Рішення

від 06.06.2022 по справі 320/3468/20

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

07 червня 2022 року м. Київ № 320/3468/20

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Амельохіна В.В. розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи та проведення судового засідання за наявними у справі матеріалами адміністративну справу

за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю «Спецелектромонтаж 2007» до третя особа проДержавної архітектурно - будівельної інспекції України Солом`янський районний відділ Державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції визнання протиправними дій, скасування рішень., О Б С Т А В И Н И С П Р А В И:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Спецелектромонтаж 2007» (далі по тексту - позивач) звернулось до Київського окружного адміністративного суду з позовом до Державної архітектурно - будівельної інспекції України (далі по тексту - відповідач) за участі третьої особи, що не заявляє самостійних вимог, щодо предмета спору на стороні відповідача - Солом`янський районний відділ державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління юстиції (м. Київ) про:

- визнання протиправними дій відповідача щодо порядку оформлення результатів державного архітектурно - будівельного контролю та порядку накладення штрафів на Товариство з обмеженою відповідальністю «Спецелектромонтаж 2007»;

- визнання протиправними та скасування припису №С-1612/3 про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил від 16.12.2019р., припис №С-1612/4 про зупинення виконання підготовчих та будівельних робіт;

- визнання протиправними та скасування постанови про накладення штрафу №З-2312/2/1010-5093/02 від 23.12.2019р., №З-2312/3/1010-5094/02 від 23.12.2019р., №З-2312/1/1010-5092/02 від 23.12.2019р.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 24.04.2020р. справу №320/3468/20 передано за підсудністю на розгляд до Окружного адміністративного суду міста Києва .

Ухвалою суду від 27.05.2020 року справу№320/3468/20 прийнято до провадження та залишено без руху.

Ухвалою суду від 04 червня 2020 року справу №320/3468/20 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін та проведення судового засідання за наявними у справі матеріалами.

Ухвалою суду від 30 червня 2020 року в задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «Спецелектромонтаж 2007» про забезпечення позову - відмовлено.

16 липня 2020 року позивач звернувся з заявою про зміну предмету позову шляхом доповнення позовної вимоги про стягнення з відповідача на користь позивача коштів у розмірі 910 166, 00 грн.

Ухвалою суду від 04 серпня 2020 року прийнято до розгляду заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Спецелектромонтаж 2007» про зміну предмету позову в адміністративній справі №320/3468/20.

22 лютого 2022 року позивачем подано клопотання про прискорення розгляду справи.

Позовні вимоги обгрунтовані тим, що відповідач позбавив позивача права на подання пояснень, зауважень чи заперечень, оскільки оспорювані постанови відповідач прийняв 23 грудня 2019 року, не маючи в розпорядженні відомостей, щодо повідомлення суб`єкта містобудування, стосовно якого складено протокол про порушення у сфері містобудівної діяльності, про час і місце розгляду справи про отримання акту перевірки, приписів, протоколів позивачем. Також позивач зазначає, що відповідач в порушення вимог п.25 Порядку №244 не повідомив позивача за результатами розгляду справи і про прийняті постанови. Щодо суті самих порушень, то позивачем зазначено, що в ході перевірки відповідачем не встановлено фактів відхилення від проекту, а висновок відповідача, щодо того, що запроектоване встановлення трансформаторної підстанції КТП -10/0,4 кВ є об`єктом енергопостачання місцевого рівня та відноситься до класу наслідків СС2, суперечить Робочому проекту розробленого ПрАТ «Київобленерго». Позивачем на виконання вимог припису №С-1612/3 від 16.12.2019 року в строк до 16.02.2020року було надано проект та виконавчу документацію, однак відповідачем вони не були взяті до уваги.

Крім того, позивач з метою уникнення блокування розрахункових рахунків, позивачем сплачено штраф за оскаржуваними постановами. В обгрунтування даної вимоги позивач зазначає, що вона є взаємопов`язаною та похідною від вимоги щодо оскарження рішення. З урахуванням вищезазначеного просить задовольнити адміністративний позов.

Відповідачем, 07 липня 2020 року надано відзив на позовні вимоги, згідно з яким проти задоволення позовних вимог заперечує у повному обсязі з підстав того, що під час проведення позапланової перевірки і винесення оскаржуваних постанов посадові особи Департаменту Державної архітектурно - будівельної інспекції у Київській області діяли на підставі у межах та у спосіб, що передбачені чинним законодавством України. В ході перевірки встановлено порушення п. 4.8 ДБН А.3.1-5:2016 «Організації будівельного виробництва» належним чином та у повному обсязі не оформлена виконавча документація. Крім того, позивач виконує будівельні роботи на об`єкті, що за класом наслідків відносяться до класу наслідків СС2 без отримання документів, що надають право на виконання будівельних робіт. У зв`язку із чим, відповідач просить відмовити в задоволені позову у повному обсязі.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва.

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Спецелектромонтаж 2007» (підрядник) на підставі договору підряду №4150219 від 15 лютого 2019 року укладеного з ОСОБА_1 (замовник) здійснювало комплекс робіт з електрозабезпечення житлового будинку, що знаходиться за адресою: Київська область, Обухівський район, смт. Козин, житловий масив « Краєвид », кад. №3223155400:03:043:0089, кад. №3223155400:03:043:0340.

