Рішення

від 07.06.2022 по справі 640/7653/21

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

08 червня 2022 року м. Київ №640/7653/21

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі:

головуючого судді Шейко Т.І.,

розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу

за позовомОСОБА_1 доКиївської міської радипровизнання протиправною бездіяльності, зобов`язання вчинити певні діїТретя особа:

- ОСОБА_2 ;

встановив:

ОСОБА_1 звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Київської міської ради, у якому просив суд:

- визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо не прийняття рішення за заявою позивача про надання дозволу на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 0,047 га по АДРЕСА_1 ;

- зобов`язати відповідача повторно розглянути заяву позивача про надання дозволу на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 0,047 га по АДРЕСА_1 .

Позовні вимоги мотивовані тим, що зазначене рішення обмежує право позивача на користування частиною земельної ділянки, яка є суміжною з земельною ділянкою, яка отримана позивачем у спадщину, а земельна ділянка площею 0,047 га належала його батьку на підставі технічного звіту по встановленню меж землекористування по АДРЕСА_2 , на якій знаходиться фруктовий сад, частина гаражу, сарай, що огороджена парканом.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 24 березня 2021 року відкрито провадження у справі та призначено справу до розгляду у порядку спрощеного провадження без проведення судового засідання.

Представник відповідача надав відзив на позовну заяву, в якому заперечив проти задоволення позовних вимог, виходячи з того, що відповідачем не допущено порушення порядку розгляду заяви позивача про надання дозволу на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 0,047 га по АДРЕСА_1 та за результатами такого розгляду прийнято вмотивоване рішення про відмову у надані дозволу на розроблення проекту землеустрою.

Розпорядженням керівника апарату суду від 04 травня 2022 року №365 у зв`язку з тимчасовою непрацездатністю судді, в провадженні якої перебувала адміністративна справа №640/7653/21, відповідно до пунктів 2.3.49, 2.3.50 Положення про автоматизовану систему документообігу суду, справу за позовом ОСОБА_1 до Київської міської ради про визнання протиправною бездіяльності, зобов`язання вчинити певні дії передано на повторний автоматизований розподіл справ між суддями, за результатами якого визначено суддю Шейко Т.І.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 13 травня 2022 року справу №64/7653/21 прийнято до свого провадження суддею Шейко Т.І.

Розглянувши матеріали адміністративної справи, з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов та відзив, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

Рішенням Біличанської сільської ради від 03 травня 1957 року №5 було виділено ОСОБА_3 земельну ділянку площею 0,147 га за адресою АДРЕСА_3 (наразі АДРЕСА_1 ).

Київською міською радою 27 квітня 2000 року на ім`я ОСОБА_3 виданий Державний акт на право приватної власності на землю площею 0,100 га (код ділянки 75:090:017) - для обслуговування житлового будинку і господарських будівель, а решта вказаної вище земельної ділянки по АДРЕСА_4 площею 0,047 га (код ділянки 75:090:029) і до цього часу обліковується за ОСОБА_3 на підставі технічного звіту по встановленню меж землекористування по АДРЕСА_2 , на якій знаходиться фруктовий сад, частина гаражу, сарай, що огороджена парканом.

ОСОБА_3 , 1918 року народження, який є рідним батьком позивача та третьої особи ОСОБА_2 , помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Згідно свідоцтва про право на спадщину за заповітом від 27 жовтня 2014 року, посвідченого державним нотаріусом Першої київської державної нотаріальної контори (спадкова справа №140/2014, зареєстровано в реєстрі за №17-285), позивачу на праві приватної власності належить 1/2 частка земельної ділянки площею 0,1000 гектарів, кадастровий номер 8000000000:75:090:0017, розташованої за адресою: АДРЕСА_4 , переданої для обслуговування житлового будинку і господарських будівель, яка належала померлому на підставі державного акту на право приватної власності на землю IV-KB №148690, виданого Київською міською радою 30 липня 2001 року згідно з рішенням Київської міської ради від 27 квітня 2000 року №106- 3/827, зареєстрованого в Книзі записів державних актів на право приватної власності на землю за №75-2-03640. Державна реєстрація земельної ділянки проведена 30 липня 2001 року Київським міським управлінням земельних ресурсів.

