330-ХІУ) Міжвідомча комісія з міжнародної торгівлі розглянула скаргу ПАТ «Гемопласт» та ПрАТ «Тюмень-Медико-Сміла» про порушення та проведення антидемпінгового розслідування стосовно імпорту в Україну шприців походженням з Республіки Індія, Турецької Республіки та Китайської Народної Республіки та звіт Мінекономрозвитку про результати проведення антидемпінгової процедури.

За результатами розгляду Комісія встановила, що у скарзі наведено достатньо обґрунтованої інформації, на підставі якої можна зробити висновок про те, що протягом 2013-2016 років поставки в Україну шприців походженням з Республіки Індія, Турецької Республіки та Китайської Народної Республіки здійснювалися за демпінговими цінами та є ознаки того, що цей імпорт здійснювався у таких обсягах та на таких умовах, що міг заподіювати істотну шкоду вітчизняному товаровиробникові.

Виходячи з такого, 25.10.2017 Комісія прийняла рішення №АД-379/2017/4411-05 про порушення та проведення антидемпінгового розслідування щодо імпорту в Україну шприців походженням з Республіки Індія, Турецької Республіки та Китайської Народної Республіки, яким доручила проведення розслідування Мінекономрозвитку.

На виконання зазначеного рішення в газеті «Урядовий кур`єр» №206 опубліковано повідомлення про порушення та проведення антидемпінгового розслідування щодо імпорту в Україну шприців походженням з Республіки Індія, Турецької Республіки та Китайської Народної Республіки.

Згідно з рішенням Комісії від 25.10.2017 №АД-379/2017/4411-05 товар, що є об`єктом розслідування, визначено як шприци з полімерних матеріалів з голками або без голок, двокомпонентні та трьохкомпонентні (далі - Товар), що можуть класифікуватися згідно з УКТЗЕД за кодом 9018 31 10 00 (прилади та пристрої, що використовуються у медицині, хірургії, стоматології або ветеринарії, включаючи сцинтографічну апаратуру та іншу електромедичну апаратуру, а також апаратура для дослідження зору: шприци, голки, катетери, канюлі і подібні інструменти: шприци з голками чи без голок: з пластмасових матеріалів): а) ємністю 2 мл і 5 мл походженням з Китайської Народної Республіки; б) ємністю 2 мл та 5 мл походженням з Турецької Республіки; в) ємністю 2 мл, 5 і 10 мл походженням з Республіки Індія.

Під час проведення антидемпінгового розслідування Міністерством встановлено, що ПАТ «Гемопласт» та ПрАТ «Тюмень-Медико-Сміла» становлять основну частину усього обсягу виробництва в Україні (більше 50%), тобто є належними національними товаровиробниками у розумінні положень пункту 16 статті 1, статті 11 Закону України «Про захист національного товаровиробника від демпінгового імпорту».

Також Мінекономрозвитку на підставі інформації, що надійшла під час розслідування, досліджувало наявність факту демпінгового імпорту в Україну Товару походженням з Республіки Індія, Турецької Республіки та Китайської Народної Республіки та проводило розрахунок демпінгової маржі.

Встановлення факту демпінгу, розрахунок ставки остаточного антидемпінгового мита Міністерство проводило на підставі порівняння вартості продажу Товару на внутрішньому ринку Республіки Індія, Турецької Республіки та Китайської Народної Республіки та експортних цін при продажу в Україну відповідно.

В результаті проведених розрахунків встановлено факт демпінгу та розраховано демпінгову маржу при імпорті в Україну Товару походженням з Республіки Індія, Турецької Республіки та Китайської Народної Республіки.

Зокрема, встановлено постачання Товару походженням з Республіки Індія, Турецької Республіки та Китайської Народної Республіки за демпінговими цінами, при цьому у зв`язку з демпінговим імпортом відбулося погіршення ряду фінансово-економічних показників національного товаровиробника, тобто зменшилася частка Заявника на внутрішньому ринку України (на 33,6%), обсяги виробництва товару національним товаровиробником (на 38,5%), обсяги продажу товару на внутрішньому ринку України (на 39,6%), рівень використання виробничих потужностей (на 38,5%), обсяги експорту (на 32,1%), інвестиції в модернізацію (на 38,6%), зайнятість (на 28,2%), продуктивність праці (на 14,4%), збитки зросли (на 63,0%).

