Ухвала

від 29.05.2022 по справі 640/17305/19

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 У Х В А Л А

про закриття провадження у справі

30 травня 2022 року м. Київ№ 640/17305/19

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Погрібніченка І.М., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін адміністративну справуза позовомТовариства з обмеженою відповідальністю «Естеу»доГоловного управління Державної фіскальної служби у м. Києвіпровизнання протиправним та скасування наказу від 07.08.2019 року № 11086, визнання протиправними дій та бездіяльності,

ВСТАНОВИВ:

До Окружного адміністративного суду міста Києва звернулося Товариство з обмеженою відповідальністю "Естеу" (далі - позивач) з адміністративним позовом до Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві (далі - відповідач) про:

визнання протиправним та скасування наказу ГУ ДФС у м.Києві від 07.08.2019 року № 11086 «Про проведення документально позапланової виїзної перевірки ТОВ «Естеу» (код 38745234)»;

визнання незаконними дії посадової особи ГУ ДФС у м. Києві головного державного ревізора-інспекторі Когут С.В. по складанню акту про ненадання до перевірки оригіналів документів від 15.08.2019 року;

визнання протиправною бездіяльність посадових осіб ГУ ДФС у м. Києві по нескладанню акту про відмову від допуску до проведення перевірки ТОВ «Естеу» та зобов`язати скласти акт у порядку ст. 81 ПК України.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що після отримання директором ТОВ «Естеу» оскаржуваного наказу та направлення на проведення перевірки, останнім повідомлено перевіряючих про неможливість допуску до проведення перевірки, у зв`язку з наявністю суттєвих недоліків, вказаних у наданих документах, відсутності законних підстав, передбачених ПК України для проведення позапланової невиїзної перевірки.

Втім, як зазначає позивач, відповідачем всупереч положенням ст. 81 ПК України, своєчасно не було складено акт про відмову від допуску до проведення перевірки. Фактично головний державний інспектор-ревізор не був присутній за місцезнаходженням ТОВ «Естеу», жодних дій, спрямованих на проведення перевірки не проводив, будь-які документи йому надані не були.

Не зважаючи на недопуск до проведення перевірки, 15.08.2019 року головним державним інспектором-ревізором складено Акт про ненадання до перевірки оригіналів документів.

Директором ТОВ «Естеу» Чайковським К.В. акт не було підписано, але надані пояснення, у яких зазначено, що будь-яка документація не була надана саме на підставі положень ст.ст.78, 81 ПК України (безпідставність призначення перевірки та порушення порядку повідомлення про проведення перевірки) і документи не могли бути надані для перевірки у зв`язку із її незаконністю.

В подальшому, позивачем 19.08.2019 року на адресу відповідача було надіслано заяву із вимогою скласти акт про відмову від допуск до проведення перевірки ТОВ «Естеу» відповідно до ст.81 ПК України та визнати протиправним та скасувати акт про ненадання до перевірки оригіналів документів, втім, відповідь на заяву на адресу позивача не надходила.

ТОВ «Естеу» вважає бездіяльність ГУ ДФС у м.Києві по нескладанню акта про відмову від допуску до проведення перевірки протиправною. ТОВ «Естеу» вважає дії ГУ ДФС у м. Києві по складанню акта про ненадання до перевірки оригіналів документів протиправними, сам акт таким, що має бути скасованим.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 12.09.2019 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито спрощене позовне провадження без повідомлення (виклику сторін) та проведення судового засідання за наявними у справі матеріалами.

Вказаною ухвалою суду відповідачу надано п`ятнадцятиденний строк з дня вручення йому даної ухвали на подання до суду відзиву на позовну заяву, який повинен відповідати вимогам ст. 162 КАС України, або заяву про визнання позову.

16 жовтня 2019 року ГУ ДФС у м. Києві надано до суду відзив, в якому відповідач проти адміністративного позову заперечував та просив відмовити в його задоволенні.

В обґрунтування свого заперечення, відповідач зазначав, що видаючи оскаржуваний наказ ГУ ДФС у м. Києві області діяло виключно на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, а тому наказ № 911 від 04.11.2019 року про проведення фактичної перевірки є законним та обґрунтованим, у зв`язку із чим вимоги позивача є необґрунтованими.

При цьому, ГУ ДФС у м. Києві звертало увагу суду на, те що запити, направлені контролюючим органом на адресу позивача, містили вказівку на фактичну і правову підстави направлення запиту - підпункт 62.1.3 пункту 62.1 статті 62, пункт 78.1 статті 78 Податкового кодексу України. Запити містили опис інформації, що запитується, та орієнтовний перелік документів, що її підтверджують.

