Рішення

від 15.08.2022 по справі 904/1288/22

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63

ДОДАТКОВЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16.08.2022м. ДніпроСправа № 904/1288/22

Господарський суд Дніпропетровської області у складі судді Назаренко Н.Г.

за участю секретаря судового засідання Риженко Д.В.,

розглянувши заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробничо торгівельна компанія "Спецукрзапчастина"

про вирішення питання щодо розподілу судових витрат на правову допомогу у справі

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробничо торгівельна компанія "Спецукрзапчастина", м. Дніпро

до Акціонерного товариства "Нікопольський завод феросплавів", м. Нікополь, Дніпропетровська область

про стягнення заборгованості за договором поставки у розмірі 186 040, 80 грн.

Представники:

Від заявника: не з`явився

Від відповідача: не з`явився

РУХ СПРАВИ У СУДІ ПЕРШОЇ ІНСТАНЦІЇ.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Виробничо торгівельна компанія "Спецукрзапчастина" звернулось до Господарського суду Дніпропетровської області з позовом про стягнення з Акціонерного товариства "Нікопольський завод феросплавів" заборгованості за договором поставки № 2103910 від 03.08.2021 у розмірі у 186 040, 80 грн.

Рішенням суду від 01.08.2022 позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробничо торгівельна компанія "Спецукрзапчастина" до Акціонерного товариства "Нікопольський завод феросплавів" про стягнення заборгованості за договором поставки у розмірі 186 040, 80 грн. задоволено.

Стягнуто з Акціонерного товариства "Нікопольський завод феросплавів" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробничо торгівельна компанія "Спецукрзапчастина 186 040,80 грн. основного боргу, 2 790,61 грн. витрат на сплату судового збору.

05.08.2022 до суду надійшла заява Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробничо торгівельна компанія "Спецукрзапчастина», в якій він просить вирішити питання щодо розподілу судових витрат на правову допомогу у розмірі 18 000,00 грн.

Ухвалою суду від 08.08.2022 призначено судове засідання для розгляду заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробничо торгівельна компанія "Спецукрзапчастина» про вирішення питання щодо розподілу судових витрат на правову допомогу у справі на 16.08.2022.

16.08.2022 від відповідача надійшли заперечення на заяву.

16.08.2022 сторони в судове засідання не з`явилися.

В судовому засіданні прийнято вступну та резолютивну частини додаткового рішення.

Суд, розглянувши наявні в матеріалах справи докази, встановив наступне.

ПОЗИЦІЯ ЗАЯВНИКА.

У заяві позивач зазначає, що для отримання правової допомоги щодо ведення даної справи, Товариство з обмеженою відповідальністю "Виробничо торгівельна компанія "Спецукрзапчастина» уклало договір про надання правових (юридичних) послуг № 200522/1 від 20.05.2022 з адвокатом Захарчук Ксенією Олегівною.

Сторонами договору про надання правових (юридичних) послуг № 200522/1 від 20.05.2022 складено та підписано замовлення № 1 від 20.05.2022 на надання правових (юридичних) послуг, акт приймання-передачі робіт (надання послуг) №290722/1/Акт від 29.07.2022.

Адвокатом Захарчук Ксенією Олегівною виставлено Товариству з обмеженою відповідальністю "Виробничо торгівельна компанія "Спецукрзапчастина» рахунок на оплату № 2005/2022 від 20.05.2022 наданих послуг на суму 18 000,00 грн.

Заявник вважає, що такі витрати є співмірними із складністю цієї справи, наданим адвокатами обсягом послуг у суді першої інстанції, затраченими ними часом на надання таких послуг, відповідають критерію реальності таких витрат та розумності їхнього розміру.

ПОЗИЦІЯ ВІДПОВІДАЧА.