Так, Департаментом Державної архітектурно - будівельного контролю у Київській області на підставі наказу від 09 грудня 2019 року № 303П відповідно до статті 41 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», статі 7 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» пункту 7 Порядку здійснення державного архітектурно - будівельного контролю, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.05.2011 року №553, на підставі звернення громадянина ОСОБА_2 (вх. № 1010-3728 від 28.11.2019р.) призначено позапланову перевірку на об`єкті будівництва «Будівництво будівель та споруд» за адресою: АДРЕСА_1 , кад. №3223155400:03:043:0089, кад. №3223155400:03:043:0340. Предметом перевірки визначено дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт.

За результатом проведеної перевірки, головним інспектором будівельного нагляду Буткіським О.М складено акт №Т-1612/2 від 16.12.2019 року, яким встановлено наступні порушення:

- підрядником ТОВ «Спецелектромонтаж 2007» виконуються будівельні роботи на об`єкті, що за класом наслідків відноситься до класу наслідків (відповідальності) СС2 без отримання документів, що надають право на виконання будівельних робіт;

- підрядником ТОВ «Спецелектромонтаж 2007» виконавча документація не ведеться/не надано: загальний журнал робіт, спеціальні журнали з окремих видів робіт, виконавчі зйомки, відсутній журнал вхідного контролю, акти закриття прихованих робіт, журнал авторського нагляду;

- підрядником ТОВ «Спецелектромонтаж 2007» не надано/відсутній Проект виконання робіт (ПВР).

Приписом № С-1612/3 від 16 грудня 2019 року зобов`язано усунути допущені порушення містобудівного законодавства під час виконання будівельних робіт в термін до 16.02.2020 року. Від отримання вказаного припису керівник ТОВ «Спецелектромонтаж 2007» відмовився, а тому його направлено поштою 18 грудня 2019 року.

Приписом №С-1612/4 від 16 грудня 2019 року зобов`язано зупинити виконання підготовчих та будівельних робіт з 16 грудня 2019 року. Від отримання вказаного припису керівник ТОВ «Спецелектромонтаж 2007» відмовився, а тому його направлено поштою 18 грудня 2019 року.

Крім того, на підставі встановлених порушень, Департаментом державної архітектурно - будівельної інспекції у Київській області 16 грудня 2019 року складено:

протокол №1-Л-З-1612/1, про порушення у сфері містобудівної діяльності, а саме: згідно Акту перевірки встановлено, що Позивачем виконуються будівельні роботи на об`єкті, що за класом наслідків відносяться до класу наслідків (відповідальності) СС2 без отримання документів, що надають право на виконання будівельних робіт, чим порушено ст.37 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності». Відповідальність за встановлені порушення передбачена абз.2, п.4, ч.3, ст.2 Закону України «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності» - у розмірі трьохсот сімдесяти прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 777 740,00 грн.;

протокол №l-JI-3-1612/2 від 16.12.2019р. про порушення у сфері містобудівної діяльності, а саме: згідно Акту перевірки встановлено, що Позивачем не ведеться/не надано: загальний журнал робіт, спеціальні журнали з окремих видів робіт, виконавчі зйомки, відсутній журнал вхідного контролю, акти закриття прихованих робіт, журнал авторського нагляду, чим порушено п.4.8 ДБН А.3.1-5:2016 «Організація будівельного виробництва». Відповідальність за встановлені порушення передбачена п.6, ч.3, ст.2 Закону України «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності» - у розмірі вісімнадцяти прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 37 836,00 грн.;

протокол №1-Л-3-1612/3 від 16.12.2019р. про порушення у сфері містобудівної діяльності, а саме: згідно Акту перевірки встановлено, що Позивачем не надано/ відсутній: проект виконання робіт, чим порушено п.5.3 ДБН А.3.1-5:2016 «Організація будівельного виробництва». Відповідальність за встановлені порушення передбачена п.8. ч.3, ст.2 Закону України «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності» - у розмірі сорока п`яти прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 94 590,00 грн.;

23 грудня 2019 року відповідачем прийнято постанову №З-2312/1/1010-5093/02 про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності якою за порушення абз.2 п. 4 ч. 3 ст. 2 Закону України "Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності" на позивача накладено штраф у розмірі 777 740 грн.

23 грудня 2019 року відповідачем прийнято постанову №З-2312/2/1010-5093/02 про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності якою за порушення п. 6 ч. 3 ст. 2 Закону України "Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності" на позивача накладено штраф у розмірі 37 836 грн.

23 грудня 2019 року відповідачем прийнято постанову №З-2312/3/1010-5093/02 про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності якою за порушення п. 8 ч. 3 ст. 2 Закону України "Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності" на позивача накладено штраф у розмірі 94 590грн.

Вважаючи протиправними дії, та не погоджуючись з оскаржуваними приписами та постановами, позивач звернувся до суду з адміністративним позовом.

Вирішуючи дану справу, суд виходить з наступного.

Частиною 2 статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до частини другої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Спірні правовідносини врегульовані Конституцією України, Законом України «Про регулювання містобудівної діяльності» від 17 лютого 2011 року №3038-VI (далі - Закон № 3038-VI), в редакції, що діяла на момент виникнення спірних правовідносин, Законом України «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності» від 14 жовтня 1994 року №208/94-ВР, Порядком здійснення державного архітектурно - будівельного контролю, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23 травня 2011 року №553 (далі - Порядок №553), Порядком накладення штрафів за правопорушення у сфері містобудівної діяльності, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 06.04.1995 року № 244 (далі - Порядок №244).

