Рішення

від 16.08.2022 по справі 922/4857/21

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під`їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17.08.2022м. ХарківСправа № 922/4857/21

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Прохорова С.А.

при секретарі судового засідання Бублик С.І.

розглянувши в порядку загального позовного провадження справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Україна 2001" (30602, Хмельницька область, смт. Теофіполь, вул. Небесної Сотні, 37-В, код ЄДРПО 35080933) до Товариства з обмеженою відповідальністю "ТРАНС-ПОРТАЛ" (64107, Харківська область, м. Первомайський, вул. Польова, 20, код ЄДРПОУ 39503469) про стягнення 1 270 348,15 грн за участю представників:

позивача - не з`явився

відповідача - не з`явився

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Україна 2001" (позивач) звернулося до Господарського суду Харківської області з позовом про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "ТРАНС-ПОРТАЛ" (відповідач) 1 270 348,15 грн з яких 1 122 976,70 грн основної заборгованості за договором поставки №СВ/11 від 24.09.2021, 5 261,07 грн 3% річних, 29 812,71 грн пені та 112 297,67 грн штрафу.

Судові витрати по сплаті судового збору в розмірі 19 055,23 грн просить віднести на відповідача.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 08.12.2021, для розгляду справи було визначено суддю Прохорова С.А.

Ухвалою суду від 16.12.2021 було відкрито провадження по справі, призначено справу до розгляду в порядку загального позовного провадження та розпочато підготовче провадження.

Ухвалою суду від 26.01.2022 було закрито підготовче провадження у справі та призначено розгляд справи по суті на 28.02.2022.

28 лютого 2022 року судове засідання у справі № 922/4857/21 не відбулось у зв`язку з введенням воєнного стану, постійними обстрілами міста Харкова ворожими військами та веденням активних бойових дій на території Харківської області, з метою недопущення випадків загрози життю, здоров`ю та безпеці учасників справи.

Згідно з опублікованими Радою суддів України 02.03.2022 Рекомендаціями щодо роботи судів в умовах воєнного стану року, судам України рекомендовано по можливості відкладати розгляд справ (за винятком невідкладних судових розглядів) та знімати їх з розгляду, зважати на те, що велика кількість учасників судових процесів не завжди мають змогу подати заяву про відкладення розгляду справи через залучення до функціонування критичної інфраструктури, вступ до лав Збройних сил України, територіальної оборони, добровольчих воєнних формувань та інших форм протидії збройної агресії проти України, або не можуть прибути в суд у зв`язку з небезпекою для життя.

Господарський суд Харківської області відновив здійснювати правосуддя в тому числі й у дистанційному режимі.

При цьому, беручи до уваги вищезазначені рекомендації Ради суддів України від 02.03.2022 року, керівництвом Господарського суду Харківської області тимчасово до усунення вищезазначених обставин встановлено наступний порядок роботи:

На час існування небезпеки для учасників провадження, пов`язаної з перебуванням останніх у приміщенні Господарського суду Харківської області, судові засідання за особистої участі учасників судового процесу не проводяться. Проведення судових засідань в режимі відеоконференцзв`язку можливе за умов наявності технічної можливості у всіх учасників судового процесу.

Всі судові справи, у яких на дату початку збройної агресії були відкладені судові засідання, суддям запропоновано відкладати до часу нормалізації ситуації.

З урахуванням викладеного, суд призначив судове засідання у справі №922/4857/21 на 18.07.2022.

Представник позивача в судовому засіданні підтримував вимоги, викладені в позовній заяві, зазначає що позивачем подані всі докази в обґрунтування власної правової позиції у спорі по даній справі.

Відповідач в судове засідання 18.07.2022 не з`явився.

Судове засідання було відкладено на 17.08.2022.

Позивач правом на участь представника у судовому засіданні 17.08.2022 не скористався, причину неявки не повідомив.

Відповідач правом на участь представника у судовому засіданні 17.08.2022 не скористався, причину неявки не повідомив.

Правом на подання відзиву, відповідач, не скористався, клопотань про надання йому часу на підготовку відзиву або інших заяв по суті справи - відповідачем заявлено не було.

Суд приймає до уваги, що сторонам були створені належні умови для надання усіх необхідних доказів, надано достатньо часу для підготовки до судового засідання.

Про розгляд справи відповідача було повідомлено належним чином, про що свідчить відмітка про направлення ухвали про призначення справи до розгляду за адресою, вказаною у позовній заяві .

