Рішення

від 24.05.2022 по справі 640/22726/20

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

25 травня 2022 року м. Київ № 640/22726/20

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі: головуючого судді Федорчука А.Б., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін адміністративну справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія «АНТАРЕС-М» (03150,

м. Київ, вул. Антоновича, 56/15)

до Головного управління ДПС у місті Києві (04116, м. Київ, вул. Шолуденка, 33/19)

про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії, -

В С Т А Н О В И В:

До Окружного адміністративного суду міста Києва звернулося Товариство з обмеженою відповідальністю «Компанія «Антарес-М» (надалі по тексту також - позивач) з адміністративним позовом до Головного управління ДПС у місті Києві (надалі по тексту також - відповідач), в якому просить суд:

- визнати протиправними та скасувати рішення комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунок коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління ДПС у місті Києві №104261 від 26 серпня 2020 року, №110420 від 09 вересня 2020 року;

- зобов`язати Головне управління ДПС у місті Києві виключити Товариство з обмеженою відповідальністю «Компанія «Антарес-М» (код ЄДРПОУ 39289912) із переліку ризикових платників податків.

Заявлені позовні вимоги представник позивача мотивує тим, що оспорювані рішення не містять мотивації підстав та причин віднесення позивача до ризикових платників податків відповідно до пункту 8 Критеріїв ризиковості платників податку. На думку представника позивача, зазначення у розділі «податкова інформація» спірних рішень про ризиковість діяльності контрагентів позивача не може слугувати підставою для висновку про віднесення ТОВ «Компанія «Антарес-М» до переліку ризикових платників податків.

Також представник позивача просив врахувати, що в обох рішеннях відповідачем в рядку «податкова інформація» не зазначено суть та характер наявної податкової інформації, що стала підставою для прийняття такого рішення, не ідентифіковано конкретні ризикові операції та/або податкові накладні платника, в яких були зафіксовані такі операції.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 25 вересня 2020 року відкрито провадження у справі та вирішено здійснювати розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін.

Представник відповідача у відзиві на адміністративний позов вказав, що у разі коли за результатами автоматизованого моніторингу платник податку, яким складено податкову накладну/розрахунок коригування, відповідає хоча б одному критерію ризиковості платника податку, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється. При цьому, питання відповідності/невідповідності платника податку критеріям ризиковості платника податку розглядається комісією регіонального рівня. У разі встановлення відповідності платника податку хоча б одному з критеріїв ризиковості платника податку комісією регіонального рівня приймається рішення про відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

Так, в ході аналізу інформаційно-аналітичних баз ДПС України отримано податкову інформацію, що СГ здійснює реалізацію в транзит металпрокату, відтак оскаржувані рішення прийняті на підставі податкової інформації, що узгоджується з нормами чинного законодавства.

Крім того, представник податкового органу просив врахувати, що внесення до системи АІС «Податковий блок» податкової інформації щодо відповідності платників податків критеріям ризиковості, є одним із заходів щодо збору, опрацювання та використання інформації, необхідної для виконання покладених на відповідача функцій та завдань, тобто включення платника до переліку ризикових платників не породжує для нього правових наслідків (не звужує його права, не покладає на нього обов`язків).

Представник позивача подав до суду відповідь на відзив, у якій зазначив, що контролюючим органом не дотримана послідовність прийняття рішення про відповідність платника критеріям ризиковості платника податку на додану вартість та порушена процедура його прийняття. Крім того, не конкретизовано за наслідками подання позивачем якої саме податкової накладної контролюючий орган проводив моніторинг платника податку.

З огляду на викладене вище, справа розглядається в порядку спрощеного провадження без проведення судового засідання та виклику осіб, які беруть участь у справі, на підставі наявних у справі матеріалів.

При цьому, суд враховує подані представником позивача клопотання про прискорення розгляду справи.

Розглянувши подані сторонами документи та матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи та вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва встановив наступне.

З наявних матеріалів справи вбачається, що основними видами діяльності Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія «Антарес-М», яке зареєстроване як юридична особа 07 липня 2014 року, є оптова торгівля металами та металевими рудами; діяльність посередників у торгівлі паливом, рудами, металами та промисловими хімічними речовинами; оптова торгівля залізними виробами, водопровідним і опалювальним устаткуванням і приладдям до нього; оптова торгівля іншими проміжними продуктами; неспеціалізована оптова торгівля.

