Рішення

від 18.08.2022 по справі 400/9202/21

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

19 серпня 2022 р. Справа № 400/9202/21 м. Миколаїв

Миколаївський окружний адміністративний суд, у складі головуючого судді Малих О.В., розглянувши в письмовому провадженні за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу

за позовом:Товариства з обмеженою відповідальністю «МФК «Перспектива», вул. 8 Березня, 34А, м. Миколаїв, 54029; вул. Потьомкінська, 114, м. Миколаїв, 54001, до відповідачів:1. Державної податкової служби України, Львівська площа, 8, м. Київ, 04053, 2. Головного управління ДПС у Миколаївській області, вул. Лягіна, 6, м. Миколаїв, 54001, 3. Головного управління ДПС у Харківській області, вул. Пушкінська, 46, м. Харків, 61057про:визнання протиправним та скасування рішення від 09.07.2021 № 2851844/35804904; зобов`язання вчинити певні дії,ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «МФК «Перспектива» (далі позивач, ТОВ «МФК «Перспектива») звернулось до суду з адміністративним позовом до Державної податкової служби України (далі відповідач 1, ДПС), Головного управління ДПС у Миколаївській області (далі відповідач 2, ГУ ДПС) та Головного управління ДПС у Харківській області (далі також відповідач 3), в якому просить суд:

- визнати протиправним та скасувати рішення Комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління ДПС у Миколаївській області від 09.07.2021 року № 2851844/35804904 про відмову у реєстрації розрахунку коригування кількісних і вартісних показників № 3 від 22.06.2021 року до податкової накладної № 2 від 22.06.2021 року;

- зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати розрахунок коригування кількісних і вартісних показників № 3 від 22.06.2021 року до податкової накладної № 2 від 22.06.2021 року в Єдиному реєстрі податкових накладних датою його фактичного подання, а саме 05.07.2021 року.

Ухвалою від 11.10.2021 року суд відкрив провадження по справі та ухвалив розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження.

В обґрунтування своїх вимог позивач зазначив, що позивачем до контролюючого органу були надані всі необхідні пояснення та документи, які були достатніми для прийняття рішення про реєстрацію розрахунку коригування кількісних і вартісних показників, які контролюючий орган не перевірив, не взяв до уваги та прийняв оскаржуване рішення. У оскаржуваному рішенні не було підкреслено, які саме документи не надав позивач. Тобто, рішення містять в собі лише загальне твердження про ненадання копій документів, необхідних для реєстрації розрахунку коригування, без конкретизації (підкреслення) конкретного переліку документів, які, на думку Комісії, не надані. Отже, таке рішення суб`єкта владних повноважень не містить чіткої підстави для не прийняття, що свідчить про його необґрунтованість.

Відповідачі 1 та 2 надали відзив, в якому у задоволенні позовних вимог просили відмовити. Заперечуючи проти вимог позивача, відповідачі зазначили, що п. 5 Порядку № 520, яким визначено перелік (відповідні групи) документів, необхідних для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, податковий орган позбавлений будь-якої реальної можливості деталізувати ненадані йому документи, оскільки він не може наперед знати які саме документи є у платника податків і які він не надав, у зв`язку з чим, є абсолютно обґрунтованим, з точки зору логіки, зазначення у рішенні про відмову у реєстрації ПН загальних назв документів, які зазвичай та за загальними правилами обліку можуть складатися при здійсненні господарських операції суб`єктами господарювання, що і передбачено положеннями Порядку.

Оскаржуване рішення Комісії Головного управління ДПС у Миколаївській області про відмову в реєстрації ПН ґрунтується не на факті зупинення реєстрації ПН, а на тому, що позивачем не було надано податковому органу на його пропозицію доказів реального здійснення господарської операції, зазначеної у поданій на реєстрацію ПН.

Разом з цим, відповідачі звернули увагу, що в позові жодним чином не аргументовано протиправність оскаржуваного рішення, яке прийнято на підставі документів наданих позивачем на розгляд комісії.

Окремо відповідачі наголосили, що з метою проведення реєстрації відповідної податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних, первинна документація щодо господарських відносин повинна відповідати таким відносинам не лише за формою (кількість, назва документів тощо), а і за сутністю, тобто, підтверджувати фактичну реалізацію господарських правовідносин.