Проте ухвала суду, яка направлялася на адресу відповідача, повернута без вручення адресатові з позначкою поштового відділення "адресат відсутній".

Судом перевірено адресу відповідача, яка згідно Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців значиться :64107, Харківська область, м. Первомайський, вул. Польова, 20

Відповідно до вимог Закону України "Про державну реєстрацію юридичних та фізичних осіб-підприємців", якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, були внесені до нього, то такі відомості вважаються достовірними і можуть бути використані в спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін.

За визначенням п. 4, 5 ч. 6 ст. 242 ГПК України, днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Крім того, судом робилися публікації на сайті судової влади для відповідача з повідомленням про розгляд справи та датами судових засідань та направлялися копії ухвал на електронну пошту, зазначену в позовній заяві.

Також суд враховує правову позицію Європейського суду з прав людини у справі "Пономарьов проти України", згідно з якою сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.

З врахуванням наведеного суд приходить до висновків про повідомлення відповідача про відкриття провадження у справі у встановлені чинним процесуальним Законом порядку та спосіб, а також надання Учасникам справи достатньо часу для реалізації ними процесуальних прав передбачених ГПК України.

Разом з цим, судом враховується, що за приписами статті 129 Конституції України, статті 2 ГПК України одним із завдань судочинства є своєчасний розгляд справи, що відповідає положенням статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція), згідно з якою кожен має право на справедливий розгляд його справи у продовж розумного строку незалежним і безстороннім судом.

Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) неодноразово наголошував, що це роль національних судів організовувати судові провадження таким чином, щоб вони були без затримок та ефективними (рішення ЄСПЛ у справі "Шульга проти України").

Національним судам належить функція керування провадженнями таким чином, щоб вони були швидкими та ефективними (рішення ЄСПЛ у справі "Скордіно проти Італії"). Держави-учасниці мають організувати правові системи таким чином, щоб їх суди могли гарантувати право кожного на отримання остаточного рішення у справах, що стосуються цивільних прав і обов`язків упродовж відповідного терміну (рішення ЄСПЛ у справах "Скордіно проти Італії", "Сюрмелі проти Німеччини").

Таким чином, суд вважає, що ним вжито всі заходи для належного повідомлення відповідача про розгляд справи.

Відповідно до ч.9 ст.165 ГПК України, ч.2 ст.178 ГПК України визначено, що у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

Згідно із ч.1 ст.202 ГПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

В ході розгляду даної справи господарським судом Харківської області, у відповідності до п.4 ч.5 ст.13 ГПК України, було створено учасникам справи умови для реалізації ними прав, передбачених цим Кодексом у межах строків, встановлених ГПК України.

В ході розгляду даної справи судом було в повному обсязі досліджено письмові докази у справі, пояснення учасників справи, викладені в заявах по суті справи - у відповідності до приписів ч. 1 ст. 210 ГПК України, а також з урахуванням положень ч. 2 цієї норми, якою встановлено, що докази, які не були предметом дослідження в судовому засіданні, не можуть бути покладені судом в основу ухваленого судового рішення.

Враховуючи положення ст.ст. 13, 74 ГПК України якими в господарському судочинстві реалізовано конституційний принцип змагальності судового процесу, суд вважає, що господарським судом, в межах наданих йому повноважень, створені належні умови для надання сторонами доказів та заперечень та здійснені всі необхідні дії для забезпечення сторонами реалізації своїх процесуальних прав, а тому вважає за можливе розглядати справу за наявними в ній матеріалами і документами без явки в судове засідання учасників справи.

Відповідно до ст. 219 Господарського процесуального кодексу України, рішення у даній справі прийнято у нарадчій кімнаті за результатами оцінки доказів, поданих сторонами.

У судовому засіданні 17.08.2022 відповідно до ст. 240 Господарського процесуального кодексу України судом підписано вступну та резолютивну частини рішення.

З`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, дослідивши матеріали справи, всебічно та повно дослідивши надані учасниками судового процесу докази, суд встановив наступне.

24 вересня 2021 року між ТОВ «Україна 2001» (Постачальник) та ТОВ «ТРАНС-ПОРТАЛ» (Покупець) укладено Договір поставки №СВ/11 (договір поставки) згідно якого Постачальник зобов`язувався поставити Покупцю Товар, а Покупець зобов`язується прийняти та оплатити даний Товар на умовах цього Договору.

