Ухвала

від 29.05.2022 по справі 640/456/22

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1

У Х В А Л А

про прийняття позовної заяви до розгляду та відкриття провадження у справі

30 травня 2022 року м. Київ№ 640/456/22Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Арсірія Р.О., ознайомившись з позовною заявою і доданими до неї матеріалами за позовом Головного управління Державної податкової служби у м. Києві, як відокремлений підрозділ ДПС (вул. Шолуденка, 33/19,Київ, код ЄДРПОУ44116011) до Товариства з обмеженою відповідальністю " ГРУПА ІНВЕСТИЦІЙНИЙ СТАНДАРТ " (вул. Євгена Коновальця,36-Б,Київ 133,01133, код ЄДРПОУ35830798) про стягнення заборгованості,-

В С Т А Н О В И В:

Головне управління Державної податкової служби у м. Києві, як відокремлений підрозділ ДПС України, звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "ГРУПА ІНВЕСТИЦІЙ СТАНДАРТ" про стягнення коштів платника податків на суму податкового боргу у розмірі 58 788,74 грн.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 26.04.2022 року позовну заяву Головного управління Державної податкової служби у м. Києві, як відокремленого підрозділу ДПС України залишено без руху. Встановлено позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви протягом 5 днів з моменту отримання ухвали.

Через канцелярію суду 16.05.2022 року позивачем подано заяву про усунення недоліків, в якій просить суд відстрочити ГУ ДПС у м. Києві сплату судового збору до закінчення воєнного стану на території України у зв`язку з відсутністю бюджетних призначень.

Вирішуючи клопотання, суд дійшов наступних висновків.

Відокремлений підрозділ ДПС України Головне управління ДПС в м. Києві є державним органом.

Фінансування витрат на оплату судового збору для державних органів із державного бюджету передбачено за кодом економічної класифікації 2800 "Інші поточні платежі", розмір яких щорічно затверджується відповідним кошторисом.

Після прийняття Закону про Державний бюджет України на поточний бюджетний період до затвердження в установлений законодавством термін бюджетного розпису на поточний рік в обов`язковому порядку складається тимчасовий розпис бюджету на відповідний період. Бюджетні установи складають на цей період тимчасові індивідуальні кошториси (з довідками про зміни до них у разі їх внесення).

У пункті 45 Порядку складання, розгляду, затвердження та основних вимог до виконання кошторисів бюджетних установ, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2002 № 228, зазначено, що під час складання на наступний рік розписів відповідних бюджетів, кошторисів, планів асигнувань загального фонду бюджету, планів надання кредитів із загального фонду бюджету та планів спеціального фонду, планів використання бюджетних коштів (крім планів використання бюджетних коштів одержувачів) і помісячних планів використання бюджетних коштів враховуються обсяги здійснених видатків і наданих кредитів з бюджету згідно з тимчасовими розписами відповідних бюджетів та тимчасовими кошторисами, тимчасовими планами використання бюджетних коштів і тимчасовими помісячними планами використання бюджетних коштів.

Згідно із ч. 1 ст. 8 Закону України «Про судовий збір», враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі.

Положення ч. 1 ст. 133 КАС України визначають право суду на звільнення, зменшення розміру, відстрочення чи розстрочення сплати судових витрат (а отже, і судового збору) виходячи із майнового стану сторони.

Таким чином, КАС України передбачає, що у випадку розгляду судом питання звільнення від сплати судового збору, суд повинен керуватися статтею 8 Закону України «Про судовий збір», яка конкретизує порядок, умови такого звільнення та коло осіб, які можуть бути звільнені від сплати судового збору.

Водночас норми ч. 1 ст. 133 КАС України, які визначають механізм зменшення, звільнення, відстрочення або розстрочення сплати судових витрат (а отже, і судового збору, як складової частини судових витрат) не містять вимог щодо можливості зменшення, звільнення, відстрочення чи розстрочення судового збору виключно у випадках, передбачених ст. 8 Закону України «Про судовий збір».

Разом з тим, у нормах ч. 2 ст. 132 КАС України, відсилання до норм ЗУ «Про судовий збір», зокрема до підстав для звільнення від сплати судового збору, визначених статтею 8, передбачене лише щодо питання звільнення від сплати судового збору.

