Ухвала

від 18.08.2022 по справі 759/9912/22

СВЯТОШИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

СВЯТОШИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. КИЄВА

пр. № 1-кс/759/2449/22

ун. № 759/9912/22

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 серпня 2022 року слідчийсуддяСвятошинського районногосудум.Києва ОСОБА_1 ,заучастісекретаря судовогозасідання ОСОБА_2 ,прокурора ОСОБА_3 ,підозрюваного ОСОБА_4 ,розглянувшиу відкритомусудовомузасіданні клопотання слідчого слідчого відділу Святошинського УП ГУНП в місті Києві ОСОБА_5 , у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12022100080002138 від 17.08.2022, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст.185 КК України, про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Києва, громадянина України, українця, із середньою освітою, неодруженого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , офіційно не працюючого, раніше судимого: 01.02.2021р. Оболонським районним судом м. Києва за ч.2 ст.15 ч.1 ст.185 КК України до покарання у виді громадських робіт на строк двісті годин, та відносно якого скеровано обвинувальний акт до Святошинського районного суду м. Києва за ч. 1 ст. 263 КК України,

встановив:

До слідчого судді надійшло вказане клопотання, в обгрунтування якого зазначено наступне.

Досудовим розслідуванням встановлено, що згідно з Указом Президента України №64/2022 Про введення воєнного стану в Україні у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України "Про правовий режим воєнного стану" Президентом України було введено в Україні воєнний стан із 05 год. 30 хв. 24 лютого 2022 року строком на 30 діб. В подальшому згідно з Указом Президента України № 259/2022 Про продовження строку дії воєнного стану в Україні - продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 год. 30 хв. 25 квітня 2022 року строком на 30 діб. Після чого, згідно з Указом Президента України №341/2022 у зв`язку з триваючою широкомасштабною збройною агресією Російської Федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» - продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 год. 30 хв. 25 травня 2022 року строком на 90 діб.

Досудовим розслідуванням встановлено, що 20.06.2022, у невстановлений досудовим розслідуванням час, ОСОБА_4 , усвідомлюючи, що у країні введено військовий стан, знаходячись у буд. АДРЕСА_2 , з метою обернення на свою користь та особистого збагачення, вирішив таємно викрасти чуже майно, яке належить ОСОБА_6 .

Реалізуючи свій злочинний умисел направлений на таємне викрадення чужого майна, ОСОБА_4 , 20.06.2022, приблизно о 4 годині 30 хвилин, підійшов до дверей квартири АДРЕСА_3 за вищевказаною адресою, де проживає ОСОБА_6 , переконавшись у тому, що за його діями ніхто не спостерігає, та скориставшись тим що вказані двері відчинені, проник до зазначеного житла.

В подальшому, оглянувши особисті речі потерпілої ОСОБА_6 , з метою обернення на свою користь та особистого збагачення, взяв мобільний телефон марки «Philips Xenium E207 Blue», IMEI1: НОМЕР_1 , ІМЕІ2: НОМЕР_2 , вартістю 1000 гривень та грошові кошти у сумі 200 гривень, які належать потерпілій, тим самим викрав їх.

В подальшому ОСОБА_4 , отримавши шляхом крадіжки вказаний мобільний телефон, маючи змогу розпоряджатись майном на власний розсуд, 20.06.2022, у невстановлений досудовим розслідуванням реалізував його у ломбарді «Ломбард Скарбниця» ПТ «Ломбард «Кредит Юніон» код 40204617, за адресою: м. Київ, вул. Зодчих, 46, за 500 гривень.

Відповідно до вимог п. 4 ч. 1 ст. 184 КПК України під час досудового слідства на момент обрання запобіжного заходу встановлено наявність ризиків, передбачених у п. 1, п. 3, п. 4 та п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме про те, що підозрюваний ОСОБА_4 у випадку не застосування до нього запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, або застосування більш м`якого запобіжного заходу, може вчинити спроби: переховуватися від органів досудового розслідування або суду;незаконно впливати на свідків; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином;вчинити інше кримінальне правопорушення.

З метою забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього обов`язків, приймаючи до уваги що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим п. 1, п. 3, п. 4 та п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, беручи до уваги особу підозрюваного, обставини вчинення кримінального правопорушення та для дієвого виконання кримінального провадження слідчий вважає доцільним застосувати відносно підозрюваного ОСОБА_4 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів.

Прокурор у судовому засіданні клопотання підтримала, посилаючись на викладені у ньому обставини та просила слідчого суддю застосувати щодо підозрюваного запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 діб.

Підозрюваний ОСОБА_4 просив застосувати до нього більш м`який запобіжний захід, а саме у вигляді домашнього арешту.

