Рішення

від 25.05.2022 по справі 640/922/21

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

26 травня 2022 року м. Київ № 640/922/21

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Смолія І.В., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Промінвест-Буд» до Головного управління ДПС у м.Києві, треті особи - Товариство з обмеженою відповідальністю «Група охорони бізнесу «Меркатус», Товариство з обмеженою відповідальністю «Ковальська та партнери» про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

встановив:

До Окружного адміністративного суду м. Києва звернулося Товариство з обмеженою відповідальністю «Промінвест-Буд» (далі також - позивач) з адміністративним позовом до Головного управління ДПС у м.Києві (далі також - відповідач), треті особи - Товариство з обмеженою відповідальністю «Група охорони бізнесу «Меркатус» (далі також - третя особа 1), Товариство з обмеженою відповідальністю «Ковальська та партнери» (далі також - третя особа 2) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень.

Позовні вимоги мотивовані у протиправності винесення податкових повідомлень-рішень, оскільки встановленні порушення є надуманими, так як у позивача наявні всі документи на підтвердження своїх взаємовідносин з контрагентами.

Представником відповідача на адресу суду подано відзив, в якому зазначає, що на виконання договорів, які були укладені між позивачем та контрагентами товариством під час проведення на надано належних та допустимих доказів виконання укладених договорів.

Треті особи своїм правом не скористалися, пояснень чи заперечень на заявлений адміністративний позов суду не надано.

Розглянувши подані сторонами документи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов наступних висновків.

На підставі направлень від 20.08.2020 №771/26-15-05-03-04, №772/26-15-05-03-05, виданих Головним управлінням ДПС у м. Києві, відповідно до пп.78.1.7 п.78.1 ст.78 Податкового кодексу України, п. 2 частини 1 ст. 13 розділу IV, ст. 25 розділу VI Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування» від 08.07.2010 № 2464-VI та у зв`язку зі змінами п. 522 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI, внесеними Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо функціонування електронного кабінету та спрощення роботи фізичних осіб - підприємців» від 14.07.2020 №786-ІХ, на підставі наказу Головного управління ДПС у м. Києві від 19.08.2020 №5161, проведено документальну позапланову виїзна перевірка ТОВ «Промінвест-буд» з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 11.04.2019 по 03.09.2020, валютного - за період з по 03.09.2020, єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування - за період з 11.04.2019 по 03.09.2020 та іншого законодавства відповідно до затвердженого плану (переліку питань) документальної перевірки.

За результатами перевірки складено акт № 6/1-26-15-07-03-04/42947173 від 10.09.2020 та встановлено порушення: п. 44.1, п. 44.2 ст. 44, пп.134.1.1 п. 134.1 ст.134 ПК України, в результаті чого занижено податок на прибуток на загальну суму 114 840,00 грн, а саме: за 2020 рік на суму 114 840,00 грн. та п. 286.2, ст. 286, п. 288.1, п. 288.4 ст. 288 ПК України, в результаті чого встановлено заниження орендної плати за земельну ділянку за 2020 рік у сумі 4 917,37 грн.

На підставі встановлених порушень, відповідачем винесено оскаржувані податкові повідомлення-рішення форми «Р» №00/17264/0703 від 21.12.2020 та форми «Р» №00/17171/0703 від 21.12.2020.

Не погоджуючись з винесеними податковими повідомлення-рішеннями позивач звернувся до суду.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач маж взаємовідносини з ТОВ «Група охорони бізнесу «Меркатус» (код ЄДРПОУ 36483492) та ТОВ «Ковальська та партнери» (код ЄДРПОУ 36460475).

Між позивачем (замовник) та ТОВ «Група охорони бізнесу «Меркатус» (виконавець) укладено договір № 0519-1Б від 03.05.2019 на забезпечення безпеки нежитлових будівель, що знаходяться за адресою: м. Полтава, пров.Промисловий, 3/5, на загальну суму 380 000,00 грн. Строк дії договору починає свій перебіг у момент його підписання та закінчується 31.03.2020.

Замовник доручає, а виконавець зобов`язується за плату забезпечити охорону майна замовника та технічної безпеки об`єктів, визначених Замовником у Додатку № 1.