Решта 1/2 вказаної вище земельної ділянки на підставі свідоцтва про право на спадщину за заповітом від 27 жовтня 2014 року належить ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Позивач 26 листопада 2014 року звернувся до Київської міської ради із заявою про передачу йому безоплатно у приватну власність земельної ділянки площею 0,047 га для будівництва житлового будинку за адресою: АДРЕСА_4 .

Департаментом містобудування та архітектури 20 січня 2015 надано позитивний висновок щодо можливості передачі безоплатно земельної ділянки. Однак, як наголошує останній, позивача про це не повідомили.

Комунальне підприємство Київський міський центр земельного кадастру та приватизації землі 07 серпня 2018 року повідомило позивача про те, що будуть проводитися роботи з землеустрою і виділення земельної ділянки для будівництва і обслуговування житлового будинку за адресою АДРЕСА_1 ОСОБА_4 , якому саме і планується виділити земельну ділянку площею 0,047 га, яку позивач і просив передати йому безоплатно у власність.

В подальшому позивач повторно 09 серпня 2018 року звернувся до Головного управління Держгеокадастру у м. Києві із заявою про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки ОСОБА_1 для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель та споруд по АДРЕСА_4 .

Надалі, до порядку денного засідання постійної комісії Київської міської ради з питань містобудування, архітектури та землекористування на засідання комісії від 10 вересня 2019 року включено питання щодо надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки громадянину ОСОБА_1 по АДРЕСА_4 для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд. Відповідно до протоколу №11/100 засідання постійної комісії Київської міської ради з питань містобудування, архітектури та землекористування від 10 вересня 2019 року (п. 16.1.18) на розгляд виносилась справа- клопотання К-35264, ПР-17747, питання про розгляд проекту рішення Київської міської ради «Про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки громадянину ОСОБА_1 по АДРЕСА_4 для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд», доручення заступника міського голови - секретаря Київської міської ради від 03.10.2018 №08/231-3262/ПР.

Слухали: ОСОБА_5 . Під час обговорення цього питання надійшло дві пропозиції: перша - щодо відхилення проекту рішення Київської міської ради «Про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки громадянину ОСОБА_1 по АДРЕСА_4 для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд», оскільки на зазначену земельну ділянку немає затвердженого детального плану або плану зонування цієї території відповідно до статті 24 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності»; друга - щодо підтримки проекту рішення Київської міської ради «Про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки громадянину ОСОБА_1 по АДРЕСА_4 для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд».

Голосували: за відхилення проекту рішення Київської міської ради «Про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки громадянину ОСОБА_1 у АДРЕСА_4 для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд», оскільки на зазначену земельну ділянку немає затвердженого детального плану або плану зонування цієї території відповідно до статті 24 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності».

Проголосували: «за» -11, «проти» - 0, «утрималось» - 0, «не голосували» - 8. Рішення не прийнято.

Враховуючи недостатню кількість голосів для підтримки першої пропозиції, голова постійної комісії Київської міської ради з питань містобудування, архітектури та землекористування ОСОБА_5 виніс на голосування другу пропозицію.

Голосували: за підтримку проекту рішення Київської міської ради «Про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки громадянину ОСОБА_1 у АДРЕСА_4 для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд».

Проголосували: «за» - 0, «проти» - 0, «утрималось» - 6 ( ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 ), «не голосували» - 13. Рішення не прийнято.

На засіданні постійної комісії Київської міської ради з питань містобудування, архітектури та землекористування 10 вересня 2019 року під час голосування жодного рішення із зазначеного питання ухвалено не було.

У зв`язку із неприйняттям рішення до порядку денного засідання постійної комісії Київської міської ради з питань містобудування, архітектури та землекористування на засідання комісії від 10 грудня 2019 року повторно було включено розгляд кадастрової справи позивача.

