Рішення

від 07.08.2022 по справі 916/477/21

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

65119, м. Одеса, просп. Шевченка, 29, тел.: (0482) 307-983, e-mail: inbox@od.arbitr.gov.ua

веб-адреса: http://od.arbitr.gov.ua

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"08" серпня 2022 р.м. Одеса Справа № 916/477/21

За позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «Корпорація Моноліт» (65025, м. Одеса, 21 км Старокиївське шосе, буд. 42, код ЄДРПОУ - 42228252, електронна адреса: ІНФОРМАЦІЯ_1)

До відповідача: Андрієво-Іванівської сільської ради Миколаївського району Одеської області (67021, Одеська обл., Миколаївський р-н, с. Андрієво-Іванівка, вул. Леніна, буд. 89, код ЄДРПОУ - 04380181, електронна адреса: silrada_aivanovo@ukr.net)

За участю третьої особи на стороні відповідача, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору: Товариства з обмеженою відповідальністю «Торгова компанія «Мінерал» (65062, м. Одеса, вул. Літературна, буд. 12-а, корпус 2, кв. 80, код ЄДРПОУ - 41341410, електронна адреса: ІНФОРМАЦІЯ_2)

про визнання недійсним рішення

Суддя Рога Н.В.

Секретар с/з Богомолова В.С.

Представники сторін:

Від позивача: Єргієв Д.І. - на підставі ордера серії ОД №500117 від 15.03.2021р.; Гуменюк О.В. - на підставі ордера серії ВН №1087249 від 29.11.21р.;

Від відповідача: Батченко О.О. - на підставі ордера серії ОД №011079 від 03.06.2021р.;

Від третьої особи: Домущі В.С. - на підставі ордера серії ОД №572503 від 13.05.2021р.; Нєдов О.С. - на підставі ордера серії ОД №572531 від 12.07.2021р.

В засіданні приймали участь:

Від позивача: Гуменюк О.В. - на підставі ордера серії ВН №1087249 від 29.11.21р.;

Від відповідача: не з`явився;

Від третьої особи: Нєдов О.С. - на підставі ордера серії ОД №572531 від 12.07.2021р.

СУТЬ СПОРУ: Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю (далі - ТОВ) «Корпорація Моноліт», звернувся до Господарського суду Одеської області з позовною заявою до Андрієво-Іванівської сільської ради Миколаївського району Одеської області про визнання недійсним рішення VIII сесії Андрієво-Іванівської сільської ради Миколаївського району Одеської області №106 від 30.10.2020р. про надання погодження ТОВ «Торгова компанія «Мінерал» щодо отримання спеціального дозволу на користування надрами з метою геологічного вивчення пісків Левадівської ділянки площею 149,5 га, що знаходиться у Березівському (Миколаївському) районі Одеської області.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 16.03.2021р. прийнято позовну заяву до розгляду, справу вирішено розглядати в порядку загального позовного провадження. Підготовче засідання призначено на 01.04.2021р.

Ухвалою суду від 01.04.2021р. залучено до участі у справі у якості третьої особи на стороні відповідача, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, ТОВ «Торгова компанія «Мінерал» та відкладено підготовче засідання на 22.04.2021р.

Ухвалою суду від 22.04.2021р. відкладено підготовче засідання на 13.05.2021р. Ухвалою суду від 13.05.2021р. продовжено строк підготовчого провадження на 30 днів, відкладено підготовче засідання на 03.06.2021р.

Крім того, ухвалою суду від 13.05.2021р. відмовлено у задоволенні клопотання (вх.№12912/21 від 13.05.2021р.) ТОВ «Торгова компанія «Мінерал» про закриття провадження у справі №916/477/21 в порядку п.1 ч.1 ст.231 ГПК України.

21 травня 2021р. позивач звернувся до суду з заявою про забезпечення позову (вх.№2-666/21), відповідно до якої просить суд зупинити дію рішення VIII сесії Андрієво-Іванівської сільської ради Миколаївського району Одеської області №106 від 30.10.2020р. про надання погодження ТОВ «Торгова компанія «Мінерал» щодо отримання спеціального дозволу на користування надрами з метою геологічного вивчення пісків Левадівської ділянки площею 149,5 га, що знаходиться у Березівському (Миколаївському) районі Одеської області та заборонити вчиняти дії щодо вказаного рішення до розгляду даної справи.

Ухвалою суду від 21.05.2021р. відмовлено у задоволенні заяви позивача про забезпечення позову (вх.№2-666/21 від 21.05.2021р.).

Ухвалою суду від 03.06.2021р. зупинено провадження у справі №916/477/21 у зв`язку з надходженням апеляційної скарги ТОВ «Торгова компанія «Мінерал» на ухвалу Господарського суду Одеської області від 13.05.2021р. у справі №916/477/21.

Ухвалою суду від 29.06.2021р. поновлено провадження у справі у зв`язку з поверненням апеляційної скарги ТОВ «Торгова компанія «Мінерал», призначено підготовче засідання на 13.07.2021р.

Протокольною ухвалою суду від 13.07.2021р. відкладено судове засідання на 19.07.2021р. Протокольною ухвалою суду від 19.07.2021р. відкладено судове засідання на 05.08.2021р.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 05.08.2021р. призначено у справі №916/477/21 судову земельно-технічну експертизу, провадження у справі зупинено, матеріали справи направлено до експертної установи.

22жовтня 2021р. до Господарського суду Одеської області надійшло клопотання експерта про надання додаткових документів для проведення експертного дослідження, у зв`язку з чим ухвалою суду від 27.10.2021р. поновлено провадження у справі, призначено підготовче засідання на 09.11.2021р.

Ухвалою суду від 09.11.2021р. відкладено підготовче провадження на 16.11.2021р. Ухвалою суду від 16.11.2021р. відкладено підготовче засідання на 02.12.2021р.

Крім того, ухвалою суду від 16.11.2021р. частково задоволено клопотання ТОВ «Торгова компанія «Мінерал» (вх.№30540/21 від 15.11.2021р.) про витребування доказів у справі №916/477/21 та витребувано від Управління у Березівському районі Головного управління Держгеокадастру в Одеській області документацію із землеустрою, у повному обсязі у тому числі з каталогами координат у державній системі координат на земельні ділянки які належать ТОВ «Корпорація Моноліт», кадастрові номери: 5123582200:01:001:0383, 5123582200:01:001:0374, 5123582200:01:001:0380, 5123582200:01:001:0382, 5123582200:01:001:0378, 5123582200:01:001:0376, 5123582200:01:001:0377, 5123582200:01:001:0381. Уповноважено на отримання витребуваних судом документів ТОВ «Торгова компанія «Мінерал».

Ухвалою суду від 02.12.2021р. відкладено підготовче засідання на 14.12.2021р. Ухвалою суду від 14.12.2021р. відкладено підготовче засідання на 28.12.2021р.

Ухвалою суду від 28.12.2021р. зупинено провадження у справі, матеріали справи №916/477/21 направлено до Одеського науково-дослідного інституту судових експертиз для продовження проведення судової земельно-технічної експертизи, призначеної ухвалою Господарського суду Одеської області від 05.08.2021р.

24 лютого 2022р. Президентом України підписано Указ №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», яким введено в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб. Зазначений Указ затверджено Законом України від 24.02.2022р. №2102-IX.

Указом Президента України від 14.03.2022р. №133/2022 «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 26 березня 2022 року строком на 30 діб. Зазначений Указ затверджено Законом України №2119-IX від 15.03.2022р.

Указом Президента України від 18.04.2022р. №259/2022 «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 25 квітня 2022 року строком на 30 діб. Указ затверджено Законом України №2212-IX від 21.04.2022р.

