Рішення

від 10.08.2022 по справі 910/13077/21

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

61022, м. Харків, пр. Науки, 5, тел.:(057) 702-07-99, факс: (057) 702-08-52,

гаряча лінія: (096) 068-16-02, E-mail: inbox@dn.arbitr.gov.ua,

код ЄДРПОУ: 03499901,UA368999980313151206083020649

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

11.08.2022р. Справа №910/13077/21

Господарський суд Донецької області у складі судді Устимової А.М.,

за участю секретаря судового засідання Вовк М.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом: Публічного акціонерного товариства Акціонерний комерційний банк Індустріалбанк

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю Мілінтіка про: розірвання договору та стягнення 100000,00грн.

за участю уповноважених представників сторін:

від позивача: не з`явився,

від відповідача: не з`явився,

ВСТАНОВИВ:

Стислий зміст і підстави позовних вимог

Публічне акціонерне товариство «Акціонерний комерційний банк «Індустріалбанк» (далі - ПАТ «АКБ «Індустріалбанк») звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Мілінтіка» (далі ТОВ «Мілінтіка») про розірвання договору та стягнення 100000,00грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачем своїх зобов`язань за договором про надання юридичних послуг від 02.02.2015 в частині надання послуг, внаслідок чого у судовому порядку просить розірвати договір та стягнути 100000,00грн, які перераховані в якості попередньої оплати, та відшкодувати витрати з оплати судового збору за рахунок відповідача.

Процедура провадження у справі у господарському суді

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 16.08.2021 позовну заяву ПАТ «АКБ «Індустріалбанк» до ТОВ «Мілінтіка» про розірвання договору та стягнення 100000,00грн передано за територіальною підсудністю до Господарського суду Донецької області, оскільки місцезнаходженням відповідача, що зареєстроване у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань є: 84300, Донецька обл., м. Краматорськ, вул. Академічна, буд. 66.

17.09.2021 матеріали справи №910/13077/21 надійшли до Господарського суду Донецької області.

Згідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 17.09.2021 для розгляду справи визначена суддя Устимова А.М.

Ухвалою Господарського суду Донецької області від 22.09.2021 позовну заяву залишено без руху та встановлено позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви протягом десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Ухвалою суду від 11.10.2021 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі №910/13077/21; справу вирішено розглядати в порядку загального позовного провадження; підготовче засідання у справі призначено на 02.11.2021.

Ухвалою від 02.11.2021 відкладено підготовче засідання на 16.11.2021.

Ухвалою від 16.11.2021 відкладено підготовче засідання на 02.12.2021.

Ухвалою від 02.12.2021 продовжено строк підготовчого провадження на тридцять днів та відкладено розгляд справи на 22.12.2021.

Ухвалою від 22.12.2021 відкладено підготовче засідання на 11.01.2022 року о 9:30 год.

Ухвалою від 11.01.2022 закрито підготовче провадження у справі №910/13077/21 та призначено судове засідання з розгляду справи по суті на 10.02.2022 року о 09:30 год.

У зв`язку із перебуванням судді Устимової А.М. з 27.01.2022 по 11.02.2022 на лікарняному, судове засідання призначене на 10.02.2022 року о 09:30год. не відбулось, про що сторони були повідомлені шляхом направлення телефонограм, які містяться у матеріалах справи.

Ухвалою від 14.02.2022 судове засідання у справі призначено на 28.02.2022 року о 09:30 год.

У зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України Указом Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 Про введення воєнного стану в Україні, затвердженого Законом України Про затвердження Указу Президента України Про введення воєнного стану в Україні від 24.02.2022 № 2102-ІХ, введено в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24.02.2022 строком на 30 діб. Указом Президента України від 14.03.2022 № 133/2022, затвердженим Законом України від 15.03.2022 № 2119-ІХ, строк дії воєнного стану в Україні продовжено ще на 30 діб, тобто до 25.04.2022. 21.04.2022 на засіданні Верховної Ради України ухвалено Закон про затвердження Указу Президента України від 18.04.2022 № 259 Про продовження строку дії воєнного стану в Україні. Цим Указом передбачено продовження строку дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 25.04.2022 на 30 діб. Указом Президента України від 17.05.2022 №341/2022 «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні», затвердженого Законом України від 22.05.2022 №2263-IX, продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 25.05.2022 строком на 90 діб.

