Рішення

від 21.08.2022 по справі 477/1699/21

ЖОВТНЕВИЙ РАЙОННИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ЖОВТНЕВИЙ РАЙОННИЙ СУД

Миколаївської області

Справа №477/1699/21

Провадження №2/477/364/22

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 серпня 2022 року Жовтневий районний суд Миколаївської області в складі:

головуючого судді Козаченка Р.В.,

із секретарем судового засідання Боровик С.С.,

розглянувши цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Шевченківської сільської ради Миколаївського (Вітовського) району Миколаївської області

про встановлення юридичного факту

та визнання права власності на майно в порядку спадкування,

В С Т А Н О В И В:

В серпні 2021 року ОСОБА_1 звернулася до суду із позовом до Шевченківської сільської ради Вітовського району Миколаївської області, в якому просила визнати за нею в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_2 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 , право власності на майно: житловий будинок та земельну ділянку, площею 0,09 га, призначену для будівництва та обслуговування індивідуального житлового будинку, розташовані в АДРЕСА_1 ; житловий будинок, розташований в цьому ж селі по АДРЕСА_2 ; а також на земельну ділянку, площею 9,44 га, призначену для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розташовану в межах території Шевченківської сільської ради Вітовського району Миколаївської області.

На обґрунтування вимог вказувала, що нотаріальному оформленню цієї спадщини, на яку вона претендує як спадкоємець четвертої черги спадкування за законом, заважає відсутність оригіналів правовстановлюючих документів, а також необхідність підтвердження віднесення її до кола спадкоємців.

Посилаючись не те, що є спадкоємцем четвертої черги спадкування за законом після смерті ОСОБА_2 , оскільки проживала з ним однією сім`єю з 1997 року, тобто більше п`яти років до часу його смерті, і прийняла спадщину, проте не взмозі її оформити в нотаріальному порядку, хоча наданими довідками підтверджується належність спадкового нерухомого майна спадкодавцю, тому просила оформити в порядку спадкування право власності на будинки та ділянки.

Крім того, під час підготовчого судового засідання збільшила свої вимоги і спільно із вимогою про визнання права власності просила також встановити юридичний факт спільного проживання однією сім`єю зі спадкодавцем до часу відкриття спадщини не менше п`яти років.

Відповідач відзиву не подав, а своєю заявою позов визнав.

Ухвалою суду від 14 листопада 2021 року підготовче провадження в справі було завершено і справа призначена до судового розгляду.

В судове засіданні сторони не з`явилися, про його час та місце були повідомлені належним чином. Позивачка під час розгляду надала заяви з проханням розглядати справу без її участі і задовольнити позов.

Представник відповідача також подав суду заяву про визнання позовних вимог, в якій також зазначив про можливість розгляду справи без його участі.

Суд, вважаючи можливим здійснити розгляд справи без участі сторін, дослідивши матеріали та докази справи, в межах заявлених позовних вимог та на підставі наданих доказів, дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню виходячи з наступного.

ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ОСОБА_2 , який на час смерті проживав та був зареєстрований в АДРЕСА_1 .

Після його смерті відкрилася спадщина, в тому числі на нерухоме майно, зокрема:

1. Житловий будинок з господарськими та побутовими спорудами, розташований за адресою: АДРЕСА_1 , який належав йому згідно договору купівлі-продажу від 23 листопада 1992 року, укладеного із радгоспом ім. Маршала Жукова Жовтневого району Миколаївської області, зареєстрованого 05 лютого 1993 року в комунальному підприємстві «Миколаївське бюро технічної інвентаризації».

2. Земельну ділянку, площею 0,09 га, призначену для будівництва індивідуального житлового будинку та його обслуговування за адресою: АДРЕСА_1 , яка належала померлому на підставі державного акту серії МК № 02032, виданого 21 жовтня 1993 року Шевченківською сільською радою Жовтневого району (тепер територія Миколаївського району) Миколаївської області.

3. Житловий будинок з господарськими та побутовими спорудами, розташований за адресою: АДРЕСА_2 , який належав померлому на підставі договору купівлі-продажу від 02 лютого 2002 року, укладеного із ОСОБА_3 , зареєстрованого 21 лютого 2002 року в комунальному підприємстві «Миколаївське бюро технічної інвентаризації».

4. Земельну ділянку, площею 9,4425 га, кадастровий номер 4823384700:10:000:0032, призначену для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розташовану в межах території Шевченківської сільської ради Миколаївського району Миколаївської області, яка належала померлому на підставі державного акту серії ІІІ-МК № 042768, виданого 02 листопада 2000 року Шевченківською сільською радою Жовтневого району (тепер територія Миколаївського району) Миколаївської області.

Часом відкриття спадщини є день смерті особи.