З 01 листопада 2014 року позивач є платником податку на додану вартість.

Як повідомив представник позивача, Товариство з обмеженою відповідальністю «Компанія «Антарес-М», здійснюючи господарську діяльність щодо придбання та подальшої реалізації металопрокату, мало станом на дату звернення до суду діючі договори з ТОВ «Компанія Ріттер», ТОВ «Еліт-Запчастина Т», ТОВ «Атлас Капітал лтд», ТОВ «Голден Фрідж», ТОВ «Місто-Буд плюс», ТОВ «Кенман», ТОВ «ВК ДІОНІС».

Так, з електронного кабінету платника позивачу стало відомо про включення його до переліку ризикових платників податків на підставі рішення комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління ДПС у місті Києві №104261 від 26 серпня 2020 року.

З даного рішення вбачається, що комісія прийшла до висновку про відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку на підставі пункту 8 Критеріїв ризиковості платника податку, а саме: в ході аналізу інформаційно-аналітичних баз ДПС України отримано податкову інформацію, що СГ здійснює реалізацію в транзит металопрокату. Податковий кредит сформовано від придбання товарно-матеріальних цінностей у СГ, що здійснюють ризикову діяльність: ТОВ «Компанія «Ріттер» (код ЄДРПОУ 41627920), ТОВ «Еліт-Запчастина Т» (код ЄДРПОУ 41072380), ТОВ «Атлас Капітал ЛТД» (код ЄДРПОУ 43153100), ТОВ «Голден Фрідж» (код ЄДРПОУ 43152881).

Листом від 01 вересня 2020 року ТОВ «Компанія «Антарес-М» надало голові комісії з питань зупинення реєстрації податкових накладних документи, необхідні для розгляду питання про відміну рішення про відповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника « 104261 від 26 серпня 2020 року, що підтверджується повідомленням про подання інформації та копій документів щодо невідповідності платника податку критеріям ризиковості платника податку №3 від 01 вересня 2020 року та квитанцією №1 про його прийняття.

В подальшому, 09 вересня 2020 року відповідачем прийнято рішення про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку №110420, згідно якого з урахуванням отриманих від платника податку інформації та копій відповідних документів від 01 вересня 2020 року №3 прийнято рішення про відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку відповідно до пункту 8 Критеріїв ризиковості платника податку.

У вказаному рішенні зазначено, що контролюючим органом згідно баз даних ДПС України та наданих пояснень та копій документів встановлено, що підприємство здійснює придбання та реалізацію товарів/послуг у/на СГ, а саме: ТОВ «Компанія «Ріттер» (код ЄДРПОУ 41627920), ТОВ «Еліт-Запчастина Т» (код ЄДРПОУ 41072380), ТОВ «Атлас Капітал ЛТД» (код ЄДРПОУ 43153100), ТОВ «Голден Фрідж» (код ЄДРПОУ 43152881), ТОВ «Місто-Буд Плюс» (код ЄДРПОУ 42542320), ТОВ «КЕНМАН» (код ЄДРПОУ 43084953), ТОВ «ВК Діоніс» (код ЄДРПОУ 43330746).

Незгода позивача із вказаними рішеннями зумовила його звернення до суду з даним адміністративним позовом, при вирішенні якого суд виходить з наступного.

Згідно з частиною 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Податковий кодекс України регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час адміністрування податків, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Пунктом 201.1 статті 201 Податкового кодексу України визначено, що на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

Відповідно до пункту 201.16 статті 201 Податкового кодексу України передбачено, що реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.

Постановою Кабінету Міністрів України від 11 грудня 2019 року №1165 на виконання вимог пункту 201.16 статті 201 Податкового кодексу України затверджено Порядок з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Порядок №1165, в редакції станом на дату прийняття спірних рішень).

Відповідно до п. 2 Порядку 1165 автоматизований моніторинг відповідності податкової накладної/розрахунку коригування критеріям оцінки ступеня ризиків - сукупність заходів та методів, що застосовуються контролюючим органом для виявлення ознак наявності ризиків порушення норм податкового законодавства за результатами проведення автоматизованого аналізу наявної в інформаційних системах контролюючих органів податкової інформації.

Критерій оцінки ступеня ризиків, достатній для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, - визначений показник автоматизованого моніторингу, що характеризує ризик.

