Рішення

від 07.06.2022 по справі 640/25962/19

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 Вн. №27/68

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

08 червня 2022 року м. Київ № 640/25962/19

за позовомДержавної податкової служби України в особі Головного управління Державної податкової служби у м. Києві до Державного підприємства "Органічна хімія" Національної академії наук України простягнення коштів з рахунку у банкуСуддя О.В.Головань

Обставини справи:

Головне управління Державної податкової служби у м. Києві звернулося до Окружного адміністративного суду м. Києва з позовом до Державного підприємства "Органічна хімія" Національної академії наук України про стягнення податкового боргу у розмірі суми 432 896,13 грн.

Ухвалою Окружного адміністративного суду від 13.01.2020 року відкрито провадження по справі та призначено до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.

05.02.2020 року відповідачем до суду подано відзив на позовну заяву.

Ознайомившись з матеріалами справи, суд, -

ВСТАНОВИВ:

Державне підприємство "Органічна хімія" Національної академії наук України перебуває на обліку в органах державної податкової служби та є платником податків за основним місцем обліку.

Станом на день звернення до суду за відповідачем обліковується податковий борг по земельному податку з юридичних осіб у розмірі 432 896,13 грн. (392 538,66 грн. недоїмка по основному платежу; 40 358,47 грн. пені).

Державним підприємством "Органічна хімія" Національної академії наук України було подано до податкового органу податкові декларації з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності) за 2016, 2017, 2018, 2019 рік, у якій задекларовано земельний податок.

З матеріалів справи вбачається, що сума податкового боргу виникла на підставі:

- податкового розрахунку земельного податку № 9015911872 від 10.02.2017 р. (тип декларації: уточнююча, за 2016 рік);

- податкового розрахунку земельного податку № 9233059470 від 08.11.2017 р. (тип декларації: уточнююча, за 2017 рік);

- податкового розрахунку земельного податку № 9269311015 від 15.12.2017 р. (тип декларації: уточнююча, за 2017 рік);

- податкового розрахунку земельного податку № 9024355369 від 19.02.2018 р. (тип декларації: звітна, за 2018 рік);

- податкового розрахунку земельного податку № 9118850596 від 14.06.2018 р. (тип декларації: уточнююча, за 2018 рік);

- податкового розрахунку земельного податку № 9018361742 від 12.02.2019 р. (тип декларації: звітна, за 2019 рік);

- податкового розрахунку земельного податку № 9267039697 від 19.01.2017 р. (тип декларації: уточнююча, за 2016 рік);

- податкового розрахунку земельного податку № 9063375008 від 12.04.2017 р.

Так, відповідно до ст. 59 Податкового кодексу України відповідачу винесено податкову вимогу від 10.06.2014 року №1034-25, яку було направлено відповідачу у визначений законом спосіб.

Відповідачем подано відзив на позовну заяву, у якому він просить відмовити у задоволені позову.

Зокрема, відповідач зазначає, що позивачем протиправно надається відмова у списанні безнадійного податкового боргу в порядку, визначеному Податковим кодексом України та Порядком списання безнадійного податкового боргу платників податків, затвердженого наказом Міністерства доходів і зборів України №577 від 10.10.2013 р.; ДП "ОРГХІМ" НАН України звернулось до Окружного адміністративного суду м. Києва із позовною заявою до Головного управління Державної податкової служби у м. Києві про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити дії (справа №640/1817/20).

Надаючи правову оцінку правовідносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного.

Відповідно до статті 67 Конституції України кожен зобов`язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює Податковий кодекс України від 02.12.2010 №2755-17 (далі по тексту - ПК України, в редакції, чинній на момент виникнення спірних відносин).

Згідно з пунктами 15.1-15.2 статті 15 ПК України, платниками податків визнаються фізичні особи (резиденти і нерезиденти України), юридичні особи (резиденти і нерезиденти України) та їх відокремлені підрозділи, які мають, одержують (передають) об`єкти оподаткування або провадять діяльність (операції), що є об`єктом оподаткування згідно з цим Кодексом або податковими законами, і на яких покладено обов`язок із сплати податків та зборів згідно з цим Кодексом. Кожний з платників податків може бути платником податку за одним або кількома податками та зборами.

Підпунктом 16.1.4 пункту 16.1 статті 16 ПК України визначено, що платник податків зобов`язаний сплачувати податки та збори у строки та в розмірах, встановлених цим Кодексом, та законами з питань митної справи.

