Рішення
від 05.06.2022 по справі 640/34370/21
ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

06 червня 2022 року м. Київ № 640/34370/21

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Вєкуа Н.Г., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін та проведення судового засідання адміністративну справу

за позовомТовариства з обмеженої відповідальність "Юнібленд"доКиївської митниці проскасування податкових повідомлень-рішень,В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Юнібленд" (код ЄДРПОУ 44297438, 03039, м. Київ, вул. Ізюмська, буд. 5-Б) звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Київської митниці Державної митної служби України (03124, м. Київ, бульвар Г. Вацлава, буд. 8А), у якому просить суд:

- визнати протиправним та скасувати рішення Київської митниці Державної митної служби України про визначення коду товару № KT- UA100000-0099-2021 від 13.10.2021;

- визнати протиправною та скасувати картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA100150/2021/00118 від 20.10.2021.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що під час митного оформлення композиції «розчин ароматичної субстанції, для використання у харчовій промисловості - TOSTAL - розчин ароматизатора хлібної скоринки, яка складається з етилмальтолу та 2,5 диметил-4-гідроксі-З- фуранону в 85% етиловому спирті» для власного використання, що ввозилася на територію України ТОВ "Юнібленд", останнім було визначено код УКТ ЗЕД 3302104000, натомість як відповідачем товар класифіковано за кодом 2207100090.Позивач вважає, що рішення про визначення коду товару винесене контролюючим органом без належної оцінки поданих ТОВ "Юнібленд" документів на підтвердження коду товару, а також без належної оцінки якості та складових композиції. Наголошено, що правомірність обраного Позивачем коду товару додатково також підтверджується експертним висновком Київської торгово-промислової палати №К-1183 від 27.10.2021, в якому визначено, що Товар використовується як харчова добавка, ароматизатор, застосовується у хлібопекарській промисловості для подовження терміну зберігання хлібо-булочних виробів, та класифікується під кодом УКТ ЗЕД 3302109000. Тому, за відсутності обставин порушення митного законодавства декларантом, рішення є такими, що суперечать вимогам чинного законодавства.

Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва відкрито спрощене позовне провадження у справі без повідомлення учасників справи (письмове провадження), встановлено відповідачу строк для надання відзиву та витребувано від останнього докази та відповідні матеріали.

Відповідачем до суду подано відзив на позовну заяву відповідно до змісту якого, позов ним не визнається у повному обсязі з огляду на те, що продукт «TOSTAL», призначений для використання головним чином в якості консерванта для продовження терміну зберігання хлібобулочних виробів, а не для надання їм аромату, та містить у своєму складі 85% етилового спирту в якості основного компонента (як за роллю, так і за вмістом), його необхідно класифікувати у товарній позиції 2207 УКТЗЕД. . Даний продукт не містить денатуруючих добавок, визначених постановою Кабінету міністрів України від 14.08.2019 № 722, а тому повинен класифікуватись у товарній підкатегорії 2207100090 УКТЗЕД.

В свою чергу, позивачем подано відповідь на відзив на позовну заяву, у якому останній наполягає на задоволенні позовних вимог в повному обсязі. Наголошує на тому, що декларантом ТОВ «ЮНІБЛЕНД» було подано вантажно- митну декларацію № UA100150/2021/387459 в тому числі, з врахуванням висновку Спеціалізованої лабораторії з питань експертизи та досліджень Державної митної служби України 05.10.2021, а саме: у 31 графі зазначено, що товар «TOSTAL-Solution of bread crust aroma in 85% ethyl alcohol» є розчином ароматичної субстанції,яка складається з етилмальтолу та 2,5 диметил-4-гідроксі-З-фуранону, в 85% етиловому спирті. Призначений для промислової переробки на хлібопекарному підприємстві в якості інгредієнта для хлібобулочних виробів.

Разом з тим, суд зауважує, що 24 травня 2022 року від позивача надійшло клопотання про прискорення розгляду справи, яке мотивоване тим, що тривалий розгляд справи може привезти до негативних та неповоротних наслідків для позивача у вигляді збитків, так як товар «TOSTAL-Solution of bread crust aroma in 85% ethyl alcohol», який призначений для використання у харчовій промисловості, на даний час знаходиться на митному ліцензійному складі та має короткий строк зберігання, а саме термін використання вищезазначеного товару спливає 08 вересня 2022 року.

Відповідно до частини 3 статті 263 Кодексу адміністративного судочинства України у справах, розгляд яких проводився за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні), заявами по суті справи є позов та відзив.

Суд, розглянувши у відповідності до вимог статті 263 Кодексу адміністративного судочинства України справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні), дослідивши в сукупності письмові докази, якими сторони обґрунтовують позовні вимоги та відзив на позов, встановив наступне.

