Постанова

від 14.08.2022 по справі 924/164/22

ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

33001 м.Рівне, вул.Яворницького, 59

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

15 серпня 2022 року Справа № 924/164/22

Північно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючий суддя Грязнов В.В., суддя Філіпова Т.Л. , суддя Розізнана І.В.

представники учасників справи не викликались,

розглянувши апеляційну скаргу Відповідача-Товариства з обмеженою відповідальністю «Дубово» на рішення господарського суду Хмельницької області від 11.05.2022, повний текст якого складено 16.05.2022, у справі №924/164/22 (суддя Кочергіна В.О.)

за позовом Фермерського господарства «Рената 2012»

с.Богатківці Теребовлянського р-ну Тернопільської обл.

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Дубово» м.Хмельницький

про стягнення 139 964 грн 64 коп. заборгованості по розрахунках та пені,-

В лютому 2022 року Фермерське господарство «Рената 2012» (надалі в тексті Фермерське господарство) звернулось до Господарського суду Хмельницької області з позовом про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Дубово» (надалі в тексті Товариство) 132124 грн 08 коп. заборгованості по розрахунках та 7840 грн 56 коп. пені згідно укладеного договору поставки №27/08-21 від 27.08.2021.(арк.справи 1-12).

За наслідками розгляду справи №924/164/22 Господарський суд Хмельницької області задоволив позов повністю, присудивши до стягнення з Товариства на користь Фермерського господарства 132124 грн 08 коп. заборгованості по розрахунках, 7840 грн 56 коп. пені та 2481 грн 00 коп. витрат зі сплати судового збору.(арк.справи 139-143).

Приймаючи вказане рішення, суд першої інстанції виходив з того, що Відповідач не виконав умов Договору поставки №27/08-21 від 27.08.2021, зокрема не оплатив товар отриманий згідно видаткових накладних №6 від 21.09.2021 та №7 від 22.09.201 на суму 132124 грн 08 коп., який підлягав оплаті у строк, визначений п.4.1 договору 7 робочих днів з дати відвантаження товару. Крім цього, за прострочення виконання грошового зобов`язання, відповідно до п.5.2 Договору з Відповідача стягнуто 7840 грн 56 коп. пені.

Не погоджуючись із прийнятим рішенням, Відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову.

Відповідач вважає рішення господарського суду першої інстанції безпідставним і необґрун-тованим, прийнятим з порушенням норм матеріального та процесуального права. Посилаючись на умови п.3.3 Договору поставки №27/08-21 від 27.08.2021 Скаржник стверджує, що поки не були підписані спірні видаткові накладні №6 від 21.09.2021 на суму 53027,20 грн та №7 від 22.09.2021 на суму 68491,44 грн. уповноваженим представником покупця товар не вважається таким, що був прийнятий покупцем, тому не підлягає оплаті, оскільки підписи у графі «отримав (ла)» даних видаткових накладних, ніби то виконані від імені ТзОВ «Дубово»-одержувача, насправді виконані невідомими особами, яких неможливо ідентифікувати. Також відсутня роз-шифровка цих підписів, а також не вказано, на підставі яких саме документів (довіреностей тощо) діють особи, які підписали ці накладні.

Апелянт пояснює, що Фермерське господарство було негайно повідомлено представниками Товариства про неякісний товар, але даний факт був проігнорований останнім. Товариство зазначає, що неодноразово закуповувало овочі у Фермерського господарства, тому і не направляло свого представника на склад Позивача для перевірки якості отриманого товару під час його завантаження в автомобіль та не підписувало жодних накладних про його отримання, що, на думку скаржника, свідчить, що спірний товар юридично не був прийнятий покупцем.

Апелянт вважає, що поданий ним експертний висновок Київської торгово-промислової палати №В-1101 від 30.09.2021 достовірно підтверджує, що Позивач поставив Відповідачеві неякісний товар, що не відповідав вимогам ДСТУ 7037:2009 «Капуста білоголова свіжа. Технічні умови».

