Рішення

від 16.08.2022 по справі 910/21062/21

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

17.08.2022Справа № 910/21062/21

Господарський суд міста Києва у складі: головуючого судді Князькова В.В. за участю секретаря судового засідання Скокіна О.Л., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Міжнародна Інноваційна компанія нових технологій"</a>,

до відповідача Управління освіти Солом`янської районної в місті Києві державної адміністрації,

про стягнення 718 738,02 грн

та

за зустрічним позовом Управління освіти Солом`янської районної в місті Києві державної адміністрації

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Міжнародна Інноваційна компанія нових технологій"</a>

про стягнення штрафних санкцій у розмірі 179 684,50 грн та розірвання договору, -

За участю представників сторін:

від позивача (відповідача за зустрічним позовом): не з`явився

від відповідача (позивача за зустрічним позовом): не з`явився

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Міжнародна Інноваційна компанія нових технологій"</a> звернулось до Господарського суду міста Києва з позовною заявою до Управління освіти Солом`янської районної в місті Києві державної адміністрації про стягнення 718 738,02 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилався на порушення відповідачем своїх зобов`язань за договором про закупівлю №304 від 18.11.2021 в частині своєчасності оплати поставленого товару.

Ухвалою від 20.12.2021 відкрито провадження у справі; визнано справу малозначною; постановлено розгляд справи здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без виклику представників сторін.

14.01.2022 до Господарського суду міста Києва надійшла зустрічна позовна заява Управління освіти Солом`янської районної в місті Києві державної адміністрації, в якій заявлено позовні вимоги до Товариства з обмеженою відповідальністю "Міжнародна Інноваційна компанія нових технологій"</a> про стягнення штрафних санкцій у розмірі 179 684,50 грн та розірвання договору №304 від 18.11.2021.

В обгрунтування зустрічних позовних вимог Управління освіти Солом`янської районної в місті Києві державної адміністрації посилалось на те, що постачальником було порушено свої зобов`язання за договором про закупівлю №304 від 18.11.2021 в частині поставки товару, вимоги щодо складу якого було визначено у тендерній докуменації. На думку позивача за зустрічним позовом, постачальником поставлено товар технічні, якісні характеристикик якого не відповідають умовам, визначеним у договорі, у покупця виникло право на дострокове розірвання правочину.

Ухвалою від 17.01.2022 залишено зустрічний позов без руху; надано позивачу строк для усунення недоліків.

31.01.2022 Управлінням освіти Солом`янської районної в місті Києві державної адміністрації було подано заяву про усунення недоліків зустрічного позову.

Ухвалою від 01.02.2022 прийнято зустрічний позов Управління освіти Солом`янської районної в місті Києві державної адміністрації до Товариства з обмеженою відповідальністю "Міжнародна Інноваційна компанія нових технологій"</a> про стягнення штрафних санкцій у розмірі 179 684,50 грн та розірвання договору №304 від 18.11.2021 до спільного розгляду з первісним позовом; постановлено здійснювати розгляд справи №910/21062/21 за правилами загального позовного провадження; призначено підготовче засідання у справі на 02.03.2022.

23.02.2022 до Господарського суду міста Києва надійшов відзив на зустрічний позов, в якому Товариство з обмеженою відповідальністю "Міжнародна Інноваційна компанія нових технологій"</a> проти задоволення позову Управління освіти Солом`янської районної в місті Києві державної адміністрації надало заперечення, з огляду на те, що постачальником було поставлено товар, який відповідає умовам, що викладені у специфікації до договору. До того ж, вказаним учасником судового процесу наголошено, що на стадії проведення процедури закупівлі відповідність товару умовам тендерної документації була підтрверджена результатми лабораторного дослідження.

02.03.2022 судове засідання не відбулось.

Ухвалою від 06.04.2022 судом було призначено підготовче засідання на 27.04.2022.

27.04.2022 у зв`язку із неявкою представників сторін, судом було відкладено підготовче засідання на 01.06.2022.

01.06.2022 підготовче засідання було відкладено на 29.06.2022.

29.06.2022 судом було закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 13.07.2022.

13.07.2022 судом було відкладено розгляд справи по суті на 17.08.2022.

Представники сторін у судове засідання 17.08.2022 не з`явились, проте, про дату, час та місце розгляду справи були повідмолені належним чином.

Зокрема, щодо повідомлення позивача (відповідача за зустрічним позовом) суд зазначає таке.

Частиною 5 статті 176 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що ухвала про відкриття провадження у справі надсилається учасникам справи, а також іншим особам, якщо від них витребовуються докази, в порядку, встановленому статтею 242 цього Кодексу, та з додержанням вимог частини четвертої статті 120 цього Кодексу.

Відповідно до частини 6 статті 242 Господарського процесуального кодексу України у випадку розгляду справи за матеріалами в паперовій формі судові рішення надсилаються в паперовій формі рекомендованим листом з повідомленням про вручення.