Це означає, що юридична особа не позбавлена права звернутися із клопотанням про відстрочення або розстрочення сплати судового збору, і суд за результатами розгляду цього клопотання не обмежений у праві на власний розсуд відстрочити або розстрочити таку сплату. Крім того, із наведеного убачається, що прийняти рішення про відстрочення або розстрочення сплати судового збору суд може і з власної ініціативи у тому разі, коли юридична особа звертається із клопотанням про звільнення від сплати судового збору.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 14.01.2021 у справі № 0940/2276/18.

Водночас, враховуючи обставини дії правового режиму воєнного стану на території України, суд дійшов наступних висновків.

Указом Президента України від 24.02.2022 року № 64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні" введено в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб.

Згідно з відомостей офіційного сайту Державної податкової служби України, наказом Державної податкової служби України від 24.02.2022 року №243-о "Про встановлення простою у роботі Державної податкової служби України та її територіальних органах", виданого на підставі Указу Президента України від 24.02.2022 року №64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні" затвердженого Законом України від 24 лютого 2022 року №2102-IX "Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" (далі - Указ), встановлено простій у роботі Державної податкової служби України та її територіальних органах.

Згідно із статтею 7 Закону України 12.05.2015 року № 389-VIII "Про правовий режим воєнного стану" (із змінами і доповненнями) воєнний стан на всій території України або в окремих її місцевостях припиняється після закінчення строку, на який його було введено.

До закінчення строку, на який було введено воєнний стан, та за умови усунення загрози нападу чи небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності Президент України може прийняти указ про скасування воєнного стану на всій території України або в окремих її місцевостях, про що має бути негайно оголошено через засоби масової інформації.

Указом Президента України від 24.05.2022 року № 341/2022 постановлено про часткову зміну статті 1 Указу Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні", затвердженого Законом України від 24 лютого 2022 року № 2102-IX (зі змінами, внесеними Указами від 14 березня 2022 року № 133/2022, затвердженим Законом України від 15 березня 2022 року № 2119-IX, та від 18 квітня 2022 року № 259/2022, затвердженим Законом України від 21 квітня 2022 року № 2212-IX), продовжити строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 25 травня 2022 року строком на 90 діб.

Також, враховуючи, що загальновідомим є факт спрямування коштів до резервного фонду державного бюджету та скорочення видатків державних органів, з урахуванням вказаних обставин, з метою дотримання засади доступу до правосуддя, суд дійшов висновку про можливість відстрочення ГУ ДПС у м. Києві сплату судового збору, встановленого ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 26.04.2022 року, до розгляду справи по суті.

При ознайомленні з позовною заявою суддею встановлено, що позивачем пред`явлено вимогу, яка згідно ч. 6 ст. 12 Кодексу адміністративного судочинства України належить до справ незначної складності (п. 20 ч. 1 ст. 4; ч. 2 ст. 12 Кодексу адміністративного судочинства України) та у відповідності до ч. 1 ст. 257, ч. 5 ст. 262 Кодексу адміністративного судочинства України підлягає розгляду за правилами спрощеного позовного провадження.

Відповідно до ч. 1 ст. 260 Кодексу адміністративного судочинства України питання про розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження суд вирішує в ухвалі про відкриття провадження у справі.

У той же час, враховуючи предмет і підстави позову, а також положення ст. 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд дійшов висновку про можливість розгляду даної адміністративної справи в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін та проведення судового засідання за наявними у справі матеріалами.

Керуючись вимогами п. 20 ч. 1 ст.4, ст. ст. 12, 160-162, 171, 257, 258, 261-262, ч. 4 ст. 9, ч.ч. 1 - 4 ст. 77, ч.ч. 3, 6 ст. 80 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя,

УХВАЛИВ:

1. Заяву Головного управління ДПС у м. Києві як відокремленого підрозділу ДПС України задовольнити частково.

2. Відстрочити ГУ ДПС у м. Києві сплату судового збору до ухвалення судового рішення у справі.

3. Прийняти позовну заяву до розгляду та відкрити провадження в адміністративній справі.

4. Справа буде розглядатись одноособово суддею Арсірієм Р.О. в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін та проведення судового засідання за наявними у справі матеріалами.

5. Роз`яснити учасникам справи, що суд розглядає справу у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.