На час смерті ОСОБА_2 діяли положення ЦК України 2003 року.

Цивільний кодекс України передбачає два види спадкування: за законом і за заповітом (ст. 1217 ЦК України).

Згідно зі ст. 1223 ЦК України право на спадкування мають особи, визначені у заповіті; у разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі неохоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261-1265 цього кодексу; право на спадкування виникає у день відкриття спадщини.

Заповітом є особисте розпорядження фізичної особи на випадок своєї смерті (ст. 1233 ЦК України).

Заповіту спадкодавця ОСОБА_2 судом не встановлено, тому спадкування після його смерті повинно здійснюватися за законом.

Цивільний кодекс України вирізняє п`ять черг спадкування за законом, які виписані у ст.ст. 1261-1265 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 1258 ЦК України спадкоємці за законом одержують право на спадкування почергово. Кожна наступна черга спадкоємців за законом одержує право на спадкування у разі відсутності спадкоємців попередньої черги, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини або відмови від її прийняття, крім випадків, встановлених статтею 1259 цього Кодексу.

Спадкоємців першої-третьої черг спадкування за законом, які б прийняли спадщину, судом не встановлено (ст.1261 ЦК України).

Відповідно дост.1264ЦК Україниу четвертучергу правона спадкуванняза закономмають особи,які проживализі спадкодавцемоднією сім`єюне меншяк п`ятьроків дочасу відкриттяспадщини.

Відповідно до довідки Шевченківської сільської ради Миколаївської області від 08 лютого 2021 року, яка міститься в спадковій справі, заведеній після смерті ОСОБА_2 приватним нотаріусом Миколаївського районного нотаріального округу Миколаївської області Сапегою О.П., на день відкриття спадщини з ним ніхто зареєстрований не був.

При цьому, в цій же спадковій справі міститься заява ОСОБА_4 , в якій він відмовився від спадщини після смерті свого брата

ОСОБА_4 (згідно ст. 1262 ЦК України рідні брати відносяться до спадкоємців другої черги спадкування за законом).

Положення ст.ст. 1268 - 1270 ЦК України вказують на те, що спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину шляхом подання відповідної заяви до нотаріальної контори за місцем її відкриття на протязі шести місяців із часу відкриття спадщини (час смерті спадкодавця) або шляхом проживання разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини.

Відповідно до ст. 1273 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом може відмовитися від прийняття спадщини протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу. Заява про відмову від прийняття спадщини подається до нотаріальної контори за місцем відкриття спадщини.

В тій же спадковій справі № 02-14, заведеній 18 лютого 2021 року після смерті ОСОБА_4 приватним нотаріусом Миколаївського районного нотаріального округу Миколаївської області Сапегою О.П., мається заява позивачки про прийняття спадщини, подана нотаріусу 18 лютого 2021 року, тобто в межах шести місяців, визначених законом для її подання.

Оскільки спадкоємців першої третьої черги спадкування за законом, які б прийняли спадщину судом не встановлено, а брат померлого, який є спадкоємцем другої черги спадкування за законом, відмовився від спадщини, то позивачка є єдиною спадкоємицею четвертої черги за законом, яка прийняла спадщину після смерті ОСОБА_4 .

Інших спадкоємців цієї ж черги після його смерті не встановлено.

Однак згідно усного роз`яснення приватного нотаріуса Сапеги О.П. оформити спадщину за законом позивачка не має можливості, оскільки не підтвердила свою належність до кола спадкоємців за законом, в тому числі й до четвертої черги.

За пунктами4.1,4.15,4.18,4.20глави 10розділу ІІПорядку вчиненнянотаріальних дійнотаріусами України,затвердженого наказомМіністерства ЮстиціїУкраїни №296/5від 22лютого 2012року привидачі свідоцтвапро правона спадщинунотаріус перевіряєнаявність спадкоємців, які прийняли спадщину, факт прийняття спадщини а також наявність правовстановлюючих документів, у разі їх відсутності, роз`яснює про вирішення такого питання в судовому порядку. Що і стало підставою для звернення позивача до суду із даним позовом.

Звернувшись до суду із цим позовом про визнання права власності на спадкове нерухоме майно позивачка просила встановити юридичний факт спільного проживання зі спадкодавцем в строк, визначений ст. 1264 ЦК України.

Згідно зі ст. 293 ЦПК України окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.

Суд розглядає в порядку окремого провадження справи і про встановлення фактів, що мають юридичне значення (п. 5 ч. 2 ст. 293 ЦПК України).

В ч. 1 ст. 315 цього ж Кодексу визначено які суд розглядає факти, що мають юридичне значення, проте цей перелік не є вичерпний, оскільки у судовому порядку можуть бути встановлені також інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення (ч. 2).