Згідно з ч. 2 ст. 27 Господарського процесуального кодексу України для цілей визначення підсудності відповідно до цього Кодексу місцезнаходження юридичної особи та фізичної особи-підприємця визначається згідно з Єдиним державним реєстром юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

За приписами частини 1 статті 7 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань» Єдиний державний реєстр створюється з метою забезпечення державних органів та органів місцевого самоврядування, а також учасників цивільного обороту достовірною інформацією про юридичних осіб, громадські формування, що не мають статусу юридичної особи, та фізичних осіб - підприємців з Єдиного державного реєстру.

Так, з метою повідомлення відповідача про розгляд справи судом та про його право подати відзив на позовну заяву, на виконання приписів Господарського процесуального кодексу України, ухвала суду про відкриття провадження у справі була направлена судом рекомендованим листом з повідомленням про вручення на адресу місцезнаходження відповідача, зазначену в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань: 01013, місто Київ, дорога Набережно-Печерська, будинок 2.

Проте, конверти з ухвалою суду про закриття підготовчого провадження і призначення справи до судового розгляду по суті, відкладення розгляду справи по суті, як і попередня судова кореспонденція, було повернуто на адресу Господарського суду міста Києва з відміткою (останній) "адресат відсутній за вказаною адресою".

Згідно з ч. 6 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України днем вручення судового рішення є: 1) день вручення судового рішення під розписку; 2) день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення на офіційну електронну адресу особи; 3) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення; 4) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду; 5) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Одночасно, належне повідомлення відповідача (позивача за зустрічним позовом) підтверджується поштовим повідомленням №0105492507209.

З приводу неявки сторін суд вважає за доцільне зауважити, що неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті (ч.1 ст.202 Господарського процесуального кодексу України).

Зі змісту п.1 ч.3 ст.202 Господарського процесуального кодексу України суд розглядає справу за відсутності учасника справи, якого було належним чином повідомлено про судове засідання, та яким не було повідомлено про причини неявки.

Згідно ч.1 ст.3 Господарського процесуального кодексу України судочинство в господарських судах здійснюється відповідно до Конституції України, цього Кодексу, Закону України «Про міжнародне приватне право», Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», а також міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод передбачено, що кожен має право на справедливий розгляд його справи.

У рішенні 15-рп/2004 від 02.11.2004р. Конституційного Суду України у справі за конституційним поданням Верховного Суду України щодо відповідності Конституції України (конституційності) положень ст.69 Кримінального кодексу України (справа про призначення судом більш м`якого покарання) визначено, що справедливість - одна з основних засад права, є вирішальною у визначенні його як регулятора суспільних відносин, одним із загальнолюдських вимірів права. Зазвичай справедливість розглядають як властивість права, виражену, зокрема, в рівному юридичному масштабі поведінки й у пропорційності юридичної відповідальності вчиненому правопорушенню. У сфері реалізації права справедливість проявляється, зокрема, у рівності всіх перед законом і засобах, що обираються для їх досягнення.

Значення принципів справедливості та добросовісності поширюється не тільки на сферу виконання зобов`язань, а і на сферу користування правами, тобто, такі засади здійснення судочинства виступають своєрідною межею між припустимим використанням права (як формою правомірного поводження) та зловживанням правами (як формою недозволеного використання прав).

Одночасно, застосовуючи відповідно до ч.1 ст.11 Господарського процесуального кодексу України, ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» при розгляді справи ч.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, суд зазначає, що право особи на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку кореспондується з обов`язком добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами, утримуватись від дій, що зумовлюють затягування судового процесу, та вживати надані процесуальним законом заходи для скорочення періоду судового провадження (п.35 рішення від 07.07.1989р. Європейського суду з прав людини у справі «Юніон Еліментарія Сандерс проти Іспанії» (Alimentaria Sanders S.A. v. Spain).

Обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч.1 ст.6 даної Конвенції (рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005р. у справі «Смірнова проти України»).

Отже, за висновками суду, неявка сторін а не перешкоджає розгляду спору у судовому засіданні 17.08.2022.

В судовому засіданні 17.08.2022 на підставі ст. 240 Господарського процесуального кодексу України проголошено вступну та резолютивну частини рішення суду.

Розглянувши подані документи і матеріали, з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва,

ВСТАНОВИВ:

18.11.2021 між Управлінням освіти Солом`янської районної в місті Києві державної адміністрації (замовник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Міжнародна Інноваційна компанія нових технологій" (постачальник) було укладено договір про закупівлю №304, за умовами п.1.1 якого постачальник зобов`язується поставити замовникові товари за кодом "ДК 021-2015 код 33760000-5 Туалетний папір, носові хустинки, рушники для рук і серветки (бактеріальні вологі серветки)", відповідно до специфікації (додаток №1), що додається до цього договору і є його невід`ємною частиною, а замовник - прийняти і оплатити такі товари на умовах договору.

