Рішення

від 22.08.2022 по справі 918/1096/21

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Набережна, 26-А, м. Рівне, 33013, тел. (0362) 62 03 12, код ЄДРПОУ: 03500111,

e-mail: inbox@rv.arbitr.gov.ua, вебсайт: https://rv.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"23" серпня 2022 р. м. РівнеСправа № 918/1096/21

Господарський суд Рівненської області у складі судді Романюк Ю.Г., при секретарі судового засідання Рижій А.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами загального позовного провадження справу

за позовом Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Акцент" (вул. Дубенська, 40, Рівне, 33010, код ЄДРПОУ 40456648)

до Державного реєстратора Управління забезпечення надання адміністративних послуг Рівненської міської ради Яскал Ірини Андріївни (майдан Просвіти, 2, м. Рівне, 33028, код ЄДРПОУ 39111404)

третя особа, що не заявляє вимог на предмет спору на стороні відповідача Приватна фірма - торговий дім "Орислава" (вул. Дубенська, 44а, м. Рівне, 33010, код ЄДРПОУ 21089337)

про скасування рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень

представники:

від позивача: не з`явився;

від відповідача: не з`явився;

від третьої особи: не з`явився.

ВСТАНОВИВ:

01.12.2021 Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Акцент" звернулося до Господарського суду Рівненської області із позовом до державного реєстратора Управління забезпечення надання адміністративних послуг Рівненської міської ради Яскал Ірини Андріївни, третя особа Приватна фірма - торговий дім "Орислава" про скасування рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень та про припинення права власності на об`єкти нерухомого майна.

Ухвалою від 06.12.2021 позовну заяву залишено без руху з підстав несплати судового збору у розмірі 2 270,00 грн. за другу немайнову вимогу.

15.12.2021 від представника Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Акцент" - адвоката Ю.Клекотки надійшов лист із екземпляром позовної заяви у якій на виконання вимог ухвали від 06.12.2021 позивач усунув недоліки шляхом відмови від позовної вимоги № 2.

Ухвалою від 20.12.2021 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі. Справу вирішено розглядати за правилами загального позовного провадження. Судове засідання у справі призначено на 25.01.2022.

Ухвалою від 25.01.2022 розгляд справи відкладено на 08.02.2022.

01.02.2022 від відповідача надійшов відзив зі змісту якого вбачається, що відповідач заперечує проти задоволення позову.

02.02.2022 від позивача надійшло клопотання про призначення судової експертизи у справі № 918/1096/21, проведення якої Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Акцент" просить суд доручити Рівненському науково-дослідному експертно-криміналістичному центру Міністерства внутрішніх справ України, та на вирішення експертизи поставити питання: Чи є об`єкти з реєстраційним номером 2187706656101 та 2187640656000 нерухомим майном; Чи є об`єкти з реєстраційним номером 2187706656101 та 2187640656000 тимчасовими спорудами.

Ухвалою від 08.02.2022 продовжено строк підготовчого судового засідання на 30 днів - до 20.03.2022 включно, розгляд справи відкладено на 22.02.2022.

22.02.2022 від Приватної фірми - торговий дім "Орислава" надійшов відзив на позовну заяву.

22.02.2022 оголошено перерву у судовому засіданні до 01.03.2022 року та протокольною ухвалою залучив до участі у справі в якості третьої особи, що не заявляє вимог на предмет спору, на стороні відповідача Приватну фірму - торговий дім "Орислава".

Разом з тим, 01.03.2022 судове засідання не відбулося.

Ухвалою від 27.04.2022 розгляд справи призначено на 11.05.2022.

Ухвалами від 11.05.2022, 08.06.2022 розгляд справи відкладався з підстав, викладених у відповідних ухвалах.

11.07.2022 представник позивача ознайомився із матеріалами справи, про що свідчить його особистий підпис на клопотанні про ознайомлення з матеріалами справи від 07.07.2022.

Протокольною ухвалою від 12.07.2022 судом відмовлено у задоволенні клопотання позивача від 02.02.2022 року про призначення судової експертизи у справі.

Ухвалою від 12.07.2022 закрито підготовче провадження у справі, призначено справу № 918/1096/21 до судового розгляду по суті на 27.07.2022.

Ухвалою від 27.07.2022 (з урахуванням ухвали від 02.02.2022 про виправлення описки) оголошено перерву у судовому засіданні з розгляду справи № 918/1096/21 на 23.08.2022.

03.08.2022 представник позивача ознайомився із матеріалами справи, про що свідчить його особистий підпис на клопотанні про ознайомлення з матеріалами справи від 25.07.2022.

23.08.2022 від Приватної фірми - торговий дім "Орислава" надійшло клопотання про відкладення розгляду справи у зв`язку з неможливістю представника третьої особи забезпечити особисту участь у судовому засіданні внаслідок перебування на лікарняному.

23.08.2022 учасники справи не забезпечили явку уповноважених представників у судове засідання, належним чином повідомлені про час, дату та місце проведення даного засідання, що підтверджується довідкою про надіслання їх офіційні електронні адреси ухвали від 27.07.2022.

Відповідно до п. 17 розділу ІІІ положення про порядок функціонування окремих підсистем (модулів) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, затвердженого рішення Вищої ради правосуддя 17.08.2021 за № 1845/0/15-21 встановлено, що особам, які зареєстрували Електронний кабінет, суд надсилає документи у справах, в яких такі особи беруть участь, в електронній формі шляхом їх надсилання до Електронного кабінету таких осіб або в інший спосіб, передбачений процесуальним законодавством, що не позбавляє їх права отримати копію судового рішення у паперовій формі за окремою заявою.

