Рішення

від 21.08.2022 по справі 343/1223/22

ДОЛИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа №: 343/1223/22

Провадження №: 2/0343/444/22

Р І Ш Е Н Н Я

I М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

22 серпня 2022 року м. Долина

Долинський районний суд Івано-Франківської області в складі:

головуючого судді Тураша В. А.,

секретаря судового засідання Лукань О.З.,

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі Долинського районного суду Івано-Франківської області в м.Долина справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Вигодської селищної ради Івано-Франківської області про визнання права власності на нерухоме майно, суд -

В С Т А Н О В И В :

Позивач,просить постановити рішення, яким визнати за ним, ОСОБА_1 , як спадкоємцем майна ОСОБА_2 1930 р.н., що померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , право власності на земельні ділянки:

1) кадастровий номер: 2622087602:01:001:0017, площею 0,2500 га, цільове призначення - для обслуговування жилого будинку, господарських будівель та споруд (присадибна ділянка), місце знаходження: АДРЕСА_1 ;

2) кадастровий номер: 2622087602:01:001:0234 , площею 0,3701га, цільове призначення - для ведення особистого селянського господарства, місце знаходження: АДРЕСА_1 .

Свої вимоги мотивує тим , що ІНФОРМАЦІЯ_2 в с. Мислівка Калуського району Івано-Франківської області померла гр. ОСОБА_2 , 1930р.н.

За життя гр. ОСОБА_2 була зареєстрована та проживала по день смерті за адресою: АДРЕСА_1 разом з гр. ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , який здійснював її догляд та довічне утримання на підставі укладеного з нею 28.11.2006 відповідного договору довічного утримання, на підставі якого гр. ОСОБА_2 передала йому у власність належне їй на праві приватної власності будинковолодіння по АДРЕСА_1 .

Фактично з часу укладення вказаного договору довічного утримання, а саме з 28.11.2006, вони (позивач та спадкодавець) проживали спільно у вищевказаному будинковолодінні як одна сім`я. ОСОБА_1 забезпечував ОСОБА_2 харчуванням та одягом, здійснював догляд та надавав необхідну допомогу, вони також вели спільне господарство. Заповіт гр. ОСОБА_2 , котра була постійною жителькою села Мислівка Вигодської ТГ Івано-Франківської області, не складався та не посвідчувався.

Після смерті ОСОБА_2 відкрилась спадщина на належне їй майно і гр. ОСОБА_1 є єдиним спадкоємцем, оскільки проживав зі спадкодавцем однією сім`єю більше п`яти років до відкриття спадщини, а саме з 2006 по ІНФОРМАЦІЯ_2 , а інших спадкоємців, в т.ч. які б прийняти спадщину після смерті гр. ОСОБА_2 , немає.

Згідно довідки Вигодської селищної ради за гр. ОСОБА_2 на день смерті значились зареєстровані на праві власності земельні ділянки по АДРЕСА_1 та АДРЕСА_1 кадастровий номер: 2622087602:01:001:0017 площею 0.2500га. цільовим призначенням - для обслуговування жилого будинку, господарських будівель та споруд (присадибна ділянка), та 2622087602:01:001:0234 , площею 0,3701га, цільовим призначенням - для ведення особистого селянського господарства, право власності спадкодавця на які підтверджуються відповідними державними актами на право власності на земельну ділянку від 16.08.2006 та від 24.12.2008.

Він прийняв спадщину після смерті гр. ОСОБА_2 , оскільки проживав спільно з нею на час смерті та фактично вступив у володіння спадковим майном, жодних відмов не подавав.

