Рішення

від 22.08.2022 по справі 918/447/22

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Набережна, 26-А, м. Рівне, 33013, тел. (0362) 62 03 12, код ЄДРПОУ: 03500111,

e-mail: inbox@rv.arbitr.gov.ua, вебсайт: https://rv.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"23" серпня 2022 р. м. РівнеСправа № 918/447/22

Господарський суд Рівненської області у складі судді Романюк Ю.Г., при секретарі судового засідання Рижій А.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "РІВНЕГАЗ ЗБУТ" (вул. Грушевського академіка, 24, м. Рівне, 33023, код ЄДРПОУ 39589441) до Товариства з обмеженою відповідальністю "Стайлинг" (вул. Міцкевича 3, м. Рівне, 33013, код ЄДРПОУ 21081965) про стягнення 2 592 грн 86 коп.

у судове засідання з розгляду справи по суті з`явилися:

- від позивача: не з`явився;

- від відповідача: не з`явився.

ВСТАНОВИВ:

05.07.2022 на поштову адресу Господарського суду Рівненської області від Товариства з обмеженою відповідальністю "РІВНЕГАЗ ЗБУТ" (далі - ТОВ "РІВНЕГАЗ ЗБУТ", позивач) надійшов позов до Товариства з обмеженою відповідальністю "Стайлинг" (далі - ТОВ "Стайлинг", відповідач), у якому позивач, посилаючись на ст. ст.ст. 173, 179, 193, 218 Господарського кодексу України, ст. ст. 16, 526, 530, 601, 607, 614, 617, 625 Цивільного кодексу України, ст. ст. 161-164 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), просить суд стягнути з відповідача 12 541 грн 13 коп. (з яких - 9 948 грн 27 коп. - основний борг, 1 065 грн 47 коп. - пеня, 120 грн 58 коп. - 3 % річних, 1 406 грн 81 коп. - інфляційні втрати).

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що протягом лютого та березня 2022 року відповідачем було спожито 539,1 м.куб. природного газу на суму 25 034 грн 88 коп. на підставі Договору № 41АР337-504-21 на постачання природного газу для потреб непобутових споживачів від 01.01.2021. Оскільки відповідачем частково оплачено за спожитий газ у розмірі 8 001, 71 грн та враховуючи аванс на лютий у розмірі 7 084 грн 90 коп., відповідно за ТОВ "Стайлинг" обліковується заборгованість у розмірі 9 948 грн 27 коп., яку позивач просить суд стягнути. Внаслідок несвоєчасного та неповного виконання відповідачем зобов`язань за вказаним Договором, позивачем нараховано пеню, інфляційні втрати та 3 % річних на суму простроченого боргу.

Ухвалою від 06.07.2022 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі № 918/447/22, постановлено справу розглядати за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін, судове засідання для розгляду справи по суті призначити на 27.07.2022.

Окрім того, ухвалою від 06.07.2022 запропоновано сторонам:

а) позивачу: подати суду будь-які додаткові докази в обґрунтування позовних вимог (у разі їх наявності) у термін до 01.08.2022 року;

б) встановити відповідачу строк для подання відзиву на позов суду - 15 днів з дня отримання даної ухвали, одночасно надіслати позивачу копію відзиву та доданих до нього документів, докази такого направлення надати суду;

в) позивачу: відповідно до ст. 166 ГПК України подати суду відповідь на відзив у 5-денний строк з дня отримання відзиву; одночасно надіслати відповідь на відзив відповідачу та надати суду докази такого скерування відповідачу.

г) відповідачу: у строк протягом 5-ти днів з дня отримання відповіді на відзив подати до суду заперечення на відповідь на відзив з урахуванням вимог ст. 167 ГПК України, одночасно надіслати заперечення позивачу та надати суду докази такого скерування позивачу.

Ухвалою від 27.07.2022 оголошено перерву у судовому засіданні з розгляду справи по суті (з урахуванням ухвали про виправлення описки від 02.08.2022) на 23.08.2022.

18.08.2022 від позивача надійшла заява, до якої долучено докази оплати відповідачем заборгованості після відкриття провадження у справі № 918/447/22 в частині основного боргу на суму 9 948 грн 27 коп. згідно з платіжним дорученням № 3РВ00039730 від 01.08.2022.