Ризик порушення норм податкового законодавства - ймовірність складення та надання податкової накладної/розрахунку коригування для реєстрації в Реєстрі з порушенням норм підпункту "а" або "б" пункту 185.1 статті 185, підпункту "а" або "б" пункту 187.1 статті 187, абзацу першого пунктів 201.1, 201.7, 201.10 статті 201 Податкового кодексу України (далі - Кодекс) за наявності об`єктивних ознак неможливості здійснення операції з постачання товарів/послуг, дані про яку зазначено в такій податковій накладній/розрахунку коригування, та/або ймовірності уникнення платником податку на додану вартість (далі - платник податку) виконання свого податкового обов`язку.

Згідно з п. 5 Порядку № 1165 платник податку, яким складено та/або подано для реєстрації в Реєстрі податкову накладну/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряється щодо відповідності критеріям ризиковості платника податку (додаток 1), показникам, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку (додаток 2).

Податкова накладна/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряються щодо відповідності відображених у них операцій критеріям ризиковості здійснення операцій (додаток 3).

Пунктом 6 Порядку № 1165 передбачено, що у разі коли за результатами автоматизованого моніторингу платник податку, яким складено податкову накладну/розрахунок коригування, відповідає хоча б одному критерію ризиковості платника податку, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється.

У разі коли за результатами автоматизованого моніторингу податкової накладної/розрахунку коригування встановлено, що відображена в них операція відповідає хоча б одному критерію ризиковості здійснення операції, крім податкової накладної/розрахунку коригування, складених платником податку, який відповідає хоча б одному показнику, за яким визначається позитивна податкова історія, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється (п. 7 Порядку № 1165).

Додатками №1 та №3 до Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних визначені Критерії ризиковості платника податку на додану вартість та Критерії ризиковості здійснення операцій відповідно.

Додатком 1 до Порядку №1165 встановлено наступні Критерії ризиковості платника податку на додану вартість:

1) платника податку на додану вартість (далі - платник податку) зареєстровано (перереєстровано) на підставі недійсних (втрачених, загублених) та підроблених документів згідно з інформацією, наявною в контролюючих органах;

2) платника податку зареєстровано (перереєстровано) в органах державної реєстрації фізичними особами з подальшою передачею (оформленням) у володіння чи управління неіснуючим, померлим, безвісти зниклим особам згідно з інформацією, наявною в контролюючих органах;

3) платника податку зареєстровано (перереєстровано) в органах державної реєстрації фізичними особами, що не мали наміру провадити фінансово-господарської діяльності або здійснювати повноваження, згідно з інформацією, наданою такими особами;

4) платника податку зареєстровано (перереєстровано) та ним проваджено фінансово- господарську діяльність без відома і згоди його засновників і призначених у законному порядку керівників згідно з інформацією, наданою такими засновниками та/або керівниками;

5) платник податку - юридична особа не має відкритих рахунків у банківських установах, крім рахунків в органах Казначейства (крім бюджетних установ);

6) платником податку не подано контролюючому органу податкової звітності з податку на додану вартість за два останніх звітних (податкових) періоди всупереч нормам підпункту 16.1.3 пункту 16.1 статті 16 та абзацу першого пункту 49.2 пункту 49.18 статті 49 Податкового кодексу України;

7) платником податку на прибуток підприємств не подано контролюючому органу фінансової звітності за останній звітний період всупереч нормам підпункту 16.1.3 пункту 16.1 статті 16 та пункту 46.2 статті 46 Податкового кодексу України;

8) у контролюючих органах наявна податкова інформація, яка стала відома у процесі провадження поточної діяльності під час виконання покладених на контролюючі органи завдань і функцій, що визначає ризиковість здійснення господарської операції, зазначеної в поданих для реєстрації податковій накладній/розрахунку коригування.

Пунктом 6 Порядку №1165 передбачено, що питання відповідності/невідповідності платника податку критеріям ризиковості платника податку розглядається комісією регіонального рівня.

У разі встановлення відповідності платника податку хоча б одному з критеріїв ризиковості платника податку комісією регіонального рівня приймається рішення про відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

Включення платника податку до переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, здійснюється в день проведення засідання комісії регіонального рівня та прийняття відповідного рішення.

Платник податку отримує рішення про відповідність критеріям ризиковості платника податку через електронний кабінет у день прийняття такого рішення.

У рішенні зазначається підстава, відповідно до якої встановлено відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

Додатком №4 до Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних затверджено бланк рішення про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку.

За формою оскаржувані рішення контролюючого органу №104261 від 26 серпня 2020 року та №110420 від 09 вересня 2020 року відповідають вимогам Додатку № 4 до Порядку № 1165.

