Рішення

від 18.08.2022 по справі 400/4915/21

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

19 серпня 2022 р. Справа № 400/4915/21 м. Миколаїв

Миколаївський окружний адміністративний суд, у складі головуючого судді Малих О.В., розглянувши в письмовому провадженні за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу

за позовом:Селянського (фермерського) господарства «Володимир», вул. Івана Франка, 10, смт. Веселинове, Миколаївська область, 57001, до відповідачів:1. Головного управління ДПС у Миколаївській області, вул. Лягіна, 6, м. Миколаїв, 54001, 2. Державної податкової служби України, Львівська площа, 8, м. Київ, 04053, про:визнання протиправним та скасування рішення від 12.10.2020 № 2027544/31448432; зобов`язання зареєструвати податкову накладну від 02.09.2020 № 1 датою її подання,ВСТАНОВИВ:

Селянське (фермерське) господарство «Володимир» (далі також позивач, ФГ «Володимир») звернулось до суду з адміністративним позовом до Головного управління ДПС у Миколаївській області (далі відповідач 1, ГУ ДПС) та Державної податкової служби України (далі відповідач 2, ДПС), в якому просить суд:

- визнати протиправним та скасувати Рішення комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління ДПС у Миколаївській області № 2027544/31448432 від 12.10.2020 року;

- зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати податкову накладну № 1 від 02.09.2020 року датою її подання.

Ухвалою від 05.07.2021 року суд відкрив провадження по справі та ухвалив розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження.

В обґрунтування своїх вимог позивач зазначив, що твердження контролюючого органу не містить жодного обрахунку з огляду на критерії ризиковості та не ґрунтується на методах обліку згідно з положенням наказу про облікову політику позивача, у т.ч. щодо товарів із кодами згідно з УКТ ЗЕД. Тільки за умови чіткого визначення відповідачами конкретного виду критерію оцінки ступеня ризики, для позивача видається можливим реалізувати своє право як платника податків на подання вичерпного переліку документів з метою підтвердження правомірності та реальності формування своїх податкових зобов`язань та подання податкової накладної на реєстрацію в ЄРПН.

Відповідачі надали відзив, в якому у задоволенні позовних вимог просили відмовити. Заперечуючи проти вимог позивача, відповідачі зазначили, що оскаржуване рішення про відмову в реєстрації податкової накладної ґрунтуються не на факті зупинення реєстрації податкової накладної, а на тому що позивачем не було надано податковому органу на його пропозицію доказів реального здійснення господарської операції, зазначеної у поданій на реєстрацію податковій накладній.

З метою проведення реєстрації відповідної податкової накладної в ЄРПН, первинна документація щодо господарських відносин повинна відповідати таким відносинам не лише за формою (кількість, назва документів тощо), а і за сутністю, тобто, підтверджувати фактичну реалізацію господарських правовідносин.

Через недодержання платником податків вимог Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН та не надання своєчасно (менш ніж 365 днів) повідомлення та копій документів залишено без розгляду, а рішення про відмову в реєстрації не приймалось.

Відповідачі наголошують на тому, що позивач не надав обґрунтованих доводів щодо порушення його прав та законних інтересів з боку відповідачів, що свідчить про недоведеність позовних вимог.

Суд розглянув справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

З`ясувавши усі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази у їх сукупності, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, дослідивши матеріали, що містяться у справі, суд встановив наступне:

ФГ «Володимир» зареєстровано як юридична особа та перебуває на податковому обліку в органах ДПС України. Видами діяльності позивача є: вирощування зернових культур (крім рису), бобових культур і насіння олійних культур (основний, 01.11); допоміжна діяльність у рослинництві (01.61); післяурожайна діяльність (01.63); оптова торгівля зерном, необробленим тютюном, насінням і кормами для тварин (46.21); вантажний автомобільний транспорт (49.41).

26.08.2020 року між позивачем та ТОВ «Євромет-Миколаїв» укладено договір поставки № ЄММ-973/20, п. 1 якого передбачено, що продавець (ФГ «Володимир») зобов`язується передати у власність покупця (ТОВ «Євромет-Миколаїв») сільськогосподарську продукцію, а покупець прийняти та оплатити соняшник українського походження врожаю 2020 року.