За таких обставин на Товариство покладався обов`язок щодо надання відповідної інформації.

У той же час, посилання позивача на окремі дефекти запитів про надання інформації не впливають на обов`язок платника податків надати всю необхідну інформацію за запитами, оскільки відсутність або неповнота посилань на конкретні джерела отримання податкової інформації не повинні розглядатися як підстава для визнання запитів такими, що не відповідають вимогам пункту 73.3 Податкового кодексу України, та, як наслідок, бути підставою для визнання наказу про проведення податкової перевірки протиправним.

Позивачем було надано відповідь на відзив, в якій він просив суд задовольнити позовну заяву у повному обсязі з підстав, викладених в позовній заяві, в той же час відповідач у запереченні на відповідь на відзив на позовну заяву просив відмовити в задоволені позову.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

В С Т А Н О В И В:

11 червня 2019 року, у зв`язку з виявленням фактів, що свідчать про недостовірність визначення ТОВ «ЕСТЕУ» (код 38745234) даних податкового кредиту у загальній сумі 350 036 грн. по взаємовідносинах з ТОВ «БЕРЕГОБУД» (код 40347830)1 за листопад 2016 року у сумі 155 979 грн., та за грудень 2016 року у сумі 183 558 грн. та зі ТОВ «ТД«МЕТАЛБУДПОСТАЧ» (код 40505747) за березень 2017 року у сумі 10 499 грн., показників податкових декларацій з податку на додану вартість, Головним управлінням ДФС у м. Києві на адресу позивача надіслано запит за № 112061/10/26-15-14-04-05-14.

ТОВ «Естеу» листом від 05.07.2019 року за вих. № 0507 на адресу відповідача було надано:

копію договору № 105/09 від 05.10.2016 року із додатками;

копію довідки про вартість виконаних робіт та витрати за листопад 2016 року;

копію акту № 1 приймання виконаних будівельних робіт за листопад 2016 року;

копію договору № 107/09 від 07.10.2016 року із додатками;

копію довідки про вартість виконаних робіт та витрати за грудень 2016 року;

копію акту № 1 приймання виконаних будівельних робіт за грудень 2016 року;

копію податкової накладної № 4 із ТОВ «Берегобуд»;

копію податкової накладної № 260 із ТОВ «Берегобуд»;

копію договору №25/11 купівлі-продажу від 02 березня 2017 р.;

рахунок-фактуру №СФ-0000251 від 02 березня 2017 р.

копію видаткової накладної № РН-00200 від 15.03.2017 року.

07 серпня 2019 року на підставі пп. 78.1.4 п. 78.1 ст. 78 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI, зі змінами та доповненнями, у зв`язку ненаданням пояснень та їх документальних підтверджень на письмовий запит ГУ ДФС ум Києві від 11.06.2019 № 112061/10/26-15-14414-05-14, прийнято наказ № 11086 «Про проведення документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ «Естеу» (код ЄДРПОУ 38745234), згідно якого було вирішено провести документальну позапланову виїзну перевірку дотримання вимог податкового законодавства України ТОВ «ЕСТЕУ» (код ЄДРПОУ: 38745234) при визначенні по взаємовідносинах з ТОВ «БЕРЕГОВУД» (код ЄДРПОУ: 40347830) за листопад та грудень 2016 року та ТОВ «ТД «МЕТАЛБУДПОСТАЧ» (код ЄДРПОУ: 40505747) за березень 2017 року, показників декларацій з податку на додану вартість.

На підставі оскаржуваного наказу на направлення на проведення перевірки, відповідачем здійснено виїзд за адресою позивача з метою вручення копії наказу та пред`явлення направлення.

За результатами виходу на податкову адресу встановлено відсутність посадових осіб ТОВ «ЕСТЕУ», про що складено акт від 09.08.2019 № 1182/26-15-14-04-05 у зв`язку із чим неможливо вручення копії наказу та пред`явлення направлення.

В подальшому, копію наказу Головного управління ДФС у м. Києві від 07.08.2019 № 11086 про проведення перевірки вручено 12.08.2019 під розписку директору Чайковському Костянтину Валентиновичу.

З направленням на право проведення перевірки ознайомлено під підпис 12.08.2019 директора Чайковського Костянтина Валентиновича.

На підставі вказаних вище направлень та наказу Головним управлінням ДФС у м. Києві, в період з 12.08.2019 року по 15.08.2019 року, проведено документальну позапланову виїзну перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю ТОВ «ЕСТЕУ» за результатами якої складено акт від 22.08.2019 року № 887/26-15-14-04-05/38745234 «Про результати документальної позапланової перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю ТОВ «ЕСТЕУ» (код за ЄДРПОУ 38745234)».

