Постанова

від 21.02.2022 по справі 920/1319/21

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"22" лютого 2022 р. Справа№ 920/1319/21

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Шапрана В.В.

суддів: Сітайло Л.Г.

Буравльова С.І.

секретар судового засідання Місюк О.П.

за участю представників:

позивача - Скворцова М.О.

відповідача - Онисковець Ю.А.

розглянувши матеріали апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Мрія" на ухвалу Господарського суду Сумської області від 08.12.2021

за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Кофко Агрі Ресорсіз Україна" про забезпечення позову

у справі №920/1319/21 (суддя - Яковенко В.В.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Кофко Агрі Ресорсіз Україна"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Мрія"

про зобов`язання вчинити дії стягнення грошових коштів.

ВСТАНОВИВ:

У грудні 2021 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Кофко Агрі Ресорсіз Україна" звернулося з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Мрія" про зобов`язання поставити і передати у власність позивача кукурудзу відповідно до умов договору поставки №42007 від 03.08.2020 та стягнення заборгованості у розмірі 25183986,94 грн.

Разом з позовною заявою позивачем було подано заяву про забезпечення позову, згідно якої останній просив вжити заходи забезпечення позову шляхом накладення арешту на грошові кошти, що належать відповідачу, у розмірі позовних вимог - 60692214,94 грн.

Ухвалою Господарського суду Сумської області від 08.12.2021 у справі №920/1319/21 заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Кофко Агрі Ресорсіз Україна" про забезпечення позову задоволено частково, накладено арешт на грошові кошти Товариства з обмеженою відповідальністю "Мрія", які знаходяться на банківському рахунку IBAN НОМЕР_1 в АТ "Укрексімбанк", у розмірі позовних вимог 25183986,94 грн, а також на будь-які інші грошові кошти, які містяться (знаходяться) на будь-яких інших банківських рахунках, що належать відповідачу та які відкриті у будь-яких інших фінансових установах та будуть виявлені в ході виконавчого провадження в межах розміру позовних вимог.

Не погоджуючись із вказаною ухвалою, Товариство з обмеженою відповідальністю "Мрія" звернулось до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, згідно якої просить скасувати заходи забезпечення позову, вжиті ухвалою Господарського суду Сумської області від 08.12.2021 у справі №920/1319/21.

Апеляційна скарга мотивована тим, що судом першої інстанції під час постановлення оскаржуваної ухвали не з`ясовано обставин, що мають значення для справи, а також порушено норми процесуального права, зокрема, ч. 2 ст. 136 ГПК України.

Обґрунтовуючи порушення судом першої інстанції приписів ч. 2 ст. 136 ГПК України відповідач зазначає, що позивачем не було надано жодних переконливих доказів та, відповідно, не доведено того, що невжиття заходів забезпечення позову може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду. Крім цього, представником позивача не надано доказів реального існування ризиків, на які він посилається.

Також представник скаржника вказує, що Товариство з обмеженою відповідальністю "Мрія" є одним із найбільших фермерських підприємств у Сумській області на якому працює 96 працівників. В оренді у товариства перебувають земельні ділянки загальною площею 4100 га та наявна техніка 5 комбайнів, 25 тракторів, 10 автомобілів, 10 сівалок, 8 плугів та 12 культиваторів. При цьому станом на 08.12.2021 залишок на всіх банківських рахунках відповідача складає 1078720,03 грн, тоді як фонд заробітної плати на грудень становить 3204000,00 грн. За наведеного, скаржник стверджує, що факт вжиття заходів забезпечення позову може зробити неможливим його виконання у майбутньому, адже в разі невиплати заробітної плати співробітникам буде неможливо зібрати урожай 2022 року.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями Північного апеляційного господарського суду від 04.01.2022 апеляційну скаргу у справі №920/1319/21 передано на розгляд колегії суддів у складі: Шапран В.В. (головуючий суддя (суддя-доповідач)), Кравчук Г.А., Пашкіна С.А.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 06.01.2022 апеляційну скаргу залишено без руху на підставі ч. 2 ст. 260 ГПК України та надано заявникові строк на усунення недоліків.

25.01.2022 на електронну поштову адресу суду скаржником подано заяву про усунення недоліків апеляційної скарги.