Так, у рішеннях зазначено про відповідність платника податку Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія «Антарес-М» критеріям ризиковості платника, зокрема, п. 8 Критеріїв ризиковості платника податку.

Бланк рішення про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку містить обов`язкове для заповнення поле «податкова інформація» (заповнюється у разі відповідності пункту 8 Критеріїв ризиковості платника податку), в якому вказано про наявність у позивача відносин в межах здійснюваної ним господарської діяльності із рядом господарських товариств, що позивачем не заперечується.

Водночас, податковим органом не деталізовано суть та характер наявної податкової інформації, що стала підставою для прийняття спірних рішень, не ідентифіковано конкретні ризикові операцій та/або податкові накладні платника, в яких були зафіксовані такі операції. Також відповідачем не вказано як наявні відносини позивача із контрагентами свідчать про ризиковість такої діяльності та в чому вона проявляється.

Крім того, суд звертає увагу, що нормами чинного законодавства встановлена певна послідовність прийняття рішення про відповідність платника Критеріям ризиковості платника податку на додану вартість. Так, вирішенню Комісією регіонального рівня питання відповідності платника податку Критеріям ризиковості платника має передувати складання та направлення таким платником податкової накладної/розрахунку коригування, моніторинг платника податку, податкової накладної/розрахунку коригування.

Також, встановленню наявності у контролюючих органах податкової інформації, що визначає ризиковість здійснення господарської операції, яка стала відома контролюючому органу в процесі провадження поточної діяльності під час виконання покладених на контролюючі органи завдань і функцій, має передувати моніторинг податкової накладної/розрахунку коригування, поданої для реєстрації.

Судом вбачається, що при прийнятті спірного рішення №104261 від 26 серпня 2020 року контролюючим органом порушено процедуру прийняття такого рішення, адже воно прийнято не за наслідками подання позивачем податкової накладної/розрахунку коригування для реєстрації, що має передувати моніторингу платника податку, моніторингу такої накладної/розрахунку коригування, а у зв`язку з наявною податковою інформацією, що отримана із баз даних ДПС України під час виконання функцій контролю. Тобто, на думку суду, податковим органом не дотримано послідовності дій щодо прийняття оскаржуваного рішення.

Судом встановлено, що оскаржуване рішення не містить жодної мотивації підстав та причин віднесення позивача до ризикових платників податків відповідно до пункту 8 Критеріїв ризиковості платників податку, як і не містить доказів наявності податкової інформації, що свідчить про наявність ознак здійснення ризикових операцій платником з посиланнями на відповідні документи.

Відповідно до п. 25 Порядку № 1165 Комісія центрального рівня приймає рішення про неврахування таблиці даних платника податку, розглядає скарги на рішення комісій регіонального рівня про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі.

Комісії регіонального рівня приймають рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі або відмову в такій реєстрації, врахування або неврахування таблиці даних платника податку, відповідність/невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

Згідно з п.44-46 Порядку № 1165 Комісія контролюючого органу перевіряє подані платником податку копії документів щодо їх достовірності шляхом звірки даних, які містяться в таких копіях документів, з даними, що надходять або можуть бути отримані з інших джерел інформації (реєстри, що ведуться державними органами, документи, зокрема електронні).

Розгляд питання на засіданні комісії контролюючого органу включає такі етапи: доповідь секретаря комісії; доповідь члена комісії, співдоповідь (у разі потреби); внесення членами комісії пропозицій, їх обговорення; оголошення головою комісії рішення про припинення обговорення питання; голосування; оголошення головою комісії результатів голосування; оформлення протоколу.

У протоколі засідання комісії контролюючого органу зазначається перелік осіб, присутніх на засіданні, порядок денний засідання, питання, що розглядалися на засіданні, перелік осіб, які виступали під час засідання, результати голосування, прийняті такою комісією рішення.

Відповідачем не надано до суду копію витягу з протоколу засідання комісії контролюючого органу, відтак суду невідома яка саме податкова інформація покладена в основу прийняття оскаржуваних рішень, як і невідомі джерела такої інформації.

Отже, до суду відповідачем не надано доказів, які б вказували на наявність ознак відповідності критеріям ризиковості платника податку.

Таким чином, суд дійшов висновку, що відповідачем не доведено правомірності внесення інформації про відповідність позивача критеріям ризиковості платника податку, визначених пунктом 8 Критеріїв ризиковості платника податку.