Пунктом 1.2. Договору поставки сторони узгодили, що асортимент та вид Товару визначається згідно видаткових накладних.

Крім того, сторони погодили, що ціна за одиницю Товару визначається на кожну окремо взяту партію Товару та вказується рахунках, накладних та/або специфікаціях до даного договору (п. 3.1. цього Договору).

На виконання Договору поставки, ТОВ «Україна 2001» 27 вересня 2021 року, передало ТОВ «ТРАНС-ПОРТАЛ» Товар (Тушка свинини охолоджена ІІ категорії в шкурі) в кількості 17 724,3 кг загальною вартістю 1 222 976,70 грн. (один мільйон двісті двадцять дві тисячі дев`ятсот сімдесят шість гривень 70 копійок), що підтверджується підписаними з обох сторін первинними бухгалтерськими документами, а саме: видатковою накладною №2304 від 27 вересня 2021.

Згідно пункту 3.4. Договору поставки розрахунок за Товар проводиться шляхом перерахування Покупцем вартості кожної партії Товару на розрахунковий рахунок Постачальника на умовах відтермінуванням платежу на 7-10 календарних днів з моменту отримання Товару.

Отже, з урахуванням вищенаведеного до 07 жовтня 2021 року ТОВ «ТРАНС-ПОРТАЛ» повинно було повністю оплатити отриманий Товар.

ТОВ «ТРАНС-ПОРТАЛ» не в повному обсязі виконало умови Договору поставки щодо оплати товару і станом на 07 жовтня 2021 року здійснило оплату за поставлений Товар в розмірі 100 000,00 грн. (сто тисяч гривень 00 копійок), що підтверджується Меморіальним ордером №@2PL072502 від 07 жовтня 2021 р.

Таким чином, розмір заборгованості ТОВ «ТРАНС-ПОРТАЛ» перед ТОВ «Україна 2001» (основний борг) становить 1 122 976,70 грн. (один мільйон сто двадцять дві тисячі дев`ятсот сімдесят шість грн. 70 коп.).

У відповідності із пункту 6.1. Договору поставки у випадку порушення зобов`язання, що виникає з цього Договору (надалі іменується «порушення Договору»), Сторони несуть відповідальність, визначену цим Договором та чинним в Україні законодавством.

Частина 1 статті 193 Господарського кодексу України передбачає, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Так, частина 1 та пункт 2 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України встановлюють, що цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обовязків, зокрема, є договори та інші правочини.

Згідно статті 509 Цивільного кодексу України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послуги, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу. Зобов`язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Згідно до ст. 173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених Господарським кодексом України, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, в тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, в тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Згідно з статтею 174 Господарського кодексу України (надалі ГК України), господарські зобов`язання можуть виникати, зокрема, із господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

У відповідності до частини 1 статті 175 ГК України, майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов`язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов`язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управлена сторона має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Відповідно до ст. 179 Господарського кодексу України, майново-господарські зобов`язання, які виникають між суб`єктами господарювання або між суб`єктами господарювання і негосподарюючими суб`єктами юридичними особами на підставі господарських договорів, є господарсько-договірними зобов`язаннями.

Частиною 1 статті 205 ЦК України визначено, що правочин може вчинятися усно або в письмовій формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.

Отже, правові відносини, що склалися між позивачем та відповідачем, є правовідносинами з поставки товару, згідно з якими у відповідача, внаслідок передання йому позивачем товару виник обов`язок оплатити його вартість.

Таким чином, згідно з приписами статей 173, 174 ЦК України, між позивачем та відповідачем виникло майново-господарське зобов`язання, в силу якого відповідач повинен оплатити отриманий товар, а позивач має право вимагати від відповідача виконання його обов`язку.

У відповідності до частини 2 статті 712 ЦК України до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Приписами частини 1 статті 692 ЦК України передбачено, що покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Зі змісту наведеної норми вбачається, що, за загальним правилом, обов`язок покупця оплатити товар виникає після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на товар. Це правило діє, якщо спеціальними правилами або договором купівлі-продажу не встановлено іншого строку оплати.

Відповідно до ст. 525 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог вказаного кодексу. Частиною 1 статті 530 Цивільного кодексу України передбачено, що, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Згідно ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до ст. 612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Пунктом 6.5. Договору поставки передбачено, що у випадку невиконання чи неналежного виконання Покупцем обов`язку щодо строків оплати Товару, Покупець зобов`язується сплатити Постачальнику пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від вартості неоплаченого чи частково неоплаченого Товару за кожний день прострочення.