18 квітня 2022р. до Господарського суду Одеської області надійшло повідомлення Одеського науково-дослідного інституту судових експертиз (вх.№6580/22) про залишення без виконання ухвали Господарського суду Одеської області від 05.08.2021р. у справі №916/477/21 та повернуто матеріали справи.

Ухвалою суду від 19.04.2022р. поновлено провадження у справі, призначено підготовче засідання на 17.05.2022р.

Ухвалою суду від 17.05.2022р. закрито підготовче провадження, справу призначено до розгляду по суті на 30.06.2022р.

Указом Президента України від 18.05.2022р. №341/2022 «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 25 травня 2022 року строком на 90 діб. Указ затверджено Законом України №2263-IX від 22.05.2022р.

30 червня 2022р. до суду від позивача надійшла заява про виклик експерта, у якій позивач зазначив, що необхідність виклику судового експерта Рапач К.В., який проводив судову експертизу по заяві ТОВ «Корпорація Моноліт», обумовлена необхідністю з`ясуванняпитань щодо її проведення, відповідності вимогам нормативних актів, методик, інструкцій, науково-технічної літератури з проведення такого роду експертиз та надання усних пояснень щодо його висновку.

Крім того, позивач просив поновити пропущений строк для подачі заяви про виклик експерта, посилаючись на позивач та його представник не були належним чином повідомлені про поновлення провадження у справі ухвалою суду від 19.04.2022р. та призначення підготовчого засідання на 17.05.2022р., у зв`язку із чим не брали участь у підготовчому засіданні, що відбулося 17.05.2022р., на якому було закрито підготовче провадження та призначено розгляд справи по суті.

Ухвалою суду від 30.06.2022р. відкладено судове засідання на 14.07.2022р.

14 липня 2022р. до суду від позивача надійшло клопотання до заяви про виклик експерта, додатком до якого був перелік питань експерту Рапач К.В. для надання усних пояснень щодо висновку №14/21 від 11.05.2021р.

Протокольною ухвалою від 14.07.2022р. судом відмовлено у задоволенні заяви позивача про виклик експерта виходячи з такого.

Дійсно, відповідно до ч.5 ст.98 ГПК України суд має право за заявою учасників справи або з власної ініціативи викликати експерта для надання усних пояснень щодо його висновку.

Але, викликаючи експерта суд має виходити з такої необхідності, з урахуванням питань, які сторони у справі та суд мають поставити перед експертом, наслідків, які відповіді на ці питання будуть мати для повного, всебічного розгляду справи, та для прийняття судом законного та обґрунтованого рішення.

Враховуючи перелік питань ( т.3 а.с. 64), які позивач мав бажання поставити перед експертом, на думку суду, будь-які відповіді, надані на них експертом, жодним чином не вплинули б на хід розгляду справи та надання оцінки судом Висновку експерта №14/21 судової земельно-технічної експертизи для подання до Господарського суду Одеської області по справі №916/477/21 від 11.05.2021р., виконаного судовим експертом Рапачем К.В., який є лише одним із доказів у справі.

Ухвалою суду від 14.07.2022р. відкладено судове засідання на 02.08.2022р. Ухвалою суду від 02.08.2022р. відкладено судове засідання на 08.08.2022р.

Позивач - ТОВ «Корпорація Моноліт», підтримує позовні вимоги в повному обсязі, просить їх задовольнити з підстав зазначених у позовній заяві, поясненнях, що надійшли до суду 14.12.2021р., та поясненнях, що надійшли до суду 08.08.2022р.

Відповідач - Андрієво-Іванівської сільської ради Миколаївського району Одеської області, заперечує проти позовних вимог, просить відмовити у задоволенні позову в повному обсязі з підстав, зазначених у відзиві на позовну заяву, що надійшов до суду 02.06.2021р.

Третя особа на стороні відповідача, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - ТОВ «Торгова компанія «Мінерал», заперечує проти позовних вимог, просить відмовити у задоволенні позову в повному обсязі з підстав, зазначених у поясненнях, що надійшли до суду 02.06.2021р. та 28.12.2021р.

Позивач у справі зазначає, що ТОВ «Корпорація Моноліт» на праві приватної власності належать земельні ділянки площею 2 га кожна, кадастрові номери 5123582200:01:001:0383, 5123582200:01:001:0374, 5123582200:01:001:0380, 5123582200:01:001:0382, 5123582200:01:001:0378, 5123582200:01:001:0376, 5123582200:01:001:0377, 5123582200:01:001:0381. Право власності виникло у позивача 13.10.2020р. на підставі актів приймання-передачі між фізичними особами та ТОВ «Корпорація Моноліт».

Із інформації, розташованої на сайті Андрієво-Іванівської сільської ради Миколаївського району Одеської області позивачу стало відомо, що рішенням №106- VIII вказаної сільської ради від 30.10.2020р. вирішено надати погодження ТОВ «Торгова компанія «Мінерал» щодо отримання спеціального дозволу на користування надрами з метою геологічного вивчення пісків Левадівської ділянки, площею 149,5 га, що знаходиться в Березівському (Миколаївському) районі Одеської області.

Однак, як зазначає позивач, частина вказаної земельної ділянки площею 149,5 га включає в себе земельні ділянки, які належать ТОВ «Корпорація Моноліт», у зв`язку з чим позивач дійшов висновку, що рішення №106 - VIII Андрієво-Іванівської сільської ради Миколаївського району Одеської області від 30.10.2020р. є таким, що суперечить Конституції України та порушує право власності позивача на зазначені земельні ділянки.

Так, позивач зазначив, що Порядок надання спеціальних дозволів на користування надрами, затверджений постановою Кабінету Міністрів від 30.05.2011р. №615 (в редакції станом на дату прийняття оскаржуваного рішення ради) регулює питання надання спеціальних дозволів на користування надрами (далі - дозволи) у межах території України, її континентального шельфу та виключної (морської) економічної зони, а також визначає процедуру продовження строку дії, переоформлення, поновлення дії, зупинення дії чи анулювання дозволу та внесення до нього змін.

Відповідно до п.п.3 п.8 Порядку без проведення аукціону дозвіл надається, зокрема, у разі геологічного вивчення та видобування корисних копалин місцевого значення.

Інформацію про ділянки надр, які пропонуються для надання зазначених дозволів, Держгеонадра або Рада міністрів Автономної Республіки Крим відповідно до повноважень (далі - орган з питань надання дозволу) розміщує не пізніше ніж за 30 днів до прийняття рішення про надання дозволу на своєму офіційному веб-сайті із зазначенням назви ділянки надр, її місцезнаходження, виду корисних копалин, виду користування надрами, початкової ціни продажу дозволу, адреси, за якою надсилаються заяви на отримання дозволу.

У разі надходження до органу з питань надання дозволу в установлений строк заяв разом з документами, зазначеними у додатку 1, щодо отримання дозволу на користування однією і тією ж ділянкою надр від кількох претендентів дозвіл надається на умовах аукціону.

При цьому, відповідно до п.п.12 п.8 Порядку для отримання дозволу без проведення аукціону заявник подає органові з питань надання дозволу заяву разом з документами, зазначеними в додатку 1, у паперовій та електронній формі.

Рішення про надання дозволу без проведення аукціону приймається органом з питань надання дозволу відповідно до даних, зазначених у заяві, протягом 30 календарних днів після отримання всіх погоджень, передбачених п. 9 цього Порядку, та пропозицій Міндовкілля, передбачених п. 24 цього Порядку. Зазначене рішення розміщується на офіційному веб-сайті органу з питань надання дозволу протягом п`яти робочих днів з дня його прийняття.

