Рішення

від 16.08.2022 по справі 924/352/22

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

29000, м. Хмельницький, майдан Незалежності, 1 тел. 71-81-84, факс 71-81-98

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

м. Хмельницький

"17" серпня 2022 р. Справа № 924/352/22

Господарський суд Хмельницької області у складі судді Кочергіної В.О., при секретарі судового засідання Крупській В.В., розглянувши матеріали

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Агростеп-Інвест" м. Київ

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрокорсс" м. Волочиськ Хмельницької області

про стягнення 72050грн. 04коп. основного боргу, 14410грн. 00коп. штрафу, 11829грн. 03коп. пені, 24178грн. 62коп. процентів за користування чужими грошовими коштами, 10593грн. 16коп. інфляційних нарахувань

За участю представників учасників справи:

від позивача: не з`явився

від відповідача: Корман А.С. директор

Рішення ухвалюється 17.08.2022р., оскільки 20.07.2022р. в судовому засіданні оголошувалась перерва.

Відповідно до статті 233 Господарського процесуального кодексу України рішення у даній справі ухвалено у нарадчій кімнаті за результатами оцінки доказів, поданих сторонами.

17.08.2022р. в судовому засіданні проголошено вступну і резолютивну частини рішення відповідно до ст. 240 ГПК України.

ВСТАНОВИВ:

13.06.2022р. на адресу Господарського суду Хмельницької області надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю "Агростеп-Інвест" м. Київ до Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрокорсс" м. Волочиськ Хмельницької області про стягнення 72050грн. 04коп. основного боргу, 14410грн. 00коп. штрафу, 11829грн. 03коп. пені, 24178грн. 62коп. процентів за користування чужими грошовими коштами, 10593грн. 16коп. інфляційних нарахувань

В обгрунтування позовних вимог позивач вказує на неналежне виконання відповідачем умов Договору поставки №10/06-2021 від 10.06.2021р., внаслідок чого у відповідача існує заборгованість перед позивачем за отриманий товар у сумі 72050грн. 04коп. Крім цього, у зв`язку із простроченням виконання грошового зобов`язання, позивачем заявлено до стягнення з відповідача 14410грн. 00коп. штрафу, нарахованого відповідно до Специфікації до Договору; 11829грн. 03коп. пені, нарахованої відповідно до п. 9.2 Договору; 24178грн. 62коп. процентів за користування чужими грошовими коштами, нарахованих відповідно до п. 9.4 Договору; 10593грн. 16коп. інфляційних нарахувань, нарахованих відповідно до п. 2 ст. 625ЦК України.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 13.06.2022р., позовну заяву передано для розгляду судді Кочергіній В.О.

Ухвалою суду від 17.06.2022р. позовну заяву залишено без руху, встановлено позивачу строк на усунення недоліків позовної заяви - не пізніше 10 днів з дня вручення зазначеної ухвали шляхом подання до суду доказів доплати судового збору у сумі 88грн. 00коп., а також уточнення адреси місцезнаходження відповідача.

24.06.2022р. позивачем подано заяву (вх.№05-22/3246/22) про усунення недоліків позовної заяви.

Ухвалою суду від 28.06.2022р. прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі №924/352/22, розгляд справи вирішено проводити за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін та призначено судове засідання для розгляду справи по суті на 11год. 00хв. 20.07.2022р.

20.07.2022р. в судовому засіданні оголошено перерву на 14:30год. 17.08.2022р., про що постановлено ухвалу із занесенням до протоколу судового засідання. Представники учасників справи повідомлені під розписку.

Представник позивача в судове засідання 17.08.2022р. не з`явився, про поважність причин неявки суд не повідомив.

Директор товариства відповідача в судовому засіданні 17.08.2022р. не заперечив щодо наявності заборгованості перед позивачем, проте повідомив, що через скрутне фінансове становище товариства, відсутні можливості добровільно погасити борг.

Відповідач письмового відзиву на позов не подав.

Дослідивши наявні в справі матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні дані, на яких ґрунтуються позовні вимоги суд встановив наступне.

10.06.2021р. між ТОВ "Агростеп-Інвест" (Постачальник) та ТОВ "Агрокорсс" (Покупець) було укладено Договір поставки №10/06-2021.

Відповідно до п. 1.1 Договору, в порядку та на умовах, визначених цим Договором, Постачальник зобов`язується передати (поставити) Покупцеві у його власність продукцію виробничо-технічного призначення (товар), а Покупець зобов`язується прийняти товар і оплатити його.

Пунктами 2.1, 2.2 Договору визначено, що найменування, асортимент та кількість товару, визначаються у Специфікаціях, які є невід`ємною частиною цього Договору.

