Рішення

від 09.08.2022 по справі 911/3257/21

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"10" серпня 2022 р. м. Київ Справа № 911/3257/21

Суддя: Грабець С.Ю.

Секретар судового засідання: Передрій І.В.

Суд, розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом об`єднання садівничих товариств "Урочище Зазим`я"

до Зазимської сільської ради Броварського району Київської області

про визнання незаконним рішення, скасування державної реєстрації та визнання права власності,

за участю представника:

позивача: Степаненко Г. О. адвоката (посвідчення №2478 від 23.02.2006 року);

відповідача: не з`явився,

ВСТАНОВИВ:

04 листопада 2021 року до Господарського суду Київської області надійшла позовна заява об`єднання садівничих товариств "Урочище Зазим`я" (далі - позивач) до Зазимської сільської ради Броварського району Київської області (далі - відповідач), в якій позивач просив суд:

1. визнати незаконним та скасувати рішення Зазимської сільської ради Броварського району Київської області від 22 квітня 2021 року №1095-10 позачергової сесії VIII скликання в частині надання доручення сільському голові зареєструвати речове право на земельні ділянки комунальної власності:

- з кадастровим номером 3221282800:06:005:0023, площею 0,0027 га;

- з кадастровим номером 3221282800:06:009:0024, площею 0,0004 га;

- з кадастровим номером 3221282800:06:004:0052, площею 0,0019 га;

2. скасувати державну реєстрацію в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно права комунальної власності Зазимської сільської ради Броварського району Київської області на земельні ділянки:

- з кадастровим номером 3221282800:06:005:0023, площею 0,0027 га (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 2363630732212);

- з кадастровим номером 3221282800:06:009:0024, площею 0,0004 га (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 2363611832212);

- з кадастровим номером 3221282800:06:004:0052, площею 0,0019 га (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 2363600032212);

3. визнати за об`єднанням садівничих товариств "Урочище Зазим`я" право власності на земельні ділянки для розміщення, будівництва, експлуатації та обслуговування будівель і споруд об`єктів передачі електричної та теплової енергії, які розташовані в ОСТ "Урочище Зазим`я":

- з кадастровим номером 3221282800:06:005:0023, площею 0,0027 га;

- з кадастровим номером 3221282800:06:009:0024, площею 0,0004 га;

- з кадастровим номером 3221282800:06:004:0052, площею 0,0019 га.

Ухвалою суду від 09.11.2021 року відкрито провадження у справі та призначено підготовче засідання на 08 грудня 2021 року.

У засіданні представник позивача заявлені вимоги підтримала, вважала їх обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Представник відповідача у судове засідання не з`явився, про причини неявки суд не повідомив, про дату, час і місце розгляду справи був повідомлений належним чином.

Ухвалою суду від 08.12.2021 року продовжено строк підготовчого провадження на тридцять днів, підготовче засідання відкладено на 22 грудня 2021 року, представника позивача зобов`язано подати документи, що підтверджують право власності позивача на трансформаторні підстанції, які знаходяться на земельній ділянці з кадастровим номером: 3221282800:06:005:0023, з кадастровим номером: 3221282800:06:009:0024 та з кадастровим номером: 3221282800:06:004:0052.

20 грудня 2021 року на адресу Господарського суду Київської області від представника позивача надійшло клопотання про долучення письмових доказів.

22 грудня 2021 року представник відповідача в засіданні заявив усне клопотання про відкладення розгляду справи з метою мирного врегулювання спору.

Представник позивача проти задоволення вищевказаного клопотання не заперечувала.

Суд, розглянувши у засіданні клопотання представника відповідача про відкладення розгляду справи, визнав його таким, що підлягало задоволенню.

У підготовчому засіданні 22.12.2021 року оголошено перерву до 19 січня 2022 року.

19 січня 2022 року в підготовчому засіданні представник позивача заявлені позовні вимоги підтримала, вважала їх обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Представник відповідача у засідання не з`явився, про причини неявки суд не повідомив, про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином.

Підготовче засідання відкладено на 23 лютого 2022 року, про що постановлено ухвалу суду.

23 лютого 2022 року в засіданні представник позивача позовні вимоги підтримала, вважала їх обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Представник відповідача у судове засідання не з`явився, про причини неявки суд не повідомив, про дату, час і місце розгляду справи був повідомлений належним чином.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 23.02.2022 року закрито підготовче провадження, справу призначено до судового розгляду по суті на 23 березня 2022 року.

