Ухвала

від 29.05.2022 по справі 640/2465/22

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 У Х В А Л А

про залишення позову без розгляду

30 травня 2022 року м. Київ№ 640/2465/22Окружний адміністративний суд міста Києва, у складі головуючого судді Вовка П.В., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін та проведення судового засідання адміністративну справу за позовом Головного управління ДПС у м. Києві до товариства з обмеженою відповідальністю «Інора» про стягнення заборгованості, -

В С Т А Н О В И В:

До Окружного адміністративного суду міста Києва надійшов позов Головного управління ДПС у м. Києві (далі також - ГУ ДПС у м. Києві, позивач) до товариства з обмеженою відповідальністю «Інора» (далі також - ТОВ «Інора», відповідач), в якому позивач просить суд стягнути з рахунків відповідача у банках, що обслуговують такого платника суму податкового боргу у розмірі 407 333, 59 грн.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 20 січня 2022 року прийнято вказану вище позовну заяву до розгляду, відкрито провадження в адміністративній справі та встановлено, що справа буде розглядатись одноособово суддею Вовком П.В. в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін та проведення судового засідання за наявними у справі матеріалами.

Всебічно вивчивши наявні матеріали справи, суд вважає, що позовна заява ГУ ДПС у м. Києві підлягає залишенню без розгляду в частині окремих позовних вимог з наступних підстав.

Відповідно до ч. 1 статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Для звернення до адміністративного суду суб`єкта владних повноважень встановлюється тримісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня виникнення підстав, що дають суб`єкту владних повноважень право на пред`явлення визначених законом вимог. Цим Кодексом та іншими законами можуть також встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду суб`єкта владних повноважень.

Положеннями пп. 20.1.34 п. 20.1 статті 20 Податкового кодексу України (далі також - ПК України) встановлено, що контролюючі органи мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, що обслуговують такого платника податків, на суму податкового боргу або його частини.

Строки давності та їх застосування встановлені статтею 102 ПК України.

Так, згідно з п. 102.1 статті 102 ПК України, контролюючий орган, крім випадків, визначених пунктом 102.2 цієї статті, має право провести перевірку та самостійно визначити суму грошових зобов`язань платника податків у випадках, визначених цим Кодексом, не пізніше закінчення 1095 дня (2555 дня - у разі проведення перевірки операції відповідно до статей 39 і 39-2 цього Кодексу), що настає за останнім днем граничного строку подання податкової декларації, звіту про використання доходів (прибутків) неприбуткової організації, визначеної пунктом 133.4 статті 133 цього Кодексу, та/або граничного строку сплати грошових зобов`язань, нарахованих контролюючим органом, а якщо така податкова декларація була надана пізніше, - за днем її фактичного подання. Якщо протягом зазначеного строку контролюючий орган не визначає суму грошових зобов`язань, платник податків вважається вільним від такого грошового зобов`язання (в тому числі від нарахованої пені), а спір стосовно такої декларації та/або податкового повідомлення не підлягає розгляду в адміністративному або судовому порядку.

У разі подання платником податку уточнюючого розрахунку до податкової декларації або уточнюючої декларації контролюючий орган має право визначити суму податкових зобов`язань, в межах поданих уточнень, за такою податковою декларацією протягом 1095 днів (2555 дня - у разі проведення перевірки відповідно до статей 39 і 39-2 цього Кодексу) з дня подання уточнюючого розрахунку (декларації).

У разі якщо грошове зобов`язання нараховане контролюючим органом до закінчення строку давності, визначеного у пункті 102.1 цієї статті, податковий борг, що виник у зв`язку з відмовою у самостійному погашенні такого грошового зобов`язання, може бути стягнутий протягом наступних 1095 календарних днів з дня виникнення податкового боргу, крім випадків, передбачених абзацом третім пункту 59.1 статті 59 цього Кодексу. Якщо платіж стягується за рішенням суду, строки стягнення встановлюються до повного погашення такого платежу або визначення боргу безнадійним (п. 102.4 статті 102 ПК України).

Пунктом 38.1 статті 38 ПК України визначено, що виконанням податкового обов`язку визнається сплата в повному обсязі платником відповідних сум податкових зобов`язань у встановлений податковим законодавством строк.