Відповідно до ст. 10 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань", якщо документи та відомості, що підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, внесені до нього, такі документи та відомості вважаються достовірними і можуть бути використані у спорі з третьою особою.

Господарський суд, розглянувши клопотання третьої особи про відкладення розгляду справи дійшов висновку про відмову у його задоволенні зважаючи на відсутність обмежень щодо кількості представників, які можуть представляти юридичну особу в суді.

При цьому суд зауважує, що згідно з п. 2 ч. 3 ст. 202 ГПК України якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі повторної неявки в судове засідання учасника справи (його представника) незалежно від причин неявки.

Судом встановлено, що неявка представника Приватної фірми - торговий дім "Орислава" є повторною, позаяк третя особа не забезпечила його явку у судові засідання 25.01.2022, 08.02.2022, 11.05.2022, 27.07.2022 та 23.08.2022.

Суд зауважує, що ст. 6 Конвенції гарантує не право бути особисто присутнім у судовому засіданні під час розгляду цивільної справи, а більш загальне право ефективно представляти свою справу в суді та нарівні з протилежною стороною користуватися правами, передбаченими принципом рівності сторін. Пункт 1 ст. 6 Конвенції надає Державам можливість на власний розсуд обирати засоби гарантування цих прав сторонам провадження. Отже, питання особистої присутності, форми здійснення судового розгляду, усної чи письмової, а також представництва у суді є взаємопов`язаними та мають аналізуватися у більш ширшому контексті "справедливого суду", гарантованого ст. 6 Конвенції. Суд повинен встановити, чи було надано заявнику, стороні цивільного провадження, розумну можливість ознайомитися з зауваженнями або доказами, наданими іншою стороною, та представити свою справу в умовах, що не ставлять його у явно гірше становище порівняно з опонентом протилежною стороною (рішення у справі "Лопушанський проти України").

Згідно з ч. 3 ст. 196 ГПК України учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності.

Згідно з ч. 1 ст. 202 ГПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Оскільки явка учасників справи у судове засідання 23.08.2022 не визнавалася обов`язковою, зважаючи на наявність заяви відповідача, викладеної у відзиві про розгляд справи без участі Державного реєстратора Управління забезпечення надання адміністративних послуг Рівненської міської ради Яскал Ірини Андріївни, суд дійшов висновку про можливість проведення судового засідання з розгляду справи по суті без участі позивача, відповідача та третьої особи.

Згідно з ч. 3 ст. 222 ГПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі, якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов та заперечення відповідача та третьої особи, об`єктивно оцінивши докази, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору, суд ом встановлено наступне.

Із державного акту на право власності на земельну ділянку серія № 294301 від 26.03.2009 та витягу з державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 07.07.202021 вбачається, що Приватній фірмі-торговий дім "Орислава" на праві власності належить земельна ділянка у м. Рівне, вул. Дубенська, 44а площею 0,0795 га кадастровий номер 561012810856101 із цільовим призначенням для завершення будівництва та обслуговування торгового пасажу з благоустроєм прилеглої території.

Як вбачається із технічного паспорту від 15.10.2018 на будівлю торгового пасажу за адресою м. Рівне, вул. Дубенська, 44а, виданого Приватній фірмі-торговий дім "Орислава", на даній земельній ділянці розміщуються будівлі та допоміжні будівлі і споруди на загальній площі 519, 3 кв. м., зокрема під допоміжними будівлями і спорудами 15, 2 кв.м.

05.10.2020 до ЦНАПу у м. Рівному з заявою звернулася представник Приватної фірми - торговий дім "Орислава" Самсон Л.С. щодо проведення державної реєстрації права власності на приміщення допоміжних будівель для зберігання контейнерів та інвентарю (далі спірне майно, допоміжні будівлі) які і знаходяться на земельній ділянці за адресою м. Рівне, вул. Дубенська, 44а, яка в свою чергу належить до земель запасу житлової та громадської забудови комунальної власності територіальної громади міста Рівного.

Для державної реєстрації подано технічний паспорт на допоміжні будівлі та висновок ПП Техно Ком щодо технічної можливості поділу об`єкта нерухомого майна № 01-101/20 від 01.10.2020. Зазначена обставина не оспорюється сторонами, а тому не підлягає доказуванню.

У висновку ПП Техно Ком зазначено, що технічна характеристика:

Літ Б - одноповерхова нежитлова будівля, загальною площею 14,6 кв.м., матеріал стін метал/залізобетон. Будівля обладнана електропостачанням.

Будівля має окремі входи, відокремлені інженерні мережі, тому не порушуючи будівельних правил та норм є можливість поділити в натурі допоміжну будівлю для зберігання контейнерів та інвентарю на самостійні об`єкти нерухомого майна, як окремі об`єкти нерухомого майна.

За заявою власника та технічними показниками об`єкт нерухомого майна може бути поділено на два окремі об`єкти таким чином:

загальною площею 2, 7 кв.м., що становлять окремий об`єкт нерухомого майна - приміщення допоміжної будівлі для зберігання контейнерів та інвентарю П1 в м. Рівне, вул. Дубенська, буд. 44А;

загальною площею 11,9 кв.м., що становлять окремий об`єкт нерухомого майна - приміщення допоміжної будівлі для зберігання контейнерів та інвентарю в м. Рівне, вул. Дубенська, буд. 44А;

Як вбачається із витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, 05.10.2020 за Приватною фірмою - торговий дім "Орислава" зареєстровано право власності на приміщення допоміжної будівлі для зберігання контейнерів та інвентарю, (об`єкт житлової нерухомості - ні) загальною площею 11, 9 кв.м. (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 2187706656101) та на приміщення допоміжної будівлі для зберігання контейнерів та інвентарю П1 (об`єкт житлової нерухомості - ні) загальною площею 2, 7 кв.м. (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 2187640656000).