Вислухавши думку прокурора, підозрюваного, дослідивши клопотання та додані до нього матеріали кримінального провадження, слідчий суддя дійшов таких висновків.

Згідно ст. 177 ч. 1 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Відповідно до ст.177 ч. 2 КПК України підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.

При вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, згідност. 178 КПК України, враховується: вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним кримінального правопорушення; тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, обвинувачується; міцність соціальних зав`язків підозрюваного в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців; наявність у підозрюваного постійного місця роботи або навчання; репутацію підозрюваного; майновий стан підозрюваного; наявність судимостей у підозрюваного; розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється особа, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини.

Таким чином, під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбаченихстаттею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні (ч. 1ст. 194 КПК України).

Вирішуючи питання щодо обґрунтованості підозри у вчиненні ОСОБА_4 інкримінованого йому кримінального правопорушення, слідчий суддя враховує практику Європейського суду з прав людини, яка відповідно до ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» є джерелом права. У своїх рішеннях Європейський суд з прав людини, зокрема, «Фокс, Кемпбел і Гартлі проти Сполученого Королівства», «Нечипорук та Йонкало проти України», наголошує, що «обґрунтована підозра» передбачає наявність фактів або інформації, які б могли переконати об`єктивного спостерігача у тому, що відповідна особа могла вчинити злочин.

Крім цього, у рішенні ЄСПЛ у справі «Феррарі-Браво проти Італії» №9627/81 від 14 березня 1984 року суд зазначив, що «питання про те, що арешт або тримання під вартою до суду є виправданими тільки тоді, коли доведено факт вчинення та характер інкримінованих правопорушень, ставити не можна, оскільки це є завданням попереднього розслідування, сприяти якому має й тримання під вартою»; у справі «Мюррей проти Сполученогс Королівства» №14310/88 від 23 жовтня 1994 року «факти, які є причиною виникнення підозрі не повинні бути такими ж переконливими, як ті, що є необхідними для обґрунтування вироку чи й просто висунення обвинувачення, черга якого надходить на наступній стадії процесу кримінального розслідування».

Як вбачаєтьсяз матеріалівклопотання,17.08.2022р. ОСОБА_4 повідомлено пропідозру у вчиненні ним кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України.

Обставини, викладені у повідомленні про підозру ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України, обґрунтовано підтверджуються зібраними у кримінальному провадженні доказами, а саме: протоколом про прийняття заяви; протоколами допиту потерпілої ОСОБА_6 ; протоколом допиту свідка ОСОБА_7 ; протоколом пред`явлення особи для впізнання за фотознімками;іншими матеріалами кримінального провадження в їх сукупності.

Вирішуючи питання наявності ризиків, передбачених ч.1 ст. 177 КПК України, слідчий суддя відмічає, що ризиком у даному випадку є дія, яка може вчинитися з високим ступенем ймовірності.

Відповідно до позиції ЄСПЛ, зокрема з пункту 36 рішення від 20 травня 2010 року у справі «Москаленко проти України», суд зазначив, що суворість покарання, яке може бути призначено обвинуваченим, у разі визнання їх винними, в скоєнні злочинів, в яких вони обвинувачуються, є належним елементом при оцінці ризику переховування від суду. У справі «Ілійков проти Болгарії» ЄСПЛ зазначив, що «суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування або повторного вчинення злочинів».

Надаючи оцінку можливості підозрюваним переховуватися від органу досудового розслідування та суду, слідчий суддя враховує відсутність у ОСОБА_4 міцних соціальних зв`язків ( він неодружений, дітей на утриманні немає, не працевлаштований), тяжкість покарання, що йому загрожує у разі визнання винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України, та можливість призначення судом покарання, пов`язаного з позбавленням волі на строк від п`яти до восьми років, а також те, що підозрюваний є особою раніше судимою та на розгляді Святошинського районного суду м. Києва перебуває кримінальне провадження ( ун.№ 759/4539/22) за обвинуваченням ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 263 КК України.

З огляду на зазначене, слідчий суддя приходить до висновку, що існує ризик того, що ОСОБА_4 з метою уникнення покарання, може переховуватися від органу досудового розслідування та суду.

При встановленні наявності ризику впливу на свідків слідчий суддя враховує те,що підозрюваний добре знайомий з останніми, свідок ОСОБА_7 є його товаришем, а тому слідчий суддя вважає, що існує можливість незаконного впливу зі сторони підозрюваного ОСОБА_4 на свідків з метою уникнення кримінальної відповідальності шляхом спонукання їх до відмови від раніше наданих показів або їх зміни .

Також існує ризик того, що підозрюваний ОСОБА_4 , будучи на волі, продовжить свою злочинну діяльність, оскільки він не має постійного джерела доходів, не працевлаштований, та раніше судимий за вчинення корисливого злочину проти власності.