Надання дозволу без проведення аукціону здійснюється протягом 20 робочих днів після сплати у повному обсязі збору за надання спеціального дозволу. Надання дозволів у випадках, передбачених п.п. 1 - 9, 11, 12 цього пункту, здійснюється за рішенням органу з питань надання дозволу.

Як зазначає позивач, відповідно до п.9 Порядку надання у користування ділянок надр, що містять корисні копалини місцевого значення, погоджується з: відповідними районними, міськими, селищними, сільськими радами і радами об`єднаних територіальних громад.

Для здійснення погодження орган з питань надання дозволу не пізніше ніж протягом семи робочих днів з дати реєстрації заяви надсилає її копію у паперовому або електронному вигляді органам, зазначеним в абзацах другому та третьому цього пункту, та встановлює строк розгляду зазначених документів.

За результатами розгляду документів, надісланих на погодження, органи, зазначені в абзацах другому та третьому цього пункту, надають погодження, які у паперовому або електронному вигляді надсилають органу, який видає дозвіл.

Позивач зазначає, що супровідним листом Держгеонадр від 19.10.2020р. №15581/01-2/11-20 на адресу Березівської районної ради (Миколаївська районна рада) та Андрієво-Іванівської сільської територіальної громади було надіслано пакет документів для розгляду питання про надання погодження ТОВ «ТК Мінерал» щодо отримання спеціального дозволу на користування надрами з метою геологічного вивчення пісків Левадівської ділянки, що знаходиться у Миколаївському районі Одеської області.

На підставі отриманого пакету документів, Андрієво-Іванівською сільською радою Миколаївського району Одеської області було прийнято рішення від 30.10.2020р. №106 «Про надання погодження ТОВ «Торгова компанія «Мінерал» щодо отримання спеціального дозволу на користування надрами з метою геологічного вивчення пісків Левадівської ділянки», яким вирішено надати ТОВ «Торгова компанія «Мінерал» погодження щодо отримання спеціального дозволу на користування надрами з метою геологічного вивчення пісків Левадівської ділянки, площею 149,5 га, що знаходиться у Березівському (Миколаївському) районі Одеської області.

Позивач зазначає, що рішення ради було прийнято на підставі документів, згідно яких Левадівська земельна ділянка, площею 149,5 га, обмежена 8-ма кутовими точками, координати яких визначені в цих документах.

Як зазначає позивач, згідно Висновку експерта №14/21 судової земельно-технічної експертизи для подання до Господарського суду Одеської області по справі №916/477/21 від 11.05.2021р., виконаного судовим експертом Рапачем К.В. (свідоцтво №1173 від 31.10.2007р., видане на підставі рішення Центральної експертно-кваліфікаційної комісії при Міністерстві юстиції України), існує накладення меж земельної ділянки, відносно якої надано погодження щодо отримання спеціального дозволу на користування надрами з метою геологічного вивчення пісків Левадівської ділянки, площею 149,5 га, що знаходиться в Березівському (Миколаївському) районі Одеської області та суміжних ділянок з кадастровими номерами: 5123582200:01:001:0374; 5123582200:01:001:0376; 5123582200:01:001:0377; 5123582200:01:001:0378; 5123582200:01:001:0380; 5123582200:01:001:0381; 5123582200:01:001:0382; 5123582200:01:001:0383.

Позивач вважає, що надання Андрієво-Іванівською сільською радою погодження ТОВ «Торгова компанія «Мінерал» щодо отримання спеціального дозволу на користування надрами з метою геологічного вивчення пісків Левадівської ділянки є важливим елементом в процедурі отримання такого дозволу, адже надає право заявнику продовжити процедуру з отримання дозволу на користування надрами місцевого значення, отже, таке рішення, на думку позивача, не вичерпує свою дію моментом його прийняття та не є індивідуально-правовим актом. Відсутність такого погодження, або відмова у ньому, є підставою для відмови у наданні дозволу у користуванні надрами.

Позивач в обґрунтування позову посилається на положення ч.10 ст.59 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», згідно якої акти органів та посадових осіб місцевого самоврядування з мотивів їхньої невідповідності Конституції або законам України визнаються незаконними в судовому порядку.

Крім того, зазначає, що відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, а ст.41 Конституції України визначено, що ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.

Позивач також зазначає, що відповідно до ч.ч. 1,2 ст.152 Земельного кодексу України держава забезпечує громадянам та юридичним особам рівні умови захисту прав власності на землю, власник земельної ділянки може вимагати, зокрема, усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов`язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою.

На підставі зазначеного, з метою захисту своїх прав та охоронюваних законом інтересів, позивач звернувся з даним позовом до суду та просить визнати недійсним рішення VIII сесії Андрієво-Іванівської сільської ради Миколаївського району Одеської області №106 від 30.10.2020р. про надання погодження ТОВ «Торгова компанія «Мінерал» щодо отримання спеціального дозволу на користування надрами з метою геологічного вивчення пісків Левадівської ділянки площею 149,5 га, що знаходиться у Березівському (Миколаївському) районі Одеської області.

В якості нормативного обґрунтування позивач також посилається на ст.ст. 316, 319, 321, 325, 374, 386 Цивільного кодексу України, ст.ст. 78, 82, 90 Земельного кодексу України.

Відповідач - Андрієво-Іванівська сільська рада Миколаївського району Одеської області, проти позову заперечує, та зазначає, що відповідно до ст.14 Кодексу України «Про надра» до видів користування надрами відноситься, зокрема, надання надр для геологічного вивчення, в тому числі дослідно-промислової розробки родовищ корисних копалин загальнодержавного значення.

Статтею 16 Кодексу України «Про надра» встановлено, що спеціальні дозволи на користування надрами надаються переможцям аукціонів, крім випадків, визначених Кабінетом Міністрів України, центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері геологічного вивчення та раціонального використання надр, або Радою міністрів Автономної Республіки Крим щодо розробки родовищ корисних копалин місцевого значення на території Автономної Республіки Крим. Порядок проведення аукціонів з продажу спеціальних дозволів на користування надрами та порядок їх надання встановлюються Кабінетом Міністрів України.

Надання спеціальних дозволів на користування надрами, крім випадків користування надрами на умовах угод про розподіл продукції, укладених відповідно до Закону України «Про угоди про розподіл продукції», здійснюється після попереднього погодження з відповідною радою питання про надання земельної ділянки для зазначених потреб, крім випадків, коли у наданні земельної ділянки немає потреби.

Як зазначає відповідач, питання надання спеціальних дозволів на користування надрами у межах території України, її континентального шельфу та виключної (морської) економічної зони врегульовані Порядком надання спеціальних дозволів на користування надрами, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 30.05.2011р. №615.

Відповідно до п.2 Порядку (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) дозволи надаються Держгеонадрами переможцям аукціонів з їх продажу та у випадках, передбачених п.8 цього Порядку.

Як передбачено п. 9 Порядку, надання надр у користування, за винятком надання надр на умовах угод про розподіл продукції, погоджується заявником з: Радою міністрів Автономної Республіки Крим, відповідними обласними, Київською і Севастопольською міськими радами - на користування ділянками надр з метою геологічного вивчення, розробки родовищ корисних копалин загальнодержавного значення, а також для цілей, не пов`язаних з видобуванням корисних копалин; відповідними районними, міськими, селищними, сільськими радами - на користування ділянками надр, що містять корисні копалини місцевого значення; Мінприроди на всі види користування надрами; Держгірпромнаглядом - на геологічне вивчення з дослідно-промисловою розробкою та видобування, а також для цілей, не пов`язаних з видобуванням корисних копалин, і для створення геологічних територій та об`єктів, що мають важливе наукове, культурне, рекреаційно-оздоровче значення (наукові полігони, геологічні заповідники, заказники, пам`ятки природи, лікувальні, оздоровчі заклади тощо).