07.10.2020 Державним реєстратором Управління забезпечення надання адміністративних послуг Рівненської міської ради Яскал Іриною Андріївною прийнято рішення (з відкриттям розділу) індексний номер 54459464 про реєстрацію за Приватною фірмою - торговий дім "Орислава" права власності на приміщення допоміжної будівлі для зберігання контейнерів та інвентарю, (об`єкт житлової нерухомості ні) загальною площею 11, 9 кв.м.

07.10.2020 Державним реєстратором Управління забезпечення надання адміністративних послуг Рівненської міської ради Яскал Іриною Андріївною прийнято рішення (з відкриттям розділу) індексний номер 54458105 про реєстрацію за Приватною фірмою - торговий дім "Орислава" права власності на приміщення допоміжної будівлі для зберігання контейнерів та інвентарю, (об`єкт житлової нерухомості ні) загальною площею 2, 7 кв.м.

21.06.2021 Рівненська міська рада прийняла рішення № 899 Про надання Приватній фірмі - торговий дім "Орислава" дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення у власність шляхом викупу земельної ділянки кадастровий номер 5610100000:01:022:0764 на вул. Дубенській, 44А, на якій розташований об`єкт нерухомого майна. Із даного рішення вбачається, що третій особі, що не заявляє вимог на предмет спору на стороні відповідача надано дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки орієнтовною площею 328 кв.м. на вул. Дубенській, 44-А у власність шляхом викупу для будівництва та обслуговування будівлі торгівлі (для реконструкції та обслуговування торгового пасажу з благоустроєм прилеглої території). Земельну ділянку відвести за рахунок земель запасу житлової та громадської забудови комунальної власності територіальної громади міста Рівного.

Правова позиція позивача.

Як вбачається із позовної заяви, на земельній ділянці загальною площею 328 кв.м, яка знаходиться у м. Рівне, вул. Дубенська, 44а, кадастровий номер 5610100000:01:022:0764, інтерес в отриманні якої у власність виявив позивач, розміщується об`єкт нерухомого майна площею 14, 6 кв.м., який у свою чергу поділено на 2 об`єкти нерухомого майна площею 11, 9 кв.м. та 2,7 кв.м.

Позивач вказує, що як вбачається із Акту розмежування балансової належності теплової мережі, що перебуває на балансі споживача Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Дубенська, 44" та Акту розмежування балансової належності теплової мережі, що перебуває на балансі споживача Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Акцент", що на Дубенській, 40, під земельною ділянкою, на якій розташований спірний об`єкт нерухомого майна, пролягають міські тепломережі. Розширення торгового центру (а саме таке будівництво планується на цій земельній ділянці) приведе до унеможливлення контролю за мережами, що знаходяться на балансі позивача.

В обгрунування позовних вимог позивач вказує на те, що відповідачем було порушено порядок реєстрації і зареєстровано за третьою особою право власності на об`єкти нерухомого майна (приміщення допоміжної будівлі для зберігання контейнерів та інвентарю), які не можуть бути визнані нерухомим майном в силу своїх конструкційних особливостей.

Відтак позивач просить суд скасувати рішення відповідача про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу) індексний номер № 54459464 та № 54458105 від 07.10.2020, щодо реєстрації за третьою особою права власності на приміщення допоміжних будівель для зберігання контейнерів та інвентарю за адресою м. Рівне, вул. Дубенська, 44а. (далі спірне майно, допоміжні будівлі).

Правова позиція відповідача.

Відповідач заперечує проти задоволення позовних вимог. Із відзиву вбачається, що 05.10.2020 до ЦНАПу у м. Рівному з заявою та пакетом документів звернулася представник Приватної фірми - торговий дім "Орислава" щодо проведення державної реєстрації права власності на приміщення допоміжних будівель за адресою м. Рівне, вул. Дубенська, 44а. За результатами розгляду заяви відповідач відповідно до п. 54 Порядку № 1127 прийняв рішення від 07.10.2020 про державну реєстрацію права власності за суб`єктом на вказані будівлі.

Відповідач зазначив, що із витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності від 01.06.2020 вбачалося, що власником об`єкта нерухомого майна допоміжної будівлі за адресою м. Рівне, вул. Дубенська, 44а є Приватна фірма - торговий дім "Орислава" 1/1, реєстраційний номер 2090653156101.

Відповідач зауважує, що у даних правовідносинах державний реєстратор, маючи повноваження на вчинення реєстраційних дій лише реалізував волю третьої особи - Приватної фірми - торговий дім "Орислава", яка звернулася за вчиненням реєстраційної дії.

Відповідно відповідач зазначає, що спір виник між позивачем та третьою особою, відтак саме Приватна фірма - торговий дім "Орислава" є належним відповідачем у даній справі - тобто особа, речове право на майно якої оспорюється та щодо якої здійснено запис у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно.