Ухвалою Північно-західного апеляційного господарського суду від 15.06.2022 відкрито апеляційне провадження у справі №924/164/22. Крім того, встановлено Позивачу строк для подання до суду відзиву на апеляційну скаргу та доказів надсилання (надання) Скаржникові копії відзиву, а також визначено здійснювати розгляд апеляційної скарги без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами в порядку письмового провадження (арк.справи 159).

04.07.2022 від Фермерського господарства надійшов відзив із проханням залишити апеля-ційну скаргу без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін.(арк.справи 167-171).

Розглянувши доводи апеляційної скарги, вивчивши матеріали справи, наявні в ній докази, перевіривши правильність додержання судом першої інстанції норм матеріального та процесу-ального права, Північно-західний апеляційний господарський суд

ВСТАНОВИВ:

Як вбачається з матеріалів справи, 27.08.2021 ТзОВ «Дубово», діючи як покупець та ФГ «Рената», діючи як постачальник уклали Договір поставки №27/08-21 (надалі в тексті Договір), згідно п.1.1 якого: в порядку та на умовах, визначених цим договором, постачальник зобов`язу-ється передати у власність покупця товар, а покупець зобов`язується прийняти та оплатити товар в кількості, асортименті та за ціною, визначеною відповідно до замовлень покупця та видаткових накладних. Пунктом 1.3 передбачено, що покупцю відомо про товар, який постав-ляється за цим Договором, а також його склад та властивості. Назва товару, кількість, якість визначаються у видаткових накладних на такий товар згідно п.1.4 Договору.

Загальна вартість товару за цим Договором, становить суму вартості товару, поставленого протягом дії цього Договору, згідно з видатковими накладними та/або Специфікаціями.(п.2.2 Договору).

Відповідно до п.3.1 Договору, постачальник поставляє товар покупцю на умовах ЕХW (склад Продавця) або за домовленістю сторін СРТ (склад Покупця), якщо інше не узгоджено сторонами щодо поставки конкретної партії товару. Вивіз товару транспортом покупця. За згодою сторін можлива доставка товару транспортом постачальника. При доставці товару транспортом постачальника, покупець компенсує всі затрати постачальника на доставку. За згодою сторін вар-тість доставки товару може бути включена до вартості товару.

Поставка конкретної партії товару здійснюється на підставі узгоджених замовлень покупця в порядку, узгодженому п.3.2 Договору. Приймання-передачі конкретної партії товару за кількістю здійснюється в момент отримання покупцем. Факт приймання-передачі товару за кількістю підтверджується видатковою накладною, яка підписується сторонами.

Право власності на конкретну партію товару, що поставляється за умовами цього Договору переходить від постачальника до покупця з моменту підписання видаткової накладної.

Відповідно до п.3.3 Договору, датою поставки товару є дата отримання товару покупцем, що підтверджується підписанням видаткової накладної.

Пунктами 4.1 та 4.3 Договору передбачено, розрахунки за цим Договором здійснюються у національній валюті шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок постачаль-ника не пізніше семи робочих днів з дати відвантаження товару; датою оплати товару вважається дата зарахування коштів на поточний рахунок постачальника.

Сторони погодили відповідальність за прострочення виконання своїх зобов`язань винна сторона сплачує іншій стороні пеню в розмірі подвійної ставки НБУ за кожен день прострочення від суми простроченого зобов`язання.(п.5.2 Договору).

Строк дії Договору починається з моменту підписання сторонами і триває до 31.12.2021.

Договір підписано представниками сторін та скріплено відтисками печаток сторін.(арк. справи 13-15).

