Рішення

від 30.05.2022 по справі 826/15516/17

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

31 травня 2022 року м. Київ № 826/15516/17

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Пащенка К.С., за участю секретаря судового засідання Колодяжного В.Є., розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справуза позовомТовариства з обмеженою відповідальністю «Мітбуд»доДержавної архітектурно-будівельної інспекції України про визнання протиправними дій, визнання протиправною та скасування постанови, ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Мітбуд» (далі - позивач) звернулося до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Державної архітектурно-будівельної інспекції України (надалі - відповідач), в якому просить суд визнати дії Державної архітектурно-будівельної інспекції України Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у м. Києві з проведення перевірки 20.10.2017 неправомірними; визнати протиправною та скасувати постанову № 139/17/10/26-16/3110/02/3 від 31.10.2017.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що 20.10.2017 відповідачем була проведена позапланова перевірка об`єкту «Будівництво житлово-офісного комплексу по провулку Машинобудівному, 26, у Солом`янському районі м. Києва»; із слів забудовника перевірка проводилась без виїзду інспектора на будівельний майданчик, всі акти перевірки, протоколи, приписи були отримані поштою; представники позивача не були присутні під час проведення перевірки, що є порушенням п. 9 Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю № 553; відсутність представника позивача під час проведення перевірки ставить під сумнів об`єктивність встановлених відповідачем фактів та вказує на необґрунтованість оскаржуваного рішення; встановлені в постанові № 139/17/10/26-16/3110/02/3 від 31.10.2017 порушення про те, що на будівлях, які будуються, частково не влаштовано захисних козирків, не огороджено зони з постійно діючими небезпечними виробничими факторами, відсутнє сигнальне огородження зон з потенційно небезпечними виробничими факторами, не всі будівельники носять будівельні каски та сигнальні жилети, огорожі, що прилягають до місць проходу людей за межами будівельного майданчику, не обладнані захисним козирком, не відповідають дійсності.

Справу відповідно до протоколу автоматизованого розподілу справу було передано судді Пащенку К.С.

04.12.2017 ухвалою суду було відкрито провадження в адміністративній справі № 826/15516/17 та призначено попереднє судове засідання на 18.01.2018.

17.01.2018 позивач звернувся до суду із заявою про забезпечення адміністративного позову, в якій просив суд зупинити дію постанови № 139/17/10/26-16/3110/02/3 від 31.10.2017 та зупинити стягнення, яке здійснюється державним виконавцем Солом`янського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у м. Києві на підставі постанови № 139/17/10/26-16/3110/02/3 від 31.10.2017 (ВП № 55348290) до моменту вирішення адміністративної справи № 826/15516/17 по суті.

Цього ж дня відповідач звернувся до суду із клопотанням про зупинення провадження у справі № 826/15516/17 до набрання законної сили рішенням в адміністративній справі № 826/14738/17 за позовом ТОВ «Інтегралінвест» до Державної архітектурно-будівельної інспекції України, Департаменту державної архітектурно-будівельної інспекції у м. Києві, третя особа: ТОВ «Мітбуд» про визнання протиправними дій, визнання протиправними та скасування припису від 20.10.2017, протоколу від 20.10.2017, рішення від 27.10.2017 № 178 та зобов`язання вчинити певні дії.

У судовому засіданні 18.01.2018 суд заслухав представників сторін.

Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 18.01.2018 в задоволенні клопотання ТОВ «Мітбуд» про забезпечення адміністративного позову відмовлено.

Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 18.01.2018 клопотання представника Державної архітектурно-будівельної інспекції України задоволено; зупинено провадження у справі № 826/15516/17 до набрання законної сили судовим рішенням у адміністративній справі № 826/14738/17 за позовом ТОВ «Інтегралінвест» до Державної архітектурно-будівельної інспекції України, Департаменту державної архітектурно-будівельної інспекції у місті Києві, третя особа - ТОВ «Мітбуд», про визнання протиправними дій, визнання протиправними та скасування припису від 20.10.2017, протоколу від 20.10.2017, рішення від 27.10.2017 № 178 та зобов`язання вчинити певні дії; зобов`язано сторони невідкладно повідомити суд про усунення обставин, що зумовили зупинення провадження у справі.

Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 18.12.2019 провадження у справі № 826/15516/17 поновлено; справу призначено до розгляду в підготовчому судовому засіданні на 20.02.2020.