Відповідно до статті 16 Закону №330-ХІУ встановлено, що розмір ставки антидемпінгового мита може бути менший за величину демпінгової маржі, якщо такий розмір є достатнім для запобігання шкоді, що заподіюється національному товаровиробнику.

Враховуючи таке, Мінекономрозвитку розраховано розмір ставки мита, який є достатнім для запобігання шкоді шляхом визначення маржі шкоди для кожної країни походження Товару.

Виходячи з пояснень Мінекономрозвитку, результати антидемпінгового розслідування засвідчили, що існують достатні докази та підстави для внесення на розгляд Комісії пропозиції стосовно доцільності застосування антидемпінгових заходів щодо імпорту в Україну Товару походженням з Республіки Індія, Турецької Республіки та Китайської Народної Республіки.

Відтак, Міністерство запропонувало Комісії застосувати остаточні антидемпінгові заходи відносно Товару строком на п`ять років, встановивши ставку остаточного антидемпінгового мита для:

- Республіки Індія: ємністю 2 та 5 мл - не застосовується, ємністю 10 мл - 8,55%;

- Китайської Народної Республіки: ємністю 2 мл - 39,81%, ємністю 5 мл - 37,89%;

- Турецької Республіки - ємністю 2 мл - 9,19%, ємністю 5 мл - 22,95%.

Разом з тим, за результатами проведеного розслідування, в ході вивчення звіту та матеріалів Мінекономрозвитку про результати проведення антидемпінгового розслідування щодо імпорту в Україну шприців походженням з Республіки Індія, Турецької Республіки та Китайської Народної Республіки Міжвідомча комісія встановила відсутність достатніх підстав для застосування остаточних антидемпінгових заходів та прийняла оскаржуване рішення №АД-411/2019/4411-03 від 17 квітня 2019 року про припинення антидемпінгового розслідування щодо імпорту в Україну шприців походженням з Республіки Індія, Турецької Республіки та Китайської Народної Республіки, порушене згідно з рішенням Комісії від 25.10.2017 №АД-379/2017/4411-05, без застосування остаточних антидемпінгових заходів.

Не погоджуючись із зазначеним оскаржуваним рішення, позивач посилається на положення частини другої статті 16 Закону №330-ХІУ, відповідно до якої у разі, якщо застосування антидемпінгових заходів не є необхідним і відмова від застосування не викликає заперечення з боку членів Комісії, Комісія за пропозицією Міністерства припиняє антидемпінгову процедуру або антидемпінгове розслідування без застосування антидемпінгових заходів.

Тобто, на переконання позивача Комісія уповноважена прийняти рішення про завершення антидемпінгового розслідування виключно за пропозицією Міністерства.

Разом з тим, такої пропозиції від Мінекономрозвитку не надходило, а навпаки, надійшла протилежна пропозиція - про внесення на розгляд Комісії пропозиції стосовно доцільності застосування антидемпінгових заходів щодо імпорту в Україну Товару походженням з Республіки Індія, Турецької Республіки та Китайської Народної Республіки.

Позивач наполягає, що відповідач, видаючи оскаржуване рішення, діяв з порушенням вищезазначеної норми Закону, не маючи на це правових підстав, відтак, предметом розгляду справи є протиправність або законність рішення відповідача №АД-411/2019/4411-03 від 17 квітня 2019 року про припинення антидемпінгового розслідування щодо імпорту в Україну шприців походженням з Республіки Індія, Турецької Республіки та Китайської Народної Республіки з огляду на зазначені позивачем підстави.

Оцінюючи доводи та обґрунтування позовних вимог, суд зазначає наступне.

Відповідно до частини шостої статті 5 Закону №330-ХІУ на засіданнях Комісії приймаються рішення:

1) про порушення антидемпінгового розслідування;

2) про позитивні або негативні висновки стосовно наявності демпінгу та методи, що дають можливість визначити демпінгову маржу;

3) про позитивні та негативні висновки щодо наявності шкоди та її розмір;

4) щодо визначення причинно-наслідкового зв`язку між демпінговим імпортом та шкодою;

5) про застосування антидемпінгових заходів;

6) з інших питань в межах повноважень, передбачених Законом.

