Рішення

від 16.08.2022 по справі 185/2355/22

ПАВЛОГРАДСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 185/2355/22

Провадження № 2/185/2105/22

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

17 серпня 2022 року Павлоградський міськрайонний суд Дніпропетровської області у складі головуючого судді Головіна В.О., за участю секретаря судового засіданні Шуліка Н.С., представника позивача адвоката Скирда В.І. розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Павлограді Дніпропетровської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Межиріцької сільської ради, Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області про визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною та визнання права власності на земельну ділянку в порядку спадкування за законом

В С Т А Н О В И В

Позивач 15 березня 2022 року звернувся до суду з позовом до Межиріцької сільської ради, Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області, про визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною та визнання права власності на земельну ділянку в порядку спадкування за законом.

Обґрунтовуючи позовні вимоги позивач зазначає, що її мати ОСОБА_2 за життя була власником деякого нерухомого майна та майнових прав.

ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 померла. За життя остання заповіту не складала. Після смерті матері Позивач звернувся до Другої Павлоградської державної нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини за законом після померлої матері.

Так, 26.07.2016 року Позивач успадкував після смерті матері наступне майно:

- земельну ділянку площею 3,8290 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва з кадастровим номером 1223584500:01:004:0045, що знаходиться на території Межиріцької сільської ради Павлоградського району Дніпропетровської області;

- земельну ділянку площею 3,8230 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва з кадастровим номером 1223584500:01:004:0046, що знаходиться на території Межиріцької сільської ради Павлоградського району Дніпропетровської області;

- право на майновий пай члена колективного сільськогосподарського підприємства «Межиріч» у розмірі 3856,00 грн.;

- нараховану та невиплачену пенсію за березень 2013 року, яка складає 1176,12 грн.

Однак, у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом після смерті матері на земельну ділянку для ведення товарного сільськогосподарського виробництва площею 1,4849 га з кадастровим номером 1223584500:01:002:0267, що знаходиться на території Межиріцької сільської ради Павлоградського району Дніпропетровської області, Позивачу було відмовлено на підставі Постанови про відмову у вчиненні нотаріальної дії від 26.07.2016 року у зв`язку з тим, що право власності на вищевказану земельну ділянку не зареєстровано належним чином у відповідних органах Державної реєстрації прав власності на нерухоме майно.

Державний акт на спірну земельну ділянку ОСОБА_2 було видано на підставі розпорядження Павлоградської районної державної адміністрації Дніпропетровської області «Про передачу у власність земельних ділянок в розмірі земельної частки (паю) та видачу державних актів на право власності на землю на території Межиріцької сільської ради» від 27.11.2003 року № 652-р-03.

Державний акт на право власності на земельну ділянку містить печатку та підпис органу, який прийняв рішення про передачу земельної ділянки у власність (Павлоградська районна державна адміністрації Дніпропетровської області) та підпис і печатку відповідного державного органу земельних ресурсів (Павлоградський районний відділ земельних ресурсів).

Крім цього, у відповідності до п. 1 Наказу Державного комітету України по земельних ресурсах «Про створення єдиної системи державної реєстрації земельних ділянок, нерухомого майна та прав на них у складі державного земельного кадастру та удосконалення структури державного підприємства «Центр державного земельного кадастру при Державному комітеті України по земельних ресурсах» № 135 від 23.05.2003 року (далі за текстом «Наказ») встановлено, що реєстрацію земельних ділянок, нерухомого майна та прав на них, договорів оренди землі здійснює державне підприємство "Центр державного земельного кадастру при Державному комітеті України по земельних ресурсах" (далі - Центр ДЗК).

Пунктом 3 Наказу встановлено, що з 1 липня 2003 року Центр ДЗК на засадах самоокупності і платній основі здійснює державну реєстрацію земельних ділянок, прав на них і переходу прав (трансакцій), надає фізичним та юридичним особам ефективні послуги у сфері використання даних державного земельного кадастру і державного реєстру земель.

Враховуючи вищенаведене, ОСОБА_2 ще за час життя, маючи на руках два примірника державного акту на право власності на земельну ділянку серії ДП № 087975 та два примірника реєстраційної картки земельної ділянки серії ААБ № 220989, які їй були надані розробником землевпорядної документації, звернулась до Центру державного земельного кадастру при Державному комітеті України по земельних ресурсах з метою державної реєстрації своїх державних актів на право власності на земельну ділянку, передавши при цьому два примірника державного акту та два примірника реєстраційної картки земельної ділянки.

Через деякий час ОСОБА_2 отримала від Центру державного земельного кадастру при Державному комітеті України по земельних ресурсах два примірника реєстраційної картки земельної ділянки, які містили печатку та підпис останнього від 04.11.2004 року та два примірника державного акту на земельну ділянку.

