Рішення

від 21.08.2022 по справі 320/13338/20

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

22 серпня 2022 року м. Київ справа №320/13338/20

Суддя Київського окружного адміністративного суду Журавель В.О., розглянувши адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Ісайківської сільської ради Богуславського району Київської області про визнання протиправною бездіяльність та зобов`язання вчинити певні дії,

в с т а н о в и в:

До Київського окружного адміністративного суду звернулась ОСОБА_1 (далі - позивач) з позовом до Ісайківської сільської ради Богуславського району Київської області (далі - відповідач) в якому просить суд:

- визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо розгляду заяви позивача від 6 жовтня 2020 року про надання дозволу на розроблення проекту із землеустрою щодо відведення земельної ділянки орієнтовною площею 1,5 га для ведення особистого селянського господарства;

- зобов`язати відповідача повторно розглянути заяву позивача про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 1,5 га для ведення особистого селянського господарства, та прийняти рішення згідно приписів статті 122 ЗК України.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що позивач звернувся до відповідача із заявою про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства. Проте, відповідачем повідомлено позивача, що заяву розглянуто, але рішення за заявою не прийнято через те, що депутати утрималися від голосування.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 21 грудня 2020 р. відкрито спрощене провадження в адміністративній справі без проведення судового засідання.

Відповідач, належним чином повідомлений про відкриття провадження у справі, відзив до суду не подав, з клопотанням та іншими заявами до суду не звертався.

Згідно з вимогами ст. 79 КАС України відповідач, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, повинні подати суду докази разом із поданням відзиву або письмових пояснень третьої особи. Якщо доказ не може бути поданий у встановлений законом строк з об`єктивних причин, учасник справи повинен про це письмово повідомити суд та зазначити: доказ, який не може бути подано; причини, з яких доказ не може бути подано у зазначений строк. Учасник справи також повинен надати докази, які підтверджують, що він здійснив усі залежні від нього дії, спрямовані на отримання відповідного доказу. У випадку визнання поважними причин неподання учасником справи доказів у встановлений законом строк суд може встановити додатковий строк для подання вказаних доказів. Докази, не подані у встановлений законом або судом строк, до розгляд судом не приймаються, крім випадку, коли особа, що їх подає, обґрунтувала неможливість їх подання у вказаний строк з причин, що не залежать від неї.

Відповідно до вимог ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин. Якщо учасник справи без поважних причин не надасть докази на пропозицію суду для підтвердження обставин, на які він посилається, суд вирішує справу на підставі наявних доказів.

Із урахуванням наведеного суд зазначає, що за час розгляду справи відповідач правом надання до суду відзиву не скористався, необхідні документи до суду не подав, не зазначив про об`єктивну причину їх ненадання і не надав доказів, які підтверджують, що він здійснив усі залежні від нього дії, спрямовані на отримання відповідного доказу.

За таких обставин суд визнає, що відповідач без поважних причин не надав докази на пропозицію суду для підтвердження обставин, на які він посилається, а тому згідно з приписами ст.77 КАС України суд вирішує справу на підставі наявних доказів.

Розглянувши подані документи і матеріали, з`ясувавши фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив таке.

6 жовтня 2020 р. позивач звернувся до відповідача з клопотання про надання дозволу на розроблення проекту із землеустрою щодо відведення земельної ділянки орієнтовною площею 1,5 га для ведення особистого селянського господарства.

До вказаного клопотання позивачем надано наступний пакет документів: копія паспорта, копія реєстраційного номеру облікової картки платника податку; копія схеми розташування бажаної земельної ділянки.

28 жовтня 2020 р. позивачем отримано лист від Виконавчого комітету Ісайківської сільської ради Київської області № 646, яким повідомлено, що заяву позивача від 6 жовтня 2020 р. вх. № 195 про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність, орієнтовною площею 1,5 га для ведення особистого селянського господарства за адресою: АДРЕСА_1 , розглянута на засіданні 40-і сесії сільської ради сьомого скликання від 23 жовтня 2020 р., але рішення не прийнято. На підтвердження надано копію протоколу лічильної комісії про результати поіменного голосування.