При цьому суд бере до уваги те, що на даний час до обставин, які підвищують ступінь встановлених ризиків, належить військова агресія Російської Федерації проти України, яка суттєво обмежує можливості виконання органами влади своїх повноважень на певних територіях та якісно погіршує криміногенну обстановку.

Відповідно до ч. 1 ст.183КПКУкраїни тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченимстаттею 177 КПК України.

Пунктом 5 частини 2 статті183КПК Українизапобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до раніше судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад три роки.

Європейський суд з прав людини неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою має оцінюватись в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин.

Згідно сформованої практики Європейського суду з прав людини, право людини на свободу є основоположним, але не абсолютним та може бути обмежено з огляду на суспільний інтерес. Тримання особи під вартою може бути виправдане, якщо існують реальні ознаки наявності справжнього суспільного інтересу, який незважаючи на презумпцію невинуватості, переважає принцип поваги до особистої свободи. Застосовуючи запобіжний захід у виді тримання під вартою, необхідно виходити із того, що судове рішення повинно забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони прав і інтересів як суспільства, так і потерпілого. Визначення таких прав, як підкреслює Європейський суд з прав людини, вимагає від суспільства більшої суворості в оцінці цінностей суспільства (рішення у справі «Летельє проти Франції»).

Враховуючи сукупністю обставин, на підставі яких встановлено наявність ризиків, передбачених ч.1 ст.177 КПК України, слідчий суддя приходить до висновку про можливість застосування відносно підозрюваного ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, а тому клопотання слідчого підлягає задоволенню.

Відповідно до ч. 3ст. 183 КПК Українислідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов`язаний визначити розмір застави, достатній для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов`язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.

Застава полягає у внесенні коштів у грошовій одиниці України на спеціальний рахунок, визначений в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, з метою забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків, під умовою звернення внесених коштів у доход держави в разі невиконання цих обов`язків. Можливість застосування застави щодо особи, стосовно якої застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, може бути визначена в ухвалі слідчого судді, суду у випадках, передбачених частинами третьою або четвертоюстатті 183 цього Кодексу.

Розмір застави визначається у таких межах: щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні тяжкого злочину, - від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (п.1 ч.5ст. 182 КПК України).

Враховуючи обставини кримінального правопорушення та особу підозрюваного, його вік, майновий стан та процесуальну поведінку, слідчий суддя вважає за доцільне визначити заставу у розмірі двадцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 52000 грн. та покласти на підозрюваного обов`язки, передбачені ч.5 ст.194 КПК України.

Керуючись ст. ст.176,177,178,182,183,193,194,196,309,395 КПК України, слідчий суддя,

постановив:

Клопотання слідчого задовольнити.

Застосувати до підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в умовах Державної установи «Київський слідчий ізолятор» строком на 60 днів.

Строк тримання під вартою підозрюваного ОСОБА_4 обчислювати з 18 серпня 2022 року по 16 жовтня 2022 року включно.

Визначити підозрюваному ОСОБА_4 заставу у межах двадцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 52 000грн. (п`ятдесят дві тисячі гривень), яка може бути внесена як самим підозрюваним, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на депозитний рахунок Святошинського районного суду м. Києва (код отримувача (код за ЄДРПОУ) 26268059; банк отримувача ДКСУ, м.Київ ;код банку отримувача (МФО) 820172; рахунок отримувача UA128201720355259002001012089), після внесення якої ОСОБА_4 підлягає звільненню з-під варти в порядку, передбаченому ч. 4 ст. 202 КПК України.

На підставі ч. 5 ст. 194 КПК України покласти на підозрюваного ОСОБА_4 у разі внесення застави строком на два місяці з моменту внесення застави наступні обов`язки: прибувати до слідчого, прокурора або суду за викликом; не відлучатися із населеного пункту, в якому він проживає чи перебуває без дозволу слідчого, прокурора або суду; повідомляти слідчого, прокурора або суд про зміну свого місця проживання; утримуватися від спілкування з особами, які мають статус свідка, потерпілого у кримінальному провадженні; здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну;

З моменту звільнення з-під варти у зв`язку з внесенням застави підозрюваний ОСОБА_4 вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у виді застави.

Роз`яснитипідозрюваному ОСОБА_4 , що в разі невиконання покладених на нього обов`язків, застава звертається в дохід держави, а до нього, для забезпечення виконання визначених законом обов`язків, може бути застосовано інший запобіжний захід.

Ухвала щодо застосування запобіжного заходу підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Контроль за виконанням ухвали покласти на прокурора Святошинської окружної прокуратури м. Києва ОСОБА_3 .

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення.

Повний текст ухвали оголошено 22.08.2022р.

Cлідчий суддя ОСОБА_1