Грошове зобов`язання платника податків відповідно до підпункту 14.1.39 пункту 14 статті 14 ПК України - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов`язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності.

Податкове зобов`язання згідно 14.1.156 пункту 14 статті 14 ПК України - сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк).

Підпунктом 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 ПК України визначено, що податковий борг - сума грошового зобов`язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження але не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов`язання.

Так, статтею 31 ПК України встановлено, що строком сплати податку та збору визнається період, що розпочинається з моменту виникнення податкового обов`язку платника податку із сплати конкретного виду податку і завершується останнім днем строку, протягом якого такий податок чи збір повинен бути сплачений у порядку, визначеному податковим законодавством. Податок чи збір, що не був сплачений у визначений строк, вважається не сплаченим своєчасно. Момент виникнення податкового обов`язку платника податків, у тому числі податкового агента, визначається календарною датою.

В силу положень пункту 269.1 статті 269 ПК України платниками податку за землю є власники земельних ділянок, земельних часток (паїв) та землекористувачі.

Об`єктами оподаткування є: земельні ділянки, які перебувають у власності або користуванні; земельні частки (паї), які перебувають у власності (ст. 270 ПК України).

З огляду на п.п.286.1, 286.2 ст.286 Податкового кодексу України підставою для нарахування земельного податку є дані державного земельного кадастру.

Пунктом 286.2 статті 286 ПК України визначено, що платники плати за землю (крім фізичних осіб) самостійно обчислюють суму податку щороку станом на 1 січня і не пізніше 20 лютого поточного року подають відповідному контролюючому органу за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою у порядку, передбаченому статтею 46 цього Кодексу, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями. Подання такої декларації звільняє від обов`язку подання щомісячних декларацій. При поданні першої декларації (фактичного початку діяльності як платника плати за землю) разом з нею подається довідка (витяг) про розмір нормативної грошової оцінки земельної ділянки, а надалі така довідка подається у разі затвердження нової нормативної грошової оцінки землі.

У пункті 54.1 статті 54 ПК України визначено, що крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов`язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов`язання та/або пені вважається узгодженою.

Відповідно до пункту 56.11 статті 56 ПК України не підлягає оскарженню грошове зобов`язання самостійно визначене платником податків.

Таким чином, самостійно визначене податкове зобов`язання відповідача з земельного податку з юридичних осіб, зазначене ним в податкових деклараціях за 2016-2019 роки, є узгодженим з дня подання такої декларації.

Платник податків зобов`язаний самостійно сплатити суму податкового зобов`язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом (пункт 57.1 статті 57 ПК України).

За приписами пункту 287.3 статті 287 ПК України податкове зобов`язання щодо плати за землю, визначене у податковій декларації на поточний рік, сплачується рівними частками власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за податковий період, який дорівнює календарному місяцю, щомісяця протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця.

У відповідності до пункту 59.1 статті 59 ПК України у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов`язання в установлені законодавством строки, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Згідно з пунктом 59.5 статті 59 ПК України у разі якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення.

У разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається).

Згідно з підпунктом 20.1.34 статті 20 ПК України контролюючі органи мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, що обслуговують такого платника податків, на суму податкового боргу або його частини.

Порядок реалізації права контролюючого органу на звернення до суду з позовом про стягнення податкового боргу визначено статтею 95 Податкового кодексу України.

Зокрема, відповідно до пунктів 95.1, 95.2 статті 95 ПК України, контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі. Стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання (вручення) такому платнику податкової вимоги.

Контролюючий орган на підставі рішення суду здійснює стягнення коштів у рахунок погашення податкового боргу за рахунок готівки, що належить такому платнику податків.

Згідно з частиною першою статті 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Згідно з матеріалами справи Державне підприємство "Органічна хімія" Національної академії наук України 29 жовтня 2019 року звернулось до Головного управління Державної податкової служби у м. Києві з заявою, в якій просило контролюючий орган списати безнадійний борг у розмірі 172 984,60 грн. та суму пені, нарахованої на такий борг, у розмірі 40 357,47 грн. Проте, Головним управлінням Державної податкової служби у м. Києві не здійснено жодних дій щодо списання такого боргу.

Не погоджуючись з бездіяльністю Головного управління Державної податкової служби у м. Києві, позивач звернувся до суду з позовом про визнання бездіяльності Головного управління Державної податкової служби у м. Києві щодо несписання безнадійного податкового боргу по сплаті земельного податку у розмірі 213 342,07 грн. протиправною та зобов`язання Головного управління Державної податкової служби у м. Києві списати безнадійний податковий борг по сплаті земельного податку в розмірі 213 342,07 грн.

Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 15 вересня 2020 року у справі №640/1817/20 адміністративний позов задоволено частково:

визнано бездіяльність Головного управління Державної податкової служби у м. Києві щодо несписання безнадійного податкового боргу по сплаті земельного податку у розмірі 213 342,07 грн. протиправною;

зобов`язано Головне управління Державної податкової служби у м. Києві повторно розглянути заяву Державного підприємства "Органічна хімія" Національної академії наук України від 29 жовтня 2019 року за вихідним №8-32/148 про списання безнадійного податкового боргу, з урахуванням висновків суду, викладених у даному рішенні.

Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 10.12.2020 року у справі № 640/1817/20 апеляційну скаргу Головного управління Державної податкової служби у м. Києві залишено без задоволення, а рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 15 вересня 2020 року - без змін.

Рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 15 вересня 2020 року у справі №640/1817/20 набрало законної сили 10 грудня 2020 року.

Строк для звернення Головного управління Державної податкової служби у м. Києві з позовом про стягнення суми боргу за період до вересня 2016 року з нарахованою пенею за несвоєчасно сплачені позивачем вищезазначені податкові зобов`язання, що самостійно визначені платником податку в деклараціях з плати за землю, та набули статусу податкового боргу сплив 30 вересня 2019 року.

З урахуванням викладеного суд дійшов висновку, що податкове зобов`язання, нараховане згідно податкових розрахунків земельного податку № 9020706876 від 19.02.2016 на суму 259,99 грн., № 9028191724 від 03.03.2016 на суму 7368,22 грн. та пеня у розмірі 40 358,47 грн. стягненню не підлягають, оскільки вказану суму земельного податку з юридичних осіб судовим рішенням зобов`язано списати позивачу як безнадійний борг.

Оплати, що надходили від ДП "ОРГХІМ" НАН України, зокрема, згідно платіжних доручень №215 від 26.02.2019 року в розмірі 15921,31 грн. (за січень 2019 р.), №247 від 28.03.2019 року в розмірі 15921,31 грн. (за лютий 2019 р.) та №277 від 25.04.2019 в розмірі 15921,31 грн. (за березень 2019 р.) протиправно було зараховано в погашення безнадійного боргу.

Щодо решти нарахованого грошового зобов`язання з земельного податку з юридичних осіб в частині сплати основного платежу та пені, а саме, на суму 337 146,34 грн. та 1 грн. відповідно (432 896,13 грн. - (15 921,37 грн.*3) - 259,99 грн. - 7 368,22 грн. - 40 357,47 грн.), суд дійшов висновку, що відповідачем правомірно визначено суму грошового зобов`язання, оскільки позивачем у визначені строки не було сплачено самостійно визначене грошове зобов`язання з земельного податку з юридичних осіб, з урахуванням чого в частині нарахування Державному підприємству "Органічна хімія" Національної академії наук України грошового зобов`язання з земельного податку з юридичних осіб у розмірі 337 147,34 грн. є правомірним, а позовні вимоги у цій частині задоволенню підлягають.

Отже, беручи до уваги те, що податкову заборгованість в сумі 337 147,34 грн. відповідач у встановлені законодавством строки не сплатив, та наявність у нього вказаної заборгованості підтверджується матеріалами справи, а доказів погашення відповідачем зазначеної заборгованості станом на день розгляду цього спору не надано, суд приходить до висновку про обґрунтованість позовних вимог контролюючого органу.

Відповідно до частини 2 статті 139 КАС України при задоволенні позову суб`єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб`єкта владних повноважень, пов`язані із залученням свідків та проведенням експертиз.

Оскільки матеріали справи не містять доказів понесення позивачем витрат, пов`язаних із залученням свідків та проведенням експертиз, підстави для стягнення з відповідача на користь позивача судових витрат відсутні.

Враховуючи викладене, керуючись статтями 72-77, 139, 143, 241-246, 257, 262, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

В И Р І Ш И В:

1. Позовні вимоги задовольнити частково.

2. Стягнути з Державного підприємства "Органічна хімія" Національної академії наук України (02660, м. Київ, вул. Червоноткацька, буд. 60, код 05417805) з рахунків у банках, що обслуговують такого платника суму податкового боргу у сумі 337 147,34 грн.

3. Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

4. Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Суддя О.В. Головань

Повний текст рішення

виготовлено і підписано 08.06.2022 р.