Постанова

від 21.08.2022 по справі 529/436/22

ДИКАНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 529/436/22

2-а/529/2/22

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 серпня 2022 року Диканський районний суд Полтавської області у складі:

головуючого - судді Пашнєва В. Г.,

при секретарі Малінозі В. О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в смт Диканька адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Відділення поліції №1 Красноградського РВП ГУНП в Харківській області про скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності,-

ВСТАНОВИВ:

Розпорядженням Верховного суду від 14.03.2022 р. N 7/0/9-22 Про зміну територіальної підсудності судових справ в умовах воєнного стану змінено територіальну підсудність судових справ Сахновщинського районного суду Харківської області на Диканський районний суд Полтавської області.

28червня 2022року черезвідділення поштовогозв`язкувід позивача ОСОБА_1 надійшовпозов досуду проскасування постановипро накладенняадміністративного стягненняпро адміністративнеправопорушення усфері забезпеченнябезпеки дорожньогоруху,зафіксоване нев автоматичномурежимі.

В обгрунтування своїх позовних вимог вказує, що 19.06.2022 о 09 год. 42 хв. він керував автомобілем TOYOTA LAND CRUISER PRADO, державний реєстраційний номер НОМЕР_1 , в смт. Сахновщина, Сахновщинського району, Харківської області, по вул. Заозерна та не виконав вимогу наказового знаку 4.10 ПДР України, чим порушив пункт 8.4 (г) ПДР України. Цього ж дня поліцейським винесено постанову серії ЕАР №5502166, згідно якої його притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.1 ст. 122 КУпАП та застосоване адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 340 грн. Із вказаною постановою він не погоджується, так як дійсно він керував вказаним автомобілем та рухався в напрямок виїзду з населеного пункту смт. Сахновщина Харківської області по власним справам. На виїзді із населеного пункту смт. Сахновщина поблизу вулиці Заозерна, розташований бокпост з військовими, які забезпечують виконання заходів правового режиму воєнного стану. Під`їжджаючи до зазначеного блокпотсу на виконання пункту 10 Порядку позивача зупинив військовий для візуального огляду салону транспортного засобу та потім військовий рухом своєї руки показав позивачу як водієві напрямок руху транспортного засобу, який перебуває під його керуванняк. На виконання вимог військового ОСОБА_1 рушив у вказаному напрямку, але після здійснення руху по вказаному напрямку його зупинили працівники поліції.

Так як на проїжджій частині знаходиться блокпост, виконати вимоги організації дорожнього руху не можливо, тому проїжджаючи блокпост позивач діяв за вказівками військового. Тому, просить скасувати вказану постанову та стягнути з відповідача сплачений при поданні позову судовий збір в сумі 496,20 грн.

05.07.2022 у справі відкрито провадження за вказаним позовом з призначенням судового засідання з розгляду справи по суті.

В судовому засіданні представник позивача адвокат Івченко Д.Ю. підтримав позов позивача та просив його задоволити.

Позивач ОСОБА_1 в судове засідання не з`явився, надавши заяву про розгляд справи у його відсутність, свої позовні вимоги підтримує та просить задовольнити.

Представник відповідача відділення поліції №1 Красноградського РВП ГУНП в Харківській області в судове засідання повторно не з`явився, хоча був повідомлений про дату судового засідання належним чином.

Суд, вислухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, дійшов до наступного висновку.

Відповідно до ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень. У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо, неупереджено; добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

За приписами ч.1 ст. 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси і просити про їх захист.

Відповідно до ст. 7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

За змістом п. 1-2 ч. 1 ст. 18 Закону України від 02 липня 2015 року №580-VIII Про Національну поліцію (далі - Закон №580-VIII), поліцейський зобов`язаний: неухильно дотримуватися положень Конституції України, законів України та інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, та Присяги поліцейського; професійно виконувати свої службові обов`язки відповідно до вимог нормативно-правових актів, посадових (функціональних) обов`язків, наказів керівництва.

Відповідно до ст. 222 КУпАП, органи Національної поліції розглядають справи про адміністративні правопорушення: про порушення громадського порядку, правил дорожнього руху, правил, що забезпечують безпеку руху транспорту, правил користування засобами транспорту, в тому числі передбачені ч. 1 ст. 122 КУпАП.