Вказаного дня, а також 31.03.2020 та 04.06.2020 розгляд справи відкладався.

Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 02.07.2020 закрито підготовче провадження по справі № 826/15516/17 та призначено справу до судового розгляду по суті на 20.08.2020.

В призначений день представники сторін в судове засідання не з`явились; суд ухвалив адміністративну справу, відповідно до ч. 3 ст. 194 КАС України, розглядати в порядку письмового провадження на підставі наявних в матеріалах справи доказів.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

В період з 06.10.2017 по 20.10.2017 Департаментом державної архітектурно-будівельної інспекції у м. Києві було проведено позаплановий захід державного нагляду (контролю) щодо дотримання суб`єктами містобудування вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт в рамках якого перевірено дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт на об`єкті: «Будівництво житлово-офісного комплексу по пров. Машинобудівному, 26, у Солом`янському районі м. Києва», замовник: ТОВ «Інтегралінвест», підрядник - ТОВ «Мітбуд», генеральний проектувальник - ТОВ «Ареалбуд». За результатами вказаного заходу складено Акт б/н від 20.10.2017, в якому зафіксовані такі порушення:

- згідно п. 1 містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки від 24.02.2016 № 164/16/12-3/009-16 (далі - Містобудівні умови) поверховість будівлі необхідно визначити п. 3.8 примітка 1 ДБН 360-92** «Містобудування. Планування і забудова міських і сільських поселень» (12,2-12,0 кв. м/люд), розрахунком встановлено, що поверховість будівлі повинна бути в межах 16 поверхів, а проектом передбачено будівництво поверхів 26;

- необхідна кількість паркомість для постійного зберігання - 134, але проектом не передбачено місця для постійного зберігання автомобілів, що передбачено п. 11 Містобудівних умов та п. 7.43 ДБН 360-92** «Містобудування. Планування і забудова міських і сільських поселень»;

- відсутні майданчики для дітей дошкільного та шкільного віку, для відпочинку дорослого населення, для занять фізкультурою, для господарчих цілей та для вигулу собак, що передбачено п. 9 Містобудівних умов та п. 3.16 ДБН 360-92** «Містобудування. Планування і забудова міських і сільських поселень»;

- не надано технічні умови на опалення та постачання гарячої води для житлового будинку від ПАТ «Київенерго», що передбачено п. 7 Містобудівних умов;

- не забезпечена необхідна кількість озеленення території, що передбачено п. 9 Містобудівних умов та п. 3.15 ДБН 360-92** «Містобудування. Планування і забудова міських і сільських поселень»;

- у проекті відсутні технічні висновки щодо захисту прилеглих будинків і споруд від руйнації, розрахунки щодо забезпечення нормативною інсоляцією та освітленістю приміщень будівель на суміжних ділянках, розрахунок тяги у димових та вентиляційних каналах в існуючих будинках прилеглої забудови з урахуванням вітрового підпору, що передбачено п. 5, 6, 7 Містобудівних умов.

Враховуючи зазначене, перевіряючі дійшли наступних висновків: проектна документація «Будівництво житлового - офісного комплексу по пров. Машинобудівному, 26 у Солом`янському районі м. Києва», яка розроблена проектною організацією ТОВ «Ареалбуд» та передана замовнику будівництва, розроблена без дотримання вихідних даних на проектування та дотримання державних будівельних норм; житлові будинки не обладнані сміттєпроводами; відсутній науково-технічний звіт по дошкільному навчальному закладу який розташований поряд з будівництвом; відсутній проект системи моніторингу, а також акти тестування та випробування системи моніторингу; відсутня програма науково-технічного супроводу, на будівлях, які будуються частково не влаштовано захисних козирків (вертикальна огороджувальна система); не огороджено зони з постійно діючими небезпечними виробничими факторами (місця поблизу перепадів по висоті 1,3 м і більше); відсутнє сигнальне огородження зон з потенційними виробничими факторами; не всі будівельники носять будівельні каски та сигнальні жилети; огорожі, що прилягають до місць проходу людей за межами будівельного майданчика, не обладнані захисним козирком; біля в`їзду на будівельний майданчик не встановлено схему руху автотранспорту, чим порушено cт. 26, cт. 29 cт. 31 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», cт. 26 Закону України «Про архітектурну діяльність», п. 9 Порядку розроблення проектної документації на будівництво об`єктів, затвердженого наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 16.05.2011 № 45, п. 5.10 ДБН В.2.2-15-2005 «Будинки і споруди. Житлові будинки. Основні положення», п. 8.5, п. 8.9 ДБН В. 1.2-12-2008 «Будівництво в умовах ущільненої забудови. Вимоги безпеки», п. 4.2.1 ДБН В. 1.2-5:2007 «Науково-технічний супровід будівельних об`єктів», п. 4.16, п. 4.19, п. 4.30, п. 6.2.1, п. 6.2.18 ДБН А. 3.2-2-2009 «Система стандартів безпеки праці. Охорона праці і промислова безпека в будівництві. Основні положення».