У п.п.2.1-2.4 договору №304 від 18.11.2021 вказано, що постачальник повинен поставити замовнику товар, якість якого повинна відповідати нормативним документам, діючим в Україні стандартам, технічним умовам і підтверджуватись супроводжуючими товар документами, передбаченими чинним законодавством. Упаковка повинна забезпечувати повне збереження товару від усякого роду пошкоджень і псування при перевезенні його будь-якими транспорту з урахуванням перевантажень у дорозі, а також тривалого зберігання. Маркування товару повинно відповідати вимогам чинного законодавства України. Якщо поставлений товар виявиться неякісним, або таким, що не відповідає умовам цього договору. Постачальник зобов`язаний замінити цей товар. Всі витрати, пов`язані із зміною товару неналежної якості несе постачальник. Строк гарантії становить 12 місяців з дати поставки.

Згідно п.3.1 договору №304 від 18.11.2021 ціна договору становить 718 738,02 грн, в тому числі податок на додану вартість 119 789,67 грн.

Розрахунки проводяться шляхом оплати замовником після надання постачальником видаткової накладної рахунку-фактури на оплату товару та документу, що відповідно до чинного законодавства підтверджує відповідність поставленого товару технічним, кількісним та якісним характеристикам, визначеним цим договором. Усі платіжні документи за договором оформлюються з дотриманням вимог законодавства. До видаткової накладної додається рахунок. Відповідно до п.1 ст.23 Бюджетного кодексу України настання прав та обов`язків за цим договором відбувається лише за наявності у замовника відповідного бюджетного призначення та відповідного бюджетного асигнування. Замовник проводить розрахунки з учасником у відповідності до вимог ч.1 ст.49 Бюджетного кодексу України через Державну казначейську службу України в Солом`янському районі м.Києва (ДКСУ) у м.Києві (п.п.4.1-4.6 договору №304 від 18.11.2021).

Відповідно до п.5.1 договору №304 від 18.11.2021 строк поставки товарів становить 30 календарних днів з моменту підписання договору.

За умовами п.6.2.4 договору №304 від 18.11.2021 у разі поставки постачальником товару технічні, якісні та кількісні характеристики якого не відповідають умовам визначеним в договорі, замовник має право достроково розірвати цей договір, повідомивши про це постачальника у строк не пізніше ніж за 5 календарних днів з дня настання підстав для розірвання договору.

У п.6.3.2 договору №304 від 18.11.2021 передбачено обов`язок постачальника забезпечити поставку товарів, якість яких відповідає умовам, встановленим цим договором.

Згідно п.п.7.3, 7.4 договору №304 від 18.11.2021 оплата замовником за поставлений товар здійснюється протягом 5 банківських днів з дати отримання бюджетного призначення на свій реєстраційний рахунок. Днем отримання товару вважається день підписання сторонами або їх уповноваженими представниками відповідних документів.

За умовами п.7.5 договору №304 від 18.11.2021 у разі поставки товару технічні, якісні та кількісні показники якого не відповідають умовам, визначеним у договорі, постачальник зобов`язаний сплатити штраф у розмірі 25% від ціни товару за замінити неякісний товар на протязі 3 робочих днів з дня виявлення недоліків або з дня отримання відповідного повідомлення про виявлення недоліків.

Договір набирає чинності з дня його підписання сторонами і діє до 31.12.2021, але в будь-якому випадку до повного його виконання (п.10.2 договору №304 від 18.11.2021).

У додатку №1 до договору №304 від 18.11.2021 сторонами затверджено специфікацію на товар, який поставляється.

У специфікації вказано наступні найменування та технічні характеристики товару: Вологі серветки ТМ Superfresh Антибактеріальні (серветки вологі антибактеріальні без спирту із нейтральним рівнем рН, у великий упаковці з пластиковим клапаном, що убезпечує їх від висихання. Розмір серветки: не менше 135х175 + 5 мм. Кількість в упаковці 120 шт. Виготовлені з щільного матеріалу, не рвуться в руках. Ненав`язливий приємний аромат. Загальною вартістю 718 738,02 грн, в тому числі податок на додану вартість - 119 789,67 грн.

У додатку №2 до договору №304 від 18.11.2021 контрагентами погоджено дислокацію.

Суд звертає увагу на те, що статтею 204 Цивільного кодексу України закріплено презумпцію правомірності правочину.

Ця презумпція означає, що вчинений правочин вважається правомірним, тобто, таким, що породжує, змінює або припиняє цивільні права і обов`язки, доки ця презумпція не буде спростована, зокрема, на підставі рішення суду, яке набрало законної сили.

Таким чином, у разі неспростування презумпції правомірності договору всі права, набуті сторонами правочину за ним, повинні безперешкодно здійснюватися, а створені обов`язки підлягають виконанню. Вказану правову позицію висловлено Верховним Судом у постанові від 23.01.2018 по справі №203/2612/13-ц та постанові від 19.06.2018 по справі №5023/3905/12.