Отже, позивач не надав обґрунтованих доводів щодо порушення його прав та законних інтересів з боку відповідачів, що свідчить про недоведеність позовних вимог.

Відповідач 3 відзив на адміністративний позов не надав.

Суд розглянув справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

З`ясувавши усі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази у їх сукупності, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, дослідивши матеріали, що містяться у справі, суд встановив наступне:

ТОВ «МФК «Перспектива» зареєстровано як юридична особа та перебуває на податковому обліку в органах ДПС України.

17.06.2021 року між позивачем (Продавець) та ТОВ «Прометей Миколаївська філія» (Покупець) укладеного договори купівлі-продажу нерухомого майна, предметом яких є зобов`язання Продавця продати (передати у власність) Покупцю нерухоме майно, а Покупця купити (прийняти у власність) нерухоме майно і сплатити за нього обговорену грошову суму.

Згідно договорів об`єктом нерухомого майна є комплекс будівель, які знаходяться за адресою: Харківська область, Золочівський район, смт. Золочів, вулиця Привокзальна, будинок № 3 та будинок № 1.

Передача об`єктів нерухомого майна підтверджується Актами приймання-передачі об`єкта нерухомого майна від 17.06.2021 року.

Реєстрація права власності на об`єкти нерухомого майна підтверджується Витягами з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності за № 262054150, 262079140 від 17.06.2021 року, що сформовані приватним нотаріусом.

22.06.2021 року позивачем виписано податкову накладну № 2, яку 02.07.2021 року було направлено до органів ДПС для реєстрації у Єдиному реєстрі податкових накладних (далі також ЄРПН).

Згідно квитанції від 02.07.2021 року податкова накладна № 2 від 22.06.2021 зареєстрована у ЄРПН. Однак, через технічну помилку податкова накладна № 2 від 22.06.2021 року була складена не датою виникнення податкових зобов`язань, що передбачено пп. 201.1. ст. 201 Податкового кодексу України (далі ПК України). Дана обставина стала підставою для складення позивачем Розрахунку коригування кількісних і вартісних показників від 22.06.2021 року № 3 до податкової накладної від 22.06.2021 року № 2, яким анульовано податкову накладу.

Перед складанням розрахунку коригування, позивач 29.06.2021 року подав до Головного управління ДПС у Харківській області Таблицю даних платника податку. Однак, комісією з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування було прийняте рішення про неврахування таблиці даних платника податку № 2830507/35804904 від 05.07.2021 року.

05.07.2021 року розрахунок коригування був направлений до органів ДПС для реєстрації у Єдиному реєстрі податкових накладних. Але, згідно квитанції від 05.07.2021 року, за результатами обробки реєстрація зупинена.

Підстава зупинення: «Відповідно до п. 201.16 ст. 201 Податкового кодексу України, реєстрація ПН/РК від 22.06.2021 № 3 в Єдиному реєстрі податкових накладних зупинена. У розрахунку коригування, складеному до податкової накладної, передбачається зміна номенклатури товару/послуги 0011, які відсутні в таблиці даних платника податку на додану вартість, як товари/послуги, шо на постійній основі постачається (виготовляється), що відповідає п.4 Критеріїв ризиковості здійснення операцій. Сума компенсації вартості товару/послуги 0011, зазначеного у розрахунку коригування на зменшення суми податкових зобов`язань, перевищує величину залишку такого товару (різниця обсягу придбання постачальника та обсягу постачання отримувача такого товару/послуги), що відповідає п. 5 Критеріїв ризиковості здійснення операції. Пропонуємо надати пояснення та копії документів щодо підтвердження інформації, зазначеної в ПН/PK для розгляду питання прийняття рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних».

Позивачем надано до Головного управління ДПС у Харківській області повідомлення № 1 від 07.07.2021 року про подання пояснень з додатками щодо податкових накладних/розрахунків коригувань, реєстрацію яких зупинено, що підтверджується квитанцією № 2 від 07.07.2021 року.

Рішенням Комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН ГУ ДПС від 09*.07.2021 року № 2851844/35804904 позивачу відмовлено у реєстрації розрахунку коригування № 3 від 22.06.2021 року в ЄРПН.

