Рішення

від 02.08.2022 по справі 445/180/22

ЗОЛОЧІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 445/180/22

провадження № 2/445/349/22

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 серпня 2022 року Золочівський районний суд Львівської області в складі:

головуючого судді Сивака В. М.

секретаря судового засідання Захарчук Н.Я.

з участю позивача ОСОБА_1

представника відповідача ОСОБА_2 ,

представника третьої особи Бурика В.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Золочеві Львівської області в порядку спрощеного позовного провадження за позовом ОСОБА_1 до Новоселищного закладу загальної середньої освіти І-ІІ ступенів Золочівської міської ради Золочівського району Львівської області, третя особа, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору, - Відділ з питань освіти, молоді і спорту Золочівської міської ради про визнання незаконним та скасування наказу про відсторонення від роботи, стягнення коштів за час вимушеного прогулу, -

в с т а н о в и в:

ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Новоселищного закладу загальної середньої освіти І-ІІ ступенів Золочівської міської ради Золочівського району Львівської області, в якому просила визнати незаконним та скасувати наказ про відсторонення від роботи та стягнути кошти за час вимушеного прогулу. В обгрунтування позову вказала, що оскаржуваним наказом директора школи від 08.11.2021 року №28-к/тр її відсторонено від роботи з 08.11.2021 року на час відсутності щеплення проти COVID-19 без збереження заробітної плати. Підставою для її відсторонення від роботи стало повідомлення про обов`язкове профілактичне щеплення від COVID-19 від 04.11.2021 року №100, згідно якого вона повинна надати документ, який підтверджує таке щеплення, або довідку про абсолютні протипоказання, відповідно до переліку медичних протипоказань та застережень до проведення профілактичних щеплень, в іншому випадку з 08.11.2021 року вона буде відсторонена від роботи без збереження заробітної плати. З оскаржуваним наказом вона не згідна, оскільки вищезазначене повідомлення про обов`язкове профілактичне щеплення вона отримала 09.11.2021 року разом із оскаржуваним наказом. Вказує, що її відсторонення пов`язане з необхідністю проведення профілактичного щеплення проти COVID-19, попри те, що таке відсторонення можливе лише коли особа відмовляється або ухиляється від проведення обов`язкових профілактичних щеплень проти COVID-19. При цьому, факт її відмови або ухилення від проведення профілактичного щеплення незафіксований, оскільки вона не відмовлялася та не ухилялася від проведення профілактичного щеплення. Окрім того, зазначила, що вимога відповідача надати відомості, що стосуються наявності профілактичного щеплення від COVID-19 або довідки про абсолютні профілактичні щеплення є грубим порушенням її прав на конфіденційність та повагу до її приватного життя. У зв`язку з тим, що її відсторонення від роботи без збереження заробітної плати є незаконним, просить стягнути середньомісячний заробіток за час вимушеного прогулу, а також 3500,00 грн. моральної шкоди. В обгрунтування стягнення моральної шкоди вказала, що оскаржуваним наказом порушено її трудові права, внаслідок чого вона зазнала втрату нормальних життєвих зв`язків через відсутність засобів до існування, що вимагало у неї додаткових зусиль для організації свого життя.

Представником відповідача подано відзив на позовну заяву, в якому вона заперечила проти задоволення позовних вимог. Вказала, що ріщення про відсторонення позивача від роботи без збереження заробітної плати відповідає нормам чинного законодавства і підстав для його скасування немає. Зокрема, вказала, що згідно з наказом Міністерства охорони здоров`я України від 04 жовтня 2021 № 2153, обов`язковим профілактичним щепленням проти гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, на період дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, підлягають працівники закладів вищої, післядипломної, фахової передвищої, професійної (професійно-технічної), загальної середньої, у тому числі спеціальних, дошкільної, позашкільної освіти, закладів спеціалізованої освіти та наукових установ незалежно від типу та форми власності в разі відсутності абсолютних протипоказань до проведення профілактичних щеплень. Даний наказ набрав чинності 08.11.2021 року. На керівників підприємств, установ, організацій покладено обов`язок контролю за провденням профілактичних щеплень проти COVID-19 працівниками, для яких бов`язковість щеплень передбачена Переліком 2153, відсторонення від роботи тих працівників, для яких передбачена обов`язковість такого щеплення та які відмовилися або ухиляються від проведення таких обов`язкових профілактичних щеплень, крім тих, які мають абсолютні протипоказання відповідно до переліку медичних протипоказань та застережень до проведення профілактичних щеплень. Враховуючи те, що позивача було повідомлено про необхідність надання документу про обов`язкове профілактичне щеплення проти COVID-19 або медичного висновку про абсолютні протипоказання до вакцинації проти COVID-19. Попереджено про наслідки ненадання одного із зазначених документів. Однак, незважаючи на таке повідомлення, позивач станом на 08.11.2021 року не надала жодного із вказаних документів, тому у відповідності до ст.46 КЗпП України, ст. 12 ЗУ "Про захист населення від інфекційних хвороб" від 06.04.2000 року, її відсторонено від роботи без збережнення заробітної плати.