Позивач, товариство з обмеженою відповідальністю "Юнібленд" (код ЄДРПОУ 44297438), зареєстроване, як юридична особа в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб- підприємців та громадських формувань ;згідно з інформацією у Реєстрі основним видом діяльності ТОВ "Юнібленд" є "10.61 виробництво продуктів борошномельно-круп`яної промисловості".

20 серпня 2021 року між Swan Lake doo, в особі Майл Костіч, який діє відповідно до Статуту та ТОВ «ЮНІБЛЕНД», укладено договір купівлі-продажу №21082001.

Предмет договору є купівля товару: TOSTAL - розчин ароматичний хлібної скоринки в 85% етилового спирту.

05 жовтня 2021 року з метою митного оформлення товару в режимі «імпорт» декларантом ТОВ «ЮНІБЛЕНД» було подано до відділу митного оформлення №2 м/п «Київ-центральний» Київської митниці Державної митної служби України електронну вантажно-митну декларацію №UA100150/2021/387459, у графі 31 якої задекларувало товар з наступним описом «Розчин ароматичної субстанції, для використання у харчовій промисловості - TOSTAL - розчин ароматизатора хлібної скоринки, яка складається з етилмальтолу та 2,5 диметил-4-гідроксі-З- фуранону в 85% етиловому спирті - 48 шт - 20 літрових пластикових каністрах Призначений для промислової переробки в хлібопекарному підприємстві в якості інгрідієнта для хлібобулочних виробів. Не для продажу, для власного використання.

Виробник: SWAN LAKE doo. Країна походження: Сербія» , (далі - Товар), та визначило УКТ ЗЕД Товару 3302109000.

Разом з митною декларацією позивач подав наступні документи: сертифікат якості SGP-753.03 від 09.09.2021, рахунок-фактуру 14/21 від 09.09.2021, автотранспортна накладна 437614 від 08.09.2021, висновок за результатами дослідження експертного підрозділу Центрального митного управління лабораторних досліджень та експертної роботи 1420003202-0084 від 30.09.2021, банківський платіжний документ б/н від 30.08.2021, документ що підтверджує вартість перевезення товару б/н від 09.09.2021, зовнішньоекономічний договір (контракт) купівлі-продажу, стороною якого є виробник товарів, що декларується №21082001 від 20.08.2021, договір про надання послуг митного брокера 06/07-2021 від 06.07.2021, договір (контракт) про перевезення 03092021-01 від 03.09.2021, інформація про позитивні результати державних видів контролю при застосуванні Порядку інформаційного обміну між органами доходів і зборів №7523799 від 13.09.2021, декларація-інвойс, складена експортером якщо фактурна вартість товару не перевищує 6000 євро, інші некласифіковані документи, єдиний уніфікований документ на розміщення та тимчасове зберігання товарів від 15.09.2021, копія митної декларації відправлення №11037/16693 від 09.09.2021.

За результатами розгляду декларації № UA100150/2021/387459 Київською митницею Державної митної служби винесено рішення від 13.10.2021 р. №КТ- UA100000-0099-2021 про визначення коду товару, відповідно до якого в графі 33 ВМД визначено інший код Товару - 2207100090 та змінено зміст графи 31 ВМД (опис товару) на наступний: «Продукт TOSTAL у вигляді прозорої безбарвної рідини зі змішаним запахом спирту та хлібної скоринки, виготовлений на основі етилового спирту 85% об, з вмістом пропіленгліколю та суміші запашних речовин , призначений для використання у хлібо-булочній промисловості в якості консерванта для продовження терміну зберігання готової продукції. Розфасований у 20-літрові плотикові каністри. Виробник SWAN LAKE DOO KOVIN, Сербія».

Також, 20.10.2021 р. оформлено картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA100150/2021/00118.

Позивач, вважаючи винесені Відповідачем рішення про визначення коду товару за №КТ- UA100000-0099-2021 від 13.10.2021 року та картка відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення за №UA100150/2021/00118 від 20.10.2021 року такими, що не відповідають нормам митного законодавства, прийняті без належних фактичних та правових підстав, звернувся до суду з даним позовом.

Отже правомірність винесення спірного рішення про визначення коду товару для розмитнення, є предметом спору переданого на розгляд суду.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам та відповідним доводам сторін, суд виходить з такого.

Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Пунктом 24 частини 1 статті 4 Митного кодексу України визначено, що митний контроль - сукупність заходів, що здійснюються з метою забезпечення додержання норм цього Кодексу, законів та інших нормативно-правових актів з питань митної справи, міжнародних договорів України, укладених у встановленому законом порядку.

Відповідно до частини 1 статті 246 Митного кодексу України, метою митного оформлення є забезпечення дотримання встановленого законодавством України порядку переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, а також забезпечення статистичного обліку ввезення на митну територію України, вивезення за її межі і транзиту через її територію товарів.