Отже, звернувшись до Центру державного земельного кадастру при Державному комітеті України по земельних ресурсах з двома примірниками державного акту та реєстраційної картки та отримавши їх назад, ОСОБА_2 вважала, що державний акт на право власності на земельну ділянку для ведення товарного сільськогосподарського виробництва площею 1,4849 га з кадастровим номером 1223584500:01:002:0267 зареєстровано у відповідності до вимог чинного на той час законодавства.

У зв`язку з цим, вважаючи, що право власності на вищезазначену земельну ділянку зареєстровано належним чином, ОСОБА_2 за час життя більше жодних дій щодо реєстрації державного акту не вчиняла.

Однак, всупереч вимогам чинного на той час законодавства, Центр державного земельного кадастру при Державному комітеті України по земельних ресурсах, правонаступником якого на сьогоднішній день є Головне управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області, не вчинив жодних дій, направлених на державну реєстрацію державного акту на право власності на земельну ділянку ОСОБА_2 , як це було передбачено чинним на той час законодавством та повернув незареєстрований державний акт на право власності на земельну ділянку власнику без відповідної відмітки.

Позивач вважає таку бездіяльність Центру державного земельного кадастру при Державному комітеті України по земельних ресурсах, правонаступником якого на сьогоднішній день є Головне управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області протиправною та такою, що суперечить чинному на той час законодавству.

На сьогоднішній день зобов`язати суб`єкта владних повноважень здійснити державну реєстрацію державного акту на право власності на земельну ділянку на неможливо в силу того, що з 01.01.2013 року державні акти на право власності на земельну ділянку взагалі не видаються і як наслідок відсутні повноваження у вищезазначених органів на реєстрацію останніх.

Враховуючи ту обставину, що земельна ділянка площею 1,4849 га була передана у власність ОСОБА_2 на підставі розпорядження Павлоградської районної державної адміністрації Дніпропетровської області «Про передачу у власність земельних ділянок в розмірі земельної частки (паю) та видачу державних актів на право власності на землю на території Межиріцької сільської ради» від 27.11.2003 року № 652-р-03, а державна реєстрація державного акту на право власності на земельну ділянку є лише підтвердженням факту належності ОСОБА_2 вищезазначеної земельної ділянки та те, що останньою були виконані всі вимоги чинного на той час законодавства щодо отримання у власність земельної ділянки, а саме: розроблена та погоджена відповідна землевпорядна документація, отримання розпорядження про передачу у власність земельної ділянки, виготовлення державного акту, подача його на державну реєстрацію відповідному суб`єкту владних повноважень, з одного боку та протиправна бездіяльність відповідного суб`єкта власних повноважень щодо державної реєстрації відповідно державного акту на право власності на земельну ділянку, з іншого боку створюють цілком законні та обґрунтовані підстави для визнання за Позивачем, як спадкоємцем першої черги, права власності на спірну земельну ділянку в порядку спадкування за законом після померлої матері ОСОБА_2 .

Ухвалою суду від 21 березня 2022 року було відкрито провадження у справі в порядку загального позовного провадження.

Від Межиріцької сільської ради надійшла заява про розгляд справи без їхньої участі, у вирішенні справи покладаються на розсуд суду.

Від Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області надійшов відзив на позовну заяву, в якому воно заперечує проти задоволення позову в повному обсязі з огляду на наступне.

Головне управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області ніколи не було і не є правонаступником Центру Державного земельного кадастру, це два зовсім різних органа.

Зазначення позивачем в позовній заяві, що Держгеокадастр є правонаступником Центру державного земельного кадастру є хибними висновками не підтвердженим жодними доказами щодо компетенції одного чи іншого органу.

Відповідно до п. 1.1. Положення про Головне управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області, затверджене наказом Держгеокадастру від 23.12.2021 року № 603, Головне управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області є територіальним органом Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру та їй підпорядковане.

Відповідач вважає, що Головне управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області за даними позовними вимогами взагалі не повинно бути відповідачем по даній справі, це неправильне визначення суб`єктного складу сторін позивачем.

У зв`язку з цим просило виключити Головне управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області з відповідачів та відмовити в задоволенні позовних вимог до Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області.

Вислухавши пояснення представника позивача та дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст. 15 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

В судовому засіданні встановлено, що мати позивача ОСОБА_2 за життя була власником деякого нерухомого майна та майнових прав.

ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 померла. За життя остання заповіту не складала. Після смерті матері Позивач звернувся до Другої Павлоградської державної нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини за законом після померлої матері.