На підставі службової записки головуючого судді та розпорядження Північного апеляційного господарського суду №09.1-08/351/22 від 25.01.2022 у зв`язку з перебуванням судді Кравчука Г.А. у відпустці призначено повторний автоматизований розподіл справи №920/1319/21.

Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями Північного апеляційного господарського суду від 25.01.2022 апеляційну скаргу у справі №920/1319/21 передано на розгляд колегії суддів у складі: Шапран В.В. (головуючий суддя (суддя-доповідач)), Пашкіна С.А., Буравльов С.І.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 26.01.2022 відкрито апеляційне провадження у справі №920/1319/21 та призначено її до розгляду на 22.02.2022.

08.02.2022 до суду апеляційної інстанції від Товариства з обмеженою відповідальністю "Кофко Агрі Ресорсіз Україна" надійшов відзив на апеляційну скаргу, згідно якого позивач заперечує проти доводів скаржника, зазначаючи про їх необґрунтованість, і просить скаргу залишити без задоволення, а оскаржуване судове рішення - без змін, як таке, що прийняте з дотриманням норм процесуального права.

Також 08.02.2022 представник Товариства з обмеженою відповідальністю "Кофко Агрі Ресорсіз Україна" подав клопотання про участь адвоката Скворцова М.О. у судовому засіданні у режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів та програмного забезпечення "EasyCon".

На підставі службової записки головуючого судді та розпорядження Північного апеляційного господарського суду №09.1-08/1089/22 від 15.02.2022, у зв`язку з перебуванням судді Пашкіної С.А. на лікарняному, призначено повторний автоматизований розподіл справи №920/1319/21.

Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями Північного апеляційного господарського суду від 15.02.2022 апеляційну скаргу у справі №920/1319/21 передано на розгляд колегії суддів у складі: Шапран В.В. (головуючий суддя (суддя-доповідач)), Сітайло Л.Г., Буравльов С.І.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 26.01.2022 задоволено клопотання представника Товариства з обмеженою відповідальністю "Кофко Агрі Ресорсіз Україна" про участь у судовому засіданні 22.02.2022 у справі №920/1319/21 у режимі відеоконференції поза межами приміщення суду.

14.02.2022 та 22.02.2022 до суду апеляційної інстанції від Товариства з обмеженою відповідальністю "Мрія" надійшли письмові пояснення, згідно яких скаржник просить суд задовольнити апеляційну скаргу, скасувати заходи забезпечення позову, вжиті ухвалою Господарського суду Сумської області від 08.12.2021 у даній справі. Відповідач зазначає, що у Товариства з обмеженою відповідальністю "Мрія" наявна дорогоцінна техніка за рахунок якої можливо повністю забезпечити заявлені вимоги позивача, тоді як накладення арешту на грошові кошти, які знаходяться на банківських рахунках, позбавило можливості функціонувати підприємству, що свідчить про неспівмірність заходів забезпечення позову із заявленими позивачем вимогами.

У призначене судове засідання 22.02.2022, що проводилось в режимі відеоконференції, з`явилися представники учасників справи та надали пояснення по суті апеляційної скарги.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, заслухавши пояснення представників, перевіривши матеріали справи, дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, колегія суддів встановила наступне.

Так, предметом апеляційного перегляду у даній справі є ухвала суду першої інстанції про вжиття заходів забезпечення позову.

Апеляційний господарський суд виходить з того, що забезпечення позову є засобом, спрямованим на запобігання можливим порушенням майнових прав чи охоронюваних законом інтересів юридичної або фізичної особи, що полягає у вжитті заходів, за допомогою яких у подальшому гарантується виконання судових актів.

Процесуальні підстави для застосування заходів забезпечення позову визначає ст. 136 ГПК України, згідно з приписами якої господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених ст. 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 137 ГПК України позов забезпечується накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачу і знаходяться у нього чи в інших осіб.

Інститут вжиття заходів забезпечення позову є одним із механізмів забезпечення ефективного юридичного захисту.