Відповідно до протоколу №14/103 засідання постійної комісії Київської міської ради з питань містобудування, архітектури та землекористування від 10 грудня 2019 року (п.20.2.3.) на повторний розгляд виносився проект рішення Київської міської ради «Про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки громадянину ОСОБА_1 у АДРЕСА_4 для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд», доручення заступника міського голови - секретаря Київської міської ради від 03.10.2018 №08/231-3262/ПР.

Слухали: ОСОБА_5, голову постійної комісії Київської міської ради з питань містобудування, архітектури та землекористування.

Вирішили: Відхилити проект рішення Київської міської ради «Про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки громадянину ОСОБА_1 у АДРЕСА_4 для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд».

Проголосували: «за» - 13, «проти» - 0, «утрималось» - 0, «не голосували» - 6. Рішення прийнято.

Позивач, вважаючи бездіяльність відповідача в частині неприйняття рішення про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність протиправною, звернувся з даним позовом до суду.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам Окружний адміністративний суд міста Києва виходить з наступного.

Відповідно до статті 2 Земельного кодексу України (далі ЗК України) земельні відносини-це суспільні відносини щодо володіння, користування і розпорядження землею.

Суб`єктами земельних відносин є громадяни, юридичні особи, органи місцевого самоврядування та органи державної влади.

Об`єктами земельних відносин є землі в межах території України, земельні ділянки та права на них, у тому числі на земельні частки (паї).

До повноважень сільських, селищних, міських рад у галузі земельних відносин належить:

а) розпорядження землями комунальної власності територіальних громад;

б) передача земельних ділянок комунальної власності у власність громадян та юридичних осіб відповідно до цього Кодексу (пункти а, б частини першої статті 12 ЗК України).

Згідно із пунктом б) частини першої, частини третьої статті 19 ЗК України землі України за основним цільовим призначенням поділяються на такі категорії: землі житлової та громадської забудови.

Земельна ділянка, яка за основним цільовим призначенням належить до відповідної категорії земель, відноситься в порядку, визначеному цим Кодексом, до певного виду цільового призначення, що характеризує конкретний напрям її використання та її правовий режим.

Статтями 38, 39 ЗК України передбачено, що до земель житлової та громадської забудови належать земельні ділянки, які використовуються для розміщення житлової забудови, громадських будівель і споруд, інших об`єктів загального користування.

Використання земель житлової та громадської забудови здійснюється відповідно до генерального плану населеного пункту, іншої містобудівної документації, плану земельно-господарського устрою з дотриманням будівельних норм.

Відповідно до статті 40 ЗК України громадянам України за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування можуть передаватися безоплатно у власність або надаватися в оренду земельні ділянки для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і гаражного будівництва в межах норм, визначених цим Кодексом. Понад норму безоплатної передачі громадяни можуть набувати у власність земельні ділянки для зазначених потреб за цивільно-правовими угодами.

Згідно із частиною другою статті 78 ЗК України право власності на землю набувається та реалізується на підставі Конституції України, цього Кодексу, а також інших законів, що видаються відповідно до них.

Громадяни України набувають права власності на земельні ділянки на підставі безоплатної передачі із земель державної і комунальної власності (пункт б частини першої статті 81 ЗК України).

Відповідно до частин першої-четвертої статті 116 ЗК України громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом, або за результатами аукціону.

Набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування.

Безоплатна передача земельних ділянок у власність громадян провадиться у разі одержання земельних ділянок із земель державної і комунальної власності в межах норм безоплатної приватизації, визначених цим Кодексом.

Передача земельних ділянок безоплатно у власність громадян у межах норм, визначених цим Кодексом, провадиться один раз по кожному виду цільового призначення.

Згідно із частиною сьомою статті 118 ЗК України відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, розглядає клопотання у місячний строк і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні. Підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування об`єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.

У разі якщо у місячний строк з дня реєстрації клопотання Верховна Рада Автономної Республіки Крим, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, не надав дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність особи, якій належить право власності на об`єкт нерухомості (жилий будинок, іншу будівлю, споруду), розташований на такій земельній ділянці, або мотивовану відмову у його наданні, то особа, зацікавлена в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності, у місячний строк з дня закінчення зазначеного строку має право замовити розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки без надання такого дозволу, про що письмово повідомляє Верховну Раду Автономної Республіки Крим, Раду міністрів Автономної Республіки Крим, відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування. До письмового повідомлення додається договір на виконання робіт із землеустрою щодо відведення земельної ділянки.

Дослідження змісту наведених правових норм ЗК України та співставлення і застосування їх при оцінці обставин, встановлених під час розгляду адміністративної справи, підтверджених наданими сторонами доказами, дає суду підстави прийти до таких висновків:

-позивач як громадянин України є суб`єктом земельних відносин, та має право на безоплатне отримання земельної ділянки із земель комунальної власності для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і гаражного будівництва в межах норм, визначених ЗК України, один раз по такому виду цільового призначення, за рішенням органу місцевого самоврядування в межах його повноважень, визначених цим Кодексом, а також інших законів, що видаються відповідно до них;

-відповідач як орган місцевого самоврядування є суб`єктом земельних відносин, та має повноваження щодо розпорядження землями комунальної власності територіальної громади;

-використання земель житлової та громадської забудови здійснюється відповідно до генерального плану населеного пункту, іншої містобудівної документації, плану земельно-господарського устрою з дотриманням будівельних норм;

-право власності громадянина на землю набувається та реалізується на підставі Конституції України, цього Кодексу, а також інших законів, що видаються відповідно до них;

-порядок безоплатної приватизації земельних ділянок громадянами встановлений статтею 118 ЗК України, а саме: громадянин звертається до органу місцевого самоврядування із відповідним клопотанням, а орган місцевого самоврядування в місячний строк зобов`язаний розглянути таке клопотання та прийняти рішення про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або мотивованої відмови у його наданні;

-підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування об`єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.

Правові та організаційні основи містобудівної діяльності спрямовані на забезпечення сталого розвитку територій з урахуванням державних, громадських та приватних інтересів, встановлені Законом України від 17 лютого 2011 року №3038-VI «Про регулювання містобудівної діяльності» (далі Закон № 3038-VI).

Відповідно до статті 1 Закону № 3038-VI у цьому Законі наведені нижче терміни вживаються в такому значенні:

-генеральний план населеного пункту-одночасно містобудівна документація на місцевому рівні та землевпорядна документація, що визначає принципові вирішення розвитку, планування, забудови та іншого використання території населеного пункту;

-детальний план території-одночасно містобудівна документація на місцевому рівні та землевпорядна документація, що визначає планувальну організацію та розвиток території;

-містобудівна документація-затверджені текстові та графічні матеріали з питань регулювання планування, забудови та іншого використання територій;

-план зонування території (зонінг)-документація, що є складовою комплексного плану просторового розвитку території територіальної громади або генерального плану населеного пункту і визначає умови та обмеження використання території у межах визначених функціональних зон;

-схеми планування території на регіональному рівні-планувальна документація, яка розробляється у розвиток Генеральної схеми планування території України та визначає принципові вирішення розвитку, планування, забудови, використання територій адміністративно-територіальних одиниць та їх окремих частин;

-функціональна зона території-визначена комплексним планом просторового розвитку території територіальної громади, генеральним планом населеного пункту, планом зонування території частина території територіальної громади, щодо якої визначений певний набір дозволених (переважних (основних) та супутніх) видів цільового призначення земельних ділянок та відповідно до законодавства встановлені обмеження у використанні земель у сфері забудови.

Згідно із статтею 17 Закону № 3038-VI генеральний план населеного пункту є одночасно видом містобудівної документації на місцевому рівні та документацією із землеустрою і призначений для обґрунтування довгострокової стратегії планування та забудови території населеного пункту.

Обов`язковою складовою генерального плану населеного пункту є план зонування території цього населеного пункту.

Генеральний план населеного пункту розробляється та затверджується в інтересах відповідної територіальної громади з урахуванням державних, громадських та приватних інтересів.

Генеральні плани населених пунктів можуть поєднуватися з детальними планами всієї території населених пунктів або її частин.

До складу генерального плану населеного пункту обов`язково включаються планувальні рішення детальних планів територій (у тому числі формування земельних ділянок), на яких планується розміщення:

-за рахунок державного або місцевого бюджету: об`єктів соціальної інфраструктури (освіти, охорони здоров`я, культури, житлово-комунального господарства); об`єктів, передбачених Генеральною схемою планування території України та схемою планування області; об`єктів, для розташування яких відповідно до закону може здійснюватися примусове відчуження земельних ділянок з мотивів суспільної необхідності (якщо розташування таких об`єктів передбачено генеральним планом населеного пункту);

-інших об`єктів, визначених замовником у завданні на проектування.

Після затвердження генерального плану населеного пункту відомості про такі земельні ділянки підлягають внесенню до Державного земельного кадастру.

Згідно із статтею 18 Закону № 3038-VI план зонування території розробляється у складі комплексного плану, генерального плану населеного пункту з метою визначення умов та обмежень використання території у межах визначених функціональних зон. До затвердження генерального плану населеного пункту в межах території територіальної громади, щодо якої затверджено комплексний план (якщо обов`язковість розроблення генерального плану населеного пункту визначена рішенням про затвердження комплексного плану), межі функціональних зон та функціональне призначення територій у такому населеному пункті визначаються комплексним планом.

План зонування території розробляється з метою створення сприятливих умов для життєдіяльності людини, забезпечення захисту територій від надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру, запобігання надмірній концентрації населення і об`єктів виробництва, зниження рівня забруднення навколишнього природного середовища, охорони та використання територій з особливим статусом, у тому числі ландшафтів, об`єктів історико-культурної спадщини, а також земель сільськогосподарського призначення і лісів, та підлягає стратегічній екологічній оцінці.

Згідно із статтею 19 Закону № 3038-VI детальний план території деталізує положення генерального плану населеного пункту або комплексного плану та визначає планувальну організацію і розвиток частини території населеного пункту або території за його межами без зміни функціонального призначення цієї території. Детальний план території розробляється з урахуванням обмежень у використанні земель, у тому числі обмежень використання приаеродромної території, встановлених відповідно до Повітряного кодексу України.

Детальний план розробляється з метою визначення планувальної організації, просторової композиції і параметрів забудови та ландшафтної організації кварталу, мікрорайону, іншої частини території, призначених для комплексної забудови чи реконструкції, та підлягає стратегічній екологічній оцінці.

Детальні плани територій одночасно з їх затвердженням стають невід`ємними складовими генерального плану населеного пункту та/або комплексного плану.

Із змісту наведених правових норм Закону № 3038-VI вбачається, що місце розташування та цільове призначення земельної ділянки повинно відповідати генеральному плану населеного пункту.

На підставі генерального плану населеного пункту розробляється план зонування території та детальний план території.

У разі невідповідності місця розташування земельної ділянки та її цільового призначення генеральному плану, такі обставини свідчать про порушення вимог Закону № 3038-VI.

Відповідно до частин другої, третьої статті 24 Закону № 3038-VI забудова земельної ділянки здійснюється в межах її цільового призначення, встановленого відповідно до законодавства.

Передача (надання) земельних ділянок із земель державної або комунальної власності у власність чи користування фізичним або юридичним особам для містобудівних потреб допускається за умови, що відповідні земельні ділянки розташовані в межах території, щодо якої затверджено принаймні один із таких видів містобудівної документації на місцевому рівні:

-комплексний план, складовою частиною якого є план зонування території;

-генеральний план населеного пункту, складовою якого є план зонування території;

-план зонування території як окремий вид містобудівної документації на місцевому рівні, затверджений до набрання чинності Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо планування використання земель»;

-детальний план території.

Таким чином, аналізуючи наведені правові норми Закону № 3038-VI суд доходить висновку про те, що за відсутності комплексного плану, генерального плану, плану зонування території, детального плану території, орган місцевого самоврядування не має законних підстав для прийняття рішення про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, оскільки надання такого дозволу є першим етапом надання земельної ділянки у власність.

Надання позивачу дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд за таких обставин суперечило би змісту частини сьомої статті 118 ЗК України, так як за відсутності генерального плану населеного пункту та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальної одиниці, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку, відповідач зобов`язаний відмовити у наданні такого дозволу.