Також, договором передбачено, що якість та ціна товару вказуються в додаткових угодах до договору та складають його невід`ємну частину. Так, додатковою угодою № 1 від 02.09.2020 року позивач та ТОВ «Євромет-Миколаїв» погодили наступні умови відвантаження товару: кількість 20,44 (+/-10%) тони, загальна вартість 225861, 92 грн.

ТОВ «Євромет-Миколаїв» внесено попередню оплату за товар у сумі 150000, 30 грн., що підтверджується платіжним дорученням від 26.08.2020 року № 2272716965, у зв`язку з чим, позивач виписав податкову накладну № 31 від 26.08.2020 року за правилом першої події. 15.09.2020 року податкову накладну направлено на реєстрацію до ЄРПН.

На виконання укладених договору та додаткової угоди до нього, 02.09.2020 року позивач відвантажив ТОВ «Євромет-Миколаїв» товар у кількості 20,44 тони, загальною вартістю 225861, 92 грн., що підтверджується видатковою накладною №1 від 02.09.2020 року та товарно-транспортною накладною від 02.09.2020 року № 000006413. Тому, 02.09.2020 року, за фактом відвантаження товару, позивач виписав податкову накладну № 1 на суму відвантаженого, проте не оплачено товару на суму 75861, 62 грн. (225861, 92 - 150000,30). 30.09.2020 року податкову накладну направлено на реєстрацію до ЄРПН.

Таким чином, заборгованість ТОВ «Євромет-Миколаїв» перед позивачем дорівнює 75861, 62 грн. Однак, умовами договору передбачено, що кінцева оплата за поставлений товар здійснюється за умови настання такої події, як реєстрація податкової накладної (п. 3.1.).

При цьому, позивач та ТОВ «Євромет-Миколаїв» погодили, що у випадку затримки надання постачальником покупцеві належним чином оформленої та зареєстрованої податкової накладної (включаючи зупинення її реєстрації в ЄРПН), незалежно від будь-яких причин, термін оплати товару в частині відповідної суми ПДВ продовжується до моменту надання такої накладної або сплати неустойки (штрафу), як зазначено в п. 4.3. Договору (п. 3.2.).

30.09.2020 року позивачем направлено для реєстрації в ЄРПН податкову накладну № 1 від 02.09.2020 року.

Згідно квитанції про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування кількісних і вартісних показників до податкової накладної в ЄРПН від 30.09.2020 року, податкову накладну прийнято, але її реєстрацію зупинено. Підстава зупинення: код УКТЗЕД/ ДКПП товару/послуг 1206, відсутні в таблиці даних платника податку на додану вартість, як товари/послуги, що на постійній основі постачаються (виготовляються), та їх обсяг постачання дорівнює або перевищує величину залишку обсягу придбання такого товару/послуги та обсягу його постачання, що відповідає п. 1 Критеріїв ризиковості здійснення операцій. Позивачу запропоновано надати пояснення та копії документів щодо підтвердження інформації, зазначеній у податковій накладній.

Позивачем надано пояснення по податковій накладній № 1 від 02.09.2020 року із наданням відповідних доказів.

Також, при поданні пояснень позивачем наведено наступні пояснення: згідно ф. 4-сг за 2020 рік площа посіву соняшнику складає 126,7 га. При цьому, обсяг виробництва соняшнику станом на 01.10.2020 року становить 1533,07 ц/га (ф. 37 сг на 01.10.2020 року).

Також позивач подав разом з повідомленням в якості додатків: документ довільного формату № 1 від 25.09.2020 року (звіт 4-сг 2020 року 1-2 від 02.06.2020 року); документ довільного формату № 2 від 25.09.2020 року (звіт 4-сг 2020 року 3-4 від 02.06.2020 року); документ довільного формату № 3 від 25.09.2020 року (договір поставки № СММ-973/20 від 26.08.2020 року); документ довільного формату № 4 від 25.09.2020 року (додаткова угода № 1 від 02.09.2020 року); документ довільного формату № 5 від 25.09.2020 року (рахунок № 1 від 02.09.2020 року); документ довільного формату № 6 від 25.09.2020 року (видаткова накладна № 1 від 02.09.2020 року); документ довільного формату № 7 від 25.09.2020 року (товарно-транспортна накладна № 000006413 від 02.09.2020 року); документ довільного формату № 8 від 01.10.2020 року (звіт 37 сг).

12.10.2020 року комісією з питань зупинення реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, прийнято рішення № 2027544/31448432 про відмову у реєстрації податкової накладної № 1 від 02.09.2020 року в ЄРПН.