Відповідач проти задоволення заяви заперечив, зазначив, що вартість правових послуг адвоката Захарчук К.О. в справі №904/1288/22 є неспівмірною ані зі складністю справи та наданими адвокатом послугами, ані із часом, витраченим адвокатом на надання цих послуг, ані із ціною позову. Представництво інтересів позивача при судовому розгляді справи Господарським судом Дніпропетровської області адвокатом Захарчук К.О. не здійснювалось.

Відповідач відмічає, що єдиним додатковим процесуальним документом, який складено адвокатом Захарчук К.О. при судовому розгляді справи №904/1288/22, є клопотання про уточнення реквізитів позивача від 27.06.2022, яке подано до суду 28.06.2022.

ОБСТАВИНИ, ЯКІ Є ПРЕДМЕТОМ ДОКАЗУВАННЯ.

Предметом доказування, відповідно до частини 2 статті 76 Господарського процесуального кодексу України, є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Отже, обставинами, які входять до предмету доказування у даній справі є такі: 1. Докази надання правової допомоги позивачу. 2. Правомірний розмір витрат позивача на оплату правової допомоги. 4. Розподіл витрат на оплату правової допомоги.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ ПЕРШОЇ ІНСТАНЦІЇ.

Між Товариством з обмеженою відповідальністю "Виробничо торгівельна компанія "Спецукрзапчастина» (далі - замовник, клієнт) та адвокатом Захарчук Ксенією Олегівною (далі - виконавець) укладено договір про надання правових (юридичних) послуг № 200522/1 від 20.05.2022 (далі - договір).

За цим Договором Виконавець приймає зобов`язання надати правові (юридичні) послуги Замовнику, а Замовник зобов`язується прийняти та оплатити надані правові (юридичні) послуги Виконавцем на умовах та в строки, що передбачено умовами цього Договору.

Конкретний перелік, вид, строки надання, ціна і загальна вартість послуг узгоджуються Сторонами й спільно підписаних Замовленнях до цього Договору, які є його невід`ємними частинами (п. 1.1., 1.2. договору).

Пунктом 4.1. договору передбачено, що вартість правових послуг, що надаються на умовах цього Договору, визначаються Сторонами в Замовленні відповідно до підпункту 1.2 цього Договору.

Пунктом 8.1. договору сторони передбачили, що даний Договір набирає законної сили з дати його підписання Сторонами та діє до 31.12.2023 включно.

В підтвердження надання послуг замовнику, адвокатом надано акт приймання-передачі робіт (надання послуг) №290722/1/Акт від 29.07.2022. на суму 18 000,00 грн.

Відповідно до п. 4 ч.1 ст.1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Згідно із ч. 3 ст. 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" при встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Статтею 126 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Відповідно до ч. 8 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

В обґрунтування понесення витрат на оплату послуг адвоката позивачем подано: договір про надання правових (юридичних) послуг № 200522/1 від 20.05.2022, замовлення № 1 від 20.05.2022 на надання правових (юридичних) послуг, акт приймання-передачі робіт (надання послуг) №290722/1/Акт від 29.07.2022, рахунок на оплату № 2005/2022 від 20.05.2022 наданих послуг на суму 18 000,00 грн.

Згідно із ч. 4, 5, 6 ст. 126 Господарського процесуального кодексу України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Відповідно ст. 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.

Згідно з ч. 1-6 ст. 126 ГПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Практична реалізація згаданого принципу в частині відшкодування витрат на професійну правничу допомогу відбувається в такі етапи:

1) попереднє визначення суми судових витрат на професійну правничу допомогу (ст. 124 ГПК України);

2) визначення розміру судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу між сторонами (ст. 126 ГПК України):

- подання (1) заяви (клопотання) про відшкодування судових витрат на професійну правничу допомогу разом з (2) детальним описом робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, і здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги, та (3) доказами, що підтверджують здійснення робіт (наданих послуг) і розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи; - зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу.

3) розподіл судових витрат (ст. 129 ГПК України).

Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

До того ж, розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг): часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт: ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням (запереченням) іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

При цьому аналіз наведених норм ч. 4 ст. 126 ГПК України, а також ст. 129 ГПК України дає підстави для висновку, що у вирішенні питання про розподіл судових витрат суд має враховувати:

- складність справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг):

- час, витрачений адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

- обсяг наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

- пов`язаність цих витрат із розглядом справи;

- обґрунтованість витрат та їх пропорційність предмету спору;

- ціну позову, значення справи для сторін;

- вплив результату її вирішення на репутацію сторін, публічний інтерес справи;

- поведінку сторони під час розгляду справи (зловживання стороною чи її представником процесуальними правами тощо);

- дії сторони щодо досудового врегулювання справи та врегулювання спору мирним шляхом.

У застосуванні критерію співмірності витрат на оплату послуг адвоката суд користується досить широким розсудом, який, тим не менш, повинен ґрунтуватися на критеріях, визначених у ч. 4 ст. 126 ГПК України. Ці критерії суд застосовує за наявності наданих стороною доказів та обґрунтування невідповідності заявлених витрат цим критеріям.

За змістом статті 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (стаття 30 Закону № 5076-УІ).

Розмір гонорару визначається за погодженням адвоката з клієнтом. Адвокат має право у розумних межах визначати розмір гонорару, виходячи із власних міркувань. При встановленні розміру гонорару можуть враховуватися складність справи, кваліфікація, досвід і завантаженість адвоката та інші обставини.

Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ), присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, застосовує аналогічний підхід та вказує, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, якщо вони були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим.

За приписами ч. 3 ст. 126 Господарського процесуального кодексу України для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Відповідно до ч. 8 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (частина п`ята статті 126 ГПК України).

При цьому, обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. Наведений висновок викладений у додатковій постанові Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі № 755/9215/15-ц.

Відповідно до частини п`ятої статті 129 Господарського процесуального кодексу України, вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд враховує:

1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи;

2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес;

3) поведінку сторони під час розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо;

4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

Разом з тим, вирішуючи питання стягнення витрат на професійну правничу допомогу, суд зобов`язаний оцінити рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично та чи була їх сума обґрунтованою.

Право на справедливий суд, передбачене ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та положення ст. 4 ГПК України стосовно рівності сторін є гарантією захисту прав, у даному випадку відповідача, від покладення на нього обов`язку відшкодування необґрунтованої вартості послуг адвоката внаслідок різних причин, зокрема, помилки позивача в оцінці вартості таких послуг, отримання і оплата позивачем послуг, що не були необхідні для розгляду даної справи або ж навіть навмисного завищення позивачем та адвокатом вартості таких послуг з метою отримання неправомірної вигоди за рахунок відповідача.

Відповідно до правової позиції, викладеної зокрема у постанові КГС ВС від 08 квітня 2020 року у справі № 922/2685/19, загальне правило розподілу судових витрат визначене в частині 4 статті 129 ГПК України. Разом із тим, у частині 5 наведеної норми цього Кодексу визначено критерії, керуючись якими суд (за клопотанням сторони або з власної ініціативи) може відступити від загального правила при вирішенні питання про розподіл витрат на правову допомогу та не розподіляти такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення, а натомість покласти їх на сторону, на користь якої ухвалено рішення (п. 22). Під час вирішення питання про розподіл судових витрат господарський суд за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на адвоката або з власної ініціативи, керуючись критеріями, що визначені частинами 5-7, 9 статті 129 ГПК України, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу (п.27.2.)

Таким чином, суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи, зокрема, на складність справи, витрачений адвокатом час.

Велика Палата Верховного Суду вже вказувала на те, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (пункт 21 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц). Аналогічний висновок викладено у постанові Верховного Суду від 02 липня 2020 року в справі № 362/3912/18 (провадження № 61-15005св19).

Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Зокрема, згідно з практикою Європейського суду з прав людини заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі "East/West Alliance Limited" проти України"). У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Лавентс проти Латвії" зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

У застосуванні критерію співмірності витрат на оплату послуг адвоката суд користується досить широким розсудом, який тим не менш, повинен ґрунтуватися на більш чітких критеріях, визначених у частині 4 статті 126 ГПК України. Ці критерії суд застосовує за наявності наданих стороною, яка вказує на неспівмірність витрат, доказів та обґрунтування невідповідності цим критеріям заявлених витрат.