26.07.2016 року Позивач успадкував після смерті матері наступне майно:

- земельну ділянку площею 3,8290 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва з кадастровим номером 1223584500:01:004:0045, що знаходиться на території Межиріцької сільської ради Павлоградського району Дніпропетровської області, що підтверджується свідоцтвом про право на спадщину за законом № 1132 від 26.07.2016 року;

- земельну ділянку площею 3,8230 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва з кадастровим номером 1223584500:01:004:0046, що знаходиться на території Межиріцької сільської ради Павлоградського району Дніпропетровської області, що підтверджується свідоцтвом про право на спадщину за законом № 1133 від 26.07.2016 року;

- право на майновий пай члена колективного сільськогосподарського підприємства «Межиріч» у розмірі 3856,00 грн., що підтверджується свідоцтвом про право на спадщину за законом № 1134 від 26.07.2016 року;

- нараховану та невиплачену пенсію за березень 2013 року, яка складає 1176,12 грн., що підтверджується свідоцтвом про право на спадщину за законом № 1136 від 26.07.2016 року;

Однак, у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом після смерті матері на земельну ділянку для ведення товарного сільськогосподарського виробництва площею 1,4849 га з кадастровим номером 1223584500:01:002:0267, що знаходиться на території Межиріцької сільської ради Павлоградського району Дніпропетровської області, Позивачу було відмовлено на підставі Постанови про відмову у вчиненні нотаріальної дії від 26.07.2016 року у зв`язку з тим, що право власності на вищевказану земельну ділянку не зареєстровано належним чином у відповідних органах Державної реєстрації прав власності на нерухоме майно.

Державний акт на право власності на земельну ділянку містить печатку та підпис органу, який прийняв рішення про передачу земельної ділянки у власність (Павлоградська районна державна адміністрації Дніпропетровської області) та підпис і печатку відповідного державного органу земельних ресурсів (Павлоградський районний відділ земельних ресурсів).

ОСОБА_2 ще за час життя, маючи на руках два примірника державного акту на право власності на земельну ділянку серії ДП № 087975 та два примірника реєстраційної картки земельної ділянки серії ААБ № 220989, які їй були надані розробником землевпорядної документації, звернулась до Центру державного земельного кадастру при Державному комітеті України по земельних ресурсах з метою державної реєстрації своїх державних актів на право власності на земельну ділянку, передавши при цьому два примірника державного акту та два примірника реєстраційної картки земельної ділянки.

Через деякий час ОСОБА_2 отримала від Центру державного земельного кадастру при Державному комітеті України по земельних ресурсах два примірника реєстраційної картки земельної ділянки, які містили печатку та підпис останнього від 04.11.2004 року та два примірника державного акту на земельну ділянку.

Отже, звернувшись до Центру державного земельного кадастру при Державному комітеті України по земельних ресурсах з двома примірниками державного акту та реєстраційної картки та отримавши їх назад, ОСОБА_2 вважала, що державний акт на право власності на земельну ділянку для ведення товарного сільськогосподарського виробництва площею 1,4849 га з кадастровим номером 1223584500:01:002:0267 зареєстровано у відповідності до вимог чинного на той час законодавства.

У зв`язку з цим, вважаючи, що право власності на вищезазначену земельну ділянку зареєстровано належним чином, ОСОБА_2 за час життя більше жодних дій щодо реєстрації державного акту не вчиняла.

Однак, всупереч вимогам чинного на той час законодавства, Центр державного земельного кадастру при Державному комітеті України по земельних ресурсах, правонаступником якого на сьогоднішній день є Головне управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області, не вчинив жодних дій, направлених на державну реєстрацію державного акту на право власності на земельну ділянку ОСОБА_2 , як це було передбачено чинним на той час законодавством та повернув незареєстрований державний акт на право власності на земельну ділянку власнику без відповідної відмітки.

У відповідності до ч. 1 ст. 126 ЗУ України (в редакції, яка була чинною на момент оформлення Позивачем державного акту на право власності на земельну ділянку) право власності на земельну ділянку і право постійного користування земельною ділянкою посвідчується державними актами. Форми державних актів затверджуються Кабінетом Міністрів України.

Згідно з ч. 1 ст. 125 ЗУ України (в редакції, яка була чинною на момент оформлення Позивачем державного акту на право власності на земельну ділянку) право власності та право постійного користування на земельну ділянку виникає після одержання її власником або користувачем документа, що посвідчує право власності чи право постійного користування земельною ділянкою, та його державної реєстрації.

Пунктом 1.1. Інструкції «Про порядок складання, видачі, реєстрації і зберігання державних актів на право власності на земельну ділянку і право постійного користування земельною ділянкою та договорів оренди землі» (далі за текстом «Інструкція»), яка затверджена Наказом Державного комітету України по земельних ресурсах від 04.05.1999 р. № 43 (в редакції, яка була чинною на момент оформлення Позивачем державного акту на право власності на земельну ділянку) передбачено, що право власності на землю і право постійного користування землею посвідчується державним актом:

- на право власності на земельну ділянку;

- на право постійного користування земельною ділянкою.