В зв`язку з запровадженням на території України воєнного стану та наявністю загрози життю, здоров`ю та безпеці учасників справи, суддів та працівників суду, засідання, призначене на 28.02.2022, не відбулося, про що розміщена інформація на офіційному сайті Господарського суду Донецької області на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет за веб-адресою: http://dn.arbitr.gov.ua.

Ухвалою від 19.05.2022 судове засідання відкладено, визначено, що судове засідання у справі №910/13077/21 буде призначене відразу після відновлення можливості безпечного для учасників судового процесу перебування у приміщенні суду при розгляді справи чи встановлення господарським судом наявності технічної можливості у суду та учасників судового процесу для проведення підготовчого засідання в режимі відеоконференцзв`язку. Роз`яснено учасникам справи їх право подавати до суду заяви про розгляд справи за їх відсутності за наявними матеріалами в порядку частини третьої статті 196 Господарського процесуального кодексу України.

Згідно наказу Господарського суду Донецької області «Про встановлення особливого режиму роботи Господарського суду Донецької області» №20 від 28.02.2022 встановлено особливий режим роботи суду в умовах воєнного стану, тимчасово, до усунення обставин, які зумовили загрозу життю, здоров`ю та безпеці відвідувачів, працівників суду, в умовах воєнної агресії проти України, обмежено доступ до приміщення суду.

Розпорядженням №9-р від 15.04.2022 року «Про організацію роботи та комунікацію між працівниками в Господарському суді Донецької області в умовах воєнного стану», наказом №23 від 15.04.2022 «Про впровадження дистанційної роботи працівникам апарату суду та оголошення простою» запроваджено роботу Господарського суду Донецької області у відділеному режимі, встановлено дистанційний режим роботи.

Рішенням зборів суддів Господарського суду Донецької області від 13.06.2022, зберігаючи віддалений режим роботи, в залежності від об`єктивних обставин, пов`язаних із збройною агресією, у тому числі інтенсивністю бойових дій у місті Харкові відновлено можливість доступу працівникам суду до приміщення суду у разі процесуальної необхідності.

Відповідно, визначена можливість проведення судових засідань у приміщенні суду за наявності об`єктивних обставин, які забезпечать безпеку проведення такого судового засідання у приміщенні суду (перебування суддів, працівників суду за означеною вище адресою суду).

30.06.2022 шляхом направлення клопотання на електронну пошту суду ПАТ «АКБ «Індустріалбанк» просило призначити судове засідання у справі №910/130677/21, справу розглянути без участі представника позивача.

Ухвалою від 11.07.2022 судове засідання у справі призначено на 11.08.2022, в ухвалі повідомлено, що приймаючи до уваги наявність загрози життю, здоров`ю учасників судового провадження при перебуванні у приміщенні Господарського суду Донецької області в місті Харкові, оскільки місто знаходиться під постійними обстрілами, можливість участі у судовому засіданні учасників справи або їх представників безпосередньо у приміщенні суду є обмеженою, однак наявна технічна можливість приймати участь у судових засіданнях в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду, у тому числі з використанням власних технічних засобів, у порядку, що визначений приписами ст. 197 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України).

У судове засідання 11.08.2022 представники сторін не з`явились, з клопотаннями про проведення судового засіданні в режимі відеоконференції у порядку ст.197 ГПК України не звертались.

Судом задовольняється клопотання позивача про розгляд справи за відсутності його уповноваженого представника.

Розпорядженням керівництва Господарського суду Донецької області №7-р від 21.02.2022, у зв`язку з недостатніми бюджетними призначеннями на 2022 рік та відсутністю знаків поштової оплати, з метою раціонального і цільового використання наявних Господарському суді Донецької області канцелярських товарів, зупинено з 22.02.2022 прийняття працівниками відділу документального забезпечення та контролю (канцелярія) документів для відправлення за межі суду; рекомендовано суддям та працівникам апарату суду використовувати альтернативні способи повідомлення сторін та учасників справи.