Позивач звернувся до нотаріуса для отримання свідоцтва про право на спадщину за законом на спадкове нерухоме майно - земельні ділянки по АДРЕСА_1 та АДРЕСА_1 кадастровий номер: 2622087602:01:001:0017 площею 0,2500га, цільовим призначенням - для обслуговування жилого будинку, господарських будівель та споруд (присадибна ділянка) та 2622087602:01:001:0234 , площею 0,3701га, цільовим призначенням - для ведення особистого селянського господарства, право власності на які зареєстровано за ОСОБА_2 згідно відповідних державних актів на право власності на земельну ділянку від 16.08.2006 та від 24.12.2008 , оригінали яких відсутні.

Однак, нотаріус Ананевич О.М. відмовила у видачі свідоцтва про право на спадщину, оскільки відсутні документи про право власності на майно померлого/спадкодавця.

Оскільки в позасудовому порядку він не має можливості визнати право власності на спадкове нерухоме майно через відсутність оригіналів документів власності, то вимушений звертатись за захистом і визнанням свого майнового права та інтересу до суду з даним позовом.

Позивач ОСОБА_1 , в підготовче судове засідання не з`явився, хоч про час та місце розгляду справи був належним чином повідомлений судом.

Представник позивача адвокат Лаврик В.В. ( ордер серії АТ №1027643, договір №08/01 від 01.08.2022 а.с.25-26) в підготовчому судовому засіданні засіданні позовні вимоги підтримав в повному обсязі, зіславшись на вищевикладені обставини, просив їх задоволити.

Представник відповідача Вигодської селищної ради Івано-Франківської області в підготовче судове засідання не з`явився, хоч про час та місце розгляду справи був належним чином повідомлений судом, подав клопотання , згідно якого, враховуючи те, що Вигодська селищна рада заперечень до позову не має, просять розглянути справу №343/1223/22 за позовом ОСОБА_1 про визнання права власності на нерухоме майно за відсутності представника Вигодської селищної ради (а.с.22).

Згідно ч. 3 ст. 200 ЦПК України, за результатами підготовчого провадження суд ухвалює рішення у випадку визнання позову відповідачем.

Відповідно до вимог ч. 4 ст. 206 ЦПК України судом перевірено, що заява відповідача Вигодської селищної ради про визнання позову не суперечать Закону, не порушує прав, свобод та інтересів інших осіб.

Суд, вислухавши пояснення представника позивача, дослідивши здобуті та перевірені в підготовчому судовому засіданні докази в їх сукупності вважає, що в матеріалах справи є достатньо даних для її вирішення. Позов підставний і підлягає до задоволення, виходячи з наступного:

Відповідно до ч. 2 ст. 78 ЦПК України обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Згідно ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

У відповідності до вимог ст.392 ЦК України - власник майна може пред`явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також в разі втрати документа, який засвідчує його право власності.

У пункті 3.1 листа Вищого спеціалізованого Суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 16.05.2013 року № 24-753/0/4-13 «Про судову практику з розгляду цивільних справ про спадкування» визначено, що право власності спадкоємця на спадкове майно підлягає захисту в судовому порядку шляхом його визнання у разі, якщо таке право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності (ст. 392 ЦК).

Відповідно до вимог ст.1258 ЦК України, спадкоємці за законом одержують право на спадкування почергово.

Кожна наступна черга спадкоємців за законом одержує право на спадкування у разі відсутності спадкоємців попередньої черги, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини або відмови від її прийняття, крім випадків, встановленихстаттею 1259цього Кодексу.

Ст.1264 ЦК України, передбачено, що у четверту чергу право на спадкування за законом мають особи, які проживали зі спадкодавцем однією сім`єю не менш як п`ять років до часу відкриття спадщини..

Згідно зі ст. 1268 ЦК України - спадщина належить спадкоємцеві, незалежно від часу прийняття спадщини. Спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого ст.1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї.

Відповідно до вимог ч.1ст.1297 ЦК України, спадкоємець, який прийняв спадщину, у складі якої є нерухоме майно, зобов`язаний звернутися до нотаріуса за видачею йому свідоцтва про право на спадщину на нерухоме майно. Дане зобов`язання встановлено законодавством у зв`язку з тим, що право власності на спадкове нерухоме майно виникає у спадкоємця тільки з моменту державної реєстрації цього майна.