Охорона об`єктів здійснюється в дні та години, зазначені у переліку об`єктів Замовника, які охороняються, що наведений у Додатку № 1 до Договору, а саме: м. Полтава, пров.Промисловий, 3/5, яка складається з адміністративного будинку загальною площею 472,4 кв.м., складу площею 43,3 кв.м., гаражу площею 132,3 кв.м., огорожі та навісу. Часи охорони: 3 оглядові виїзди протягом доби без вихідних.

На підтвердження виконання зазначено договору позивачем надано суду рахунок про оплату №2 від 08.01.2020, акт надання послуг №1 від 08.01.2020, рахунок на оплату послуг №3 від 02.03.2020, акт надання послуг №2 від 02.03.2020.

Також, між позивачем (замовник) та ТОВ «Ковальська та партнери» (виконавець) укладено договір № К_04/09/19-Ю від 04.09.2019 про надання юридичних послуг на загальну суму 258000,00 грн. Строк дії договору з 04.09.2019 та діє до 31.03.2020.

Відповідно до умов Договору, виконавець бере на себе зобов`язання надавати замовникові юридичні послуги в обсязі та на умовах, визначених цим Договором: а) перевіряє відповідність вимогам законодавства внутрішніх документів (локальних актів) замовника, надає допомогу Замовнику з підготовки та коректного оформлення зазначених документів; б) бере участь у підготовці (переддоговірна робота) та укладенні різного роду договорів між Замовником з іншими особами, іншими способами забезпечує належну Договірну роботу Замовника; в) надає консультації, висновки, довідки з правових питань, що виникають у діяльності Замовника; г) інформує Замовника про зміни в законодавстві, що стосуються його діяльності (надання нормативних актів в електронному та друкованому вигляді); д) здійснює особистий прийом працівників Замовника та консультує їх з правових питань; є) організує та веде позовну роботу за матеріалами, які готує Замовник; ж) представляє у встановленому порядку інтереси Замовника в суді, а також в інших органах при розгляді правових питань; з) займається питаннями реєстрації та ліквідації підприємств різних форм власності, внесенням змін та доповнень в установчі документи; і) виконує інші доручення юридичного напрямку.

Виконавець надає юридичні послуги Замовнику, а по закінченню надання послуг складає акт наданих послуг, який підписується Сторонами.

На підтвердження виконання умов зазначеного договору позивачем надано суду рахунок на оплату №4 від 08.01.2020, акт надання послуг №3 від 08.01.2020, рахунок на оплату №5 від 03.03.2020, акт надання послуг №4 від 03.03.2020.

Досліджуючи надані сторонами докази, аналізуючи наведені міркування та заперечення, оцінюючи їх в сукупності, суд бере до уваги наступне.

Положення статті 19 Конституції України встановлюють, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

При цьому кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб (стаття 55 Конституції України).

Право на судовий захист відображене і у частині першій статті 5 Кодексу адміністративного судочинства України, відповідно до якої кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси.

Завданням адміністративного судочинства є ефективний захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень. Відповідно, у випадку звернення зацікавленої особи з позовом до суду, адміністративний суд повинен надати правову оцінку діям суб`єкта владних повноважень при прийнятті того чи іншого рішення та перевірити його відповідність критеріям правомірності, які пред`являються до рішень суб`єктів владних повноважень та які закріплені у статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України.

З матеріалів справи вбачається, що обґрунтування позивачем протиправності спірних податкових повідомлень-рішень полягає з незгодою позивача з встановленими порушеннями за результатами проведеної перевірки.

Відповідно до п.п.78.1.4 п.78.1 ст. 78 Податкового кодексу України документальна позапланова перевірка здійснюється за наявності хоча б однієї з таких підстав: виявлено недостовірність даних, що містяться у податкових деклараціях, поданих платником податків, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на письмовий запит контролюючого органу, в якому зазначено виявлену недостовірність даних та відповідну декларацію протягом 15 робочих днів з дня, наступного за днем отримання запиту.

Відповідно до п.78.4 ст.78 Податкового кодексу України про проведення документальної позапланової перевірки керівник (його заступник або уповноважена особа) контролюючого органу приймає рішення, яке оформлюється наказом.