6. Запропонувати відповідачам у п`ятнадцятиденний строк з дня вручення їм даної ухвали надати відзив на позовну заяву, який повинен відповідати вимогам ч.ч 2-4 ст. 162 Кодексу адміністративного судочинства України, або заяву про визнання позову.

До відзиву додаються:

1) докази, які підтверджують обставини, на яких ґрунтуються заперечення відповідача, якщо такі докази не надані позивачем, зокрема, але не обмежуючись у даному випадку: належним чином засвідчені копії всіх матеріалів, на підставі яких прийнято оскаржуване рішення;

2) документи, що підтверджують надіслання (надання) відзиву і доданих до нього доказів іншим учасникам справи.

У разі ненадання відповідачами відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами. Неподання суб`єктом владних повноважень відзиву на позов без поважних причин може бути кваліфіковано судом як визнання позову.

7. Запропонувати позивачу подати до суду відповідь на відзив (ст. 163 Кодексу адміністративного судочинства України), а відповідачам - заперечення (ст. 164 Кодексу адміністративного судочинства України) протягом п`ятиденного строку, відлік якого починається для позивача - з моменту отримання відзиву на позов, а для відповідача - з моменту отримання відповіді на відзив.

Відповідь на відзив та заперечення повинні відповідати вимогам ст. 162 Кодексу адміністративного судочинства України.

У разі подання відповіді на відзив або заперечення, до них необхідно додати:

1) докази, які підтверджують обставини, на яких ґрунтуються викладені у них заперечення, якщо такі докази не надані іншою стороною;

2) документи, що підтверджують надіслання (надання) відповіді на відзив або заперечення і доданих до них доказів іншим учасникам справи

8. Зобов`язати позивача у п`ятнадцятиденний строк з дня отримання вказаної ухвали подати до суду:

- детальний розрахунок суми боргу, штрафів та пені (у вигляді таблиці з зазначенням дати нарахування, сплаченої суми боргу на яку нараховується пеня та періоду за який нарахована з урахуванням облікової ставки НБУ на кожний такий день (детальний розрахунок суми боргу повинен містити такі дані: дату операції, опис операції, суму нарахованих зобов`язань/зменшених, суму самостійної сплати, суму нарахованої пені з періодом такого нарахування, заборгованість всього на кожну дату операції);

- витяг з облікових карток платника єдиного податку з фізичних осіб за спірний період станом на момент розгляду справи;

- письмову інформацію щодо наявності боргу відповідача в заявленому розмірі станом на момент розгляду справи (довідку про розмір заборгованості, розрахунок заборгованості тощо).

9. Звернути увагу учасників справи, що копії доказів (крім речових доказів), що подаються до суду, заздалегідь надсилаються або надаються особою, яка їх подає, іншим учасникам справи. Суд не бере до уваги відповідні докази у разі відсутності підтвердження надсилання (надання) їх копій іншим учасникам справи, крім випадку, якщо такі докази є у відповідного учасника справи або обсяг доказів є надмірним, або вони подані до суду в електронній формі, або є публічно доступними (ч. 9 ст. 79 Кодексу адміністративного судочинства України).

10. Роз`яснити сторонам, що веб-адресою сторінки в мережі Інтернет, за якою учасники справи можуть отримати інформацію по справі, що розглядається, є http://court.gov.ua/fair/sud2670/.

11. Копію даної ухвали направити учасникам справи. Відповідачам роз`яснити про можливість отримання матеріалів справи виключно в суді.

Ухвала суду набирає законної сили в строк і порядку, передбачені статтею 256 Кодексу адміністративного судочинства України.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя Р.О. Арсірій

Інформація про процесуальні права і обов`язки осіб, які беруть участь у справі.