Нормами ч.3. ст.3 Закону України"Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень"передбачено, що речові права на нерухоме майно та їх обтяження, що виникли до 1 січня 2013 року, визнаються дійсними за наявності однієї з таких умов: 1) реєстрація таких прав була проведена відповідно до законодавства, що діяло на момент їх виникнення; 2) на момент виникнення таких прав діяло законодавство, що не передбачало їх обов`язкової реєстрації.

Відповідно до вимог ст.116,131 ЗК України,громадяни набувають право власності на земельні ділянки із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади в межах їх повноважень; громадяни мають право набувати у власність земельні ділянки на підставі успадкування.

Згідно з ст.1225 ЦК України,право власності на земельну ділянку переходить до спадкоємців на загальних підставах, із збереженням її цільового призначення.

Як роз`яснено в п.10Постанови Пленуму Верховного Суду України від 30.05.2008 за № 7 «Про судову практику у справах про спадкування», право власності на земельну ділянку переходить до спадкоємців за загальними правилами спадкування /зі збереженням її цільового призначення/ при підтвердженні цього права спадкодавця державним актом на право власності на землю або іншим правовстановлюючим документом.

Згідно з ст.125 ЗК України,право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.

Відповідно до п.23 Постанови Пленуму Верховного суду України від 30.05.2008 року № 7 «Про судову практику у справах про спадкування» у разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження.

Судом встановлено, що ОСОБА_2 , на праві приватної власності належали: земельна ділянка площею 0,2500 га з кадастровим номером 2622087602:01:001:0017, цільове призначення: для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), яка розташована на АДРЕСА_1 (копія Державного акту на право власності на земельну ділянку від 16.08.2006 а.с.23) та земельна ділянка площею 0,3701 га з кадастровим номером 2622087602:01:001:0234, цільове призначення: для ведення особистого селянського господарства, яка розташована на АДРЕСА_1 (копія Державного акту на право власності на земельну ділянку серії НЖ №2550703 від 24.12.2008 а.с.24).

Копія свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1 від 02.05.2019 підтверджує, що ОСОБА_2 , померла ІНФОРМАЦІЯ_2 (а.с.9).Після її смерті відкрилася спадщина за законом.

Рішенням Долинського районного суду Івано-Франківської області від 10 грудня 2021 року (а.с.11-12) встановлено факт проживання ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , однією сім?єю зі спадкодавцем ОСОБА_2 , 1930 року

народження, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , з 2006 року по ІНФОРМАЦІЯ_2 .

В мотивувальній частині рішення зазначено, що "як встановлено в судовому засіданні та підтверджується договором довічного утримання від 28.11.2006 , посвідченим приватним нотаріусом Долинського районного нотаріального округу Барабаш Р.С., що зареєстрований в реєстрі за № 4925 (а.с. 7), ОСОБА_1 зобов`язався надавати ОСОБА_2 довічно матеріальне забезпечення, а остання передала у йому у власність належне їй на праві приватної власності будинковолодіння АДРЕСА_1 .

Відповідно до довідки ОКП «Івано-Франківське ОБТІ» № 176 від 06.05.2020 (а.с. 12), 28 серпня 2006 року за ОСОБА_2 було зареєстровано право власності на будинковолодіння по АДРЕСА_1 . Підстава свідоцтво про право власності, видане 28.08.2006 року згідно рішення Шевченківської сільської ради від 27.04.2006 року за № 107. Рішення про реєстрацію права власності прийняте 28.08.2006 року, реєстровий запис № 25, книга № 1. Переходів права власності на даний об`єкт в ОКП «Івано-Франківське ОБТІ» не реєструвалось.