Згідно з ч.1 ст. 248 Митного кодексу України, митне оформлення розпочинається з моменту подання митному органу декларантом або уповноваженою ним особою митної декларації або документа, який відповідно до законодавства її замінює, та документів, необхідних для митного оформлення, а в разі електронного декларування - з моменту отримання митним органом від декларанта або уповноваженої ним особи електронної митної декларації або електронного документа, який відповідно до законодавства замінює митну декларацію.

Відповідно до ч.2 ст.248 Митного кодексу України, засвідчення митним органом прийняття товарів, транспортних засобів комерційного призначення та документів на них до митного оформлення здійснюється шляхом проставляння відбитків відповідних митних забезпечень (у тому числі за допомогою інформаційних технологій), інших відміток на митній декларації або документі, який відповідно до законодавства її замінює, а також на товаросупровідних та товарно-транспортних документах у разі їх подання на паперовому носії.

Частиною 1 статті 257 Митного кодексу України визначено, що декларування здійснюється шляхом заявлення за встановленою формою (письмовою, усною, шляхом вчинення дій) точних відомостей про товари, мету їх переміщення через митний кордон України, а також відомостей, необхідних для здійснення їх митного контролю та митного оформлення. При застосуванні письмової форми декларування можуть використовуватися як електронні документи, так і документи на паперовому носії або їх електронні (скановані) копії, засвідчені електронним цифровим підписом декларанта або уповноваженої ним особи.

Перевірка правильності класифікації згідно з українською класифікацією товарів зовнішньоекономічної діяльності є одним з етапів митного контролю.

Відповідно до частин 1 статті 69 Митного кодексу України, товари при їх декларуванні підлягають класифікації, тобто у відношенні товарів визначаються коди відповідно до класифікаційних групувань, зазначених в УКТ ЗЕД.

Частиною 2 статті 69 Митного кодексу України визначено, що митні органи здійснюють контроль правильності класифікації товарів, поданих до митного оформлення, згідно з УКТ ЗЕД.

Згідно з ч.3 ст.69 Митного кодексу України на вимогу посадової особи митного органу декларант або уповноважена ним особа зобов`язані надати усі наявні відомості, необхідні для підтвердження заявлених ними кодів товарів, поданих до митного оформлення, а також зразки таких товарів та/або техніко-технологічну документацію на них.

Відповідно до ч.4 ст.69 Митного кодексу України, у разі виявлення під час митного оформлення товарів або після нього порушення правил класифікації товарів митний орган має право самостійно класифікувати такі товари.

Частиною 5 статті 69 Митного кодексу України визначено, що під складним випадком класифікації товару розуміється випадок, коли у процесі контролю правильності заявленого декларантом або уповноваженою ним особою коду товару виникають суперечності щодо тлумачення положень УКТ ЗЕД, вирішення яких потребує додаткової інформації, спеціальних знань, проведення досліджень тощо.

Термін «класифікація товару» для цілей розділу ІV Митного кодексу України міститься в пункті 3 Порядку роботи відділу митних платежів, підрозділу митного оформлення митного органу та митного поста при вирішенні питань класифікації товарів, що переміщуються через митний кордон України, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 30.05.2012 №650, що зареєстрований в Міністерстві юстиції України 02.07.2012 за №1085/21397 (далі за текстом - Порядок № 650), та розуміється як: визначення коду товару відповідно до вимог Основних правил інтерпретації УКТЗЕД, передбачених Законом України Про митний тариф України, з урахуванням Пояснень до УКТЗЕД, рішень Комітету з Гармонізованої системи опису та кодування товарів Всесвітньої митної організації, методичних рекомендацій щодо класифікації окремих товарів згідно з вимогами УКТЗЕД, розроблених центральним органом виконавчої влади у сфері митної справи на виконання ст. 68 Кодексу, до початку переміщення товару через митний кордон України, під час митного оформлення та після завершення митного оформлення.

Пункт 3 розділу І Порядку № 650 визначає, що контроль правильності класифікації товарів - це перевірка правильності опису товару та відповідного йому коду в митній декларації вимогам Основних правил інтерпретації УКТЗЕД під час проведення процедур його митного контролю та митного оформлення.

Відповідно п.1 та п.2 розділу ІІІ Порядку № 650, декларант або уповноважена ним особа класифікує товари згідно з УКТЗЕД при їх декларуванні відповідно до статті 69 Кодексу. Посадові особи ПМО чи митного поста, ВМП здійснюють контроль правильності класифікації товарів під час проведення митних формальностей при митному оформленні товарів. Обсяг контролю, достатнього для забезпечення додержання правил класифікації товарів при митному оформленні, визначається на основі результатів застосування системи управління ризиками.