Тобто забезпечення позову за правовою природою є засобом запобігання можливим порушенням майнових прав чи охоронюваних законом інтересів юридичної або фізичної особи, метою якого є уникнення можливого порушення в майбутньому прав та охоронюваних законом інтересів позивача, а також можливість реального виконання рішення суду та уникнення будь-яких труднощів при виконанні у випадку задоволення позову.

У вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд оцінює обґрунтованість доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Північний апеляційний господарський суд звертає увагу на те, що у постанові Великої Палати Верховного Суду від 12.02.2020 у справі №381/4019/18 також висловлено позицію стосовно того, що необхідність застосування заходів забезпечення випливає з фактичних обставин справи, які свідчать про наявність підстав вважати, що незастосування цього заходу призведе до утруднення чи унеможливлення виконання рішення суду в разі задоволення позову.

Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного заходу забезпечення позову. Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.

Отже, умовою застосування заходів до забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, що має бути підтверджено доказами наявності фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного заходу до забезпечення позову.

Відтак у кожному конкретному випадку розглядаючи заяву про забезпечення позову суду належить встановити наявність обставин, які свідчать про те, що в разі невжиття таких заходів наявні підстави вважати, що незастосування цього заходу призведе до утруднення чи унеможливлення виконання рішення суду в разі задоволення позову. При цьому обов`язок доказування наявності таких обставин покладається на заявника. Близьких за змістом висновків дійшов Верховний Суд, зокрема, у постановах від 21.01.2019 у справі №902/483/18, від 28.08.2019 у справі №910/4491/19, від 12.05.2020 у справі №910/14149/19, від 13.01.2020 у справі №922/2163/17.

Як слідує з матеріалів оскарження, предметом позовних вимог є вимоги позивача про стягнення 25183986,94 грн за договором поставки №42007 від 03.08.2020. Позов заявлено з підстав невиконання відповідачем зобов`язань з поставки товару, а саме кукурудзи, у встановлений умовами договору строк.

Разом з позовною заявою позивачем було подано заяву про забезпечення позову, згідно якої останній просив вжити заходи забезпечення позову шляхом накладення арешту на грошові кошти, що належать відповідачу, у розмірі 60692214,94 грн.

На обґрунтування необхідності вжиття вищезазначених заходів забезпечення позову позивачем зазначено, що відповідач ухиляється від виконання зобов`язання за договором поставки, а також не вживає дій щодо повернення грошових коштів, понесених позивачем у якості збитків унаслідок не поставки товару, що свідчить про імовірність утруднення виконання рішення в разі невжиття заходів забезпечення позову. Також позивач відмітив, що згідно відомостей Єдиного порталу відкритих даних чистий прибуток відповідача за 2020 рік становить 17324000,00 грн, зобов`язання - 1646010000, активи - 1371226000,00 грн. Відтак, на переконання позивача, наявність у відповідача значної кредиторської заборгованості створює достатні та об`єктивні підстави для припущення про істотне ускладнення виконання судового рішення про стягнення з відповідача грошових коштів чи взагалі його невиконання, що зумовлює необхідність у застосуванні обраних позивачем заходів забезпечення позову.

Місцевий господарський суд, задовольняючи заяву про забезпечення позову та застосовуючи заходи забезпечення позову у вигляді накладення арешту на грошові кошти відповідача, з посиланням на приписи ст.ст. 136, 137 ГПК України, мотивував своє рішення тим, що відповідач ухиляється від виконання своїх зобов`язань за договором щодо поставки товару та вчинення дій направлених на відшкодування збитків понесених позивачем внаслідок не поставки товару, що в сукупності свідчить про імовірність утруднення виконання рішення у разі невжиття таких заходів.

При цьому, суд дійшов висновку про наявність зв`язку між заявленими заходами забезпечення позову в частині вимог про накладення арешту на грошові кошти та предметом спору (стягнення грошових коштів у розмірі 25183986,94 грн), співмірність та адекватність заходів із позовними вимогами.

Разом з тим Північний апеляційний господарський суд не погоджується з такими висновками суду першої інстанції та вважає, що при вжитті Господарським судом Сумської області заходів забезпечення позову шляхом накладення арешту на грошові кошти відповідача було допущено порушення норм ч. 2 ст. 136 та ч. 4 ст. 137 ГПК України з огляду на таке.

Адекватність заходу забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного виду забезпечення позову.