Отже, на Комісію покладені повноваження щодо формування висновків про наявність демпінгу, шкоди національному товаровиробнику, нанесеної цим демпінгом, а також щодо визначення причинно-наслідкового зв`язку між демпінговим імпортом та шкодою.

Відповідно до частини другої та четвертої статті 16 Закону №330-ХІУ у разі, якщо застосування антидемпінгових заходів не є необхідним і відмова від застосування не викликає заперечення з боку членів Комісії, Комісія за пропозицією Міністерства припиняє антидемпінгову процедуру або антидемпінгове розслідування без застосування антидемпінгових заходів. Це рішення Комісії приймається кваліфікованою більшістю голосів.

У разі, якщо у процесі антидемпінгового розслідування робиться висновок, що докази наявності демпінгу або шкоди або причинно-наслідкового зв`язку між ними не є достатніми для обґрунтування продовження антидемпінгового розслідування, зокрема, що фактичний чи потенційний обсяг демпінгового імпорту є незначним або демпінгова маржа вважається мінімальною, Комісія за поданням Міністерства приймає рішення про припинення антидемпінгового розслідування без застосування антидемпінгових заходів.

Відтак, Комісія, дійсно, має повноваження на прийняття рішення про припинення антидемпінгового розслідування без застосування остаточних антидемпінгових заходів, при цьому відсутність відповідного подання від Міністерства не означає неможливості прийняття такого рішення, оскільки Комісія є колегіальним органом, рішення приймається шляхом голосування, а при його прийнятті враховуються не тільки висновки Міністерства, а й увесь отриманий під час розслідування обсяг інформації.

За результатами проведеного розслідування, в ході вивчення звіту та матеріалів Мінекономрозвитку про результати проведення антидемпінгового розслідування щодо імпорту в Україну шприців походженням з Республіки Індія, Турецької Республіки та Китайської Народної Республіки, Комісія встановила відсутність достатніх підстав для застосування остаточних антидемпінгових заходів.

У даному випадку за результатами розгляду документів та зібраної інформації Комісією не встановлено причинно-наслідкового зв`язку між демпінговим імпортом Товару та шкодою, заподіяною національному товаровиробнику.

В цій частині суд враховує також позицію Мінекономрозвитку, яке за наявності висновку про внесення пропозиції Комісії про застосування остаточних антидемпінгових заходів, все ж не наполягає на законності оскаржуваного рішення та вважає, що Комісія діяла обґрунтовано, з урахуванням усього обсягу зібраної в результаті розслідування інформації, а також письмові пояснення третіх осіб у справі, які також вважають оскаржуване рішення законним.

Окрім іншого, позивач стверджує, що виданням оскаржуваного рішення завдано істотної шкоди інтересам Товариства, яке є національним товаровиробником, що впливає на матеріальні показники діяльності, та потребує захисту.

Водночас, позивач в цій частині обґрунтувань не наводить жодних конкретних фактів та обставин, які б підтверджували наявність зв`язку між погіршенням фінансово-економічних показників діяльності Товариства та виданням оскаржуваного рішення.

Також суд приймає до уваги доводи відповідача стосовно того, що на фінансово-економічні показники національного товаровиробника могли впливати фактори, які не стосуються імпорту Товару, а саме: продаж ПАТ «Гемопласт» шприців за невиправдано низькими цінами (продаж через Prozorro) виплати за кредитними договорами та неправильної маркетингової діяльності позивача.

Також Міжвідомча комісія звертає увагу на позицію заінтересованих сторін щодо національних інтересів, викладених у звіті Мінекономрозвитку, відповідно до якої кінцевими споживачами Товару є люди, які потребують медичної допомоги, вартість якої є досить суттєвою у приватній медицині. Подальше підвищення цін може мати негативний ефект для громадян. Державний захист у сфері охорони здоров`я передбачає безкоштовну допомогу та лікування, проте, у такому разі можливе рішення про застосування антидемпінгових заходів має прямий та негативний вплив на сектор державної медицини через неминуче збільшення видатків на одного хворого.