Відповідно до статті 41 Закону №3038 державний архітектурно - будівельний контроль - це сукупність заходів, спрямованих на дотримання замовниками, проектувальниками, підрядниками та експертними організаціями вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт.

Державний архітектурно - будівельний контроль здійснюється органами державного архітектурно-будівельного контролю в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Державний архітектурно - будівельний контроль здійснюється на об`єктах будівництва у порядку проведення планових та позапланових перевірок за територіальним принципом.

Плановою перевіркою вважається перевірка, що передбачена планом роботи органу державного архітектурно-будівельного контролю, який затверджується керівником такого органу.

Позаплановою перевіркою вважається перевірка, що не передбачена планом роботи органу державного архітектурно-будівельного контролю.

Підставами для проведення позапланової перевірки є: подання суб`єктом містобудування письмової заяви про проведення перевірки об`єкта будівництва або будівельної продукції за його бажанням; необхідність проведення перевірки достовірності даних, наведених у повідомленні про початок виконання підготовчих робіт, повідомленні про початок виконання будівельних робіт, декларації про готовність об`єкта до експлуатації, протягом трьох місяців з дня подання зазначених документів; виявлення факту самочинного будівництва об`єкта; перевірка виконання суб`єктом містобудування вимог приписів органів державного архітектурно-будівельного контролю; вимога головного інспектора будівельного нагляду центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань державного архітектурно - будівельного контролю та нагляду, про проведення перевірки за наявності підстав, передбачених законом; звернення фізичних чи юридичних осіб про порушення суб`єктом містобудування вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності; вимога правоохоронних органів про проведення перевірки.

Відповідно до пункту 7 Порядку №553 строк проведення позапланової перевірки не може перевищувати десяти робочих днів, а у разі потреби може бути одноразово продовжений за письмовим рішенням керівника відповідного органу державного архітектурно-будівельного контролю чи його заступника не більше ніж на два робочих дні.

Згідно пункту 11 Порядку № 553 посадові особи органів державного архітектурно -будівельного контролю під час проведення перевірки мають право, зокрема:

- безперешкодного доступу до місць будівництва об`єктів та до об`єктів, що підлягають обов`язковому обстеженню;

- складати протоколи про вчинення правопорушень, акти перевірок та накладати штрафи відповідно до закону;

- у разі виявлення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил, містобудівних умов та обмежень, затвердженого проекту або будівельного паспорта забудови земельної ділянки видавати обов`язкові для виконання приписи щодо: усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил;

- проводити перевірку відповідності виконання підготовчих та будівельних робіт вимогам будівельних норм, стандартів і правил, затвердженим проектним вимогам, рішенням, технічним умовам, своєчасності та якості проведення передбачених нормативно-технічною і проектною документацією зйомок, замірів, випробувань, а також ведення журналів робіт, наявності у передбачених законодавством випадках паспортів, актів та протоколів випробувань, сертифікатів та іншої документації.

У відповідності до абзацу 7 пункту 12 Постанови № 553, у разі відмови суб`єкта містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, у допуску посадових осіб органу державного архітектурно-будівельного контролю до проведення перевірки, відмови суб`єкта містобудування в наданні документів, необхідних для здійснення заходів державного архітектурно - будівельного контролю, відсутності суб`єкта містобудування, якому у визначений цим Порядком строк було надіслано повідомлення про проведення перевірки, або його уповноваженої особи (за довіреністю) на об`єкті під час перевірки складається відповідний акт.

У свою чергу, згідно пункту 14 Порядку № 553 суб`єкт містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, зобов`язаний: допускати посадових осіб органу державного архітектурно-будівельного контролю до проведення перевірки за умови дотримання ними порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю; виконувати вимоги органу державного архітектурно-будівельного контролю щодо усунення виявлених порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності; надавати документи, пояснення в обсязі, який він вважає необхідним, довідки, відомості, матеріали з питань, що виникають під час здійснення державного архітектурно-будівельного контролю.

Згідно пункту 2 частини 6 статті 2 Закону України "Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності" за недопущення посадових осіб органів державного архітектурно - будівельного контролю на об`єкти будівництва, підприємства будівельної галузі для виконання покладених на них функцій - у розмірі тридцяти прожиткових мінімумів для працездатних осіб.

Пунктом 9 Порядку № 553 визначено, що обов`язковою умовою є те, що державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється у присутності суб`єктів містобудування або їх представників, які будують або збудували об`єкт будівництва.

Статтею 41 Закону №3038 та пунктами 16 - 18, 20, 21 Постанови №553 визначено, що за результатами державного архітектурно - будівельного контролю посадовою особою органу державного архітектурно-будівельного контролю складається акт перевірки відповідно до вимог, встановлених цим Порядком.

У разі виявлення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил, крім акта перевірки, складається протокол, видається припис про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил або припис про зупинення підготовчих та/або будівельних робіт (далі - припис). У приписі обов`язково встановлюється строк для усунення виявлених порушень згідно з додатком.

Керівникові кожного суб`єкта містобудування, щодо якого складений акт перевірки, або його уповноваженій особі надається по одному примірнику такого акта. Один примірник акта перевірки залишається в органі державного архітектурно-будівельного контролю. Акт перевірки підписується посадовою особою органу державного архітектурно - будівельного контролю, яка провела перевірку, та керівником суб`єкта містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, або його уповноваженою особою, в останній день перевірки. Завірена належним чином копія акта, складеного посадовими особами органу державного архітектурно-будівельного контролю за результатами проведеної на об`єкті будівництва перевірки, щодо невиконання приписів, виданих органом державного архітектурно - будівельного контролю генеральному підряднику (підряднику), стосовно порушень вимог нормативно-правових актів, будівельних норм та нормативних документів у сфері містобудівної діяльності, затверджених проектних рішень під час будівництва об`єктів та/або зупинення підготовчих та будівельних робіт надсилається до апарату Держархбудінспекції як органу ліцензування для прийняття відповідного рішення.