Право на проведення документальної позапланової перевірки платника податків надається лише у випадку, коли йому до початку проведення зазначеної перевірки вручено у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу, копію наказу про проведення документальної позапланової перевірки.

З матеріалів справи вбачається, що перевірка проведено з відома та в присутності голови ліквідаційної комісії, Яковлева О.С., направлення на проведення перевірки вкручено останньому під розписку.

Під час перевірки встановлено та зафіксовано в акті перевірки, те що ТОВ «Промінвест-Буд» не надано супутніх документів на підтвердження виконання таких послуг: перелік осіб, які здійснювали охорону із зазначенням дати, часу та здійснення відповідних виїздів (інформація щодо відряджень, вахтовий метод, використання технічних засобів охоронного призначення, транспорту реагування, інше).

Розрахунки проводилися згідно рахунків на оплату від 08.01.2020 року № 2 на суму 304000,00грн. та від 02.03.2020 року № 3 на суму 76000,00 грн.

Згідно п. 7 ПСБО 16, витрати визнаються витратами певного періоду одночасно з визнанням доходу, для отримання якого вони здійснені.

Витрати, які неможливо прямо пов`язати з доходом певного періоду, відображаються у складі витрат того звітного періоду, в якому вони були здійснені.

Під час проведення перевірки позивачем надано: акт надання послуг від 08.01.2020 року № 1 та акт надання послуг від 03.03.2020 року №2.

Акти надання послуг не містять відомостей щодо змісту та обсягу господарської операції, одиниць виміру господарської операції, немає деталізованої інформації про фактично надані послуги, їх обсяг та характер, строки виконання та результати здійснених заходів. Акти про надання послуг міститься лише найменування послуги, з яких не можливо встановити обсяг проведених робіт, кількість витраченого часу, порядок визначення вартості, а також ідентифікувати участь контрагента у наданні послуг.

Крім того, відповідно до головної книги ТОВ «Промінвест-Буд», по рахунку 631 «Розрахунки з вітчизняними постачальниками» станом на 31.12.2019 року, на 01.01.2020 року залишок (сальдо) по розрахунках з ТОВ «Група охорони бізнесу Меркатус» відсутній.

Відповідно до ст. 5 розділу II Закону України «Про охоронну діяльність» від 04.07.2012 № 5038-VI, із змінами та доповненнями, суб`єкт охоронної діяльності надає охоронні послуги на підставі отриманої у встановленому порядку ліцензії.

Згідно податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь фізичних осіб, і сум утриманого з них податку за 1-4 квартал 2019 року та 1-2 квартал 2020, на ТОВ «Група охорони бізнесу Меркатус» працювало 3 особи, що вказує на неможливість виконання такого об`єму робіт.

Згідно з пред`явленими первинними документами ТОВ «Промінвест-Буд» не надано належних доказів, які б підтвердили реальність господарських операцій.

На податкову адресу ТОВ «Група охорони бізнесу Меркатус» направлено запит про надання інформації та її документального підтвердження, копії первинних, бухгалтерських та інших документів, що підтверджують господарські відносини, вид, обсяг і якість операцій та розрахунків, що здійснювалися з платником податків у період з 10.04.2019 року по 03.09.2020 року, а саме надання послуг забезпечення охорони. Станом на 29.09.2020 року лист повернуто із повідомленням про незнаходження адресата за податковою адресою.

Судом встановлено, та не спростовано позивачем, те, що контролюючому органу не надано жодних документів, які підтверджують факт надання ТОВ «Промінвест-Буд» консультацій, висновків, довідок з правових питань.

Згідно п. 7 ПСБО 16, витрати визнаються витратами певного періоду одночасно з визнанням доходу, для отримання якого вони здійснені.

Витрати, які неможливо прямо пов`язати з доходом певного періоду, відображаються у складі витрат того звітного періоду, в якому вони були здійснені.

Крім того, відповідно до головної книги ТОВ «Промінвест-Буд» по рахунку 631 «Разрахунки з вітчизняними постачальниками» станом на 31.12.2019 року, на 01.01.2020 року залишок (сальдо) по розрахунках з ТОВ «Ковальська та партнери» (код 36460475) відсутній.