Аналогічні правові позиції висловлені Верховним Судом у постановах від 23 жовтня 2019 року у справі № 392/1004/17, від 30 липня 2020 року у справі № 822/1030/18, від 28 вересня 2021 року № 462/4395/17.

Оскільки, положення статей 116, 118, 122 Земельного кодексу України не містять чітко визначеної процедури та механізму реалізації розгляду клопотань щодо оформлення прав на землю, для визначення порядку набуття прав на землю із земель комунальної власності у місті Києві, Київською міською радою прийнято рішення від 20.04.2017 № 241/2463 «Про затвердження Порядку набуття прав на землю із земель комунальної власності у місті Києві» (далі - Порядок).

Порядком врегульовано процедуру отримання дозволу на розроблення документації із землеустрою у випадках передачі громадянам безоплатно у власність або в оренду земельних ділянок для будівництва та обслуговування житлових будинків, господарських будівель і споруд (присадибні ділянки), ведення садівництва, індивідуального дачного та гаражного будівництва.

Згідно з підпунктом 4.1 пункту 4 Порядку встановлено, що громадяни, зацікавлені в одержанні земельної ділянки у межах міста Києва для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), індивідуального гаражного та дачного будівництва чи ведення садівництва, подають до Київської міської ради через приймальню Київради з земельних питань клопотання про передачу земельної ділянки у власність (в оренду).

Розгляд клопотання про передачу громадянам безоплатно у власність або в оренду земельних ділянок для будівництва та обслуговування житлових будинків, господарських будівель і споруд (присадибні ділянки), ведення садівництва, індивідуального дачного та гаражного будівництва, проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки здійснюється відповідно до вимог розділу 2 цього Порядку.

Приписами підпунктів 2.1. та 2.4 пункту 2 Порядку, зацікавлена особа звертається до Київської міської ради через приймальню Київради з земельних питань з клопотанням про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або заявою на розроблення технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості), технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж частини земельної ділянки.

Відповідно до підпункту 2.2. пункту 2 Порядку, до клопотання про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або до заяви на розроблення технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості), технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж частини земельної ділянки, на яку поширюється право суборенди, сервітуту, до технічної документації із землеустрою щодо поділу та об`єднання земельних ділянок подаються документи, визначені конкретно для кожного виду документації із землеустрою, згідно з додатками 2, 3 до цього рішення.

Приймальня Київради з земельних питань реєструє клопотання, передає матеріали клопотання до Департаменту земельних ресурсів, останній керуючись даними міського земельного кадастру, містобудівного кадастру та Державного земельного кадастру, аналізує подані матеріали клопотання на відповідність меж земельної ділянки, її заявленого функціонального призначення даним містобудівного кадастру та протягом не більше семи робочих днів готує проект рішення Київської міської ради про надання дозволу (проект рішення Київської міської ради про відмову у наданні дозволу) на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, який невідкладно, не пізніше наступного робочого дня, передає, до секретаріату Київської міської ради у порядку, встановленому Регламентом.

Регламент Київської міської ради (далі - Київрада) встановлює порядок діяльності Київради, її органів, секретаріату Київради та його посадових осіб, депутатів Київради, порядок скликання сесій та призначення пленарних засідань Київради, підготовки і розгляду питань на пленарних засіданнях, прийняття Київрадою рішень, порядок формування і організації роботи постійних та тимчасових контрольних комісій, а також участі депутатських фракцій у роботі Київради.

Як зазначено в частині першій статті 47 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» та в частині першій статті 11 Регламенту Київської міської ради, постійні комісії ради є органами ради, що обираються з числа її депутатів, для вивчення, попереднього розгляду і підготовки питань, які належать до її відання, здійснення контролю за виконанням рішень ради, її виконавчого комітету.

Постійні комісії Київради є органами Київради, що обираються з числа її депутатів для вивчення, попереднього розгляду і підготовки питань, які належать до їх відання, здійснення контролю за виконанням рішень Київради та актів її виконавчого органу (Київської міської державної адміністрації). Постійні комісії Київради є підзвітними Київраді та відповідальними перед нею.