Суд здійснює повідомлення учасників справи про рух справи шляхом надання телефонограм, направлення рішень суду на адреси електронної пошти, які вказані учасниками справи у заявах по суті, відомих з відкритих джерел та за допомогою підсистеми «Електронний суд».

Оскільки у матеріалах справи та відкритих джерелах відсутні дані щодо адреси електронної пошти відповідача, суд з урахуванням наведених вище обставин, за відсутності інших альтернативних способів повідомлення відповідача ухвалою від 11.07.2022 запропонував позивачу направити ухвалу суду про призначення судового розгляду справи від 11.07.2022 на адресу відповідача: 84300, Донецька область, м. Краматорськ, вул. Академічна, буд. 66.

Крім того, на офіційному сайті Господарського суду Донецької області https://dn.arbitr.gov.ua/sud5006/ було розміщене повідомлення для відповідача про дату, час та місце розгляду даної справи.

15.07.2022 позивач надав суду докази направлення вказаної ухвали суду на наведену вище адресу відповідача.

Таким чином, суд приходить до висновку, що відповідач належним чином був повідомлений про дату, час та місце розгляду справи, але відповідач не скористався своїм правом на участь у судовому розгляді справи у порядку, що був визначений судом.

Згідно приписів ч.1 ст. 202 ГПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Судом встановлена відсутність підстав для застосування ч.2 ст.202 Господарського процесуального кодексу України, що передбачає вичерпний перелік випадків, за наслідками настання яких суд повинен відкласти розгляд справи по суті.

Якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі: 1) неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки; (ч.3 ст.202 цього Кодексу).

Приймаючи до уваги, що справа розглядається за правилами загального позовного провадження з повідомленням сторін про його хід, без виклику уповноважених представників сторін у судове засідання, неявка представника відповідача не перешкоджає розгляду справи по суті за наявними в ній матеріалами, оскільки їх цілком достатньо для правильної юридичної кваліфікації спірних правовідносин.

Ухвалення рішення суду відбулось у нарадчій кімнаті у порядку ст.ст.219-220 Господарського процесуального кодексу України.

Позиція учасників процесу

ПАТ «АКБ «Індустріалбанк» мотивуючи позовні вимоги зазначило, що на виконання умов договору про надання юридичних послуг від 02.02.2015 здійснило оплату зазначених послуг в сумі 100000,00грн, однак відповідачем юридичні послуги надані не були.

01.06.2021 позивач направив на адресу відповідача претензію за вих. №06-02-2107,в якій вимагало повернути грошові кошти в сумі 100000,00грн протягом 7 (семи) днів з моменту отримання листа та після повернення грошових коштів договір вважати розірваним. Крім того, вимагало підписати акт звіряння взаємних розрахунків, один примірник якого повернути на адресу Замовника.

Лист-претензія повернувся на адресу позивача з відміткою відправлення повертається «за закінченням терміну зберігання».

Оскільки відповідачем з моменту укладення договору не було надано жодної юридичної послуги та не повернуто попередню оплату у розмірі 100000,00грн, у зв`язку з чим позивач не може використати результати договору, позивач звернувся до суду з відповідним позовом щодо розірвання договору на підставі ст. 651 Цивільного кодексу України (далі- ЦК України)та стягнення зазначеної суми згідно ст.1212 ЦК України.

Також позивач просить суд відшкодувати за рахунок відповідача понесені при зверненні з позовом до суду судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 4540,00грн.

На підтвердження зазначених обставин позивач надав суду належним чином засвідчені копії: договору про надання юридичних послуг від 02.02.2015; платіжного доручення №1416 від 03.02.2015; рахунку-фактури №1 від 02.02.2015; претензії №06-02-2107 від 01.06.2021; інформації з ЄДР щодо АКБ «Індустріалбанк»; інформації з ЄДР щодо ТОВ «Мілінтіка».