Згідно свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1 від 02.05.2019 року (а.с. 5), ОСОБА_2 , 1930 року народження, померла ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Про те, що ОСОБА_2 є власником 2 земельних ділянок: кадастровий номер № 2622087602:01:001:0017 з цільовим призначенням для обслуговування жилого будинку, господарських будівель та споруд, та кадастровий номер № 2622087602:01:001:023 з цільовим призначенням для ведення особистого селянського господарства, які знаходяться в с.Мислівка Калуського (Долинського) району Івано-Франківської області, свідчать державні акти на право власності на земельну ділянку від 16.08.2006 року та від 24.12.2008 року (а.с. 10,11).

В судовому засіданні встановлено, що з часу укладення договору довічного утримання від 28.11.2006 року і до смерті ОСОБА_2 . 01.05.20219 року ОСОБА_1 проживав разом з нею в належному останній будинковолодінні по АДРЕСА_1 , опікувався та матеріально забезпечував її, також вони вели спільне господарство.

Даний факт підтвердили допитані в судовому засіданні свідки ОСОБА_3 та ОСОБА_4 .

Як встановлено судом та підтверджується Інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна № 289562260 від 10.12.2021 року (а.с. 25-28), ОСОБА_1 згідно договору довічного утримання 18.05.2020 року оформив право власності на будинковолодіння АДРЕСА_1 , що належало ОСОБА_2 , де вони разом проживали, однак, не має можливості оформити право власності на належні останній земельні ділянки.

Враховуючи вищевикладені обставини, суд приходить до висновку про те, що дослідженими в судовому засіданні доказами підтверджено той факт, що заявник ОСОБА_1 більше п`яти років до часу відкриття спадщини, а саме з 2006 року по ІНФОРМАЦІЯ_2 , проживав однією сім`єю з ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , а тому слід встановити даний юридичний факт."

Відповідно до ч.4 ст.82 ЦПК України, обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Таким чином суд приходить до висновку, що позивач ОСОБА_1 , як особа яка проживала зі спадкодавцею ОСОБА_2 , однією сім`єю не менш як п`ять років до часу відкриття спадщини, у четверту чергу має право на спадкування за законом.

Як встановлено в підготовчому судовому засіданні позивач ОСОБА_1 , звернувся до приватного нотаріуса Калуського районного нотаріального округу Івано-Франківської області, Ананевич О.М., із заявою про прийняття спадщини .

Згідно повідомленнявих.№27/01-16приватного нотаріусаКалуського районногонотаріального округуІвано-Франківськоїобласті АнаневичО.М.від 01.08.2022,для видачісвідоцтво проправо на спадщину після смерті - ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 , 1930 року народження, яка народилась в Республіці Польща, с.Михновець, останнє місце проживання якої

було: с.Мислівка Долинського району Івано-Франківської області, потрібен документ власності на майно на ім`я померлого/спадодавця.

Так як документ власності на земельні ділянки, які знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 , за померлим відсутній, в такому випадку необхідно звернутися в суд для визнання права власності на спадкове майно (а.с.13).

Зміст спірних правовідносин полягає у тому, що спірні земельні ділянки після смерті ОСОБА_2 успадковані позивачем ОСОБА_1 , у порядку спадкування за законом. Однак, втрата оригіналів документів, що засвідчують право власності померлої ОСОБА_2 , на спірні земельні ділянки та відмова нотаріуса у видачі свідоцтва про право на спадщину позбавляють позивача можливості оформити належне йому право на спадщину в нотаріальному порядку.

Відмова нотаріуса не припиняє права спадкоємця на отримання спадщини, а його право в такому випадку підлягає судовому захисту.

Встановлені судом обставини справи і відповідні їм правовідносини підтверджуються сукупністю вивчених судом фактичних даних, що дає суду всі підстави для ухвалення рішення на користь позивача.