Підстава відмови: ненадання платником податку копій документів: первинних документів щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунків-фактури/інвойсів, актів приймання-передачі товарів (робіт/послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладних (документи, які не надано підкреслити).

Додаткова інформація: платником податків не надано первинні документи, щодо походження реалізованих основних фондів.

Позивач направив до ДПС України скаргу від 12.07.2021 щодо рішення № 2851844/35804904 від 09.07.2021 року про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних з вимогою «скасування рішення комісії регіонального рівня та реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування.

За результатом розгляду вищезазначеної скарги комісією ДПС центрального рівня було прийнято рішення № 32459/35804904/2 від 15.07.2021 року, яким скаргу залишено без задоволення, а рішення комісії регіонального рівня про відмову у реєстрації розрахунку коригування в ЄРПН без змін.

Не погоджуючись з рішенням про відмову у реєстрації розрахунку коригування в ЄРПН, позивач оскаржив його у судовому порядку.

Приймаючи рішення у справі, суд виходить з наступного:

Згідно з п. 201.1. ст. 201 Податкового кодексу України (далі ПК України) на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

Пунктом 201.10 ст. 201 ПК України передбачено, що при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Податкова накладна та/або розрахунок коригування до неї, складені та зареєстровані після 1 липня 2017 року в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг достатньою підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту, та не потребує будь-якого іншого додаткового підтвердження.

Пунктом 201.16 ст.201 ПК України встановлено, що реєстрація ПН/РК в ЄРПН може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.

Такий порядок затверджений Постановою Кабінету Міністрів України № 1165 від 11.12.2019 року (далі Порядок № 1165). Наказом Міністерства фінансів України № 520 від 12.12.2019 року затверджений Порядок прийняття рішень про реєстрацію/ відмову в реєстрації податкових накладних/ розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі Порядок № 520).

Відповідно до п. 2 Порядку 1165 автоматизований моніторинг відповідності податкової накладної/розрахунку коригування критеріям оцінки ступеня ризиків - сукупність заходів та методів, що застосовуються контролюючим органом для виявлення ознак наявності ризиків порушення норм податкового законодавства за результатами проведення автоматизованого аналізу наявної в інформаційних системах контролюючих органів податкової інформації.

Критерій оцінки ступеня ризиків, достатній для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, визначений показник автоматизованого моніторингу, що характеризує ризик.

Ризик порушення норм податкового законодавства ймовірність складення та надання податкової накладної/розрахунку коригування для реєстрації в Реєстрі з порушенням норм пп. а або б п. 185.1 ст. 185, пп. а або б п. 187.1 ст. 187, абзацу 1 п. 201.1, 201.7, 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України за наявності об`єктивних ознак неможливості здійснення операції з постачання товарів/послуг, дані про яку зазначено в такій податковій накладній/розрахунку коригування, та/або ймовірності уникнення платником податку на додану вартість (далі платник податку) виконання свого податкового обов`язку.

Відповідно до п. 3 Порядку №1165 податкові накладні/розрахунки коригування (крім розрахунків коригування, складених у разі зменшення суми компенсації вартості товарів/послуг їх постачальнику, та розрахунків коригування, складених на неплатника податку), що подаються для реєстрації в Реєстрі, перевіряються щодо відповідності таким ознакам безумовної реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування (далі - ознаки безумовної реєстрації):

1) податкова накладна, яка не підлягає наданню отримувачу (покупцю) та/або складена за операцією, звільненою від оподаткування;

2) обсяг постачання, зазначений платником податку в податкових накладних/розрахунках коригування (крім розрахунків коригування, поданих для реєстрації в іншому місяці, ніж місяць, в якому вони складені), зареєстрованих у Реєстрі в поточному місяці, з урахуванням поданої для реєстрації в Реєстрі податкової накладної/розрахунку коригування, становить менше 500 тис. гривень за умови, що обсяг постачання товарів/послуг, зазначений у них у поточному місяці за операціями з одним отримувачем - платником податку, не перевищує 50 тис. гривень, сума податку на додану вартість з вироблених в Україні товарів (робіт, послуг), сплачена у попередньому місяці, становить більше 20 тис. гривень, та керівник посадова особа такого платника податку є особою, яка займає аналогічну посаду не більше ніж у трьох (включно) платників податку;