Припис складається у двох примірниках. Один примірник припису залишається в органі державного архітектурно-будівельного контролю, а інший надається суб`єкту містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль. Припис підписується посадовою особою органу державного архітектурно-будівельного контролю, яка провела перевірку.

Протокол разом з усіма матеріалами перевірки протягом трьох днів після його складення подається посадовій особі органу державного архітектурно-будівельного контролю, до повноважень якої належить розгляд справ про правопорушення у сфері містобудівної діяльності

Якщо суб`єкт містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно - будівельний контроль, не погоджується з актом перевірки, він підписує його із зауваженнями, які є невід`ємною частиною такого акта.

Відповідно до п. 22, 23 Порядку №553, постанова про накладення штрафу складається у трьох примірниках. Перший примірник постанови у триденний строк після її прийняття вручається під розписку суб`єкту містобудування (керівнику або уповноваженому представнику суб`єкта містобудування) або надсилається рекомендованим листом з повідомленням, про що робиться запис у справі. Два примірники залишаються в органі державного архітектурно - будівельного контролю, який наклав штраф. Органи державного архітектурно-будівельного контролю ведуть облік справ про правопорушення у сфері містобудівної діяльності та контролюють виконання приписів і постанов про накладення штрафів.

Щодо встановлення в акті перевірки порушення, що підрядником ТОВ «Спецелектромонтаж 2007» виконавча документація не ведеться/не надано: загальний журнал робіт, спеціальні журнали з окремих видів робіт, виконавчі зйомки, відсутній журнал вхідного контролю, акти закриття прихованих робіт, журнал авторського нагляду, суд зазначає наступне:

Пунктом 4.8 ДБН А.3.1-5:2016 «Організація будівельного виробництва» передбачено, що за результатами виконаних будівельних робіт має бути оформлена виконавча документація.

Перелік необхідної виконавчої документації, визначений відповідно до вимог нормативних документів щодо виконання відповідного виду робіт на конкретному об`єкті будівництва, має бути наведений у проекті.

До виконавчої документації належать:

а) загальний журнал робіт;

б) спеціальні журнали з окремих видів робіт, перелік яких встановлюється в проекті організації будівництва в залежності від видів робіт;

в) журнал авторського нагляду та звітна документація щодо виконання робіт з науково-технічного супроводу (за наявності на об`єкті будівництва науково-технічного супроводу відповідно до ДБН В. 1.2-5;

г) акти на закриття прихованих робіт;

д) акти проміжного прийняття відповідальних конструкцій;

е) виконавчі схеми відповідно до ДБН В. 1.3-2;

ж) документи щодо випробувань та лабораторного контролю матеріалів та конструкцій;

і) акти випробування устаткування, інженерних систем, мереж та обладнання;

к) інша документація, передбачена нормативними документами на виконання конкретного виду будівельних робіт.

Загальний журнал робіт є основним первинним виробничим документом, який відтворює технологічну послідовність, терміни, якість і умови виконання будівельних робіт на об`єкті будівництва (п. 1 Додатку А до ДБН А.3.1-5:2016).

Відповідно до п. 3 Додатку А до ДБН А.3.1-5:2016 «Організація будівельного виробництва» загальний журнал робіт веде особа, відповідальна за будівництво об`єкта (виконавець робіт, старший виконавець робіт) і заповнює його з першого дня роботи на об`єкті особисто або доручає керівникам змін.

Відповідно до наданого до матеріалів справи копії загального журналу робіт №11 з будівництва електропостачання житлового будинку, господарських будівель і споруд (з будівельними механізмами) ОСОБА_1 судом встановлено, що таблиці журналу про перелік проміжного приймання відповідальних конструкцій і актів на закриття прихованих робіт внесено акти (а.с.76, том.1). Крім того, заповненні відомості контролю якості будівельно - монтажних робіт, відомості про виконання робіт.

Також до матеріалів справи представником позивача долучено журнал авторського нагляду за будівництвом об`єкту, журнал вхідного контролю №15 по будівництву об`єкта електропостачання житлового будинку, господарських будівель і споруд (з будівельними механізмами) ОСОБА_1 , журнал №12 виконання робіт з монтажу будівельних конструкцій по будівництву об`єкта електропостачання житлового будинку, господарських будівель і споруд (з будівельними механізмами) ОСОБА_1 , журнал №13 виконання зварювальних робіт по будівництву об`єкта електропостачання житлового будинку, господарських будівель і споруд (з будівельними механізмами) ОСОБА_1 журнал №14 антикорозійного захисту зварювальних з`єднань по будівництву об`єкта електропостачання житлового будинку, господарських будівель і споруд (з будівельними механізмами) ОСОБА_1 , технічний звіт, акти на закриття прихованих робіт.

Таким чином, в процесі розгляду справи судом не встановлено, а відповідачем не доведено, яка саме виконавча документація не ведеться/не надано, а тому у суду відсутня можливість перевірити наявність чи відсутність конкретного документу, який не надано або який відсутній.