У пункті 6.6. Договору поставки Сторони погодили, що у випадку невиконання чи неналежного виконання Покупцем обов`язку щодо строків оплати Товару згідно умов даного договору більше ніж на 20 календарних днів, Покупець зобов`язується сплатити Постачальнику додатково штраф у розмірі 10% від суми боргу у кожному конкретному випадку.

Крім того, пунктом 6.9. Договору поставки встановлено, що штраф передбачений п.п.6.6. даного Договору, є самостійною формою цивільно-правової відповідальності за порушення грошових зобов`язань та стягуються поряд із пенею.

Прострочення з оплати Товару складає 57 календарних днів (з 08 жовтня 2021 року по 03 грудня 2021 року включно).

Таким чином, станом на дату підписання цієї позовної заяви сума штрафних санкцій, що підлягають стягненню за порушення строків оплати за Договором складає 147 371,45 грн. (сто сорок сім тисяч триста сімдесят одна гривня 45 копійок), з них:

5 261,07 грн. - 3% річних від простроченої суми;

29 812,71 грн. - пеня у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми вартості неоплаченого чи частково неоплаченого Товару за кожний день прострочення;

112 297,67 грн. - штраф у розмірі 10% від суми боргу за неналежного виконання

Згідно із ст.129 Конституції України однією з засад судочинства є змагальність.

За змістом ст. 13 Господарського процесуального кодексу України (в редакції, яка набула чинності 15.12.2017р.) встановлений такий принцип господарського судочинства як змагальність сторін, згідно з яким судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Відповідно до ст.74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів.

За приписом ст. 76 Господарського процесуального кодексу України предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Тобто, змагальність полягає в тому, що сторони у процесуальній формі доводять перед судом свою правоту, за допомогою доказів переконують суд у правильності своєї правової позиції.

Відповідачем не оспорено вказану заборгованість, відзиву на позовну заяву не надано.

Зважаючи на встановлені факти та вимоги вищезазначених норм, а також враховуючи, що відповідач в установленому порядку обставини, які повідомлені позивачем не спростував, відзив на позов не надав, суд, перевіривши арифметичні розрахунки позивача, дійшов висновку, що позовні вимоги обґрунтовані, підтверджуються наявними у матеріалах справи доказами та підлягають задоволенню в повному обсязі.

Також суд має вирішити питання розподілу та стягнення судових витрат.

Згідно з ч. 1 ст. 123 Господарського процесуального кодексу України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Судовий збір, відповідно приписів ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, покладається судом на відповідача.

Враховуючи викладене та керуючись статтями 124, 129-1 Конституції України, статтями 1, 4, 5, 20, 73, 74, 76-79, 86, 126, 129, ст. ст. 236-239 Господарського процесуального кодексу України, суд-

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ТРАНС-ПОРТАЛ" (64107, Харківська область, м. Первомайський, вул. Польова, 20, код ЄДРПОУ 39503469) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Україна 2001" (30602, Хмельницька область, смт. Теофіполь, вул. Небесної Сотні, 37-В, код ЄДРПО 35080933) :

- заборгованість за передану за Договором поставки №СВ/11 від 24.09.2021 р. продукцію в розмірі 1 122 976,70 грн;

- пеню за несвоєчасну оплату продукції в розмірі 29 812,71 грн;

- штраф за несвоєчасну оплату розмірі 112 297,67 грн;

- суму трьох процентів річних від простроченої суми в розмірі 5 261,07 грн;

- судові витрати в сумі 19 055,23 грн сплаченого судового збору

Видати наказ після набрання судовим рішенням законної сили.

Згідно із ст. 241 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга відповідно до ст. 256 Господарського процесуального кодексу України на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Апеляційна скарга може бути подана учасниками справи до Східного апеляційного господарського суду.

Учасники справи:

Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю "Україна 2001" (30602, Хмельницька область, смт. Теофіполь, вул. Небесної Сотні, 37-В, код ЄДРПО 35080933).

Відповідач - Товариство з обмеженою відповідальністю "ТРАНС-ПОРТАЛ" (64107, Харківська область, м. Первомайський, вул. Польова, 20, код ЄДРПОУ 39503469).

Повне рішення складено "23" серпня 2022 р.

Суддя С.А. Прохоров