24 лютого 2022 року Указом Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" №64/2022 в Україні введено воєнний стан та запроваджено здійснення встановлених Законом України "Про правовий режим воєнного стану" заходів, у зв`язку з чим, вищевказане судове засідання не відбулось.

Ухвалою суду від 21.06.2022 року судове засідання призначено на 13 липня 2022 року.

13 липня 2022 року в судовому засіданні представник позивача заявлені позовні вимоги підтримала, просила суд позов задовільнити.

Представник відповідача у судове засідання не з`явився.

Судове засідання відкладено на 10 серпня 2022 року, про що постановлено ухвалу суду.

10 серпня 2022 року в судовому засіданні представник позивача заявлені позовні вимоги підтримала, вважала їх обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Представник відповідача у засідання не з`явився, про причини неявки суд не повідомив, про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином.

Відповідно до ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен при вирішенні судом питання щодо його цивільних прав та обов`язків має право на судовий розгляд упродовж розумного строку.

Обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору (§§ 66, 69 рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 року у справі "Смірнова проти України").

Критерії оцінювання "розумності" строку розгляду справи є спільними для всіх категорій справ (цивільних, господарських, адміністративних чи кримінальних). Це - складність справи, поведінка заявника та поведінка органів державної влади (насамперед, суду). Відповідальність держави за затягування провадження у справі, як правило, настає у випадку нерегулярного призначення судових засідань, призначення судових засідань з великими інтервалами, затягування при передачі або пересиланні справи з одного суду в інший, невжиття судом заходів до дисциплінування сторін у справі, свідків, експертів, повторне направлення справи на додаткове розслідування чи новий судовий розгляд.

Всі ці обставини враховуються судом при розгляді кожної справи, оскільки перевищення розумних строків розгляду справ становить порушення прав, гарантованих пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав і основних свобод людини.

У зв`язку із введенням воєнного стану, з метою дотримання принципів змагальності та рівності сторін, розгляд справи по суті закінчився 10 серпня 2022 року.

Оцінивши належність, допустимість, достовірність, вірогідність кожного доказу окремо, а також взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, суд дійшов наступних висновків.

В огрунтування заявлених позовних вимог об`єднання садівничих товариств "Урочище Зазим`я" послалось на те, що 25 січня 2021 року голова ради об`єднання садівничих товариств "Урочище Зазим`я" звернувся до голови Зазимської сільської ОТГ Крупенка В.В. із клопотанням №01/25/01 щодо надання дозволу на розроблення технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельних ділянок в натурі (на місцевості), сумарною загальною площею 0,005 га, код цивільного використання 14.02, для розміщення, будівництва, експлуатації та обслуговування будівель і споруд об`єктів передачі електричної та теплової енергії. За твердженнями представника позивача, на вищевказаних земельних ділянках розташовані три трансформаторні підстанції, що обліковуються на балансі та належать на праві власності Об`єднанню садівничих товариств "Урочище Зазим`я" (далі позивач).

11 лютого 2021 року рішенням Зазимської сільської ради "Про надання ОСТ "Урочище Зазим`я" дозволу на виготовлення технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельних ділянок в натурі (на місцевості) орієнтовною загальною площею 0,005 га в с. Зазим`є" № 563-06 позачергової сесії VIII, наданий позивачу був дозвіл на виготовлення технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж трьох земельних ділянок в натурі (на місцевості), орієнтовною загальною площею 0,005 га, для розміщення, будівництва, експлуатації та обслуговування будівель і споруд об`єктів передачі електричної та теплової енергії (КВЦПЗ 14.02), на яких розташовані трансформаторні підстанції, що обліковуються на балансі ОСТ "Урочище Зазим`я" в с. Зазим`є.

16 лютого 2021 року між позивачем та товариством з обмеженою відповідальністю "Лендсервіс" був укладений договір №1.1007.21 на виготовлення технічної продукції, згідно з умовами якого позивач доручив товариству з обмеженою відповідальністю "Лендсервіс" виготовити технічну документацію із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж трьох земельних ділянок в натурі (на місцевості), орієнтовною загальною площею 0,005 га, для розміщення, будівництва, експлуатації та обслуговування будівель і споруд об`єктів передачі електричної та теплової енергії на території позивача.