У письмових поясненнях представник позивача заперечив проти відзиву на позовну заяву. Зокрема, зазначив, що представником відповідача так і необгрунтовано законність винесеного ним наказу про відсторонення позивача від роботи, оскільки не доведено, що відмова або ухилення позивача від щеплення мала місце. Вказує, що фактично підставою для відсторонення від роботи позивача стала відсутність документу про щеплення або довідки про абсолютні протипоказання. А відсутність такого документу представник позивача пояснює тим, що роботодавець не направляв позивача для проведення медичного огляду, який передує проведенню щеплення від COVID-19, в процесі якого працівник, у разі відсутності у нього протипоказань або вакцинується або письмово відмовляється від вакцинації. Саме така відмова, належним чином зафіксована лікарем, який проводив медичний огляд, вважається необгрунтованою і може бути підставою для відсторонення працівника від роботи.

Позивач в судовому засіданні позовні вимоги підтримала з підстав викладених в позові, просила позов задовольнити, не заперечила проти розгляду справи у відсутності її представника.

В судовому засіданні представник відповідача та третьої особи проти задоволення позову заперечили з підстав вказаних у відзиві на позовну заяву.

Заслухавши пояснення позивача, представника відповідача та третьої особи, дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до наступних висновків.

Згідно із ст. ст. 12, 13 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін, при цьому суд розглядає цивільні справи не інакше як в межах заявлених вимог і на підставі наданих учасниками справи доказів.

Статтею 4 ЦПК України передбачено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутись до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

З копії трудової книжки серії НОМЕР_1 , судом встановлено, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на підставі наказу № 1680 від 19.08.1993 року переведена з посади вихователя групи продовженого дня на посаду вчителя математики з повним тижневим навантаженням Новоселищної загальноосвітньої школи І-ІІ ступенів Золочівської міської ради Золочівського району Львівської області.

Згідно повідомлення №08-07/100 від 04.11.2021 року директора ЗЗСО, позивача ОСОБА_1 повідомлено про обов`язкове для працівників закладу профілактичне щеплення проти Covid - 19, що з 08.11.2021 року, на період дії карантину, встановленого КМ України. Згідно наказу МОЗ № 2153 від 04.10.2021 «Про затвердження Переліку професій, виробництв та організацій, працівники яких підлягають обов`язковим профілактичним щепленням» та п. 41-6 Постанови КМУ від 09.12.2020 № 1236, до 05.11.2021 слід надати документ, який підтверджуватиме наявність профілактичного щеплення проти Covid-19, наприклад: документ, який підтверджує отримання повного курсу вакцинації або одну дозу дозволеної вакцини від Covid-19; міжнародний внутрішній сертифікат або іноземний сертифікат, що підтверджує вакцинацію від Covid-19 однією дозою дводобової вакцини (жовтий сертифікат) або однією дозою однодозової вакцини чи двома дозами дводобової вакцини (зелений сертифікат), які включені ВООЗ до переліку дозволених для використання в надзвичайних ситуаціях. Також, можна надати довідку про абсолютні протипоказання відповідно до Переліку медичних протипоказань та застережень до проведення профілактичних щеплень, затвердженого наказом МОЗ від 16.09.2011 №595. Вказаним повідомленням позивача повідомлено, що якщо до 05.11.2021 вона не надасть одного із зазначених документів, 08.11.2021 її відсторонять від роботи без збереження заробітної плати на підставі ст. 46 КЗпП України та ст. 12 Закону України «Про захист населення від інфекційних хвороб".