На дату судового засідання від відповідача відзив на позовну заяву не надійшов, заяв в порядку статті 119 ГПК України про поновлення чи продовження процесуальних строків, зокрема, строку на подання відзиву на позовну заяву, від останнього не надходило, про факт відповідного судового провадження відповідач повідомлений у спосіб, який передбачений процесуальним законодавством.

Ухвалою від 11.10.2021 ТОВ «Мілінтіка» попереджено, що у разі ненадання ним відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

З огляду на зазначене, справа розглядається судом за наявними в ній матеріалами, що надані позивачем, оскільки відповідач не скористався своїм правом на висловлення правової позиції у справі.

Виклад обставин справи, встановлених судом

02.02.2015 між Публічним акціонерним товариством «Акціонерний банк «Експрес-Банк» (далі-Замовник) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Юридична компанія «СЕТРА» (ідентифікаційний код юридичної особи 35851069) (далі-Виконавець) укладено договір про надання юридичних послуг (надалі-Договір).

Відповідно до п.1.1 Договору Замовник доручає, а Виконавець приймає на себе обов`язки (завдання) з надання Замовнику юридичних послуг, а Замовник зобов`язується оплатити надані йому юридичні послуги в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені даним Договором. Орієнтовний перелік юридичних послуг викладений у п.1.2 Договору.

Порядок оплати послуг Виконавця визначений в розділі 3 договору та передбачає, що вартість юридичних послуг за даним Договором визначається виходячи із заздалегідь обумовленої сторонами вартості юридичних послуг узгодженість якої (обумовленої вартості) підтверджується підписаними сторонами актом (актами) наданих послуг із зазначенням цієї вартості. Оплата послуг Виконавцю за цим Договором здійснюється Замовником на підставі рахунків Виконавця, що виставляються Замовнику на підставі Акту наданих послуг, який підтверджує надання таких послуг, за які вимагається сплата у рахунку. Замовник зобов`язаний сплачувати виставлені Виконавцем рахунки протягом 3-х робочих днів з моменту їх отримання.

Згідно п.2.1 Договору доказом належного виконання Виконавцем своїх зобов`язань з надання послуг є акт (акти) наданих послуг, підписання сторонами якого вказує на узгоджений сторонами цього Договору перелік наданих Виконавцем послуг.

Відповідно до п.2.3 Договору відповідач зобов`язався із закінченням кожного місяця, протягом якого надавалися послуги або за період виконання кожного окремого завдання, готувати та передавати позивачу акт наданих послуг.

Замовник має право вимагати від Виконавця належної якості юридичного обслуговування.(п.5.1.1 Договору).

Згідно п.5.1.5 Договору Замовник має право здійснювати попередню оплату послуг на підставі виставленого Виконавцем рахунку.

Відповідно до п.12.2 Договору розірвання (припинення) договору здійснюється виключно за погодженням двох сторін, яке опосередковується укладанням відповідної угоди або за рішенням суду.

Договір від 02.02.2015 набуває чинності і вважається укладеним датою, зазначеною в преамбулі, з моменту його підписання і діє до 31.08.2015 року включно (п.9.1 Договору).

Згідно з п.9.2 Договору у разі відсутності письмових заперечень будь-якої сторони Договору із доказами вручення такого заперечення уповноваженому представнику іншої сторони не пізніше 01.08.2015 року відносно пролонгації Договору, цей Договір автоматично пролонгується до 08.01.2016 року. Аналогічна пролонгація відбувається і після 08.01.2016.

Доказів направлення письмових заперечень у порядку, що встановлений п. 9.2 Договору матеріали справи не містять.

Отже, Договір декілька разів автоматично пролонгувався та є діючим до 08.01.2022 року.

Відповідно до п.9.4 Договору умови цього Договору зберігають чинність для правонаступників сторін.

Публічне акціонерне товариство Акціонерний комерційний банк Індустріалбанк є правонаступником Публічного акціонерного товариства «Акціонерний банк «Експрес-Банк», що вбачається з даних витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань та п.1.3 Статуту Банку, який міститься у відкритому доступі у мережі Інтернет за посиланням https://industrialbank.ua/images/about/vnutrishni-polozhennya/Statut-28022022.pdf.

