Рішення

від 09.08.2022 по справі 905/328/21

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

10.08.2022Справа № 905/328/21

Господарський суд міста Києва у складі: головуючого судді Князькова В.В. за участю секретаря судового засідання Музиченко В.О. розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом: Управління автомобільного транспорту Донецької облдержадміністрації

до відповідача: Акціонерного товариства "Страхова компанія "ЄВРОІНС Україна"

про стягнення 44042 грн

За участю представників сторін:

від позивача: не з`явився

від відповідача : не з`явився

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Управління автомобільного транспорту Донецької облдержадміністрації звернулося до Господарського суду Донецької області з позовною заявою до відповідача Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Євроінс Україна" про стягнення матеріальної шкоди в сумі 44042 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачем своїх зобов`язань як страховиком за договором обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів за полісом №АР/4507909 в частині сплати страхового відшкодування.

Ухвалою суду від 26.02.2021 позовну заяву залишено без руху, позивачу надано строк для усунення недоліків та зазначено про необхідність надати відомості щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових доказів, копії яких додано до заяви; розрахунок суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести в зв`язку із розглядом справи; підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав; копію постанови Волноваського районного суду Донецької області від 29.10.2020 у справі №221/6033/20 або письмові пояснення щодо неможливості її надання; докази часткового перерахування відповідачем на рахунок позивача страхового відшкодування; письмові пояснення щодо визначення предмету спору з урахуванням вимог статей 27, 29 ГПК України.

09.03.2021 до канцелярії суду від Управління автомобільного транспорту Донецької облдержадміністрації, м.Краматорськ, Донецька область на дійшли письмові пояснення з додатками, в тому числі уточнена позовна заява, відповідно до якої позивач просить суд стягнути на його користь з відповідача суму страхового відшкодування.

Ухвалою від 15.03.2021 матеріали позовної заяви (єдиний унікальний номер судової справи №905/328/21) Управління автомобільного транспорту Донецької облдержадміністрації, м.Краматорськ, Донецька область до відповідача Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Євроінс Україна", м.Київ про стягнення суми страхового відшкодування 44042 грн. передано за територіальною підсудністю до Господарського суду міста Києва.

Ухвалою від 05.04.2021 відкрито провадження по справі; постановлено розгляд справи здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження.

Відповідач у відзиві проти задоволення позовних вимог надав заперечення посилаючись на те, що представником Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Євроінс Україна" було проведено огляд колісного транспортного засобу позивача, а розмір страхового відшкодування було розраховано у відповідності до вимог чинного законодавства як вартість відновлювального ремонту автомобіля за вирахування коефіцієнту фізичного зносу та без урахування податку на додану вартість на запасні частини пошкодженого транспортного засобу. Розмір страхового відшкодування було визначено на підставі звіту №5871 від 29.09.2020 про оцінку вартості (розміру) збитків, заподіяних пошкодження транспортного засобу, складеного суб`єктом оціночної діяльності Рябчуком А.В.

У відповіді на відзив позивачем також наголошено, що відповідачем при визначенні розміру страхового відшкодування було враховано не всі необхідні ремонтні відновлювальні роботи та значно занижено вартість деталей. До того ж, позивачем вказано, що фактично звіт, який надано відповідачем, складено оцінювачем, який фактично огляду транспортного засобу не проводив, акту огляду не складав.

Ухвалою від 31.05.2021 постановлено розгляд справи здійснювати за правилами загального позовного провадження; запроновано сторонам надати письмові пояснення щодо доцільності призначення по справі судової експертизи з метою визначення вартості відновлювального ремонту транспортного засобу Volkswagen Amarok державний номер НОМЕР_1 , який було пошкоджено під час дорожньо-транспортної пригоди, яка сталась 17.08.2020.

08.06.2021 до суду надійшли пояснення представника позивача стосовно того, що призначення у справі судової експертизи не вбачається за можливе, оскільки на теперішній час автомобіль є відновленим.

Представник відповідача у судовому засіданні 16.06.2021 надав усні пояснення та зауважив на наявності підстав для призначення у справі судової експертизи.

Ухвалою від 16.06.2021 призначено у справі судову експертизу, проведення якої доручено Київському науково-дослідному експертно-криміналістичному центру МВС України.

