Постанова

від 17.08.2022 по справі 910/3034/22

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"18" серпня 2022 р. Справа№ 910/3034/22

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Шапрана В.В.

суддів: Буравльова С.І.

Андрієнка В.В.

без повідомлення учасників справи

розглянувши матеріали апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Український Центр Енергоремонт" на ухвалу Господарського суду міста Києва від 31.05.2022

у справі №910/3034/22 (суддя - Ващенко Т.М.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Український Центр Енергоремонт"

до Акціонерного товариства "Українська залізниця"

про стягнення заборгованості

ВСТАНОВИВ:

У квітні 2022 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Український Центр Енергоремонт" звернулося з позовом до Акціонерного товариства "Українська залізниця" про стягнення 1827000,00 грн заборгованості за договором №ПЗ/Т-1911/НЮ від 21.01.2019 в частині оплати наданих позивачем послуг з ремонту електричного обладнання вантажних електровозів.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 31.05.2022 у справі №910/3034/22 позовну заяву повернуто заявникові.

Не погоджуючись із вказаною ухвалою, Товариство з обмеженою відповідальністю "Український Центр Енергоремонт" звернулось до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, згідно якої просить скасувати оскаржувану ухвалу суду, постановити нову ухвалу про поновлення позивачу строку на усунення недоліків позовної заяви та направити справу №910/3034/22 до Господарського суду міста Києва для відкриття провадження у справі.

В обґрунтування апеляційної скарги скаржник зазначає, що судом першої інстанції під час постановлення оскаржуваної ухвали неповністю з`ясовано обставини, що мають значення для справи, а також не розглянуто клопотання позивача про поновлення строків на усунення недоліків, викладених в ухвалі суду від 08.04.2022.

Крім того, скаржник посилається на те, що не отримував копії ухвали Господарського суду міста Києва від 08.04.2022 про залишення позовної заяви без руху, у зв`язку з відсутністю представника товариства в м. Київ, про зазначену ухвалу дізнався лише 23.05.2022.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями Північного апеляційного господарського суду від 27.06.2022 апеляційну скаргу у справі №910/3034/22 передано на розгляд колегії суддів у складі: Шапран В.В. (головуючий суддя (суддя-доповідач)), Андрієнко В.В., Буравльов С.І.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 30.06.2022 відкладено вирішення питання про відкриття/відмову у відкритті апеляційного провадження, повернення без розгляду або залишення апеляційної скарги без руху у справі №910/3034/22 до надходження її матеріалів до Північного апеляційного господарського суду.

11.07.2022 матеріали справи №910/3034/22 надійшли до Північного апеляційного господарського суду.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 14.07.2022 апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Український Центр Енергоремонт" у справі №910/3034/22 залишено без руху на підставі ч. 3 ст. 260 ГПК України та надано заявникові строк на усунення недоліків.

Після усунення недоліків апеляційної скарги, ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 22.07.2022 поновлено скаржнику строк на апеляційне оскарження, відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Український Центр Енергоремонт" на ухвалу Господарського суду м. Києва від 31.05.2022 у справі №910/3034/22, розгляд справи вирішено здійснювати без повідомлення учасників справи (без проведення судового засідання), встановлено відповідачу строк для подання відзиву на апеляційну скаргу.

В межах встановлених судом процесуальних строків відповідачем не було надано відзив на апеляційну скаргу, що в свою чергу не перешкоджає перегляду ухвали суду першої інстанції, відповідно до ч. 3 ст. 263 ГПК України.

Відповідно до ч. 2 ст. 271 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) апеляційні скарги на ухвали суду першої інстанції, зазначені в пунктах 1, 5, 6, 8, 9, 12, 18, 31, 32, 33, 34 ч. 1 ст. 256 ГПК України, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи. З урахуванням конкретних обставин справи суд апеляційної інстанції може розглянути такі апеляційні скарги у судовому засіданні з повідомленням учасників справи.

Враховуючи те, що предметом апеляційного перегляду наразі є ухвала про повернення позовної заяви у справі (п. 6 ч. 1 ст. 255 ГПК України), яка входить до визначеного у ч. 2 ст. 271 ГПК України переліку та з огляду на відсутність обставин справи, що зумовлюють необхідність розгляду апеляційної скарги у судовому засіданні з повідомленням учасників справи, виклик сторін (учасників справи) колегією суддів не здійснювався.

Згідно з ч. 1 ст. 270 ГПК України в суді апеляційної інстанції справи переглядаються за правилами розгляду справ у порядку спрощеного позовного провадження з урахуванням особливостей, передбачених у цій Главі.