Наказом Новоселищної загальноосвітньої школи І-ІІ ступенів Золочівської міської ради Золочівського району Львівської області №28-к/тр від 08.11.2021, керуючись статтею 46 КЗпП України, частиною 2 статті 12 ЗУ «Про захист населення від інфекційних хвороб», наказом МОЗ «Про затвердження Переліку професій, виробництв та організацій, працівники яких підлягають обов`язковим профілактичним щепленням» від 04.10.2021 №2153, пунктом 41-6 Постанови КМ України від 09.12.2020 №1236, ОСОБА_1 , вчителя математики Новоселищного ЗЗСО І-ІІ ступенів відсторонено від роботи без збереження заробітної плати з 08.11.2021 на час відсутності щеплення проти Covid-19. Підстава - повідомлення ОСОБА_1 про обов`язкове профілактичне щеплення проти Covid-19 від 04.11.2021 №100.

З копії акту № 8 від 08.11.2021 року, складеного директором ОСОБА_3 , Головою ПК Лукашук М., вчителями ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , судом встановлено, що вчительці математики ОСОБА_1 дирекцією школи було запропоновано надати документ про обов`язкове профілактичне щеплення проти Covid - 19 або медичний висновок про абсолютні протипоказання до вакцинації проти Covid - 19, згідно листа - повідомлення від 04.11.2021 року №41. ОСОБА_1 відмовилася від щеплення. Окрім того, згідно даного акту ОСОБА_1 поінформували про правові наслідки відмови або ухилення від обов`язкового проведення профілактичного щеплення проти Covid - 19 та відсторонення від роботи без збереження заробітної плати, на підставі ст. 46 КЗпП та ст. 12 ЗУ «Про захист населення від інфекційних хвороб». Також, ОСОБА_1 повідомлено, що період відсторонення від роботи без збереження заробіної плати не увійде до страхового стажу для призначення пенсії та оплати тимчасової непрацездатності, оскільки за цей період роботодавець не сплачуватиме за такого працівника страховий внесок, а також не увійде до стажу, що дає право на щорічну відпустку. ОСОБА_1 поінформована про необхідність ознайомитись з наказом про відсторонення під підпис 08.11.2021 та строк відсторонення- допоки вона не надасть документ про щеплення проти Covid - 19 або довідку про абсолютні протипоказання до профілактичних щеплень проти Covid - 19 та роботодавець наказом допустить її до роботи. ОСОБА_1 вручено наказ про відсторонення від роботи, однак вона відмовилася його підписати.

Згідно з довідкою про доходи, ОСОБА_1 дійсно працює вчителем Новоселищного ЗЗСО І-ІІ ступенів. Форма працевлаштування - основне місце роботи. Загальна сума доходу за період з 01.09.2021 по 31.07.2022 року становить 84480,44 грн.

Також судом встановлено, що у відповідності до наказу Новоселищної загальноосвітньоїшколи І-ІІступенів Золочівськоїміської радиЗолочівського районуЛьвівської області№3-к від 25.02.2022, у зв`язку з зупиненням дії наказу Міністерства охорони здоров`я 04.10.2021 №2153 «Про затвердження Переліку професій, виробництв та організацій, працівники яких підлягають обов`язковим щепленням», ОСОБА_1 вчителя математики допущено до роботи з 25.02.2022.

Статтею 43 Конституції України визначено, що кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується. Держава створює умови для повного здійснення громадянами права на працю, гарантує рівні можливості у виборі професії та роду трудової діяльності, реалізовує програми професійно-технічного навчання, підготовки і перепідготовки кадрів відповідно до суспільних потреб. Кожен має право на належні, безпечні і здорові умови праці, на заробітну плату, не нижчу від визначеної законом.

Відповідно до статті 1, 6, 10 ЗУ "Основи законодавства України про охорону здоров`я", законодавство України про охорону здоров`я базується на Конституції України і складається з цих Основ та інших прийнятих відповідно до них актів законодавства, що регулюють суспільні відносини у сфері охорони здоров`я. Кожний громадянин України має право на охорону здоров`я, що передбачає: безпечні і здорові умови праці, навчання, побуту та відпочинку. Громадяни України зобов`язані: піклуватись про своє здоров`я та здоров`я дітей, не шкодити здоров`ю інших громадян; у передбачених законодавством випадках проходити профілактичні медичні огляди і робити щеплення.