29.07.2021 до Господарського суду міста Києва надійшло клопотання Київського науково-дослідного експертно-криміналістичного центру МВС України про надання доказів оплати судової експертизи, погодження строку проведення експертизи понад 2 місяці, надання згоди на проведення експертного дослідження без огляду предмету дослідження, надання повного переліку пошкоджень колісного транспортного засобу, які було завдано під час дорожньо-транспортної пригоди.

Ухвалою від 16.08.2021 судом було задоволено клопотання судового експерта.

15.09.2021 до Господарського суду міста Києва надійшло повідомлення №СЕ-19/111-21/33878-АВ від 10.09.2021 про неможливість проведення експертизи.

Ухвалою від 16.09.2021 поновлено провадження по справі; призначено підготовче засідання на 20.10.2021.

У судовому засіданні 20.10.2021 представником позивача було надано усні пояснення та зазначено про надання всіх документів для проведення судової експертизи у справі.

20.10.2021 підготовче засідання відкладено на 24.11.2021.

У судовому засіданні 24.11.2021 суд дійшов висновку щодо призначення по справі судової експертизи.

31.12.2021 до Господарського суду міста Києва надійшло клопотання №СЕ-19/111-21/60277-АВ від 14.12.2021 Київського науково-дослідного експертно-криміналістичного центру МВС України про надання додаткових матеріалів, погодження строку проведення експертизи понад 3 місяці, надання згоди на проведення експертного дослідження без огляду предмету дослідження, за наданими вихідними даними.

Ухвалою від 10.01.2022 поновлено провадження у справі; задоволено клопотання №СЕ-19/111-21/60277-АВ від 14.12.2021 Київського науково-дослідного експертно-криміналістичного центру МВС України; зупинено провадження у справі №908/328/21 до закінчення проведення судової експертизи, призначеної ухвалою Господарського суду міста Києва від 16.06.2021.

07.06.2022 до Господарського суду міста Києва надійшов висновок експерта №СЕ-19/111-21/60277-АВ від 02.06.2022, складений судовим експертом Київського науково-дослідного експертно-криміналістичного центру МВС України.

Ухвалою від 20.06.2022 поновлено провадження у справі; призначено підготовче засідання на 13.07.2022.

13.07.2022 судом було закрито підготовче засідання та призначено розгляд справи по суті на 10.08.2022.

Позивач у судове 10.08.2022 засідання не з`явився, проте, подав заяву про розгляд справи без участі представника Управління автомобільного транспорту Донецької облдержадміністрації.

Відповідач у судове 10.08.2022 засідання не з`явився, проте, про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, що підтеврджується поштовим повідомленням №0105492543124.

Наразі, з огляду на неявку учасників судового процесу суд зазначає таке.

Неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті (ч.1 ст.202 Господарського процесуального кодексу України).

Зі змісту п.1 ч.3 ст.202 Господарського процесуального кодексу України суд розглядає справу за відсутності учасника справи, якого було належним чином повідомлено про судове засідання, та яким не було повідомлено про причини неявки.

Згідно ч.1 ст.3 Господарського процесуального кодексу України судочинство в господарських судах здійснюється відповідно до Конституції України, цього Кодексу, Закону України «Про міжнародне приватне право», Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», а також міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод передбачено, що кожен має право на справедливий розгляд його справи.

У рішенні 15-рп/2004 від 02.11.2004р. Конституційного Суду України у справі за конституційним поданням Верховного Суду України щодо відповідності Конституції України (конституційності) положень ст.69 Кримінального кодексу України (справа про призначення судом більш м`якого покарання) визначено, що справедливість - одна з основних засад права, є вирішальною у визначенні його як регулятора суспільних відносин, одним із загальнолюдських вимірів права. Зазвичай справедливість розглядають як властивість права, виражену, зокрема, в рівному юридичному масштабі поведінки й у пропорційності юридичної відповідальності вчиненому правопорушенню. У сфері реалізації права справедливість проявляється, зокрема, у рівності всіх перед законом і засобах, що обираються для їх досягнення.