У матеріалах справи також наявний витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, згідно якого за ідентифікаційним кодом юридичної особи 35851069 розміщено інформацію щодо реєстрації ТОВ «Мілінтіка» за адресою: 84300, Донецька область, м. Краматорськ, вул. Академічна, буд. 66, що свідчить про зміну Товариством з обмеженою відповідальністю «Юридична компанія «СЕТРА» найменування та адреси місцезнаходження.

Товариством з обмеженою відповідальністю «Юридична компанія «СЕТРА» виставлено Замовнику рахунок -фактура №1 від 02.02.2015 за виконання юридичних послуг згідно договору б/н від 02.02.2015 на суму 100000,00грн, в т.ч. ПДВ -16666,67грн.

Публічне акціонерне товариство «Акціонерний банк «Експрес-Банк» сплатило платіжним дорученням №1416 від 03.02.2015 Товариству з обмеженою відповідальністю «Юридична компанія «СЕТРА» грошові кошти в розмірі 100000,00грн., призначення платежу: оплата за юридичні послуги згідно рахунку - фактури №1 від 02.02.2015 по договору б/н від 02.02.2015, в т.ч. ПДВ -16666,67грн.

Оскільки відповідач свої зобов`язання з надання юридичних послуг не виконав, 01.06.2021 позивач направив на адресу відповідача претензію за вих. №06-02-2107, за змістом якої у зв`язку з тим, що станом на 27.05.2021 послуги за Договором не надані вимагає повернути грошові кошти в сумі 100000,00грн протягом 7 (семи) днів з моменту отримання листа, а після повернення грошових коштів в сумі 100000,00грн договір про надання юридичних послуг від 02.02.2015 вважати розірваним.

На підтвердження факту направлення претензії позивач надав суду опис вкладення у цінний лист з штапмом про отримання відправлення до пересилки.

Однак поштове відправлення повернуто органом поштового зв`язку на адресу відправника з відміткою «за закінченням терміну зберігання».

В матеріалах справи наявна бухгалтерська довідка №09.01-32-4613 від 29.11.2021, в якій зазначено, що за договором про надання юридичних послуг від 02.02.2015 з ТОВ «Мілінтіка» на балансі Публічного акціонерного товариства Акціонерний комерційний банк Індустріалбанк існує непогашена дебіторська заборгованість у сумі 100000,00грн.

Оскільки відповідач юридичні послуги за Договором не виконав, грошові кошти в розмірі 100000,00грн., які були отримані від позивача як попередня оплата на виконання умов Договору останньому не повернув, це стало підставою для звернення до суду з відповідним позовом.

Правова оцінка аргументів учасників справи та мотиви рішення суду

Перевіривши доводи, викладені в позовній заяві, дослідивши надані в порядку статті 74 ГПК України письмові докази в їх сукупності та взаємозв`язку, господарський суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог у повному обсязі зважаючи на таке.

Предметом спору в даній справі є немайнова вимога про розірвання договору та матеріально-правова вимога позивача про стягнення грошових коштів у вигляді сплаченої попередньої оплати у зв`язку із невиконанням відповідачем зобов`язання з надання послуг.

За змістом частини другої статті 11 ЦК України підставою виникнення цивільних прав та обов`язків є, зокрема, договори та інші правочини.

Відповідно до статті 6 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (стаття 627 ЦК України).

Згідно зі статтею 173 ГК України, яка кореспондується з положеннями статті 509 ЦК України, господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Основними видами господарських зобов`язань є майново-господарські зобов`язання та організаційно-господарські зобов`язання. Господарські зобов`язання можуть виникати: зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать (частина 1 статті 174 ГК України).

Виходячи зі змісту договору, судом встановлено, що укладений між Публічним акціонерним товариством «Акціонерний банк «Експрес-Банк», правонаступником якого є Публічне акціонерне товариство Акціонерний комерційний банк Індустріалбанк, та Товариством з обмеженою відповідальністю «Юридична компанія «СЕТРА», яке змінило назву на Товариство з обмеженою відповідальністю Мілінтіка, Договір є договором надання послуг.