Підсумовуючи викладене, суд дійшов висновку, що доводи позивача про погіршення фінансово-економічних показників діяльності Товариства внаслідок видання оскаржуваного рішення, не підтверджені достатніми та ґрунтовними доказами, які б беззаперечно вказували на наявність причинно-наслідкового зв`язку між прийняття оскаржуваного рішення та обставинами, на які посилається позивач.

Також суд зазначає, що рішення суб`єкта владних повноважень повинно ґрунтуватися на оцінці усіх фактів та обставин, що мають значення. Мають значення, як правило, ті обставини, які передбачені нормою права, що застосовується. Суб`єкт владних повноважень повинен врахувати усі ці обставини, тобто надати їм правову оцінку: прийняти до уваги або відхилити. У разі відхилення певних обставин висновки повинні бути мотивованими, особливо, коли має місце несприятливе для особи рішення.

Принцип обґрунтованості рішення вимагає від суб`єкта владних повноважень враховувати як обставини, на обов`язковість урахування яких прямо вказує закон, так і інші обставини, що мають значення у конкретній ситуації. Для цього він має ретельно зібрати і дослідити матеріали, що мають доказове значення у справі, наприклад, документи, пояснення осіб, тощо.

Разом з тим, приймаючи рішення або вчиняючи дію, суб`єкт владних повноважень не може ставати на сторону будь-якої з осіб та не може виявляти себе заінтересованою стороною у справі, виходячи з будь-якого нелегітимного інтересу, тобто інтересу, який не випливає із завдань цього суб`єкта, визначених законом.

Прийняття рішення, вчинення (не вчинення) дії вимагає від суб`єкта владних повноважень діяти добросовісно, тобто з щирим наміром щодо реалізації владних повноважень та досягнення поставлених цілей і справедливих результатів, з відданістю визначеним законом меті та завданням діяльності, передбачувало, без корисливих прагнень досягти персональної вигоди, привілеїв або переваг через прийняття рішення та вчинення дії.

Таким чином, висновки та рішення суб`єкта владних повноважень можуть ґрунтуватися виключно на належних, достатніх, а також тих доказах, які одержані з дотриманням закону.

Відповідно до частини першої статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Частиною першою статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до частини другої статті 73 Кодексу адміністративного судочинства України предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання (частини перша та друга статті 76 Кодексу адміністративного судочинства України).

Згідно з частиною першою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Підсумовуючи викладене, суд не знаходить підтвердженими доводи позивача, враховує відсутність достатніх, ґрунтовних, переконливих та належних доказів, які б підтверджували аргументи, викладені у позовній заяві, у зв`язку з чим не знаходить правових підстав для задоволення позову.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат, суд керується приписами частини першої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства, відповідно до якої судові витрати відшкодовуються позивачу, який не є суб`єктом владних повноважень лише при задоволенні позовних вимог.

З урахуванням викладеного, керуючись статтями 72-73, 76-77, 139, 243-246, 255, 257-263 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

В И Р І Ш И В:

Відмовити у задоволенні адміністративного позову Публічного акціонерного товариства «Підприємство по виробництву медичних виробів з полімерних матеріалів «ГЕМОПЛАСТ» до Міжвідомчої комісії з міжнародної торгівлі, треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет позову - Міністерство економічного розвитку і торгівлі України, Товариство з обмеженою відповідальністю «Долфі-Україна», Товариство з обмеженою відповідальністю «Алексфарм», Товариство з обмежено відповідальністю «Ігар», Товариство з обмеженою відповідальністю «Тетафарм», Асоціація «Оператори ринку медичних виробів», про визнання протиправним та скасування рішення від 17 квітня 2019 року №АД-411/2019/4411-03.

За приписами статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закритті апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Порядок та строки подання апеляційної скарги врегульовано приписами статей 294-297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Повне найменування сторін:

Позивач: Публічне акціонерне товариство «Підприємство по виробництву медичних виробів з полімерних матеріалів «ГЕМОПЛАСТ» адреса: 67701, Одеська область, м. Білгород-Дністровський, вул. Маяковського, 57, код ЄДРПОУ 00480922.

Відповідач: Міжвідомча комісія з міжнародної торгівлі, адреса: 01008, м. Київ, вул. М. Грушевського, 12/2, код ЄДРПОУ 37508596.

Суддя В.І. Келеберда