Пунктом 4 розділу ІІІ Порядку № 650 передбачено, що контроль правильності класифікації товарів здійснюється, зокрема, шляхом перевірки відповідності:

- відомостей про товар та коду товару згідно з УКТЗЕД, заявлених у митній декларації, відомостям про товар (найменування, опис, визначальні характеристики для класифікації товарів тощо), зазначеним у наданих для митного контролю документах, шляхом перевірки дотримання вимог Основних правил інтерпретації УКТЗЕД, з врахуванням Пояснень до УКТЗЕД, рекомендацій, розроблених центральним органом виконавчої влади у сфері митної справи відповідно до вимог статті 68 Кодексу;

- заявленого коду товару відомостям, наведеним у базі даних Класифікаційні рішення програми Інспектор 2006 ЄАІС. При цьому така відповідність поділяється на три категорії: а) ідентичні товари; б) подібні (аналогічні) товари; в) товари, які не підпадають під вимоги підпунктів а та б абзацу четвертого цього пункту, але мають схожі: характеристики, які є визначальними для класифікації товару; призначення або принцип дії яких є основним для класифікації товару.

Згідно пунктів пункт 5 та 6 розділу ІІІ Порядку № 650 у разі неможливості однозначно перевірити правильність класифікації товару на підставі задекларованих відомостей відповідно до вимог статті 69 Кодексу декларант або уповноважена ним особа письмово повідомляється про необхідність надання додаткових документів чи відомостей, необхідних для підтвердження задекларованого ним коду товару згідно з УКТЗЕД.

При електронному декларуванні посадова особа ВМП або ПМО чи митного поста за допомогою АСМО створює та передає декларанту або уповноваженій ним особі засвідчене електронним цифровим підписом електронне повідомлення про необхідність подання документів, які підтверджують класифікацію товару.

У разі відмови у наданні декларантом або уповноваженою ним особою додаткових документів чи відомостей посадовою особою митного органу здійснюються митні формальності за наявними документами та відомостями з використанням довідкової інформації. При проведенні цих митних формальностей або підтверджується код товару, або надається відмова в митному оформленні та за наявності достатньої інформації виноситься Рішення.

Відповідно до пункту 4.4. розділу ІV Порядку виконання митних формальностей при здійсненні митного оформлення товарів і застосуванням митної декларації на бланку єдиного адміністративного документа затвердженого наказом Міністерства фінансів України №631 від 30.05.2012 року, митний орган відмовляє у прийнятті МД виключно з таких підстав:

МД не містить усіх відомостей або подана без рахунка або іншого документа, який визначає вартість товару та у випадках, встановлених Кодексом, ДМВ;

ЕМД не містить встановлених законодавством обов`язкових реквізитів;

МД подано з порушенням інших вимог, встановлених Кодексом.

У разі відмови у прийнятті МД посадовою особою митного органу відповідно до розділу VІІ цього Порядку оформлюється картка відмови за формою, наведеною в додатку 2 до цього Порядку.

Згідно статті 67 Митного кодексу України українська класифікація товарів зовнішньоекономічної діяльності (УКТ ЗЕД) складається на основі Гармонізованої системи опису та кодування товарів та затверджується законом про Митний тариф України.

В УКТ ЗЕД товари систематизовано за розділами, групами, товарними позиціями, товарними підпозиціями, найменування і цифрові коди яких уніфіковано з Гармонізованою системою опису та кодування товарів.

Для докладнішої товарної класифікації використовується сьомий, восьмий, дев`ятий та десятий знаки цифрового коду.

Структура десятизнакового цифрового кодового позначення товарів в УКТ ЗЕД включає код групи (перші два знаки), товарної позиції (перші чотири знаки), товарної підпозиції (перші шість знаків), товарної категорії (перші вісім знаків), товарної підкатегорії (десять знаків).

Крім того, з метою забезпечення єдиного тлумачення і застосування УКТЗЕД в Україні запроваджено пояснення до УКТЗЕД, побудовані на основі Пояснень до Гармонізованої системи опису та кодування товарів 2012 і Пояснень до Комбінованої номенклатури Європейського Союзу, що затверджені наказом Державної фіскальної служби України від 09.06.2015 №401.