За змістом статті 5 ЗУ "Основи законодавства України про охорону здоров`я" державні, громадські або інші органи, підприємства, установи, організації, посадові особи та громадяни зобов`язані забезпечити пріоритетність охорони здоров`я у власній діяльності, не завдавати шкоди здоров`ю населення і окремих осіб, у межах своєї компетенції надавати допомогу хворим, особам з інвалідністю та потерпілим від нещасних випадків, сприяти працівникам органів і закладів охорони здоров`я в їх діяльності, а також виконувати інші обов`язки, передбачені законодавством про охорону здоров`я.

Положеннями ч. 2, 3 ст. 12 Закону України "Про захист населення від інфекційних хвороб" передбачено, що працівники окремих професій, виробництв та організацій, діяльність яких може призвести до зараження цих працівників та (або) поширення ними інфекційних хвороб, підлягають обов`язковим профілактичним щепленням також проти інших відповідних інфекційних хвороб. У разі відмови або ухилення від обов`язкових профілактичних щеплень у порядку, встановленому законом, ці працівники відсторонюються від виконання зазначених видів робіт. Перелік професій, виробництв та організацій, працівники яких підлягають обов`язковим профілактичним щепленням проти інших відповідних інфекційних хвороб, встановлюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони здоров`я. У разі загрози виникнення особливо небезпечної інфекційної хвороби або масового поширення небезпечної інфекційної хвороби на відповідних територіях та об`єктах можуть проводитися обов`язкові профілактичні щеплення проти цієї інфекційної хвороби за епідемічними показаннями.

Із змісту вказаного вище положення закону вбачається, що перелік хвороб, передбачених частиною 1 цієї статті, проти яких профілактичні щеплення є обов`язковими, не є вичерпним.

За Переліком професій, виробництв та організацій, працівники яких підлягають обов`язковим профілактичним щепленням, затвердженим наказом Міністерства охорони здоров`я від 4 жовтня 2021 р. № 2153 обов`язковим профілактичним щепленням проти гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, на період дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, підлягають працівники: 1) центральних органів виконавчої влади та їх територіальних органів; 2) місцевих державних адміністрацій та їх структурних підрозділів; 3) закладів вищої, післядипломної, фахової передвищої, професійної (професійно-технічної), загальної середньої, у тому числі спеціальних, дошкільної, позашкільної освіти, закладів спеціалізованої освіти та наукових установ незалежно від типу та форми власності.

Верховний Суд в постанові від 17 квітня 2019 року у справі № 682/1692/17 дійшов висновку, що вимога про обов`язкову вакцинацію населення проти особливо небезпечних хвороб з огляду на потребу охорони громадського здоров`я, а також здоров`я заінтересованих осіб є виправданою. Принцип важливості суспільних інтересів переважає над особистими правами особи, однак лише тоді, коли таке втручання має об`єктивні підстави, та є виправданим.

Відповідно до приписів частини 1статті 46 КЗпП України, відсторонення працівників від роботи власником або уповноваженим ним органом допускається у разі: появи на роботі в нетверезому стані, у стані наркотичного або токсичного сп`яніння; відмови або ухилення від обов`язкових медичних оглядів, навчання, інструктажу і перевірки знань з охорони праці та протипожежної охорони; в інших випадках, передбачених законодавством.

Перелік підстав для відсторонення не є вичерпним, оскільки законодавець у цій нормі вжив сполучення «в інших випадках, передбачених законодавством», що означає можливість визначення таких підстав і у інших нормативно-правових актах, таких, зокрема як ЗУ "Про захист населення від інфекційних хвороб".