ТОВ «Ковальська та партнери» зареєстроване Солом`янською районною в місті Києві державною адміністрацією. Податкову декларацію з податку на прибуток та Фінансовий звіт суб`єкта малого підприємництва за 2019 рік до ДПІ за місцем реєстрації не подано.

Згідно податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь фізичних осіб, і сум утриманого з них податку за 1-4 квартал 2019 року та 1-2 квартали 2020, ТОВ «Ковальська та партнери» працювало 3 особи.

На податкову адресу ТОВ «Ковальська та партнери» направлено запит про надання інформації та її документального підтвердження, копії первинних, бухгалтерських та інших документів, що підтверджують господарські відносини, вид, обсяг і якість операцій та розрахунків, що здійснювалися з платником податків у період з 10.04.2019 по 03.09.2020, а саме надання юридичних послуг. Жодної відповіді контролюючому органу надано не було.

Під час проведення перевірки надано наступні документи: акт надання послуг від 08.01.2020 № 3 (юридичні послуги вересень - грудень 2019) та акт надання послуг від 03.03.2020 № 5 (юридичні послуги січень - лютий 2020).

Так, у представлених актах надання послуг міститься лише найменування наданої послуги та їх вартість без конкретизування, де та які саме послуги були надані, їх видів та опису, конкретних об`ємів та напрямків, за якими вони проводились, кількість відпрацьованих годин, у тому числі перелік використаних ресурсів та/або частина їх вартості, що включена до вартості послуг, що робить неможливим встановлення змісту обсягу господарської операції і факту використання її результатів у господарській діяльності позивача.

При цьому, не розкрито, яким чином отримані послуги стосуються господарської діяльності ТОВ «Промінвест-буд», реальність здійснених операцій та факт використання отриманих послуг у власній господарській діяльності.

Зокрема, до перевірки не надано заявки, довідки, які б установлювали перелік необхідних ТОВ «Промінвест-буд» послуг, інформації та документації, необхідної для виконання ТОВ «Ковальська та партнери» своїх зобов`язань за укладеним договором.

Таким чином, відсутня вся необхідна інформація щоб підтвердити зміст та обсяг господарських операцій, у зв`язку з чим неможливо встановити реальні обставини щодо фактичного виконання робіт та, відповідно, неможливо їх підтвердити.

Проаналізувавши вказані документи в контексті наведених норм, контролюючий орган, приходить до висновку щодо відсутності підстав вважати надані позивачем документи первинними бухгалтерськими документами, які б підтверджували фактичне придбання позивачем послуг у контрагента, оскільки у первинному документі має бути конкретизовано, які саме послуги були надані (зміст та обсяг господарської операції) із зазначенням їх вартості (вартісний вираз), годин виконання робіт (одиниця виміру господарської операції).

Таким чином, з наданих позивачем документів не вбачається, які критерії використовувались для визначення вартості послуг та, відповідно, необхідність та доцільність використання їх в господарській діяльності позивача і правомірність формування податкового кредиту. Позивачем не доведено економічну доцільність витрат без визначення конкретних послуг та причинного зв`язку між придбаними послугами та отриманням економічної вигоди.

Отже, в порушення вимог ч. 2 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» зазначені документи не містять чітких відомостей про зміст та обсяг господарських операцій, адже в них не зазначено, де та які саме із послуг, обумовлених Договором, та в якому об`ємі були надані позивачу.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 27.01.2020 у справі № 640/19386/18 (К//9901/20121/19), яка полягає у наступному:

«На виконання умов вказаних Договорів сторонами складені та підписані акти здачі-приймання робіт та податкові накладні.

Однак, дослідивши означені вище документи судом апеляційної інстанції було встановлено, що такі акти здачі-приймання робіт не містять усіх обов`язкових реквізитів, зокрема, в таких не розшифровано зміст та обсяг отриманих послуг (де, коли, в який період, на яких об`єктах, об 'смах отримано послуги, їх економічне обґрунтування та доцільність, чим обґрунтована загальна вартість таких послуг). Крім того, такі документи не містять вичерпної, детальної інформації щодо змісту господарських операцій, види наданих послуг не конкретизовані, внаслідок чого неможливо достовірно визначити їх об`єм, вартість та зв`язок з господарською діяльністю ТОВ «Системні Інформаційні Рішення «Д».