Згідно з пп. 14.1.175 п. 14.1 статті 14 ПК України, податковий борг - сума узгодженого грошового зобов`язання, не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному цим Кодексом.

Погашення податкового боргу - зменшення абсолютного значення суми такого боргу, підтверджене відповідним документом (пп. 14.1.152 п. 14.1 статті 14 ПК України).

Аналізуючи зазначені норми закону, суд дійшов висновку, що за кожним податком та збором у платника податку виникає безумовний податковий обов`язок сплатити суму такого податку чи збору в порядку і строки, визначені законом. Виконанням податкового обов`язку визнається сплата в повному обсязі платником відповідних сум податкових зобов`язань у встановлений податковим законодавством строк. У разі виникнення у платника податку податкового боргу платник зобов`язаний його сплатити, а у разі несплати - податковий обов`язок не є виконаним.

У такому разі контролюючий орган вживає заходів з метою погашення платником податку податкового боргу, до яких належать стягнення коштів, які перебувають у власності платника податків, а також продаж майна платника податків, що перебуває в податковій заставі (пункт 95.1 статті 95 ПК України).

При цьому, стягнення коштів контролюючий орган має право ініціювати тільки в межах 1095 календарних днів з дня виникнення податкового боргу. Податковий борг платника податків, стосовно якого минув цей строк давності, не може бути ініційований контролюючим органом до стягнення, оскільки безумовно вважається безнадійним.

Наведена позиція суду узгоджується із позицією Верховного Суду, викладеною у постанові від 11 червня 2020 року у справі №823/127/17 (провадження №К/9901/42213/18).

Матеріалами справи встановлено, що позивач просить суд стягнути з відповідача податковий борг з податку на додану вартість у загальному розмірі 407 333, 59 грн., який виник внаслідок не сплати визначених контролюючим органом грошових зобов`язань податковими повідомленнями рішеннями від 05 грудня 2019 року № 0363070411, 06 вересня 2018 року № 0600721206, від 06 січня 2017 року № 0000131201 та пені, нарахованої в порядку статті 129 ПК України.

Так, контролюючим органом прийнято податкове повідомлення-рішення форми «Р» від 06 січня 2017 року № 0000131201, яким відповідачу визначено суму грошового зобов`язання за платежем податок на додану вартість у розмірі 317 400, 00 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями у розмірі 79 350, 00 грн., що загалом складає 396 750, 00 грн.;

24 березня 2017 року відповідачу нарахована пеня у розмірі 8 035, 00 грн. за вказаним вище податковим повідомленням-рішенням.

Водночас, із даним позовом ГУ ДПС у м. Києві звернулось 18 січня 2022 року, тобто з пропуском 1095 календарних днів з дня виникнення податкового боргу в межах суми 404 785, 00 грн.

Відповідно до ч.ч. 3, 4 статті 123 КАС України, якщо факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду буде виявлено судом після відкриття провадження в адміністративній справі і позивач не заявить про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані ним у заяві, будуть визнані судом неповажними, суд залишає позовну заяву без розгляду.

Якщо після відкриття провадження у справі суд дійде висновку, що викладений в ухвалі про відкриття провадження у справі висновок суду про визнання поважними причин пропуску строку звернення до адміністративного суду був передчасним, і суд не знайде інших підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними, суд залишає позовну заяву без розгляду.

Ухвалою суду від 20 січня 2022 року позивача зобов`язано надати суду протягом п`яти днів з дати отримання даної ухвали:

- пояснення з приводу строку звернення до суду із позовними вимогами про стягнення з відповідача податкового боргу, який виник на підставі податкового повідомлення-рішення від 06 січня 2017 року №0000131201;

- заяви про поновлення строку звернення до адміністративного суду та доказів поважності причин його пропуску в частині позовних вимог про стягнення податкового боргу у розмірі 404 785, 00 грн.

У встановлений судом строк, суб`єкт владних повноважень, вимоги вказаної вище ухвали не виконав, причину невиконання не повідомив.

За правилами ч. 2 статті 44 КАС України, учасники справи зобов`язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов`язки.

