Рішення

від 17.08.2022 по справі 904/8616/21

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63

ДОДАТКОВЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18.08.2022 Справа № 904/8616/21За позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «Виробничо-комерційна фірма «Укрніхром», м. Дніпро

До: Товариства з обмеженою відповідальністю «Науково-виробниче підприємство «Про-Світ», м. Дніпро

Про: стягнення 210 000,00 грн. (розгляд заяви про ухвалення додаткового рішення)

Суддя Васильєв О.Ю.

ПРЕДСТАВНИКИ : не викликались

СУТЬ СПОРУ :

ТОВ ВКФ «Укрніхром» (позивач) звернувся з позовом до ТОВ НВП «Про-Світ» (відповідач) про стягнення 210 000, 00 грн. заборгованості, що виникла внаслідок невиконання відповідачем своїх зобов`язань зі своєчасної поставки товару (за усними домовленостями між сторонами, згідно рахунку на оплату відповідача №10 від 26.07.21р.) та на неповернення відповідачем здійсненої позивачем попередньої оплати в розмірі 210 000, 00 грн. Окрім того просив стягнути з відповідача 10 000, 00 грн. витрат на професійну правничу допомогу. Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 14.02.21р. у справі №904/8616/2 позовні вимоги задоволено в повному обсязі; стягнуто з ТОВ «НВП «Про-Світ» на користь позивача ТОВ «ВКФ «Укрніхром» : 210 000, 00 грн. заборгованості з передплати та 3 150, 00 грн. витрат на сплату судового збору.

18.02.22р. до канцелярії суду надійшла заява ТОВ ВКФ «Укрніхром» (позивач) про відшкодування судових витрат на професійну правничу допомогу у справі в розмірі 9 000,00 грн. На підтвердження понесених витрат заявник посилається на договір про правове обслуговування підприємства від 13.08.2021 р. (укладений між відповідачем та ТОВ «Юридична компанія «Мистецтво Права»), додаткову угоду від 13.08.21р., рахунок на оплату №14 від 01.02.22 р., платіжне доручення про перерахування на користь ТОВ «Юридична компанія «Мистецтво Права» 20 400, 00 грн., акт надання послуг №12 від 17.02.22 р., опис робіт (наданих послуг ) від 17.02.22р. (а.с.61-66).

Ухвалою суду від 21.02.22р. було запропоновано ТОВ НВП «Про-Світ» надати письмові пояснення стосовно заяви ТОВ ВКФ «Укрніхром» про ухвалення додаткового рішення, надано строк 15 днів з дня вручення копії ухвали. Копія відповідної ухвали направлена на адресу ТОВ НВП «Про-Світ» рекомендованим листом, поштове повідомлення з відміткою «адресат відсутній за вказаною адресою» повернуто до канцелярії суду 15.04.22 р.

Згідно ст. 244 ГПК України: суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо: 1) стосовно якої-небудь позовної вимоги, з приводу якої сторони подавали докази і давали пояснення, не ухвалено рішення; 2) суд, вирішивши питання про право, не зазначив точної грошової суми, присудженої до стягнення, або майно, яке підлягає передачі, або дії, що потрібно виконати; 3) судом не вирішено питання про судові витрати. Заяву про ухвалення додаткового рішення може бути подано до закінчення строку на виконання рішення. Суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення. У разі необхідності суд може викликати сторони або інших учасників справи в судове засідання. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви. Додаткове рішення або ухвала про відмову в прийнятті додаткового рішення можуть бути оскаржені.

Відповідно до статті 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, зокрема, належать витрати на професійну правничу допомогу.

У частинах першій, другій статті 126 ГПК України визначено, що витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Відповідно до частини восьмої статті 129 ГПК України розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Згідно з частинами третьою-п`ятою статті 126 зазначеного Кодексу для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

За змістом пункту 1 частини другої статті 126, частини восьмої статті 129 ГПК України розмір витрат на оплату професійної правничої допомоги адвоката встановлюється і розподіляється судом згідно з умовами договору про надання правничої допомоги при наданні відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, як уже сплаченої, так і тієї, що лише підлягає сплаті (буде сплачена) відповідною стороною або третьою особою.

Отже витрати на надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх вартість уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено.

Аналогічну правову позицію викладено у постановах об`єднаної палати Верховного Суду у складі суддів Касаційного господарського суду від 03.10.2019 у справі № 922/445/19 та від 22.11.2019 у справі № 910/906/18.

Судом встановлено, що відповідно до п. 1.1. договору абонентського юридичного обслуговування від 13.08.21р., ТОВ ВКФ «Укрніхром» (замовник) доручає, а ТОВ «Юридична компанія «Мистецтво Права» (виконавець) зобов`язується надавати юридичні послуги в рамках абонентського юридичного обслуговування в обсязі і на умовах, передбачених цим договором та додатком №1. Відповідно до п. 4.1. договору абонентська плата складає 20 400,00 грн. з урахуванням ПДВ.