Аналогічний висновок викладений у постанові Верховного Суду від 21.05.2019 у справі № 903/390/18.

Так, у визначенні розумно необхідного розміру сум, які підлягають сплаті за послуги адвоката, можуть братися до уваги, зокрема, але не виключно: встановлені нормативно-правовими актами норми видатків на службові відрядження (якщо їх установлено); вартість економних транспортних послуг; час, який міг би витратити на підготовку матеріалів кваліфікований фахівець; вартість оплати відповідних послуг адвокатів, яка склалася в країні або в регіоні; наявні відомості органів статистики або інших органів про ціни на ринку юридичних послуг; тривалість розгляду і складність справи тощо.

Оцінюючи обсяг наданих адвокатом послуг та їх вартість, з урахуванням законодавчих критеріїв визначення, суд дійшов висновку про неприйнятність заявленої до стягнення суми, з огляду на таке.

З аналізу судової практики Верховного Суду (постанови Касаційного господарського суду Верховного Суду від 24.01.2019р. у справі №910/15944/17, від 19.02.2019 у справі №917/1071/18), вбачається, що в разі, якщо суд при вирішенні клопотання про зменшення розміру судових витрат на професійну правничу допомогу (заперечень щодо розміру стягнення витрат на професійну правничу допомогу), визначить, що заявлені витрати є неспівмірними зі складністю справи, наданим адвокатом обсягом послуг, затраченим ним часом на надання таких послуг, зазначені витрати не відповідають критерію реальності таких витрат, розумності їх розміру, а також що їх стягнення становить надмірний тягар для іншої сторони, що суперечить принципу розподілу таких витрат, суд має дійти висновку про зменшення заявлених до стягнення з іншої сторони судових витрат на професійну правничу допомогу.

У рішенні (щодо справедливої сатисфакції) від 19 жовтня 2000 року у справі «Іатрідіс проти Греції» (Iatridis v. Greece, заява № 31107/96) ЄСПЛ вирішував питання обов`язковості для цього суду угоди, укладеної заявником зі своїм адвокатом стосовно плати за надані послуги, що співставна з «гонораром успіху». ЄСПЛ указав, що йдеться про договір, відповідно до якого клієнт погоджується сплатити адвокату як гонорар відповідний відсоток суми, якщо така буде присуджена клієнту судом. Такі угоди, якщо вони є юридично дійсними, можуть підтверджувати, що у заявника дійсно виник обов`язок заплатити відповідну суму гонорару своєму адвокатові. Однак, угоди такого роду, зважаючи на зобов`язання, що виникли лише між адвокатом і клієнтом, не можуть зобов`язувати суд, який має оцінювати судові та інші витрати не лише через те, що вони дійсно понесені, але й ураховуючи також те, чи були вони розумними (§ 55).

З урахуванням наведеного вище не є обов`язковими для суду зобов`язання, які склалися між адвокатом та клієнтом, зокрема у випадку укладення ними договору, що передбачає сплату адвокату «гонорару успіху», у контексті вирішення питання про розподіл судових витрат. Вирішуючи останнє, суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, ураховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так і оцінювати їх необхідність. (Постанова Великої Палати Верховного Суду від 12.05.2020 у справі № 904/4507/18.

Так, позивачем надано замовлення № 1 на надання правових (юридичних) послуг від 20.05.2022, в якому зазначено, що адвоктом надані наступні послуги клієнту:

- врегулювання у судовому порядку спору між Замовником та AT «НІКОПОЛЬСЬКИЙ ЗАВОД ФЕРОСПЛАВІВ» щодо стягнення суми заборгованості за Договором поставки № 2103910 від 03.08.2021,

-правовий аналіз документів. Підготовка позовної заяви. Супроводження розгляду позовної заяви у суді першої інстанції.