Відповідно до ст.ст. 44, 47 КАС України учасники справи мають рівні процесуальні права та обов`язки. Учасники справи зобов`язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов`язки. Учасники справи мають право: 1) ознайомлюватися з матеріалами справи, робити з них витяги, копії, одержувати копії судових рішень; 2) подавати докази; брати участь у судових засіданнях, якщо інше не визначено законом; брати участь у дослідженні доказів; ставити питання іншим учасникам справи, а також свідкам, експертам, спеціалістам; 3) подавати заяви та клопотання, надавати пояснення суду, наводити свої доводи, міркування щодо питань, які виникають під час судового розгляду, і заперечення проти заяв, клопотань, доводів і міркувань інших осіб; 4) ознайомлюватися з протоколом судового засідання, записом фіксування судового засідання технічними засобами, робити з них копії, подавати письмові зауваження з приводу їх неправильності чи неповноти; 5) оскаржувати судові рішення у визначених законом випадках; 6) користуватися іншими визначеними законом процесуальними правами. Учасники справи можуть за власний рахунок додатково замовити та отримати в суді засвідчені копії документів і витяги з них. Учасники справи зобов`язані: 1) виявляти повагу до суду та до інших учасників судового процесу; 2) сприяти своєчасному, всебічному, повному та об`єктивному встановленню всіх обставин справи; 3) з`являтися в судове засідання за викликом суду, якщо їх явка визнана судом обов`язковою; 4) подавати наявні у них докази в порядку та строки, встановлені законом або судом, не приховувати докази; 5) надавати суду повні і достовірні пояснення з питань, які ставляться судом, а також учасниками справи в судовому засіданні; 6) виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки; 7) виконувати інші процесуальні обов`язки, визначені законом або судом. За введення суду в оману щодо фактичних обставин справи винні особи несуть відповідальність, встановлену законом. Документи (в тому числі процесуальні документи, письмові та електронні докази тощо) можуть подаватися до суду, а процесуальні дії вчинятися учасниками справи в електронній формі з використанням Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, за винятком випадків, визначених цим Кодексом. Процесуальні документи в електронній формі мають подаватися учасниками справи до суду з використанням Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи в порядку, визначеному Положенням про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів). У разі подання до суду документів в електронній формі учасник справи зобов`язаний надати доказ надсилання листом з описом вкладення іншим учасникам справи копій поданих до суду документів. Якщо документи подаються учасниками справи до суду або надсилаються іншим учасникам справи в електронній формі, такі документи скріплюються електронним підписом учасника справи (його представника). Якщо документи подаються учасниками справи до суду або надсилаються іншим учасникам справи в паперовій формі, такі документи скріплюються власноручним підписом учасника справи (його представника). Якщо позов, апеляційна, касаційна скарга подані до суду в електронній формі, позивач, особа, яка подала скаргу мають подавати до суду заяви по суті справи, клопотання та письмові докази виключно в електронній формі, крім випадків, коли судом буде надано дозвіл на їх подання в паперовій формі.

Крім прав та обов`язків, визначених у статті 44 цього Кодексу, позивач має право на будь-якій стадії судового процесу відмовитися від позову. Позивач має право змінити предмет або підстави позову, збільшити або зменшити розмір позовних вимог шляхом подання письмової заяви до закінчення підготовчого засідання або не пізніше ніж за п`ять днів до першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження. У разі направлення справи на новий розгляд до суду першої інстанції зміна предмета, підстав позову не допускаються, крім випадків, визначених цією статтею. Зміна предмета або підстав позову при новому розгляді справи допускається в строки, встановлені частиною першою цієї статті, лише у випадку, якщо це необхідно для захисту прав позивача у зв`язку із зміною фактичних обставин справи, що сталася після закінчення підготовчого засідання, або, якщо справа розглядалася за правилами спрощеного позовного провадження - початку першого судового засідання при первісному розгляді справи. Крім прав та обов`язків, визначених у статті 44 цього Кодексу, відповідач має право визнати позов повністю або частково, подати відзив на позовну заяву. Сторони можуть досягнути примирення на будь-якій стадії судового процесу, що є підставою для закриття провадження в адміністративній справі. Суд не приймає відмови позивача від позову, визнання позову відповідачем і не визнає умов примирення сторін, якщо ці дії суперечать закону або порушують чиї-небудь права, свободи чи інтереси. У разі подання будь-якої заяви, визначеної частиною першою або третьою цієї статті, до суду подаються докази направлення копії такої заяви та доданих до неї документів іншим учасникам справи. У разі неподання таких доказів суд не приймає до розгляду та повертає заявнику відповідну заяву, про що зазначає у судовому рішенні. Відповідач, який не є суб`єктом владних повноважень, може пред`явити зустрічний позов відповідно до положень статті 177 цього Кодексу.