Матеріалами справи стверджується, що через водіїв-експедиторів Василюк В.В., ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 на підставі видаткових накладних №1 від 01.09. 2021 на суму 58479грн 12коп., №2 від 02.09.2021 на суму 50780грн 40коп., №4 від 08.09.2021 на суму 97608 грн 96коп., №5 від 16.09.2021 на суму 113492грн 40коп., №6 від 21.09.2021 на суму 63632грн 64 коп., №7 від 22.09.2021 на суму 68491грн 44коп. та згідно товарно-транспортних накладних №1 від 01.09.2021, №3 від 03.09.2021, №4 від 08.09.2021, №5 від 16.09.2021, №6 від 21.09.2021, №7 від 22.09.2021 в період 01-22 вересня 2021 року Фермерське господарство передало, а Товариство прийняло баклажани, моркву свіжу та капусту білокачанну.(арк.справи 16-32).

Матеріали справи також містять рахунки-фактури на оплату товару, які Позивач виставляв Відповідачу, а саме, №1 від 01.09.2021 на суму 58479грн 12коп.; №3 від 03.09.2021 на суму 100605грн 60коп.; №4 від 08.09.2021 на суму 97608грн 96коп.; №5 від 16.09.2021 на суму 113492грн 40коп.; №6 від 21.09.2021 на суму 63632грн 64коп.; №7 від 22.09.2021 на суму 68491грн 44коп., а всього на загальну суму 553090 грн. 56 коп. разом з ПДВ.(арк.справи 18, 21, 24, 27, 30, 33).

Матеріалами справи стверджується, що вартість отриманого товару Відповідач оплатив частково, сплативши на рахунок Позивача 420966 грн 48 коп. на підставі платіжних доручень №3156 від 01.09.2021 на суму 58479грн. 12коп., №1981 від 08.09.2021 на суму 48479грн 12коп., №245827 від 09.09.2021 на суму 10000грн. 00коп., №866 від 15.09.2021 на суму 100605грн. 60коп., №3222 від 16.09.2021 на суму 89910грн. 24коп., №3293 від 04.10.2021 на суму 113492грн. 40коп., покликаючись у полі «призначення платежу» на рахунки Позивача №2, №3, № НОМЕР_1 , №5. (арк.справи 34-36).

З матеріалів справи вбачається, що 28.09.2021 Відповідач надіслав Позивачеві претензію на адресу електронної пошти, повідомивши, що товар, поставлений згідно Договору поставки від 27.08.2021 не відповідає вимогам «ДСТУ 7037:2009. Капуста білоголова свіжа Технічні умови (33866)», а саме, містить плоди з наявними механічними пошкодженнями на глибину більше п`яти прилеглих листків, пророслих, тріснутих, загнилих, запарених з ознаками внутрішнього пожовтіння та побуріння, через що був повернутий ТзОВ «АТБ Маркет» покупцю, що підтверд-жується відповідними актами повернення разом з фотографіями товару.(арк.справи 37-38, 44-50).

Відповідач запропонував Позивачеві в терміни до 09:00 год. 29.09.2021 замінити поставле-ний товар на товар належної якості або погодити зміну ціни на товар, що відповідає ціні відпо-відного сорту, а саме: 0,54 грн. за 1кг. або відшкодувати понесені витрати в сумі 67900 грн. 00 коп. Після відшкодування понесених витрат Відповідач запропонував Позивачеві забрати постав-лений неякісний товар зі складу покупця протягом 24-х годин.

До претензії додано Акт огляду (приймання) продукції за якістю від 24.09.2021 (підписаний представником перевізника Тищенко Д. та представником Товариства Кушнір М.В.); Акт огляду (приймання) продукції за якістю від 24.09.2021 (підписаний водієм Василюком В.В. та представником Товариства Кушнір М.В.), а також розрахунок понесених витрат (арк. справи 39-41).

Матеріали справи свідчать, що Позивач відхилив претензію та просив Відповідача негайно сплатити заборгованість за отриманий товар, зазначивши, що будучи перевізником капусти водій, після завантаження своїм підписом підтвердив якість та кількість товару і вправі був негайно повідомити про невідповідність. На переконання Позивача поставлений товар відповідав якісним показникам, що підтверджується відео з камер спостереження.