Не погоджуючись з бездіяльністю відповідача щодо неприйняття рішення за результатами розгляду клопотання, позивач звернулася з позовом до суду.

Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд бере до уваги наступне.

Статтею 14 Конституції України гарантується право власності на землю. Це право набувається і реалізується громадянами, юридичними особами та державою виключно відповідно до закону.

Пунктами «б» та «в» частини першої статті 12 Земельного кодексу України (далі ЗК України) передбачено, що до повноважень сільських, селищних, міських рад у галузі земельних відносин на території сіл, селищ, міст належить, зокрема: передача земельних ділянок комунальної власності у власність громадян та юридичних осіб відповідно до цього Кодексу; надання земельних ділянок у користування із земель комунальної власності відповідно до цього Кодексу.

Відповідно до вимог статті 116 ЗК України громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом, або за результатами аукціону.

Згідно з вимогами пункту 34 частини першої статті 26 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» вирішення відповідно до закону питань регулювання земельних відносин віднесено до виключної компетенції сільських, селищних, міських рад.

Згідно з частиною другою статті 116 ЗК України набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування.

Безоплатна передача земельних ділянок у власність громадян провадиться у разі: а) приватизації земельних ділянок, які перебувають у користуванні громадян; б) одержання земельних ділянок внаслідок приватизації державних і комунальних сільськогосподарських підприємств, установ та організацій; в) одержання земельних ділянок із земель державної і комунальної власності в межах норм безоплатної приватизації, визначених цим Кодексом (частина третя статті 116 ЗК України).

Таким чином, законом встановлено право громадян на одержання у власність земельних ділянок, зокрема, із земель комунальної власності в межах норм безоплатної приватизації, і вирішення цього питання для земель комунальної власності віднесено до виключної компетенції сільських, селищних, міських рад.

Відповідно до вимог частини шостої статті 118 ЗК України, громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для ведення фермерського господарства, ведення особистого селянського господарства, ведення садівництва, будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибної ділянки), індивідуального дачного будівництва, будівництва індивідуальних гаражів у межах норм безоплатної приватизації, подають клопотання до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу. У клопотанні зазначаються цільове призначення земельної ділянки та її орієнтовні розміри.

До клопотання додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки, погодження землекористувача (у разі вилучення земельної ділянки, що перебуває у користуванні інших осіб) та документи, що підтверджують досвід роботи у сільському господарстві або наявність освіти, здобутої в аграрному навчальному закладі (у разі надання земельної ділянки для ведення фермерського господарства). У разі якщо земельна ділянка державної власності розташована за межами населених пунктів і не входить до складу певного району, заява подається до Ради міністрів Автономної Республіки Крим. Верховній Раді Автономної Республіки Крим, Раді міністрів Автономної Республіки Крим, органам виконавчої влади або органам місцевого самоврядування, які передають земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, забороняється вимагати додаткові матеріали та документи, не передбачені цією статтею.

Отже особи, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель комунальної власності для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибної ділянки) у межах норм безоплатної приватизації, подають до органу місцевого самоврядування відповідне клопотання разом із графічними матеріалами, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки.

Відповідно до вимог частини першої статті 122 ЗК України сільські, селищні, міські ради передають земельні ділянки у власність або у користування із земель комунальної власності відповідних територіальних громад для всіх потреб.

У ході розгляду справи встановлено, що відповідач є розпорядником землі у відповідності до вимог частини першої статті 122 ЗК України.

Судом встановлено та підтверджено матеріалами справи, що 6 жовтня 2020 р. позивач звернувся з до відповідача з клопотання про надання дозволу на розроблення проекту із землеустрою щодо відведення земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства.