Від імені органів Національної поліції розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право працівники органів і підрозділів Національної поліції, які мають спеціальні звання, відповідно до покладених на них повноважень.

Відповідно до положень ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Судом встановлено, що постановою про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксованого не в автоматичному режимі серії ЕАР №5502166 від 19.06.2022 ОСОБА_2 визнано винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ч 1 ст. 122 КУпАП та накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 340 грн. за те, що він 19.06.2022 о 09:42 год. В смт. Сахновщина, на вул. Заозерна, керуючи автомобілем Тойота державний номерний знак НОМЕР_1 не виконав вимогу наказного знаку 4.10 ПДР України, чим порушив п. 8.4 (г) ПДР України.

Згідно диспозиції ч 1 ст. 122 КУпАП адміністративна відповідальність настає за перевищення встановлених обмежень швидкості руху транспортних засобів більш як на двадцять кілометрів на годину, порушення вимог дорожніх знаків та розмітки проїзної частини доріг, правил перевезення вантажів, буксирування транспортних засобів, зупинки, стоянки, проїзду пішохідних переходів, ненадання переваги у русі пішоходам на нерегульованих пішохідних переходах, а так само порушення встановленої для транспортних засобів заборони рухатися тротуарами чи пішохідними доріжками.

Пунктом 11 частини першої статті 23 Закону №580-VIII (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) визначено, що поліція відповідно до покладених на неї завдань регулює дорожній рух і здійснює контроль за дотриманням Правил дорожнього руху його учасниками та за правомірністю експлуатації транспортних засобів на вулично-дорожній мережі.

Пунктами 1.3 та 1.9 ПДР установлено, що учасники дорожнього руху зобов`язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил, а також бути взаємно ввічливими. Особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.

Відповідно до ч. 5 ст. 14 Закону України Про дорожній рух, учасники дорожнього руху зобов`язані знати й неухильно дотримувати вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху.

Згідно із статтею 31 Закону №580-VIII поліція може застосовувати превентивні заходи, зокрема, перевірку документів особи; опитування особи; зупинення транспортного засобу; застосування технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, засобів фото- і кінозйомки, відеозапису.

Статтею 40 Закону №580-VIII встановлено, що поліція для забезпечення публічної безпеки і порядку може закріплювати на форменому одязі, службових транспортних засобах, монтувати/розміщувати по зовнішньому периметру доріг і будівель автоматичну фото- і відеотехніку, а також використовувати інформацію, отриману із автоматичної фото- і відеотехніки, що знаходиться в чужому володінні, з метою: 1) попередження, виявлення або фіксування правопорушення, охорони громадської безпеки та власності, забезпечення безпеки осіб; 2) забезпечення дотримання правил дорожнього руху.

Позивач оспорює правомірність притягнення його до адміністративної відповідальності, посилаючись на те, що докази його вини у вчиненні вищевказаного правопорушення відсутні, у самій постанові не вірно вказані його дані, постанова винесена відносно нього з порушенням вимог ст. 280 КУпАП.

Статтею 55 Конституції України передбачено, що права і свободи людини і громадянина захищаються судом.

Кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.

Кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань.

Відповідно до статті 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Практика Європейського суду з прав людини вказує, що оцінюючи докази, суд застосовує критерії доведення поза розумним сумнівом, яке має випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій факту, достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою.

Згідно із ч.1 ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Частиною 2 ст. 77 КАС України визначено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

З огляду на вищенаведені приписи законодавства щодо збирання доказів процесуальний обов`язок щодо доказування правомірності винесення постанови про притягнення особи до адміністративної відповідальності відповідно до положень КАС покладено на відповідача як на суб`єкта владних повноважень.

Як роз`яснив Пленум Верховного Суду України в п. 24 Постанови Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті від 23 грудня 2005 року з подальшими змінами та доповненнями, зміст постанови має відповідати вимогам, передбаченим статтями 283 і 284 КУпАП України. У ній, зокрема, потрібно навести докази, на яких ґрунтується висновок про вчинення особою адміністративного правопорушення та зазначити мотиви відхилення інших доказів, на які посилався правопорушник, чи висловлених останнім доводів.

Пунктом 8.4 (г) ПДР України установлено поділ дорожніх знаків, зокрема на наказові знаки, які показують обов`язкові напрямки руху або дозволяють деяким категоріям учасників рух по проїзній частині чи окремих її ділянках, а також запроваджують або скасовують деякі обмеження.