Крім того на підтвердження належної якості поставленого товару (капусти білокачанної) Позивач надав Сертифікати здоров`я від 19.09.2021; Акт експертного висновку якості продукції з поставки та фотокопії поставленого товару (арк.справи 42-50).

Позивач повторно пропонував Відповідачу сплатити заборгованість за товар, поставлений згідно Договору. Надсилання вказаних листів 19.10.2021 та 22.10.2022 стверджується копіями фіскальних чеків.(арк.справи 51, 52, 53).

В матеріалах справи міститься складена Товариством кредитна нота №11 від 29.10.2021 щодо стану прийнятого товару згідно видаткових накладних №6 від 21.09.2021 та №7 від 22.09.2021, згідно якого капуста білокачанна свіжа має механічні пошкодження, тріснуті плоди, значну гніль, а сума збитків становить 197304 грн. 50 коп., а також адресоване Фермерському господарству повідомлення від 26.10.2021 про відмову інших суб`єктів господарювання придбати у Товариства капусту білокачанну через її невідповідність вимогам якості та неможливість реалізації у роздрібних мережах.(арк.справи 56-57).

Відповідач разом з відзивом на позов надав Експертний висновок №В-1101 від 30.09.2021 експерта Камешко Л.А. Київської торгово-промислової палати; дослідження здійснено на замов-лення від 30.09.2021 ТзОВ «Дубово»; завдання експертизи: перевірка якості товару органолептич-ним методом дослідження на відповідність вимогам нормативної документації. За результатами перевірки партії капусти білоголової свіжої згідно заявки замовника експертизи у кількості 1842 мішка, згідно документів вантажовідправника загальною масою 25300кг. на відповідність вимогам ДСТУ 7037:2009 «Капуста білоголова свіжа Технічні умови» має показники якості: 1. Головок 1 сорту 10,9%; 2. Головок з наявними механічними пошкодженнями на глибину більше п`яти прилеглих листків, з засічкою головки та качана в сукупності від маси, що не допустимо ДСТУ 7037:2009 60,1%; 3. Головок пророслих, тріснутих, загнилих, запарених, з ознаками внутріш-нього пожовтіння та побуріння, що не допустимо ДСТУ 7037:2009 29,0%; 4. Видалені листки після зачищення головок 4,8% (арк.справи 92-103).

Вважаючи, що несплатою вартості товару порушено права Позивача як продавця, останній звернувся з позовом про стягнення з Відповідача 132124 грн. 18 коп. заборгованості по розрахунках, а також 7840 грн 56 коп. пені, за простроченння виконання грошового зобов`язання, нарахованої на підставі п.5.2 Договору.

Як зазначалось вище, рішенням від 11.05.2022 Господарський суд Хмельницької області позов задоволено повністю.(арк.справи 139-143).

Перевіривши додержання судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга Відповідача безпідставна і не підлягає задоволенню, з огляду на наступне:

Предметом спору є стягнення заборгованості та штрафних санкцій за договором поставки.

Господарський договір, відповідно до ст.173 Господарського кодексу України (надалі в тексті ГК України) є однією з підстав виникнення господарських зобов`язань і є обов`язковим для виконання сторонами. Аналогічно врегульовано підстави виникнення господарського зобов-язання у ст.ст. 11, 629 Цивільного кодексу України (надалі в тексті ЦК України).

Зобов`язанням, згідно ст.509 ЦК України, є правовідношення, в якому одна сторона (борж-ник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Згідно зі статтею 193 ГК України, суб`єкти господарювання та інші учасники господарсь-ких відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особли-востей, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного Виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов`язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Матеріалами справи стверджено, що 27.08.2020 з моменту укладення Договору між сто-ронами виникли відносини поставки, оскільки взаємовідносини сторін підпадають під визначення, яке містять статті 265 ГК України та 712 ЦК України: коли продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Оскільки, до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін, тому в силу ст.ст. 655, 692 ЦК України та розділу 3 Договору факт прийняття Відповідачем товару зумовлює виникнення у нього зобов`язання оплатити вартість цього товару.