3) одночасно виконуються такі умови:

загальна сума податку на додану вартість з вироблених в Україні товарів (робіт, послуг), сплачена за останні 12 календарних місяців, що передують місяцю, в якому складено податкову накладну/розрахунок коригування, платником податку та його відокремленими підрозділами, якими подано податкову накладну/розрахунок коригування на реєстрацію в Реєстрі, становить більше 1 млн. гривень;

значення показника D, розрахованого згідно з цим підпунктом, становить більше 0,05. Показник D розраховується за такою формулою:

D= S/T,

де S загальна сума сплачених за останні 12 календарних місяців, що передують місяцю, в якому складено податкову накладну/розрахунок коригування, сум єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування та податків і зборів, контроль за справлянням яких покладено на ДПС, платником податку та його відокремленими підрозділами;

T загальна сума постачання товарів/послуг на митній території України, що оподатковуються за ставками 0, 20 і 7 відсотків, зазначеними платником податку в податкових накладних/розрахунках коригування, зареєстрованих у Реєстрі за останні 12 календарних місяців, що передують місяцю, в якому складено податкову накладну/розрахунок коригування;

значення показника P є меншим, ніж значення, розраховане за такою формулою:

P = Pм х 1,4,

де P сума податку на додану вартість, зазначена платником податку в податкових накладних/розрахунках коригування, зареєстрованих у Реєстрі у звітному (податковому) періоді, з урахуванням поданої на реєстрацію в Реєстрі податкової накладної/розрахунку коригування;

Pм найбільша місячна сума податку на додану вартість, зазначена у податкових накладних/розрахунках коригування, зареєстрованих платником податку в Реєстрі за останні 12 календарних місяців, що передують місяцю, в якому складено податкову накладну/розрахунок коригування.

Значення показників D та P відображаються в електронному кабінеті платнику податку;

4) у податковій накладній/розрахунку коригування відображена операція з товаром за кодом згідно з УКТЗЕД та/або послугою за кодом згідно з Державним класифікатором продукції та послуг, які зазначені у таблиці даних платника податку, врахованій контролюючим органом.

За приписами п. 5 Порядку № 1165 платник податку, яким складено та/або подано для реєстрації в Реєстрі податкову накладну/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряється щодо відповідності критеріям ризиковості платника податку (додаток 1), показникам, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку (додаток 2).

Податкова накладна/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряються щодо відповідності відображених у них операцій критеріям ризиковості здійснення операцій (додаток 3).

Відповідно до п. 7 Порядку № 1165, у разі коли за результатами автоматизованого моніторингу податкової накладної/розрахунку коригування встановлено, що відображена в них операція відповідає хоча б одному критерію ризиковості здійснення операції, крім податкової накладної/розрахунку коригування, складених платником податку, який відповідає хоча б одному показнику, за яким визначається позитивна податкова історія, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється.

Згідно з п.11 Порядку № 1165, у квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування зазначаються:

1) номер та дата складення податкової накладної / розрахунку коригування;

2) критерій (критерії) ризиковості платника податку та/або ризиковості здійснення операцій, на підставі якого (яких) зупинено реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі, з розрахованим показником за кожним критерієм, якому відповідає платник податку;

3) пропозиція щодо надання платником податку пояснень та копій документів, необхідних для розгляду питання прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі або відмову в такій реєстрації.

Як вбачається зі змісту квитанцій про зупинення реєстрації податкових накладних, підставою для такого зупинення став п. 8 Критеріїв ризиковості здійснення операцій.

Відповідно до п. 8 Критеріїв ризиковості здійснення операцій (додаток № 3 до Порядку № 1165), підставою для зупинення реєстрації податкових накладних є те, що у контролюючих органах наявна податкова інформація, яка стала відома у процесі провадження поточної діяльності під час виконання покладених на контролюючі органи завдань і функцій, що визначає ризиковість здійснення господарської операції, зазначеної в поданих для реєстрації податковій накладній/розрахунку коригування.