Наказовий знак "Круговий рух" вимагає об`їзду клумби (центрального острівця) в напрямку, показаному стрілками на перехресті з круговим рухом (п. 4.10 ПДР).

В силу п. 1 ст. 247 КУпАП обов`язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події та складу адміністративного правопорушення. Наявність події правопорушення доводиться шляхом надання доказів.

Зі змісту позовної заяви вбачається, що позивач заперечує факт умисного порушення ним п.8.4 (г) ПДР України, оскільки він їхав з дотиманням правил дорожнього руху, тому як під`їжджаючи до блокпотсу на виконання пункту 10 Порядку його зупинив військовий для візуального огляду салону транспортного засобу.

Потім військовий рухом своєї руки показав позивачу напрямок руху його автомобіля, на виконання якого він рушив у вказаному напрямку. Після здійснення руху по вказаному напрямку його вже зупинили працівники поліції.

Так якна проїжджійчастині знаходитьсяблокпост,виконати вимогиорганізації дорожньогоруху неможливо,тому проїжджаючиблокпост позивачдіяв завказівками військового.Поліцейський склав постанову про вчинення адміністративного правопорушення та при розгляді справи не були повністю з`ясовані і доведені обставини, які б свідчили, що в діях позивача є ознаки адміністративного правопорушення. Крім того, постанова не містить жодних доказів вчинення ним адміністративного правопорушення, а тому просить її скасувати.

З огляду на наведене, відомості, які містяться в постанові про адміністративне правопорушення не дають можливості встановити наявність порушення позивачем вимог Правил дорожнього руху і, відповідно, наявність адміністративного правопорушення. Одна тільки постанова про притягнення позивача до адміністративної відповідальності, за відсутності зафіксованого факту події правопорушення, не є беззаперечним доказом вчинення адміністративного правопорушення особою, яка притягається до відповідальності, оскільки постанова по своїй правовій природі є рішенням суб`єкта владних повноважень щодо наслідків розгляду зафіксованого правопорушення, якому передує фіксування цього правопорушення.

Відповідно до ст. 62 Конституції України усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь. Ніхто не зобов`язаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину. Обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Із врахуванням положень і тлумачень ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, суд не має права самостійно відшукувати докази винуватості особи у вчиненні правопорушення, оскільки таким чином, неминуче перебиратиме на себе функції обвинувача, позбавляючись статусу незалежного органу правосуддя.

Враховуючи викладене, з`ясувавши та перевіривши всі фактичні обставини справи, об`єктивно оцінивши докази, що мають юридичне значення, враховуючи, що відповідачем не надано суду належних та допустимих доказів, підтверджуючих правомірність його рішення, суд вважає, що підстави для притягнення позивача до адміністративної відповідальності відсутні.За таких обставин суд приходить до висновку, що позовні вимоги позивача про скасування оскаржуваної постанови та закриття провадження у справі підлягають задоволенню.За ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

На підставі викладеного, керуючись ст. 136, 157 КАС України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 довідділення поліції№1Красноградського РВПГУНП вХарківській областіпро скасуванняпостанови пронакладення адміністративногостягнення,задовольнити.

Скасувати постановупро накладенняадміністративного стягненняу справіпро адміністративнеправопорушення усфері забезпеченнябезпеки дорожньогоруху,зафіксоване нев автоматичномурежимі серіїЕАР №5502166від 19.06.2022,винесену сержантомполіції відділенняполіції №1Красноградського РВПГУНП вХарківській області Левченком М.В. про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 122 КУпАП та накладення адміністративного стягнення у виді штрафу в розмірі 340 гривень.

Провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 щодо вчинення ним адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 122 КУпАП, закрити на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП за відсутністю складу адміністративного правопорушення.

Стягнути з відділення поліції№1Красноградського РВПГУНП вХарківській області(код ЄДРПОУ 08675938, смт. Сахновщина, Харківської області, вул. Поштова, 4) за рахунок бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_2 , місце проживання: АДРЕСА_1 ), понесені судові витрати, які складаються із сплаченого судового збору у розмірі 496 (чотириста дев`яносто шість) гривень 20 копійок.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом десяти днів з дня його проголошення до Другого апеляційного адміністративного суду.

Головуючий: