Постанова

від 21.08.2022 по справі 480/3694/21

ДРУГИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 серпня 2022 р. Справа № 480/3694/21Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

Головуючого судді: Русанової В.Б.,

Суддів: Жигилія С.П. , Перцової Т.С. ,

розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Головного управління Держгеокадастру у Сумській області на ухвалу Сумського окружного адміністративного суду від 24.11.2021 (головуючий суддя І інстанції: С.В. Воловик) по справі № 480/3694/21

за позовом ОСОБА_1

до Головного управління Держгеокадастру у Сумській області , третя особа: Буринська міська рада Конотопського району Сумської області,

про зобов`язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до суду з позовом, в якому просив:

- визнати протиправним та скасувати наказ Головного управління Держгеокадастру у Сумській області "Про відмову у затвердженні документації із землеустрою та наданні у власність земельної ділянки" від 23.12.2020 №18-37202/16-20-СГ;

- зобов`язати Головне управління Держгеокадастру у Сумській області затвердити проект землеустрою щодо відведення ОСОБА_1 земельної ділянки площею 2,0000 га для ведення особистого селянського господарства на території Миколаївської сільської ради Буринського району Сумської області за межами населених пунктів (кадастровий номер: 5920985000:03:001:0574) та надати її у власність.

Рішенням Сумського окружного адміністративного суду від 23.06.2021, яке набрало законної сили 18.10.2021 позов задоволено в повному обсязі.

01.11.2021 Головне управління Держгеокадастру у Сумській області (далі - відповідач) звернулося до суду із заявою, в якій просив замінити сторону у виконавчому провадженні, а саме боржника - Головне управління Держгеокадастру у Сумській області на правонаступника - Буринську міську раду Конотопського району Сумської області.

В обґрунтування заяви зазначило, що Законом України № 1423-ІХ від 28.04.2021 р. який набрав чинності 27.05.2021 внесені зміни до Земельного кодексу, на підставі яких у Головного управління Держгеокадастру в Сумській області припиняються повноваження щодо розпорядження спірною земельною ділянкою. Натомість такі повноваження перейшли до Буринської міської ради Конотопського району Сумської області, тому має місце публічне правонаступництво, що є підставою для заміни боржника у виконавчому провадженні.

Ухвалою Сумського окружного адміністративного суду від 24.11.2021 у задоволенні заяви Головного управління Держгеокадастру у Сумській області відмовлено.

Відповідач, не погоджуючись з ухвалою суду, подав апеляційну скаргу в якій, посилаючись на невідповідність висновків суду першої інстанції обставинам справи, порушення норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, просив її скасувати та задовольнити заяву про заміну сторони виконавчого провадження.

В обґрунтування апеляційної скарги зазначає, що судом першої інстанції не враховано доводи відповідача щодо наявності у спірних правовідносин процесуального правонаступництва, оскільки з моменту передачі спірної земельної ділянки у комунальну власність Головне управління Держгеокадастру втратило право нею розпоряджатись, та, як наслідок, право вирішувати питання про надання дозволу на розробку проекту землеустрою, а з 27.05.2021 (дня набрання чинності пунктом 24 розділу X Земельного кодексу України) взагалі втратило повноваження розпоряджатись земельними ділянками розташованими за межами населеного пункту, окрім визначених земель.

Посилаючись на правову позицію Верховного Суду у постановах від 13.03.2019 у справі № 524/4478/17, від 20.02.2019 у справі № 826/16659/15, від 12.06.2018 у справі № 2а-23895/09/1270, від 09.11.2020 № 826/14670/16 наполягає, що в даному випадку наявні ознаки публічного правонаступництва, так як із передачею спірної земельної ділянки у комунальну власність відбулось передання (набуття) адміністративної компетенції суб`єкта владних повноважень внаслідок припинення адміністративної компетенції ГУ Держгеокадастру у Сумській області, а тому обов`язок по відновленню порушених прав позивача покладається на Буринську міську раду Конотопського району Сумської області.

Враховуючи, що вказана вище міська рада наділена функціями виконання рішення по даній справі, як розпорядник спірної земельної ділянки, та неможливість його виконання відповідачем, у зв`язку з відсутністю таких повноважень, вважає, що наявні підстави для заміни сторони виконавчого провадження.

Позивач не скористався правом на подання відзиву на апеляційну скаргу.

Ухвалою Другого апеляційного адміністративного суду від 28.07.2022 залучено Буринську міську раду Конотопського району Сумської області в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору до участі у справі № 480/3694/21.

Буринська міська рада Конотопського району Сумської області подала відзив на апеляційну скаргу, в якому, наполягаючи на законності та обґрунтованості ухвали суду першої інстанції, просить залишити апеляційну скаргу без задоволення, а оскаржувану ухвалу без змін.

З урахуванням ч. 1 ст. 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши ухвалу суду першої інстанції та доводи апеляційної скарги, відзиву на неї, дослідивши докази по справі, вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Відмовляючи у задоволенні заяви, суд першої інстанції виходив з її необґрунтованості та відсутності доказів того, що Буринська міська рада Конотопського району Сумської області є правонаступником Головного управління Держгеокадастру у Сумській області у відносинах, щодо яких виник спір.

Також, за висновками суду першої інстанції, заміна сторони у виконавчому провадженні можлива лише при існуванні відкритого виконавчого провадження або при наявності виданого зацікавленій особі виконавчого листа у разі необхідності заміни сторони у виконавчому листі до відкриття виконавчого провадження. Проте виконавчий лист по справі № 480/3694/21 не видавався, що також є підставою для відмови у заміні сторони виконавчого провадження.

Надаючи оцінку встановленим обставинам справи, колегія суддів вважає за необхідне зазначити наступне.

Згідно зі ст.1 Закону України від 02.06.2016 року № 1404-VIII "Про виконавче провадження" (далі - Закон № 1404-VIII) виконавчим провадженням як завершальною стадією судового провадження і примусового виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) вважається сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Відповідно до ч.ч.1-2 ст.15 Закону № 1404-VIII сторонами у виконавчому провадженні є стягувач і боржник.

Боржником є визначена виконавчим документом фізична або юридична особа, держава, на яких покладається обов`язок щодо виконання рішення.

Частиною 5 ст.15 Закону № 1404-VIII передбачено, що у разі вибуття однієї зі сторін виконавець за заявою сторони, а також заінтересована особа мають право звернутися до суду із заявою про заміну сторони її правонаступником. Для правонаступника усі дії, вчинені до його вступу у виконавче провадження, є обов`язковими тією мірою, якою вони були б обов`язковими для сторони, яку правонаступник замінив.

Відповідно до ч.1 ст.379 КАС України у разі вибуття однієї із сторін виконавчого провадження за поданням державного виконавця або за заявою заінтересованої особи суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, замінює сторону виконавчого провадження її правонаступником.

Відповідно до ст. 52 КАС України у разі вибуття або заміни сторони чи третьої особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд допускає на будь-якій стадії судового процесу заміну відповідної сторони чи третьої особи її правонаступником. Усі дії, вчинені в адміністративному процесі до вступу правонаступника, обов`язкові для нього в такій самій мірі, у якій вони були б обов`язкові для особи, яку він замінив.

З огляду на зміст наведеної норми процесуальне правонаступництво передбачено не лише у зв`язку із реорганізацією суб`єкта господарювання, а й в інших передбачених законом випадках, у тому числі в разі заміни кредитора або боржника в зобов`язанні. Процесуальне правонаступництво в розумінні статті 52 КАС України допускається на будь-якій стадії судового процесу, включаючи стадію виконання судового рішення.

Публічне правонаступництво органів державної влади є окремим, особливим видом правонаступництва, під таким терміном розуміється перехід в установлених законом випадках прав та обов`язків одного суб`єкта права іншому. При цьому обов`язок щодо відновлення порушених прав особи покладається на орган, компетентний відновити такі права. Такий підхід про перехід до правонаступника обов`язку відновити порушене право відповідає принципу верховенства права, оскільки метою правосуддя є ефективне поновлення порушених прав, свобод і законних інтересів.

У спорах, які виникають з публічних правовідносин, де оскаржуються рішення (дії, бездіяльність) державного органу, пов`язані зі здійсненням функції від імені держави, стороною є сама держава в особі того чи іншого уповноваженого органу.

Отже, правонаступництво в сфері управлінської діяльності органів державної влади (публічне правонаступництво) передбачає повне або часткове передання (набуття) адміністративної компетенції одного суб`єкта владних повноважень (суб`єкта публічної адміністрації) до іншого або внаслідок припинення первісного суб`єкта, або внаслідок повного чи часткового припинення його адміністративної компетенції.