Постійні комісії Київради попередньо розглядають та приймають висновки з питань, що вносяться на розгляд Київради, розробляють проекти рішень, а також здійснюють контроль за виконанням рішень Київради, актів виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації).

Засідання постійних комісій проводяться відкрито й гласно. На засіданнях постійних комісій мають право бути присутніми представники засобів масової інформації та громадяни, які виявили таке бажання.

Гласність засідань постійних комісій Київради забезпечується web- трансляцією засідань (окрім виїзних) постійних комісій Київради в режимі реального часу на офіційному веб-сайті Київради (www.kmr.gov.ua) та розміщенням протоколів засідань на офіційному веб-сайті Київради (www.kmr.gov.ua) протягом семи днів з дня засідання постійної комісії.

На офіційному веб-сайті Київради (www.kmr.gov.ua) створюється та на постійній основі оновлюється відеоархів трансляцій засідань постійних комісій Київради.

За результатами опрацювання питань постійні комісії Київради більшістю голосів від загального складу комісії приймають висновки і рекомендації, що викладаються у протоколі засідання комісії.

Так, до порядку денного засідання постійної комісії Київської міської ради з питань містобудування, архітектури та землекористування на засідання комісії від 10 вересня 2019 року включено питання порушене позивачем.

Відповідно до протоколу №11/100 засідання постійної комісії Київської міської ради з питань містобудування, архітектури та землекористування від 10 вересня 2019 року (п. 16.1.18) на розгляд виносилась справа- клопотання К-35264, ПР-17747, питання про розгляд проекту рішення Київської міської ради «Про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки громадянину ОСОБА_1 у АДРЕСА_4 для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд», доручення заступника міського голови - секретаря Київської міської ради від 03 жовтня 2018 року №08/231-3262/ПР.

Слухали: ОСОБА_5 Під час обговорення цього питання надійшло дві пропозиції: перша - щодо відхилення проекту рішення Київської міської ради «Про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки громадянину ОСОБА_1 у АДРЕСА_4 для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд», оскільки на зазначену земельну ділянку немає затвердженого детального плану або плану зонування цієї території відповідно до статті 24 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності»; друга - щодо підтримки проекту рішення Київської міської ради «Про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки громадянину ОСОБА_1 у АДРЕСА_4 для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд».

Голосували: за відхилення проекту рішення Київської міської ради «Про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки громадянину ОСОБА_1 у АДРЕСА_4 для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд», оскільки на зазначену земельну ділянку немає затвердженого детального плану або плану зонування цієї території відповідно до статті 24 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності».

Проголосували: «за» -11, «проти» - 0, «утрималось» - 0, «не голосували» - 8. Рішення не прийнято.

Враховуючи недостатню кількість голосів для підтримки першої пропозиції, голова постійної комісії Київської міської ради з питань містобудування, архітектури та землекористування ОСОБА_5 виніс на голосування другу пропозицію.

Голосували: за підтримку проекту рішення Київської міської ради «Про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки громадянину ОСОБА_1 у АДРЕСА_4 для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд».

Проголосували: «за» - 0, «проти» - 0, «утрималось» - 6 ( ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 ), «не голосували» - 13. Рішення не прийнято.

На засіданні постійної комісії Київської міської ради з питань містобудування, архітектури та землекористування 10 вересня 2019 року під час голосування жодного рішення із зазначеного питання ухвалено не було.

У зв`язку із неприйняттям рішення до порядку денного засідання постійної комісії Київської міської ради з питань містобудування, архітектури та землекористування на засідання комісії від 10 грудня 2019 року повторно було включено розгляд кадастрової справи позивача. Відповідно до протоколу №14/103 засідання постійної комісії Київської міської ради з питань містобудування, архітектури та землекористування від 10 грудня 2019 року (п.20.2.3.) на повторний розгляд виносився проект рішення Київської міської ради «Про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки громадянину ОСОБА_1 у АДРЕСА_4 для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд», доручення заступника міського голови - секретаря Київської міської ради від 03 жовтня 2018 року №08/231-3262/ПР.