Підстава відмову у реєстрації: ненадання платником податку копій первинних документів щодо постачання/придбання товарів/послу, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складських документів (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунків-фактури/інвойсів, актів приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладних; розрахункових документів та/або банківських виписок з особових рахунків.

12.10.2021 року позивач подав скаргу щодо рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН.

Рішенням від 01.04.2021 року № 15212/31448432/2 скаргу залишено без задоволення, а рішення від 12.10.2020 року № 2027544/31448432 без змін.

Не погоджуючись з рішенням контролюючого органу щодо відмови у реєстрації податкової накладної у ЄРПН, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Приймаючи рішення у справі, суд виходить з наступного:

Згідно з п. 201.1. ст. 201 Податкового кодексу України (далі ПК України) на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

Пунктом 201.10 ст. 201 ПК України передбачено, що при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Податкова накладна та/або розрахунок коригування до неї, складені та зареєстровані після 1 липня 2017 року в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг достатньою підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту, та не потребує будь-якого іншого додаткового підтвердження.

Відповідно до п. 2 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29.12.2010 року № 1246 (далі Порядок № 1246), податкова накладна електронний документ, який складається платником податку на додану вартість (далі платник податку) відповідно до вимог Податкового кодексу України (далі Кодекс) в електронній формі у затвердженому в установленому порядку форматі (стандарті) та надсилається для реєстрації.

Згідно з п. 12 Порядку № 1246, після надходження податкової накладної та/або розрахунку коригування до ДФС в автоматизованому режимі здійснюється їх розшифрування та проводяться перевірки, у тому числі, наявності підстав для зупинення реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування.

01.01.2018 року набрав чинності Закон України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у 2018 році», яким п. 201.16 ст. 201 ПК України викладено в новій редакції, за якою: «Реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України».

Постановою Кабінету Міністрів України від 11.12.2019 року № 1165 затверджено Порядок зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі Порядок № 1165), який був чинним на момент прийняття оскаржуваного позивачем рішення.

Вказаний Порядок визначає механізм зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі Реєстр), організаційні та процедурні засади діяльності комісій з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі права та обов`язки їх членів.

Пунктами 10, 11 Порядку № 1165 визначено, що у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі контролюючий орган протягом операційного дня надсилає (в електронній формі у текстовому форматі) в автоматичному режимі платнику податку квитанцію про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування, яка є підтвердженням зупинення такої реєстрації.

У квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування зазначаються: 1) номер та дата складення податкової накладної/розрахунку коригування; 2) критерій (критерії) ризиковості платника податку та/або ризиковості здійснення операцій, на підставі якого (яких) зупинено реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, з розрахованим показником за кожним критерієм, якому відповідає платник податку; 3) пропозиція щодо надання платником податку пояснень та копій документів, необхідних для розгляду питання прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі або відмову в такій реєстрації.

Відповідно до абзацу 2 п. 25, п. 26 Порядку № 1165 комісії регіонального рівня приймають рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі або відмову в такій реєстрації, врахування або неврахування таблиці даних платника податку, відповідність/невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку. Комісія регіонального рівня діє в межах повноважень, визначених цим Порядком та Порядком прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженим Мінфіном.

Пунктом 27 Порядку № 1165 передбачено, що комісія контролюючого органу в своїй діяльності керується Конституцією та законами України, указами Президента України і постановами Верховної Ради України, прийнятими відповідно до Конституції України, Податкового кодексу України та законів, актами Кабінету Міністрів України, іншими актами законодавства, а також цим Порядком.

Відповідно до п. 44 Порядку № 1165 комісія контролюючого органу перевіряє подані платником податку копії документів щодо їх достовірності шляхом звірки даних, які містяться в таких копіях документів, з даними, що надходять або можуть бути отримані з інших джерел інформації (реєстри, що ведуться державними органами, документи, зокрема електронні).

До спірних правовідносин належить застосувати Порядок прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затверджений наказом Міністерства фінансів України від 12.12.2019 року № 520 (далі Порядок № 520).

Пунктом 2 Порядку № 520 визначено, що прийняття рішень про реєстрацію / відмову в реєстрації податкових накладних / розрахунків коригування в Реєстрі, реєстрацію яких зупинено, здійснюють комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі головних управлінь Державної податкової служби України в областях, м. Києві та Офісу великих платників податків ДПС.