З положень ст. 316 ЦПК України вбачається, що справи про окреме провадження повинні розглядатися спільно в одному провадженні разом з позовними вимогами, які стосуються визнання права власності на майно. Тобто позивачкою правомірно завлено до суду прохання встановити факт родинних відносин разом з вимогою визнати за нею право власності на спадкове майно.

Згідно акту від 26 січня 2021 року складеного депутатом Шевченківської сільської ради Вітовського (тепер Миколаївського) району Миколаївської області за участю сусідів ОСОБА_5 та ОСОБА_6 , ОСОБА_1 (позивачка) проживала з покійним ОСОБА_2 в АДРЕСА_1 , з 1998 року однією сім`єю та вели спільне господарство.

Таким чином із цих даних вбачається, що позивачка та спадкодавець ОСОБА_4 проживали спільно однією сім`єю не менше п`яти років до смерті останнього.

Слід відмітити, що постановою Верховної Ради України № 1377-VIII від 19 травня 2016 року «Про перейменування окремих населених пунктів та районів» Жовтневий район Миколаївської області був перейменований на Вітовський, а відповідно до постанови Верховної Ради України «Про утворення та ліквідацію районів» від 17 липня 2020 року №807-ІХ у Миколаївській області було утворено Миколаївський район (з адміністративним центром у місті Миколаїв) до складу якого увійшла і Шевченківська сільська територіальна громада, а також ліквідовано у Миколаївській області старі районні територіальні утворення, зокрема й Вітовський район.

Крім того перешкодою в нотаріальному оформленні спадщини є відсутність оригіналів правовстановлюючих документів на спадкову нерухомість.

Положення ч. 1 ст. 15 та ст. 392 ЦК України вказують, що власник майна може пред`явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Оригінали правовстановлюючих документів на спадщину були втрачені за невідомих обставин.

Належність ОСОБА_4 спадкових будинків підтверджується технічними паспортами на них, складеними КП «Миколаївське МБТІ», а також довідками цього підприємства від 30 липня 2021 року та копіями договорів купівлі-продажу, інформація в яких співпадає з даними КП «Миколаївське МБТІ».

А належність земельних ділянок підтверджується як завіреними копіями державним актів серії МК № 02032, серії ІІІ-МК № 042768 та витягом з державного реєстру речових прав на нерухоме майно (а.с. 20).

Відповідно до статті 1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Згідно з ч. 5 ст. 1268 ЦК України незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини.

В результаті, дослідженими під час розгляду справи доказами підтверджено, що земельні ділянки та будинки належали законно належали на праві власності ОСОБА_4 і після його смерті повинні відійти спадкоємцям, які прийняли спадщину, тобто позивачці, як спадкоємиці четвертої черги спадкування за законом, з врахуванням встановленого судом факту належності її до цієї чергу спадкоємців та відмови від спадщини спадкоємця другої черги спадкування.

Враховуючи, що іншим способом, окрім судового порядку, вона не може захистити своє спадкове майнове право, тому відповідно до ст. 16 ЦК України воно підлягає захисту шляхом визнання за нею права власності на нерухомість в порядку спадкування за законом.

За викладеного, керуючись ст.ст. 258, 259, 263-265 ЦПК України,

У Х В А Л И В:

Позов задовольнити повністю.

Встановити юридичний факт проживання однією сім`єю ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 , не менше п`яти років до часу відкриття спадщини (його смерті).

Визнати за ОСОБА_1 в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_2 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 , право власності на наступне нерухоме майно:

-житловий будинок з господарськими та побутовими спорудами, розташований за адресою: АДРЕСА_1 ;

-земельну ділянку, площею 0,09 га, призначену для будівництва індивідуального житлового будинку та його обслуговування за адресою: АДРЕСА_1 , яка належала померлому на підставі державного акту серії МК № 02032, виданого 21 жовтня 1993 року Шевченківською сільською радою Жовтневого району (тепер територія Миколаївського району) Миколаївської області.

-житловий будинок з господарськими та побутовими спорудами, розташований за адресою: АДРЕСА_2 ;

-земельну ділянку, площею 9,4425 га, кадастровий номер 4823384700:10:000:0032, призначену для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розташовану в межах території Шевченківської сільської ради Миколаївського (Вітовського) району Миколаївської області, яка належала померлому на підставі державного акту серії ІІІ-МК № 042768, виданого 02 листопада 2000 року Шевченківською сільською радою Жовтневого району (тепер територія Миколаївського району) Миколаївської області.

Рішення може бути оскаржене до Миколаївського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги через Жовтневий районний суду протягом 30 днів з дня складання повного тексту рішення.

В судовому засіданні було проголошено вступну та резолютивну частину рішення, його повний текст складено на 22 серпня 2022 року.

Суддя Р.В. Козаченко