Пунктами 4 та 5 Порядку № 520 встановлено, що у разі зупинення реєстрації ПН/РК в Реєстрі платник податку має право подати копії документів та письмові пояснення стосовно підтвердження інформації, зазначеної у ПН/РК, для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації ПН/РК в Реєстрі.

Перелік документів, необхідних для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації ПН/РК в Реєстрі, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі, може включати:

договори, зокрема зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них;

договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлено повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції;

первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм і галузевої специфіки, накладні;

розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків;

документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачено договором та/або законодавством.

Відповідно до п. 6 Порядку №520 письмові пояснення та копії документів, зазначених у п.5 цього Порядку, платник податку має право подати до контролюючого органу протягом 365 календарних днів, що настають за датою виникнення податкового зобов`язання, відображеного в податковій накладній / розрахунку коригування.

Згідно з пунктами 9,10,11 письмові пояснення та копії документів, подані платником податку до контролюючого органу відповідно до пункту 4 цього Порядку, розглядає комісія регіонального рівня.

Комісія регіонального рівня приймає рішення про реєстрацію/ відмову в реєстрації ПН/РК в Реєстрі за формою згідно з додатком до цього Порядку.

Комісія регіонального рівня приймає рішення про відмову в реєстрації ПН/РК в Реєстрі в разі:

ненадання платником податку письмових пояснень стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній / розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі;

та/або ненадання платником податку копій документів відповідно до п.5 цього Порядку;

та/або надання платником податку копій документів, складених/оформлених із порушенням законодавства.

У той же час п.3 Порядку №520 встановлено, що Комісія регіонального рівня протягом п`яти робочих днів, що настають за днем отримання пояснень та копій документів, поданих відповідно до п.4 цього Порядку, приймає рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації ПН/РК в Реєстрі та надсилає його платнику податку в порядку, встановленому ст. 42 Кодексу.

Таким чином, норми Порядку № 520 визначають строк для надання пояснень та копій документів (365 календарних днів, що настають за датою виникнення податкового зобов`язання, відображеного в ПН/РК) и строк для прийняття рішення Комісією (5 днів з дня отримання документів).

Порядок № 520 не регламентує питання дій контролюючого органу при отриманні документів, які на його думку, на відміну від думки платника податків, не є достатніми для реєстрації податкової накладної, але при наявності у платника надати ці документи до спливу 365 днів.

Тобто, зміст переліку документів, встановлений п. 5 Порядку №520 свідчить про те, що він є загальним і повинен диференціюватися в залежності від того, яка господарська операція покладена в основу виникнення податкових зобов`язань з ПДВ, тобто узгоджуватися з вимогами, як п. 185.1 ст. 185, так і п.187.1 ст.187 ПК України.

При таких обставинах, суд вважає, що контролюючий орган повинен при зупиненні реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування не лише запропонувати надати документи, а навести їх конкретний перелік, оскільки в п. 5 Порядку № 520 наведений приблизний та не вичерпний («може включати») перелік документів необхідних для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації ПН/РК в Реєстрі, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі.

В іншому випадку така підстава для прийняття рішення про відмову в реєстрації ПН/РК в ЄРПН з підстави ненадання платником податку копій документів відповідно до п. 5 цього Порядку не може бути застосована.

Судом встановлено та підтверджується матеріалами справи, позивачем надані до контролюючого органу всі наявні у нього документи на підтвердження здійснених господарських операцій.

З огляду на те, що позивач мав право надати документи протягом 365 календарних днів, що настають за датою виникнення податкового зобов`язання, відображеного в ПН/РК, а контролюючим органом взагалі не визначено які документи необхідно подати (або додатково подати в межах 365 днів), то прийняття оскаржуваних рішень про відмову у реєстрації податкових накладних позивача є передчасним.

З іншої сторони Порядок № 520 вимагає від Комісії розглянути протягом п`яти робочих днів, що настають за днем отримання пояснень та копій документів, поданих відповідно до п.4 цього Порядку, та прийняти рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації ПН/РК та надсилає його платнику податку в порядку, встановленому ст. 42 Кодексу.