На підставі Акту б/н від 20.10.2017 Департаментом Державної архітектурно-будівельної інспекції у м. Києві було винесено постанову № 139/17/10/26-16/3110/02/3 від 31.10.2017, якою ТОВ «Мітбуд» визнано винним у вчиненні правопорушення, передбаченого п. 8 ч. 3 ст. 2 Закону України «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності» та накладено штраф в сумі 75 780,00 грн.

Не погоджуючись із діями Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у м. Києві Державної архітектурно-будівельної інспекції України, а також із постановою № 139/17/10/26-16/3110/02/3 від 31.10.2017, позивач звернувся із відповідним позовом до суду.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з такого.

Частиною 2 ст. 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно із ч. 1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Частиною 2 ст. 2 КАС України встановлено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:

1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України;

2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано;

3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії);

4) безсторонньо (неупереджено);

5) добросовісно;

6) розсудливо;

7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації;

8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія);

9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення;

10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Правові та організаційні основи містобудівної діяльності встановлені Законом України «Про регулювання містобудівної діяльності».

Відповідно до ст. 41 вказаного Закону (в редакції станом на час виникнення спірних відносин) державний архітектурно-будівельний контроль - це сукупність заходів, спрямованих на дотримання замовниками, проектувальниками, підрядниками та експертними організаціями вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт.

Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється органами державного архітектурно-будівельного контролю в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється на об`єктах будівництва у порядку проведення планових та позапланових перевірок за територіальним принципом.

Позаплановою перевіркою вважається перевірка, що не передбачена планом роботи органу державного архітектурно-будівельного контролю.

Підставами для проведення позапланової перевірки є:

1) подання суб`єктом містобудування письмової заяви про проведення перевірки об`єкта будівництва або будівельної продукції за його бажанням;

2) необхідність проведення перевірки достовірності даних, наведених у повідомленні про початок виконання підготовчих робіт, повідомленні про початок виконання будівельних робіт, декларації про готовність об`єкта до експлуатації, протягом трьох місяців з дня подання зазначених документів;

3) виявлення факту самочинного будівництва об`єкта;

4) перевірка виконання суб`єктом містобудування вимог приписів органів державного архітектурно-будівельного контролю;

5) вимога головного інспектора будівельного нагляду центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду, про проведення перевірки за наявності підстав, передбачених законом;

6) звернення фізичних чи юридичних осіб про порушення суб`єктом містобудування вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності;

7) вимога правоохоронних органів про проведення перевірки.

В свою чергу, Порядок здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 23.05.2011 № 553, визначає процедуру здійснення заходів, спрямованих на дотримання замовниками, проектувальниками, підрядниками та експертними організаціями (далі - суб`єкти містобудування) вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт (далі по тексту - Порядок № 553).

Пунктом 7 Порядку № 553 встановлено, що позаплановою перевіркою вважається перевірка, що не передбачена планом роботи органу державного архітектурно-будівельного контролю.

Підставами для проведення позапланової перевірки є:

- подання суб`єктом містобудування письмової заяви про проведення перевірки об`єкта будівництва або будівельної продукції за його бажанням;

- необхідність проведення перевірки достовірності даних, наведених у повідомленні про початок виконання підготовчих робіт, повідомленні про початок виконання будівельних робіт, декларації про готовність об`єкта до експлуатації, протягом трьох місяців з дня подання зазначених документів;

- виявлення факту самочинного будівництва об`єкта;

- перевірка виконання суб`єктом містобудівної діяльності вимог приписів органу державного архітектурно-будівельного контролю;

- вимога головного інспектора будівельного нагляду Держархбудінспекції щодо проведення перевірки за наявності підстав, встановлених законом;

- звернення фізичних чи юридичних осіб про порушення суб`єктом містобудування вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності;

- вимога правоохоронних органів про проведення перевірки.