Тобто, наявні в матеріалах справи акти здачі-прийняття робіт (надання послуг) є узагальнюючими документами, які не розкривають змісту та обсягу наданих послуг, не дають можливість ідентифікувати, які саме послуги надавалась, та не дозволяють перевірити правильність формування позивачем податкових вигод за такими операціями.

...Враховуючи встановлені в ході розгляду даної справи обставини, а також ненадання позивачем документів, які за звичайною діловою практикою супроводжують фактичне виконання такого роду операцій у сукупності із виявленими фактами фіктивної діяльності контрагентів, колегія суддів погоджується з висновками суду апеляційної інстанції, що в даному випадку надані позивачем під час перевірки та впродовж розгляду справи первинні документи не підтверджують реальності операцій, які зумовлювали б зміни в структурі активів, зобов`язань та власного капіталу суб`єкта господарювання (позивача)».

Тобто з урахуванням відсутності повного пакету документів можна зробити висновок, в даному випадку за спірними операціями лише оформлювались окремі первинні документи без фактичного виконання контрагентом обумовлених операцій, чим створювалась видимість (зовнішні ознаки) реального здійснення операцій та правомірності формування спірних сум податкових вигод, наслідком чого є отримання Позивачем необґрунтованої податкової вигоди.

Згідно з вищевикладеним, будь-які документи (у тому числі договори, акти, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції. Якщо ж фактичне здійснення господарської операції відсутнє, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені законодавством.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду 21.01.2020 по справі № 826/2325/14 (касаційне провадження № К/9901/26493/18), яка полягає у наступному:

«Апеляційний суд зауважив, що на підтвердження фактичної виплати мотиваційної винагороди контрагентам на загальну суму 5 578 754,72 грн. позивачем як до перевірки, так і до суду було надано лише Акти приймання-передачі послуг. Вказані Акти приймання-передачі послуг не містять чіткої вказівки на те. які саме послуги зі стимулювання збуту продукції надавались контрагентами позивача та яким чином були оплачені, не додано також доказів їх реальної сплати. Разом з тим, позивачем не підтверджено безпосереднього зв`язку таких витрат з господарською діяльністю.

...Колегією суддів апеляційного суду констатовано, що вказані звіти не містять переліку контрагентів, яким фактично надавались послуги з гарантійного обслуговування, переліку товарів, за якими фактично надавались такі послуги, переліку фактично виконаних робіт, що унеможливлює встановлення зв`язку понесених витрат з господарською діяльністю позивача.

Додатково апеляційний суд звернув увагу, що в матеріалах справи відсутні заявки на виконання робіт, докази оплати виконаних робіт, податкові накладні, щотижневі звіти, як передбачено умовами договору (в матеріалах справи містяться лише місячні звіти), звіти від сервісних центрів обслуговування, тощо».

Ч. 1 ст. 36 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» передбачено, що Верховний Суд є найвищим судом у системі судоустрою України, який забезпечує сталість та єдність судової практики у порядку та спосіб, визначені процесуальним законом

Відповідно до ч. 5 ст. 242 КАС України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені постановах Верховного Суду.

Згідно з ч.6 ст. 13 Закону України «Про судоустрій і статус судді висновки щодо

застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду враховуються іншими судами при застосуванні таких норм права.

Складання первинних документів здійснюється з врахуванням сутності господарської операції (відносин); відповідності змісту операції, що зафіксовані в документах, реальним обставинам; прийняття до обліку та виконання лише документів на операції, що не суперечать нормативно-правовим актам, не завдають шкоди державі; ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності з обов`язковим врахуванням вимог, встановлених відповідними положеннями (стандартами) бухгалтерського обліку.

Таким чином, відображенню у податковій звітності підлягає лише та господарська операція, яка фактично відбулась, а не та, зміст якої лише був відображений в первинних документах.

Тому, така господарська операція спрямована лише на формування платником витрат у зв`язку із відображенням її змісту у первинних документах.