В замовленні також зазначено, що детальний опис вартості послуг складає: правовий аналіз документів. Підготовка позовної заяви та її подання. Супроводження розгляду позовні заяви у суді першої інстанції із складанням будь-яких необхідних процесуальних документів, передбачених нормами ГПКУ.

Вартість правових послуг, що надаються замовнику є фіксованою та складає 18 000,00 грн.

Загальна вартість послуг, вказаних в п. 1.1.-1.2. замовлення №1, сплачується замовником виконавцю шляхом 100% оплати у безготівковій формі на рахунок виконавця протягом 30 днів з дня прийняття рішення судом першої інстанції (п. 2.3. договору).

Також позивач надав акт приймання-передачі робіт (надання послуг) №290722/1/Акт від 29.07.2022 на суму 18 000,00 грн, підписаний сторонами та скріплений печатками

Проаналізувавши наданий розрахунок суми витрат позивача, а також подані ним документи, суд вважає, що відображена у цих доказах інформація щодо характеру та обсягу виконаної адвокатом роботи (наданих послуг) не відповідає критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності) та розумності їхнього розміру у розумінні приписів частини п`ятої статті 129 Господарського процесуального кодексу України.

Судом здійснено детальний та ретельний аналіз кожної складової наданих адвокатом послуг, що наведений в замовленні № 1 на надання правових (юридичних) послуг від 20.05.2022 та встановлено, що обсяг наданих адвокатом послуг підтверджується наявними в матеріалах справи доказами (заявами по суті справи, іншими процесуальними діями, участю у судових засіданнях).

Водночас, суд вважає, що вартість послуг адвоката є завищеною, не відповідає принципу співмірності та розумності, є неспіврозмірною з часом, витраченим на їх надання.

Враховуючи викладене, оцінивши витрати відповідача з урахуванням всіх аспектів і складності цієї справи, а також час, який міг би витратити адвокат на вивчення матеріалів по справі та підготовку документів як кваліфікований фахівець, сукупний час, витрачений на опрацювання спірних правовідносин, враховуючи заперечення позивача, дійшов висновку про зменшення витрат на правову допомогу.

Так, зважаючи на заперечення відповідача, а також на те, що позовна заява не є складною та такою, що потребує великих зусиль та часу, практика по справах цієї категорії є сталою, до стягнення заявлена суму за однією видатковою накладною, стягується лише суму основного боргу, яка не потребує навіть розрахунку, суд частково задовольняє заяву позивача зі стягненням з відповідача 3 000,00 грн. витрат на правничу допомогу.

15 000,00 грн. витрат на правничу допомогу покладаються на позивача.

Керуючись статтями 238, 244 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробничо торгівельна компанія "Спецукрзапчастина про вирішення питання щодо розподілу судових витрат на правову допомогу задовольнити частково.

Стягнути з Акціонерного товариства "Нікопольський завод феросплавів" (53200, Дніпропетровська область, м. Нікополь, вул. Електрометалургів, 310; код ЄДРПОУ 33300720) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробничо торгівельна компанія "Спецукрзапчастина" (49038, м. Дніпро, вул. князя Ярослава Мудрого, 68; код ЄДРПОУ 42879601) 3 000,00 грн. - витрат на професійну правничу допомогу, про що видати наказ.

Видати наказ після набрання додатковим рішенням законної сили.

В частині стягнення з Акціонерного товариства "Нікопольський завод феросплавів" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробничо торгівельна компанія "Спецукрзапчастина"витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 12 000,00 грн. -відмовити.

Додаткове рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги додаткове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду (частини 1, 2 статті 241 Господарського процесуального кодексу України).

Додаткове рішення може бути оскаржено до Центрального апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення (частина 1 статті 256 Господарського процесуального кодексу України).

Повний текст додаткового рішення складено та підписано 22.08.2022.

Суддя Н.Г. Назаренко