Відповідно до пунктів 1-4, 6 Основних правил інтерпретації УКТЗЕД додатку до Закону України «Про Митний тариф України» від 04.06.2020 року № 674-ІX класифікація товарів в УКТЗЕД здійснюється за такими правилами:

1. Назви розділів, груп і підгруп наводяться лише для зручності користування УКТ ЗЕД; для юридичних цілей класифікація товарів в УКТ ЗЕД здійснюється виходячи з назв товарних позицій і відповідних приміток до розділів чи груп і, якщо цими назвами не передбачено іншого, відповідно до таких правил:

2. (a) будь-яке посилання в назві товарної позиції на будь-який виріб стосується також некомплектного чи незавершеного виробу за умови, що він має основну властивість комплектного чи завершеного виробу. Це правило стосується також комплектного чи завершеного виробу (або такого, що класифікується як комплектний чи завершений згідно з цим правилом), незібраного чи розібраного;

(b) будь-яке посилання в назві товарної позиції на будь-який матеріал чи речовину стосується також сумішей або сполук цього матеріалу чи речовини з іншими матеріалами чи речовинами. Будь-яке посилання на товар з певного матеріалу чи речовини розглядається як посилання на товар, що повністю або частково складається з цього матеріалу чи речовини. Класифікація товару, що складається більше ніж з одного матеріалу чи речовини, здійснюється відповідно до вимог правила 3.

3. У разі якщо згідно з правилом 2 (b) або з будь-яких інших причин товар на перший погляд (prіma facіe) можна віднести до двох чи більше товарних позицій, його класифікація здійснюється таким чином:

(a) перевага надається тій товарній позиції, в якій товар описується конкретніше порівняно з товарними позиціями, де дається більш загальний його опис. Проте в разі коли кожна з двох або більше товарних позицій стосується лише частини матеріалів чи речовин, що входять до складу суміші чи багатокомпонентного товару, або лише частини товарів, що надходять у продаж у наборі для роздрібної торгівлі, такі товарні позиції вважаються рівнозначними щодо цього товару, навіть якщо в одній з них подається повніший або точніший опис цього товару;

(b) суміші, багатокомпонентні товари, які складаються з різних матеріалів або вироблені з різних компонентів, товари, що надходять у продаж у наборах для роздрібної торгівлі, класифікація яких не може здійснюватися згідно з правилом 3 (a), повинні класифікуватися за тим матеріалом чи компонентом, який визначає основні властивості цих товарів, за умови, що цей критерій можна застосувати;

(c) товар, класифікацію якого не можна здійснити відповідно до правила 3 (a) або 3 (b), повинен класифікуватися в товарній позиції з найбільшим порядковим номером серед номерів товарних позицій, що розглядаються.

4. Товар, який не може бути класифікований згідно з вищезазначеними правилами, класифікується в товарній позиції, яка відповідає товарам, що найбільше подібні до тих, що розглядаються.

Таким чином, зазначеними Правилами передбачено, що при віднесенні товару до тієї чи іншої позиції слід виходити з більш конкретного опису товару, тобто саме характеристики товару є визначальними для класифікації товару відповідно до УКТ ЗЕД.

Щодо спірних правовідносин, суд встановив, що позивач у митній декларації класифікував ввезений на митну територію України товар за кодом 3302109000 згідно з УКТ ЗЕД.

Митним тарифом України, який встановлений Законом України від 04.06.2020 № 674-IX, передбачено, що товарна позиція 3302 має назву "Суміші запашних речовин та суміші (включаючи спиртові розчини), одержані на основі однієї або кількох таких речовин, які застосовуються як промислова сировина; інші препарати на основі запашних речовин, які застосовуються у виробництві напоїв".

Згідно з Поясненнями до Української класифікації товарів зовнішньоекономічної діяльності, які затверджені наказом Державної митної служби України від 14.07.2020 № 256 (далі-Пояснення) до товарної позиції 3302 включаються розчини в спирті (наприклад, етиловому, ізопропіловому) однієї або кількох запашних речовин за умови, що ці розчини використовують як сировину для виробництва парфумерії, харчових продуктів, напоїв або іншої промислової продукції.

Відповідач в рішенні, що оскаржується, відніс ввезений товар до товарної позиції 2207 "Спирт етиловий, неденатурований, з концентрацією спирту 80 об.% або більше".

Проте, вказана характеристика спростовуються висновком Спеціалізованої лабораторії з питань експертизи та досліджень Державної митної служби України №1420003202-0084 від 30.09.2021 , яким в розділі 12 «Висновки» встановлено, що проба товару «TOSTAL-Solution of bread crust aroma in 85% ethyl alcohol» є розчином ароматичної субстанції, яка складається з етилмальтолу та 2,5 диметил-4-гідроксі-З-фуранону, в 85% етиловому спирті, являє собою суміш запашних речовин з розчинниками (етиловий спирт та пропіленгліколь), призначений для промислової переробки на хлібопекарному підприємстві в якості інгредієнта для хлібобулочних виробів.