Строк проведення позапланової перевірки не може перевищувати десяти робочих днів, а у разі потреби може бути одноразово продовжений за письмовим рішенням керівника відповідного органу державного архітектурно-будівельного контролю чи його заступника не більше ніж на два робочих дні.

Під час проведення позапланової перевірки посадова особа органу державного архітектурно-будівельного контролю зобов`язана пред`явити службове посвідчення та надати копію направлення для проведення позапланової перевірки.

Відповідно до п. 9 Порядку № 553 державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється у присутності суб`єктів містобудування або їх представників, які будують або збудували об`єкт будівництва.

З наведеного вбачається, що по-перше, законодавцем чітко встановлені підстави для проведення позапланової перевірки на об`єктах будівництва; по-друге, державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється у присутності суб`єктів містобудування або їх представників, які будують або збудували об`єкт будівництва.

Згідно із п. 16 Порядку № 553 за результатами державного архітектурно-будівельного контролю посадовою особою органу державного архітектурно-будівельного контролю складається акт перевірки відповідно до вимог, установлених цим Порядком.

У разі виявлення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил, крім акта перевірки, складається протокол, видається припис про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил або припис про зупинення підготовчих та/або будівельних робіт.

У приписі обов`язково встановлюється строк для усунення виявлених порушень згідно з додатком (п. 17 Порядку № 553).

Пунктом 18 Порядку № 553 встановлено, що керівникові кожного суб`єкта містобудування, щодо якого складений акт перевірки, або його уповноваженій особі надається по одному примірнику такого акта. Один примірник акта перевірки залишається в органі державного архітектурно-будівельного контролю.

Акт перевірки підписується посадовою особою органу державного архітектурно-будівельного контролю, яка провела перевірку, та керівником суб`єкта містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, або його уповноваженою особою, в останній день перевірки.

Завірена належним чином копія акта, складеного посадовими особами органу державного архітектурно-будівельного контролю за результатами проведеної на об`єкті будівництва перевірки, щодо невиконання приписів, виданих органом державного архітектурно-будівельного контролю генеральному підряднику (підряднику), стосовно порушень вимог нормативно-правових актів, будівельних норм та нормативних документів у сфері містобудівної діяльності, затверджених проектних рішень під час будівництва об`єктів та/або зупинення підготовчих та будівельних робіт надсилається до апарату Держархбудінспекції як органу ліцензування для прийняття відповідного рішення.

Відповідно до п. 19 Порядку № 553 припис складається у двох примірниках. Один примірник припису залишається в органі державного архітектурно-будівельного контролю, а інший надається суб`єкту містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль.

Припис підписується посадовою особою органу державного архітектурно-будівельного контролю, яка провела перевірку.

Згідно із п. 20 Порядку № 553 протокол разом з усіма матеріалами перевірки протягом трьох днів після його складення подається посадовій особі органу державного архітектурно-будівельного контролю, до повноважень якої належить розгляд справ про правопорушення у сфері містобудівної діяльності.

При цьому, в п. 21 Порядку № 553 зазначено, що якщо суб`єкт містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, не погоджується з актом перевірки, він підписує його із зауваженнями, які є невід`ємною частиною такого акта.

У разі відмови суб`єкта містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, підписати акт перевірки та припису, посадова особа органу державного архітектурно-будівельного контролю робить у акті відповідний запис.

У разі відмови суб`єкта містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, від отримання акта та припису, вони надсилаються йому рекомендованим листом з повідомленням.

За правилами п. 22 Порядку № 553 постанова про накладення штрафу складається у трьох примірниках. Перший примірник постанови у триденний строк після її прийняття вручається під розписку суб`єкту містобудування (керівнику або уповноваженому представнику суб`єкта містобудування) або надсилається рекомендованим листом з повідомленням, про що робиться запис у справі. Два примірники залишаються в органі державного архітектурно-будівельного контролю, який наклав штраф.