У відповідності до вимог ч. ч. 1, 2, 5 ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. В суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

Згідно ст. 129 Конституції України та ч. 1 ст. 74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Колегія суддів беручи до уваги межі перегляду справи в апеляційній інстанції, дослідивши матеріали справи, перевіривши правильність застосування місцевим господарським судом при прийнятті оскарженої ухвали норм процесуального права, з огляду на викладені скаржником доводи та вимоги апеляційної скарги, дійшла висновку про наявність підстав для часткового задоволення апеляційної скарги, виходячи з наступного.

З матеріалів справи вбачається, що у квітні 2022 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Український Центр Енергоремонт" звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Акціонерного товариства "Українська залізниця" про стягнення 1827000,00 грн.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 08.04.2022 у справі №910/3034/22 позовну заяву залишено без руху, встановлено позивачу строк на усунення недоліків позовної заяви - 10 днів з дня вручення ухвали.

Залишаючи без руху позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Український Центр Енергоремонт" місцевий господарський суд зазначив про наступні недоліки:

- в порушення п. 8 ч. 3 ст. 162 ГПК України позовна заява не містить зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви;

- в матеріалах позову відсутні докази направлення на адресу відповідача копії позовної заяви з доданими до неї документами.

27.05.2022 Товариством з обмеженою відповідальністю "Український Центр Енергоремонт" подано до суду першої інстанції заяву про усунення недоліків позовної заяви до якої додано докази направлення відповідачу позовної заяви та доданих до неї документів. Також зі змісту вказаної заяви слідує, що позивач повідомив суд, що у Товариства з обмеженою відповідальністю "Український Центр Енергоремонт" наявні оригінали письмових доказів, копії яких додано до позовної заяви. Крім того у тексті заяви порушено клопотання про поновлення строків на усунення недоліків позовної заяви.

Водночас місцевий господарський суд ухвалою від 31.05.2022 повернув позивачеві відповідну позовну заяву на підставі ч. 4 ст. 174 ГПК України, зазначивши при цьому, що позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк встановлений судом, оскільки вказану заяву було скеровано на адресу суду лише 27.05.2022, у той час коли останнім днем для усунення недоліків позовної заяви було 23.05.2022.

Предметом даного апеляційного перегляду є вирішення питання дотримання судом першої інстанції норм ГПК України щодо повернення позовної заяви та доданих до неї документів позивачу.

Дослідивши матеріали справи та розглянувши доводи апеляційної скарги Північний апеляційний господарський суд не погоджується із висновком суду першої інстанції про повернення позовної заяви з огляду на наступне.

У відповідності до ч. ч. 1, 2 ст. 4 ГПК України передбачено право на звернення до господарського суду в установленому цим Кодексом порядку гарантується. Ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи у господарському суді, до юрисдикції якого вона віднесена законом. Юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

Стаття 162 ГПК України містить вимоги до форми та змісту позовної заяви.

Так, згідно ч. ч. 1, 2 ст. 162 ГПК України у позовній заяві позивач викладає свої вимоги щодо предмета спору та їх обґрунтування. Позовна заява подається до суду в письмовій формі і підписується позивачем або його представником або іншою особою, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи.

Позовна заява повинна містити: перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви; зазначення доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності); зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви (п. 8 ч. 3 ст. 162 ГПК України).

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 164 ГПК України до позовної заяви додаються документи, які підтверджують відправлення іншим учасникам справи копії позовної заяви і доданих до неї документів.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 174 ГПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених статтях 162, 164, 172 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Згідно з ч. ч. 3, 4 ст. 174 ГПК України, якщо позивач усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, вона вважається поданою у день первинного її подання до господарського суду та приймається до розгляду, про що суд постановляє ухвалу в порядку, встановленому статтею 176 цього Кодексу. Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається особі, що звернулася із позовною заявою.

Як свідчать матеріали справи, ухвалою Господарського суду міста Києва від 08.04.2022 встановлено позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви - 10 днів з дня отримання копії ухвали.

Відповідна ухвала була направлена на офіційну адресу Товариства з обмеженою відповідальністю "Український Центр Енергоремонт" (01001, м. Київ, вул. Михайла Грушевського, буд. 10) 25.04.2022, однак конверт з поштовим відправленням №0105491920242 02.05.2022 повернувся до місцевого господарського суду у зв`язку з відсутністю адресата за вказаною адресою, що в силу п. 5 ч. 6 ст. 242 ГПК України вважається належним повідомленням сторони.

Крім того, копія ухвали Господарського суду міста Києва від 08.04.2022 у справі №910/3034/22 була направлена також на адресу представника позивача адвоката Стойчева Р.В. повідомлену в позові (04070, м. Київ, вул. Г. Сковороди, буд. 17-В, оф. 12).

Зазначена ухвала суду була отримана представником позивача 12.05.2022 про що свідчить наявне в матеріалах справи поштове повідомлення №0105491920269.