07.02.22 р. позивачем перераховано на користь ТОВ «Юридична компанія «Мистецтво Права» оплату згідно умов договору в сумі 20 400,00 грн. згідно рахунку №14 від 01.02.22 р. (а. с. 62)

Як вбачається з акту надання послуг №12 від 17.02.22 р. та детального опису робіт до нього, ТОВ «Юридична компанія «Мистецтво Права» відповідачу надані наступні послуги: аналіз клієнтом документів, формування правової позиції, вартість 1 години 1500 грн., витрачено 1 годину, загальна сума 1500 грн.; складання листа вимоги, вартість 1 години 1500 грн., витрачено 0,5 години, загальна сума 750 грн.; складання претензії, вартість 1 години 1500 грн., витрачено 1 годину, загальна сума 1500 грн.; складання позовної заяви, формування пакету документів та направлення до суду, вартість 1 години 1500 грн., витрачено 2 години, загальна сума 3000 грн.; складання обґрунтування позовних вимог та клопотання, направлення до суду, вартість 1 години 1500 грн., витрачено 0,5 години, загальна сума 750 грн. Всього загальна вартість наданих ТОВ «Юридична компанія «Мистецтво Права» відповідачу послуг склала 9 000, 00 грн. (а. с. 61).

Як уже зазначалося, загальне правило розподілу судових витрат визначене в частині четвертій статті 129 ГПК України. Проте, у частині п`ятій наведеної норми цього Кодексу визначено критерії, керуючись якими суд (за клопотанням сторони або з власної ініціативи) може відступити від вказаного загального правила при вирішенні питання про розподіл витрат на правову допомогу та не розподіляти такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення, а натомість покласти їх на сторону, на користь якої ухвалено рішення.

Відповідно до частини п`ятої статті 129 ГПК України під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

Випадки, за яких суд може відступити від загального правила розподілу судових витрат, унормованого частиною четвертою статті 129 ГПК України, визначені також положеннями частин шостої, сьомої, дев`ятої статті 129 цього Кодексу.

При цьому, на предмет відповідності зазначеним критеріям суд має оцінювати поведінку/дії/бездіяльність обох сторін при вирішенні питання про розподіл судових витрат.

Таким чином, під час вирішення питання про розподіл судових витрат господарський суд за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на адвоката або з власної ініціативи, керуючись критеріями, що визначені частинами п`ятою-сьомою, дев`ятою статті 129 ГПК України, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу.

У такому випадку суд, керуючись частинами п`ятою-сьомою, дев`ятою статті 129 ГПК України, відмовляє стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні понесених нею на правову допомогу повністю або частково, та відповідно не покладає такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення. При цьому, в судовому рішенні суд повинен конкретно вказати, які саме витрати на правову допомогу не підлягають відшкодуванню повністю або частково, навести мотивацію такого рішення та правові підстави для його ухвалення. Зокрема, вирішуючи питання розподілу судових витрат, господарський суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов`язаних зі сплатою судового збору, не повинен бути непропорційним до предмета спору. У зв`язку з наведеним суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи.(Аналогічна правова позиція викладена у постанові об`єднаної палати Верховного Суду у складі суддів Касаційного господарського суду від 03.10.2019 у справі № 922/445/19, у постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 01.08.2019 у справі № 915/237/18, від 24.10.2019 у справі № 905/1795/18, від 17.09.2020 у справі № 904/3583/19).

До того ж у постановах Верховного Суду від 07.11.2019 у справі № 905/1795/18 та від 08.04.2020 у справі № 922/2685/19 висловлено правову позицію, за якою суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості, пропорційності та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.

Верховний Суд неодноразово вказував на те, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (пункт 21 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі № 755/9215/15-ц).

Такі критерії оцінки поданих заявником доказів суд застосовує з урахуванням особливостей кожної справи та виходячи з принципів верховенства права та пропорційності, приписів статей 123 - 130 ГПК України та з урахуванням практики Європейського суду з прав людини, що суди застосовують як джерело права згідно зі статтею 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини».

Отже, при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності) та критерію розумності їхнього розміру, з урахуванням конкретних обставин справи та доводів сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції. Зокрема, у рішеннях від 12.10.2006 у справі «Двойних проти України» (пункт 80), від 10.12.2009 у справі «Гімайдуліна і інших проти України» (пункти 34-36), від 23.01.2014 у справі «East/West Alliance Limited» проти України", від 26.02.2015 у справі «Баришевський проти України» (пункт 95) зазначається, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими (необхідними), а їхній розмір - обґрунтованим.