Вказані висновки узгоджуються з правовою позицією Верховного Суду, викладеною в постановах від 13 березня 2019 року (справа № 524/4478/17), від 20 лютого 2019 року (справа № 826/16659/15), від 11 серпня 2021 року (справа № 160/3399/19).

При цьому можна виділити дві форми адміністративного (публічного) правонаступництва: фактичне (або компетенційне адміністративне правонаступництво), тобто таке, де вирішуються питання передачі фактичних повноважень від одного до іншого органу, посадової особи (або повноважень за компетенцією) та процесуальне адміністративне (публічне) правонаступництво.

Фактичне (компетенційне) адміністративне (публічне) правонаступництво - це врегульовані нормами адміністративного права умови та порядок передання адміністративної компетенції від одного суб`єкта владних повноважень (суб`єкта публічної адміністрації) до іншого, який набуває певні владні повноваження внаслідок ліквідації органу чи посади суб`єкта владних повноважень, припинення первісного суб`єкта, або внаслідок повного чи часткового припинення компетенції органу публічної адміністрації чи припинення повноважень посадової особи.

Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 11 жовтня 2019 року (справа № 812/1408/16) та від 06 серпня 2021 року (справа № 809/721/18).

Так, підставою звернення ГУ Держгеокадастру у Сумській області до суду із заявою про заміну сторони виконавчого провадження, є твердження останнього про те, що з переходом спірної земельної ділянки з державної власності у комунальну власність Буринської міської ради Конотопського району Сумської області, до останньої також перейшли і повноваження щодо розпорядження такою земельною ділянкою, зокрема, в частині надання затвердження проекту землеустрою, що також підтверджується положеннями п. 24 Розділу X «Перехідні положення» Земельного кодексу України, який набрав чинності 27.05.2021.

Отже, для вирішення питання щодо наявності/відсутності підстав для заміни боржника у виконавчому провадженні по даній справі суд першої інстанції мав з`ясувати кому на даний час належать повноваження щодо затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, з урахуванням її правового статусу, проте таких дій останній не вчинив.

27.05.2021 набув чинності Закон України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення системи управління та дерегуляції у сфері земельних відносин" від 28 квітня 2021 року № 1423-IX (далі- Закон № 1423-IX), яким розділ Х "Перехідні положення" Земельного кодексу України доповнено пунктом 24, яким визначено, що з дня набрання чинності цим пунктом землями комунальної власності територіальних громад вважаються всі землі державної власності, розташовані за межами населених пунктів у межах таких територіальних громад, крім земель:

а) що використовуються органами державної влади, державними підприємствами, установами, організаціями на праві постійного користування (у тому числі земельних ділянок, що перебувають у постійному користуванні державних лісогосподарських підприємств, та земель водного фонду, що перебувають у постійному користуванні державних водогосподарських підприємств, установ, організацій, Національної академії наук України, національних галузевих академій наук);

б) оборони;

в) природно-заповідного та іншого природоохоронного призначення в межах об`єктів і територій природно-заповідного фонду загальнодержавного значення, лісогосподарського призначення;

г) зони відчуження та зони безумовного (обов`язкового) відселення території, що зазнала радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи;

ґ) під будівлями, спорудами, іншими об`єктами нерухомого майна державної власності;

д) під об`єктами інженерної інфраструктури загальнодержавних та міжгосподарських меліоративних систем державної власності;

е) визначених у наданих до набрання чинності цим пунктом дозволах на розроблення проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок, наданих органами виконавчої влади з метою передачі земельних ділянок у постійне користування державним установам природно-заповідного фонду, державним лісогосподарським та водогосподарським підприємствам, установам та організаціям, якщо рішення зазначених органів не прийняті.

Земельні ділянки, що вважаються комунальною власністю територіальних громад сіл, селищ, міст відповідно до цього пункту і право державної власності на які зареєстроване у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, переходять у комунальну власність з моменту державної реєстрації права комунальної власності на такі земельні ділянки.

Інші земельні ділянки та землі, не сформовані у земельні ділянки, переходять у комунальну власність з дня набрання чинності цим пунктом.

Перехід земельних ділянок із державної власності у комунальну власність згідно з вимогами цього пункту не є підставою для припинення права оренди та інших речових прав, похідних від права власності, на такі земельні ділянки. Внесення змін до договору оренди, суперфіцію, емфітевзису, земельного сервітуту із зазначенням нового органу, що здійснює розпорядження такою земельною ділянкою, не вимагається і здійснюється лише за згодою сторін договору.

З дня набрання чинності цим пунктом до державної реєстрації права комунальної власності на земельні ділянки державної власності, що передаються у комунальну власність територіальних громад, органи виконавчої влади, що здійснювали розпорядження такими земельними ділянками, не мають права здійснювати розпорядження ними.

Надані до дня набрання чинності цим пунктом рішеннями Ради міністрів Автономної Республіки Крим, органів виконавчої влади дозволи на розроблення документації із землеустрою щодо земельних ділянок державної власності, які відповідно до цього пункту переходять у комунальну власність, є чинними. Особи, які отримали такі дозволи, а також органи, що їх надали, зобов`язані повідомити про це протягом місяця відповідні сільські, селищні, міські ради з дня набрання чинності цим пунктом. Рішення про затвердження такої документації, що не була затверджена на день набрання чинності цим пунктом, приймають сільські, селищні, міські ради.

Рішення Ради міністрів Автономної Республіки Крим, органів виконавчої влади про викуп для суспільних потреб земельних ділянок приватної власності, прийняті до дня набрання чинності цим пунктом, є чинними, а заходи щодо відчуження таких земельних ділянок здійснюються органами, визначеними статтями 8 і 9 Закону України "Про відчуження земельних ділянок, інших об`єктів нерухомого майна, що на них розміщені, які перебувають у приватній власності, для суспільних потреб чи з мотивів суспільної необхідності".

Особи, які отримали дозволи на розроблення проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок, зазначені у підпункті "е" цього пункту, а також органи, що їх надали, зобов`язані повідомити про це протягом місяця відповідні сільські, селищні, міські ради з дня набрання чинності цим пунктом. До 1 січня 2023 року зазначені землі та земельні ділянки не можуть бути передані у власність та користування будь-яким іншим особам, крім тих, яким надано дозвіл на розроблення документації із землеустрою (крім передачі їх для розміщення об`єктів, передбачених статтею 15 Закону України "Про відчуження земельних ділянок, інших об`єктів нерухомого майна, що на них розміщені, які перебувають у приватній власності, для суспільних потреб чи з мотивів суспільної необхідності"). У разі якщо до 1 січня 2023 року такі земельні ділянки не передані у постійне користування державним установам природно-заповідного фонду, державним лісогосподарським та водогосподарським підприємствам, установам та організаціям, такі земельні ділянки переходять у комунальну власність територіальної громади села, селища, міста, на території якої вони розташовані.

До встановлення меж територій та об`єктів природно-заповідного фонду їх межі визначаються відповідно до проектів створення територій та об`єктів природно-заповідного фонду".

З аналізу наведених норм слідує, що починаючи з 27.05.2021 (дня набрання чинності вказаним пунктом 24 розділу Х «Перехідні положення» Земельного кодексу України) землями комунальної власності територіальних громад вважаються всі землі державної власності, розташовані за межами населених пунктів у межах таких територіальних громад, в тому числі і землі не сформовані у земельні ділянки, крім земель, які зазначені у п. 24 розділу Х Земельного Кодексу України, та саме з 27.05.2021 органи виконавчої влади, що здійснювали розпорядження такими земельними ділянками, не мають права здійснювати розпорядження ними, зокрема, затверджувати проекти землеустрою, що в свою чергу свідчить про те, що такі повноваження з вказаної дати перейшли до відповідних органів місцевого самоврядування, як власників вказаних земельних ділянок.

Вирішуючи спір, суд першої інстанції виходив з того, що заявником не надано доказів, що Буринська міська рада Конотопського району Сумської області є правонаступником Головного управління Держгеокадастру у Сумській області.

Проте, за змістом ст. 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Суд вживає передбачені законом заходи, необхідні для з`ясування всіх обставин у справі, у тому числі щодо виявлення та витребування доказів з власної ініціативи.

Колегія суддів зазначає, що суд першої інстанції не вжив заходів, необхідних для з`ясування особи, яка має розпоряджатися спірною земельною ділянкою, не встановив, чи уповноважена (наділена функціями) у даному випадку, Буринська міська рада затверджувати проект, крім того, не навів жодних мотивів в підтвердження можливості/неможливості виконання судового рішення саме відповідачем у даній справі Головним управлінням Держгеокадастру у Сумській області, а лише обмежився висновками про відсутність таких доказів у матеріалах справи.