Таким чином, в цієї частині Порядок № 520 не відповідає вимогам до законодавства щодо його якості.

Питання тлумачення та застосовування національного законодавства є, перш за все, компетенцією національних органів влади. Проте Суд повинен перевірити, чи породжує спосіб тлумачення та застосування національного законодавства наслідки, що відповідають принципам Конвенції, як вони тлумачаться у світлі практики Суду (п. 41 рішення Європейського Суду з прав людини по справі «Будченко проти України», рішення у справі «Скордіно проти Італії».

Згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини закон має відповідати якісним вимогам, насамперед вимогам «доступності», «передбачуваності» та «зрозумілості»; громадянин повинен мати змогу отримати адекватну інформацію за обставин застосування правових норм у конкретному випадку; норма не може розглядатися як «закон», якщо вона не сформульована з достатньою чіткістю, щоб громадянин міг регулювати свою поведінку; громадянин повинен мати можливість передбачити, наскільки це розумно за конкретних обставин, наслідки, до яких може призвести певна дія.

У рішенні від 13.12.2001 року у справі Церква Бесарабської Митрополії проти Молдови ЄСПЛ зазначив, що закон має бути доступним та передбачуваним, тобто вираженим з достатньою точністю, щоб дати змогу особі в разі необхідності регулювати його положеннями свою поведінку (пункт 109).

На державні органи покладено обов`язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій, мінімізують ризик помилок («Лелас проти Хорватії», заява № 55555/08, п. 74, від 20.05.2010 року; «Тошкуце та інші проти Румунії», заява № 36900/03, п. 37, від 25.11.2008 року) і сприятимуть юридичній визначеності у правовідносинах.

Державні органи, які не впроваджують або не дотримуються своїх власних процедур, не повинні мати можливість отримувати вигоду від своїх протиправних дій або уникати виконання своїх обов`язків («Лелас проти Хорватії», п. 74).

Крім того, одним з основних принципів податкового законодавства України є презумпція правомірності рішень платника податку в разі, якщо норма закону чи іншого нормативно-правового акта, виданого на підставі закону, або якщо норми різних законів чи різних нормативно-правових актів припускають неоднозначне (множинне) трактування прав та обов`язків платників податків або контролюючих органів, внаслідок чого є можливість прийняти рішення на користь як платника податків, так і контролюючого органу.

Відсутність в оскаржуваних рішеннях мотивів їх прийняття позбавляє взагалі можливості позивача навести аргументи щодо їх неправомірності за виключенням того, що акт індивідуальної дії не відповідає вимогам обґрунтованості та вмотивованості. Проте саме невідповідність акту індивідуальної дії вимогам обґрунтованості та вмотивованості призводить до його протиправності. Вказана правова позиція викладена в постановах Верховного Суду (від 04.12.2018 року по справі № 821/1173/17, від 09.07.2019 року у справі № 140/2093/18).

Згідно ч. 5 ст. 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Верховний Суд у постанові від 02.04.2019 року (справа № 822/1878/18, адміністративне провадження № К/9901/4668/19) зазначив, що загальними вимогами, які висуваються до актів індивідуальної дії, як акта правозастосування, є його обґрунтованість та вмотивованість, тобто наведення податковим органом конкретних підстав його прийняття (фактичних і юридичних), а також переконливих і зрозумілих мотивів його прийняття. Враховуючи, суперечливість нормативного регулювання, наведене та проаналізоване вище, як підстави застосування презумпції правомірності рішень платника (підпункт 4.1.4 п. 4.1 ст. 4 ПКУ), а також вимоги принципів правової визначеності та передбачуваності, Суд погоджується з висновками судів попередніх інстанцій щодо безпідставності зупинення реєстрації податкової накладної Товариства та протиправності рішення податкового органу про відмову в реєстрації податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Виходячи із системного тлумачення норм права, наведених вище, суд доходить висновку, що наявність повноважень це одна з обставин, які входять до предмета доказування у справах цієї категорії, але не єдина. Надання податковому органу відповідних повноважень це лише передумова подальшої реалізації його управлінських функцій, результатом реалізації чого є прийняття рішення, законність якого підлягає перевірці судом при розгляді справи.