Слід зауважити, що на теперішній час договір №304 від 18.11.2021 (або окремі його частини) передбаченому чинним законодавством України порядку недійсним визнано не було. Доказів зворотного матеріали справи не містять.

Отже, виходячи з наведеного вище, з огляду на встановлений ст.204 Цивільного кодексу України принцип правомірності правочину, суд приймає до уваги договір №304 від 18.11.2021 як належну підставу у розумінні норм ст.11 названого Кодексу України для виникнення у позивача та відповідача взаємних цивільних прав та обов`язків з поставки товару.

Як свідчать матеріали справи, Товариством з обмеженою відповідальністю "Міжнародна Інноваційна компанія нових технологій" 06.12.2021 на підставі договору №304 від 18.11.2021 було поставлено згідно дислокації товар на загальну суму 718 738,02 грн, на підтвердження чого представлено до матеріалів справи видаткові накладні.

Наразі, в матеріалах справи міститься лист №108/31-4261 від 03.12.2021 Управління освіти Солом`янської районної в місті Києві державної адміністрації, в якому відповідачем (позивачем за зустрічним позовом), в якому вказано, що перша партія поставленого товару не відповідає вимогам, заявленим у специфікації, а саме на пакуванні товару не зазначено про вміст пантенолу та алое у складі серветок. З огляду на викладене, замовником висунуто вимогу про сплату на підставі п.7.5 договору штрафу, а також заміну поставленого товару.

Проте, як вказує позивач останнім було в повному обсязі дотримано умов договору №304 від 18.11.2021 в частині поставки товару за кількісними, якісними та технічними характеристиками, що обумовлені контрагентами, тоді як відповідачем свої обов`язки в частині оплати поставленого товару так виконано і не було, що і стало підставою для звернення Товариства з обмеженою відповідальністю "Міжнародна Інноваційна компанія нових технологій"</a> з позовом до Управління освіти Солом`янської районної в місті Києві державної адміністрації про стягнення 718 738,02 грн.

Одночасно, посилаючись на порушення постачальником своїх обов`язків за договором №304 від 18.11.2021 в частині поставки товару технічні, якісні та кількісні показники якого не відповідають умовам, визначеним у договорі, Управління освіти Солом`янської районної в місті Києві державної адміністрації до Товариства з обмеженою відповідальністю "Міжнародна Інноваційна компанія нових технологій"</a> звернулось до суду із зустрічним позовом про стягнення штрафних санкцій у розмірі 179 684,50 грн та розірвання договору №304 від 18.11.2021

Суд зазначає, що відповідно до ст. 55 Конституції України права і свободи людини і громадянина захищаються судом. Кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань.

Згідно ч.1 ст.2 Господарського процесуального кодексу України завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.

Частиною 2 ст.4 Господарського процесуального кодексу України визначено, що юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням

Статтею 20 Господарського кодексу України передбачено, що кожний суб`єкт господарювання та споживач має право на захист своїх прав і законних інтересів.

Відповідно до ст.15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Верховним Судом у постанові від 19.01.2022 по справі №924/316/21 вказано, що наведена норма визначає об`єктом захисту саме порушене, невизнане або оспорюване право чи цивільний інтерес. Порушення права пов`язано із позбавленням його володільця можливості здійснити (реалізувати) своє право повністю або частково. При оспорюванні або невизнанні права виникає невизначеність у праві, спричинена поведінкою іншої особи.

Встановивши наявність у особи, яка звернулася з позовом, суб`єктивного матеріального права або охоронюваного законом інтересу, про захист яких подано позов, суд з`ясовує наявність чи відсутність факту порушення або оспорення і відповідно ухвалює рішення про захист порушеного права або відмовляє позивачу у захисті, встановивши безпідставність та необґрунтованість заявлених вимог.

У рішенні №18-рп/2004 від 01.12.2004р. Конституційного суду України (справа про охоронюваний законом інтерес) визначено поняття «охоронюваний законом інтерес», що вживається в ч.1 ст.4 Цивільного процесуального кодексу України та інших законах України у логічно-смисловому зв`язку з поняттям «права», яке треба розуміти як прагнення до користування конкретним матеріальним та/або нематеріальним благом, як зумовлений загальним змістом об`єктивного і прямо не опосередкований у суб`єктивному праві простий легітимний дозвіл, що є самостійним об`єктом судового захисту та інших засобів правової охорони з метою задоволення індивідуальних і колективних потреб, які не суперечать Конституції і законам України, суспільним інтересам, справедливості, добросовісності, розумності та іншим загальноправовим засадам.

Конституційний суд України у вказаному рішенні зазначає, що види і зміст охоронюваних законом інтересів, що перебувають у логічно-смисловому зв`язку з поняттям «права» як правило не визначаються у статтях закону, а тому фактично є правоохоронюваними. Охоронюваний законом інтерес перебуває під захистом не тільки закону, а й об`єктивного права в цілому, що панує у суспільстві, зокрема, справедливості, оскільки інтерес у вузькому розумінні зумовлюється загальним змістом такого права та є його складовою.

Відповідно до ч.1 ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Невиконання зобов`язання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання) ст. 610 Цивільного кодексу України кваліфікує як порушення зобов`язання.

Згідно з ч.1 ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки встановлені договором або законом.

Отже, порушення боржником прийнятих на себе зобов`язань тягне за собою відповідні правові наслідки, які полягають у можливості застосування кредитором до боржника встановленої законом або договором відповідальності.

За умовами п.7.5 договору №304 від 18.11.2021 у разі поставки товару технічні, якісні та кількісні показники якого не відповідають умовам, визначеним у договорі, постачальник зобов`язаний сплатити штраф у розмірі 25% від ціни товару за замінити неякісний товар на протязі 3 робочих днів з дня виявлення недоліків або з дня отримання відповідного повідомлення про виявлення недоліків.

Отже, контрагентами погоджено відповідальність у вигляді штрафу за порушення постачальником умов договору, а саме поставку товару технічні, якісні та кількісні показники якого не відповідають умовам, визначеним у договорі.

Відповідно до ч. 1 ст. 651 Цивільного кодексу України, зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.

За змістом ст.188 Господарського кодексу України зміна та розірвання господарських договорів в односторонньому порядку не допускаються, якщо інше не передбачено законом або договором. Сторона договору, яка вважає за необхідне змінити або розірвати договір, повинна надіслати пропозиції про це другій стороні за договором. Сторона договору, яка одержала пропозицію про зміну чи розірвання договору, у двадцятиденний строк після одержання пропозиції повідомляє другу сторону про результати її розгляду. У разі якщо сторони не досягли згоди щодо зміни (розірвання) договору або у разі неодержання відповіді у встановлений строк з урахуванням часу поштового обігу, заінтересована сторона має право передати спір на вирішення суду. Якщо судовим рішенням договір змінено або розірвано, договір вважається зміненим або розірваним з дня набрання чинності даним рішенням, якщо іншого строку набрання чинності не встановлено за рішенням суду.

Тобто, з наведеного полягає, що за загальним порядком розірвання правочину пов`язано з волевиявленням обох його сторін, а не одноособовими діями одного з контрагентів, якщо інше не встановлено домовленістю сторін або іншим законом.

За умовами п.6.2.4 договору №304 від 18.11.2021 у разі поставки постачальником товару технічні, якісні та кількісні характеристики якого не відповідають умовам визначеним в договорі, замовник має право достроково розірвати цей договір, повідомивши про це постачальника у строк не пізніше ніж за 5 календарних днів з дня настання підстав для розірвання договору.

З наведеного вбачається, що сторонами було досягнуто згоди про можливість розірвання договору в односторонньому порядку за повідомленням замовника у разі поставки постачальником товару технічні, якісні та кількісні характеристики якого не відповідають умовам визначеним в договорі.

Статтею 129 Конституції України встановлено, що основними засадами судочинства є змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно з ч.ч.1-3 ст.13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Аналогічна норма міститься у ч.1 ст.74 Господарського процесуального кодексу України.

Частиною 3 ст. 162 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що позовна заява повинна містити виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини; правові підстави позову.

Отже, при зверненні до суду з вимогами про стягнення неустойки на підставі п.7.5 договору та про розірвання договору №304 від 18.11.2021 позивачем за зустрічним позовом повинно бути доведено насамперед обставини поставки постачальником товару технічні, якісні та кількісні характеристики якого не відповідають умовам визначеним в договорі.

Наразі, суд зазначає, що згідно з ч.ч.1-3 ст.13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Аналогічна норма міститься у ч.1 ст.74 Господарського процесуального кодексу України.

Принцип змагальності процесу означає, що кожній стороні повинна бути надана можливість ознайомитися з усіма доказами та зауваженнями, наданими іншою стороною, і відповісти на них (п. 63 Рішення Європейського суду з прав людини у справі «Руїс-Матеос проти Іспанії» від 23 червня 1993 р.).

Захищене статтею 6 Європейської конвенції з прав людини право на справедливий судовий розгляд також передбачає право на змагальність провадження. Кожна сторона провадження має бути поінформована про подання та аргументи іншої сторони та має отримувати нагоду коментувати чи спростовувати їх.

Дія принципу змагальності ґрунтується на переконанні: протилежність інтересів сторін найкраще забезпечить повноту матеріалів справи через активне виконання сторонами процесу тільки їм притаманних функцій. Принцип змагальності припускає поєднання активності сторін у забезпеченні виконання ними своїх процесуальних обов`язків із забезпеченням судом умов для здійснення наданих їм прав.

До того ж, суд зазначає, що однією з засад здійснення господарського судочинства у відповідності до ст.2 Господарського процесуального кодексу України є рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом

Принцип рівності сторін у процесі - у розумінні «справедливого балансу» між сторонами - вимагає, щоб кожній стороні надавалася розумна можливість представити справу в таких умовах, які не ставлять цю сторону у суттєво невигідне становище відносно другої сторони (п.33 Рішення віл 27.10.1993р. Європейського суду з прав людини у справі «Домбо Бегеер Б.В. проти Нідерландів»).

У п.26 рішення від 15.05.2008р. Європейського суду з прав людини у справі «Надточій проти України» суд нагадує, що принцип рівності сторін - один із складників ширшої концепції справедливого судового розгляду - передбачає, що кожна сторона повинна мати розумну можливість представляти свою сторону в умовах, які не ставлять її в суттєво менш сприятливе становище у порівнянні з опонентом.

В контексті наведених засад господарського судочинства суд звертає увагу учасників судового процесу на приписи ст.79 Господарського процесуального кодексу України, згідно яких наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Проте, за висновками суду позивачем за зустрічним позовом обставин поставки Товариством з обмеженою відповідальністю "Міжнародна Інноваційна компанія нових технологій" товару технічні, якісні та кількісні характеристики якого не відповідають умовам визначеним в договорі №304 від 18.11.2021 не доведено належними та допустимими доказами. Вказані вище висновки суду ґрунтуються на такому.

Частинами 1, 2 ст.673 Цивільного кодексу України унормовано, що продавець повинен передати покупцеві товар, якість якого відповідає умовам договору купівлі-продажу. У разі відсутності в договорі купівлі-продажу умов щодо якості товару продавець зобов`язаний передати покупцеві товар, придатний для мети, з якою товар такого роду звичайно використовується. Якщо продавець при укладенні договору купівлі-продажу був повідомлений покупцем про конкретну мету придбання товару, продавець повинен передати покупцеві товар, придатний для використання відповідно до цієї мети.

Як було встановлено вище, у п.п.2.1-2.4 договору №304 від 18.11.2021 вказано, що постачальник повинен поставити замовнику товар, якість якого повинна відповідати нормативним документам, діючим в Україні стандартам, технічним умовам і підтверджуватись супроводжуючими товар документами, передбаченими чинним законодавством. Упаковка повинна забезпечувати повне збереження товару від усякого роду пошкоджень і псування при перевезенні його будь-якими транспорту з урахуванням перевантажень у дорозі, а також тривалого зберігання. Маркування товару повинно відповідати вимогам чинного законодавства України. Якщо поставлений товар виявиться неякісним, або таким, що не відповідає умовам цього договору. Постачальник зобов`язаний замінити цей товар. Всі витрати, пов`язані із зміною товару неналежної якості несе постачальник. Строк гарантії становить 12 місяців з дати поставки.

У додатку №1 до договору №304 від 18.11.2021 сторонами затверджено специфікацію на товар, який поставляється.

У специфікації вказано наступні найменування та технічні характеристики товару: Вологі серветки ТМ Superfresh Антибактеріальні (серветки вологі антибактеріальні без спирту із нейтральним рівнем рН, у великий упаковці з пластиковим клапаном, що убезпечує їх від висихання. Розмір серветки: не менше 135х175 + 5 мм. Кількість в упаковці 120 шт. Виготовлені з щільного матеріалу, не рвуться в руках. Ненав`язливий приємний аромат.

Наразі, суд зазначає, що жодним пунктом договору №304 від 18.11.2021 чи змістом специфікації (додаток №1 до договору) не визначено такої технічної вимоги до товару як вміст та зазначення на пакування серветок таких речовин як пантенол та алое.

Тобто, у даному випадку, у суду відсутні підстави вважати, що постачальником було здійснено поставку товару технічні, якісні та кількісні характеристики якого не відповідають умовам визначеним в договорі, а отже, і підстави для застосування наслідків, що передбачені п.п.6.2.4, 7.5 договору №304 від 18.11.2021 також відсутні.

Таким чином, за висновками суду, у даному випадку у замовника - Управління освіти Солом`янської районної в місті Києві державної адміністрації не виникло у відповідності до 6.2.4 права достроково розірвати договір №304 від 18.11.2021 та вимагати сплати штрафу в сумі 25% від ціни договору.

Одночасно, посилання відповідача за зустрічним позовом на те, що у тендерній документації для процедури закупівлі - відкриті торги на закупівлю товарів "ДК 021-2015 код 33760000-5 Туалетний папір, носові хустинки, рушники для рук і серветки (бактеріальні вологі серветки)" міститься вимога до товару щодо вмісту таких речовин як пантенол та алое, наведених вище висновків суду щодо відсутності доказів порушення постачальником своїх обов`язків за договором, а саме поставку товару технічні, якісні та кількісні характеристики якого не відповідають умовам визначеним в договорі, не спростовує. В контексті наведеного судом враховано, що відповідність тендерної пропозиції позивача умовам тендерної документації було самостійно перевірено відповідачем (замовником), зокрема, на підставі наданого Товариством з обмеженою відповідальністю "Міжнародна Інноваційна компанія нових технологій" лабораторного дослідження, яке було здійснено Товариством з обмеженою відповідальністю "КПД".