Окрім того, відповідач звертає увагу на те, що позивачем до матеріалів справи долучено ордер на надання правничої (правової) допомоги, при цьому ордер не засвідчений печаткою та не містить переліку наданих клієнтом адвокату повноважень. Оскільки до матеріалів справи не долучено договору про надання правової допомоги/доручення органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правової допомоги від 14.07.2021, відтак відсутня можливість пересвідчитися щодо обсягу повноважень, наданих адвокату клієнтом (позивачем), зокрема наявність у адвоката позивача Ю.Клекотки на подачу даного позову до господарського суду. На переконання відповідача позовна заява підписана особою, що немає на це право.

Крім того, відповідач звертає увагу, що у провадженні Господарського суду Рівненської області перебуває справа № 918/1167/21 з тим самим предметом спору.

Правова позиція третьої особи, що не заявляє вимог на предмет спору на стороні відповідача.

Приватна фірма - торговий дім "Орислава" заперечує проти задоволення позовних вимог та вважає, що у даній справі відсутній спір про право. Звертає увагу, що позивач не оскаржує рішення Рівненської міської ради від 24.06.2021 № 899 про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення у власність шляхом викупу земельної ділянки площею 328 м.кв. на вул. Дубенській, 44А, проте посилається як на основу підставу звернення до суду саме на це рішення. Зазначає, що спірна будівля придбана Приватною фірмою - торговий дім "Орислава" ще у 2003 році разом із комплексом нерухомого майна, та з 2003 року по даний час жодних звернень/скарг стосовно її місця розташування та експлуатації ні з боку позивача, ні з боку будь-яких інших осіб - не надходило. Позивач не може заявляти жодних претензій на спірні об`єкти нерухомого майна так як станом на 2003 рік такого ОСББ "Акцент" не існувало. Ані нерухоме майно, ані земельна ділянка у м. Рівне, вул. Дубенська, 44а не перебуває в користуванні, розпорядження чи власності позивача. Вважає, що вирішення спору не може ґрунтуватися на припущеннях щодо порушення у майбутньому права позивача.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов та заперечення відповідача та третьої особи, об`єктивно оцінивши докази, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні позовних вимог, виходячи з наступного.

Щодо аргументів відповідача про те, що позивачем до матеріалів справи долучено лише ордер, з якого неможливо встановити чи мав адвокат Ю.Клекотка повноваження на подання даної позовної заяви, суд зауважує наступне.

Згідно із ч. 1 ст. 26 Закону України Про адвокатуру та адвокатську діяльність адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги. Документами, що посвідчують повноваження адвоката на надання правової допомоги, можуть бути: 1) договір про надання правової допомоги; 2) довіреність; 3) ордер; 4) доручення органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правової допомоги.

Повноваження адвоката підтверджуються в порядку, встановленому законом (частина третя статті 26 зазначеного Закону).

Частиною четвертою статті 60 ГПК України визначено, що повноваження адвоката як представника підтверджуються довіреністю або ордером, виданим відповідно до Закону України Про адвокатуру та адвокатську діяльність.

Отже, в господарському судочинстві згідно з вимогами ст. 60 ГПК України допустимим доказом повноважень адвоката є лише довіреність або ордер (ухвали КГС ВС від 31.05.2018 у справі № 922/699/17, від 18.06.2018 у справі № 910/15163/17, від 25.06.2018 у справі № 924/326/17, від 13.08.2018 у справі № 910/2152/18, від 28.09.2018 у справі No 910/2396/18, від 13.04.2018 у справі No 927/675/17, постанова КГС ВС від 21.04.2020 у справі No 910/10156/17 та ін.).

Отже, ордер, який виданий відповідно до Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», є самостійним документом, що підтверджує повноваження адвоката. Надання договору про правничу допомогу, його копії або витягу разом із ордером ГПК України не вимагає.

Ордер може бути оформлений адвокатом (адвокатським бюро, адвокатським об`єднанням) лише на підставі вже укладеного договору. Крім того, адвокат несе кримінальну відповідальність за завідомо неправдиве повідомлення суду про повноваження представляти іншу особу в суді, а так само умисне невнесення адвокатом до ордера відомостей щодо обмежень повноважень, установлених договором про надання правничої допомоги (стаття 400-1 Кримінального кодексу України). Близька за змістом правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 05.12.2018 зі справи № П/9901/736/18.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 20 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» під час здійснення адвокатської діяльності адвокат має право вчиняти будь-які дії, не заборонені законом, правилами адвокатської етики та договором про надання правової допомоги, необхідні для належного виконання договору про надання правової допомоги, зокрема: представляти і захищати права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб у суді, органах державної влади та органах місцевого самоврядування, на підприємствах, в установах, організаціях незалежно від форми власності, громадських об`єднаннях, перед громадянами, посадовими і службовими особами, до повноважень яких належить вирішення відповідних питань в Україні та за її межами.

Зважаючи на викладене, для підтвердження повноважень представника учасника справи до матеріалів справи достатньо долучити ордер, який свідчить про те, що представник наділений достатніми повноваженнями на підписання позовної заяви.

Щодо аргументів відповідача про те, що вже існує спір з тим самим предметом у справі № 918/1167/21, суд вказує наступне.

У провадженні Господарського суду Рівненської області (суддя Марач В.В.) перебуває справа № 918/1167/21 за позовом виконувача обов`язків керівника Рівненської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Рівненської міської ради до приватної фірми "Торговий дім "Орислава", третя особа державний реєстратор Управління забезпечення надання адміністративних послуг Рівненської міської ради Яскал Ірина Андріївна про визнання незаконним та скасування рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 07.10.2020 № 54459464. Ухвалою від 09.08.2022 відкладено розгляд справи по суті на 13.09.2022.