Колегія суддів відхиляє взаємовиключні твердження Скаржника щодо підписання видат-кових накладних №6 від 21.09.2021 на суму 53027 грн 20 коп. та №7 від 22.09.2021 на суму 68491 грн 44 коп. від імені Відповідача невстановленою особою, що свідчить про неприйняття товару покупцем. Разом з тим, іншими доводами Відповідач обґрунтовує невідповідність вимогам якості прийнятого за вказаними накладними товару.

В схожій правовій ситуації Великою Палатою Верховного Суду в постанові від 05.06.2018 у справі №338/180/17 по своїй суті застосовано доктрину venire contra factum proprium (заборони суперечливої поведінки), яка базується ще на римській максимі «non concedit venire contra factum proprium» (ніхто не може діяти всупереч своїй попередній поведінці).

В основі доктрини venire contra factum proprium лежить принцип добросовісності. До прикладу, у статті I.-1:103 Принципів, визначень і модельних правил європейського приватного права вказується, що поведінкою, яка суперечить добросовісності та чесній діловій практиці, є, зокрема, поведінка, що не відповідає попереднім заявам або поведінці сторони, за умови, що інша сторона, яка діє собі на шкоду, розумно покладається на них.

Так Скаржник повідомив суд, що Товариство неодноразово здійснювало купівлю овочів у Фермерського господарства, а тому не направляло свого представника на склад останнього для перевірки якості товару під час його навантаження в автомобіль, а представник не підписував жодних накладних про його отримання, що, на думку скаржника, свідчить про неприйняття ним товару юридично.

Проте одразу після виявлення факту поставки Позивачем 21 та 22 вересня 2021р. неякісного товару (капусти білокачанної) Товариство відмовилось його приймати, про що негайно повідомило Фермерське господарство, але таке останнім було проігноровано.

Щодо даного твердження колегія суддів звертає увагу на наступне.

Відповідно до ст.673 ЦК України продавець повинен передати покупцеві товар, якість якого відповідає умовам договору купівлі-продажу. У разі відсутності в договорі купівлі-продажу умов щодо якості товару продавець зобов`язаний передати покупцеві товар, придатний для мети, з якою товар такого роду звичайно використовується. Якщо продавець при укладенні договору купівлі-продажу був повідомлений покупцем про конкретну мету придбання товару, продавець повинен передати покупцеві товар, придатний для використання відповідно до цієї мети.

Правові наслідки передання товару неналежної якості, згідно ст.678 ЦК України, передба-чають право покупця, якому передано товар неналежної якості, незалежно від можливості вико- ристання товару за призначенням, вимагати від продавця за своїм вибором: пропорційного зменшення ціни; безоплатного усунення недоліків товару в розумний строк; відшкодування витрат на усунення недоліків товару. У разі істотного порушення вимог щодо якості товару (виявлення недоліків, які не можна усунути, недоліків, усунення яких пов`язане з непропор-ційними витратами або затратами часу, недоліків, які виявилися неодноразово чи з`явилися знову після їх усунення) покупець має право за своїм вибором: 1) відмовитися від договору і вимагати повернення сплаченої за товар грошової суми або 2) вимагати заміни товару.

Покупець зобов`язаний повідомити продавця про порушення умов договору купівлі-про-дажу, зокрема, щодо якості товару у строк, встановлений договором або актами цивільного законодавства, а якщо такий строк не встановлений, в розумний строк після того, як порушення могло бути виявлене відповідно до характеру і призначення товару.(ст.688 ЦК України).

Дослідивши обставини справи, колегія суддів вважає, що оскільки сторони не узгодили в Договорі процедуру приймання-передачі товару за якістю, то у разі виникнення суперечностей щодо якості товару до процедури приймання належить застосувати Інструкцію про порядок приймання продукції виробничо-технічного призначення і товарів народного вжитку за якістю, затверджену постановою Держарбітражу СРСР від 25.04.1966 №П-7 (надалі в тексті Інструкція П-7).