Аналіз вищезазначених норм права свідчить, що позапланова перевірка призначається на підставі відповідного наказу та направлень, які невідкладно направляються або вручаються суб`єкту містобудівної діяльності; за результатом позапланового заходу складається акт перевірки; у разі виявлення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, крім акта перевірки, складається протокол, видається припис про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил або припис про зупинення підготовчих та/або будівельних робіт.

При цьому, акт перевірки підписується посадовою особою органу державного архітектурно-будівельного контролю, яка провела перевірку, та керівником суб`єкта містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, або його уповноваженою особою; у разі відмови суб`єкта містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, підписати акт перевірки, посадова особа органу державного архітектурно-будівельного контролю робить у акті відповідний запис.

Натомість наявна в матеріалах справи копія Акту б/н від 20.10.2017 не містить ані підпису уповноваженої особи суб`єкта містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, ані відмітки посадової особи органу державного архітектурно-будівельного контролю про відмову суб`єкта містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, підписати акт перевірки.

Більш того, в матеріалах справи відсутні, а відповідачем не надані ані копія направлення для проведення позапланової перевірки на об`єкті «Будівництво житлово-офісного комплексу по провулку Машинобудівному, 26, у Солом`янському районі м. Києва», ані складений за результатами перевірки протокол про правопорушення у сфері містобудівної діяльності від 20.10.2017, на який йде посилання в постанові № 139/17/10/26-16/3110/02/3 про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності від 31.10.2017.

Суд акцентує увагу, що згідно з ч. 1 ст. 72 КАС України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Відповідно до ст. 73 КАС України, належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

За приписами ст. 74 КАС України, суд не бере до уваги докази, які одержані з порушенням порядку, встановленого законом. Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Згідно із положеннями ст. 75 КАС України, достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. При цьому, в силу положень ст. 76 КАС України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Згідно з ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Таким чином, особливістю адміністративного судочинства є те, що обов`язок доказування в спорі покладається на відповідача - орган публічної влади, який повинен надати суду всі матеріали, які свідчать про його правомірні дії. Отже, вирішення даної справи залежить від доведеності відповідачем правомірності своїх дій та прийнятої постанови.

Звертаючись із позовом до суду, позивач стверджує, що ані позивач, ані його уповноважений представник не були присутні під час проведення перевірки.

Відповідач таке твердження жодним чином не заперечив; доказів зворотного в порушення ст. 77 КАС України в процесі розгляду справи не надав.

Більш того, Окружним адміністративним судом м. Києва розглядалась справа № 826/14738/17 за позовом ТОВ «Інтегралінвест» до Державної архітектурно-будівельної інспекції України, Департаменту державної архітектурно-будівельної інспекції у місті Києві, третя особа - ТОВ «Мітбуд» про визнання протиправними дій, визнання протиправними та скасування припису від 20.10.2017, протоколу від 20.10.2017, рішення від 27.10.2017 № 178 та зобов`язання вчинити певні дії.

За результатами розгляду сказаної справи Окружним адміністративним судом м. Києва прийнято рішення від 02.04.2018, яким:

- визнано дії Державної архітектурно-будівельної інспекції України, Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у місті Києві з проведення перевірки 20.10.2017 неправомірними;

- визнано протиправним та скасувано припис про усунення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності від 20.10.2017 про зупинення підготовчих та будівельних робіт, які випливають з акту перевірки № б/н від 20.10.2017, які складені головним інспектором будівельного нагляду відділу нагляду за діяльністю органу державного архітектурно-будівельного контролю та ринкового нагляду Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у місті Києві Голівецем Д.П.;

- визнано протиправним та скасовано протокол про правопорушення у сфері містобудівної діяльності від 20.10.2017;

- визнано протиправним та скасовано рішення Державної архітектурно-будівельної інспекції України від 27.10.2017 № 178 «Про анулювання дозволу на виконання будівельних робіт»;

- зобов`язано Державну архітектурно-будівельну інспекцію України внести запис до Єдиного реєстру документів, що дають право на виконання підготовчих та будівельних робіт і засвідчують прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів, відомостей про повернення на доопрацювання, відмову у видачі, скасування та анулювання зазначених документів про реєстрацію Дозволу на виконання будівельних робіт від 08.09.2017 № ІУ113172511199.

У рішенні Окружного адміністративного суду м. Києва у справі № 826/14738/17 від 02.04.2018, зокрема, зазначено, що: «однією із підстав для проведення позапланової перевірки законом визначено звернення фізичних чи юридичних осіб про порушення суб`єктом містобудування вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності.