22 квітня 2021 року рішенням Зазимської сільської ради Броварського району Київської області "Про затвердження технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельних ділянок в натурі на (місцевості) в с. Зазим`є" №1095 10 позачергової сесії VIII Зазимською сільською радою Броварського району Київської області (далі відповідач) було:

- затверджено розроблену товариством з обмеженою відповідальністю "Лендсервіс" технічну документацію із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельних ділянок в натурі (на місцевості) для розміщення, будівництва, експлуатації та обслуговування будівель і споруд об`єктів передачі електричної та теплової енергії (КВЦПЗ 14.02), яка розташована в ОСТ "Урочище Зазим`я" в с. Зазим`є. Відповідно до Витягів з Державного земельного кадастру про земельні ділянки: від 31.03.2021 НВ-6813582112021 земельній ділянці, площею 0,0027 га, присвоєно кадастровий номер 3221282800:06:005:0023; від 02.04.2021 НВ-6813599582021 земельній ділянці, площею 0,0004 га, присвоєно кадастровий номер 3221282800:06:009:0024; від 12.04.2021 НВ - 0711371452021 земельній ділянці, площею 0,0019 га, присвоєно кадастровий номер 3221282800:06:004:0052;

- доручено сільському голові зареєструвати речове право на земельні ділянки комунальної власності.

На підставі вищевказаного рішення, 17 травня 2021 року відповідачем було здійснено державну реєстрацію в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно права комунальної власності Зазимської сільської ради Броварського району Київської області на земельні ділянки з кадастровими номерами: 3221282800:06:005:0023; 3221282800:06:009:0024; 3221282800:06:004:0052.

24 травня 2021 року позивач направив на адресу відповідача клопотання №01/22/05 від 22.05.2021 року, в якому просив відповідача передати вищевказані земельні ділянки у власність позивача.

07 липня 2021 року відповідач надав відповідь №1770/02-24 на вищевказане клопотання позивача та повідомив позивача про те, що, на підставі ч. 4 ст. 35 Земельного кодексу України, земельні ділянки не відносяться до земель загального користування, а тому не можуть бути передані у власність позивача. Крім цього, відповідач зазначив про те, що вищевказані земельні ділянки можуть бути передані у користування на умовах оренди власникам трансформаторних підстанцій.

Позивач, звертаючись із позовною заявою до суду, послався на те, що відповідач незаконно зареєстрував за собою право комунальної власності на вищевказані земельні ділянки, оскільки власником цих земельних ділянок є позивач, тому позивач просив:

1. визнати незаконним та скасувати рішення Зазимської сільської ради Броварського району Київської області від 22 квітня 2021 року №1095-10 позачергової сесії VIII скликання в частині надання доручення сільському голові зареєструвати речове право на земельні ділянки комунальної власності: - з кадастровим номером 3221282800:06:005:0023, площею 0,0027 га; - з кадастровим номером 3221282800:06:009:0024, площею 0,0004 га; - з кадастровим номером 3221282800:06:004:0052, площею 0,0019 га;

2. скасувати державну реєстрацію в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно права комунальної власності Зазимської сільської ради Броварського району Київської області на земельні ділянки: - з кадастровим номером 3221282800:06:005:0023, площею 0,0027 га (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 2363630732212); - з кадастровим номером 3221282800:06:009:0024, площею 0,0004 га (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 2363611832212); - з кадастровим номером 3221282800:06:004:0052, площею 0,0019 га (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 2363600032212);

3. визнати за об`єднанням садівничих товариств "Урочище Зазим`я" право власності на земельні ділянки для розміщення, будівництва, експлуатації та обслуговування будівель і споруд об`єктів передачі електричної та теплової енергії, які розташовані в ОСТ "Урочище Зазим`я": - з кадастровим номером 3221282800:06:005:0023, площею 0,0027 га; - з кадастровим номером 3221282800:06:009:0024, площею 0,0004 га; - з кадастровим номером 3221282800:06:004:0052, площею 0,0019 га.

Згідно з ч. 2 ст. 4 Господарського процесуального кодексу України, юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

Відповідно до ст. 15 Цивільного кодексу України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Частиною 1 ст. 16 Цивільного кодексу України встановлено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Згідно з ч. 4 ст. 41 Конституції України, ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.

Відповідно до ч. 1 ст. 83 Земельного кодексу України, землі, які належать на праві власності територіальним громадам сіл, селищ, міст, є комунальною власністю.

Згідно з ч. 1 ст. 116 Земельного кодексу України, громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом або за результатами аукціону.

Відповідно до ч. 1 ст. 122 Земельного кодексу України, сільські, селищні, міські ради передають земельні ділянки у власність або у користування із земель комунальної власності відповідних територіальних громад для всіх потреб.