З урахуванням наведеного, суд приходить до висновку, що відповідачем не доведено існування підстав для застосування до позивача пункту 8 Критеріїв ризиковості платників податку з відповідним внесенням до переліку ризикових суб`єктів господарювання, у зв`язку з чим рішення Головного управління ДПС у місті Києві №104261 від 26 серпня 2020 року та №110420 від 09 вересня 2020 року є протиправними та підлягають скасуванню.

Стосовно тверджень позивача про порушення відповідачем строку прийняття спірного рішення №110420 від 09 вересня 2020 року, суд враховує наступне.

Пунктом 6 Порядку №1165 визначено, що інформацію та копії документів, подані платником податку, комісія регіонального рівня розглядає протягом семи робочих днів, що настають за датою їх надходження, та приймає відповідне рішення.

З наявних матеріалів справи вбачається, що інформацію та копії документів позивачем надіслано голові комісії регіонального рівня 01 вересня 2020 року, а оскаржуване рішення №110420 прийнято 09 вересня 2020 року, тобто в межах семи робочих днів (а не як стверджує представник позивача календарних).

Відповідно, доводи представника позивача в цій частині відхиляються судом як нормативно та документально не підтверджені.

Відповідно до положень статті 6 Кодексу адміністративного судочинства України суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.

Суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.

Статтею 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (право на ефективний засіб юридичного захисту) передбачено, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

При цьому, під ефективним засобом (способом) слід розуміти такий, що призводить до потрібних результатів, наслідків, дає найбільший ефект.

Таким чином, ефективний спосіб захисту повинен забезпечити поновлення порушеного права, бути адекватним наявним обставинам.

Отже, ну думку суду, належним способом захисту прав позивача, який забезпечить їх ефективне поновлення, є зобов`язання Головного управління ДПС у місті Києві виключити позивача з переліку платників податків, які відповідають критеріям ризиковості.

За таких обставин, суд приходить до висновку про наявність правових підстав для зобов`язання Головного управління ДПС у місті Києві виключити позивача з переліку ризикових платників податків.

Стосовно посилань відповідача на те, що спірне рішення про визначення підприємства позивача таким, що відповідає пункту 8 Критеріїв ризиковості платника податку, не створює для позивача жодних правових наслідків у вигляді зміни або припинення його прав та не породжує для нього обов`язкових юридичних наслідків, суд зазначає наступне.

За правилами підпункту 17.1.7 пункту 17.1 статті 17 Податкового кодексу України платник податків має право оскаржувати в порядку, встановленому цим Кодексом, рішення, дії (бездіяльність) контролюючих органів (посадових осіб), у тому числі індивідуальну податкову консультацію, яка йому надана, а також узагальнюючу податкову консультацію.

Отже, в силу прямих приписів підпункту 17.1.7 пункту 17.1 статті 17, пункту 56.1 статті 56 Податкового кодексу України платник податків має право оскаржити до адміністративного суду будь-яке рішення, прийняте контролюючим органом, у тому числі рішення відповідної комісії головного управління ДПС в області, м. Києві та Офісу великих платників податків ДПС щодо встановлення ризиковості платника податків, позаяк жодним нормативно-правовим актом юрисдикція адміністративного суду на розгляд спорів між платниками та контролюючими органами щодо оскарження такого роду рішень не виключається.

При цьому, під час судового розгляду справи суд має встановити порушення прав платника внаслідок прийняття оскаржуваного рішення та перевірити, чи прийняте таке рішення з дотримання критеріїв, визначених частиною 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України.

Враховуючи, що приписами пункту 6 Порядку №1165 передбачено зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування у разі відповідності платника податків хоча б одному критерію ризиковості платника податку, суд вважає, що встановлення Комісією ГУ ДПС у місті Києві відповідності позивача пункту 8 Критеріїв ризиковості платника податку створює перешкоди у здійсненні позивачем його господарської діяльності.

Включення позивача до переліку ризикових платників податку на додану вартість тягне за собою правові наслідки у вигляді зупинення реєстрації усіх без виключень податкових накладних/розрахунків коригувань, поданих платником. При цьому, такі наслідки носять для позивача виключно негативний характер з огляду на те, що строк реєстрації кожної податкової накладної значно збільшується, а на позивача покладається додатковий обов`язок щодо надання пояснень та документів, при цьому, остаточне рішення про реєстрацію податкової накладної чи про відмову в реєстрації буде прийнято лише після надання таких пояснень та документів. Негативні наслідки від необґрунтованого прийняття зазначеного рішення полягають також у тому, що контрагенти позивача не мають можливості сформувати податковий кредит за податковою накладною, реєстрація якої зупинена, що у подальшому несе ризики припинення господарських відносин між позивачем та його контрагентами.