Значення принципів справедливості та добросовісності поширюється не тільки на сферу виконання зобов`язань, а і на сферу користування правами, тобто, такі засади здійснення судочинства виступають своєрідною межею між припустимим використанням права (як формою правомірного поводження) та зловживанням правами (як формою недозволеного використання прав).

Одночасно, застосовуючи відповідно до ч.1 ст.11 Господарського процесуального кодексу України, ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» при розгляді справи ч.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, суд зазначає, що право особи на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку кореспондується з обов`язком добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами, утримуватись від дій, що зумовлюють затягування судового процесу, та вживати надані процесуальним законом заходи для скорочення періоду судового провадження (п.35 рішення від 07.07.1989р. Європейського суду з прав людини у справі «Юніон Еліментарія Сандерс проти Іспанії» (Alimentaria Sanders S.A. v. Spain).

Обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч.1 ст.6 даної Конвенції (рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005р. у справі «Смірнова проти України»).

Отже, за висновками суду, неявка сторін у даному випадку не перешкоджає розгляду спору у судовому засіданні 10.08.2022.

В судовому засіданні 10.08.2022 на підставі ст. 240 Господарського процесуального кодексу України проголошено вступну та резолютивну частини рішення суду.

Розглянувши подані документи і матеріали, з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва,

ВСТАНОВИВ:

17.08.2020 о 11:50 годині ОСОБА_1 в м. Волноваха, по вул. Ювілейна, 34, керуючи транспортним засобом ЗАЗ 110307, державний номер НОМЕР_2 , перед початком руху не впевнився в безпечності на перехресті на вул. Ювілейну з пров. Сінний, не надав перевагу в русі транспортному засобу VOLKSWAGEN AWAROK, державний номер НОМЕР_1 , який рухався по головній дорозі, та скоїв з ним зіткнення, чим створив дорожньо-транспортну пригоду, в наслідок чого автомобілі отримали механічні пошкодження.

Згідно свідоцтва про реєстрацію транспортног засобу власником VOLKSWAGEN AWAROK, державний номер НОМЕР_1 було Управління автомобільного транспорту Донецької облдержадміністрації.

Постановою від 29.10.2020 Волноваського районного суду Донецької області по справі №221/6033/20 водія автомобіля ЗАЗ 110307, державний номер НОМЕР_2 ОСОБА_1 визнано у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 124 КУпАП.

Цивільно-правова відповідальність власника (водія) транспортного засобу ЗАЗ 110307, державний номер НОМЕР_2 була застрахована Приватним акціонерним товариством "Страхова компанія "Євроінс Україна" згідно полісу №АР/4507909 від 21.07.2020. Ліміт відповідальності страховика становить 130 000 грн, а розмір франшизи 2600 грн. Полісом визначено, що останній діє з 27.07.2020 по 26.07.2021.

Згідно звіту №200/20 від 18.12.2020 експертного автотоварознавчого дослідження про відшкодування вартості матеріального збитку у зв`язку з аварійними ушкодженнями, заподіяними автомобілю VOLKSWAGEN AWAROK, державний номер НОМЕР_1 , який складено на замовлення позивачем судовим експертом Синельник А.І., вартість матеріального збитку, заподіяного власнику автомобіля VOLKSWAGEN AWAROK, державний номер НОМЕР_1 складає 145 934,65 грн, а вартість відновлювального ремонту становить 289 961,59 грн.

Управління автомобільного транспорту Донецької облдержадміністрації звернулось до Акціонерного товариства "Страхова компанія "ЄВРОІНС Україна" із заявою від 20.08.2020 про виплату страхового відшкодування.

За наслідками розгляду заяви позивача, відповідачем на підставі звіту №5871 від 29.09.2020 про оцінку вартості (розміру) збитків, заподіяних пошкодженням транспортного засобу, який складено Товариством з обмеженою відповідальністю "СЗУ України Консалтинг" здійснено розрахунок суми страхового відшкодування та складено страховий акт №31867/20 від 25.11.2020 на суму 83 358,33 грн. Означена сума була перерахована на рахунок позивача.