А відтак позивач повинен був усунути недоліки позовної заяви у строк до 23.05.2022 включно (враховуючи, що останній день строку припав на вихідний день).

Згідно матеріалів справи, заяву про усунення недоліків позовної заяви подано Товариством з обмеженою відповідальністю "Український Центр Енергоремонт" 27.05.2022 засобами поштового зв`язку (зареєстровано судом 30.05.202), тобто з порушенням строку встановленого судом (10 днів з моменту отримання копії ухвали від 08.04.2022).

Відповідно до п. 6 ч. 2 ст. 42 ГПК України учасники справи зобов`язані виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки.

Статтею 118 ГПК України визначено, що право на вчинення процесуальних дій втрачається із закінченням встановленого законом або призначеного судом строку.

Таким чином, право на усунення недоліків позовної заяви може бути реалізовано позивачем виключно у строк, встановлений судом, а процесуальним наслідком пропуску такого строку є втрата права на вчинення стороною відповідної процесуальної дії.

Відповідно до ч. 1 ст. 119 ГПК України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

Згідно з ч. 2 ст. 119 ГПК України встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду.

Зі змісту наведеної норми випливає, що за заявою учасника може бути продовжений тільки строк, який встановлений судом і який не сплив на час звернення учасника справи із заявою. Процесуальний строк може бути продовжений також з ініціативи суду. Разом з тим на відміну від поновлення процесуального строку, вирішення судом питання про продовження процесуального строку не обумовлене вчиненням учасником процесуальної дії. Навпаки, процесуальний закон виходить з того, що процесуальний строк продовжується для вчинення процесуальної дії, яка ще не вчинена.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду у складі об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 03.12.2018 №904/5995/16.

Разом з тим, в аспекті зазначеного суд вважає за доцільне звернутись до практики Європейського суду з прав людини, який у своїх рішеннях вказує на те, що "при застосуванні процедурних правил, національні суди повинні уникати як надмірного формалізму, який буде впливати на справедливість процедури, так і зайвої гнучкості, яка призведе до нівелювання процедурних вимог, встановлених законом (див. рішення у справі "Walchli v. France", заява №35787/03, п. 29, 26.07.2007; "ТОВ "Фріда" проти України", заява №24003/07, п. 33, 08.12.2016). Зважаючи на викладене, вирішуючи питання про поновлення або продовження процесуальних строків, суд має виходити з наведених вище відмінностей між поновленням та продовженням процесуальних строків, враховувати зміст заяви (клопотання) учасника та вчинених ним дій.

Враховуючи положення ст. 174 та 176 ГПК України строк для усунення недоліків позовної заяви встановлюється законом, а отже може бути поновлений судом за заявою учасника справи якщо суд визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення. При цьому положеннями ст. ст. 174-176 ГПК України не встановлено неможливості поновлення строку на усунення недоліків позовної заяви.

Отже, при дослідженні питання про поновлення строку на усунення недоліків позовної заяви, суд має враховувати, що пропущений учасником процесуальний строк, який встановлений законом, може бути поновлений судом, зокрема, за умови подання учасником заяви про поновлення процесуального строку та визнання причин пропуску строку поважними, крім випадків, коли ГПК України встановлено неможливість такого поновлення.

З аналізу ст. 119 ГПК України слідує, що законодавець не передбачив обов`язок суду автоматично поновлювати пропущений строк за наявності відповідного клопотання заявника, оскільки в кожному випадку суд має чітко визначити, з якої саме поважної причини такий строк було пропущено та чи підлягає він поновленню. При цьому, в кожному випадку суд з урахуванням конкретних обставин пропуску строку оцінює докази, що наведені в обґрунтування клопотання про його відновлення, та робить мотивований висновок щодо поважності чи не поважності причин пропуску строку. Для поновлення процесуального строку суд має встановити наявність об`єктивно непереборних обставин, які перешкоджали вчасному зверненню до суду, у зв`язку з чим заявник має довести суду їх наявність та непереборність, оскільки, в іншому випадку нівелюється значення чіткого окреслення законодавчо закріплених процесуальних строків.

Як було зазначено, у заяві про усунення недоліків позовної заяви Товариством з обмеженою відповідальністю "Український Центр Енергоремонт" було порушено клопотання про поновлення строку на усунення недоліків позовної заяви. А відтак, в силу положень ст. ст. 119, 169 ГПК України, місцевий господарський суд мав розглянути зазначене клопотання позивача і лише за результатами його розгляду прийняти рішення про повернення/прийняття до розгляду позовної заяви. Проте, в порушення зазначених норм Господарський суд міста Києва не вирішив питання щодо поновлення процесуального строку на усунення недоліків позовної заяви та поважність причин його пропуску.