Крім того, суд звертає увагу, що внаслідок прийняття рішення (про включення платника до переліку ризикових платників податків) позивач потрапляє у стан правової невизначеності, позаяк контролюючий орган не повідомив, які саме документи необхідно подати для виключення платника податків з переліку ризикових.

При вирішенні цього спору суд також враховує, що пунктом 6 Порядку №1165 врегульовано процедуру прийняття контролюючим органом рішення про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку, зокрема, визначено, що у разі надходження до контролюючого органу відповідного рішення суду, яке набрало законної сили, комісія регіонального рівня виключає платника податків з переліку платників податків, які відповідають критеріям ризиковості платника податків. Крім того, додатком 4 до Порядку №1165 затверджено форму рішення про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку, якою прямо передбачено, що таке рішення може бути оскаржене в адміністративному або судовому порядку. Це означає, що Кабінет Міністрів України, який за нормами пункту 201.16 статті 201 Податкового кодексу України наділений делегованими повноваженнями встановлювати порядок та підстави зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН, прямо визнав юрисдикцію адміністративного суду на розгляд по суті спорів між платниками податків та контролюючими органами щодо правомірності прийняття рішень про включення платників податків до переліку ризикових.

Також, стосовно посилання представника позивача на правову позицію Верховного Суду, викладену в постановах від 03 березня 2020 року в справі №240/3665/15 та від 20 листопада 2019 року в справі №480/4006/18 суд вважає, що вони не підлягають врахуванню під час розгляду та вирішення даної справи, оскільки така позиція стосується правовідносин, які врегульовані Порядком №117, який діяв до 31 січня 2020 року включно.

З урахуванням встановлених обставин справи та наведених норм чинного законодавства України, суд дійшов висновку про те, що оскаржувані рішення від 26 серпня 2020 року №104261 та від 09 вересня 2020 року №110420 про відповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку, наслідком чого є включення позивача до переліку ризикових платників податку, не відповідають усім критеріям, визначеним частиною 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, та порушують права позивача як платника податку, тому з метою повного та ефективного захисту порушених прав позивача, виходячи із наданих суду статтею 245 Кодексу адміністративного судочинства України повноважень, адміністративний позов слід задовольнити повністю.

Стосовно заяви представника позивача про відшкодування судових витрат на професійну правничу допомогу, суд виходить з наступного.

Статтею 132 Кодексу адміністративного судочинства України визначено види судових витрат. Так, судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати:

1) на професійну правничу допомогу;

2) сторін та їхніх представників, що пов`язані із прибуттям до суду;

3) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертиз;

4) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів;

5) пов`язані із вчиненням інших процесуальних дій або підготовкою до розгляду справи.

За змістом пункту першого частини 3 статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України розмір витрат на правничу допомогу адвоката, серед іншого, складає гонорар адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, які визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

При цьому, склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені.

Відповідно до частини 1 статті 6 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" адвокатом може бути фізична особа, яка має повну вищу юридичну освіту, володіє державною мовою, має стаж роботи в галузі права не менше двох років, склала кваліфікаційний іспит, пройшла стажування (крім випадків, встановлених цим Законом), склала присягу адвоката України та отримала свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю.

Згідно з пунктом четвертим частини 1статті 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність", договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Статтею 19 цього ж Закону визначено такі види адвокатської діяльності як надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правовий супровід діяльності юридичних і фізичних осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, держави; складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру; представництво інтересів фізичних і юридичних осіб у судах під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного та конституційного судочинства, а також в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами.

Представництво - вид адвокатської діяльності, що полягає в забезпеченні реалізації прав і обов`язків клієнта в цивільному, господарському, адміністративному та конституційному судочинстві, в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами, прав і обов`язків потерпілого під час розгляду справ про адміністративні правопорушення, а також прав і обов`язків потерпілого, цивільного позивача, цивільного відповідача у кримінальному провадженні (пункт дев`ятий частини 1 статті 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність").