Проте, за твердженнями позивача, відповідачем було невірно визначено розмір матеріального збитку позивача, який було завдано внаслідок пошкодження автомобіля VOLKSWAGEN AWAROK, державний номер НОМЕР_1 , а саме при визначенні розміру страхового відшкодування було враховано не всі необхідні ремонтні відновлювальні роботи та значно занижено вартість деталей. Означені обставини у сукупності і стали підставою для звернення до суду з позовом про стягнення матеріальної шкоди в сумі 44042 грн, як різниці між фактично сплаченою сумою та розміром шкоди, що був розрахований позивачем.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, господарський суд вважає, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню, виходячи з таких підстав.

Майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала (частина 1 статті 1166 Цивільного кодексу України).

Згідно з частинами 1, 2 статті 1187 Цивільного кодексу України джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов`язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухо- і вогненебезпечних та інших речовин, утриманням диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб.

Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об`єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Відповідно до статті 999 Цивільного кодексу України законом може бути встановлений обов`язок фізичної або юридичної особи бути страхувальником життя, здоров`я, майна або відповідальності перед іншими особами за свій рахунок чи за рахунок заінтересованої особи (обов`язкове страхування).

Стаття 3 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» визначає, що обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності здійснюється з метою забезпечення відшкодування шкоди, заподіяної життю, здоров`ю та/або майну потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди та захисту майнових інтересів страхувальників.

Суб`єктами обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності є страхувальники та інші особи, відповідальність яких застрахована, страховики, Моторне (транспортне) страхове бюро України (МТСБУ), потерпілі (стаття 4 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»).

Об`єктом обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності є майнові інтереси, що не суперечать законодавству України, пов`язані з відшкодуванням особою, цивільно-правова відповідальність якої застрахована, шкоди, заподіяної життю, здоров`ю, майну потерпілих внаслідок експлуатації забезпеченого транспортного засобу (статті 5 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»).

Статтею 1 зазначеного Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» встановлено, що страхувальниками є юридичні особи та дієздатні громадяни, що уклали із страховиками договори обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності за шкоду, заподіяну життю, здоров`ю, майну третіх осіб під час експлуатації наземного транспортного засобу; страховиками є страхові організації, що мають право на здійснення обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів відповідно до вимог, встановлених цим Законом та Законом України "Про страхування".

Згідно п. 22.1. ст. 22 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров`ю, майну третьої особи. Відповідно до цього Закону потерпілим - юридичним особам страховик відшкодовує виключно шкоду, заподіяну майну.

Статтею 29 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» визначено, що у зв`язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов`язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України. Якщо транспортний засіб необхідно, з поважних причин, помістити на стоянку, до розміру шкоди додаються також витрати на евакуацію транспортного засобу до стоянки та плата за послуги стоянки.

Як було встановлено вище, згідно звіту №200/20 від 18.12.2020 експертного автотоварознавчого дослідження про відшкодування вартості матеріального збитку у зв`язку з аварійними ушкодженнями, заподіяними автомобілю VOLKSWAGEN AWAROK, державний номер НОМЕР_1 , який складено на замовлення позивачем судовим експертом Синельник А.І., вартість матеріального збитку, заподіяного власнику автомобіля VOLKSWAGEN AWAROK, державний номер НОМЕР_1 складає 145 934,65 грн, а вартість відновлювального ремонту становить 289 961,59 грн.

Управління автомобільного транспорту Донецької облдержадміністрації звернулось до Акціонерного товариства "Страхова компанія "ЄВРОІНС Україна" із заявою від 20.08.2020 про виплату страхового відшкодування.

За наслідками розгляду заяви позивача, відповідачем, як страховиком, яким застраховано цивільно-правову відповідальність власника (водія) транспортного засобу ЗАЗ 110307, державний номер НОМЕР_2 , на підставі звіту №5871 від 29.09.2020 про оцінку вартості (розміру) збитків, заподіяних пошкодженням транспортного засобу, який складено Товариством з обмеженою відповідальністю "СЗУ України Консалтинг" здійснено розрахунок суми страхового відшкодування та складено страховий акт №31867/20 від 25.11.2020 на суму 83 358,33 грн (з урахуванням суми франшизи). Означена сума була перерахована на рахунок позивача.