З урахуванням вищенаведеного, суд зазначає, що відповідачем не доведено наявність у діях ТОВ «СПЕЦЕЛЕКТРОМОНТАЖ 2007» порушення п. 4.8 розділу 4 ДБН А.3.1-5:2016 «Організація будівельного виробництва».

Щодо встановлення в акті перевірки порушення, що підрядником ТОВ «Спецелектромонтаж 2007» не надано/відсутній Проект виконання робіт (ПВР), суд зазначає наступне:

Відповідно до п. 5.3.1-5.3.7 ДБН А.3.1-5:2016 ПВР має містити рішення з технології та організації виконання будівельних робіт на об`єкті будівництва або окремих його черг, пускових комплексів, окремих видах чи етапах робіт, а також перелік необхідної виконавчої документації.

ПВР розробляється на підставі робочої документації та ПОБ і має передбачати заходи із забезпечення якісного, безпечного і своєчасного виконання робіт з дотриманням вимог 4.2.

При розробленні ПВР до уваги беруться характеристики матеріалів і конструкцій, задіяних будівельних машин, обладнання, технічних засобів, а також умови виконання робіт.

У разі виконання робіт в умовах ущільненої забудови враховуються матеріали технічного обстеження прилеглих об`єктів, а також вимоги до виконання робіт в таких умовах.

Перелік ПВР, необхідних для будівництва об`єкта, та ступінь їх деталізації встановлюється з урахуванням обсягів робіт, їх складності та ступеня механізації, розподілу між виконавцями, поетапних змін виробничих умов, категорії складності об`єкта будівництва, категорії відповідальності окремих конструкцій тощо.

Будівельні роботи виконують на підставі ПВР та/або технологічних карт.

5.3.4 Орієнтовний склад і зміст ПВР визначається на основі додатка К. У складі ПВР основними документами є об`єктний будівельний генплан на виконання відповідного етапу робіт на об`єкті будівництва, за необхідності технологічні карти або схеми, схеми спільної роботи будівельних механізмів та/або обладнання, пояснювальна записка.

Форми документів у складі ПВР приймаються відповідно до додатка Л.

5.3.5 ПВР розробляє будівельна організація на види та етапи робіт, які вона виконує. Для складних видів робіт ПВР може розроблятися із залученням проектних організацій (у тому числі у складі проектної документації) або науково-дослідних організацій відповідного напряму діяльності.

ПВР повинен бути узгоджений з ПОБ за основними показниками: межі будівельного майданчика, прийняті методи будівництва, принципові рішення з організації і послідовності робіт, вимоги щодо міцності, стійкості та надійності об`єкта будівництва, вимоги комплексної безпеки будівництва.

5.3.6 При виконанні капітального ремонту об`єкта будівництва на підставі дефектних актів, за необхідності,

розробляється проект виконання робіт з ремонту.

5.3.7 Вихідними матеріалами для розроблення ПВР є:

а) ПОБ;

б) робоча документація;

в) умови поставки матеріалів, конструкцій, готових виробів і устаткування, виробничо-технологічної комплектації і перевезення будівельних вантажів;

г) умови використання будівельних машин і транспортних засобів;

д) умови забезпечення робочими кадрами будівельників з основних професій, можливі режими використання робочого часу, а в необхідних випадках - умови організації будівництва і виконання робіт вахтовим методом;

е) матеріали і результати технічного обстеження існуючих будівель та споруд при їх реконструкції, капітальному ремонті чи технічному переоснащенні, а також вимоги до виконання будівельних робіт в умовах діючого об`єкта (виробництва);

ж) матеріали і результати технічного обстеження прилеглих будівель та споруд, а також вимоги до виконання робіт в умовах ущільненої існуючої забудови.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем надано проект виконання робіт будівництва КЛ-10/0,4 кВ та встановлення КТП - 10/0,4 кВ для будівництва індивідуального житлового будинку, господарських будівель та споруд (з будівельними механізмами) по кад. №3223155400:03:043:0089, №3223155400:03:043:0360 в смт. Козин, Обухівського району, Київської області.

Даний проект є організаційно - технічним документом виробничого призначення, який регламентує правила ведення будівельних робіт і термін їх виконання, порядок інженерного обладнання та облаштування будівельного майданчика, заходи з охорони праці та техніки безпеки. Проект виконання робіт визначає технологічну дисципліну на будівництві, якість, терміни і безпеку робіт.

Однак в акті перевірки відповідачем не зазначено у чому саме виявилося порушення «не надано/відсутній Проект виконання робіт» та якими доказами це підтверджується.

З урахуванням вищенаведеного, суд зазначає, що відповідачем не доведено наявність у діях ТОВ «СПЕЦЕЛЕКТРОМОНТАЖ 2007» порушення п. 5.3 ДБН А.3.1-5:2016 «Організація будівельного виробництва».

Щодо встановлення порушення, стосовно того, що підрядником ТОВ «Спецелектромонтаж 2007» виконуються будівельні роботи на об`єкту, що за класом наслідків відносяться до класу наслідків (відповідальності) СС2 без отримання документів, що надають право виконання будівельних робіт, суд зазначає наступне:

Згідно із ч. 1-3 ст. 32 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», клас наслідків (відповідальності) будівель і споруд (далі - клас наслідків) - це характеристика рівня можливої небезпеки для здоров`я і життя людей, які постійно або періодично перебуватимуть на об`єкті або які знаходитимуться зовні такого об`єкта, матеріальних збитків чи соціальних втрат, пов`язаних із припиненням експлуатації або з втратою цілісності об`єкта. Клас наслідків визначається відповідно до вимог будівельних норм, стандартів, нормативних документів і правил, затверджених згідно із законодавством. Клас наслідків визначається для кожного об`єкта - будинку, будівлі, споруди будь-якого призначення, їхніх частин, лінійних об`єктів інженерно-транспортної інфраструктури, у тому числі тих, що належать до складу комплексу (будови).