Згідно з п. 3 ч. 1 ст. 226 ГПК України суд залишає позов без розгляду, якщо: у провадженні цього чи іншого суду є справа із спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав.

Предмет позову - це об`єкт спірного правовідношення, з приводу якого виник спір. Під предметом позову розуміється певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить прийняти судове рішення.

Підстави позову - це обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги щодо захисту права та охоронюваного законом інтересу.

Поняття «юридичного спору» має тлумачитися широко, виходячи з підходу Європейського суду з прав людини до тлумачення поняття «спір про право» (п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод). Зокрема, Європейський суд з прав людини зазначає, що відповідно до духу Конвенції поняття «спору про право» має розглядатися не суто технічно, йому слід надавати сутнісного, а не формального значення.

Господарський суд, дослідивши матеріали справи, дійшов висновку, що предмети спорів у справах № 918/1096/21 (про скасування рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень № 54459464 та № 54458105 від 07.10.2020) та № 918/1167/21 (про визнання незаконним та скасування рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 07.10.2020 № 54459464) частково різні, при цьому виникли на підставі різних правовідносин. Крім того, у даних справах різні сторони, що виключає залишення позову у справі № 918/1096/21 без розгляду.

Щодо аргументів Приватної фірми - торговий дім "Орислава" про відсутність спору про право суд вказує наступне.

Статтею 15 Цивільного кодексу України (далі ЦК України) передбачено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання, а також на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Ця норма визначає об`єктом захисту порушене, невизнане або оспорюване право чи цивільний інтерес. Порушення права пов`язане із позбавленням його володільця можливості здійснити (реалізувати) своє право повністю або частково. При оспорюванні або невизнанні права виникає невизначеність у праві, спричинена поведінкою іншої особи.

Таким чином, порушення, невизнання або оспорювання суб`єктивного права є підставою для звернення особи за захистом цього права із застосуванням відповідного способу захисту. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу (ч. 1 ст. 16 ЦК України). Застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту суб`єктивного права, за захистом якого звернулась особа, так і від характеру його порушення. З огляду на положення ст. 4 ГПК України, і статей 15,16 ЦК України підставою для захисту цивільного права чи охоронюваного законом інтересу є його порушення, невизнання чи оспорення. Відтак, задоволення судом позову можливе лише за умови доведення позивачем обставин щодо наявності у нього відповідного права (охоронюваного законом інтересу), а також порушення (невизнання, оспорення) цього права відповідачем з урахуванням належно обраного способу судового захисту.

Згідно з рішенням Конституційного Суду України від 09.07.2002 №15-рп/2002 (справа про досудове врегулювання спорів) право особи (громадянина України, іноземця, особи без громадянства, юридичної особи) на звернення до суду за вирішенням спору не може бути обмежене законом, іншими нормативно-правовими актами.

За приписами процесуального законодавства захисту в господарському суді підлягає не лише порушене суб`єктивне право, а й охоронюваний законом інтерес.

Як роз`яснив Конституційний Суд України своїм рішенням від 01.12.2004 № 18-рп/2004 у справі за конституційним поданням 50 народних депутатів України щодо офіційного тлумачення окремих положень ч.1 ст. 4 Цивільного процесуального кодексу України (справа про охоронюваний законом інтерес), поняття охоронюваний законом інтерес, що вживається у ч. 1 ст. 4 Цивільного процесуального кодексу та інших законах України у логічно-смисловому зв`язку з поняттям права (інтерес у вузькому розумінні цього слова), означає правовий феномен, який: а) виходить за межі змісту суб`єктивного права; б) є самостійним об`єктом судового захисту та інших засобів правової охорони; в) має на меті задоволення усвідомлених індивідуальних і колективних потреб; г) не може суперечити Конституції і законам України, суспільним інтересам, загальновизнаним принципам права; д) означає прагнення (не юридичну можливість) до користування у межах правового регулювання конкретним матеріальним та/або нематеріальним благом; є) розглядається як простий легітимний дозвіл, тобто такий, що не заборонений законом. Охоронюваний законом інтерес регулює ту сферу відносин, заглиблення в яку для суб`єктивного права законодавець вважає неможливим або недоцільним. Поняття охоронюваний законом інтерес у всіх випадках вживання його у законах України у логічно-смисловому зв`язку з поняттям права має один і той же зміст.

Водночас, у рішенні Конституційного Суду України дано офіційне тлумачення поняття охоронюваний законом інтерес, як прагнення до користування конкретним матеріальним та або нематеріальним благом, як зумовлений загальним змістом об`єктивного і прямо не опосередкований у суб`єктивному праві простий легітимний дозвіл, що є самостійним об`єктом судового захисту та інших засобів правової охорони з метою задоволення індивідуальних і колективних потреб, які не суперечать Конституції і законам України, суспільним інтересам, справедливості, добросовісності, розумності та іншим загальноправовим засадам.

Тобто, інтерес позивача має бути законним, не суперечити Конституції і законам України, суспільним інтересам, справедливості, добросовісності, розумності та іншим загальноправовим засадам та відповідати критеріям охоронюваного законом інтересу, офіційне тлумачення якого дано в резолютивній частині вказаного рішення Конституційного Суду України.

Позовом у процесуальному сенсі є звернення до суду з вимогою про захист своїх прав та інтересів, який складається з двох елементів: предмету і підстави позову.

Предметом позову є певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, який являє собою одночасно спосіб захисту порушеного права, а підставою позову є факти, які обґрунтовують вимогу про захист права чи законного інтересу.