Також, експертним висновком Київської торгово-промислової палати №К-1183 від 27.10.2021 встановлено, шо TOSTAL являє собою розчин ароматизатора хлібної скоринки в етиловому спирті. Склад: етиловий спирт (CAS № 64-17-5) - > 80 мас.%, ароматизатор "хлібна скоринка 31106/21"-0,1 мас.% використовується як харчова добавка, ароматизатор; застосовується у - виробів шляхом додавання у вироби або введення в упаковку, не використовується для виробництва напоїв. Продукт являє собою розчин запашної речовини в етиловому спирті, який використовують як сировину для виробництва харчових продуктів, і відповідає - опису, наведеному в другому реченні третього абзацу Пояснень до товарної позиції - 3302, класифікується під, кодом: 3302 10 90 00 Суміші запашних речовин та суміші (включаючи спиртові розчини), одержані на основі однієї або кількох таких речовин, які застосовуються як промислова сировина; інші препарати на основі запашних речовин, які застосовуються у виробництві напоїв; для використання у харчовій промисловості або для виробництва напоїв; для використання у харчовій промисловості.

Що стосується товарної позиції 2207, визначеної відповідачем, суд зазначає наступне.

Відповідно до Пояснень до товарної позиції 2207 включаються:

- неденатурований етиловий спирт з концентрацією спирту 80 об. % або більше;

- етиловий спирт та інші спиртові дистиляти денатуровані, будь-якої концентрації. Неденатурований етиловий спирт товарних позицій 2207 та 2208 отримують очисткою ферментованих продуктів (наприклад, дистиляцією, фільтрацією тощо), при цьому первинні характеристики ферментованого продукту втрачаються і отримується прозора, безколірна, негазована рідина, яка має лише запах та смак етилового спирту.

При цьому суд звертає увагу, що у вказаних Поясненнях відсутні вказівки щодо парфумерного запаху таких товарів та наявності у складі таких товарів запашних речовин (до яких відносяться синтетичні ароматичні речовини).

Крім того, суд зазначає, що в оскаржуваному рішенні про визначення коду товару, відповідач визначив код товару УКТЗЕД на рівні 10 знаків - 2207100090, тобто відніс ввезений товар до товарної підкатегорії спирт етиловий та інші спиртові дистиляти та спиртні напої, одержані шляхом перегонки, денатуровані, будь-якої концентрації, інші; що суперечить висновкам Спеціалізованої лабораторії з питань експертизи та досліджень Державної митної служби України №1420003202-0084 від 30.09.2021 та Київської торгово-промислової палати №К-1183 від 27.10.2021, якими вставлений факт того, що ввезений товар не відповідає вимогам до продуктів з етилового спирту денатурованого (спирту технічного).

Згідно з правилом 1 Основних правил інтерпретації УКТЗЕД, які містяться у Митному тарифі України, затвердженому Законом України від 04.06.2020 № 674-1Х "Про Митний тариф України", назви розділів, груп і підгруп наводяться лише для зручності користування УКТЗЕД; для юридичних цілей класифікація товарів в УКТЗЕД здійснюється виходячи з назв товарних позицій і відповідних приміток до розділів чи груп і, якщо цими назвами не передбачено іншого, відповідно до таких правил.

Правилом 2 (Ь) Основних правил інтерпретації УКТЗЕД встановлено, що будь-яке посилання в назві товарної позиції на будь-який матеріал чи речовину стосується також сумішей або сполук цього матеріалу чи речовини з іншими матеріалами чи речовинами. Будь-яке посилання на товар з певного матеріалу чи речовини розглядається як посилання на товар, що повністю або частково складається з цього матеріалу чи речовини. Класифікація товару, що складається більше ніж з одного матеріалу чи речовини, здійснюється відповідно до вимог правила 3.

За правилом 3 (а) у разі коли згідно з правилом 2 (Ь) або з будь-яких інших причин товар на перший погляд (prima facie) можна віднести до двох чи більше товарних позицій, його класифікація здійснюється таким чином: перевага надається тій товарній позиції, в якій товар описується конкретніше порівняно з товарними позиціями, де дається більш загальний його опис. Проте в разі коли кожна з двох або більше товарних позицій стосується лише частини матеріалів чи речовин, що входять до складу суміші чи багатокомпонентного товару, або лише частини товарів, що надходять у продаж у наборі для роздрібної торгівлі, такі товарні позиції вважаються рівнозначними щодо цього товару, навіть якщо в одній з них подається повніший або точніший опис цього товару.

Відповідно до правила 6 Основних правил інтерпретації УКТЗЕД для юридичних цілей класифікація товарів у товарних підпозиціях, товарних категоріях і товарних підкатегоріях здійснюється відповідно до назви останніх, а також приміток, які їх стосуються, з урахуванням певних застережень (mutatis mutandis), положень вищезазначених правил за умови, що порівнювати можна лише назви одного рівня деталізації. Для цілей цього правила також можуть застосовуватися відповідні примітки до розділів і груп, якщо в контексті не зазначено інше.