Ухвалою від 23.08.2022 закрито провадження у справі № 918/447/22 в частині стягнення 9 948 грн 27 коп. основного боргу, ухвалено повернути з Державного бюджету України ТОВ "РІВНЕГАЗ ЗБУТ" судовий збір у розмірі 1 968 грн 06 коп. сплачений згідно з платіжним дорученням № 858 від 17.06.2022.

22.08.2022 та 23.08.2022 від представника позивача надійшло клопотання про розгляд справи без його участі.

23.08.2022 судом встановлено, що позивач та відповідач у справі не забезпечили явку уповноваженого представника у судове засідання.

ТОВ "РІВНЕГАЗ ЗБУТ" та ТОВ "Стайлинг" належним чином повідомлені про час, дату та місце проведення даного засідання, що підтверджується довідкою про надіслання його офіційну електронну адресу ухвал від 27.07.2022 та від 02.08.2022.

Відповідно до п. 17 розділу ІІІ положення про порядок функціонування окремих підсистем (модулів) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, затвердженого рішення Вищої ради правосуддя 17.08.2021 року за № 1845/0/15-21 встановлено, що особам, які зареєстрували Електронний кабінет, суд надсилає документи у справах, в яких такі особи беруть участь, в електронній формі шляхом їх надсилання до Електронного кабінету таких осіб або в інший спосіб, передбачений процесуальним законодавством, що не позбавляє їх права отримати копію судового рішення у паперовій формі за окремою заявою.

Відповідно до ст. 10 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань", якщо документи та відомості, що підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, внесені до нього, такі документи та відомості вважаються достовірними і можуть бути використані у спорі з третьою особою.

Крім того, із адреси ТОВ "Стайлинг" (вул. Міцкевича 3, м. Рівне, 33013) повернулися конверти із ухвалами від 27.07.2022 та від 02.08.2022 за трек-номерами 3301312116325 та 3301312115477 із зазначенням причин повернення "адресат відсутній за вказаною адресою".

Відповідно до ч. 7 ст. 120 ГПК України учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про зміну свого місцезнаходження чи місця проживання під час розгляду справи.

Згідно з п. 5 ч. 6 ст. 242 ГПК України днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Зважаючи на викладене, оскільки судом встановлено, що причиною невручення конвертів з ухвалами від 27.07.2022 та від 02.08.2022 для відповідача є відсутність вказаної особи за адресою місця реєстрації, відтак суд дійшов висновку що в розумінні вимог ГПК України вказані ухвали вважаються врученими відповідачу належним чином.

Причиною невручення конверту з ухвалою від 06.07.2022 для відповідача є також відсутність вказаної особи за адресою місця реєстрації, відтак суд дійшов висновку що в розумінні вимог ГПК України вказана ухвала вважається врученою відповідачу належним чином із 18.07.2022.

Відтак 02.08.2022 сплинув процесуальний строк на подання відповідачем відзиву.

Як вбачається із матеріалів справи, відповідач не скористався процесуальним правом на подання відзиву у справі.

Відповідно до ч. 4 ст. 13 ГПК України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій.

Частиною 9 ст. 165 ГПК України визначено, що у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Згідно з ч. 2 ст. 178 ГПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

Згідно з ч. 3 ст. 196 ГПК України учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності.

Оскільки явка учасників справи у судове засідання не визнавалася обов`язковою, зважаючи на клопотання представника позивача про розгляд справи без його участі, суд дійшов висновку, що справа може бути розглянута за наявними у ній матеріалами відповідно до ч. 9 ст. 165 ГПК України та ч. 2 ст. 178 ГПК України.

Згідно з ч. 3 ст. 222 ГПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі, якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою технічного засобу не здійснюється.

Предметом позову у даній справі є стягнення з відповідача 2 592 грн 86 коп. (з яких - 1 065 грн 47 коп. - пеня, 120 грн 58 коп. - 3 % річних, 1 406 грн 81 коп. - інфляційні втрати).

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору, суд встановив наступне.

01.01.2021 між ТОВ "Рівнегаз збут" (далі - постачальник) та ТОВ "Стайлинг" (далі - споживач) було укладено договір № 41АP337-504-21 на постачання природного газу для потреб непобутових споживачів (далі - Договір).