Згідно з п.9 Інструкції П-7, акт про приховані недоліки продукції повинен бути складеним протягом 5 днів після виявлення недоліків, однак не пізніше чотирьох місяців з дня надходження продукції на склад одержувача, який виявив приховані недоліки, якщо інші терміни не встановлені обов`язковими для сторін правилами.

Прихованими недоліками визнаються такі недоліки, що не могли бути виявлені при зви-чайній для даного виду продукції перевірці і виявлені лише в процесі обробки, використання і зберігання продукції.

Відповідно до п.26 Інструкції П-7, у всіх випадках, коли стандартами, технічними умовами, Основними і Особливими умовами поставки, іншими обов`язковими правилами або договором для визначення якості продукції передбачений відбір зразків (проб), особи, які беруть участь в прийманні продукції за якістю, зобов`язані відібрати зразки (проби) цієї продукції.

Відібрані зразки (проби) опечатуються або пломбуються етикетками підписаними особами, які беруть участь у відборі.

Про відбір зразків (проб) складається акт, який підписується усіма особами, що приймають в цьому участь. З відібраних зразків (проб) один залишається у отримувача, інший надсилається виробнику (відправнику) продукції. У всіх випадках, коли це передбачено стандартами, техніч-ними умовами, іншими обов`язковими правилами і договором, відбираються додаткові зразки (проби) для здачі на аналіз або випробування в лабораторії або науково-дослідні інститути.

Про здачу зразків (проб) на аналіз або випробування робляться відповідні позначки в акті відбору зразків (проб). Відібрані зразки (проби) продукції повинні зберігатися одержувачем, виробником (відправником) до вирішення спору про якість продукції, а у випадках передачі матеріалів про випуск недоброякісної продукції в органи прокуратури та суду до вирішення справи в цих органах.(п.п. 27, 28 Інструкції П-7).

Згідно з п.20 Інструкції П-7 у разі неявки представника виготовлювача (відправника) за викликом одержувача (покупця) в установлений термін і у випадках, коли виклик представника іногороднього виготовлювача (відправника) не є обов`язковим, перевірка якості продукції прово-диться представником відповідної галузевої інспекції за якістю продукції, а перевірка якості товарів експертом бюро товарних експертиз або представником відповідної інспекції по якості.

За відсутності відповідної інспекції за якістю або бюро товарних експертиз за місцем знаходження одержувача (покупця), при відмові їх виділити представника або нез`явленні його за викликом одержувача (покупця) перевірка проводиться: а) за участю компетентного представ-ника іншого підприємства (організації), виділеного керівником або заступником керівника цього підприємства (організації); або б) за участю компетентного представника громадськості підпри-ємства-одержувача, призначеного керівником або заступником керівника підприємства з числа осіб, затверджених рішенням фабричного, заводського або місцевого комітету профспілки цього підприємства; або в) односторонньо підприємством-одержувачем, якщо виготовлювач (відправник) дав згоду на односторонню приймання продукцій.

Акт, що встановлює неналежну якість чи некомплектність продукції, складений за участю представників, зазначених в п.20, п.п. «а», «б» та «в» затверджується керівником підприємства-отримувача чи його заступником не пізніше трьохденного строку після складання акту.(п.32 Інструкції П-7).

Колегія суддів приймає до уваги встановлення судом першої інстанції розбіжностей щодо пункту навантаження згідно накладних №6 від 21.09.2021 та №7 від 22.09.2021 Тернопільська обл., Тернопільський район, с.Йосипівка та пункту розвантаження: м.Хмельницький, вул.Ватутіна, та наявних в матеріалах справи актів огляду (приймання) продукції за якістю від 24.09.2021, складених у м.Бровари. При цьому в акті обстеження, складеному до рахунку фактури №6 від 21.09.2021 державний номер автомобіля не відповідає номеру автомобіля, на який відбулось навантаження капусти білокачанної згідно товарно-транспортної накладної №6 від 21.09.2021 у пункті видачі товару.