Згідно з вимогами частини сьомої статті 118 ЗК України відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, розглядає клопотання у місячний строк і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні.

Судом встановлено, що відповідно до вимог статті 118 ЗК України відповідачем за результатами розгляду поданого позивачем клопотання не було прийнято ані рішення про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, ані рішення про відмову у його наданні. Натомість позивачу надано відповідь листом з доданим протоколом результатів поіменного голосування.

Надані відповідачем документи, що рішення за заявою не прийнято через те, що депутати утрималися від голосування, не свідчить про виконання відповідачем визначених законом обов`язків.

Суд зазначає, що згідно з приписами ч.1 ст.59 Закону України Про місцеве самоврядування в Україні рада в межах своїх повноважень приймає нормативні та інші акти у формі рішень.

Це означає, що за поданою заявою відповідачем повинно бути прийнято саме рішення, тому належним способом виконання ним приписів вказаних норм закону, зокрема й ст.59 Закону України Про місцеве самоврядування в Україні, є прийняття рішення чи про надання дозволу на розробку проекту землеустрою, чи про відмову у його наданні.

Як встановлено судом, таке рішення не прийнято нібито з підстав ухилення депутатів від голосування, що не є виконанням вимог закону і розцінено судом як протиправна бездіяльність.

Тому суд зазначає, що позовна вимога про визнання протиправною бездіяльність відповідача щодо розгляду заяви позивача від 6 жовтня 2020 року про надання дозволу на розроблення проекту із землеустрою щодо відведення земельної ділянки орієнтовною площею 1,5 га для ведення особистого селянського господарства є обґрунтованою і підлягає задоволенню.

Належним способом захисту порушеного права позивача за таких обставин буде зобов`язання відповідача повторно розглянути заяву позивача про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 1,5 га для ведення особистого селянського господарства, та прийняти рішення згідно приписів статті 122 ЗК України. Отже і ця позовна вимога є обґрунтованою і підлягає задоволенню.

Відповідно до вимог статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

З урахуванням наведеного, суд визнає, що для ефективного захисту прав, свобод, інтересів позивача у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень слід зобов`язати відповідача повторно розглянути заяву позивача від 6 жовтня 2020 р. вх.. № 195 про надання дозволу на розроблення проекту із землеустрою щодо відведення земельної ділянки орієнтовною площею 1,5 га для ведення особистого селянського господарства, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 .

Згідно з пунктом 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення.

Вирішуючи питання щодо судових витрат суд застосовує приписи ч. 1 ст. 139 КАС України. Згідно з квитанцією від 12 грудня 2020 р. № 1050537078 позивачем сплачено судовий збір на суму 840 грн. 80 коп. Суд присуджує позивачу 840 грн. 80 коп. понесених витрат по оплаті судового збору за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень - відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 9, 14, 73, 74, 75, 76, 77, 78, 90, 143, 242- 246, 250, 255, 295 КАС України, суд

в и р і ш и в:

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Визнати протиправною бездіяльність Ісайківської сільської ради Київської області, яка полягає у неприйнятті рішення за результатами розгляду клопотання ОСОБА_1 від 6 жовтня 2020 р. вх. № 195 про надання дозволу на розроблення проекту із землеустрою щодо відведення земельної ділянки орієнтовною площею 1,5 га для ведення особистого селянського господарства, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 .

Зобов`язати Ісайківську сільську раду Київської області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 6 жовтня 2020 р. вх.. № 195 про надання дозволу на розроблення проекту із землеустрою щодо відведення земельної ділянки орієнтовною площею 1,5 га для ведення особистого селянського господарства, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 .

Стягнути з Державного бюджету України за рахунок бюджетних асигнувань Ісайківської сільської ради Київської області (код ЄДРПОУ - 04363320) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) судовий збір у розмірі 840 (вісімсот сорок) грн. 80 коп.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Суддя Журавель В.О.

Дата складення рішення суду 22 серпня 2022 р.