Пунктами 3 та 4 Порядку № 520 встановлено, що у разі зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі платник податку має право подати копії документів та письмові пояснення стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній / розрахунку коригування, для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію / відмову в реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування в Реєстрі. Комісія регіонального рівня протягом п`яти робочих днів, що настають за днем отримання пояснень та копій документів, поданих відповідно до пункту 4 цього Порядку, приймає рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі та надсилає його платнику податку в порядку, встановленому статтею 42 Кодексу.

Пунктами 5, 6 Порядку № 520 визначено перелік документів, необхідних для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію / відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі, зокрема:

договори, зокрема зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них;

договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлено повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції;

первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм і галузевої специфіки, накладні;

розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків;

документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачено договором та/або законодавством.

Письмові пояснення та копії визначених у пункті 5 документів разом з письмовими поясненнями платник податку має право подати до контролюючого органу протягом 365 календарних днів, що настають за датою виникнення податкового зобов`язання, відображеного в податковій накладній / розрахунку коригування.

Пунктом 11 Порядку № 520 визначено, що комісія регіонального рівня приймає рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування в Реєстрі в разі: 1) ненадання платником податку письмових пояснень стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній / розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі; 2) та/або ненадання платником податку копій документів відповідно до п. 5 цього Порядку; 3) та/або надання платником податку копій документів, складених/оформлених із порушенням законодавства.

Отже, зважаючи на вказані норми, Комісія регіонального рівня перевіряє подані платником податку копії документів щодо їх достовірності шляхом звірки даних, які містяться в таких копіях документів, з даними, що надходять або можуть бути отримані з інших джерел інформації (реєстри, що ведуться державними органами, документи, зокрема електронні) та за результатом такої перевірки приймає рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування відповідно до п. 11 Порядку № 520.

В той же час, податковим органом, незважаючи на надані позивачем документи, прийнято рішення про відмову в реєстрації податкової накладної, без належної перевірки комісією контролюючого органу достовірності наданих позивачем разом з поясненнями документів його діяльності. У відповідачів на розгляді були усі необхідні відомості, однак прийнято рішення про відмову в реєстрації податкової накладної.

Європейський суд з прав людини неодноразово висловлював свою позицію щодо «принципу правової визначеності» (наприклад, справа «Гешмен і Герруп проти Сполученого Королівства»), відповідно до якого особа, здійснюючи правомірну поведінку, повинна мати можливість передбачати правові наслідки такої правової поведінки, чітко визначені законом.

Статтею 1 Протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод передбачено, що кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

У постанові від 20.08.2019 року у справі № 2540/3009/18 Верховний Суд зазначив, що прозорість адміністративних процедур є ефективним запобіжником державному свавіллю. Вмотивоване рішення демонструє особі, що вона була почута, дає стороні можливість апелювати проти нього. Лише за умови прийняття обґрунтованого рішення може забезпечуватися належний публічний та, зокрема, судовий контроль за адміністративними актами суб`єкта владних повноважень.

Про дотримання контролюючим органом вимог обґрунтованості під час прийняття відповідного акта індивідуальної дії свідчитиме належна мотивація його висновку, зокрема зі встановленням обставин, що мають значення для реєстрації податкової накладної, а також за умови посилання на докази, якими такі обставини обґрунтовані, із зазначенням причин їх прийняття чи відхилення.

І навпаки, ненаведення мотивів прийнятих рішень не дає змоги суду встановити дійсні підстави та причини, за яких цей орган дійшов саме таких висновків, надати їм належну правову оцінку, та встановити законність, обґрунтованість, пропорційність прийнятого рішення.

У повідомленні про зупинення реєстрації податкової накладної контролюючим органом взагалі не вказано, які документи має надати платник податків, надані позивачем документи надавали змогу встановити всі обставини господарської операції.

За таких обставин, суд вважає оскаржуване рішення протиправним, оскільки його зміст не дає чіткого розуміння обставин, за яких було прийнято негативне для платника податку рішення.

На підставі ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно ч. 1 та 2 ст. 77 КАС України Кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

За таких обставин, суд вважає оскаржувані рішення протиправним та такими, що підлягає скасуванню.

Згідно з пп. 201.16.4 п. 201.16 ст. 201 ПК України податкова накладна, реєстрацію якої в Єдиному реєстрі податкових накладних було зупинено, реєструється, зокрема, у день набрання законної сили рішенням суду про реєстрацію відповідної податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Виходячи з вимог зазначеної норми, суд вважає, що належним способом відновлення порушеного права платника податку є зобов`язання ДПС України зареєструвати податкову накладну позивача в ЄРПН датою її подання.