Відповідач зазначив, що 30.102.2020р. Андрієво-Іванівською сільською радою Миколаївського району Одеської області було прийнято рішення №106 «Про надання погодження ТОВ «Торгова компанія «Мінерал» щодо отримання спеціального дозволу на користування надрами з метою геологічного вивчення пісків Левадівської ділянки», яким вирішено надати ТОВ «Торгова компанія «Мінерал» погодження щодо отримання спеціального дозволу на користування надрами з метою геологічного вивчення пісків Левадівської ділянки, площею 149,5 га, що знаходиться у Березівському (Миколаївському) районі Одеської області.

При цьому, відповідач не заперечує той факт, що позивачу у справі належать земельні ділянки з кадастровими номерами: 5123582200:01:001:0374; 5123582200:01:001:0376; 5123582200:01:001:0377; 5123582200:01:001:0378; 5123582200:01:001:0380; 5123582200:01:001:0381; 5123582200:01:001:0382; 5123582200:01:001:0383, але зазначає, що після отримання спеціального дозволу на користування надрами ТОВ «Торгова компанія «Мінерал» не набуває права користування надрами та земельною ділянкою, а лише отримує дозвіл на геологічне вивчення у разі, якщо у подальшому набуде право користування надрами та земельною ділянкою у встановленому законодавством порядку.

Також відповідач зауважив, що при погодженні клопотання про надання надр у користування отримання попереднього погодження власника земельної ділянки не потребується.

Оскаржуване рішення, на думку відповідача, не порушує права власності позивача, а також не встановлює будь-яких обов`язків для нього, а також не встановлює прав та обов`язків для ТОВ «Торгова компанія «Мінерал» щодо земельних ділянок, що належать позивачу.

Відповідач зауважує, що згідно ст.144 Конституції України органи місцевого самоврядування в межах повноважень, визначених законом, приймають рішення, які є обов`язковими до виконання на відповідній території.

Таким чином, Андрієво-Іванівська сільська рада Миколаївського району Одеської області, реалізуючи свої повноваження, прийняла рішення про надання погодження ТОВ «Торгова компанія «Мінерал» щодо отримання спеціального дозволу на користування надрами з метою геологічного вивчення пісків Левадівської ділянки площею 149,5 га, що знаходиться у Березівському (Миколаївському) районі Одеської області», в межах повноважень та на підставі закону, у зв`язку з чим позовні вимоги ТОВ «Корпорація Моноліт» є безпідставними та задоволенню не підлягають.

Третя особа - ТОВ «Торгова компанія «Мінерал», в поясненнях, що надійшли до суду 02.06.2021р. зазначає, що при погодженні клопотання про надання надр в користування отримання попереднього погодження власника земельної ділянки про надання її у користування не потребується.

Як зазначає третя особа, 30.10.2020р. Андрієво-Іванівською сільською радою Миколаївського району Одеської області прийнято рішення №106 про надання погодження ТОВ «Торгова компанія «Мінерал» щодо отримання спеціального дозволу на користування надрами з метою геологічного вивчення пісків Левадівської ділянки площею 149,5 га, що знаходиться у Березівському (Миколаївському) районі Одеської області».

Таким чином, рішенням що оскаржується, органом місцевого самоврядування лише надано дозвіл саме на користування надрами з метою геологічного вивчення пісків, і це рішення не місить у собі пунктів та підстав для передачі права власності на земельні ділянки між особами.

Крім того, третя особа не заперечує проти того, що земельні ділянки з кадастровими номерами 5123582200:01:001:0383, 5123582200:01:001:0374, 5123582200:01:001:0380, 5123582200:01:001:0382, 5123582200:01:001:0378, 5123582200:01:001:0376, 5123582200:01:001:0377, 5123582200:01:001:0381 належать на праві власності ТОВ «Корпорація Моноліт».

ТОВ «Торгова компанія «Мінерал» зазначає, що після отримання спеціального дозволу на користування надрами, останнє не набуває права користування надрами та земельною ділянкою, а лише отримує дозвіл на геологічне вивчення у разі, якщо в подальшому набуде право користування надрами та земельною ділянкою у встановленому законодавством порядку.

Таким чином, оскаржуване рішення Андрієво-Іванівської сільської ради Миколаївського району Одеської області не порушує права власності на земельні ділянки ТОВ «Корпорація Моноліт», а також не встановлює будь-яких обов`язків для нього. Також, дане рішення не встановлює ніяких прав чи обов`язків для ТОВ «Торгова компанія «Мінерал» щодо відповідних земельних ділянок, які належать позивачу на праві власності.

З позиції третьої особи, рішенням, що оскаржується, земельна ділянка в користування не передається, це рішення є тільки одним серед інших документів, необхідних для отримання дозволу, а погодження клопотання про надання надр в користування не означало обов`язково позитивного рішення про отримання дозволу на користування надрами.

Крім того, третя особа звертає увагу суду на те, що не доведеним є факт того, що земельна ділянка площею 149,5 га, щодо якої ТОВ «Торгова компанія «Мінерал» надано погодження на отримання спеціального дозволу на користування надрами з метою геологічного вивчення пісків, включає в себе земельні ділянки, які належать позивачу.

В поясненнях, що надійшли до суду 28.12.2021р., ТОВ «Торгова компанія «Мінерал» зазначає, що відповідно до п.1 ч.1 ст.4 Кодексу адміністративного судочинства України індивідуальний акт - це акт (рішення) суб`єкта владних повноважень, виданий (прийняте) на виконання владних управлінських функцій або в порядку надань адміністративних послуг, який (яке) стосується прав або інтересів визначеної в акті особи (або осіб та дія якого вичерпується його виконанням або мас визначений.

Індивідуально-правові акти як результати правозастосування адресовані конкретним особам, тобто є формально обов`язковими для персоніфікованих (чітко визначених) суб`єктів; вміщують індивідуальні приписи, в яких зафіксовані суб`єктивні права та/чи обов`язки адресатів цих актів; розраховані на врегулювання лише конкретної життєвої ситуації, а тому їх юридична чинність (формальна обов`язковість) вичерпується одноразовою реалізацією.

Крім того, такі акти не можуть мати зворотної дії в часі, а свій зовнішній прояві можуть отримувати не лише в письмовій (документальній), але й в усній (вербальній) або ж фізично-діяльнісній (конклюдентній) формах.

ТОВ «Торгова компанія «Мінерал» вважає, що рішення Андрієво-Іванівської сільської ради Миколаївського району Одеської області №106 від 30.10.2020р. про надання погодження ТОВ «Торгова компанія «Мінерал» щодо отримання спеціального дозволу на користування надрами з метою геологічного вивчення пісків Левадівської ділянки площею 149,5 га, що знаходиться у Березівському (Миколаївському) районі Одеської області, є індивідуально-правовим актом, і вичерпує свою дію моментом його прийняття, так як не породжує майбутніх прав чи обов`язків, а лише надає дозвіл на проведення подальшої процедури оформлення документів.

На підставі зазначеного, третя особа дійшла висновку, що звернувшись до суду з даним позовом, позивач обрав неналежний спосіб захисту права, який не забезпечить реальне поновлення прав позивача у випадку задоволення позову, у зв`язку з чим слід відмовити у задоволенні позовних вимог.