Позивачем є особа, яка подала позов про захист порушеного чи оспорюваного права або охоронюваного законом інтересу. При цьому, позивач самостійно визначає і обґрунтовує в позовній заяві, у чому саме полягає порушення його прав та інтересів, а суд перевіряє ці доводи, і в залежності від встановленого вирішує питання про наявність чи відсутність підстав для правового захисту. Вирішуючи спір, суд надає об`єктивну оцінку наявності порушеного права чи інтересу на момент звернення до господарського суду, а також визначає, чи відповідає обраний позивачем спосіб захисту порушеного права тим, що передбачені законодавством, та чи забезпечить такий спосіб захисту відновлення порушеного права позивача.

Суд зобов`язаний з`ясувати характер спірних правовідносин (предмет і підстави позову), наявність/відсутність порушеного права чи інтересу та можливість його поновлення/ захисту в обраний спосіб.

Відсутність порушеного права чи цивільного інтересу невідповідність обраного позивачем способу його захисту способам, визначеним законодавством, встановлюється при розгляді справи по суті та є підставою для прийняття судового рішення про відмову в позові.

Стаття 316 ЦК України визначає, правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону з власної волі, незалежно від волі інших осіб.

Частиною 1 ст. 2 Земельного кодексу України визначено, що земельні відносини це суспільні відносини щодо володіння, користування і розпорядження землею.

Згідно з абз. 1 ч. 1 та ч.ч. 2, 3 та 5 ст.116 ЗК України громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом або за результатами аукціону. Набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування.

Земельні ділянки, які перебувають у власності чи користуванні громадян або юридичних осіб, передаються у власність чи користування за рішенням органів виконавчої влади чи органів місцевого самоврядування лише після припинення права власності чи користування ними в порядку, визначеному законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 120 Земельного кодексу України, у разі набуття права власності на жилий будинок, будівлю або споруду, що перебувають у власності, користуванні іншої особи, припиняється право власності, право користування земельною ділянкою, на якій розташовані ці об`єкти. До особи, яка набула право власності на жилий будинок, будівлю або споруду, розміщені на земельній ділянці, що перебуває у власності іншої особи, переходить право власності на земельну ділянку або її частину, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення.

Згідно ч.2 ст. 134 Земельного кодексу України, не підлягають продажу, передачі в користування на конкурентних засадах (на земельних торгах) земельні ділянки державної чи комунальної власності у разі розташування на земельних ділянках об`єктів нерухомого майна (будівель, споруд), що перебувають у власності фізичних або юридичних осіб.

Як вбачається з матеріалів справи, на земельній ділянці м. Рівне, вул. Дубенська, 44а, інтерес в отриманні якої у власність виявляє позивач, розміщується об`єкт нерухомого майна, який належить Приватній фірмі - торговий дім "Орислава". Це означає, що отримувати у власність або користування земельну ділянку під таким об`єктом може лише його власник.

Відповідно до п.1 резолютивної частини рішення Конституційного Суду України по справі N 1-10/2004 від 1 грудня 2004 року N 18-рп/2004, поняття "охоронюваний законом інтерес, що вживається в ч. 1 ст. 4 Цивільного процесуального кодексу України та інших законах України у логічно-смисловому зв`язку з поняттям "права", треба розуміти як прагнення до користування конкретним матеріальним та/або нематеріальним благом, як зумовлений загальним змістом об`єктивного і прямо не опосередкований у суб`єктивному праві простий легітимний дозвіл, що є самостійним об`єктом судового захисту та інших засобів правової охорони з метою задоволення індивідуальних і колективних потреб, які не суперечать Конституції і законам України, суспільним інтересам, справедливості, добросовісності, розумності та іншим загальноправовим засадам.

Враховуючи, що прагнення позивача до користування земельною ділянкою м. Рівне, вул. Дубенська, 44а не є зумовленим загальним змістом об`єктивного права позивача, суд вважає, що інтерес позивача у набутті у власність вказаної земельної ділянки не є охоронюваним законом інтересом.

Зважаючи на викладене у сукупності, суд дійшов висновку, що у позивача відсутнє цивільне право та охоронюваний законом інтерес, порушені фактом рішень про реєстрацію прав власності на нерухоме майно за третьою особою.

Зі змісту позовної заяви вбачається, що Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Акцент" заявлений інтерес у набутті у власність земельної ділянки м. Рівне, вул. Дубенська, 44а, при цьому позивач оспорює набуття Приватною фірмою - торговий дім "Орислава" права власності на об`єкти нерухомого майна, які розташовані на вказаній земельній ділянці.

Однак, як вбачається із доказів, наданих позивачем до позовної заяви, вбачається, що позивач зацікавлений у отриманні земельної ділянки площею 9 734 кв.м. на вул. Дубенській, 40 для будівництва і обслуговування багатоквартирного будинку, що підтверджується листом Управління земельних відносин виконавчого комітету Рівненської міської ради № 01-10/101 від 04.04.2017.

Неможливість реалізувати Позивачем право на землю не може бути передумовою звернення до суду з метою припинення права власності на нерухоме майно іншої особи (в даному випадку Приватної фірми - торговий дім "Орислава"). Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права. Цією статтею також визначено певні гарантії прав приватних осіб у випадку втручання держави у їхні права.

Крім того, суд зауважує, що отримання Приватною фірмою - торговий дім "Орислава" дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки № 899 від 24.06.2021 не означає позитивного рішення про надання її у власність чи користування, а проект відведення земельної ділянки не визначений законом як підстава набуття права на земельну ділянку і не є правовстановлюючим документом.

