Рішення

від 30.05.2022 по справі 640/31954/20

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

31 травня 2022 року м. Київ № 640/31954/20

Суддя Окружного адміністративного суду міста Києва Арсірій Р.О., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) адміністративну справу

за позовом Головного управління Державної податкової служби у м. (04116, м. Київ, вул. Шолуденка, 33/19, код ЄДРПОУ 43141267)

до Товариства з обмеженою відповідальністю "АМФІТОН" (вул. Спаська, буд.5, офіс 302, Київ, 04070, код ЄДРПОУ 41223431)

про стягнення податкового боргу,- про стягнення податкового боргу,-

прийняв до уваги наступне:

Головне управління Державної податкової служби у м. Києві звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва із позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "АМФІТОН", в якому просить стягнути кошти платника податків Товариства з обмеженою відповідальністю "АМФІТОН" (код ЄДРПОУ 41223431) з усіх рахунків, відкритих у банках, що обслуговують такого платника на суму податкового боргу у розмірі 203 654,96 гривень.

Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 23.12.2020 відкрито провадження в адміністративній справі в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

Позивач мотивує свої вимоги тим, що відповідачем своєчасно не сплачено податкову заборгованість.

Відповідач своїм правом, передбаченим КАС України, на подачу відзиву не скористався, жодних заяв чи клопотань до суду не надав.

Копія ухвали Окружного адміністративного суду міста Києва від 23.12.2020 направлена відповідачу поштовим відправленням, яке повернулось не вручене з відміткою поштового відділенні "за закінченням терміну зберігання".

Згідно із частиною шостою статті 162 КАС України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Розглянувши подані документи і матеріали, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.

Товариство з обмеженою відповідальністю «АМФІТОН» (код ЄДРПОУ 41223431) зареєстроване як юридична особа 20.03.2017 та перебуває на обліку в органах ДПС та є платником податків за основним місцем обліку.

Станом на дату звернення до суду за ТОВ «АМФІТОН» обліковується податковий борг з податку на додану вартість у розмірі 203 654,96 грн.

06 квітня 2018 року податковим органом прийнято податкову вимогу форми «Ю» №65141-17 про сплату податкового боргу у розмірі 203654,96 грн.

Вказана податкова вимога була надіслано на адресу ТОВ «АМФІТОН» та була отримана повернута на адресу податкового органу з відміткою «за закінченням терміну зберігання».

Вказаний борг не був погашений відповідачем у добровільному порядку, що обумовило ГУ ДПС у м. Києві на звернення до суду з даним позовом.

Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного.

Згідно з частиною другою статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до підпункту 16.1.4 пункту 16.1 статті 16 Податкового кодексу України платник податків зобов`язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Податковий борг - це сума узгодженого грошового зобов`язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк (підпункт 14.1.175 пункту 14.1 статті 14).

Узгодження платником податків податкових зобов`язань свідчить про виникнення в нього обов`язку сплатити такі зобов`язання у встановлений законом строк. За закінченням такого строку узгоджені податкові зобов`язання стають податковим боргом, процедура стягнення якого визначена Податковим кодексом України.

Несплачені у встановлений законом строк податкові зобов`язання є податковим боргом платника податків.

Згідно з пунктом 59.1 статті 59 Податкового кодексу України у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов`язання в установлені законодавством строки, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Відповідно до пункту 59.5 цієї статті у разі якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення.

У разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається).

Аналіз вказаної норми свідчить про відсутність обов`язку контролюючого органу направляти платнику податків нову податкову вимогу у випадку збільшення суми податкового боргу. Тобто, в разі коли після направлення платнику податків податкової вимоги сума його податкового боргу збільшується, податкова вимога на збільшену суму податкового боргу не направляється.

Підпунктом 60.1.1 пункту 60.1 статті 60 Податкового кодексу України визначено, що податкова вимога вважається відкликаною у разі, якщо сума податкового боргу була погашена самостійно платником податків або органом стягнення.

Доказів сплати суми податкового зобов`язання до суду не надано, також не надано суду доказів оскарження вимоги, тому, спірна сума заборгованості вважається податковим боргом.

Згідно з пунктом 95.1 статті 95 Податкового кодексу України, контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Згідно пунктом 95.2 статті 95 Податкового кодексу України, стягнення коштів та продаж майна платника податків проводяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання (вручення) такому платнику податкової вимоги.

Відповідно до абзацу 1 пункту 95.3 статті 95 Податкового кодексу України, стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, та з рахунків платників податків у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, відкритих в центральному органі виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання контролюючим органам, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

Згідно з пунктом 95.4 статті 95 Податкового кодексу України, контролюючий орган на підставі рішення суду здійснює стягнення коштів у рахунок погашення податкового боргу за рахунок готівки, що належить такому платнику податків. Стягнення готівкових коштів здійснюється у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до підпункту 20.1.34 пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України контролюючі органи мають право: звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, що обслуговують такого платника податків, на суму податкового боргу або його частини. Матеріалами справи встановлено, що наявність податкового боргу у відповідача підтверджується наявними у матеріалах справи:

- корінцем податкової вимоги форми «Ю» від 06 квітня 2018 року №65141-17;

- детальним розрахунком податкового боргу;

- податковими повідомленнями-рішеннями від 01 березня 2018 року №0140741207, від 19 лютого 2020 року №00178420411.

- витягом з інтегрованої картки платника податків.

Враховуючи викладене та беручи до уваги, що відповідач відзиву на позовну заяву або доказів погашення боргу у розмірі 203 654,96 грн. суду не надав, докази оскарження вказаної податкової заборгованості в адміністративному або судовому порядку в матеріалах справи відсутні, суд приходить до висновку, що заявлена сума є узгодженою та являється податковим боргом відповідача перед бюджетом, який ним не сплачений та підлягає стягненню з рахунків, що обслуговують такого платника податків та за рахунок готівки, що йому належить. У відповідності до частини другої статті 73 Кодексу адміністративного судочинства України предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Згідно із частиною першою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Оцінюючи подані сторонами докази, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, з урахуванням обставин зазначених вище, суд прийшов до переконання про доведеність позивачем заявлених вимог та необхідності задоволення адміністративного позову.

Відповідно до частини другої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову суб`єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб`єкта владних повноважень, пов`язані із залученням свідків та проведення експертиз.

Керуючись статтями 2, 6, 8, 9, 77, 243 - 246, 257 - 263 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

В И Р І Ш И В:

1. Адміністративний позов Головного управління ДПС у м. Києві, як відокремленого підрозділу ДПС (код ЄДРПОУ ВП 44116011, адреса: 04116, м. Київ, вул. Шолуденка, 33/19) задовольнити повністю.

2. Стягнути з рахунків у банках, що обслуговують Товариство з обмеженою відповідністю "«АМФІТОН» (код ЄДРПОУ 41223431) податковий борг у розмірі 203 654,96 грн.( двісті три тисячі шістсот п`ятдесят чотири гривні 96 копійок).

Рішення суду набирає законної сили в строк і порядку, передбачені положеннями статтею 255 адміністративного судочинства України.

Рішення суду може бути оскаржене до суду апеляційної інстанції протягом тридцяти днів за правилами, встановленими статтями 293-297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Р.О. Арсірій