Частиною 4 ст. 122 Земельного кодексу України встановлено, що надання у користування земельної ділянки в інших випадках здійснюється на підставі технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості). У такому разі розроблення такої документації здійснюється на підставі дозволу, наданого Верховною Радою Автономної Республіки Крим, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, органом виконавчої влади або органом місцевого самоврядування, відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, крім випадків, коли особа, зацікавлена в одержанні земельної ділянки у користування, набуває право замовити розроблення такої документації без надання такого дозволу.

Згідно з ч. 1 ст. 123 Земельного кодексу України, надання земельних ділянок державної або комунальної власності у користування здійснюється Верховною Радою Автономної Республіки Крим, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, органами виконавчої влади або органами місцевого самоврядування.

Відповідно до ч. 3 ст. 152 Земельного кодексу України, захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється шляхом, зокрема, визнання недійсними рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування; застосування інших, передбачених законом, способів.

Так, виходячи зі змісту норм земельного законодавства, які встановлюють механізм та процедуру звернення осіб до органів місцевого самоврядування з питань надання у власність земельних ділянок вбачається, що надання відповідного дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність є одним із етапів погодження і оформлення документів, які, відповідно до вимог законодавства, є необхідними для прийняття компетентним органом рішення про набуття громадянами земель у власність. Саме по собі отримання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки не означає позитивного рішення про надання її у власність.

Відповідно до ч. 3 ст. 13 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Частиною 4 ст. 13 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Відповідно до статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини", суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Згідно з ч. 4 ст. 11 Господарського процесуального кодексу України, суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

У справі "Мала проти України" Європейський суд з прав людини зазначив, що рівність сторін вимагає "справедливого балансу між сторонами", і кожній стороні має бути надано відповідну можливість для представлення своєї справи в умовах, що не ставлять її у суттєво невигідне становище порівняно з її опонентом.

Відповідно до ч. 1 ст. 73 Господарського процесуального кодексу України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Частиною 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Згідно з ч. 3 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України, докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

У справі "Трофимчук проти України" Європейський суд з прав людини зазначив, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід.

Обов`язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб`єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з`ясувати обставини, які мають значення для справи.

Важливим елементом змагальності процесу є стандарти доказування - спеціальні правила, яким суд має керуватися при вирішення справи. Ці правила дозволяють оцінити, наскільки вдало сторони виконали вимоги щодо тягаря доказування і наскільки вони змогли переконати суд у своїй позиції, що робить оцінку доказів більш алгоритмізованою та обґрунтованою.

На сьогодні у праві існують такі основні стандарти доказування: "баланс імовірностей" (balance of probabilities) або "перевага доказів" (preponderance of the evidence); "наявність чітких та переконливих доказів" (clear and convincing evidence); "поза розумним сумнівом" (beyond reasonable doubt).

17 жовтня 2019 року набув чинності Закон України №132-IX від 20.09.2019 року "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо стимулювання інвестиційної діяльності в Україні", яким, зокрема, внесені зміни до Господарського процесуального кодексу України та змінено назву ст. 79 Господарського процесуального кодексу України з "Достатність доказів" на нову - "Вірогідність доказів" та викладено її у новій редакції, фактично впровадивши в господарський процес стандарт доказування "вірогідності доказів".

У рішенні Європейського Суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) у справі "Brualla Gomez de La Torre v. Spain" від 19.12.1997 року наголошено про загальновизнаний принцип негайного впливу процесуальних змін на позови, що розглядаються.

Стандарт доказування "вірогідності доказів", на відміну від "достатності доказів", підкреслює необхідність співставлення судом доказів, які надає позивач та відповідач. Тобто, з введенням в дію нового стандарту доказування необхідним є не надати достатньо доказів для підтвердження певної обставини, а надати їх саме ту кількість, яка зможе переважити доводи протилежної сторони судового процесу.

Згідно зі ст. 79 Господарського процесуального кодексу України, наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Тлумачення змісту цієї статті свідчить, що нею покладено на суд обов`язок оцінювати докази, обставини справи з огляду на їх вірогідність, яка дозволяє дійти висновку, що факти, які розглядаються скоріше були (мали місце), аніж не були.

Слід зауважити, що Верховний Суд в ході касаційного перегляду судових рішень неодноразово звертався загалом до категорії стандарту доказування та відзначав, що принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Цей принцип передбачає покладання тягаря доказування на сторони. Одночасно цей принцип не передбачає обов`язку суду вважати доведеною та встановленою обставину, про яку сторона стверджує. Така обставина підлягає доказуванню таким чином, аби задовольнити, як правило, стандарт переваги більш вагомих доказів, тобто коли висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається більш вірогідним, ніж протилежний (постанови Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 02.10.2018 року в справі №910/18036/17, від 23.10.2019 року в справі №917/1307/18, від 18.11.2019 року в справі №902/761/18, від 04.12.2019 року в справі №917/2101/17).