Судом враховано, що згідно ч.4 ст.41 Закону України "Про публічні закупівлі" умови договору про закупівлю не повинні відрізнятися від змісту тендерної пропозиції/пропозиції за результатами електронного аукціону (у тому числі ціни за одиницю товару) переможця процедури закупівлі/спрощеної закупівлі або узгодженої ціни пропозиції учасника у разі застосування переговорної процедури, крім випадків визначення грошового еквівалента зобов`язання в іноземній валюті та/або випадків перерахунку ціни за результатами електронного аукціону в бік зменшення ціни тендерної пропозиції/пропозиції учасника без зменшення обсягів закупівлі.

Проте, наявність означеної правової норми у даному випадку автоматично не змінює умов підписаної представниками обох сторін специфікації до договору №304 від 18.11.2021, в якій визначено технічні характеристики товару.

За таких обставин, виходячи з наведеного вище у сукупності, виходячи з недоведення позивачем за зустрічним позовом обставин поставки Товариством з обмеженою відповідальністю "Міжнародна Інноваційна компанія нових технологій" товару технічні, якісні та кількісні характеристики якого не відповідають умовам визначеним в договорі, суд дійшов висновку щодо відсутності підстав для задоволення зустрічного позову Управління освіти Солом`янської районної в місті Києві державної адміністрації до Товариства з обмеженою відповідальністю "Міжнародна Інноваційна компанія нових технологій"</a> про стягнення штрафних санкцій у розмірі 179 684,50 грн та розірвання договору №304 від 18.11.2021.

Одночасно, суд дійшов висновку, що позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Міжнародна Інноваційна компанія нових технологій"</a> до Управління освіти Солом`янської районної в місті Києві державної адміністрації про стягнення 718 738,02 грн підлягають задоволенню з урахуванням такого.

Частина 1 статті 193 Господарського кодексу України встановлює, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться і до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Частиною 2 статті 193 Господарського кодексу України визначено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов`язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до статей 525, 526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться, одностороння відмова від виконання зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

За приписами ст.ст.525, 615 Цивільного кодексу України одностороння відмова від виконання зобов`язання і одностороння зміна умов договору не допускаються.

Згідно з ч.1 ст.530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Умовою виконання зобов`язання - є строк (термін) його виконання. Дотримання строку виконання є одним із критеріїв належного виконання зобов`язання, оскільки прострочення є одним із проявів порушення зобов`язання. Строк (термін) виконання зобов`язання за загальним правилом, узгоджується сторонами в договорі.

Покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов`язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару. Договором купівлі-продажу може бути передбачено розстрочення платежу (ч.ч.1, 2 ст.692 Цивільного кодексу України).

Згідно п.3.1 договору №304 від 18.11.2021 ціна договору становить 718 738,02 грн, в тому числі податок на додану вартість 119 789,67 грн.

Розрахунки проводяться шляхом оплати замовником після надання постачальником видаткової накладної рахунку-фактури на оплату товару та документу, що відповідно до чинного законодавства підтверджує відповідність поставленого товару технічним, кількісним та якісним характеристикам, визначеним цим договором. Усі платіжні документи за договором оформлюються з дотриманням вимог законодавства. До видаткової накладної додається рахунок. Відповідно до п.1 ст.23 Бюджетного кодексу України настання прав та обов`язків за цим договором відбувається лише за наявності у замовника відповідного бюджетного призначення та відповідного бюджетного асигнування. Замовник проводить розрахунки з учасником у відповідності до вимог ч.1 ст.49 Бюджетного кодексу України через Державну казначейську службу України в Солом`янському районі м.Києва (ДКСУ) у м.Києві (п.п.4.1-4.6 договору №304 від 18.11.2021).

Судом було встановлено, що Товариством з обмеженою відповідальністю "Міжнародна Інноваційна компанія нових технологій" 06.12.2021 на підставі договору №304 від 18.11.2021 було поставлено згідно дислокації товар на загальну суму 718 738,02 грн, на підтвердження чого представлено до матеріалів справи видаткові накладні.

При цьому, суд вважає за доцільне звернути увагу на те, що наявність чи відсутність бюджетних коштів у відповідача ніяким чином не впливає на оплату товару та, зокрема, ніяким чином не спростовує відповідного обов`язку замовника, з огляду на те, що Європейським судом з прав людини в рішенні від 18.10.2005 у справі «Терем ЛТД, Чечеткін та Оліус проти України» та в рішенні від 30.11.2004 у справі «Бакалов проти України» зазначав, що відсутність бюджетного фінансування (бюджетних коштів) не є підставою для звільнення від відповідальності за порушення зобов`язання. Відповідно ж до положень ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року та практику Суду як джерело права.