Зазначений договір укладений у письмовій формі, підписаний представниками сторін без зауважень і складання протоколу розбіжностей, не є розірваним, на час розгляду справи у судовому порядку недійсним не визнаний.

Зі змісту правочину вбачається, що сторони досягли згоди і визначилися між собою за всіма його істотними умовами щодо: предмету договору, переліку юридичних послуг, що мали бути надані, а також ціною та строками виконання зобов`язань.

Як передбачено ст. 901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Як вбачається з наявного в матеріалах справи платіжного доручення №1416 від 03.02.2015 позивач, на виконання умов п. 5.1.5 Договору відповідно до рахунку-фактури №1 від 02.02.2015 здійснив перерахування відповідачеві попередньої оплати за юридичні послуги в розмірі 100000,00грн.

Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом(ст. 525 Цивільного кодексу України).

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 530 ЦК України встановлено, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Статтею 610 Цивільного кодексу України передбачено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно з частиною першою статті 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

За статтею 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Відповідно до статей 76, 77 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Доказів надання юридичних послуг на виконання умов Договору, а саме, актів наданих послуг, які б були складені у порядку п.п.2.1,2.3 Договору, матеріали справи не містять.

Як наслідок, за відсутності доказів протилежного, суд приходить до висновку, що Виконавцем не були наданні Замовнику визначені Договором юридичні послуги, з боку відповідача відповідно мало місце порушення господарського зобов`язання.

У претензії №06-02-2107 позивач констатує факт невиконання послуг з боку відповідача, просить повернути грошові кошти в сумі 100000,00грн та вважати Договір розірваним. Однак, лист-претензія повернувся на адресу позивача з відміткою відправлення повертається «за закінченням терміну зберігання».

Згідно частини першої статті 631 Цивільного кодексу України, строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов`язки відповідно до договору.

Відповідно до частини сьомої статті 180 Господарського кодексу України, строком дії господарського договору є час, впродовж якого існують господарські зобов`язання сторін, що виникли на основі цього договору.

Як встановлено судом вище, Договір декілька разів пролонгувався у порядку, що встановлений п. 9.2 останнього, доказів направлення письмових заперечень з приводу закінчення строку його дії матеріали справи не містять. Пропозиція щодо розірвання Договору, яка міститься у претензії пов`язана з тим актом, що відповідач порушив його умови в частині надання послуг, відповідно не може вважатись письмовим запереченням на підставі п.9.2 Договору. Суд дійшов висновку, що Договір є пролонгованим до 08.01.2022.

За умовами частини першої статті 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, припинення зобов`язання внаслідок односторонньої відмови від зобов`язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору.

Підстави для зміни або розірвання договору визначені статтею 651 Цивільного кодексу України і за загальним правилом, викладеним у частині 1 цієї статті, зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.

Разом із тим законодавством передбачено випадки, коли розгляд питання про внесення змін до договору чи про його розірвання передається на вирішення суду за ініціативою однієї із сторін.

Згідно вимог ст.907 ЦК України договір про надання послуг може бути розірваний, у тому числі шляхом односторонньої відмови від договору, в порядку та на підставах, встановлених цим Кодексом, іншим законом або за домовленістю сторін.

Відповідно до п.12.2 Договору розірвання (припинення) договору здійснюється виключно за погодженням двох сторін, яке опосередковується укладанням відповідної угоди або за рішенням суду.

Приписами частини другої статті 651 Цивільного кодексу України, згідно з якою договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї зі сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. При цьому істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

Відповідно до статті 16 ЦК України розірвання порушеного договору є способом захисту цивільних прав, оскільки розірвання кредитором порушеного договору спрямоване на припинення правовідношення у такому договорі.

Розірвання договору в судовому порядку з причин істотного порушення договору є правовим наслідком порушення зобов`язання іншою стороною договору відповідно до частини першої статті 611 Цивільного кодексу України, тобто, способом реагування та захисту права від порушення договору, яке вже відбулося.