На керівників державних органів (державної служби), підприємств, установ та організацій п. 41-6 Постанови КМ України від 09.12.2020 покладено обов`язок забезпечити: контроль за проведенням обов`язкових профілактичних щеплень проти COVID-19 працівниками та державними службовцями, обов`язковість профілактичних щеплень яких передбачена переліком професій, виробництв та організацій, працівники яких підлягають обов`язковим профілактичним щепленням, затвердженим наказом Міністерства охорони здоров`я від 4 жовтня 2021 р. № 2153 (далі - перелік); відсторонення від роботи (виконання робіт) працівників та державних службовців, обов`язковість профілактичних щеплень проти COVID-19 яких визначена переліком та які відмовляються або ухиляються від проведення таких обов`язкових профілактичних щеплень проти COVID-19 відповідно до статті 46 Кодексу законів про працю України, частини другої статті 12 Закону України Про захист населення від інфекційних хвороб та частини третьої статті 5 Закону України Про державну службу, крім тих, які мають абсолютні протипоказання до проведення таких профілактичних щеплень проти COVID-19 та надали медичний висновок про наявність протипоказань до вакцинації проти COVID-19, виданий закладом охорони здоров`я; взяття до відома, що: на час такого відсторонення оплата праці працівників та державних службовців здійснюється з урахуванням частини першої статті 94 Кодексу законів про працю України, частини першої статті 1 Закону України Про оплату праці та частини третьої статті 5 Закону України Про державну службу; відсторонення працівників та державних службовців здійснюється шляхом видання наказу або розпорядження керівника державного органу (державної служби) або підприємства, установи, організації з обов`язковим доведенням його до відома особам, які відсторонюються; строк відсторонення встановлюється до усунення причин, що його зумовили.

Доводи позивача про те, що наказ директора школи є незаконним, оскільки, такий міг бути винесений лише за умови її відмови або ухилення від проходження профілактичного щеплення проти COVID-19, спростовуються актом №8 від 08.11.2021 року, складеним директором та працівниками школи, про те, що позивач була повідомлена про обов`язковість щеплення та надання або відповідного документу, встановленого зразка про проведення щеплення проти COVID- 19, який би підтверджував вакцинацію або висновку за встановленою формою про абсолютні протипоказання проти такого щеплення, а також про наслідки ненадання жодного із вказаних документів.

Відтак, не надання жодного із вказаних вище документів роботодавця, свідчить не про що інше, як про ухилення від проведення обов`язкового щеплення, оскільки професія позивача належить до тих професій, працівники яких підлягають обов`язковому щепленню і обов`язок вакцинації та проходження медичного огляду, з метою встановлення відсутності або наявності протипоказань, покладено саме на позивача.

Про обов`язковість вакцинації працівників школи до 08.11.2021 року також було доведено до відома на засіданні наради при директорові, що підтверджується протоколом засідання №3 від 26.10.2021 року.

Щодо доводів позивача про те, що вимога надати документ про щеплення або довідку про абсолютні протипоказання проти щеплення від COVID- 19 є порушенням її прав на конфіденційність та повагу до її приватного життя, суд зазначає, що обов`язковість щеплень є в певній мірі втручанням у право на повагу до приватного життя, яке гарантовано статтею 8 Конвенції з прав людини та основоположних свобод. Проте, такі втручання цілком припустимі. Зокрема, для визначення законності таких втручань Європейський суд з прав людини (надалі - ЄСПЛ) вказує на те, що «аби визначити, що це втручання потягнуло за собою порушення ст. 8 Конвенції, суд повинен (має) обґрунтувати доцільність та виправданість таких дій відповідно до другого абзацу цієї статті, тобто встановити, чи є втручання виправданим «відповідно до закону» і чи має воно на меті законні цілі, і чи були вони «виправданими в демократичному суспільстві».

Досліджуючи питання наявності закону ЄСПЛ в ухваленому 08.04.2021 рішенні у справі «Вавржичка та інші проти Чеської Республіки» (заява № 47621/13) зазначає: «Суд повторює, що оспорюване втручання мало би опиратися на певну законодавчу базу внутрішнього законодавства, причому ці закони повинні бути як адекватно доступними, так і сформульованими з достатньою точністю, аби дозволити тим, до кого вони застосовуються, регулювати свою поведінку і, при необхідності, з відповідними порадами передбачити до ступеня, який є розумним заданих обставин, наслідки, які можуть спричинити за собою дані дії (див., наприклад, Дубська і Крейзова проти Чеської Республіки [GC], №№28859/11і 28473/12, § 167, 15 листопада 2016р. з додатковим посиланням).»

ЄСПЛ встановив, що втручання у приватне життя у вигляді обов`язку зробити щеплення ґрунтується на законі, а тому у цьому немає порушень.