Аналогічний стандарт доказування застосовано Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 18.03.2020 року в справі №129/1033/13-ц (провадження № 14-400цс19).

Такий підхід узгоджується з судовою практикою Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ), юрисдикція якого поширюється на всі питання тлумачення і застосування Конвенції (пункт 1 статті 32 Конвенції). Так, зокрема, у рішенні 23.08.2016 року в справі "Дж. К. та Інші проти Швеції" ("J.K. AND OTHERS v. SWEDEN") ЄСПЛ наголошує, що "у країнах загального права у кримінальних справах діє стандарт доказування "поза розумним сумнівом ("beyond reasonable doubt"). Натомість, у цивільних справах закон не вимагає такого високого стандарту; скоріше цивільна справа повинна бути вирішена з урахуванням "балансу вірогідностей". Суд повинен вирішити, чи являється вірогідність того, що на підставі наданих доказів, а також правдивості тверджень заявника, вимога цього заявника заслуговує довіри".

Схожий стандарт під час оцінки доказів застосовано у рішенні ЄСПЛ від 15.11.2007 року в справі "Бендерський проти України" ("BENDERSKIY v. Ukraine"), в якому суд, оцінюючи фактичні обставини справи, звертаючись до балансу вірогідностей, вирішуючи спір, виходив з того, що факти, встановлені у експертному висновку, є більш вірогідним за інші докази.

Враховуючи вищевикладене, вимоги позивача про визнання незаконним та скасування рішення Зазимської сільської ради Броварського району Київської області від 22 квітня 2021 року №1095-10 позачергової сесії VIII скликання в частині надання доручення сільському голові зареєструвати речове право на земельні ділянки комунальної власності: з кадастровим номером 3221282800:06:005:0023, площею 0,0027 га; з кадастровим номером 3221282800:06:009:0024, площею 0,0004 га; з кадастровим номером 3221282800:06:004:0052, площею 0,0019 га., є необґрунтованими та такими, що задоволенню судом не підлягають.

Оскільки в задоволенні вимог позивача про визнання незаконним та скасування пункту рішення судом відмовлено, тому вимоги позивача про скасування державної реєстрації права комунальної власності та визнання права власності на ділянки для розміщення, будівництва, експлуатації та обслуговування будівель і споруд об`єктів передачі електричної та теплової енергії, які розташовані в ОСТ "Урочище Зазим`я": - з кадастровим номером 3221282800:06:005:0023, площею 0,0027 га; - з кадастровим номером 3221282800:06:009:0024, площею 0,0004 га; - з кадастровим номером 3221282800:06:004:0052, площею 0,0019 га, за позивачем, задоволенню також не підлягають.

Відповідно до п. 2 ч. 4 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі відмови в позові - на позивача.

Враховуючи вищевикладене, керуючись ч. 4 ст. 41 ст. 124 Конституції України, ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини", ч. 1 ст. 83, ч. 1 ст. 116, ч. ч. 1, 4 ст. 122, ч. 1 ст. 123, ч. 3 ст. 152 Земельного кодексу України, ст. 15, ч. 1 ст. 16 Цивільного кодексу України, ст. ст. 2, 3, ч. 2 ст. 4, ч. 1 ст. 5, ст. 7, ч. ч. 1, 2, 4 ст. 11, ст. 12, ч. ч. 3, 4 ст. 13, ст. ст. 14-15, ст. 18, ч. 1 ст. 73, ч. ч. 1, 3 ст. 74, ч. 1 ст. 77, ст. 79, ст. 86, ст. 123, п. 2 ч. 4 ст. 129, ч. ч. 1, 2 ст. 222, ст. 223, ч. 3 ст. 232, ст. 233, ст. 237, ст. 238 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

Відмовити повністю у позові об`єднання садівничих товариств "Урочище Зазим`я" до Зазимської сільської ради Броварського району Київської області про визнання незаконним рішення, скасування державної реєстрації та визнання права власності.

Рішення набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 241 Господарського процесуального кодексу України, та може бути оскаржено в апеляційному порядку протягом 20 днів з дня складення повного тексту рішення.

Повний текст рішення складено 22.08.2022 року.

Суддя С. Грабець