Задоволення судом позову можливе лише за умови доведення позивачем обставин щодо наявності у нього відповідного права /охоронюваного законом інтересу), а також порушення (невизнання, оспорення) цього права відповідачем з урахуванням належно обраного способу судового захисту.

Щодо аргументів позивача про те, що під земельною ділянкою, на якій розташований спірний об`єкт нерухомого майна, пролягають міські тепломережі, а розширення торгового центру (а саме таке будівництво планується на цій земельній ділянці) приведе до унеможливлення контролю за мережами, що знаходяться на балансі позивача, а також що стосується позовних вимог до відповідача, - суд зауважує наступне.

Відповідач є обов`язковим учасником господарського процесу - його стороною. Основною ознакою сторін господарського процесу є їхня особиста і безпосередня заінтересованість; саме сторони є суб`єктами правовідношення, з приводу якого виник спір. Крім того, відповідач є тією особою, на яку вказує позивач як на порушника свого права.

Неналежний відповідач - це особа, притягнута позивачем як відповідач, стосовно якої встановлено, що вона не повинна відповідати за пред`явленим позовом за наявності даних про те, що обов`язок виконати вимоги позивача лежить на іншій особі - належному відповідачеві.

Суд звертає увагу, що державний реєстратор зобов`язаний виконати рішення суду щодо скасування державної реєстрації незалежно від того, чи був цей реєстратор відповідачем у справі, а чи був залучений до участі у справі третьою особою, яка не заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору, чи взагалі не був залучений.

Визначення відповідачів, предмета та підстав спору є правом позивача. Натомість, встановлення належності відповідачів й обґрунтованості позову - обов`язком суду, який виконується під час розгляду справи (аналогічна позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 17.04.2018 у справі № 523/9076/16-ц (пункт 41), від 30.01.2019 у справі № 552/6381/17 (пункт 38), від 13.03.2019 у справі № 757/39920/15-ц (пункт 31), від 27.03.2019 у справі № 520/17304/15-ц (пункт 63), від 01.04.2020 у справі № 520/13067/17 (пункт 71)).

Тобто, пред`явлення позову до неналежного відповідача є самостійною підставою для відмови в задоволенні позову.

Спір про скасування рішення, запису щодо державної реєстрації речового права на нерухоме майно розглядається як спір, пов`язаний із порушенням цивільних прав позивача на нерухоме майно іншою особою, за якою зареєстроване речове право на це майно.

Згідно з правовою позицією Великої Палати Верховного Суду, викладеної у п. 48-49 постанови від 18.06.2019 у справі № 923/705/18 (провадження № 12-271гс18) спір про скасування рішення та/чи запису про державну реєстрацію прав чи обтяжень у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, у якому позивачем є особа, яка не була заявником щодо вчинення відповідних реєстраційних дій, а відповідачем - державний реєстратор, що вчинив відповідні дії за заявою іншої особи, є приватноправовим. Належним відповідачем у справах за позовом про скасування рішення та/чи запису про проведену державну реєстрацію права має бути особа, право якої зареєстровано, а тому вирішення таких спорів здійснюється за правилами цивільного або господарського судочинства залежно від суб`єктного складу сторін.

Виходячи з обставин даної справи, для державної реєстрації змін про речове право заявником Приватною фірмою - торговий дім "Орислава" поданий до державного реєстратора певний пакет документів.

Підсумовуючи, суд приходить до висновку, що оскільки позивач самостійно не звертався до державного реєстратора Управління забезпечення надання адміністративних послуг Рівненської міської ради Яскал Ірини Андріївни із заявами та пакетом документів для державної реєстрації змін до права власності на нерухоме майно, рішення державного реєстратора від 05.10.2020 та реєстраційні дії 07.10.2020 були проведені за ініціативи Приватної фірми - торговий дім "Орислава" та на підставі пакету документів, наданого третьою особою, що не заявляє вимог на предмет спору на стороні відповідача - у господарського суду відсутні підстави для задоволення позовних вимог до відповідача.

У даному випадку позивач просить суд скасувати рішення державного реєстратора, які вже були реалізовані.

Установивши, що позов заявлений до неналежного відповідача та відсутні визначені процесуальним законом підстави для заміни неналежного відповідача належним, суд відмовляє у позові до такого відповідача (див. постанови Великої Палати Верховного Суду від 17 квітня 2018 року у справі № 523/9076/16-ц (пункт 40), від 21 листопада 2018 року у справі № 127/93/17-ц (пункт 50), від 12 грудня 2018 року у справі № 570/3439/16-ц (пункт 37, 54), від 12 грудня 2018 року у справі № 372/51/16-ц (пункт 31.10), від 30 січня 2019 року у справі № 552/6381/17 (пункт 39)).

Державна реєстрація прав проводиться державним реєстратором не з власної ініціативи, а на підставі відповідної заяви, поданої зацікавленою особою. Відносини у сфері державної реєстрації речового права виникають між суб`єктом звернення за такою послугою та суб`єктом, уповноваженим здійснювати відповідні реєстраційні дії.

Виключно владні управлінські рішення та дії державного реєстратора не оскаржуються.

При цьому суд зазначає, що державний реєстратор не є належним відповідачем у спорах даної категорії, що є самостійною підставою для відмови у задоволенні позовних вимог до нього.

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду постанові від 27.10.2021 у справі № 826/5984/17 вказав, зокрема, що оскільки позивач пред`явив позовні вимоги до державного реєстратора, то він, з огляду на підстави заявленого позову та суть порушеного права позивача є неналежним відповідачем у цій справі.