В Україні таким законом є Закон України «Про захист населення від інфекційних хвороб».

Окрім того, суд зауважує, що документ про вакцинацію або протипоказання проти щеплення не містить інформації про діагноз та методи лікування, а лише стверджує факт проведення щеплення чи протипоказання до нього, не порушує конфіденційності приватного життя позивача.

Можливість продовження роботи на посаді вчителя лише за умови проходження вакцинації від COVID-19 не може вважатися дискримінацією по відношенню до працівників за критерієм наявності або відсутності вакцинації, як вважає позивач. Вимога проходження вакцинації фактично є лише однією з вимог для зайняття тієї чи іншої посади поряд з іншими вимогами, до яких також відносяться, в залежності від виду посади, наявність профільної освіти, стажу роботи, проходження медичного огляду, досягнення певного віку тощо.

Безпідставним є посилання позивача, що відсторонення її від роботи, за відсутності вакцинації, є порушенням її права на працю, а її застосування має бути виключно добровільним. Особа, яка займає посаду вчителя, постає перед вибором - вакцинуватися і продовжувати роботу або слідуючи своїм переконанням відмовитися від вакцинації, але в такому випадку бути відстороненою від посади, щоб не наражати на небезпеку учнів, своїх колег та й саму себе, оскільки посада вчителя передбачає велику кількість контактів.

Не заслуговують на увагу також посилання позивача на те, що за відсутності у роботодавця належним чином оформленого подання відповідних службових осіб державної санітарно-епідеміологічної служби, є неправомірним відсторонення ним від роботи працівника, який відмовляється або ухиляється від профілактичних щеплень, оскільки відповідно до ст. 7, 42 Закону України «Про забезпечення санітарного та епідеміологічного благополуччя населення» такі заходи застосовуються для припинення порушення санітарного законодавства.

Таким чином, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, оцінивши такі в їх сукупності, та проаналізувавши чинне на час виникнення спірних правовідносин законодавство, суд приходить до висновку, що роботодавець, в особі директора Новоселищної загальноосвітньоїшколи І-ІІступенів Золочівськоїміської радиЗолочівського районуЛьвівської області,з метою запобігання поширенню гострої респіраторної хвороби COVID-19, для забезпечення безпеки усіх учасників освітнього процесу, в тому числі і учнів, з урахуванням вимог статті 12 Закону України «Про захист населення від інфекційних хвороб», підпунктів 1-2 пункту 41-6 постанови КМ України від 09.12.2020 року №1236, якими на керівників покладено обов`язок забезпечити відсторонення від роботи працівників, обов`язковість профілактичних щеплень проти COVID-19 яких визначена переліком, правомірно прийняв рішення про відсторонення від роботи вчителя математики ОСОБА_1 , а відтак, оскаржуваний наказ, який прийнятий на виконання постанови Кабінету Міністрів України від 09.12.2020 року №1236, ЗУ "«Про захист населення від інфекційних хвороб», відповідає вимогам законодавства, чинного на момент виникнення спірних правовідносин.

В іншому випадку, відповідальність за невиконання вимог закону, яким керувався роботодавець при винесенні оскаржуваного наказу, покладена на нього, відповідно до ст. 44-3 КУпАП.

Враховуючи вищенаведене, суд приходить до висновку, що наказ про відсторонення позивача від роботи прийнятий у повній відповідності до законодавства і підстав для визнання його незаконним та скасування немає, а тому позовні вимоги задоволенню не підлягають.

Керуючись ст.12, 13, 81, 89, 137, 141, 247, 259, 263-265, 268, 352, 354 ЦПК України, -

у х в а л и в:

в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до Новоселищного закладу загальної середньої освіти І-ІІ ступенів Золочівської міської ради Золочівського району Львівської області, третя особа, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору,- Відділ з питань освіти, молоді і спорту Золочівської міської ради про визнання незаконним та скасування наказу про відсторонення від роботи, стягнення коштів за час вимушеного прогулу - відмовити.

Апеляційна скарга на рішення може бути подана протягом 30-ти днів з дня складання повного судового рішення безпосередньо до Львівського апеляційного суду.

Рішення набирає законної сили після закінчення 30-денного строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Суддя В. М. Сивак