Відповідачі не спростували належними та допустимими доказами твердження позивача про наявність всіх первинних документів щодо здійснення господарських операцій, не надалі жодного доказу, що господарські операції не здійснювались, а надані документи не підтверджували здійснення вказаних операцій.

На підставі ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно ч. 1 та 2 ст. 77 КАС України Кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

За таких обставин, суд вважає оскаржуване рішення протиправним та таким, що підлягає скасуванню.

Згідно з пп. 201.16.4 п. 201.16 ст. 201 ПК України податкова накладна, реєстрацію якої в Єдиному реєстрі податкових накладних було зупинено, реєструється, зокрема, у день набрання законної сили рішенням суду про реєстрацію відповідної податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Виходячи з вимог зазначеної норми, суд вважає, що належним способом відновлення порушеного права платника податку є зобов`язання ДПС України зареєструвати розрахунок коригування позивача в ЄРПН датою його подання.

У відповідності до ч. 1 ст. 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Позивачем за звернення до суду з даним позовом сплачено судовий збір у сумі 4540,00 грн.

Суд звертає увагу позивача на те, що відповідно до положень ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» за подання до суду юридичною особою адміністративного позову немайнового характеру встановлено судовий збір у розмірі 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Позовні вимоги щодо визнання протиправним та скасування рішення про відмову у реєстрації розрахунку коригування та зобов`язання зареєструвати розрахунок коригування є взаємопов`язаними вимогами немайнового характеру, а не двома окремими вимогами.

Відповідно до ст. 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2021 рік» прожитковий мінімум для працездатних осіб з 01 січня 2021 року становить 2270,00 грн.

Отже, судовий збір за подання даного позову становить 2270,00 грн.

За таких обставин позивачем надміру сплачено 2270,00 грн. судового збору.

Згідно п. 1 ч. 1 ст. 7 Закону України «Про судовий збір» в разі внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду.

За таких обставин, на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповадача підлягає стягненню судовий збір у сумі 2270,00грн. А надміру сплачені кошти у сумі 2270,00 грн. будуть повернуті позивачу як надміру сплачені, після звернення з відповідним клопотанням.

При цьому, судові витрати підлягають стягненню на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань ДПС України.

Керуючись ст.ст. 2, 19, 134, 139, 241 246, 260 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «МФК «Перспектива» (вул. 8 Березня, 34 А, м. Миколаїв, 54029; вул. Потьомкінська, 114, м. Миколаїв, 54001, код ЄДРПОУ 35804904) до Державної податкової служби України (Львівська площа, 8, м. Київ, 04053, код ЄДРПОУ 43005393), Головного управління ДПС у Миколаївській області (вул. Лягіна, 6, м. Миколаїв, 54001, код ЄДРПОУ 44104027) та Головного управління ДПС у Харківській області (вул. Пушкінська, 46, м. Харків, 61057, код ЄДРПОУ 43983495) задовольнити.

2. Визнати протиправним та скасувати рішення Комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління ДПС у Миколаївській області від 09.07.2021 року № 2851844/35804904 про відмову у реєстрації розрахунку коригування кількісних і вартісних показників № 3 від 22.06.2021 року до податкової накладної № 2 від 22.06.2021 року.

3. Зобов`язати Державну податкову службу України (Львівська площа, 8, м. Київ, 04053, код ЄДРПОУ 43005393) зареєструвати розрахунок коригування кількісних і вартісних показників № 3 від 22.06.2021 року до податкової накладної № 2 від 22.06.2021 року в Єдиному реєстрі податкових накладних датою його фактичного подання 05.07.2021 року.

4. Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Державної податкової служби України (Львівська площа, 8, м. Київ, 04053, код ЄДРПОУ 43005393) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «МФК «Перспектива» (вул. 8 Березня, 34 А, м. Миколаїв, 54029; вул. Потьомкінська, 114, м. Миколаїв, 54001, код ЄДРПОУ 35804904) судові витрати у сумі 2270,00 грн. (дві тисячі двісті сімдесят гривень 00 коп.).

Рішення суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи в порядку, визначеному ст. 255 КАС України. Апеляційна скарга може бути подана до П`ятого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складено 19.08.2022 року.

Суддя О.В. Малих