Відповідно до ч. 5 ст. 32 вказаного Закону, усі об`єкти поділяються за такими класами наслідків (відповідальності): незначні наслідки - СС1; середні наслідки - СС2; значні наслідки - ССЗ.

До незначних наслідків (СС1) не можуть бути віднесені об`єкти: характеристики можливих наслідків від відмови (стану об`єкта, при якому неможливо використовувати його або складову частину за функціональним призначенням) яких перевищують, зокрема, рівень можливої небезпеки для здоров`я і життя людей, які постійно перебуватимуть на об`єкті, - 50 осіб, рівень можливої небезпеки для здоров`я і життя людей, які періодично перебуватимуть на об`єкті, - 100 осіб;

рівень матеріальних збитків чи соціальних втрат, пов`язаних із припиненням експлуатації або з втратою цілісності об`єкта, - 2500 мінімальних заробітних плат (до розрахунку збитків не включаються збитки замовників будівництва, які будують об`єкти без залучення коштів державного або місцевого бюджетів, кредитних коштів, наданих під державні гарантії, коштів державних та комунальних підприємств, бюджетних установ);

пам`ятки культурної спадщини національного та місцевого значення, визначені відповідно до Закону України "Про охорону культурної спадщини";

нове будівництво яких здійснюється в охоронній зоні пам`яток культурної спадщини національного та місцевого значення (розміри охоронної зони не можуть бути менші за два горизонтальні або два вертикальні розміри пам`ятки);

об`єкти підвищеної небезпеки, ідентифіковані відповідно до Закону України "Про об`єкти підвищеної небезпеки";

житлові будинки понад чотири поверхи;

об`єкти, які підлягають оцінці впливу на довкілля відповідно до Закону України "Про оцінку впливу на довкілля" (крім об`єктів, які виробляють електричну енергію з енергії вітру, за умови позитивного висновку уповноваженого органу з оцінки впливу на довкілля).

До значних наслідків (ССЗ) відносяться такі об`єкти:

пам`ятки культурної спадщини, визначені відповідно до Закону України "Про охорону культурної спадщини";

об`єкти підвищеної небезпеки, ідентифіковані відповідно до Закону України "Про об`єкти підвищеної небезпеки";

житлові, громадські або багатофункціональні будівлі заввишки понад 100 метрів та/або з рівнем можливої небезпеки для здоров`я і життя людей понад 400 осіб, які постійно перебувають на об`єкті.

Відповідно до чч. 6, 7, 8 ст. 32 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», віднесення об`єкта до певного класу наслідків (відповідальності) здійснюється проектною організацією за погодженням із замовником будівництва. Об`єкту присвоюється найвищий клас наслідків (відповідальності) за одним із критеріїв, встановлених частиною п`ятою цієї статті. Правильність визначення класу наслідків (відповідальності) перевіряється під час проведення експертизи проектів, якщо здійснення такої експертизи є обов`язковим відповідно до закону.

Під час здійснення державного архітектурно-будівельного контролю на об`єктах самочинного будівництва клас наслідків таких об`єктів визначається самостійно відповідними органами державного архітектурно-будівельного контролю або із залученням експертної організації чи експерта, який має відповідний кваліфікаційний сертифікат.

Як вбачається з матеріалів справи, під час проведення перевірки, позивачем надано робочий проект ПрАТ «Київобленерго» від 2019 року відповідно до якого, а саме розділом 3 «Визначення класу наслідків об`єкта будівництва» визначено, що відповідно до ДСТУ -Н Б.В.1.2-16:2013 пн.4.1 та пн.4.4 клас наслідків (відповідальності) та категорія складності об`єкту будівництва встановлюється за найвищою характеристикою можливих наслідків, отриманих за результатами розрахунків. Виходячи з цього, кабельна лінія (КЛ) 10/04 та трансформаторна підстанція (КТП) має клас наслідків (відповідальності) СС1. (том.1, арк. 232).

В свою чергу, відповідачем під час розгляду цієї адміністративної справи не надано судом доказів витребування у позивача додаткових доказів для встановлення під час перевірки класу наслідків відповідальності, не проведено у відповідності до положень пункту 7 Порядку № 557 експертизи з метою з`ясування класу наслідків перевіреного об`єкту будівництва.

У відзиві представником відповідача зазначено, що посадовою особою під час здійснення архітектурно - будівельного контролю встановлено невідповідність об`єктів, що зазначені в технічному паспорті та фактично під час перевірки, та було взято до уваги лист Головного управління Держгеокадастру у Київській області та план земельної ділянки, який було додано до даного листа, однак самого вищезазначеного листа до суду відповідачем не надано, що не дає можливості надати йому належну оцінку.