Також, судом першої інстанції вирішено заяву про заміну сторони виконавчого провадження без залучення до участі у справі Буринської міської ради Конотопського району Сумської області, проте, не враховано, що вирішення питання про заміну сторони виконавчого провадження (боржника) з Головного управління Держгеокадастру у Сумській області на Буринську міську раду безпосередньо впливає на права та інтереси міської ради.

Натомість, ухвалою від 28.07.22 судом апеляційної інстанції залучено до участі у справі в якості третьої особи Буринську міську раду Конотопського району Сумської області, якій надано строк для ознайомлення з апеляційною скаргою Держгеокадастру та витребувано докази на підтвердження наявності у неї права розпоряджатись земельною ділянкою з кадастровим номер 5920985000:03:001:0574, розташованій на території Миколаївської сільської ради Буринського району Сумської області за межами населених пунктів.

На виконання вимог суду , третя особа надала витяг з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності, з якого вбачається, що з 20.07.2022 земельна ділянка з кадастровим номером 5920985000:03:001:0574, площею 2,00 га, належить на праві комунальної власності Буринській міській раді.

Отже, земельна ділянка, яку бажає отримати у власність позивач та затвердити проект землеустрою якої судовим рішенням від 23.06.2021 зобов`язано Головне управління Держгеокадастру в Сумській області перебуває у комунальній власності Буринської міської ради, що свідчить про те, що саме Буринська міська територіальна громада Конотопського району Сумської області (від імені якої діє Буринська міська рада) наділена повноваженнями щодо розпорядження вказаною земельною ділянкою, до яких, зокрема, входять затвердження проекту землеустрою, а Головне управління Держгеокадастру в Сумській області, як орган виконавчої влади, що здійснював відповідні повноваження станом на час перебування останньої у державній власності, втратило такі повноваження.

Таким чином, формально орган місцевого самоврядування є правонаступником прав і обов`язків ГУ Держгеокадастру в Сумській області в частині розпорядження землями комунальної власності.

Наведені зміни в законодавстві в частині відсутності, зокрема, у Головного управління Держгеокадастру в Сумській області повноважень щодо затвердження проекту землеустрою бажаної позивачем земельної ділянки свідчать про необхідність заміни судом апеляційної інстанції сторони виконавчого провадження по даній справі з Головного управління Держгеокадастру у Сумській області на Буринську міську раду Конотопського району Сумської області, як орган місцевого самоврядування, до комунальної власності якого належить спірна земельна ділянка.

Щодо доводів третьої особи, викладені у відзиві на апеляційну скаргу про те, що на момент звернення ОСОБА_1 до Держгеокадастру із заявою про затвердження проекту землеустрою, бажана земельна ділянка перебувала у державній власності, отже Буринська міська рада не є належним відповідачем по справі, колегія суддів зазначає, що наразі судом вирішується питання заміни сторони у виконавчому провадженні по виконанню судового рішення, а не вирішення спору про затвердження проекту землеустрою.

Враховуючи, що судове рішення, яким зобов`язано Головне управління Держгеокадастру в Сумській області затвердити проект землеустрою ОСОБА_1 набрало законної сили, суд має з`ясувати належного боржника, до повноважень якого входить його виконання. В даній справі на час звернення боржника в справі із заявою про заміну сторони у виконавчому провадженні розпорядником спірної земельної ділянки є Буринська міська рада.

Натомість, застосування способу захисту порушеного права позивача у цій справі до первісного відповідача (Головного управління Держгеокадстру у Сумській області) не призведе до його поновлення, оскільки цей суб`єкт владних повноважень на законодавчому рівні позбавлений повноважень приймати рішення щодо затвердження проекту землеустрою.

Доводи Буринської міської ради, що зобов`язання судом органу місцевого самоврядування прийняти певне рішення за відсутності відповідного волевиявлення є втручанням в його виключну компетенцію на здійснення права власності та управління землями, яке підлягає захисту фактично свідчать про незгоду з рішенням Сумського окружного адміністративного суду від 23.06.2021, яке не є предметом апеляційного перегляду.