Відповідно до п. 1.1. Договору Постачальник зобов`язується передати у власність Споживачу у 2021 році природний газ (далі-газ), а Споживач зобов`язується прийняти та оплати вартість газу у розмірах, строки та порядку, що визначені Договором. В подальшому Сторони договори, додатковою угодою № 1/22 від 01.02.2022 продовжили строк дії договору до 31.12.2022 (п. 4 додаткової угоди).

При підписанні Договору Сторони визначили наступний порядок та строки проведення розрахунків.

Так, згідно з п. 4.2. Договору оплата в розмірі 100% за переданий Постачальником газ здійснюється Споживачем до 28 числа місяця, що передує місяцю поставки. Остаточний розрахунок за фактично переданий постачальником газ здійснюється Споживачем до десятого числа місяця, наступного за звітним.

Судом встановлено, що на підставі укладеного Договору для відповідача постачався природний газ, зокрема:

- у лютому 2022 - 366, 7 куб. м на суму 16 561 грн 60 коп.;

- у березні 2022 - 172, 4 куб.м на суму 8 473 грн 28 коп.

Позивачем виконано зобов`язання стосовно постачання природного газу, що підтверджується підписаними Сторонами актами приймання-передачі природного газу № 3РВ82001370 від 28.02.2022, № 3РВ82001937 від 31.03.2022.

Відтак у лютому-березні 2022 року для відповідача поставлено газ на загальну суму 25 034 грн 88 коп.

Відповідно до п. 2 глави 3 розділу IX Кодексу газорозподільних систем (далі - Кодекс ГРМ), для визначення об`єму споживання (розлоділу/постачання) природного газу (алокації) приймаються дані комерційного вузла обліку Оператора ГРМ (AT «Рівнегаз»). Згідно з п. 3 глави 3 розділу IX Кодексу ГРМ, період, за який по об`єкту споживача визначається фактичний об`єм (обсяг) споживання (розподілу/постачання) природного газу (алокація), є календарний місяць.

Позивач вказує, що станом на дату подачі даного позову, в порушення умов Договору, оплату послуг з постачання природного газу за період лютий - березень 2022 року відповідачем проведено не в повному обсязі.

Із матеріалів справи вбачається, що відповідачем перераховано в аванс 7 084 грн 90 коп. на лютий 2022, в подальшому здійснено часткову оплату за спожитий газ - 13.05.2022 оплачено 3 001 грн 71 коп., та 29.05.2022 оплачено 5 000 грн 00 коп.

Таким чином, відповідачем здійснено часткову оплату за спожитий у лютому-березні 2022 року газ на загальну суму 15 086 грн 64 коп., а заборгованість відповідача за спожитий природний газ становить - 9 948 грн 27 коп.

Судом встановлено, що після відкриття провадження у справі № 918/447/22 відповідачем проведено оплату в частині основного боргу на суму 9 948 грн 27 коп. згідно з платіжним дорученням № 3РВ00039730 від 01.08.2022.

Згідно з умовами пункту 6.2.1. Договору, у разі порушення строків оплати, передбачених розділом 4 договору, споживач сплачує постачальнику пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу, за кожен день прострочення платежу.

Керуючись положеннями пункту 6.2.1. договору, позивач з 11.02.2022 по 31.05.2022 нарахував відповідачу 1 065 грн 47 коп.

Крім того, керуючись положеннями статті 625 ЦК України, за період з 11.03.2022 до 04.07.2022 позивач нарахував 120 грн 58 коп. три відсотки річних та 1 406 грн 81 коп. інфляційних втрат.

З наведених обставин вбачається, що спірні правовідносини є за своїм змістом майновими, заснованими на договорі, та стосуються прав та обов`язків щодо надання послуг з розподілу та споживання природного газу. Спірний характер правовідносин базується на тому, що позивач вважає свої вимоги про стягнення вартості поставленого та неоплаченого газу обґрунтованими, та з огляду на несплату відповідачем вказаної вартості, позивач вважає свої права порушеними.

Частинами 1 та 2 статті 509 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) встановлено, що зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Пунктом 1 частини 2 статті 11 ЦК України передбачено, що однією з підстав виникнення цивільних прав та обов`язків є договори та інші правочини.

Відповідно до частини 1 статті 193 Господарського кодексу України (далі ГК України), суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Статтею 629 ЦК України визначено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Згідно зі змістом статей 525, 526 ЦК України, зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до статті 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно з нормами статті 173 ГК України, господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

За приписами статті 174 ГК України, господарські зобов`язання можуть виникати безпосередньо із закону або іншого нормативно-правового акта, що регулює господарську діяльність; з акту управління господарською діяльністю; з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать; внаслідок заподіяння шкоди суб`єкту або суб`єктом господарювання, придбання або збереження майна суб`єкта або суб`єктом господарювання за рахунок іншої особи без достатніх на те підстав; у результаті створення об`єктів інтелектуальної власності та інших дій суб`єктів, а також внаслідок подій, з якими закон пов`язує настання правових наслідків у сфері господарювання.

Частиною 1 статті 265 ГК України передбачено, що за договором поставки одна сторона - постачальник зобов`язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов`язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно з положеннями ч. 6 ст. 265 ГК України до відносин поставки, не врегульованих цим Кодексом, застосовуються відповідні положення ЦК України про договір купівлі-продажу.

Статтею 655 ЦК України врегульовано, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 692 ЦК України покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов`язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.

У силу вимог ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно з нормами ст. 12 Закону України "Про ринок природного газу", постачання природного газу здійснюється відповідно до договору, за яким постачальник зобов`язується поставити споживачеві природний газ належної якості та кількості у порядку, передбаченому договором, а споживач зобов`язується оплатити вартість прийнятого природного газу в розмірі, строки та порядку, передбачених договором. Якість та інші фізико-хімічні характеристики природного газу визначаються згідно із нормативно-правовими актами.

Згідно з положеннями п.п.1, 2 гл. 1 розд. IX "Правила комерційного обліку природного газу в газорозподільній системі" Кодексу ГРМ, комерційний облік природного газу в газорозподільній системі організовується та здійснюється з метою визначення повної та достовірної інформації про об`єми (обсяги) природного газу, які надійшли до ГРМ від суміжних суб`єктів ринку природного газу (ГДП, ВБГ, Оператора ГТС), та об`єми (обсяги) природного газу, які розподілені (передані) з ГРМ підключеним до неї споживачам і суміжним Операторам ГРМ, та подальшого використання інформації у взаємовідносинах між суб`єктами ринку природного газу, у тому числі для взаєморозрахунків між ними.

Порядок комерційного обліку природного газу (визначення його об`ємів і обсягів) по об`єктах споживачів, у тому числі побутових споживачів, здійснюється згідно з договором розподілу природного газу, укладеним між споживачем та Оператором ГРМ, та з урахуванням вимог цього Кодексу. Порядок укладання договору розподілу природного газу визначений розділом VІ цього Кодексу.

Згідно з положеннями пункту 2 глави 3 розділу IX Кодексу ГРМ, для визначення об`єму споживання (розподілу) природного газу приймаються дані комерційного вузла обліку Оператора ГРМ. У разі відсутності комерційного вузла обліку в Оператора ГРМ приймаються дані комерційного вузла обліку споживача.

Відповідно до п. 6 гл. 3 розділу IX Кодексу ГРМ, визначені Оператором ГРМ в акті приймання-передачі природного газу фактичні об`єм та обсяг розподілу та споживання природного газу по об`єкту споживача за підсумками розрахункового періоду (календарного місяця) передаються Оператору ГТС у встановленому Кодексом ГТС порядку для проведення ним остаточної алокації по постачальнику споживача і є підставою для їх використання у взаємовідносинах між суб`єктами ринку природного газу, у тому числі для взаєморозрахунків між споживачем та його постачальником.

Споживач зобов`язується поінформувати постачальника про загальний об`єм та обсяг розподіленого та спожитого природного газу за відповідний період відповідно до вимог Правил постачання природного газу.

Суд встановив, що відповідач своїх зобов`язань з оплати поставки природного газу за період листопад 2021 - лютий 2022 року своєчасно не виконав.

За змістом ч. 1 ст. 230 ГК України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Відповідно до ч. 4 ст. 231 ГК України у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов`язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов`язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

Нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано (ч. 2 ст. 232 ГК України).

Пунктом 3 ч. 1 ст. 611 ЦК України передбачено, що у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання (ч. 1, 2 ст. 549 ЦК України).