Також суд додатково зазначає, позивачу не належить земельна ділянка на праві власності. Позивач не є замовником проектної документації. Відповідно до договору № 4150219 від 15.02.2019 року позивач зобов`язаний виконувати комплекс робіт з електрозабезпечення житлового будинку. Жодних договірних зобов`язань, щодо: отримання вихідних даних (містобудівних умов та обмежень, технічних умов, завдань на проектування; на розроблення та затвердження проектної документації та проведення у випадках передбачених законодавством, її експертизи; отримання будь - якої дозвільної документації для будівництва на виконання підготовчих та будівельних робіт по будівництву об`єкта, на введення в експлуатацію закінченого будівництвом об`єкта, а тому до позивача не можуть застосовуватися наслідки у вигляді застосування адміністративно - господарських санкцій.

З урахуванням вищезазначеного, суд приходить до висновку, що відповідач як суб`єкт владних повноважень не довів належними та допустимими доказами, невірність визначення позивачем класу наслідків, а тому є помилковим висновок щодо віднесення об`єкту позивача до класу наслідків СС2, який передбачає отримання Дозволу на проведення будівельних робіт, та, як наслідок, порушення позивачем вимог статті 37 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності».

Стосовно посилань позивача, щодо визнання протиправними дії стосовно порядку оформлення результатів контролю та порядку накладення штрафів, суд зазначає наступне:

Згідно з пунктом 14 Порядку №244 накладення штрафів за правопорушення у сфері містобудівної діяльності, під час складання протоколу уповноважена посадова особа органу державного архітектурно-будівельного контролю, що складає протокол, роз`яснює суб`єкту містобудування, який притягається до відповідальності, його права та обов`язки, передбачені Законом та цим Порядком, а в пункті 17 останнього визначено, що справа може розглядатися за участю суб`єкта містобудування, який притягається до відповідальності, або його уповноваженого представника, експертів, інших осіб.

Відповідно до п.16 Порядку №244 справа про правопорушення у сфері містобудівної діяльності розглядається посадовою особою органу державного архітектурно - будівельного контролю, до повноважень якої належить розгляд таких справ, протягом 15 днів з дня одержання зазначеною особою протоколу про правопорушення у сфері містобудівної діяльності та інших матеріалів справи.

Відомості про час і місце розгляду справи повідомляються суб`єкту містобудування, який притягається до відповідальності, та іншим особам, які беруть участь у розгляді справи, не пізніше як за три доби до дня розгляду справи.

Неприбуття суб`єкта містобудування у визначений час і місце не перешкоджає розгляду справи.

Відповідно до п.п.3 п. 20 Порядку №244 посадова особа органу державного архітектурно - будівельного контролю, до повноважень якої належить розгляд справ, під час підготовки справи до розгляду серед іншого з`ясовує зокрема чи сповіщено суб`єкта містобудування, щодо якого складено протокол про правопорушення у сфері містобудівної діяльності, про час і місце розгляду справи та інше.

Як вбачається, з долучених до матеріалів справи протоколів про правопорушення у сфері містобудівної діяльності від 16 грудня 2019 року, ОСОБА_3 відмовився від їх отримання, та дані протоколи направленні поштою від 19 грудня 2019 року.

Однак, відповідачем не надано належних та допустимих доказів в розумінні Кодексу адміністративного судочинства України, які підтверджують факт отримання позивачем у встановлений законодавством України спосіб повідомлення про призначений на 23.12.2019р. розгляд справи про правопорушення та необхідність прибуття уповноваженої особи останнього до Департаменту ДАБІ у Київській області.

Встановлене свідчить про наявність порушень процедури оформлення матеріалів про адміністративне правопорушення та порушень процедури розгляду цих матеріалів, та як наслідок, до протиправності дій стосовно порядку оформлення результатів контролю та порядку накладення штрафів.

Таким чином, відповідач не з`ясувавши чи отримав позивач, акт перевірки, приписи, протоколи, інформацію про дату, час та місце розгляду протоколів про правопорушення у сфері містобудівної діяльності діяв з порушенням процедури щодо прийняття рішення (оскаржуваних постанов). Також позивач вважає, що відповідач діяв з порушенням процедури прийняття рішення (оскаржуваних постанов) проігнорувавши обов`язок направлення оскаржуваних постанов позивачу.

Касаційний адміністративний суд Верховного Суду у справі №825/2328/16 досліджував питання щодо наслідків порушення процедури прийняття рішення суб`єктом владних повноважень. Згідно висновків Верховний Суд зазначає, що порушення процедури прийняття рішення суб`єктом владних повноважень саме по собі може бути підставою для визнання його протиправним та скасування, у разі коли таке порушення безпосередньо могло вплинути на зміст прийнятого рішення.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного суду від 23.04.2020р. у справі №813/1790/18, у справах від 11.02.2020р. №210/3268/15-а, від 20.12.19р. №820/3914/17, від 29.11.2019р. №359/7194/16-а, від 24.10.2019р. №806/1243/17, від 10.07.2019р. №804/639/18.

З урахуванням вищезазначеного суд приходить до висновку про протиправність дій відповідача, щодо порядку оформлення результатів державного архітектурно - будівельного контролю та порядку накладення штрафів, а оскаржувані приписи № С-1612/3, № С-1612/4 від 16.12.2019р. та постанови № З-2312/3/1010-5092/02 , №№ З-2312/3/1010-5093/02, № З-2312/3/1010-5094/02 від 23 грудня 2019 року прийнято з порушенням норм Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» та пункту 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, а тому є протиправними та підлягають скасуванню.

Щодо позовної вимоги про стягнення з відповідача на користь позивача коштів у розмірі 910 166, 00 грн. суд зазначає, що вона є передчасною та стосується способу виконання судового рішення, а тому задоволенню не підлягає.

