Ухвала

від 18.08.2022 по справі 202/2898/22

КРИВОРІЗЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 202/2898/22

Провадження № 1-кп/177/95/22

У Х В А Л А

18 серпня 2022 року м. Кривий Ріг

Криворізький районний суд Дніпропетровської області у складі:

головуючого судді ОСОБА_1

розглянувши у судовому засіданні за правилами ст. 174 КПК України клопотання адвоката ОСОБА_2 , який діє в інтересах Фермерського господарства «ГАЛІНО» про скасування арешту майна у кримінальному провадженні, внесеному в Єдиний реєстр досудових розслідувань за №42020040000000659 від 21.09.2020 відносно ОСОБА_3 за ч. 2 ст. 255, ч. 4 ст. 28, ч. 3 ст. 307 КК України, ОСОБА_4 за ч. 1 ст. 255, ч.4 ст. 28, ч. 3 ст. 307, ч. 4 ст. 28, ч. 2 ст. 310 КК України, ОСОБА_5 за ч. 1 ст. 255, ч. 4 ст. 28, ч. 3 ст. 307 КК України, ОСОБА_6 за ч. 1 ст. 255, ч. 4 ст. 28, ч. 3 ст. 307, ч. 2 ст. 127 КК України, ОСОБА_7 за ч. 1 ст. 255, ч. 4 ст. 28, ч. 3 ст. 307 КК України, ОСОБА_8 за ч. 1 ст. 255, ч. 4 ст. 28, ч. 3 ст. 307 КК України, ОСОБА_9 за ч. 2 ст. 255, ч. 4 ст. 28, ч. 3 ст. 307 КК України, ОСОБА_10 за ч.2 ст. 255, ч. 4 ст. 28, ч. 3 ст. 307, ч. 4 ст. 28, ч.2 ст. 310 КК України, ОСОБА_11 за ч. 2 ст. 255, ч. 4 ст. 28, ч. 3 ст. 307 КК України, ОСОБА_12 за ч. 2 ст. 255, ч. 4 ст. 28, ч. 3 ст. 307 КК України, ОСОБА_13 за ч. 2 ст. 255, ч. 4 ст. 28, ч. 3 ст. 307 КК України, ОСОБА_14 за ч. 2 ст. 255, ч. 4 ст. 28, ч. 3 ст. 307 КК України, ОСОБА_15 за ч. 2 ст. 255, ч. 4 ст. 28, ч. 3 ст. 307 КК України, ОСОБА_16 за ч. 2 ст. 255, ч. 4 ст. 28, ч. 3 ст. 307 КК України, ОСОБА_17 за ч. 2 ст. 255, ч. 4 ст. 28, ч. 3 ст. 307 КК України, ОСОБА_18 за ч. 2 ст. 255, ч. 5 ст. 27, ч. 4 ст. 28, ч. 3 ст. 307, ч. 5 ст. 27, ч. 4 ст. 28, ч. 2 ст. 310 КК України, ОСОБА_19 за ч. 2 ст. 255, ч. 5 ст. 27, ч. 4 ст. 28, ч. 2 ст. 310 КК України,

за участі

секретаря судового засідання ОСОБА_20

представника заявника адвоката ОСОБА_2

прокурора ОСОБА_21

В С Т А Н О В И В:

В провадженні Криворізького районного суду Дніпропетровської області перебуває вищезазначене кримінальне провадження №42020040000000659 від 21.09.2020, в рамках якого 15.08.2022 року на адресу суду надійшло клопотання представника ФГ «ГАЛІНО адвоката ОСОБА_22 в порядку ст. 174 КПК України про скасування арешту майна, накладеного 14.12.2021 слідчим суддею Індустріального районного суду міста Дніпропетровська, в якому заявник просить скасувати арешт на майно, яке було вилучене 30.11.2021 під час проведення обшуку за адресою: м. Кривий Ріг, пр. Магеллана, буд. 7, а саме на печатку Фермерського господарства «ГАЛІНО» ЄДРПОУ 36188275.

Клопотання мотивовано тим, що арешт на вищезазначене майно був накладений слідчим суддею за відсутності жодного аргументованого підтвердження, що вилучена під час проведення обшуку печатка підприємства є безпосереднім знаряддям чи предметом вчинення злочину, а сама наявність її у будинку не є підтвердженням того, що вона здобута злочинним шляхом, що не відповідає критеріям речових доказів в розумінні ст. 98 КПК України. На даний час діяльність фермерського господарства фактично заблокована, оскільки підприємство не має можливості укладати нові угоди, пролонговувати договори, які вже укладені та інш., що створює небажані негативні наслідки для підприємства.

В судовому засіданні представник особи, в інтересах якої подане клопотання - адвокат ОСОБА_2 вимоги, заявлені в клопотанні, підтримав.

Прокурор, який приймає участь в судовому засіданні, вважав клопотання необґрунтованим та таким, що не підлягає задоволенню. Вказав, що арешт на зазначене в клопотанні майно накладений з метою збереження речових доказів, забезпечення спеціальної конфіскації та забезпечення конфіскації майна як виду покарання.