Згідно з умовами пункту 6.2.1. договору, у разі порушення строків оплати, передбачених розділом 4 договору, споживач сплачує постачальнику пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу, за кожен день прострочення платежу.

Керуючись положеннями пункту 6.2.1. договору, позивач з 11.03.2022 по 04.07.2022 нарахував відповідачу 1 065 грн 47 коп. пені.

Згідно з нормами статті 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

А тому, враховуючи положення частини 2 статті 625 ЦК України, нарахування інфляційних втрат на суму боргу та процентів річних входять до складу грошового зобов`язання і є особливою мірою відповідальності боржника (спеціальний вид цивільно-правової відповідальності) за прострочення грошового зобов`язання, оскільки виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат (збитків) кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отримання компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

Вимагати сплати суми боргу з врахуванням індексу інфляції, а також 3% річних є правом кредитора, яким останній наділений в силу нормативного закріплення зазначених способів захисту майнового права та інтересу.

Керуючись положеннями ст. 625 ЦК України, за період з 11.03.2022 по 04.07.2022 позивач нарахував 120 грн 58 коп. 3% річних та 1 406 грн 81 коп. інфляційних втрат.

Судом перевірено розрахунок пені, 3 % річних та інфляційних втрат долучений позивачем до матеріалів справи, не виходячи при цьому за межі визначеного позивачем періоду часу та встановлено, що останній є арифметично вірним в частині стягнення пені та 3 % річних, однак є невірним щодо інфляційних втрат.

Обґрунтований розмір стягнення з відповідача пені становить 1 065 грн 47 коп., 3 % річних - 120 грн 58 коп. та інфляційних втрат 1 730 грн 66 коп.

Оскільки позивач просить суд стягнути 1 406 грн 81 коп. інфляційних втрат, господарський суд задовольняє дані позовні вимоги у обсязі, що заявлені ТОВ "РІВНЕГАЗ ЗБУТ".

Розрахунок пені, інфляційних втрат та 3 % річних, які здійснено господарським судом, долучено до матеріалів справи.

Відповідно до приписів ч. 13, ч. 1 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Зважаючи на викладене у сукупності, суд встановив обставини щодо обґрунтованості позовних вимог про стягнення з відповідача 2 592 грн 86 коп. (з яких - 1 065 грн 47 коп. - пеня, 120 грн 58 коп. - 3 % річних, 1 406 грн 81 коп. - інфляційні втрати).

Вказані вимоги відповідачем не спростовані, а отже є такими, що підлягають задоволенню.

Після закриття провадження у справі в частині сума судового збору, що підлягає сплаті за позовні вимоги у розмірі 2 592 грн 86 коп. складає 512 грн 94 коп.

У зв`язку з задоволенням позовних вимог, судові витрати що складаються з судового збору в розмірі 512 грн 94 коп., на підставі ст. 129 ГПК України, підлягають до стягнення з відповідача на користь позивача.

Керуючись статтями 73, 74, 76-79, 91, 120, 123, 129, 233, 238, 241 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Стайлинг" (вул. Міцкевича 3, м. Рівне, 33013, код ЄДРПОУ 21081965) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "РІВНЕГАЗ ЗБУТ" (вул. Грушевського академіка, 24, м. Рівне, 33023, код ЄДРПОУ 39589441) 2 592 (дві тисячі п`ятсот дев`яносто дві) грн 86 коп. (з яких 1 065 (одна тисяча шістдесят п`ять) грн 47 коп. - пеня, 120 (сто двадцять) грн 58 коп. - 3 % річних, 1 406 (одна тисяча чотириста шість) грн 81 коп. - інфляційні втрати).

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Стайлинг" (вул. Міцкевича 3, м. Рівне, 33013, код ЄДРПОУ 21081965) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "РІВНЕГАЗ ЗБУТ" (вул. Грушевського академіка, 24, м. Рівне, 33023, код ЄДРПОУ 39589441) 512 (п`ятсот дванадцять) грн 94 коп. судового збору.

4. Наказ видати після набрання судовим рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом двадцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у ч. 2 ст. 261 ГПК України.

Інформацію по справі, що розглядається можна отримати на сторінці суду на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет за веб-адресою: http://rv.arbitr.gov.ua/sud5019/.

Повний текст рішення складено та підписано 23 серпня 2022 року.

Суддя Романюк Ю.Г.