ТОВ «Торгова компанія «Мінерал» також вважає Висновок експерта №14/21 від 11.05.2021р., виконаний судовим експертом Рапачем К.В., неналежним доказом у даній справі у зв`язку з тим, що вказаний висновок експерта ґрунтується на заяви ТОВ «Торгова компанія «Мінерал», яку було подано 13.04.2020р., а зареєстровано 24.04.2020р. за № 6731/02/11-20, та за активним посиланням на офіційному сайті Державної служби геології та надр України якої містяться каталог географічних координат кутових точок, який складається з 8 точок, щодо яких було надано дозвіл на користування надрами Андрієво-Іванівською сільською радою Миколаївського району Одеської області 03.06.2020р. №48.

Таким чином, враховуючи те, що рішенням Андрієво-Іванівської сільської ради Миколаївського району Одеської області №106 від 30.10.2020р., що оскаржується у даній справі, надано ТОВ «Торгова компанія «Мінерал» спеціальний дозвіл на користування надрами з метою геологічного вивчення пісків Левадівської ділянки площею 149,5 га, яка має 11 точок, висновок експерта №14/21 від 11.05.2021р. стосується іншої земельної ділянки, дозвіл на користування надрами якої надано на підставі рішення Андрієво-Іванівської сільської ради Миколаївського району Одеської області №48 від 03.06.2020р.

Враховуючи зазначене, 09.07.2021р. ТОВ «Торгова компанія «Мінерал» звернулось із заявою до ТОВ «Терра Ком», сертифікованого інженера-землевпорядника, у якій просила з метою встановлення меж геологічного вивчення пісків «Левадівської ділянки» виконати необхідні розрахунки переведення географічних координат земельної ділянки із СК «WGS84» в СК-63 для відображення її меж на Публічній кадастровій карті, та з метою встановлення накладення на земельні ділянки з кадастровими номерами: 5123582200:01:001:0380, 5123582200:01:001:0382, 5123582200:01:001:0378, 5123582200:01:001:0376, 5123582200:01:001:0377, 5123582200:01:001:0381, 5123582200:01:001:0383, 5123582200:01:001:0374 відповідно до Публічної кадастрової карти.

12 липня 2021р. ТОВ «Терра Ком» надало відповідь на заяву, в якій повідомило, що в результаті проведених робіт було встановлено, що межі «Левадівської ділянки» не перетинаються з межами земельних ділянок з кадастровими номерами: 5123582200:01:001:0380, 5123582200:01:001:0382, 5123582200:01:001:0378, 5123582200:01:001:0376, 5123582200:01:001:0377, 5123582200:01:001:0381, 5123582200:01:001:0383, 5123582200:01:001:0374.

На підставі зазначеного, ТОВ «Торгова компанія «Мінерал» дійшло висновку, що накладання земельних ділянок відсутнє та наданий спеціальний дозвіл ТОВ «Торгова компанія «Мінерал» не впливає та не може впливати на права власності позивача на відповідні земельні ділянки.

На підставі всього вищевикладеного, ТОВ «Торгова компанія «Мінерал» просить суд відмовити у задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

Розглянув матеріали справи, вислухав пояснення учасників справи, суд дійшов наступних висновків.

Позивач звернувся з позовом про визнання недійсним рішення Андрієво-Іванівської сільської ради Миколаївського району Одеської області №106 від 30.10.2020р. «Про надання погодження ТОВ «Торгова компанія «Мінерал» щодо отримання спеціального дозволу на користування надрами з метою геологічного вивчення пісків Левадівської ділянки», яким вирішено надати ТОВ «Торгова компанія «Мінерал» погодження щодо отримання спеціального дозволу на користування надрами з метою геологічного вивчення пісків Левадівської ділянки, площею 149,5 га, що знаходиться у Березівському (Миколаївському) районі Одеської області.

В обґрунтування позовних вимог ТОВ «Корпорація Моноліт» зазначає, що частина земельної ділянки площею 149,5 га, щодо якої ТОВ «Торгова компанія «Мінерал» отримано дозвіл на користування надрами з метою геологічного вивчення пісків Левадівської ділянки на підставі оскаржуваного рішення, включає в себе земельні ділянки, які належать позивачу на праві власності, що порушує його права та охоронювані законом інтереси.

Відповідно до ст.19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно із ст.2 Кодексу України «Про надра» його завданням є регулювання гірничих відносин з метою забезпечення раціонального, комплексного використання надр для задоволення потреб у мінеральній сировині та інших потреб суспільного виробництва, охорони надр, гарантування при користуванні надрами безпеки людей, майна та навколишнього природного середовища, а також охорона прав і законних інтересів підприємств, установ, організацій та громадян.

Відповідно до ст.4 цього Кодексу надра є виключною власністю Українського народу і надаються тільки у користування. Окремі повноваження щодо розпорядження надрами законодавством України можуть надаватися відповідним органам виконавчої влади.

Статтею 13 Кодексу України «Про надра» передбачено, що користувачами надр (далі - надрокористувачі) можуть бути: підприємства, установи, організації, громадяни України, а також іноземці та особи без громадянства, іноземні юридичні особи.

Згідно із ст.14 Кодексу України «Про надра» надаються у користування у тому числі (…) для геологічного вивчення, видобування корисних копалин, задоволення інших потреб.

Відповідно до ст.16 Кодексу України «Про надра» спеціальні дозволи на користування надрами надаються переможцям аукціонів, крім випадків, визначених Кабінетом Міністрів України, центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері геологічного вивчення та раціонального використання надр, або Радою міністрів Автономної Республіки Крим щодо розробки родовищ корисних копалин місцевого значення на території Автономної Республіки Крим. Порядок проведення аукціонів з продажу спеціальних дозволів на користування надрами та порядок їх надання встановлюються Кабінетом Міністрів України.

Постановою Кабінету Міністрів України від 30.05.2011р. №615 затверджено Порядок надання спеціальних дозволів на користування надрами, відповідно до п.1 якого останній регулює питання надання спеціальних дозволів на користування надрами (далі - дозволи) у межах території України, її континентального шельфу та виключної (морської) економічної зони, а також визначає процедуру продовження строку дії, переоформлення, видачі дубліката, зупинення дії чи анулювання дозволу та внесення до нього змін. Дія цього Порядку поширюється на всі види користування надрами.

Відповідно до п.2 Порядку №615 дозволи надаються Держгеонадрами переможцям аукціонів з їх продажу та без проведення аукціонів у випадках, передбачених пунктом 8 цього Порядку, органом з питань надання дозволу, крім корисних копалин місцевого значення на території Автономної Республіки Крим, дозволи на видобування яких надаються Радою міністрів Автономної Республіки Крим згідно із цим Порядком.

Згідно із ч.2 п.8 Порядку №615 для отримання дозволу без проведення аукціону заявник подає органові з питань надання дозволу заяву разом з документами, зазначеними у додатку 1, у паперовій та електронній формі.

Згідно п.9 Порядку №615 надання у користування ділянок надр, що містять корисні копалини місцевого значення, погоджується з: відповідними районними, міськими, селищними, сільськими радами і радами об`єднаних територіальних громад; обласними державними військово-цивільними адміністраціями - у районі проведення антитерористичної операції та/або здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, що здійснюються шляхом проведення операції Об`єднаних сил.

Видача дозволу здійснюється на підставі заяви та погоджується з органами, визначеними абзацами другим та третім цього пункту. Дії щодо погодження видачі дозволу вчиняються без залучення особи, що звернулася за одержанням дозволу, в межах строку, встановленого для видачі дозволу.

Для здійснення погодження орган з питань надання дозволу не пізніше ніж протягом семи робочих днів з дати реєстрації заяви надсилає її копію у паперовому або електронному вигляді органам, зазначеним в абзацах 2-3 цього пункту, та встановлює строк розгляду зазначених документів.