З урахуванням вищевикладеного, суд приходить до висновку про відмову у задоволенні позову до відповідача у зв`язку з неналежним суб`єктним складом.

Що стосується клопотання позивача від 02.02.2022 про призначення судової експертизи у справі № 918/1096/21, проведення якої Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Акцент" просило доручити Рівненському науково-дослідному експертно-криміналістичному центру Міністерства внутрішніх справ України, та на вирішення експертизи поставити питання: Чи є об`єкти з реєстраційним номером 2187706656101 та 2187640656000 нерухомим майном; Чи є об`єкти з реєстраційним номером 2187706656101 та 2187640656000 тимчасовими спорудами, суд протокольною ухвалою відмовив у задоволенні вказаного клопотання. При цьому суд виходив із наступного.

Статтею 99 ГПК України передбачено, що суд за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи призначає експертизу у справі за сукупності наступних умов, а саме: 1) для з`ясування обставин, що мають значення для справи, необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо; 2) жодною стороною не наданий висновок експерта з цих самих питань або висновки експертів, надані сторонами, викликають обґрунтовані сумніви щодо їх правильності, або за клопотанням учасника справи, мотивованим неможливістю надати експертний висновок у строки, встановлені для подання доказів, з причин, визнаних судом поважними, зокрема через неможливість отримання необхідних для проведення експертизи матеріалів.

Згідно з положеннями ст. 1 Закону України «Про судову експертизу» судова експертиза - це дослідження на основі спеціальних знань у галузі науки, техніки, мистецтва, ремесла тощо об`єктів, явищ і процесів з метою надання висновку з питань, що є або будуть предметом судового розгляду.

Необхідність судової експертизи в господарському судочинстві зумовлена тим, що в процесі здійснення правосуддя суд стикається з необхідністю встановлення таких фактів (обставин), дані про які потребують спеціальних досліджень.

У зв`язку з тим, що позивачем у справі не доведено наявність порушеного права або законного інтересу внаслідок реєстрації державним реєстратором вказаних об`єктів з реєстраційними номерами 2187706656101 та 2187640656000, а також визначено неналежного відповідача, суд відмовив у задоволенні клопотання про призначення експертизи.

Відповідно до ст. 13 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідно до ч. 1 ст. 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

За приписами ч. 1 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Статтею 76 ГПК України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

За приписами ч. 1 ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Відповідно до ст. 17 Закону України 23.02.2006 року № 3477-IV «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950 року (далі - Конвенція) та протоколи до неї, а також практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Згідно з п. 1 ст. 6 Конвенції кожен має право на справедливий розгляд його справи судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру.

Аналіз практики Європейського суду з прав людини щодо застосування ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (див. рішення від 21.01.1999 року в справі «Гарсія Руїз проти Іспанії», від 28.10.2010 року в справі «Трофимчук проти України», від 09.12.1994 року в справі «Хіро Балані проти Іспанії», від 01.07.2003 року в справі «Суомінен проти Фінляндії», від 07.06.2008 року в справі «Мелтекс ЛТД (MELTEX LTD) та Месроп Мовсесян (MESROP MOVSESYAN) проти Вірменії») свідчить, що право на мотивоване (обґрунтоване) судове рішення є частиною загального права людини на справедливий і публічний розгляд справи та поширюється як на цивільний, так і на кримінальний процес.

Вимога п. 1 ст. 6 Конвенції щодо обґрунтовування судових рішень не може розумітись як обов`язок суду детально відповідати на кожен довід заявника. Стаття 6 Конвенції також не встановлює правил щодо допустимості доказів або їх оцінки, що є предметом регулювання в першу чергу національного законодавства та оцінки національними судами. Проте Європейський суд з прав людини оцінює ступінь умотивованості рішення національного суду, як правило, з точки зору наявності в ньому достатніх аргументів стосовно прийняття чи відмови в прийнятті саме тих доказів і доводів, які є важливими, тобто такими, що були сформульовані заявником ясно й чітко та могли справді вплинути на результат розгляду справи.

За результатами з`ясування обставин, на які позивач посилається як на підставу своїх вимог, а відповідач та третя особа на підставу своїх заперечень, підтверджених тими доказами, які були дослідженні в судовому засіданні, і з наданням оцінки всім аргументам у їх сукупності та взаємозв`язку, як це передбачено вимогами ст. ст. 75-79, 86 ГПК України, суд дійшов висновку про наявність підстав для відмови у задоволенні позову.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Позивачем при зверненні з даним позовом сплачено судовий збір у розмірі 2270 грн 00 коп., що підтверджується платіжним дорученням № 1222 від 26.11.2021.

Оскільки позовні вимоги не підлягають задоволенню, відповідно сплачений судовий збір у розмірі 2270 грн 00 коп. залишається за позивачем.

Керуючись ст. ст. 73, 74, 76-79, 91, 119, 120, 123, 129, 202, 233, 238, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. У задоволені позову Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Акцент" до Державного реєстратора Управління забезпечення надання адміністративних послуг Рівненської міської ради Яскал Ірини Андріївни, третя особа, що не заявляє вимог на предмет спору на стороні відповідача Приватна фірма - торговий дім "Орислава" про скасування рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом двадцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у ч. 2 ст. 261 ГПК України.

Інформацію по справі, що розглядається можна отримати на сторінці суду на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет за веб-адресою: http://rv.arbitr.gov.ua/sud5019/.

Повний текст рішення складено та підписано 23 серпня 2022 року

Суддя Романюк Ю.Г.