Інші види правової допомоги - види адвокатської діяльності з надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правового супроводу діяльності клієнта, складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру, спрямованих на забезпечення реалізації прав, свобод і законних інтересів клієнта, недопущення їх порушень, а також на сприяння їх відновленню в разі порушення (пункт шостий частини 1 статті 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність").

Відповідно до статті 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Матеріалами справи підтверджено, що між ТОВ «Компанія «Антарес-М» та Адвокатським бюро «Ракітіна» 14 вересня 2020 року укладено договір про надання правової допомоги в обсязі й порядку, передбаченому в даному договорі.

На умовах даного договору, виконавець зобов`язується надати замовнику правову допомогу, яка полягає у юридичному забезпеченні поточної господарської діяльності замовника, у виконанні конкретних юридичних доручень замовника. До правової допомоги, передбаченої даним договором, можуть відноситися, зокрема, але не виключно, такі види адвокатської діяльності:

- ведення справ у судових, адміністративних, правоохоронних, податкових органах, органах виконавчої служби, державних контролюючи органах та інших установах, організаціях усіх форм власності;

- підготовка й ведення переговорів і/або представництво інтересів замовника в державних органах, установах, а також перед іншими організаціями, компаніями, товариствами будь-якої форми власності, в т.ч. іноземними (пункт 2.1 договору).

Відповідно до пункту 5.1 договору, розмір оплати правової допомоги й інших платежів за даним договором визначається цим договором та додатковими угодами до нього.

Грошові суми, що належать до сплати виконавцю, сплачуються шляхом перерахування коштів на розрахунковий рахунок виконавця.

Правова допомога, надана відповідно до доручень замовника та витрати виконавця, що підлягають відшкодуванню згідно з цим договором, оплачуються згідно з виставленими рахунками та/або актами приймання-передачі виконаних робіт протягом п`яти днів від дня підписання акту(пункти 5.2-5.3 договору).

Додатковою угодою №1 від 14 вересня 2020 року до договору про надання правової допомоги від 14 вересня 2020 року встановлено, що замовник доручає, а виконавець зобов`язується надати замовнику правову допомогу у справі за позовом до Головного управління ДПС у місті Києві про визнання протиправними та скасування рішень №104261, №110420 у Окружному адміністративному суду м. Києва.

Загальна вартість правничої допомоги визначається пропорційно витраченому часу, виходячи із вартості 2 000,00 грн. за 1 год. на підставі актів наданих послуг без податку на додану вартість та сплачується згідно рахунку виконавця на протязі 3 днів з дня виставлення рахунку-фактури (п. 3 додаткової угоди №1).

Відповідно до платіжного доручення №1295 від 24 вересня 2020 року позивачем сплачено 5 500,00 грн. за професійну правову допомогу, а її обсяг підтверджується складеним та підписаним 30 листопада 2020 року актом №1 приймання-передачі послуг з надання правової допомоги за договором від 14 вересня 2020 року.

З урахуванням задоволення позовних вимог суд вбачає наявними підстави для присудження на користь позивача понесених витрат на професійну правничу допомогу.

Згідно з частиною 1 статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до положень статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Системно проаналізувавши приписи законодавства України, що були чинними на момент виникнення спірних правовідносин між сторонами, зважаючи на взаємний та достатній зв`язок доказів у їх сукупності, суд дійшов висновку, що адміністративний позов є обґрунтованим та підлягає задоволенню.

Відповідно до частини 1 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Враховуючи викладене, керуючись статтями 72-77, 139, 143, 241-246, 255, 257-263 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія «Антарес-М» задовольнити повністю.

Визнати протиправними та скасувати рішення комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунок коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління ДПС у місті Києві №104261 від 26 серпня 2020 року, №110420 від 09 вересня 2020 року.

Зобов`язати Головне управління ДПС у місті Києві виключити Товариство з обмеженою відповідальністю «Компанія «Антарес-М» (код ЄДРПОУ 39289912) із переліку ризикових платників податків.

Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія «Антарес-М» (03150, м. Київ, вул. Антоновича, 56/15, код ЄДРПОУ 39289912) документально підтверджені понесені ним судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 4 204 (чотири тисячі двісті чотири) гривні 00 копійок та витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 5 500 (п`ять тисяч п`ятсот) гривень 00 копійок за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у місті Києві (04116, м. Київ, вул. Шолуденка, 33/19, код ЄДРПОУ 43141267).

Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення встановленого ст. 295 КАС України строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Суддя А.Б. Федорчук