З огляду на вищевикладене, матеріали справи не містять, а Скаржником не доведено факту поставки товару неналежної якості саме Фермерським господарством.

Стосовно поданого апелянтом експертного висновку Київської торгово-промислової палати №В-1101 від 30.09.2021 колегія суддів зауважує, що останній складено у м.Бровари на підставі огляду продукції доставленої в тому числі і автомобілем ДАФ НОМЕР_2 / НОМЕР_3 , який не відповідає номеру автомобіля на який відбулось навантаження капусти згідно товарно-транс-портної накладної №6 від 21.09.2021 у пункті видачі товару, а саме автомобіль РЕНО НОМЕР_4 , причіп НОМЕР_5 .

Окремо суд зазначає, що пункт розвантаження товару, вказаний у товарно-транспортній накладній №7 від 22.09.2021р. м.Хмельницький, вул.Ватутіна не відповідає місцю складенню акту огляду (приймання) продукції за якістю від 24.09.2021р.

Відтак, як стверджено матеріалами справи та правильно встановлено судом першої інстанції в порушення прийнятих на себе зобов`язань за Договором поставки №27/08-21 від 27.08.2021, Відповідачем не сплачено вартості поставленого Позивачем товару на суму 132124 грн 08 коп., тому позовні вимоги Фермерського господарства в частині стягнення з Товариства вказаної суми є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню, про що правильно вказав суд першої інстанції.

Зважаючи на встановлені обставини, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що оскільки всупереч п.4.1 Договору протягом 7 робочих днів з дати відвантаження Відповідачем не оплачено вартості товару, отриманого згідно видаткових накладних №6 від 21.09.2021 та №7 від 22.09.201 на загальну суму 132124 грн 08 коп. позовна вимога про стягнення 7840 грн 56 коп. пені є обґрунтованою та підлягає задоволенню.

Інші доводи апелянта є безпідставними і не спростовують висновків суду першої інстанції.

Суд апеляційної інстанції зазначає, що Європейський суд з прав людини у рішенні в справі «Серявін та інші проти України» вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.

Названий Суд зазначив, що, хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довод (рішення Європейського суду з прав людини у справі «Трофимчук проти України»).

Всі доводи апеляційної скарги розглянуто, порушених, невизнаних або оспорених прав чи інтересів Скаржника не встановлено.

Таким чином, матеріалами справи спростовуються доводи Скаржника про неповне з`ясу-вання обставин справи та неправомірність висновків суду першої інстанції щодо характеру право-відносин сторін, змісту зобов`язань Відповідача, рівно як і твердження про невмотивованість висновку про обґрунтованість заявленого позову.

Статтею 74 ГПК України передбачено обов`язок кожної із сторін довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.(ст.86 ГПК України).

Отже, доводи Скаржника, зазначені в апеляційній скарзі, апеляційним судом не визна-ються такими, що можуть бути підставою згідно ст.ст.277,278 ГПК України для скасування чи зміни оскаржуваного рішення, тому суд апеляційної інстанції вважає, що рішення місцевого господарського суду слід залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

У зв`язку з відсутністю підстав для задоволення апеляційної скарги, витрати зі сплати судового збору за подання апеляційної скарги у відповідності до ст.129 ГПК України поклада-ються на Відповідача.

Керуючись ст.ст. 34, 86, 232, 233, 240, 248, 252, 269, 275, 276, 282, 284, 287 Господарського процесуального кодексу України, Північно-західний апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Дубово» на рішення господарського суду Хмельницької області від 11.05.2022 у справі №924/164/22 залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін.

2. Постанова набираєзаконної сили з дня її прийняття і не підлягає оскарженню до Верхов-ного Суду за виключенням випадків, передбачених ст.287 ГПК України.

3. Справу №924/164/22 повернути до Господарського суду Хмельницької області.

Головуючий суддя Грязнов В.В.

Суддя Філіпова Т.Л.

Суддя Розізнана І.В.