Матеріали справи свідчать, що позапланова перевірка об`єкта «Будівництво житлово-офісного комплексу по пров. Машинобудівному, 26 у Солом`янському районі міста Києва», замовник - ТОВ «Інтегралінвест» призначена на підставі заяви гр. ОСОБА_1 від 25.05.2017, в якій останній просить провести перевірку ЖК «Святошин» за адресою: АДРЕСА_1 та надати інформацію щодо того, чи по затвердженому проекту він будується, чи матеріали відповідають стандартам і правилам, а також чи передбачено парко місця для жителів.

Відтак, у зверненні гр. ОСОБА_1 від 25.05.2017 року відсутнє будь-яке повідомлення про порушення суб`єктом містобудування вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності. При цьому, заявником невірно зазначено назву житлового комплексу.

На думку суду, ст. 41 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», з метою не допущення свавілля та перевищення повноважень з боку посадових осіб органів державного архітектурно-будівельного контролю, визначає вичерпний перелік підстав для призначення позапланового заходу, серед яких і визначено звернення фізичної особи із заявою про порушення суб`єктом містобудування вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності.

В даному випадку, за відсутності заяви фізичної особи із повідомленням про порушення на об`єкті будівництва, відповідачами належним чином не доведено існування правовірних підстав для призначення позапланової перевірки на об`єкті «Будівництво житлово-офісного комплексу по АДРЕСА_1 », замовник - ТОВ «Інтегралінвест»».

Крім того, в рішенні Окружного адміністративного суду м. Києва у справі № 826/14738/17 від 02.04.2018 вказується, що: «в акті перевірки від 20.10.2017 № б/н зазначено, що присунім під час перевірки був ОСОБА_2 . При цьому, в акті перевірки відсутній підпис вказаної особи. Позивач зазначає, що ОСОБА_2 не є співробітником ТОВ «Інтегралінвест», а відтак і не є уповноваженою особою товариства.

Представниками відповідача доказів зворотного не надано, акту перевірки, в якому зроблено відповідний запис про відмову уповноваженої особи від підписання акту, матеріали справи не містять.

Позивач зазначає, що перевірка проводилась без виїзду інспектора на будівельний майданчик, всі акти перевірки, протоколи, приписи отримані позивачем засобами поштового зв`язку.

У судовому засіданні 07.03.2018 під час допиту свідка ОСОБА_2 спростував свою присутність під час перевірки, зазначив, що перевірка проводилась без виїзду інспектора на будівельний майданчик. Свідок також, зазначив, що до інспекції він не приїжджав на перевірку та не надавав їм документів щодо проведення перевірки, а довіреність, яка була надана ОСОБА_2 , виписана для того щоб подавати документи для отримання дозволів.

Також, суд зазначає, що акт перевірки підписав ОСОБА_3 , а в журналі контролю пропуску на будівельний майданчик ЖК «Шулявський», який був наданий суду для огляду у судовому засіданні, відсутнє прізвище перевіряючого, як особи, яка проходила на територію будівельного майданчика 20.10.2017.

Представником третьої особи ТОВ «Мітбуд» зазначено, що під час перевірки не був присутній жодний представник Генерального підрядника, в той час як представники та працівники ТОВ «Мітбуд» постійно перебувають на будівельному майданчику.

Матеріали справи свідчать, що направлення на проведення позапланового заходу від 06.10.2017 було направлено засобами поштового зв`язку на ім`я ТОВ «Мітбуд» та ТОВ «Ареалбуд», з супровідного листа від 13.10.2017 № 10/26-46/1310/0213 вбачається, що представники ТОВ «Мітбуд» та ТОВ «Ареалбуд» мають прибути 20.10.2017 о 10:00 год до Департаменту для участі у проведенні позапланової перевірки. Вказане повідомлення отримане 20.10.2017, а отже є підтвердженням того, що позапланова перевірка відбулася без участі суб`єктів містобудування, що є порушенням норм законодавства.

Надані відповідачем-1 фотографі об`єкта будівництва не містять інформації про дату та час їх складання, а тому як належний доказ судом не приймаються.

