Ухвала

від 21.08.2022 по справі 686/17314/22

ХМЕЛЬНИЦЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 686/17314/22

Провадження № 2-з/686/160/22

УХВАЛА

22 серпня 2022 року м. Хмельницький

Суддя Хмельницького міськрайонного суду Продан Б.Г. розглянувши заяву Державного підприємства «Хмельницьке» про забезпечення позову,

встановив:

ДП «Хмельницьке» звернулося до суду із заявою про забезпечення позову, в якій просить накласти арешт на об`єкт нерухомого майна, а саме: земельну ділянку площею 4,8934 га. (кадастровий номер 6825083600:03:010:0073) реєстраційний номер об`єкта нерухомості 5340431, що належить ОСОБА_1 на праві власності.

Заяву обґрунтовує тим, що ОСОБА_1 має намір продати зазначену земельну ділянку підприємству, яке цю земельну ділянку офіційно орендує і це може істотно ускладнити ефективний захист прав позивача в разі задоволення його позову.

Відповідно до ч.1 ст.153 ЦПК України заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи.

Дослідивши матеріали заяви про забезпечення позову, суд приходить до наступного висновку.

Відповідно до ч.2 ст.149 ЦПК України забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача.

В порядку ст.150 ЦПК України, видами забезпечення позову, зокрема, може бути накладення арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб.

Забезпечення позову є цивільно-процесуальним заходом, що вживається судом та направлений на захист матеріально-правових інтересів позивача, що гарантують реальне виконання судового рішення.

У відповідності до ч.3 ст.150 ЦПК України заходи забезпечення позову, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 12 лютого 2020 року у справі № 381/4019/18 (провадження № 14-729цс19) зазначено, що: «співмірність передбачає співвідношення судом негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати внаслідок невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, вартості майна, на яке він заявляє клопотання накласти арешт, чи майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії. Заходи забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання можливого рішення суду і повинні застосовуватися лише в разі необхідності, оскільки безпідставне звернення до таких дій може спричинити порушення прав та законних інтересів інших осіб чи учасників процесу. Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам».

При вирішенні питання про забезпечення позову суд здійснює оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття заходів забезпечення позову з урахуванням адекватності вимог заявника, забезпечення збалансованості інтересів сторін, наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, ймовірності утруднення виконання рішення суду в разі невжиття таких заходів.

Обґрунтованою підставою для забезпечення позову має бути існування очевидної загрози порушення законних прав та інтересів позивача у справі в разі невжиття заходів забезпечення позову. Відповідно, звертаючись із заявою про забезпечення позову, особа має довести належність їй таких прав та що невжиття заходів забезпечення позову призведе до утруднення чи неможливості виконання майбутнього рішення суду, при цьому існування загрози порушення прав позивача повинно мати очевидний та об`єктивний характер.

Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити, зокрема, вчинення відповідачем дій, спрямованих на реалізацію майна чи підготовчі дії до його реалізації, укладення договорів поруки чи застави, тощо (постанови Верховного Суду від 25.09.2019 в справі №910/7141/13 , від 25.02.2019 в справі № 922/2673/18, від 17.10.2018 в справі №183/5864/17-ц). Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.

Позивач вказує, що відповідач має намір продажу земельної ділянки площею 4,8934 га. (кадастровий номер 6825083600:03:010:0073), разом з тим позивачем у заяві про забезпечення позову не було доведено належними та допустимими доказами, що відповідачем вчиняються хоч якісь дії, які можуть призвести до реальної загрози невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову.

Більше того, надана суду Інформація Державного земельного кадастру про право власності та речові права на земельну ділянку датована 21.01.2022 року, тобто за сім місяців до дня звернення із позовом (18.08.2022 року), а тому суд не може встановити ті обставини, що на день звернення до суду із позовом зазначена земельна ділянка дійсно перебуває у власності ОСОБА_1 .

З врахуванням наведеного, заява про забезпечення позову задоволенню не підлягає.

Керуючись ст. 149, 150, 151, 152, 153, 353 ЦПК України, суддя

постановив:

В задоволенні заяви Державного підприємства «Хмельницьке» про забезпечення позову у справі за позовом Державного підприємства «Хмельницьке» до ОСОБА_1 про витребування майна з чужого незаконного володіння - відмовити.

Ухвала може бути оскаржена до Хмельницького апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Суддя