Касаційний цивільний суд у складі Верховного Суду у постанові від 09.12.2020 у справі №199/3846/19 навів критерії, які необхідно враховувати при оцінці істотності порушення умов договору як підстави для його розірвання.

При оцінці істотності порушення умов договору як підстави для його розірвання необхідно враховувати такі чинники: 1) значущість шкоди від порушення; 2) фактор неможливості або ускладненості покладання відповідальності за збитки на боржника; 3) значущість порушення як такого; 4) втрату кредитором інтересу у виконанні договору; 5) втрату довіри до боржника; 6) фактор передбачуваних негативних наслідків порушення; 7) принциповість суворого дотримання умов договору; 8) інтерес боржника у збереженні договору; 9) ступінь виконання договору до моменту його розірвання; 10) відсутність інтересу боржника у збереженні договору; 11) не оспорювання боржником здійсненої кредитором односторонньої відмови протягом розумного строку; 12) звільнення боржника від відповідальності за допущене порушення; 13) недобросовісність боржника; 14) врахування вини кредитора і його добросовісності; 15) неодноразовість порушення (визначення істотності порушення за сукупністю); 16) публічний характер порушеного договору; 17) неусунення боржником порушення в додатковий термін; 18) ненадання боржникові можливості усунути порушення; 19) готовність боржника усунути порушення, виражена у вигляді відповідного запиту; 20) об`єктивну неможливість усунення порушення; 21) можливість легкого виправлення порушення силами кредитора або залучених ним осіб.

Одним із факторів, що може братися до уваги, є питання про те, наскільки боржник, який порушив договір, реально заінтересований у збереженні договору: чи не спричинить розірвання договору для нього значної шкоди.

Крім того, оцінка істотного порушення договору здійснюється судом відповідно до критеріїв, що встановлені законом. Вирішуючи питання про оцінку істотності порушення стороною договору, суди повинні встановити не лише наявність істотного порушення договору, але й наявність шкоди, завданої цим порушенням другою стороною, яка може бути виражена у вигляді реальних збитків та (або) упущеної вигоди, її розмір, який не дозволяє потерпілій стороні отримати очікуване при укладенні договору, а також установити, чи є справді істотною різниця між тим, на що має право розраховувати сторона, укладаючи договір, і тим, що в дійсності вона змогла отримати.

Наведена правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 17.04.2019 у справі № 910/6381/18, від 28.08.2019 у справі № 910/5381/18.

Істотним є таке порушення, що тягне за собою для іншої сторони неможливість досягнення мети договору, тобто, вирішуючи питання про оцінку істотності порушення стороною договору, слід встановити: наявність істотного порушення договору та шкоди, завданої цим порушенням другою стороною, яка може полягати в реальних збитках і (або) упущеній вигоді; її розмірі, а також чи є істотною різниця між тим, на що має право розраховувати сторона, укладаючи договір, і тим, що вона змогла отримати.

Оцінка порушення договору як істотного здійснюється судом відповідно до критеріїв, що встановлені вказаною нормою. Оціночне поняття істотності порушення договору законодавець розкриває за допомогою іншого оціночного поняття - "значної міри" - позбавлення сторони того, на що вона розраховувала при укладенні договору. Це (друге) оціночне поняття значно звужує сферу повноважень суду. Істотність порушення визначається виключно за об`єктивними обставинами, що склалися у сторони, яка вимагає розірвання договору. В такому випадку вина (як суб`єктивний чинник) сторони, що припустилася порушення договору, не має будь-якого значення і для оцінки порушення як істотного, і для виникнення права вимагати розірвання договору на підставі частини другої статті 651 ЦК України.