У відповідності до ч. 1 ст. 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Судовий збір у сумі 2270,00 грн. підлягає стягненню на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань ДПС.

Щодо вимог про відшкодування витрат, пов`язаних із наданням професійної правничої допомоги у сумі 7000,00 грн., суд зазначає наступне:

Згідно ч. 1 та 2 ст. 134 КАС України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

У відповідності до п. 1 ч. 3 ст. 134 КАС України, розмір витрат на правничу допомогу адвоката, серед іншого, складає гонорар адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, які визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (ч. 4 ст. 134 КАС України).

Згідно ч. 5 ст. 134 КАС України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Відповідно до положень ст. 30 Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність» гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація та досвід адвоката, фінансовий стан клієнта й інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним і враховувати витрачений адвокатом час.

Розмір гонорару визначається за погодженням адвоката з клієнтом, і може бути змінений лише за їх взаємною домовленістю. Суд не має права його змінювати і втручатися у правовідносини адвоката та його клієнта.

Згідно з ч. 9 статті 139 КАС України, при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору (у випадках, коли відповідно до закону досудове вирішення спору є обов`язковим) та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

Таким чином, суд зобов`язаний оцінити рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично та чи була їх сума обґрунтованою.

Суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципом справедливості як одного з основних елементів принципу верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, зважаючи на складність справи, якість підготовленого документу, витрачений адвокатом час тощо є неспівмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.

На підтвердження понесених витрат на правничу допомогу позивачем надано: договір про надання правової допомоги від 08.06.2021 року № 08/06-21.

Згідно 4.1 договору, винагорода виконавця за надання правової допомоги (гонорар) становить 7000,00 грн.

Документів, що підтверджують обсяг наданих послуг до суду не надано.

Між тим, у даному випадку, предмет спору у цій справі не є складним, містить лише один епізод спірних правовідносин, не потребує вивчення великого обсягу фактичних даних, обсяг і складність складених процесуальних документів не є значними.

Таким чином, заявлені до відшкодування витрати на професійну правничу допомогу є неспівмірними зі складністю справи та обсягом наданих адвокатом послуг позивачу, часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (послуг) та ціною позову.

Одночасно з цим, з урахуванням принципу справедливості та обставин справи, обсягу опрацьованого матеріалу та умов договору про надання правової допомоги, суд вважає за необхідне присудити на користь позивача витрати на правничу допомогу у сумі 1000,00 грн.

За таких обставин, суд вважає наявними підстави для часткового задоволення заяви про відшкодування витрат на правничу допомогу.

Керуючись ст.ст. 2, 19, 134, 139, 241 246, 260 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов Селянського (фермерського) господарства «Володимир» (вул. Івана Франка, 10, смт. Веселинове, Миколаївська область, 57001, код ЄДРПОУ 31448432) до Головного управління ДПС у Миколаївській області (вул. Лягіна, 6, м. Миколаїв, 54001, код ЄДРПОУ 44104027) та Державної податкової служби України (Львівська площа, 8, м. Київ, 04053, код ЄДРПОУ 43005393) задовольнити.

2. Визнати протиправним та скасувати Рішення комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління ДПС у Миколаївській області № 2027544/31448432 від 12.10.2020 року.

3. Зобов`язати Державну податкову службу України (Львівська площа, 8, м. Київ, 04053, код ЄДРПОУ 43005393) зареєструвати податкову накладну № 1 від 02.09.2020 року в Єдиному реєстрі податкових накладних датою її подання.

4. Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Державної податкової служби України (Львівська площа, 8, м. Київ, 04053, код ЄДРПОУ 43005393) на користь Селянського (фермерського) господарства «Володимир» (вул. Івана Франка, 10, смт. Веселинове, Миколаївська область, 57001, код ЄДРПОУ 31448432) судові витрати у розмірі 2270,00 грн. (дві тисячі двісті сімдесят гривень 00 коп.) та витрати на правничу допомогу у сумі 1000,00 грн. (одна тисяча гривень 00 коп.).

Рішення суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи в порядку, визначеному ст. 255 КАС України. Апеляційна скарга може бути подана до П`ятого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складено 19.08.2022 року.

Суддя О.В. Малих