За результатами розгляду документів, надісланих на погодження, органи, зазначені в абзацах другому та третьому цього пункту, надають погодження, які у паперовому або електронному вигляді надсилають органу, який видає дозвіл.

У разі ненадання органами, зазначеними в абз. 2-3 цього пункту, позитивної або негативної відповіді щодо погодження за результатами розгляду на найближчій сесії (але не пізніше ніж через 45 календарних днів з дати отримання документів від органу з питань надання дозволу) вважається, що надання дозволу ними погоджено.

Постановою Кабінету Міністрів України від 30.12.2015р. №1174 затверджено Положення про Державну службу геології та надр України, згідно з п.1 якого Державна служба геології та надр України (Держгеонадра) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра екології та природних ресурсів і який реалізує державну політику у сфері геологічного вивчення та раціонального використання надр.

Відповідно до п.3 Положення №1174 основними завданнями Держгеонадр є, зокрема, реалізація державної політики у сфері геологічного вивчення та раціонального використання надр.

Підпунктом 9 п.4 Положення №1174 передбачено, що Держгеонадра відповідно до покладених на неї завдань видає в установленому порядку спеціальні дозволи на користування надрами (у тому числі на користування нафтогазоносними надрами).

У відповідності до ст.10 Кодексу України про надра до відання сільських, селищних, міських та районних рад і рад об`єднаних територіальних громад на їх території у порядку, встановленому цим Кодексом та іншими законодавчими актами, належить: 1) погодження надання надр у користування з метою геологічного вивчення, розробки родовищ корисних копалин місцевого значення; 2) реалізація місцевих програм розвитку мінерально-сировинної бази, раціонального використання та охорони надр; 3) обмеження діяльності підприємств, установ, організацій і громадян у випадках і в порядку, передбачених цим Кодексом; 4) здійснення контролю за використанням та охороною надр; 5) вирішення інших питань у сфері регулювання гірничих відносин у межах своєї компетенції.

Погодження надання надр у користування з метою геологічного вивчення, розробки родовищ корисних копалин місцевого значення, з урахуванням положень ст.59 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» і приписів п. 9 Порядку надання спеціальних дозволів на користування надрами, надається шляхом прийняття на її пленарному засіданні після обговорення більшістю депутатів від загального складу ради рішення про погодження надання надр у користування з метою геологічного вивчення або відмови у його наданні.

Відповідно до Переліку корисних копалин місцевого значення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.12.1994р. №827 (у редакції постанови Кабінету Міністрів України від 28.12.2011р. №1370), пісок належить до корисних копалин місцевого значення.

З матеріалів справи вбачається, що 19.10.2020р. Державна служба геології та надр України звернулась з листом за вих.№15581/01-2/11-20 до Андрієво-Іванівської сільської ради Миколаївського району Одеської області про розгляд питання щодо надання погодження ТОВ «Торгова компанія «Мінерал» на отримання спеціального дозволу на користування надрами з метою геологічного вивчення пісків Левадівської ділянки, що знаходиться у Миколаївському районі Одеської області.

На підставі зазначеного листа, оскаржуваним в даній справі рішенням №106 Андрієво-Іванівської сільської ради Миколаївського району Одеської області від 30.10.2020р. вирішено надати погодження ТОВ «Торгова компанія «Мінерал» щодо отримання спеціального дозволу на користування надрами з метою геологічного вивчення пісків Левадівської ділянки, площею 149,5 га, що знаходиться в Березівському (Миколаївському) районі Одеської області.

Господарським процесуальним кодексом України не визначено поняття нормативно-правового акта, натомість, відповідно до п.18 ч.1 ст. 4 Кодексу адміністративного судочинства України нормативно-правовий акт - це акт управління (рішення) суб`єкта владних повноважень, який установлює, змінює, припиняє (скасовує) загальні правила регулювання однотипних відносин і який розрахований на довгострокове та неодноразове застосування.

В свою чергу, індивідуальний акт - це акт (рішення) суб`єкта владних повноважень, виданий (прийняте) на виконання владних управлінських функцій або в порядку надання адміністративних послуг, який (яке) стосується прав або інтересів визначеної в акті особи або осіб та дія якого вичерпується його виконанням або має визначений строк (п.19 ч.1 ст.4 Кодексу адміністративного судочинства України).

За владно-регулятивною природою всі юридичні акти поділяються на правотворчі, правотлумачні (правоінтерпретаційні) та правозастосовні. Нормативно-правові акти належать до правотворчих, а індивідуальні - до правозастосовних.

У вітчизняній теорії права загальновизнано, що нормативно-правовий акт - це письмовий документ компетентного органу держави, уповноваженого нею органу місцевого самоврядування чи іншого суб`єкта, в якому закріплено забезпечуване нею формально обов`язкове правило поведінки загального характеру. Такий акт приймається як шляхом безпосереднього волевиявлення народу, так і уповноваженим на це суб`єктом за встановленою процедурою, розрахований на невизначене коло осіб і на багаторазове застосування.

Натомість індивідуально-правові акти як результати правозастосування адресовані конкретним особам, тобто є формально обов`язковими для персоніфікованих (чітко визначених) суб`єктів; містять індивідуальні приписи, в яких зафіксовані суб`єктивні права та/чи обов`язки адресатів цих актів; розраховані на врегулювання лише конкретної життєвої ситуації, а тому їх юридична чинність (формальна обов`язковість) вичерпується одноразовою реалізацією. Крім того, такі акти не можуть мати зворотної дії в часі, а свій зовнішній прояв можуть отримувати не лише в письмовій (документальній), але й в усній (вербальній) або ж фізично-діяльнісній (конклюдентній) формах.

Отже, нормативно-правовий акт містить загальнообов`язкові правила поведінки (норми права), тоді як акт застосування норм права (індивідуальний акт) - індивідуально-конкретні приписи, що є результатом застосування норм права; вимоги нормативно-правового акта стосуються всіх суб`єктів, які опиняються в нормативно регламентованій ситуації, а акт застосування норм права адресується конкретним суб`єктам і створює права та/чи обов`язки лише для цих суб`єктів; нормативно-правовий акт регулює певний вид суспільних відносин, а акт застосування норм права - конкретну життєву ситуацію; нормативно-правовий акт діє впродовж тривалого часу та не вичерпує свою дію фактами його застосування, тоді як дія індивідуального акта закінчується у зв`язку з припиненням існування конкретних правовідносин.

Таким чином, з огляду на те, що рішення №106 Андрієво-Іванівської сільської ради Миколаївського району Одеської області від 30.10.2020р. не містить будь-яких зобов`язуючих приписів, воно є правовим актом індивідуальної дії.

Згідно правової позиції Верховного Суду, викладеній у постанові від 15.01.2019 р. у справі №911/1453/17), згідно ст. 21 Цивільного кодексу України суд визнає незаконним та скасовує правовий акт індивідуальної дії, виданий органом державної влади, органом влади Автономної Республіки Крим або органом місцевого самоврядування, якщо він суперечить актам цивільного законодавства і порушує цивільні права або інтереси.

Частиною 2 ст. 393 цього Кодексу визначено, що правовий акт органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, який не відповідає закону і порушує права власника, за позовом власника майна визнається судом незаконним та скасовується.

Отже, рішення органу місцевого самоврядування у сфері земельних відносин, яке має ознаки ненормативного акта та вичерпує свою дію після його реалізації, може оспорюватися з точки зору законності, а вимоги про визнання рішення незаконним - розглядатися в порядку цивільного або господарського судочинства, якщо за результатами реалізації рішення у фізичної чи юридичної особи виникло право цивільне й спірні правовідносини, на яких ґрунтується позов, мають приватноправовий характер. У такому випадку позовну вимогу про визнання рішення незаконним можна розглядати як спосіб захисту порушеного цивільного права за ст.16 Цивільного кодексу України та пред`являти до суду для розгляду в порядку цивільного або господарського судочинства, якщо фактично підґрунтям і метою пред`явлення такої позовної вимоги є оспорювання цивільного речового права особи (зокрема права власності на землю), що виникло в результаті та після реалізації рішення суб`єкта владних повноважень.