Відповідно до пунктів 1 та 2 статті 9 Закону «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», із змінами та доповненнями від 16.07.1999 № 996-XIV підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Первинні та зведені облікові документи повинні мати такі обов`язкові реквізити: назву документа (форми);дату складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Визначальною ознакою господарської операції є те, що вона має спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків. Вимога щодо реальних змін майнового стану платника податків як обов 'язкова ознака господарської операції кореспондує з нормами ПК України.

Отже, необхідною умовою для віднесення сум господарських операцій на витрати з податку на прибуток є факт придбання товарів і послуг з метою їх використання у господарській діяльності.

Таким чином, витрати для цілей визначення об`єкта оподаткування податком на прибуток має бути фактично здійснено та підтверджено належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків.

Відповідно до статті 3 Господарського Кодексу України під господарською діяльністю розуміється діяльність суб`єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність.

Господарська діяльність, що здійснюється для досягнення економічних і соціальних результатів та з метою одержання прибутку, є підприємництвом, а суб`єкти підприємництва - підприємцями.

Згідно з п. 44.2 ст. 44 ПК України для обрахунку об`єкта оподаткування платник податку на прибуток використовує дані бухгалтерського обліку та фінансової звітності щодо доходів, витрат та фінансового результату до оподаткування.

Відповідно пп. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134 ПК України:

Об`єктом оподаткування є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень розділу IIIПК України.

Відповідно до ст.4 Закону України від 16.07.1999 № 996-XIV зі змінами та доповненнями, одним із принципом, на яких ґрунтуються бухгалтерський облік та фінансова звітність є:

превалювання сутності над формою - операції обліковуються відповідно до їх сутності, а не лише виходячи з юридичної форми.

Відповідно до п. 5 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 11 «Зобов`язання», затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 31 січня 2000 року № 20, зі змінами і доповненнями, Зобов`язання визнається, якщо його оцінка може бути достовірно визначена та існує ймовірність зменшення економічних вигод у майбутньому внаслідок його погашення. Якщо на дату балансу раніше визнане зобов`язання не підлягає погашенню, то його сума включається до складу доходу звітного періоду.

Відповідно до П(С)БО 16 «Витрати», затвердженого наказом Міністерства фінансів України від ,31 січня 2000 року № 20, зі змінами і доповненнями, витратами звітного періоду визнаються або зменшення активів, або збільшення зобов`язань, що призводить до зменшення власного капіталу підприємства (за винятком зменшення капіталу внаслідок його вилучення або розподілу власниками), за умови, що ці витрати можуть бути достовірно оцінені.

У пункті 7 П(С)БО 16 «Витрати», визначено, що витрати визнаються витратами певного періоду одночасно з визнанням доходу, для отримання якого вони здійснені.

Витрати, які неможливо прямо пов`язати з доходом певного періоду, відображаються у складі витрат того звітного періоду, в якому вони були здійснені.

Пунктом 4 П(С)БО 16 «Витрати» наведено терміни, які мають таке значення:

Елемент витрат - сукупність економічно однорідних витрат.

Прямі витрати - витрати, що можуть бути віднесені безпосередньо до конкретного об`єкта витрат економічно доцільним шляхом.

Об`єкт витрат - продукція, роботи, послуги або вид діяльності підприємства, які потребують визначення пов`язаних з їх виробництвом (виконанням) витрат.

Крім того, П(С)БО 16 «Витрати», визначено методологічні засади формування в бухгалтерському обліку інформації про витрати підприємства та її розкриття в фінансовій звітності.

Таким чином, витрати для цілей визначення об`єкта оподаткування податком на прибуток мають бути фактично здійснені і підтверджені належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків.

Враховуючи вищевикладене, до перевірки позивачем не надано документів, що підтверджують фактичне надання юридичних послуг та послуг охорони, а надані не відповідають вимогам до первинних документів в розумінні ч. 2 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», так як не містять чітких відомостей про зміст та обсяг господарських операцій, адже в них не зазначено, де та які саме із послуг, обумовлених Договором, та в якому об`ємі були надані позивачу

З урахуванням вищезазначеного, встановлено, що оформлення ТОВ «Промінвест-буд» первинних документів, пов`язаних із здійсненням господарських операцій з ТОВ «Група охорони бізнесу Меркатус» та ТОВ «Ковальська та партнери» проведено без наміру здійснення господарської діяльності, реальною метою яких є надання фінансових послуг, безтоварних операцій.