Проте, за твердженнями позивача, відповідачем було невірно визначено розмір матеріального збитку позивача, який було завдано внаслідок пошкодження автомобіля VOLKSWAGEN AWAROK, державний номер НОМЕР_1 , а саме при визначенні розміру страхового відшкодування було враховано не всі необхідні ремонтні відновлювальні роботи та значно занижено вартість деталей.

Тобто, фактично між сторонами виник спір саме щодо розміру завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди шкоди.

Отже, виконання обов`язку з відшкодування шкоди особою, яка застрахувала свою цивільну відповідальність згідно із Законом України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», покладено на страховика (винної особи) у межах, встановлених цим Законом та договором обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності.

Таким чином, дана стаття передбачає необхідність врахування зносу, але не передбачає порядок його розрахунку.

Частинами 1 та 6 ст.9 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні» передбачено, що методичне регулювання оцінки майна здійснюється у відповідних нормативно-правових актах з оцінки майна: положеннях (національних стандартах) оцінки майна, що затверджуються Кабінетом міністрів України, методиках та інших нормативно-правових актах, які розробляються з урахуванням вимог положень (національних стандартів) і затверджуються Кабінетом Міністрів України або Фондом державного майна України. Положення (національні стандарти) оцінки майна є обов`язковими до виконання суб`єктами оціночної діяльності під час проведення ними оцінки майна всіх форм власності та в будь-яких випадках її проведення.

Відповідно до п. п. 7.38, 7.39 Методики товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів, затвердженої наказом Міністерства юстиції України, Фонду державного майна України від 24.11.2003 №142/5/2092, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 24.11.2003 за №1074/8395, коефіцієнт фізичного зносу дорівнює нулю для нових складників та для складників КТЗ, строк експлуатації яких не перевищує 5 років - для легкових КТЗ виробництва країн СНД, 7 років - для інших легкових КТЗ тощо.

Винятком стосовно використання зазначених вимог є: а) якщо КТЗ експлуатуються в інтенсивному режимі (фактичний пробіг щонайменше вдвічі більший за нормативний); б) якщо складові частини кузова, кабіни, рами відновлювали ремонтом або вони мають корозійні руйнування чи пошкодження у вигляді деформації; в) якщо КТЗ експлуатувалося в умовах, визначених у пункті 4 таблиці 4.1 додатка 4.

У ст. 29 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» йдеться, що у зв`язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов`язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України. Якщо транспортний засіб необхідно, з поважних причин, помістити на стоянку, до розміру шкоди додаються також витрати на евакуацію транспортного засобу до стоянки та плата за послуги стоянки.

Звіт про оцінку транспортного засобу є лише попереднім оціночним документом, в якому зазначається можлива, але не кінцева сума, що витрачена на відновлення транспортного засобу. Аналогічна правова позиція викладена в постановах Верховного Суду від 25.07.2018 у справі № 922/4013/17 від 03.07.2019 у справі № 910/12722/18.

Визначаючи розмір заподіяної шкоди при страхуванні наземного транспорту, суди, у разі виникнення спору щодо визначення розміру шкоди, повинні виходити з фактичної (реальної) суми, встановленої висновком автотоварознавчої експертизи, або відповідними документами станції технічного обслуговування, на якій проводився ремонт автомобіля. Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду у постанові від 20.03.2018 у справі № 911/482/17.

Враховуючи виникнення між сторонами спору стосовно вартості відновлювального ремонту транспортного засобу, різного показника коефіцієнта фізичного зносу, який було застосовано при визначенні розміру шкоди, з метою повного та всебічного з`ясування обставин справи, ухвалою від 24.11.2021 призначено у справі судову експертизу, проведення якої доручено Київському науково-дослідному експертно-криміналістичному центру МВС України. На виришіення судового експерта було поставлено наступні питання: яке значення становить коефіцієнт фізичного зносу складових колісного транспортного засобу Volkswagen Amarok, державний номер НОМЕР_1 який було пошкоджено внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, що сталась 17.08.2020 у м.Волноваха по вул.Ювілейна, 34? Яка вартість відновлювального ремонту з урахуванням коефіцієнту фізичного зносу (у разі встановлення наявності підстав для його застосування) автомобіля Volkswagen Amarok, державний номер НОМЕР_1 , який було пошкоджено внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, що сталась 17.08.2020 у м.Волноваха по вул.Ювілейна, 34?