Загальна кількість та вартість товару, що поставляється по даному Договору, визначається сукупністю всього товару, що передається Постачальником у власність Покупцеві, за усіма Специфікаціями, протягом всього строку дії цього Договору.

Згідно з п. 3.1 Договору, ціна за одиницю та загальна кількість товару, визначаються сторонами у Специфікаціях (Додатках), що є невід`ємною частиною цього Договору.

Відповідно до п. 3. 5 Договору, Покупець оплачує товар шляхом 100% передоплати, якщо інший порядок та строки розрахунків, не зазначені у відповідній Специфікації до цього Договору.

Згідно з п. 9.2 Договору, у випадку порушення термінів або умов оплати товару, Покупець сплачує Постачальнику пеню від суми простроченого або неналежно здійсненого платежу у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діє у період, за який сплачується пеня, за кожний день прострочення.

Відповідно до п.п. 9.4, 9.6 Договору, за порушення грошових зобов`язань по оплаті товару, Покупець сплачує пеню на користь Постачальника, за користування чужими грошовими коштами в розмірі 3% від простроченої суми за кожен місяць, за весь період прострочення.

Нарахування пені за прострочення виконання грошових зобов`язань здійснюється до повного розрахунку.

Згідно з п. 12.5 Договору, сторони дійшли взаємної згоди, на підставі ст. 259 Цивільного кодексу України, при нарахуванні штрафних санкцій відповідно до умов цього Договору, не застосовувати п.6 ст. 232 Господарського кодексу України, а здійснювати нарахування штрафних санкцій за весь період неналежного виконання взятих на себе зобов`язань за цим Договором, а також збільшити позовну давність про стягнення неустойки за цим Договором до 3-х років.

Відповідно до п.п. 13.1.1 п. 13.1, п. 13.2 Договору, цей Договір набуває чинності з дати його підписання обома сторонами і діє протягом одного року, але, в будь-якому випадку, - до повного виконання сторонами взятих на себе зобов`язань.

При відсутності заяви однієї із сторін про припинення або зміну Договору за місяць до закінчення строку його дії, Договір вважається пролонгованим на тих же умовах, на той же термін.

Специфікації, інші додатки до Договору, є його невід`ємними частинами.

10.06.2021р. між сторонами погоджено та підписано Специфікацію №1 до Договору поставки. Специфікація містить найменування товару, одиницю виміру, кількість (шт.), ціну за одиницю без ПДВ, загальну вартість на момент підписання специфікації з ПДВ.

Відповідно до п. 2 Специфікації, загальна вартість Продукції, що має бути поставлена Покупцеві відповідно до даної Специфікації, складає 72050грн. 04коп., в тому числі ПДВ 20% 12008грн. 34коп.

Згідно з п. 3 Специфікації, Покупець оплачує вартість товару наступним чином:

а) часткова попередня оплата товару в розмірі 50% - 36025грн. 04коп. загальної вартості товару, що постачається по даній Специфікації до Договору. Оплата після отримання товару протягом 2 днів;

б) оплата товару в розмірі 50% - 36025грн. 00коп. загальної вартості товару, що постачається по цьому Договору, здійснюється до 05.07.2021р.

в) за затримку оплати товару більше ніж 5 банківських днів та/або за відмову від купівлі товару згідно Договору та/або додатків (Специфікації) Покупець сплачує Продавцю штраф у розмірі 20% від загальної вартості товару. Поставка товару здійснюється Постачальником на умовах: DDP Склад Покупця Хмельницька область, с. Копачівка.

Товар повинен бути доставлений Покупцем у строк до 17 червня 2021року, у разі виконання Покупцем п. 3 даної Специфікації. Допускається поставка товару окремими партіями.

Згідно з п. 7 Договору, дана Специфікація складена в двох однакових примірниках для кожної із сторін і є невід`ємною частиною Договору поставки №10/06-2021 від 10.06.2021р.

Специфікація підписана директорами товариств та скріплена відтиском печаток сторін.

Матеріали справи не містять доказів в підтвердження розірвання або визнання недійсним Договору поставки №10/06-2021 від 10.06.2021р.

На виконання умов Договору, позивач поставив, а відповідач прийняв товар на загальну суму 72050грн. 04коп. (з ПДВ), що підтверджується видатковою накладною №52 від 14.06.2021р.

Накладна підписана представниками сторін та скріплена відтиском печаток.

Матеріали справи містять лист-вимогу №1711-1 від 17.11.2021р. про погашення заборгованості за поставлену продукцію та нарахованих санкцій. Директор товариства відповідача вимогу отримав 23.11.2021р., про що засвідчив своїм підписом на вимозі.

Вимога залишена останнім без відповіді та належного реагування.