Слухали: ОСОБА_5, голову постійної комісії Київської міської ради з питань містобудування, архітектури та землекористування.

Вирішили: Відхилити проект рішення Київської міської ради «Про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки громадянину ОСОБА_1 у АДРЕСА_4 для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд».

Проголосували: «за» - 13, «проти» - 0, «утрималось» - 0, «не голосували» - 6. Рішення прийнято.

У разі відхилення проекту рішення профільна постійна комісія протягом семи днів з моменту прийняття відповідного висновку направляє суб`єкту подання оригінал проекту рішення з відповідним висновком (частина десята статті 30 Регламенту).

Таким чином, проект рішення Київської міської ради «Про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки громадянину ОСОБА_1 у АДРЕСА_4 для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд» відхилено профільною комісією, оскільки передача земельної ділянки у користування або у приватну власність заборонена прямою нормою закону.

За відсутності документів передбачених статтею 24 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» неможливо достовірно встановити відповідність намірів отримання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, функціональному призначенню та місцю розташування земельної ділянки, щодо якої надано дозвіл.

Отже, враховуючи відсутність будь-яких документів, передбачених статтею 24 Закону №3038-VI, суд вважає, що відповідно відсутні правові підстави для того щоб зобов`язати відповідача надати позивачу дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд.

Крім того, частиною першою статті 123 Земельного кодексу України передбачено, що у разі якщо у місячний строк з дня реєстрації клопотання Верховна Рада Автономної Республіки Крим, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у користування відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, не надав дозволу на розроблення документації із землеустрою або мотивовану відмову у його наданні, то особа, зацікавлена в одержанні у користування земельної ділянки із земель державної або комунальної власності, у місячний строк з дня закінчення зазначеного строку має право замовити розроблення документації із землеустрою без надання такого дозволу, про що письмово повідомляє Верховну Раду Автономної Республіки Крим, Раду міністрів Автономної Республіки Крим, відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування. До письмового повідомлення додається договір на виконання робіт із землеустрою щодо відведення земельної ділянки.

Таким чином, позивач не був позбавлений права самостійно замовити розроблення документації із землеустрою без надання такого дозволу.

Аналогічного висновку дійшов Вищий адміністративний суд України під час розгляду справи № 367/5644/15-а (К/800/2736/16). Так, в ухвалі від 23 лютого 2016 року судом зазначено про те, що рішення про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та про надання її у власність приймають органи, визначені в статті 118 Земельного кодексу України. їхня бездіяльність не перешкоджає процесу відведення земельної ділянки, оскільки здійснення замовлення на виготовлення проектної документації можливе без отримання дозволу на її виготовлення. За вказаних обставин, позивач мав право замовити розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки без надання такого дозволу, а тому, недотримання строку розгляду його клопотання не порушило його прав.

З наведених норм можна зробити висновок, що набуття особами права власності або користування на земельну ділянку відбувається поетапно - починаючи з отримання дозволу на розробку проекту землеустрою, який оформлюється відповідним рішенням органу місцевого самоврядування або органу державної влади, погодження та затвердження такого проекту землеустрою та завершується рішенням про передачу земельної ділянки у власність або користування.

Суд, при вирішенні спору зазначає, що обґрунтування позивача в підтвердження позовних вимог, заперечуються обставинами, встановленими при розгляді справи по суті.

Частиною першою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до частини першої статті 90 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Позивач не надав суду доказів які б свідчили про відсутність підстав для відмови йому у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд.

Аналізуючи все в сукупності суд приходить до висновку, що позов необгрунтований і не доведений дослідженими при вирішенні спору доказами, в зв`язку із чим у задоволенні позову необхідно відмовити.

Судові витрати розподілу не підлягають.

Враховуючи викладене, керуючись статтями 2, 72-77, 139, 241-246, 251 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

В И Р І Ш И В:

У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 - відмовити.

Рішення набирає законної сили відповідно до статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України.

Рішення може бути оскаржено до Шостого апеляційного адміністративного суду в порядку та у строки, встановлені статтями 295 - 297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Т.І. Шейко