Оскільки, реальність здійснення господарських операцій підприємством-постачальником належним чином документально не доведена, а наслідком для податкового обліку є лише фактичний рух активів, а не задекларований на папері, таким чином, у ТОВ «Промінвест-буд» відсутні підстави для декларування витрат по операціях з отримання послуг у ТОВ «Група охорони бізнесу Меркатус» та ТОВ «Ковальська та партнери».

Щодо порушення правил нарахування та своєчасності сплати плати за землю, судом встановлено, що за період, який перевірявся позивачем задекларовано орендної плати за землю в сумі 20365,3 грн.

Згідно договору оренди землі від 29.07.2019 Полтавською міською радою надано ТОВ «Промінвест-буд» в оренду земельну ділянку для експлуатації та обслуговування нежитлових будівель, яка знаходиться за адресою : м. Полтава, пров. Промисловий, 3/5, площею 1926 кв. м., з кадастровим номером :5310136400:10:003:0123. Договір укладено з 12 липня 2019 року по 12 липня 2021 року.

Орендна плата за користування земельною ділянкою згідно з умовами даного договору становить - 3 відсотки від нормативної грошової оцінки земельної ділянки і становить 30303,30 грн.

Нарахування орендної плати за землю починається з 12 липня 2019 року.

Відповідно до п.1, п.2 додаткової угоди №1 до вищевказаного договору від 08.07.2020 договір розірвано з 12.06.2020, зобов`язання сторін по цьому договору припиняються з 12.06.2020.

Згідно з пунктом 524 Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням корона вірусної хвороби (COVID-19)» від 30.03.2020 №540-ІХ встановлено, що не нараховується та не сплачується за період з 1 березня по 31 березня 2020 року плата за землю (земельний податок та орендна плата за земельні ділянки державної та комунальної власності) за земельні ділянки, що перебувають у власності або користуванні, у тому числі на умовах оренди, фізичних або юридичних осіб, та використовуються ними в господарській діяльності.

Відповідно до п.288.1 ст.288 ПК України, підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є договір оренди такої земельної ділянки.

Пунктом 288.4 ст. 288 Податкового кодексу України визначено, що розмір та умови внесення орендної плати встановлюється у договорі оренди між орендодавцем (власником) і орендарем.

Відповідно до п.1, п.2 додаткової угоди №1 до вищевказаного договору від 08.07.2020 договір розірвано з 12.06.2020, зобов`язання сторін по цьому договору припиняються з 12.06.2020.

Підприємством подано уточнюючу декларацію по орендній платі за землю за 2020 рік, де зменшено орендну плату з 13.03.2020 (дата продажу нежитлового приміщення, що знаходиться на вищевказаній ділянці).

Відповідно до п. 286.1 ст. 286 ПК України центральні органи виконавчої влади, що реалізують державну політику у сфері земельних відносин та у сфері державної реєстрації речових прав на нерухоме майно у сфері будівництва, щомісяця, але не пізніше 10 числа наступного місяця, а також за запитом відповідного контролюючого органу за місцезнаходженням земельної ділянки подають інформацію, необхідну для обчислення і справляння плати за землю, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Згідно з п.288.7 ст.288 ПК України податковий період, порядок обчислення орендної плати, строк сплати та порядок її зарахування до бюджетів застосовується відповідно до вимог статей 285-287 цього розділу.

Відповідно до п. 285.1 ст. 285 ПК України базовим податковим (звітним періодом) для плати за землю є календарний рік.

Тобто, перевіркою встановлено заниження по орендній платі за 2020р. в сумі 4917,37 грн, чим порушено п. 286.2 ст.286 п.288.1 п.288.4 ст. 288 ПК України.

Відповідно до частин 1, 2 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Отже, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України, оцінки поданих сторонами доказів за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд приходить до висновку про те, що вимоги позивача є необґрунтованими, безпідставними та такими, що не підлягають задоволенню.

Керуючись статтями 2, 72-77, 139, 242-246, 255, 371 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

вирішив:

В задоволенні адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Промінвест-Буд» відмовити.

Рішення набирає законної сили відповідно до статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 293, 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя І.В. Смолій