За приписами ст.21 Цивільного кодексу України суд визнає незаконним та скасовує правовий акт індивідуальної дії, виданий органом державної влади, органом Автономної Республіки Крим та органом місцевого самоврядування, якщо він суперечить актам цивільного законодавство і порушує і цивільні права або інтереси.

Отже, в розрізі заявлених позовних вимог на ТОВ «Корпорація Моноліт» покладається обов`язок довести наявність порушення цивільних прав або інтересів, у зв`язку із прийняттям Андрієво-Іванівською сільською радою Миколаївського району Одеської області рішення №106 від 30.10.2020р.

Так, відповідно до матеріалів справи, в обґрунтування позовних вимог ТОВ «Корпорація Моноліт» посилається на факт накладення земельних ділянок, що належать позивачу та частини земельної ділянки площею 149,5 га, щодо якої ТОВ «Торгова компанія «Мінерал» надано погодження щодо отримання спеціального дозволу на користування надрами з метою геологічного вивчення пісків Левадівської ділянки оскаржуваним рішенням, що, з позиції позивача, підтверджується Висновком експерта №14/21 судової земельно-технічної експертизи для подання до Господарського суду Одеської області по справі №916/477/21 від 11.05.2021р., виконаним судовим експертом Рапачем К.В. (свідоцтво №1173 від 31.10.2007р., видане на підставі рішення Центральної експертно-кваліфікаційної комісії при Міністерстві юстиції України), та відповідно до якого існує накладення меж земельної ділянки, відносно якої надано погодження щодо отримання спеціального дозволу на користування надрами з метою геологічного вивчення пісків Левадівської ділянки площею 149,5 га, що знаходиться в Березівському (Миколаївському) районі Одеської області та суміжних ділянок з кадастровими номерами: 5123582200:01:001:0374 (площа накладення 6251,9854 кв.м.); 5123582200:01:001:0376 (площа накладення 10366,3867 кв.м.); 5123582200:01:001:0377 (площа накладення 10673,8763 кв.м.); 5123582200:01:001:0378 (площа накладення 9329,7684 кв.м.); 5123582200:01:001:0380 (площа накладення 10605,5335 кв.м.); 5123582200:01:001:0381 (площа накладення 5885,3039 кв.м.); 5123582200:01:001:0382 (площа накладення 10243,8606 кв.м.); 5123582200:01:001:0383 (площа накладення 421,1720 кв.м.).

З матеріалів справи вбачається, що 30.04.2021р. ТОВ «Корпорація Моноліт» звернулося особисто до судового експерта Рапача Костянтина Васильовича з заявою про проведення експертизи.

Частинами 1-4 ст.98 ГПК України встановлено, що висновок експерта - це докладний опис проведених експертом досліджень, зроблені у результаті них висновки та обґрунтовані відповіді на питання, поставлені експертові, складений у порядку, визначеному законодавством; предметом висновку експерта може бути дослідження обставин, які входять до предмета доказування та встановлення яких потребує наявних у експерта спеціальних знань. Предметом висновку експерта не можуть бути питання права; висновок експерта може бути наданий на замовлення учасника справи або на підставі ухвали суду про призначення експертизи; висновок експерта викладається у письмовій формі і приєднується до справи.

Згідно ч.ч.1-2 ст.101 ГПК України учасник справи має право подати до суду висновок експерта, складений на його замовлення. Порядок проведення експертизи та складення висновків експерта за результатами проведеної експертизи визначається відповідно до чинного законодавства України про проведення судових експертиз.

У відповідності до ст.104 ГПК України висновок експерта для суду не має заздалегідь встановленої сили і оцінюється судом разом із іншими доказами за правилами, встановленими ст.86 цього Кодексу. Відхилення судом висновку експерта повинно бути мотивоване в судовому рішенні.

Відповідно до матеріалів справи, ТОВ «Торгова компанія «Мінерал» вважає висновок експерта №14/21 від 11.05.2021р., виконаний судовим експертом Рапачем К.В., неналежним доказом у даній справі у зв`язку з тим, що вказаний висновок експерта ґрунтується на підставі заяви ТОВ «Торгова компанія «Мінерал», яку було подано 13.04.2020р., а зареєстровано 24.04.2020р. за номером 6731/02/11-20, та за активним посиланням на офіційному сайті Державної служби геології та надр України якої містяться каталог географічних координат кутових точок, який складається з 8 точок, щодо яких ТОВ «Торгова компанія «Мінерал», було погоджено видачу спеціального дозволу на користування надрами Андрієво-Іванівською сільською радою Миколаївського району Одеської області рішенням 03.06.2020р. №48.

На підставі зазначеного, третя особа дійшла висновку, що висновок судового експерта №14/21 стосується земельних ділянок, щодо яких ТОВ «Торгова компанія «Мінерал» погоджено видачу спеціального дозволу на користування надрами на підставі рішення Андрієво-Іванівської сільської ради Миколаївського району Одеської області від 03.06.2020р. №48, та які мають 8 точок, тоді як за оскаржуваним в даній справі рішенням ТОВ «Торгова компанія «Мінерал» надано погодження щодо отримання спеціального дозволу на користування надрами з метою геологічного вивчення пісків Левадівської ділянки, площею 149,5 га, яка має 11 точок.

На підставі зазначеного, враховуючи той факт, що з висновку судової земельно-технічної експертизи №14/21 від 11.05.2021р. неможливо встановити географічні координати земельної ділянки площею 145,9 га, що знаходиться у Березівському (Миколаївському) районі Одеської області, яка є об`єктом дослідження, а також враховуючи той факт, що дана експертиза була проведена без виїзду на місце, без дослідження технічної документації, зокрема, результатів виконання топографо-геодезичних робіт, які проводяться відповідними фахівцями з використанням відповідного обладнання та бази даних, суд не приймає даний Висновок у якості належного та допустимого доказу по справі.

Слід зауважити, що з метою повного, всебічного та об`єктивного вирішення спору у даній справі, ухвалою від 05.08.2021р. суд призначав у справі судову земельно-технічну експертизу з метою виконання експертного дослідження, провадження у справі було зупинено, а матеріали справи направлено до експертної установи.

22 жовтня 2021р. до Господарського суду Одеської області надійшло клопотання експерта про надання додаткових документів для проведення експертного дослідження, а саме: документацію із землеустрою, у повному обсязі, у тому числі з каталогами координат у державній системі координат на земельні ділянки, які належать ТОВ «Корпорація Моноліт», кадастрові номери: 5123582200:01:001:0383, 5123582200:01:001:0374, 5123582200:01:001:0380, 5123582200:01:001:0382, 5123582200:01:001:0378, 5123582200:01:001:0376, 5123582200:01:001:0377, 5123582200:01:001:0381, та на земельну ділянку площею 149,5 га, що знаходиться у Березівському (Миколаївському) районі Одеської області; перерахунок географічних координат, наведених у першому питанні ухвали у геодезичні координати Державної системи координат (СК 63) складений ДП «Науково-дослідний інститут геодезії і картографії» Державної служби геодезії, картографії та кадастру; матеріали погодження на геологічне вивчення пісків Левадівської ділянки у повному обсязі, у зв`язку з чим ухвалою суду від 27.10.2021р. було поновлено провадження у справі.