Разом з тим колегія суддів зазначає, що ст. 8 Конституції України встановлено, що в Україні визнається і діє принцип верховенства права.

Важливим елементом верховенства права є гарантія справедливого судочинства.

Відповідно до ст. 129 Конституції України основними засадами судочинства є: 1) рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом; 3) змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно зі ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" від 23.02.2006 суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Bellet v. France» зазначено, що стаття 6 параграфу 1 Конвенції містить гарантії справедливого судочинства, одним з аспектів яких є доступ до суду. Рівень доступу, наданих національним законодавством, має бути достатнім для забезпечення права особи на суд з огляду на принцип верховенства права в демократичному суспільстві. Для того, щоб доступ був ефективним, особа повинна мати чітку практичну можливість оскаржити дії, які становлять втручання у її права.

Крім цього, у низці рішень Європейського суду з прав людини, закріплено, що право на справедливий судовий розгляд може бути обмежено державою, лише якщо це обмеження не завдає шкоди самій суті права.

У рішенні по справі «Мірагаль Есколано та інші проти Іспанії» від 13.01.2000 та в рішенні по справі «Перес де Рада Каваніллес проти Іспанії» від 28.10.1998 Європейський Суд з прав людини вказав, що надто суворе тлумачення внутрішніми судами процесуальної норми позбавило заявників права доступу до суду і завадило розгляду їхніх позовних вимог. Це визнане порушенням пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Таким чином, вказані обставини справи свідчать про необхідність надати позивачу можливість захистити своє право в суді. Інакший підхід був би виявом надмірного формалізму та міг би розцінюватись як обмеження особи в доступі до суду, яке захищається статтею 6 Європейської конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

За наведеного, повернення місцевим господарським судом позовної заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Український Центр Енергоремонт" на підставі ч. 4 ст. 174 ГПК України, без розгляду клопотання заявника про поновлення строку на усунення недоліків позовної зави, у розумінні сталої практики Європейського суду, можливо розцінювати як створенням перешкод, що обмежує заявника у реалізації права на справедливий суд, яке передбачене ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає слушними доводи апеляційної скарги щодо порушення місцевим господарським судом норм процесуального права внаслідок повернення позовної заяви без розгляду клопотання позивача про поновлення строку на усунення недоліків позовної заяви, які знайшли своє підтвердження під час апеляційного перегляду ухвали Господарського суду міста Києва від 31.05.2022 у справі №910/3034/22. Висновок місцевого господарського суду про наявність підстав для повернення позовної заяви на підставі ч. 4 ст. 174 ГПК України є передчасним та зробленим з порушенням норм процесуального права, що призвело до помилкового повернення позовної заяви.

Відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 275 ГПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати ухвалу, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Згідно зі ст. 280 ГПК України підставами для скасування ухвали суду, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є, зокрема, порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права, які призвели до постановлення помилкової ухвали.

В апеляційній скарзі позивач просив суд скасувати оскаржувану ухвалу, постановити нову ухвалу про поновлення позивачу строку на усунення недоліків позовної заяви та направити справу №910/3034/22 до Господарського суду міста Києва для відкриття провадження у справі.

Північний апеляційний господарський суд відмічає, що у даному випадку суд апеляційної інстанції не може поновити позивачу строк на усунення недоліків та виконання вимог ухвали Господарського суду міста Києва від 08.04.2022, оскільки дане клопотання не було предметом розгляду в суді першої інстанції.

Зважаючи на вищевикладені обставини справи в їх сукупності, колегія суддів дійшла висновку про те, що апеляційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю "Український Центр Енергоремонт" підлягає частковому задоволенню, а оскаржувана ухвала Господарського суду міста Києва від 31.05.2022 підлягає скасуванню з передачею справи до Господарського суду міста Києва на стадію розгляду клопотання позивача про поновлення строку на усунення недоліків позовної заяви.

Оскільки у даному випадку суд апеляційної інстанції не змінює та не ухвалює нового рішення, а скасовує ухвалу місцевого господарського суду з передачею справи на розгляд суду першої інстанції, розподіл судових витрат судом апеляційної інстанції не проводиться та повинен здійснюватися судом першої інстанції за результатами розгляду ним справи, згідно із загальними правилами за ст.129 ГПК України.

Керуючись ст. ст. 267 - 285 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Український Центр Енергоремонт" задовольнити частково.

2. Ухвалу Господарського суду міста Києва від 31.05.2022 у справі №910/3034/22 скасувати.

3. Справу №910/3034/22 направити для розгляду до Господарського суду міста Києва на стадію вирішення питання про відкриття провадження у справі.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду у порядку та строки, передбачені Господарським процесуальним кодексом України.

Головуючий суддя В.В. Шапран

Судді С.І. Буравльов

В.В. Андрієнко