Застосовуючи вищезазначені положення законодавства України, Верховний Суд в постанові від 20.06.2019 у справі № 826/7208/16 зробив висновок про те, що зазначеними правилами передбачено, що при віднесенні товару до тієї чи іншої товарної підкатегорії слід виходити з більш конкретного опису товару, тобто саме характеристики товару с визначальними для класифікації товару відповідно до УКТ ЗЕД.

Товарна позиція 2207 "Спирт етиловий, неденатурований, з концентрацією спирту 80 об.% або більше" описує лише одну складову ввезеного товару (спирт етиловий), жодним чином не торкаючись його сутнісних характеристик (визначення його фізико- хімічної системи, призначення, інших складових).

Товарна позиція 3302 "Суміші запашних речовин та суміші (включаючи спиртові розчини), одержані на основі однієї або кількох таких речовин, які застосовуються як промислова сировина" описує фізико-хімічну систему та складові товару (суміш запашних речовин - спиртовий розчин); призначення (промислова сировина для парфумерної промисловості), тобто конкретніше описує ввезений товар та його характеристики, які є визначальними для класифікації товару, порівняно з товарною позицією 2207, де дається більш загальний його опис.

Таким чином, відповідно до правил 1, 2(b), 3(a), 6 Основних правил інтерпретації УКТЗЕД, які містяться у Митному тарифі України, затвердженому Законом України від 04.06.2020 № 674-ІХ "Про Митний тариф України", ввезений позивачем на митну територію України товар був правильно ним класифікований за кодом УКТЗЕД 3302109000.

Аналізуючи зміст частин 1, 2, 4 статті 69 Митного кодексу України від 13.03.2012, Верховний Суд в постанові від 20.06.2019 у справі № 826/7208/16 прийшов до висновку про те, що класифікацію товарів за УКТ ЗЕД здійснює особа, яка подає митну декларацію. У свою чергу, орган доходів і зборів здійснює контроль за такою класифікацією і може самостійно визначити код задекларованого товару лише в тому разі, коли виявить порушення правил класифікації з боку декларанта. Повноваження органу доходів і зборів щодо самостійного визначення коду товару не є дискреційними та обумовлені виключно наявністю порушення правил класифікації з боку декларанта.

Оскільки декларантом не були допущені порушення правил класифікації товару за УКТЗЕД у митній декларації (МД) №UA100150/2021/387459, то у Відповідача були відсутні правові підстави, визначені частиною 4 статті 69 Митного кодексу України від 13.03.2012 № 4495-VI для прийняття рішення про визначення коду товару.

Також відповідач під час здійснення контролю правильності класифікації товарів не врахував рішення Комітету з Гармонізованої системи опису та кодування товарів Всесвітньої митної організації.

Так, частиною 2 статті 7 Митного кодексу України від 13,03.2012 № 4405-VI передбачено, що державна митна справа здійснюється з додержанням прийнятих у міжнародній практиці форм декларування товарів, методів визначення митної вартості товарів, систем класифікації та кодування товарів та системи митної статистики, інших загальновизнаних у світі норм і стандартів.

Пунктом 3 розділу І Порядку роботи відділу митних платежів, підрозділу митного оформлення митного органу та митного поста при вирішенні питань класифікації товарів, що переміщуються через митний кордон України, який затверджений наказом Міністерства фінансів України від 30.05.2012 № 650 (Зареєстровано в Міністерстві юстиції України 02.07.2012 за № 1085/21397) визначено, що класифікація товару - визначення коду товару відповідно до вимог Основних правил інтерпретації УКТЗЕД, передбачених Законом України "Про Митний тариф України" (далі - Основні правила інтерпретації УКТЗЕД), з урахуванням Пояснень до УКТЗЕД, рішень Комітету з Гармонізованої системи опису та кодування товарів Всесвітньої митної організації, методичних рекомендацій щодо класифікації окремих товарів згідно з вимогами УКТЗЕД, розроблених центральним органом виконавчої влади у сфері митної справи на виконання статті 68 Кодексу, до початку переміщення товару через митний кордон України, під час митного оформлення та після завершення митного оформлення.

Збірник Класифікаційних Думок (The Compendium of Classification Opinions) no Гармонізованій системі є публікацією Всесвітньої митної організації (ВМО), який складається з пронумерованого списку Класифікаційних думок, що затверджені ВМО, викладені у порядку зростання номерів товарних позицій і субпозицій Гармонізованої системи опису та кодування товарів (HCDCS).

Відповідно до змісту п."а" ст.З Міжнародної конвенції про Гармонізовану систему опису та кодування товарів від 14.06.1983 р. до якої Україна приєдналася 17.05.2002 р., Договірна Країна Конвенції зобов`язується, використовувати всі товарні позиції і підпозицїї Гармонізованої системи, а також цифрові коди, що відносяться до них без будь-яких доповнень чи змін.