15.08.2019 року головним державним інспектором-ревізором складено Акт про ненадання до перевірки оригіналів документів.

15.08.2019 року позивачем надіслано звернення до Головного управління ДФС у м. Києві, в якому просив:

скласти акт про відмову від допуск до проведення перевірки ТОВ «ЕСТЕУ» відповідно до ст.81 ПК України та надати його для підпису ТОВ «ЕСТЕУ»;

визнати протиправним та скасувати акт про ненадання до перевірки оригіналів документів від 12.08.2019 року.

Невчинення відповідачем вказаних дій, а також вважаючи наказ 07.08.2019 № 11086 протиправним та таким, що порушує його права та інтереси, позивач звернувся з даним позовом до суду.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.

Правовідносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, регулює ПК, який, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час адміністрування податків, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Пунктом 75.1 статті 75 ПК (тут та надалі - в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) визначено, що контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Згідно з пунктом 79.1 статті 79 ПК документальна невиїзна перевірка здійснюється у разі прийняття керівником (його заступником або уповноваженою особою) контролюючого органу рішення про її проведення та за наявності підстав для проведення документальної перевірки, визначених статтями 77 та 78 цього Кодексу. Документальна невиїзна перевірка здійснюється на підставі зазначених у

підпункті 75.1.2 пункту 75.1 статті 75 цього Кодексу документів та даних, наданих платником податків у визначених цим Кодексом випадках, або отриманих в інший спосіб, передбачений законом.

Як убачається зі змісту спірного наказу про проведення позапланової невиїзної документальної перевірки, підставою для його прийняття зазначено, зокрема, підпункт 78.1.4 пункту 78.1 статті 78 ПК.

Так, відповідно до підпункту 78.1.4 пункту 78.1 статті 78 Податкового кодексу України, документальна позапланова перевірка здійснюється у разі якщо виявлено недостовірність даних, що містяться у податкових деклараціях, поданих платником податків, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на письмовий запит контролюючого органу, в якому зазначено виявлену недостовірність даних та відповідну декларацію протягом 15 робочих днів з дня, наступного за днем отримання запиту.

Посадові та службові особи контролюючих органів зобов`язані, зокрема, дотримуватися Конституції України та діяти виключно у відповідності з цим Кодексом та іншими законами України, іншими нормативними актами; не допускати порушень прав та охоронюваних законом інтересів громадян, підприємств, установ, організацій (підпункти 21.1.1, 21.1.4 пункту 21.1 статті 21 ПК).

Глава 8 розділу II ПК визначає види перевірок, які можуть бути проведені контролюючими органами, а також порядок та процедуру їх проведення. Зокрема, встановлюється чітке розмежування щодо порядку допуску до виїзних та невиїзних перевірок, а також щодо місця проведення зазначених перевірок.

При цьому приписи ПК в цій частині установлюють і певні правила поведінки при здійсненні перевірки як для суб`єкта владних повноважень, так і для платника податків, чітке дотримання яких вимагається задля забезпечення балансу між публічними і приватними інтересами.

Допуск посадових осіб контролюючих органів до проведення документальної

планової / позапланової виїзної перевірки здійснюється згідно із статтею 81 цього Кодексу. Документальна планова / позапланова невиїзна перевірка здійснюється у порядку, передбаченому статтею 79 цього Кодексу (пункт 77.6 статті 77, пункт 78.5 статті 78 ПК).

Стаття 79 ПК визначає особливості проведення документальної невиїзної перевірки.

Пунктом 79.2 цієї статті встановлено, що документальна позапланова невиїзна перевірка проводиться посадовими особами контролюючого органу виключно на підставі рішення керівника контролюючого органу, оформленого наказом, та за умови надіслання платнику податків рекомендованим листом із повідомленням про вручення або вручення йому чи його уповноваженому представнику під розписку копії наказу про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки та письмового повідомлення про дату початку та місце проведення такої перевірки. Виконання умов цієї статті надає посадовим особам контролюючого органу право розпочати проведення документальної невиїзної перевірки.

Варто зазначити, що право платника оскаржувати рішення контролюючого органу про проведення перевірки стосовно нього не залежить від виду перевірки. Реалізація такого права за відсутності обов`язку в контролюючого органу повідомляти про перевірку до її проведення була б неможливою.

Відповідно до пункту 79.3 статті 79 ПК присутність платників податків під час проведення документальних невиїзних перевірок не обов`язкова.