Співмірність передбачає співвідношення господарським судом негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду та наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.

Обранням належного заходу забезпечення позову дотримується принцип співвіднесення виду заходу забезпечення позову із вимогами позивача, чим врешті досягаються: збалансованість інтересів сторін та інших учасників судового процесу під час вирішення спору, фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову та, як наслідок, ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача без порушення або безпідставного обмеження при цьому прав та охоронюваних інтересів інших учасників справи.

У наведених висновках колегія суддів звертається до сталої правової позиції Верховного Суду в питанні застосування такого заходу забезпечення позову, як накладення арешту на майно або грошові кошти, що неодноразово викладалась, зокрема в п. 15 постанови від 14.06.2018 у справі №916/10/18, в п. 14 постанови Верховного Суду від 15.01.2019 у справі №915/870/18, а також в постановах від 25.09.2020 у справі №925/77/20, від 29.01.2021 у справі №910/10957/20, від 16.02.2021 у справі №910/16866/20, від 15.04.2021 у справі №910/16370/20, від 19.05.2021 у справі №916/3638/20.

Таким чином умовою застосування заходів забезпечення позову за вимогами майнового характеру є достатньо обґрунтоване припущення, що майно (в тому числі грошові суми, цінні папери тощо), яке є у відповідача на момент пред`явлення позову до нього, може зникнути, зменшитись за кількістю або погіршитись за якістю на момент виконання рішення.

Зокрема, про такі обставини в даній справі могли би свідчити вчинення відповідачами дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов`язання після пред`явлення вимоги чи подання позову до суду (витрачання коштів не для здійснення розрахунків з позивачем, укладення договорів поруки чи застави за наявності невиконаного спірного зобов`язання тощо).

Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення, у зв`язку з наявністю значної кредиторської заборгованості, без наведення відповідного обґрунтування не може бути достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.

На думку апеляційного господарського суду, розглянувши заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Кофко Агрі Ресорсіз Україна" про забезпечення позову, суд першої інстанції, застосовуючи таку підставу вжиття заходів забезпечення позову як обґрунтоване припущення, дійшов помилкового висновку про необхідність її задоволення. Так, місцевим господарським судом зазначено, що предметом спору у даній справі є стягнення 25183986,94 грн за договором поставки, а тому накладення арешту на грошові кошти в розмірі позовних вимог є співмірними заходами забезпечення позову із заявленими позивачем вимогами та не порушують інтересів відповідача.

Однак, судом не враховано, що підстави забезпечення позову не обмежуються лише пов`язаністю з позовною вимогою. Звертаючись до суду із заявою про забезпечення позову, позивач повинен не лише обґрунтувати причини звернення з такою заявою, а й надати суду докази існування фактичних обставин, що пов`язані з необхідністю вжиття таких заходів, тоді як суд вирішуючи питання про забезпечення позову повинен дотримуватись принципу співмірності виду заходу забезпечення позову із вимогами позивача.

Колегія суддів зауважує, що місцевим господарським судом не взято до уваги, що відповідач є одним із найбільших фермерських підприємств у Сумській області, підприємство є діючим, а тому передчасними є висновок суду першої інстанції про неможливість чи ускладнення виконання судового рішення у справі, винесеного за результатом розгляду позовних вимог. При цьому, враховуючи сферу діяльності відповідача, накладення арешту на грошові кошти може призвести до неможливості функціонування підприємства та як наслідок, існування загрози банкрутства відповідача.

Крім того слід зазначити, що за повідомленням відповідача у Товариства з обмеженою відповідальністю "Мрія" наявна дорогоцінна техніка за рахунок якої можливо повністю забезпечити заявлені вимоги позивача, а відтак застосування заходу забезпечення позову у вигляді накладення арешту на грошові кошти, які знаходяться на банківських рахунках відповідача є неспівмірним із заявленими позивачем вимогами.

Таким чином, судове рішення, яким накладено арешт на грошові кошти відповідача побудовано виключно на припущеннях без обґрунтування, дослідження та оцінки, на підставі яких доказів суд дійшов висновку про неможливість чи ускладнення виконання рішення у справі у випадку задоволення позову та без з`ясування співмірності заходів забезпечення з позовними вимогами.