Занаслідками проведення судової експертизи експертами Київського науково-дослідного експертно-криміналістичного центру МВС України було складено висновок експерта №СЕ-19/111-21/60277-АВ від 02.06.2022.

Відповідно до ст.1 Закону України «Про судову експертизу» судова експертиза - це дослідження експертом на основі спеціальних знань матеріальних об`єктів, явищ і процесів, які містять інформацію про обставини справи, що перебуває у провадженні органів досудового розслідування чи суду.

За приписами ч.1-4 ст.98 Господарського процесуального кодексу України висновок експерта - це докладний опис проведених експертом досліджень, зроблені у результаті них висновки та обґрунтовані відповіді на питання, поставлені експертові, складений у порядку, визначеному законодавством. Предметом висновку експерта може бути дослідження обставин, які входять до предмета доказування та встановлення яких потребує наявних у експерта спеціальних знань. Предметом висновку експерта не можуть бути питання права. Висновок експерта може бути наданий на замовлення учасника справи або на підставі ухвали суду про призначення експертизи. Висновок експерта викладається у письмовій формі і приєднується до справи.

За приписами ст.104 Господарського процесуального кодексу України висновок експерта для суду не має заздалегідь встановленої сили і оцінюється судом разом із іншими доказами за правилами, встановленими статтею 86 цього Кодексу. Відхилення судом висновку експерта повинно бути мотивоване в судовому рішенні.

Дослідивши наявний у матеріалах справи висновок судової експертизи, складений експертом Київського науково-дослідного експертно-криміналістичного центру МВС України, суд знаходить його таким, що не викликає сумнівів у його правильності, не містить розбіжностей і відповідає вимогам чинного законодавства, в тому числі, стосовно критеріїв повноти, ясності, обґрунтованості. Належних та допустимих доказів зворотного матеріали справи не містять.

Згідно змісту висновку №СЕ-19/111-21/60277-АВ від 02.06.2022 коефіцієнт фізичного зносу складових колісного транспортного засобу Volkswagen Amarok, державний номер НОМЕР_1 який було пошкоджено внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, що сталась 17.08.2020 у м.Волноваха по вул.Ювілейна, 34, становить 0,56.

Одночасно, судовим експертом встановлено, що вартість відновлювального ремонту з урахуванням коефіцієнту фізичного зносу (у разі встановлення наявності підстав для його застосування) та податку на додану вартість автомобіля Volkswagen Amarok, державний номер НОМЕР_1 , який було пошкоджено внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, що сталась 17.08.2020 у м.Волноваха по вул.Ювілейна, 34, становить 165 875,05 грн.

В контексті наведених висновків судової експертизи, судом враховано, що спір підлягає розгляду саме в межах заявлених позовних вимог.

Одночасно, суд погоджується із запереченнями відповідача щодо відсутності підстав для включення суми податку на додану вартість до розміру шкоди, яка підлягає відшкодуванню у даному випадку.

В контексті наведеного суд зазначає, що стаття 36 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» регламентує, зокрема розмір та склад суми витрат на проведення відновлювального ремонту пошкодженого майна (транспортного засобу), що підлягає відшкодуванню на рахунок безпосередньо потерпілій особі, а саме визначає, що страховик (у випадках, передбачених статтею 41 цього Закону, - МТСБУ), керуючись нормами цього Закону, приймає вмотивоване рішення про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) або про відмову у здійсненні страхового відшкодування (регламентної виплати). Рішення про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) приймається у зв`язку з визнанням майнових вимог заявника або на підставі рішення суду, у разі якщо спір про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) розглядався в судовому порядку. Якщо розмір заподіяної шкоди перевищує страхову суму, розмір страхової виплати (регламентної виплати) за таку шкоду обмежується зазначеною страховою сумою.»