Тобто товарні позиції країни експортера ввезеного товару повинні повністю співпадати з товарними позиціями УКТ ЗЕД країни імпортера.

Відповідно до вантажно-митної декларації №11037/16693 від 09.09.2021 року країни експортера товару встановлено, що виробником товар класифіковано за кодом 3302109000.

Таким чином, суд погоджується з аргументом позивача, що відповідач при винесенні рішення, що оскаржується, порушив ч.2 статті 7 МК та відповідно - прийняв рішення без урахування всіх необхідних обставин.

Також, на думку суду, відповідач при винесенні рішення не врахував ще одну важливу обставину. Зокрема, не було враховано паспорт безпеки від Компанії виробника SWAN LAKE doo Республіки Сербія на продукт TOSTAL в якому вказані галузі його застосування, склад, фізичні та хімічні властивості, листи роз`яснення щодо сфери застосування товару та вантажно-митну декларацію №11037/16693 від 09.09.2021 року країни експортера товару Так, згідно з паспортом безпеки на продукт TOSTAL сфера застосування продукту: харчова добавка, підсилювач аромату.

Отже на підставі викладеного суд робить висновок, що рішення, яке оскаржується, винесене не на підставі та не у спосіб встановлений законом, є необґрунтованим, без урахування всіх обставин, які мають значення для його винесення. Відтак-позовна вимога про визнання протиправним та скасування рішення Київської митниці Державної митної служби України про визначення коду товару № KT- UA100000-0099-2021 від 13.10.2021 та як наслідок, визнання протиправною та скасування картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA100150/2021/00118 від 20.10.2021 належить до задоволення.

Відповідно до п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

Згідно із частиною першою статті 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Статтею 72 КАС України визначено, що доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до статті 73 КАС України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Відповідно до частини першої статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

На виконання цих вимог відповідач, як суб`єкт владних повноважень, не спростував у ході розгляду справи, та не надав до суду належних і достатніх доказів, які спростовують твердження позивача, а відтак, не довів правомірності своїх рішень.

Системно проаналізувавши приписи законодавства України, що були чинними на момент виникнення спірних правовідносин між сторонами, зважаючи на взаємний та достатній зв`язок доказів у їх сукупності, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог.

Відповідно до частини першої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Керуючись статтями 2, 9, 77, 132, 139, 243-246, 250, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Юнібленд" (код ЄДРПОУ 44297438, 03039, м. Київ, вул. Ізюмська, буд. 5-Б) задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати рішення Київської митниці Державної митної служби України про визначення коду товару № KT- UA100000-0099-2021 від 13.10.2021 року.

Визнати протиправною та скасувати картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA100150/2021/00118 від 20.10.2021 року.

Стягнути з за рахунок бюджетних асигнувань Київської митниці (код ЄДРПОУ 43997555; місцезнаходження: 03124, місто Київ, б.Гавела Вацлава, будинок 8А) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Юнібленд" (код ЄДРПОУ 44297438, 03039, м. Київ, вул. Ізюмська, буд. 5-Б) судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 4 540,00 (чотири тисячі п`ятсот сорок) гривень.

Рішення набирає законної сили в порядку передбаченому ст. 255 Кодексу адміністративного судочинства та може бути оскаржена в апеляційному порядку повністю або частково за правилами, встановленими ст. ст. 293, 295-297 КАС України, шляхом подання через суд першої інстанції апеляційної скарги.

Суддя Н.Г. Вєкуа

СудОкружний адміністративний суд міста Києва
Дата ухвалення рішення05.06.2022
Оприлюднено24.08.2022
Номер документу105848629
СудочинствоАдміністративне
КатегоріяСправи з приводу реалізації державної політики у сфері економіки та публічної фінансової політики, зокрема щодо митної справи (крім охорони прав на об’єкти інтелектуальної власності); зовнішньоекономічної діяльності; спеціальних заходів щодо демпінгового та іншого імпорту, у тому числі щодо

Судовий реєстр по справі —640/34370/21

Ухвала від 31.01.2023

Адміністративне

Шостий апеляційний адміністративний суд

Файдюк Віталій Васильович

Ухвала від 01.09.2022

Адміністративне

Шостий апеляційний адміністративний суд

Файдюк Віталій Васильович

Рішення від 05.06.2022

Адміністративне

Окружний адміністративний суд міста Києва

Вєкуа Н.Г.

Ухвала від 26.07.2022

Адміністративне

Шостий апеляційний адміністративний суд

Файдюк Віталій Васильович

Ухвала від 29.11.2021

Адміністративне

Окружний адміністративний суд міста Києва

Вєкуа Н.Г.

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

ТелеграмВайбер

Опендатабот для телефону

AppstoreGoogle Play

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

© 2016‒2023Опендатабот

🇺🇦 Зроблено в Україні