Незважаючи на необов`язковість присутності платника податків під час проведення документальних невиїзних перевірок, останній все ж має право бути присутнім. Такий висновок узгоджується з приписами підпункту 17.1.6 пункту 17.1 статті 17 ПК, відповідно до якого платник податків має право бути присутнім під час проведення перевірок та надавати пояснення з питань, що виникають під час таких перевірок, ознайомлюватися та отримувати акти (довідки) перевірок, проведених контролюючими органами, перед підписанням актів (довідок) про проведення перевірки у разі наявності зауважень щодо змісту (тексту) складених актів (довідок) підписувати їх із застереженням та подавати контролюючому органу письмові заперечення в порядку, встановленому цим Кодексом.

За наявності письмового звернення платника податків замість документальної невиїзної перевірки може проводитися документальна виїзна перевірка (пункт 79.5 статті 79 ПК).

Отже, у посадових осіб контролюючого органу виникає право на проведення документальної позапланової невиїзної перевірки за сукупності двох умов: наявності визначених законом підстав для її проведення (правова підстава) та надіслання платнику податків рекомендованим листом із повідомленням про вручення або вручення йому чи його уповноваженому представнику під розписку копії наказу про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки та письмового повідомлення про дату початку та місце проведення такої перевірки (формальна підстава).

При цьому абзац другий пункту 79.2 статті 79 ПК визначає, що виконання умов цієї статті надає посадовим особам контролюючого органу право розпочати проведення документальної невиїзної перевірки.

Положення статті 19 Конституції України встановлюють, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

При цьому кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб (стаття 55 Конституції України).

Право на судовий захист відображене і в частині першій статті 5 КАС, відповідно до якої кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси.

Завданням адміністративного судочинства є ефективний захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень. Відповідно у випадку звернення зацікавленої особи з позовом до суду адміністративний суд повинен надати правову оцінку діям суб`єкта владних повноважень при прийнятті того чи іншого рішення та перевірити його відповідність критеріям правомірності, які пред`являються до рішень суб`єктів владних повноважень та які закріплені у статті 2 КАС.

З урахуванням наведеного суд дійшов висновку, що аналізованими нормами ПК з дотриманням балансу публічних і приватних інтересів установлено умови та порядок прийняття контролюючими органами рішень про проведення перевірок, зокрема документальних позапланових невиїзних. Лише їх дотримання може бути належною підставою наказу про проведення перевірки. З наказом про перевірку, відомостями про дату її початку та місце проведення платник має бути ознайомлений у встановлений законом спосіб до її початку.

Поряд з цим суд звертає увагу, що Велика Палата Верховного Суду розглядаючи справу № 816/228/17 у своїй постанові від 08.09.2021 вказала на те, що аналізованими нормами Податкового кодексу з дотриманням балансу публічних і приватних інтересів установлено умови та порядок прийняття контролюючими органами рішень про проведення перевірок. І лише їх дотримання може бути належною підставою наказу про проведення перевірки.

При цьому, розглядаючи позовну вимогу про визнання протиправним та скасування наказу податкового органу про проведення перевірки, Велика Палата Верховного Суду у цій же постанові дійшла висновку про таке.

Пунктом 19 частини першої статті 4 КАС визначено, що індивідуальний акт - акт (рішення) суб`єкта владних повноважень, виданий (прийняте) на виконання владних управлінських функцій або в порядку надання адміністративних послуг, який стосується прав або інтересів визначеної в акті особи або осіб та дія якого вичерпується його виконанням або має визначений строк.

В абзаці 4 пункту 1 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 23 червня 1997 року N 2-зп у справі N 3/35-313 вказано, що "… за своєю природою ненормативні правові акти, на відміну від нормативних, встановлюють не загальні правила поведінки, а конкретні приписи, звернені до окремого індивіда чи юридичної особи, застосовуються одноразово й після реалізації вичерпують свою дію".

У пункті 5 Рішення Конституційного Суду України від 22 квітня 2008 року N 9-рп/2008 в справі N 1-10/2008 вказано, що при визначенні природи "правового акта індивідуальної дії" правова позиція Конституційного Суду України ґрунтується на тому, що "правові акти ненормативного характеру (індивідуальної дії)" стосуються окремих осіб, "розраховані на персональне (індивідуальне) застосування" і після реалізації вичерпують свою дію.

Отже, у разі якщо контролюючий орган був допущений до проведення перевірки на підставі наказу про її проведення, то цей наказ як акт індивідуальної дії реалізовано його застосуванням, а тому його оскарження не є належним та ефективним способом захисту права платника податків, оскільки скасування наказу не може призвести до відновлення порушеного права.

Неправомірність дій контролюючого органу при призначенні і проведенні перевірки не може бути предметом окремого позову, але може бути підставами позову про визнання протиправними рішень, прийнятих за наслідками такої перевірки.