Беручи до уваги вищенаведене в сукупності, проаналізувавши матеріали справи та надані сторонами докази, а також доводи позивача та відповідача щодо заявлених позовних вимог, суд дійшов до висновку про наявність підстав для часткового задоволення позовних вимог.

Згідно з частиною першою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до частини другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

З урахуванням норм ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України суд присуджує на користь позивача здійснені ним документально підтверджені витрати по сплаті судового збору у розмірі 19 958,49грн. з бюджетних асигнувань Державної архітектурно-будівельної інспекції України.

В частині стягнення з відповідача судових витрат на правову допомогу у розмірі 50 000,00грн., суд зазначає наступне.

Відповідно до частини третьої статті 132 Кодексу адміністративного судочинства України до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) сторін та їхніх представників, що пов`язані із прибуттям до суду; 3) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертиз; 4) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 5) пов`язані із вчиненням інших процесуальних дій або підготовкою до розгляду справи.

Відповідно до статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:

1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини п`ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

За відсутності відповідної заяви або неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

У випадку зловживання стороною чи її представником процесуальними правами або якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони суд має право покласти на таку сторону судові витрати повністю або частково незалежно від результатів вирішення спору.

При вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує:

1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи;

2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес;

3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, тощо;

4) дії сторони щодо досудового вирішення спору (у випадках, коли відповідно до закону досудове вирішення спору є обов`язковим) та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

Оцінюючи обсяг наданих адвокатом послуг та виконаних робіт, суд звертає увагу, що розподілу судових витрат підлягають лише ті витрати, що безпосередньо стосуються судової справи та її предмета.

Частинами третьою, сьомою - дев`ятою статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.

Як вбачається з матеріалів справи, представником позивача надано витяг з договору №6 від 10 квітня 2020 року, лист про обсяг робіт/послуг, рахунок фактури №10/06-20 від 10.06.2020 року, та квитанції №1-1990К від 10.06.2020р., №1-1029К від 11.06.2020р., №1-319К від 12.06.2020р., №27019124 від 15.06.2020р. та №27033252 від 16.06.2020р.

Відповідно до листа №14-С від 10.04.2020 року гонорар в розмірі 50 000 тис. грн. включає в себе обсяг наступних робіт/послуг:

виїзд до офісу, опитування щодо предмету звернення (доручення), усна попередня консультація;

ознайомлення із законами та нормативно - правовими актами, що регулюють спірні правовідносини, роз`яснення законодавства клієнту;

ознайомлення з матеріалами перевірки ДАБІ у Київській області, дозвільною, договірною та виконавчою документацією в офісі клієнта;

надання консультації в частині правозастосовної практики вирішення подібних справ, перспектива підготовки позовних матеріалів для звернення до суду для захисту прав клієнта;

складання запитів/заяв до ДАБІ у Київській області та Солом`янського районного ВДВС м. Києва та їх відправлення;

підготовка та оформлення матеріалів до судового розгляду (складання адміністративного позову) складання інших процесуальних документів;

здійснення представництва в суді.

За висновком суду, досудове врегулювання спору та консультація не стосується розгляду конкретної судової справи.

Зважаючи на вищенаведене та з урахуванням часткового задоволення позову, суд дійшов висновку про можливість задовольнити клопотання про стягнення витрат на професійну правничу допомогу частково, шляхом стягнення за рахунок бюджетних асигнувань відповідача витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 5 000,00грн.

Керуючись ст.ст. 2, 6, 8, 9, 77, 243 - 246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Спецелектромонтаж 2007» (03061, вул. Ярослава Галана 2-А, місто Київ, код ЄДРПОУ 35525452) задовольнити частково.

Визнати протиправними дії Державної архітектурно-будівельної інспекції України (м. Київ, 01133, бул. Лесі Українки, 26, код ЄДРПОУ 37471912), щодо порядку оформлення результатів державного архітектурно - будівельного контролю та порядку накладення штрафів.

Визнати протиправними та скасувати припис № С-1612/3 про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил від 16.12.2019р., припис № С-1612/4 про зупинення виконання підготовчих та будівельних робіт від 16.12.2019 року.

Визнати протиправними та скасувати постанови про накладення штрафу № З-2312/2/1010-5093/02 від 23.12.2019 року, №З-2312/3/1010-5094/02 від 23.12.2019 року, № З - 2312/1/1010-5092/02 від 23.12.2019 року.

В іншій частині позовних вимог - відмовити.

Присудити на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Спецелектромонтаж 2007» (03061, вул. Ярослава Галана 2-А, місто Київ, код ЄДРПОУ 35525452) здійснені ним документально підтверджені витрати по сплаті судового збору у розмірі 19 958,49 грн. за рахунок бюджетних асигнувань Державної архітектурно-будівельної інспекції України (м. Київ, 01133, бул. Лесі Українки, 26, код ЄДРПОУ 37471912).

Присудити на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Спецелектромонтаж 2007» (03061, вул. Ярослава Галана 2-А, місто Київ, код ЄДРПОУ 35525452) за рахунок бюджетних асигнувань Державної архітектурно-будівельної інспекції України (м. Київ, 01133, бул. Лесі Українки, 26, код ЄДРПОУ 37471912) витрати на правничу допомогу адвоката в розмірі 5 000, 00 грн.

Рішення суду, відповідно до ч. 1 статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Рішення суду може бути оскаржене до суду апеляційної інстанції протягом тридцяти днів за правилами, встановленими статтями 293-297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя В.В. Амельохін