Дослідивши матеріали клопотання, заслухавши доводи сторін, суддя дійшов до висновку, що клопотання в частині скасування арешту підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Під час судового розгляду клопотання суддею встановлено, що на стадії досудового розслідування в кримінальному провадженні, яке внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань №42020040000000659 від 21.09.2020, яке на даний час передано для розгляду Криворізькому районному суду Дніпропетровської області, ухвалою слідчого судді Індустріального районного суду міста Дніпропетровська від 14.12.2021 в справі №202/1709/21 (провадження №1-кс/202/6661/2021) задоволено клопотання прокурора відділу Дніпропетровської обласної прокуратури ОСОБА_23 про арешт майна у кримінальному провадженні та накладений арешт шляхом заборони права відчуження, розпорядження та користування, на майно, вилучене в ході проведення обшуку 30 листопада 2021 року за місцем мешкання ОСОБА_3 за адресою: АДРЕСА_1 , зокрема, печатку Фермерського господарства «ГАЛІНО» ЄДРПОУ 36188275.

Підставою арешту стало те, що майно вилучене під час обшуку у ОСОБА_3 могло бути одержане внаслідок вчинення кримінального правопорушення та/або є доходами від такого правопорушення, пристосоване або використане як засоби вчинення кримінального правопорушення. Таким чином, існує достатньо підстав вважати, що зазначене у клопотанні майно, підлягатиме спеціальній конфіскації.

Згідно з ч. 1-3 ст. 64-2 КПК України, третьою особою, щодо майна якої вирішується питання про арешт, може бути будь-яка фізична або юридична особи. Третьою особою, щодо майна якої вирішується питання про арешт, виникають з моменту звернення прокурора до суду із клопотанням про арешт майна. Третя особа, щодо майна якої вирішується питання про арешт, має права та обов`язки, передбачені цим Кодексом для підозрюваного, обвинуваченого, в частині, що стосуються арешту майна.

Відповідно до ч. 1 ст. 174 КПК України, підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом.

Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.

Виходячи з наведеного, дана норма пов`язує право суду на скасування арешту майна, накладеного за відсутності підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника, законного представника, іншого власника чи володільця майна, із можливістю надання особами, що не були присутніми в судовому засіданні і про права та законні інтереси яких вирішено питання судовим рішенням, доказів та матеріалів, які вказуватимуть, що арешт накладено необґрунтовано або в його застосуванні відпала потреба, доведеності перед судом їх переконливості.

Згідно з ч. 1 ст. 170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.

Згідно ч. 2 ст. 170 КПК України, арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

За вимогами ст. 98 КПК України, речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

При розгляді клопотання, суд враховує, що ФГ «ГАЛІНО» є суб`єктом господарських правовідносин. Арешт накладений на печатку підприємства 14.12.2021 та з того часу, підприємство не має можливості вільно розпоряджатися печаткою для здійснення господарської діяльності, На даний час досудове розслідування у вказаній справі закінчене, проведені всі необхідні слідчі дії.

Суд приймає до уваги практику Європейського суду з прав людини та положень Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Відповідно до положень статті 1 Протоколу 1 до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений свого майна інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом або загальними принципами міжнародного права. Також, ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності (стаття 41 Конституції України).

Будь-яке втручання у право власності повинне бути законним, наприклад, на підставі ухвали суду. Європейський суд з прав людини неодноразово зазначав, що тримання майна у кримінальному провадженні в якості речового доказу (арешт майна) може бути необхідним для належного здійснення правосуддя, що є законною метою в «загальних інтересах» суспільства (наприклад, Рішення у справі East West Alliance Limited проти України від 23 січня 2014 року, заява № 19336, параграф 188). Разом з тим, має бути розумне співвідношення між засобами та метою, що досягається так званий «справедливий баланс» між інтересом суспільства та вимогами щодо захисту фундаментальних прав особи (серед інших, Рішення у справі Edwards проти Мальти від 24.10.2006 року, заява № 17647/04, параграф 69). Тому, навіть сам факт тривалого тримання майна в якості речового доказу після проведення обшуку, у випадку якщо таке тримання є безпідставним, може бути порушенням статті 1 Протоколу 1 Конвенції.

За таких обставин суд вважає, що на даний час необхідність забезпечення кримінального провадження шляхом накладення арешту на печатку ФГ «ГАЛІНО» відпала, а тому клопотання підлягає задоволенню.

Щодо вимоги клопотання про зобов`язання прокурора повернути арештоване майно, суддя вважає за необхідне відмовити в його задоволенні, оскільки така вимога не відповідає нормам кримінального процесуального законодавства

Керуючись статтями 174, 369-372 КПК України,-

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання адвоката ОСОБА_2 , який діє в інтересах Фермерського господарства «ГАЛІНО» про скасування арешту майна у кримінальному провадженні, внесеному в Єдиний реєстр досудових розслідувань за №42020040000000659 від 21.09.2020- задовольнити частково.

Скасувати арешт, накладений ухвалою слідчого судді Індустріального районного суду мста Дніпропетровська від 14.12.2021 у справі №202/1709/21, на печатку ФГ «ГАЛІНО» код 36188275.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Повний текст ухвали складений 22.08.2022.

Суддя ОСОБА_1