При цьому підставами для скасування таких рішень є не будь-які порушення, допущені під час призначення і проведення такої перевірки, а лише ті, що вплинули або об`єктивно могли вплинути на правильність висновків контролюючого органу за результатами такої перевірки та відповідно на обґрунтованість і законність прийнятого за результатами перевірки рішення.

За наведених вище обставин Велика Палата Верховного Суду вказала на те, що наказ контролюючого органу про проведення перевірки, після його реалізації, не може бути оскаржений до суду, та, відповідно, такий спір не підлягає розгляду за правилами адміністративного судочинства.

Як зазначено у частині 5 статті 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Як зазначалось вище, судом встановлено, що за наслідками реалізації спірного наказу №11086 від 07.08.2019 року контролюючим органом в період з 27.11.2020 року по 22.12.2020 року проведено документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ «Естеу» (код 38745234) за результатами якої 22.08.2019 року складено акт № 887/26-15-14-04-05/38745234.

Тобто, на час звернення позивача до суду з адміністративним позовом про визнання протиправним та скасування наказу №11086 від 07.08.2019 року, цей наказ як акт індивідуальної дії було реалізовано його застосуванням (перевірка розпочата 12.08.2019 року та закінчена 15.08.2019 року), а тому оскарження такого наказу не є належним та ефективним способом захисту права платника податків, оскільки скасування наказу не може призвести до відновлення порушеного права.

У подальшому у зв`язку з виявленими контролюючим органом в ході перевірки порушеннями податкового законодавства на підставі акта перевірки ГУ ДПС у м. Києві прийнято податкові повідомлення-рішення від 26.09.2019 року № 0002570504, № 0002560504, № 0002550504, що є предметом оскарження в адміністративній справі №640/20181/19.

Таким чином застосовуючи означені висновки Великої Палати Верховного Суду, що викладені у постанові від 08.09.2021 у справі N 816/228/17, до правовідносин у даній адміністративній справі, суд враховує те, що оскільки оскаржуваний наказ Головного управління ДФС у м. Києві №11086 від 07.08.2019 року "Про проведення документальної позапланової перевірки ТОВ «Естеу» (код 38745234) є реалізований у спосіб проведення контролюючим органом такої перевірки, оформленням її наслідків у вигляді акту фактичної перевірки від 22.08.2019 року № 887/26-15-14-04-05/38745234 та наступним прийняттям на підставі такого акту податкових повідомлень-рішень, тому оскарження такого наказу не є належним та ефективним способом захисту права платника податків, оскільки скасування наказу не може призвести до відновлення порушеного права позивача.

При цьому поняття "спір, який не підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства" слід тлумачити в ширшому значенні, тобто як поняття, що стосується тих спорів, які не підлягають розгляду в порядку адміністративного судочинства, і тих спорів, які взагалі не підлягають судовому розгляду.

Як наслідок суд доходить висновку про те, що такий спір не підлягає розгляду за правилами адміністративного судочинства.

Згідно із пунктом 1 частини першої статті 238 КАС України суд закриває провадження у справі, якщо справу не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.

Виходячи із вищевикладеного провадження у даній справі підлягає закриттю.

Поряд з цим, суд звертає увагу, що в постанові Великої Палати Верховного Суду від 08.09.2021 року у справі № 816/228/17 зазначено, що хоча Велика Палата Верховного Суду закрила провадження у справі саме на підставі пункту 1 частини першої статті 238 КАС, суд роз`яснив, що такі позовні вимоги не підлягають розгляду в порядку жодного судочинства, відтак звернення із заявою про передачу справи не зможе бути розглянуте і вирішене судом.

Керуючись ст. ст. 238, 242, 248, 256, 294, 295 КАС України, суд

УХВАЛИВ:

1. Закрити провадження в адміністративній справі №640/17305/19 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Естеу» до Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві про визнання протиправним та скасування наказу від 07.08.2019 року № 11086, визнання протиправними дій та бездіяльності.

3. Копії ухвали про закриття провадження у справі невідкладно надіслати учасникам справи.

4. Роз`яснити позивачу, що повторне звернення з тими самими позовними вимогами не допускається.

5. У випадку оскарження ухвали позовні матеріали будуть скеровані до апеляційної інстанції разом з апеляційною скаргою.

Відповідно до частини 2 статті 238 КАС України Ухвала суду про закриття провадження у справі може бути оскаржена.

Згідно ч. 1 ст. 295 та ч. 1 ст. 297 КАС України апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення безпосередньо до суду апеляційної інстанції. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя І.М. Погрібніченко