Суд зазначає, що Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо додаткової підтримки платників податків на період здійснення заходів, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)» від 13 травня 2020 року № 591-IX, зокрема внесено зміни до пункту 52-2 підрозділу 10 розділу XX ПК України, яким визначено, що на період з 18 березня 2020 року по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19), зупиняється перебіг строків давності, передбачених статтею 102 цього Кодексу.

Вказаний вище Закон набрав чинності 29 травня 2020 року.

Між тим, строк звернення до суду із вимогами про стягнення з ТОВ «Інора» податкового боргу у розмірі 404 785, 00 грн. сплинув до набрання чинності вказаного вище Закону, яким зупинено перебіг строків давності, передбачених статтею 102 цього Кодексу.

Суд зазначає, що у випадку пропуску строку звернення до суду підставами для розгляду справи є лише наявність поважних причин, тобто обставин, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення відповідних дій та підтверджені належними доказами.

Суд звертає увагу на те, що чітко визначені та однакові для всіх строки звернення до суду, здійснення інших процесуальних дій є гарантією забезпечення рівності сторін та інших учасників справи.

Відповідно до позиції Верховного Суду (справи № 420/12017/19, № 640/10758/19) триваюча пасивна поведінка особи не свідчить про дотримання строку звернення до суду з урахуванням наявної у неї можливості знати про стан своїх прав, свобод та інтересів.

Таке обмеження на законодавчому рівні права звернення до суду за захистом прав, свобод та інтересів відповідними строками узгоджується із принципом «Leges vigilantibus non dormientibus subveniunt», згідно з яким закони допомагають тим, хто пильнує.

Реалізація позивачем права на звернення до суду з позовною заявою в рамках строку звернення до суду залежало виключно від нього самого, а не від дій чи бездіяльності відповідача.

Позивач, необґрунтовано не дотримуючись такого порядку, позбавив себе можливості реалізовувати своє право на звернення до суду в межах строків звернення до суду. Нереалізація цього права зумовлена його власною пасивною поведінкою.

Аналіз практики Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) свідчить про те, що у процесі прийняття рішень стосовно поновлення строків звернення до суду або оскарження судового рішення, ЄСПЛ виходить із наступного: 1) поновлення пропущеного строку звернення до суду або оскарження судового рішення є порушенням принципу правової визначеності, відтак у кожному випадку таке поновлення має бути достатньо виправданим та обґрунтованим; 2) поновленню підлягає лише той строк, який пропущений з поважних, внаслідок непереборних, незалежних від волі та поведінки особи обставин; 3) оцінка поважності причин пропуску строку має здійснюватися індивідуально у кожній справі; 4) будь-які поважні причини пропуску строку не можуть розцінюватися як абсолютна підстава для поновлення строку; 5) необхідно враховувати тривалість пропуску строку, а також можливі наслідки його відновлення для інших осіб.

Слід зауважити на тому, що інститут строків у адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності в публічно-правових відносинах та стимулює суд і учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків. Строки звернення до адміністративного суду з позовом обмежують час, протягом якого такі правовідносини вважаються спірними. Після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.

Крім того, суд вважає за необхідне зазначити, що обмеження строку звернення до суду шляхом встановлення відповідних процесуальних строків не впливає на зміст та обсяг конституційного права на судовий захист і доступ до правосуддя (Рішення Конституційного Суду України від 13 грудня 2011 року № 17-рп/2011). Такі обмеження направлені на досягнення юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулюють учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків та поважати права та інтереси інших учасників правовідносин.

Беручи до уваги наведене, позовна заява підлягає залишенню без розгляду в частині зазначених позовних вимог.

Керуючись статтями 122, 123, 240, 248 КАС України, суд -

У Х В А Л И В:

Позовну заяву Головного управління ДПС у м. Києві до товариства з обмеженою відповідальністю «Інора» про стягнення заборгованості - залишити без розгляду в частині позовних вимог про стягнення податкового боргу у розмірі 404 785, 00 грн. (чотириста чотири тисячі сімсот вісімдесят п`ять гривень).

Ухвала суду, відповідно до ч. 2 статті 256 КАС України, набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Ухвала суду може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом 15 днів за правилами, встановленими статтями 293-297 КАС України.

Суддя П.В. Вовк