Пунктом 1.4. Інструкції передбачено, що державний акт на право власності на земельну ділянку та державний акт на право постійного користування земельною ділянкою видається на підставі рішення Кабінету Міністрів України, обласної, районної, Київської і Севастопольської міських, міської, селищної, сільської ради, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, обласної, районної Київської і Севастопольської міських державних адміністрацій. Пунктом 1.12. Інструкції передбачено, що складання державного акта на право власності на земельну ділянку або право постійного користування земельною ділянкою при передачі або наданні земельних ділянок громадянам, підприємствам, установам, організаціям та об`єднанням громадян всіх видів проводиться після перенесення в натуру (на місцевість) меж земельної ділянки та закріплення їх довгостроковими межовими знаками встановленого зразка за затвердженим в установленому порядку проектом відведення цієї ділянки. Пунктом 1.21. Інструкції передбачено, що реєстрація землеволодінь та землекористувань - це складова частина автоматизованої системи державного земельного кадастру, яка складається з комп`ютерної бази даних, що містить відомості про складання та видачу державних актів на право власності на земельну ділянку та право постійного користування земельною ділянкою та договорів оренди землі, порядок, функціонування і ведення якої встановлює Держкомзем України. Пунктом 2.14. Інструкції передбачено, що Державний акт на право власності на земельну ділянку або на право постійного користування земельною ділянкою складається у двох примірниках, підписується органом, який прийняв рішення про передачу (надання) земельної ділянки у власність (постійне користування), та відповідним державним органом земельних ресурсів. Пунктами 3.1., 3.2. та 3.3. Інструкції передбачено, що державні акти на право власності на земельну ділянку видаються структурними підрозділами Центру державного земельного кадастру при Держкомземі України. Державна реєстрація державних актів на право власності на земельну ділянку здійснюється структурними підрозділами Центру державного земельного кадастру при Держкомземі України. Порядок ведення книги записів реєстрації державних актів на право власності на земельну ділянку та на право постійного користування землею, договорів оренди землі встановлюється наказом Держкомзему України.

Крім цього, у відповідності до п. 1 Наказу Державного комітету України по земельних ресурсах «Про створення єдиної системи державної реєстрації земельних ділянок, нерухомого майна та прав на них у складі державного земельного кадастру та удосконалення структури державного підприємства «Центр державного земельного кадастру при Державному комітеті України по земельних ресурсах» № 135 від 23.05.2003 року встановлено, що реєстрацію земельних ділянок, нерухомого майна та прав на них, договорів оренди землі здійснює державне підприємство "Центр державного земельного кадастру при Державному комітеті України по земельних ресурсах" (далі - Центр ДЗК).

Пунктом 3 Наказу встановлено, що з 1 липня 2003 року Центр ДЗК на засадах самоокупності і платній основі здійснює державну реєстрацію земельних ділянок, прав на них і переходу прав (трансакцій), надає фізичним та юридичним особам ефективні послуги у сфері використання даних державного земельного кадастру і державного реєстру земель.

Відповідно до п. 1.1. Положення про Головне управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області, затверджене наказом Держгеокадастру від 23.12.2021 року № 603, Головне управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області є територіальним органом Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру та їй підпорядковане.

Згідно із ст.ст. 1216, 1218 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

До складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Статтею 1223 ЦК України передбачено, що право на спадкування мають особи, визначені у заповіті. У разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі неохоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261-1265 цього Кодексу. Право на спадкування виникає у день відкриття спадщини.

Згідно ст. 1261 ЦК України у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.

Відповідно до ст. 392 Цивільного кодексу України, власник майна може пред`явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його права власності.

За встановлених судом обставин, суд дійшов висновку про те, що позов підлягає частковому задоволенню.

Судові витрати по справі слід залишити за позивачем.

Керуючись ст.ст.263, 264, 265 ЦПК України, суд -

у х в а л и в

Позов ОСОБА_1 до Межиріцької сільської ради, Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області про визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною та визнання права власності на земельну ділянку в порядку спадкування за законом задовольнити частково.

Визнати за ОСОБА_1 , як спадкоємцем першої черги, право власності на земельну ділянку для ведення товарного сільськогосподарського виробництва площею 1,4849 га з кадастровим номером 1223584500:01:002:0267, що розташована на території Межиріцької сільської ради Павлоградського району Дніпропетровської області, в порядку спадкування за законом після смерті матері ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Витрати на судовий збір в сумі 992.40 гривень покласти на ОСОБА_1 .

У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається до Дніпровського апеляційного суду.

Повний текст рішення суду складено 22 серпня 2022 року.

Суддя: В. О. Головін