Згідно правової позиції Верховного Суду, викладеної в постановах від 21.12.2020 у справі № 911/286/20, від 13.03.2018 у справі № 910/9396/17 та від 06.07.2018 у справі №924/675/17, відповідно до пункту 36.2 статті 36 Закону страховик (МТСБУ) протягом 15 днів з дня узгодження ним розміру страхового відшкодування з особою, яка має право на отримання відшкодування, за наявності документів, зазначених у статті 35 цього Закону, повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду, але не пізніш як через 90 днів з дня отримання заяви про страхове відшкодування зобов`язаний у разі визнання ним вимог заявника обґрунтованими - прийняти рішення про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) та виплатити його. Якщо відшкодування витрат на проведення відновлювального ремонту пошкодженого майна (транспортного засобу) з урахуванням зносу здійснюється безпосередньо на рахунок потерпілої особи (її представника), сума, що відповідає розміру оціненої шкоди, зменшується на суму визначеного відповідно до законодавства податку на додану вартість. При цьому доплата в розмірі, що не перевищує суми податку, здійснюється за умови отримання страховиком (у випадках, передбачених статтею 41 цього Закону, - МТСБУ) документального підтвердження факту оплати проведеного ремонту. Якщо у зв`язку з відсутністю документів, що підтверджують розмір заявленої шкоди, страховик (МТСБУ) не може оцінити її загальний розмір, виплата страхового відшкодування (регламентна виплата) здійснюється у розмірі шкоди, оціненої страховиком (МТСБУ).

Вартість ремонту автомобіля з врахуванням податку на додану вартість виплачується страховою компанією або стягується судом після надання документів про такі витрати.

Проте, всупереч викладеного, позивачем доказів сплати податку на додану вартість у складі вартості відновлювального ремонту автомобіля надано до матеріалів справи не було, а отже, з огляду на відсутність відповідних доказів з відповідача підлягає стягненню розмір шкоди з урахуванням зносу, що визначений за наслідками проведення судової експертизи, а також за виключенням суми визначеного відповідно до законодавства податку на додану вартість.

Отже, здійснивши власний перерахунок, суд дійшов висновку, що внаслідок пошкодження під час дорожньо-транспортної пригоди, що сталась 17.08.2020 у м.Волноваха по вул.Ювілейна, 34, автомобіля Volkswagen Amarok, державний номер НОМЕР_1 , обгрунтованою є вимога Управління автомобільного транспорту Донецької облдержадміністрації до Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Євроінс Україна" про стягнення матеріальної шкоди в сумі 124 429,16 грн (як вартість відновлювального ремонту, яка була визначена позивачем, розмір коефіцієнту фізичного зносу, визначений експертом, та розміру податку на додану вартість), з яких страховиком в досудовому порядку було сплачено 83 358,33 грн (за вирахуванням розміру франшизи, що визначена полісом відповідача), а отже, станом на теперішній час обґрунтованою є вимога в сумі 38470,83 грн.

За таких обставин, виходячи з вищевикладеного у сукупності, суд дійшов висновку, що позовні вимоги Управління автомобільного транспорту Донецької облдержадміністрації до Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Євроінс Україна" про стягнення матеріальної шкоди підлягають частковому задоволенню, а саме на суму 38 470,83 грн.

Надаючи оцінку іншим доводам учасників судового процесу судом враховано, що обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи (ч.5 ст.236 Господарського процесуального кодексу України).

Відповідно до п.5 ч.4 ст.238 Господарського процесуального кодексу України у мотивувальній частині рішення зазначається, зокрема, мотивована оцінка кожного аргументу, наведеного учасниками справи, щодо наявності чи відсутності підстав для задоволення позову, крім випадку, якщо аргумент очевидно не відноситься до предмета спору, є явно необґрунтованим або неприйнятним з огляду на законодавство чи усталену судову практику.

Згідно усталеної практики Європейського суду з прав людини, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча п.1 ст.6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення від 09.12.1994 Європейського суду з прав людини у справі «Руїс Торіха проти Іспанії»). Крім того, вмотивоване рішення дає стороні можливість оскаржити його та отримати його перегляд вищестоящою інстанцією.