Згідно з листом Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 16 травня 2013 року № 24-753/0/4-13 «Про судову практику розгляду цивільних справ про спадкування», найпоширенішою причиною звернення особи до суду в справах про визнання права власності на нерухоме майно в порядку спадкування є неможливість спадкоємцями, які прийняли спадщину, оформити своє право на спадщину в нотаріальній конторі з причин відсутності правовстановлюючих документів на спадкове майно на ім`я спадкодавця та/або відсутності державної реєстрації нерухомого майна спадкодавцем. Такі випадки характерні для сільської місцевості, де право власності на житловий будинок за спадкодавцем підтверджується лише записом в погосподарській книзі сільської ради та тривалим фактом володіння цим майном особою, яка померла. Перші власники не оформляли документи на належне їм нерухоме майно та не реєстрували його в органах БТІ, а тому спадкоємець не може отримати у нотаріуса свідоцтво про право на спадщину і його право має бути визнано в судовому порядку.

Якщо документи, що засвідчують право власності на нерухоме майно, існували, проте були втрачені власником та не можуть бути відновлені в передбаченому законом порядку, застосуванню підлягаєст. 392 ЦК України, відповідно до якої позов про визнання права власності може бути пред`явлений, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати власником документа, який засвідчує його право власності.

Таким чином, на думку суду, право на отримання правовстановлюючих документів (державні акти) на земельні ділянки, має особа, яка є власником цих земельних ділянок, дане право нерозривно пов`язане з особою спадкодавця, а тому після його смерті спадкоємець не має можливості отримати правовстановлюючі документи на спадкове майно в позасудовому порядку.

Враховуючи, що визнання права власності на спадкове майно є винятковим способом захисту, який має застосовуватися якщо існують перешкоди для оформлення спадкових прав у нотаріальному порядку, суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню, оскільки відсутність у спадкодавця правовстановлюючих документів на спадкове майно унеможливлює оформлення спадкових прав у нотаріальному порядку.

Крім того, відповідно до ч. 4ст. 206 ЦПК Україниу разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.

За таких обставин суд приходить до висновку, що за позивачем слід визнати право власності на земельні ділянки, які розташовані за адресою: АДРЕСА_1 .

Копія Витягу із технічної документації з нормативної грошової оцінки земельних ділянок свідчить про те, що вартість земельної ділянка кадастровий номер 2622087602:01:001:0017 становить 95660,25 грн (а.с.14).

Копія Витягу із технічної документації з нормативної грошової оцінки земельних ділянок свідчить про те, що вартість земельної ділянка кадастровий номер 2622087602:01:001:0234 становить 3889,94 грн (а.с.15).

На підставі ст.ст. 392, 1264, 1268 ЦК України, ст.ст.116,120,125,126,131 ЗК України,

керуючись статтями 200, 206, 258, 259, 263, 265, 268 ЦПК України, суд,-

У Х В А Л И В:

Позов ОСОБА_1 доВигодської селищноїради Калуськогорайону Івано-Франківськоїобласті провизнання прававласності нанерухоме майно - задоволити.

Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , право власності на земельну ділянку площею 0,2500 га з кадастровим номером 2622087602:01:001:0017, цільове призначення: для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), яка розташована в АДРЕСА_1 , що належала ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , право власності на земельну ділянку площею 0,3701 га з кадастровим номером 2622087602:01:001:0234, цільове призначення: для ведення особистого селянського господарства, яка розташована в АДРЕСА_1 , що належала ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення безпосередньо до Івано-Франківського апеляційного суду.

Учасник справи, якому рішення суду не було вручене у день проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження.

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків зазначених у частині другій статті 358 ЦПК України.

Позивач : ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_2 , житель с.Мислівка Калуського району Івано-Франківської області, 77551.

Відповідач: Вигодська селищна рада Долинського району Івано-Франківської області, код ЄДРПОУ 04355875 смт.Вигода вул.Д.Галицького,75 Долинського району Івано-Франківської області, 77552.

Суддя: В.Тураш