Доводи третьої особи про те, що на період воєнного стану забороняється безоплатна передача земель із державної, комунальної власності у приватну, надання дозволів на розробку документації із землеустрою з метою безоплатної передачі, розроблення такої документації забороняється не спростовують висновків суду апеляційної інстанції про наявність підстав для заміни відповідача у справі - Головного управління Держгеокадастру у Сумській області на правонаступника - Буринську міську раду Конотопського району Сумської області.

Посилання суду першої інстанції, що Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення системи управління та дерегуляції у сфері земельних відносин» сільським, селищним, міським радам не надано повноважень щодо розгляду заяв про надання дозволу на розроблення документації із землеустрою щодо відведення у власність для ведення особистого селянського господарства земельних ділянок, раніше поданих зацікавленими особами до органів виконавчої влади, що здійснювали розпорядження такими земельними ділянками, колегія суддів вважає безпідставними, оскільки судовим рішенням зобов`язано відповідача затвердити проект землеустрою щодо відведення ОСОБА_1 земельної ділянки, а не надати дозвіл на його розроблення.

При цьому, як вказує суд першої інстанції вказаним вище законом, сільським, селищним, міським радам надано повноваження щодо прийняття рішень про затвердження документації із землеустрою, що не була затверджена на день набрання чинності цим пунктом.

Висновки суду першої інстанції про неможливість заміни сторони виконавчого провадження до видання виконавчого листа та відкриття виконавчого провадження колегія суддів вважає помилковими, оскільки заміна сторони у відносинах, щодо яких виник спір (процесуальне правонаступництво) можлива на будь-якій стадії адміністративного процесу, як на стадії розгляду справи, так і на стадії виконання судового рішення, яке набрало законної сили, зокрема, і до видання виконавчого листа, і відбувається виключно за відповідним рішенням суду, а не державного виконавця (що стосується заміни сторони виконавчого провадження), незалежно від того виданий судом виконавчий лист на момент звернення із заявою про правонаступництво та чи пред`явлений він (виконавчий лист) до примусового виконання.

Такий висновок викладений Верховним Судом у постановах від 29.01.2020 у справі №815/1303/17, від 14.06.2021 у справі № 2-а-1411/11, який враховується судом відповідно до ч.5 ст.242 КАС України.

З урахуванням викладеного, колегія суддів дійшла висновку про наявність підстав для задоволення заяви відповідача та заміни боржника у виконавчому провадженні по справі № 480/3694/21 з Головного управління Держгеокадастру у Сумській області на Буринську міську раду Конотопського району Сумської області.

Натомість суд першої інстанції не врахував вищезазначеного, неповно встановив обставини справи, у зв`язку з чим дійшов помилкового висновку про відсутність підстав для задоволення заяви Головного управління Держгеокадастру у Сумській області.

За приписами п. 2 ч.1 ст.315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове судове рішення у відповідній частині або змінити судове рішення.

Згідно з п.п.1, 4 ч.1 ст.317 КАС України неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи, неправильне застосування норм матеріального права є підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення.

Враховуючи, вищенаведене, колегія суддів вважає, що доводи апеляційної скарги спростовують позицію суду, викладену в оскаржуваній ухвалі, підтверджують неповне з`ясування судом першої інстанції обставин, що мають значення для справи, а також допущення судом порушення норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, а тому ухвала суду першої інстанції підлягає скасуванню з прийняттям нової постанови про задоволення заяви Головного управління Держгеокадастру у Сумській області про заміну боржника у виконавчому провадженні.

Керуючись ст. ст. 308, 311, 317, 322, 325, 326, 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Головного управління Держгеокадастру у Сумській області - задовольнити.

Ухвалу Сумського окружного адміністративного суду від 24.11.2021 по справі № 480/3694/21 - скасувати.

Прийняти нову постанову, якою заяву Головного управління Держгеокадастру у Сумській області - задовольнити.

Замінити боржника у виконавчому провадженні по справі № 480/3694/21 з Головного управління Держгеокадастру у Сумській області (40000, м. Суми, вул. Герасима Кондратьєва, 25, код ЄДРПОУ 39765885) на Буринську міську раду Конотопського району Сумської області (41700, вул. Першотравнева, 1, м. Буринь, Сумська область, ЄДРПОУ 04058025).

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.

Головуючий суддя В.Б. Русанова Судді С.П. Жигилій Т.С. Перцова