Заходи забезпечення позову повинні застосовуватися лише в разі необхідності, оскільки безпідставне звернення до таких дій може спричинити порушення прав та законних інтересів інших осіб чи учасників процесу. Відповідні правові висновки викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 12.02.2020 у справі №381/4019/18, у постанові Верховного Суду від 10.11.2020 у справі №910/1200/20.

Відсутність достатньо обґрунтованого припущення, що невжиття заявлених заходів забезпечення позову може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду, виключає у розумінні приписів статей 136, 137 ГПК України необхідність вжиття таких заходів.

Враховуючи викладене, суд апеляційної інстанції вважає, що висновки суду першої інстанції про співмірність і адекватність вжитих заходів забезпечення позову є передчасним, адже судом не встановлено обставин того, що відповідачем вчиняються дії, які вказують або могли б вказувати на можливість подальшого ухилення від виконання судового рішення у випадку задоволення позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю "Кофко Агрі Ресорсіз Україна", тоді як негативні наслідки від вжиття заходів забезпечення позову у вигляді накладення арешту на грошові кошти відповідача (при наявності сільськогосподарської техніки) превалюють над тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів.

За наведеного Північний апеляційний господарський суд вважає, що суд першої інстанції невірно застосував положення ст.ст. 136, 137 ГПК України та дійшов помилкового висновку про задоволення заяви про забезпечення позову та вжиття заходів забезпечення позову у вигляді накладення арешту на грошові кошти. А відтак доводи скаржника про порушення Господарським судом Сумської області норм процесуального права при постановленні оскаржуваної ухвали знайшли своє підтвердження за результатами перегляду справи в апеляційному порядку.

Статтею 236 ГПК України передбачено, що судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим і відповідати завданню господарського судочинства, визначеному цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Вимогами процесуального закону визначено обов`язковість встановлення судом під час вирішення спору обставин, що мають значення для справи, надання їм юридичної оцінки, а також оцінки всіх доказів, з яких суд виходив при вирішенні спору. Без виконання цих процесуальних дій ухвалити законне й обґрунтоване рішення у справі неможливо.

Однак, оскаржуване судове рішення таким вимогам процесуального закону не відповідає, а вжиті судом першої інстанції заходи забезпечення позову суперечить нормам процесуального законодавства, зокрема, вимогам розумності, обґрунтованості, адекватності, збалансованості інтересів сторін.

Оскільки ухвала Господарського суду Сумської області від 08.12.2021 у справі №920/1319/21 постановлена з порушенням вимог статей 136, 137 ГПК України, Північний апеляційний господарський суд дійшов висновку про необхідність її скасування та прийняття нового рішення про відмову у задоволенні заяви про забезпечення позову. А отже, вимоги апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Мрія" підлягають задоволенню.

Відповідно до статті 129 ГПК України та, беручи до уваги фактичні обставини виникнення судового спору, витрати по сплаті судового збору за подання позовної заяви та апеляційної скарги покладаються на позивача.

Керуючись ст. ст. 267 - 285 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Мрія" задовольнити.

2. Ухвалу Господарського суду Сумської області від 08.12.2021 у справі №920/1319/21 скасувати.

3. Відмовити у задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Кофко Агрі Ресорсіз Україна" про забезпечення позову.

4. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Кофко Агрі Ресорсіз Україна" (01133, м. Київ, вул. Є. Коновальця 32Б, офіс 1019, ідентифікаційний код 35919521) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Мрія" (42500, Сумська обл., Липоводолинський р-н, смт. Липова Долина, вул. Миру, буд. 29, ідентифікаційний код 31622879) 2270 (дві тисячі двісті сімдесят) 00 грн витрат по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги.

5. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду у строк двадцять днів з дня складення її повного тексту.

Повний текст постанови складено

---

(у зв`язку прийняттям наказу голови Північного апеляційного господарського суду від 03.03.2022 "Про встановлення особливого режиму роботи Північного апеляційного господарського суду в умовах воєнного стану" та перебуванням судді Сітайло Л.Г. у відпустці з 12.03.2022).

Головуючий суддя В.В. Шапран

Судді Л.Г. Сітайло

С.І. Буравльов