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Лавентс проти Латвії» від 28.11.2002 зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір (аналогічна правова позиція викладена Касаційним господарським судом у складі Верховного Суду у додаткових постановах від 20.05.2019 у справі № 916/2102/17, від 25.06.2019 у справі № 909/371/18, у постановах від 05.06.2019 у справі № 922/928/18, від 30.07.2019 у справі № 911/739/15 та від 01.08.2019 у справі № 915/237/18).

Таким чином, розглядаючи заяву сторони судового процесу про компенсацію понесених нею витрат на професійну правничу допомогу суду належить дослідити та оцінити додані заявником до заяви документи на предмет належності, допустимості та достовірності відображеної у них інформації. Зокрема, чи відповідають зазначені у документах дані щодо характеру та обсягу правничої допомоги, наданої адвокатом, документам, наявним у судовій справі, чи не вчиняв адвокат під час розгляду справи дій, які призвели до затягування розгляду справи, зокрема, але не виключно, чи не подавав явно необґрунтованих заяв і клопотань, чи не включено у документи інформацію щодо витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, які не підтверджені належними доказами та навпаки, якими доказами підтверджується заявлена до відшкодування сума, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги.

Такі докази, відповідно до частини першої статті 86 ГПК України, суд оцінює за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

При цьому згідно з статтею 74 ГПК України сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Подані на підтвердження таких витрат докази мають окремо та у сукупності відповідати вимогам статей 75 - 79 ГПК України.

Відповідно до положень статей 1, 26, 27, 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги, за яким, зокрема, клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору. До договору про надання правової допомоги застосовуються загальні вимоги договірного права.

У статті 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» визначено, що гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

З огляду на викладене, вирішуючи чи є розмір витрат відповідача на правничу допомогу обґрунтованим та пропорційним до предмета спору у цій справі, господарський суд враховує, що деякі послуги, внесені до акту надання послуг №12 від 17.02.22 р. та детального опису робіть до нього є такими, що дублюють одне одну:

- послуги , вказані в п. 2 детального опису робіт та визначені як «складання листа вимоги» та «складання претензії» є по суті тотожною дією, а саме «складанням претензії», з яким суд погоджується, а тому витрати в цій частині обґрунтовані та підлягають задоволенню з розрахунку 1 години роботи та загальної вартості 1500,00 грн;

- послуги, наведені в п. 3 та 4 детального опису робіт та визначені як «складання позовної заяви, формування пакету документів та направлення до суду» та «складання обґрунтування позовних вимог та клопотання, направлення до суду» за своєю сутністю є однією дією, з огляду на що суд вважає в цій частині вимоги обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню з розрахунку витрат на вказану дію 2 годин часу та загальною вартістю 3000,00 грн;

- послуга, визначена в п. 1 як «аналіз наданих клієнтом документів, формування правової позиції», з витратою часу в 1 годину та вартістю 1500,00 грн. є обґрунтованою, в цій частині суд погоджується з наданим розрахунком вартості послуги.

З огляду на викладене, суд вважає, що обґрунтованим та доведеним належними та допустимим доказами є обсяг юридичних послуг, вартість яких складає 6000,00 грн.

Ураховуючи наведене, оцінивши подані відповідачем докази на підтвердження понесених ним витрат, виходячи з вищенаведених критеріїв та обставин даної справи, господарський суд керуючись статтями 126, 129 ГПК України, дійшов висновку, що витрати відповідача на професійну правничу допомогу, які пов`язані з розглядом цієї справи у суді, підлягають задоволенню розподілу частково у сумі 6000, 00 грн., які слід покласти на відповідача.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст.123, 126, 129, 244 ГПК України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

1. Заяву ТОВ «Виробничо-комерційна фірма «Укрніхром» про ухвалення додаткового рішення у справі №904/8616/21 задовольнити частково.

2. Стягнути з відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю «Науково-виробниче підприємство «Про-Світ» (49057, м. Дніпро, пр. Богдана Хмельницького, буд. 153 К; код ЄДРПОУ 41227771) на користь позивача Товариства з обмеженою відповідальністю «Виробничо-комерційна фірма «Укрніхром» (49006, м. Дніпро, пр. Пушкіна, 40Б; код ЄДРПОУ 40873173): 6000, 00 грн. витрат на професійну правничу допомогу. Видати відповідний наказ після набрання додатковим рішенням законної сили.

3. В іншій частині заяви відмовити .

Додаткове рішення набирає законної сили відповідно до ст. 241 Господарського процесуального кодексу України та може бути оскаржено до Центрального апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня його підписання - 18.08.22р.

Суддя Васильєв О.Ю.