Метою Замовника під час укладання Договору було отримання юридичних послуг, за які він здійснив за ініціативою відповідача на підставі виставленого рахунку попередню оплату, право на що було обумовлено умовами Договору, одночасно доказів надання вказаних послуг Виконавцем, які б були складені у порядку, який визначений умовами Договору, матеріали справи не містять. Відповідно позивач своєї мети не досяг, послуги не отримав, тобто був позбавлений того, що він розраховував при укладанні Договору, зазнав фінансових втрат в сумі 100000,00грн. На даний час позивач втратив інтерес до виконання Договору, якого не вимагає. Відповідач, який протягом тривалого часу не виконував умов Договору та не повідомив позивача про зміну найменування та адреси підприємства(що вбачається з претензії позивача) також вочевидь не є зацікавленим у його виконанні у подальшому. Тому суд вважає, що порушення умов Договору було істотним.

Як наслідок, суд дійшов висновку, про наявність правових підстав для розірвання Договору у судовому порядку згідно умов ч.2 ст.651 ЦК України.

Договірний характер спірних правовідносин, за відсутності їх припинення (розірвання тощо), тобто відпадіння правової підстави виникнення, виключає можливість застосування до них положень статті 1212 ЦК України, у тому числі й щодо вимоги повернути позивачу попередньо сплачені кошти за договором.

Схожі за змістом висновки сформульовано у постановах Великої Палати Верховного Суду від 23.05.2018 у справі № 910/1238/17 та від 26.06.2018 у справі № 910/9072/17.

Однак відповідно до частини другої статті 653 Цивільного кодексу України, у разі розірвання договору зобов`язання сторін припиняються.

Згідно частини першої статті 1212 Цивільного кодексу України, особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.

У той же час, пунктом 3 частини третьої статті 1212 Цивільного кодексу України передбачено, що положення цієї глави застосовуються також до вимог про повернення виконаного однією із сторін у зобов`язанні.

Відтак, відповідач зобов`язаний повернути набуті ним грошові кошти у розмірі 100000,00грн як безпідставно отримані, враховуючи, що підстава, на якій вони були набуті, відпала після розірвання договору.

Проаналізувавши встановлені у справі обставини, оцінивши досліджені докази в їх сукупності та взаємозв`язку за своїм внутрішнім переконанням, господарський суд, ураховуючи наведені положення цивільного і господарського законодавства, доходить висновку про задоволення позовних вимог в повному обсязі.

Розподіл судових витрат

Статтею 123 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Судовий збір, відповідно статті 129 Господарського процесуального кодексу України, у спорах, що виникають при виконанні договорів, покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 12, 13, 42, 46, 73, 74, 76-79, 86, 91, 123, 129, 236-241 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги Публічного акціонерного товариства Акціонерний комерційний банк Індустріалбанк до Товариства з обмеженою відповідальністю Мілінтіка про розірвання договору та стягнення 100000,00грн - задовольнити.

Розірвати договір про надання юридичних послуг від 02.02.2015, що укладений між Публічним акціонерним товариством «Акціонерний банк «Експрес-Банк», правонаступником якого є Публічне акціонерне товариство Акціонерний комерційний банк Індустріалбанк, та Товариством з обмеженою відповідальністю «Юридична компанія «СЕТРА» (назва внаслідок її зміни - Товариство з обмеженою відповідальністю Мілінтіка).

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Мілінтіка (адреса місцезнаходження: (84300, Донецька обл., м.Краматорськ, вул.Академічна, буд.66, ідентифікаційний код 35851069) на користь Публічного акціонерного товариства «Акціонерний комерційний банк «Індустріалбанк» (адреса місцезнаходження: 01133, місто Київ, вулиця Генерала Алмазова, будинок 18/7; ідентифікаційний код 13857564) грошові кошти в розмірі 100000,00грн, судовий збір у розмірі 4540,00грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення прийняте у нарадчій кімнаті, його вступну та резолютивну частини проголошено у судовому засіданні 11.08.2022.

Повний текст рішення складено та підписано 22.08.2022.

Рішення господарського суду може бути оскаржене до Східного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Згідно із ст.241 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Згідно з розпорядженням голови Господарського суду Донецької області №7-р від 21.02.2022 направити копії рішення суду на адреси електронної пошти сторін та, у разі їх відсутності, розмістити оголошення про факт прийняття рішення на сторінці Господарського суду Донецької області на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет за веб-адресою://dn.arbitr.gov.ua.

Суддя А.М. Устимова