Отже, виходячи з наведеного вище, суд дійшов висновку, що строк оплати товару за договором №304 від 18.11.2021 настав, що вказує на обґрунтованість позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю "Міжнародна Інноваційна компанія нових технологій"</a> до Управління освіти Солом`янської районної в місті Києві державної адміністрації про стягнення 718 738,02 грн.

Надаючи оцінку іншим доводам учасників судового процесу судом враховано, що обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи (ч.5 ст.236 Господарського процесуального кодексу України).

Відповідно до п.5 ч.4 ст.238 Господарського процесуального кодексу України у мотивувальній частині рішення зазначається, зокрема, мотивована оцінка кожного аргументу, наведеного учасниками справи, щодо наявності чи відсутності підстав для задоволення позову, крім випадку, якщо аргумент очевидно не відноситься до предмета спору, є явно необґрунтованим або неприйнятним з огляду на законодавство чи усталену судову практику.

Згідно усталеної практики Європейського суду з прав людини, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча п.1 ст.6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення від 09.12.1994 Європейського суду з прав людини у справі «Руїс Торіха проти Іспанії»). Крім того, вмотивоване рішення дає стороні можливість оскаржити його та отримати його перегляд вищестоящою інстанцією.

У рішенні Європейського суду з прав людини «Серявін та інші проти України» (SERYAVINOTHERS v.) вказано, що усталеною практикою Європейського суду з прав людини, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» (Ruiz Torija v. Spain) від 9 грудня 1994 року, серія A, N 303-A, п. 29). Хоча національний суд має певну свободу розсуду щодо вибору аргументів у тій чи іншій справі та прийняття доказів на підтвердження позицій сторін, орган влади зобов`язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень (див. рішення у справі «Суомінен проти Фінляндії» (Suominen v. Finland), N 37801/97, п. 36, від 1 липня 2003 року). Ще одне призначення обґрунтованого рішення полягає в тому, щоб продемонструвати сторонам, що вони були почуті. Крім того,

вмотивоване рішення дає стороні можливість оскаржити його та отримати його перегляд вищестоящою інстанцією. Лише за умови винесення обґрунтованого рішення може забезпечуватись публічний контроль здійснення правосуддя (див. рішення у справі «Гірвісаарі проти Фінляндії» (Hirvisaari v. Finland), №49684/99, п. 30, від

27 вересня 2001 року).

Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів учасників справи та їх відображення у судовому рішенні, суд першої інстанції спирається на висновки, що зробив Європейський суд з прав людини від 18.07.2006 у справі «Проніна проти України», в якому Європейський суд з прав людини зазначив, що п.1 ст.6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі ст.6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.

Аналогічна правова позиція викладена у постановах від 13.03.2018, від 24.04.2019, від 05.03.2020 Верховного Суду по справах №910/13407/17, №915/370/16 та №916/3545/15.

З огляду на вищевикладене, всі інші заяви, клопотання, доводи та міркування учасників судового процесу, залишені судом без задоволення та не прийняті до уваги як такі, що не спростовують висновків суду щодо наявності достатніх підстав для задоволення позовних вимог.

Згідно приписів ст.129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір за подання первісного позову покладається на відповідача, а за подання зустрічного - залишається за Управління освіти Солом`янської районної в місті Києві державної адміністрації.

Керуючись ст.ст. 74, 76-80, 129, 145, 236 - 240 Господарського процесуального кодексу України,

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Міжнародна Інноваційна компанія нових технологій"</a> до Управління освіти Солом`янської районної в місті Києві державної адміністрації про стягнення 718 738,02 грн - задовольнити повністю.

2. Стягнути з Управління освіти Солом`янської районної в місті Києві державної адміністрації (03087, місто Київ, вул.Пітерська, будинок 12, ЄДРПОУ 37485490) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Міжнародна Інноваційна компанія нових технологій"</a> (01013, місто Київ, дорога Набережно-Печерська, будинок 2, ЄДРПОУ 40653457) заборгованість в розмірі 718 738 (сімсот вісімнадцять тисяч сімсот тридцять вісім) грн 02 коп., судовий збір в сумі 10 781 (десять тисяч сімсот вісімдесят одна) грн 07 коп.

3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

4. Зустрічні позовні вимоги Управління освіти Солом`янської районної в місті Києві державної адміністрації до Товариства з обмеженою відповідальністю "Міжнародна Інноваційна компанія нових технологій"</a> про стягнення штрафних санкцій у розмірі 179 684,50 грн та розірвання договору №304 від 18.11.2021 - залишити без задоволення.

5. Судовий збір за подачу зустрічного позову залишити за Управлінням освіти Солом`янської районної в місті Києві державної адміністрації.

У судовому засіданні підписано вступну та резолютивну частини рішення.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено та підписано 23.08.2022.

Суддя В.В. Князьков