З метою виконання експертизи, на підставі клопотання ТОВ «Торгова компанія «Мінерал» (вх.№30540/21 від 15.11.2021р.), ухвалою суду від 16.11.2021р. витребувано від Управління у Березівському районі Головного управління Держгеокадастру в Одеській області документацію із землеустрою у повному обсязі, у тому числі з каталогами координат у державній системі координат на земельні ділянки, які належать ТОВ «Корпорація Моноліт», кадастрові номери: 5123582200:01:001:0383, 5123582200:01:001:0374, 5123582200:01:001:0380, 5123582200:01:001:0382, 5123582200:01:001:0378, 5123582200:01:001:0376, 5123582200:01:001:0377, 5123582200:01:001:0381.

Однак, Управлінням у Березівському районі Головного управління Держгеокадастру в Одеській області ухвалу суду не виконано, витребувані документи на виконання клопотання експерта до суду не надходили.

18 квітня 2022р. до Господарського суду Одеської області надійшло повідомлення Одеського науково-дослідного інституту судових експертиз (вх.№6580/22) про залишення без виконання ухвали Господарського суду Одеської області від 05.08.2021р. у справі №916/477/21 та повернуто матеріали справи, зокрема, у зв`язку із ненадання витребуваних документів та з відсутністю оплати вартості експертизи.

На підставі вищенаведеного, враховуючи відсутність в матеріалах справи об`єктивного висновку судової земельно-технічної експертизи, документації з землеустрою земельних ділянок, що належать ТОВ «Корпорація Моноліт» кадастрові номери: 5123582200:01:001:0383, 5123582200:01:001:0374, 5123582200:01:001:0380, 5123582200:01:001:0382, 5123582200:01:001:0378, 5123582200:01:001:0376, 5123582200:01:001:0377, 5123582200:01:001:0381 та земельної ділянки площею 149,5 га, щодо якої ТОВ «Торгова компанія «Мінерал» надано погодження щодо отримання спеціального дозволу на користування надрами з метою геологічного вивчення пісків Левадівської ділянки на підставі рішення Андрієво-Іванівської сільської ради Миколаївського району Одеської області №106 від 30.10.2020р., у суду відсутня можливість встановити факт накладення вказаних земельних ділянок, на що посилається позивач в обґрунтування позовних вимог.

За таких обставин, суд дійшов висновку, що ТОВ «Корпорація Моноліт» не доведено наявності порушеного права позивача та наявності підстав, на які позивач посилається в обґрунтування позовних вимог, у зв`язку з чим позовні вимоги ТОВ «Корпорація Моноліт» задоволенню не підлягають.

Європейський суд з прав людини у рішенні від 10.02.2010р. у справі «Серявін та інші проти України» зауважив, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.

У справі «Трофимчук проти України» (№4241/03, §54, ЄСПЛ, 28.10.2010р.) Європейський суд з прав людини також зазначив, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід.

Відповідно до положень ч.1 ст.14 ГПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у господарських справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Суд також вважає за необхідне звернути увагу на таке.

Відповідно до ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

У ч.3 ст.2 ГПК України однією з основних засад (принципів) господарського судочинства визначено принцип змагальності сторін, сутність якого розкрита у ст. 13 цього Кодексу.

Відповідно до ч.ч.3-4 ст. 13 ГПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом; кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Верховний Суд неодноразово наголошував щодо необхідності застосування категорій стандартів доказування та відзначав, що принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Зокрема, це й принцип передбачає покладання тягаря доказування на сторони.

Одночасно цей принцип не передбачає обов`язку суду вважати доведеною та встановленою обставину, про яку сторона стверджує. Така обставина підлягає доказуванню таким чином, аби задовольнити, як правило, стандарт переваги більш вагомих доказів, тобто коли висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається більш вірогідним, ніж протилежний (постанови Верховного Суду від 02.10.2018 р.у справі № 910/18036/17, від 23.10.2019р. у справі № 917/1307/18, від 18.11.2019р. у справі № 902/761/18, від 04.12.2019р. у справі № 917/2101/17). Аналогічний стандарт доказування застосовано Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 18.03.2020р. у справі № 129/1033/13-ц (провадження № 14-400цс19).

Реалізація принципу змагальності сторін в процесі та доведення перед судом обґрунтованості своїх вимог є конституційною гарантією, передбаченою у ст. 129 Конституції України.

Справедливість судового розгляду повинна знаходити свою реалізацію, в тому числі у здійсненні судом правосуддя без формального підходу до розгляду кожної конкретної справи.

Дотримання принципу справедливості судового розгляду є надзвичайно важливим під час вирішення судових справ, оскільки його реалізація слугує гарантією того, що сторона, незалежно від рівня її фахової підготовки та розуміння певних вимог цивільного судочинства, матиме можливість забезпечити захист своїх інтересів.

До того ж, 17.10.2019р. набув чинності Закон України від 20.09.2019р. № 132-IX "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо стимулювання інвестиційної діяльності в Україні", яким було, зокрема внесено зміни до ГПК України та змінено назву ст. 79 ГПК України з "Достатність доказів" на нову - "Вірогідність доказів" та викладено її у новій редакції з фактичним впровадженням у господарський процес стандарту доказування "вірогідність доказів".

Стандарт доказування "вірогідність доказів", на відміну від "достатності доказів", підкреслює необхідність співставлення судом доказів, які надає позивач та відповідач.

Відповідно до ст.79 ГПК України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування.

Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання. Тлумачення змісту цієї статті свідчить, що нею покладено на суд обов`язок оцінювати докази, обставини справи з огляду і на їх вірогідність, яка дозволяє дійти висновку, що факти, які розглядаються, скоріше були (мали місце), аніж не були.

Зазначений підхід узгоджується з судовою практикою ЄСПЛ, юрисдикція якого поширюється на всі питання тлумачення і застосування Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) (пункт 1 статті 32 Конвенції). Так, зокрема, у рішенні 23.08.2016р. у справі "Дж. К. та Інші проти Швеції" ("J.K. AND OTHERS v. SWEDEN") ЄСПЛ наголошує, що "у країнах загального права у кримінальних справах діє стандарт доказування "поза розумним сумнівом ("beyond reasonable doubt"). Натомість, у цивільних справах закон не вимагає такого високого стандарту; скоріше цивільна справа повинна бути вирішена з урахуванням "балансу вірогідностей". … Суд повинен вирішити, чи являється вірогідність того, що на підставі наданих доказів, а також правдивості тверджень заявника, вимога цього заявника заслуговує довіри".

Враховуючи відмову у задоволенні позовних вимог, витрати по сплаті судового збору слід покласти на позивача у відповідності до положень ст.129 ГПК України.

На підставі зазначеного, керуючись ст.ст. 123, 129, 232, 238, 240, 241 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

1. У задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Корпорація Моноліт» до Андрієво-Іванівської сільської ради Миколаївського району Одеської області, за участю третьої особи на стороні відповідача, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, Товариства з обмеженою відповідальністю «Торгова компанія «Мінерал», про визнання недійсним рішення VIII сесії Андрієво-Іванівської сільської ради Миколаївського району Одеської області №106 від 30.10.2020р. про надання погодження ТОВ «Торгова компанія «Мінерал» щодо отримання спеціального дозволу на користування надрами з метою геологічного вивчення пісків Левадівської ділянки площею 149,5 га, що знаходиться у Березівському (Миколаївському) районі Одеської області - відмовити повністю.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Південно-західного апеляційного господарського суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом 20 днів з дня його проголошення (підписання).

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Повний текст рішення складено 18 серпня 2022 р.

Суддя Н.В. Рога