У рішенні Європейського суду з прав людини «Серявін та інші проти України» (SERYAVIN OTHERS v.) вказано, що усталеною практикою Європейського суду з прав людини, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» (Ruiz Torija v. Spain) від 9 грудня 1994 року, серія A, N 303-A, п. 29). Хоча національний суд має певну свободу розсуду щодо вибору аргументів у тій чи іншій справі та прийняття доказів на підтвердження позицій сторін, орган влади зобов`язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень (див. рішення у справі «Суомінен проти Фінляндії» (Suominen v. Finland), N 37801/97, п. 36, від 1 липня 2003 року). Ще одне призначення обґрунтованого рішення полягає в тому, щоб продемонструвати сторонам, що вони були почуті. Крім того,

вмотивоване рішення дає стороні можливість оскаржити його та отримати його перегляд вищестоящою інстанцією. Лише за умови винесення обґрунтованого рішення може забезпечуватись публічний контроль здійснення правосуддя (див. рішення у справі «Гірвісаарі проти Фінляндії» (Hirvisaari v. Finland), №49684/99, п. 30, від

27 вересня 2001 року).

Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів учасників справи та їх відображення у судовому рішенні, суд першої інстанції спирається на висновки, що зробив Європейський суд з прав людини від 18.07.2006 у справі «Проніна проти України», в якому Європейський суд з прав людини зазначив, що п.1 ст.6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі ст.6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.

Аналогічна правова позиція викладена у постановах від 13.03.2018, від 24.04.2019, від 05.03.2020 Верховного Суду по справах №910/13407/17, №915/370/16 та №916/3545/15.

З огляду на вищевикладене, всі інші заяви, клопотання, доводи та міркування учасників судового процесу, залишені судом без задоволення та не прийняті до уваги як такі, що не спростовують висновків суду щодо часткового задоволення позовних вимог.

Щодо розподілу судових витрат, суд зазначає таке.

Статтею 123 Господарського процесуального кодексу України визначено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; 3) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 4) пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Як вбачається з матеріалів справи позивачем та відповідачем було понесено витрати на оплату судової експертизи в рівних сумах, а саме по 507,60 грн, що підтверджується платіжними дорученнями, що наявні в матеріалах справи.

Отже, згідно приписів ст.129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір та витрати на оплату судової експертизи покладаються на сторін пропорційно задоволених вимог.

При цьому, суд вважає за доцільне зарахувати частину витрат на оплату судової експеризи, яка підляігає стягненню з позивача на користь позивача в сумі 64,21 грн у зв`язку із частковим задоволенням позову, до суми, яка підлягає стягненню з відповідача. Внаслідок такого зарахування (443,39-64,21) з відповідача на користь позивача підлягають стягненню витрати на оплату судової експертизи в сумі 379,18 грн. Витрати відповідача на оплату експертизи в сумі 443,39 грн пвдлягають залишенню за Приватним акціонерним товариством "Страхова компанія "Євроінс Україна".

Одночасно, сума судового збору, який підлягає покладенню на відповідача становить 1982,85 грн, а 287,15 грн підлягають залишенню за позивачем.

Керуючись ст.ст. 74, 76-80, 129, 145, 236 - 240 Господарського процесуального кодексу України,

ВИРІШИВ:

1. Позовні Управління автомобільного транспорту Донецької облдержадміністрації до Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Євроінс Україна" про стягнення матеріальної шкоди в сумі 44042 грн - задовольнити частково.

2. Стягнути з Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Євроінс Україна" (03150, місто Київ, вул.Велика Васильківська, будинок 102, ЄДРПОУ 22868348) на користь Управління автомобільного транспорту Донецької облдержадміністрації (84306, Донецька обл., місто Краматорськ, вул.Олекси Тихого, будинок 6, ЄДРПОУ 35398036) матеріальну шкоду в сумі 38470 (тридцять вісім тисяч чотириста сімдесят) грн 83 грн, судовий збір в сумі 1982 (одна тисяча дев`ятсот вісімдесят дві) грн 85 коп. та витрати на оплату судової експертизи в сумі 379 (триста сімдесят дев`ять) грн 18 коп.

В задоволенні позовних вимог на суму 5571,17 грн відмовити.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Витрати Управління автомобільного транспорту Донецької облдержадміністрації на оплату судової експертизи в сумі 64,21 грн залишити за позивачем.

Витрати Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Євроінс Україна" на оплату судової експертизи в сумі 443,39 грн залишити за відповідачем.

У судовому засіданні підписано вступну та резолютивну частини рішення.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено та підписано 19.08.2022.

Суддя В.В. Князьков