Суд наголошує, що чинним законодавством встановлені умови та порядок прийняття контролюючими органами рішень про проведення перевірок. Невиконання вимог закону щодо процедури та порядку проведення перевірки призводять до визнання перевірки незаконною та відсутності правових наслідків такої перевірки.

Аналогічний висновок зазначений в постанові Верховного Суду України від 27.10.2015 у справі № 21-425а114.

За таких обставин, суд вважає, що відповідачами, за відсутності правових підстав, із порушенням процедури та порядку проведення перевірки, призначено та проведено позапланову перевірку, а тому перевірка підлягає визнанню незаконною, яка не створює правових наслідків для суб`єкта містобудування, а тому рішення та приписи прийняті на підставі висновків перевірки підлягають скасуванню».

Суд зазначає, що ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 30.07.2018 рішення Окружного адміністративного суду м. Києва у справі № 826/14738/17 залишено без змін. В свою чергу, постановою Верховного Суду від 16.10.2018 ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 30.07.2018 у справі № 826/14738/17 залишено без змін.

Таким чином, станом на час розгляду даної справи рішення Окружного адміністративного суду м. Києва у справі № 826/14738/17 від 02.04.2018 набрало законної сили.

Відповідно до ч. 4 ст. 78 КАС України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Зважаючи на викладене суд вважає, що позовні вимоги про визнання незаконними дій Державної архітектурно-будівельної інспекції України з проведення перевірки 20.10.2017 на об`єкті «Будівництво житлово-офісного комплексу по пров. Машинобудівному, 26, у Солом`янському районі м. Києва» (замовник: ТОВ «Інтегралінвест», підрядник - ТОВ «Мітбуд», генеральний проектувальник - ТОВ «Ареалбуд») є обґрунтованими та підлягають задоволенню. В свою чергу, оскільки перевірка на об`єкті «Будівництво житлово-офісного комплексу по пров. Машинобудівному, 26, у Солом`янському районі м. Києва» є незаконною, то і постанова № 139/17/10/26-16/3110/02/3 від 31.10.2017 про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності, прийнята за результатами такої перевірки, також підлягає визнанню протиправною та скасуванню.

Принагідно суд зазначає, що ст. 90 КАС України передбачено, що суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), що міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Надаючи оцінку кожному окремому специфічному доводу всіх учасників справи, що мають значення для правильного вирішення адміністративної справи, суд застосовує позицію ЄСПЛ (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у касаційному провадженні), сформовану в пункті 58 рішення у справі «Серявін та інші проти України» (№ 4909/04): згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» (Ruiz Torija v. Spain) № 303-A, пункт 29).

Наведена позиція ЄСПЛ також застосовується у практиці Верховним Судом, що, як приклад, відображено у постанові від 28.08.2018 по справі № 802/2236/17-а.

Отже виходячи із заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України, оцінки поданих доказів за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, виходячи з наведених висновків в цілому, суд доходить висновку, що позов є обґрунтованим та підлягає задоволенню.

Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Оскільки в даному випадку суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог, то судові витрати підлягають відшкодуванню на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, як то відповідача у справі.

Керуючись ст.ст. 1, 2, 9, 72-78, 241-246, 250 КАС України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Мітбуд» - задовольнити повністю.

2. Визнати протиправними дії Державної архітектурно-будівельної інспекції України (код ЄДРПОУ: 3747191201133, 01133, місто Київ, вул. Лесі Українки, 26) з проведення перевірки 20.10.2017 на об`єкті «Будівництво житлово-офісного комплексу по пров. Машинобудівному, 26, у Солом`янському районі м. Києва».

3. Визнати протиправною та скасувати постанову Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у м. Києві № 139/17/10/26-16/3110/02/3 від 31.10.2017 про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності.

4. Стягнути з Державної архітектурно-будівельної інспекції України (код ЄДРПОУ: 3747191201133, 01133, м. Київ, вул. Лесі Українки, 26) за рахунок бюджетних асигнувань на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Мітбуд» (код ЄДРПОУ: 40043668, адреса: 02000, м. Київ, провулок Машинобудівний, 26), на будь-який рахунок, виявлений державним виконавцем під час виконання рішення суду, судові витрати у сумі 3 200 (три тисячі двісті) грн. 00 коп.

Рішення, відповідно до ст. 255 КАС України, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма часниками справи, якщо таку скаргу не було подано, а у разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного ухвали.

Суддя К.С. Пащенко