Оскільки відповідач в добровільному порядку та у встановлений Договором та Специфікацією термін не здійснив оплату заборгованості, позивач пред`явив позов про примусове стягнення 72050грн. 04коп. боргу.

Також позивачем, заявлено до стягнення 11829грн. 03коп. пені, нарахованої відповідно до п. 9.2 Договору за період з 17.06.2021р. по 01.06.2022р.; 24178грн. 62коп. процентів за користування чужими грошовими коштами, нарахованих відповідно до п. 9.4 Договору за період з 17.06.2021р. по 01.06.2022р.; 14410грн. 00коп. штрафу, нарахованого відповідно до Специфікації та 10593грн. 16коп. інфляційних нарахувань, нарахованих відповідно до п. 2 ст. 625ЦПК України за період липень 2021р. - квітень 2022р.

Враховуючи вищевикладене, повно, всебічно і об`єктивно дослідивши матеріали та обставини справи, оцінивши надані стороною докази по суті спору, їх належність, допустимість, достовірність кожного окремо, судом береться до уваги таке.

Згідно ст. 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Правочином, згідно частини 1 статті 202 Цивільного кодексу України, є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Судом встановлено, що 10.06.2021р. між ТОВ "Агростеп-Інвест" (Постачальник) та ТОВ "Агрокорсс" (Покупець) було укладено Договір поставки №10/06-2021, відповідно до умов якого, в порядку та на умовах, визначених цим Договором, Постачальник зобов`язується передати (поставити) Покупцеві у його власність продукцію виробничо-технічного призначення (товар), а Покупець зобов`язується прийняти товар і оплатити його.

Також, 10.06.20221р. між сторонами підписано Специфікацію №1 до Договору поставки. Специфікація містить найменування товару, одиницю виміру, кількість (шт.), ціну за одиницю без ПДВ, загальну вартість на момент підписання специфікації з ПДВ.

Відповідно до п. 2 Специфікації, загальна вартість Продукції, що має бути поставлена Покупцеві відповідно до даної Специфікації, складає 72050грн. 04коп., в тому числі ПДВ 20% 12008грн. 34коп.

Предметом поставки по даному договору є товар: Сульфат магнію (Magnesium Sulphat hertahydrous) та Мінеральне добриво (AMOFOSKA NPK 4-12-12).

Частинами 1, 2, 6 статті 265 Господарського кодексу України (далі ГК України) встановлено, що за договором поставки одна сторона - постачальник зобов`язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов`язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму. Договір поставки укладається на розсуд сторін або відповідно до державного замовлення. До відносин поставки, не врегульованих цим Кодексом, застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України про договір купівлі-продажу.

Відповідно до ч. 1 ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін (ч.1 ст.712 Цивільного кодексу України).

Згідно ст. 629 цього Кодексу, договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст.525 Цивільного кодексу України, ч.7 ст.193 Господарського кодексу України).

На виконання умов Договору, позивачем поставлено відповідачу товар на загальну суму 72050грн. 04коп. згідно видаткової накладної №52 від 14.06.2021р., який представник відповідача отримав, про що засвідчив своїм підписом та відтиском печатки відповідача на накладній.

Умовами абз. "а", "б" п. 3 Специфікації до Договору передбачено, що Покупець оплачує вартість товару наступним чином:

- часткова попередня оплата товару в розмірі 50% - 36025грн. 04коп. загальної вартості товару, що постачається по даній Специфікації до Договору. Оплата після отримання товару протягом 2 днів;

- оплата товару в розмірі 50% - 36025грн. 00коп. загальної вартості товару, що постачається по цьому Договору, здійснюється до 05.07.2021р.

Відповідач своїх договірних зобов`язань щодо проведення розрахунків з позивачем за отриманий товар у визначений Специфікацією до Договору строк не виконав, у зв`язку із чим, у нього існує заборгованість перед позивачем у сумі 72050грн. 04коп.

Доказів в підтвердження оплати вказаної заборгованості учасниками судового розгляду не подано.

З урахуванням викладеного суд вважає позовні вимоги про стягнення 72050грн. 04коп. заборгованості обгрунтованими, підтвердженими матеріалами справи та такими, що підлягають задоволенню.

Щодо позовних вимог про стягнення з відповідача 11829грн. 03коп. пені, нарахованої відповідно до п. 9.2 Договору та 14410грн. 00коп. штрафу, нарахованого відповідно до Специфікації до Договору, судом враховується таке.

З урахуванням встановленої судом граничної дати оплати поставленого товару, наявними в матеріалах справи доказами підтверджено факт прострочення виконання грошового зобов`язання по оплаті отриманого товару.

Згідно з приписами ч. 1 ст. 230 ГК України, п. 3 ч. 1 ст. 611 ЦК України, у разі порушення правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити штрафні санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня).

Відповідно до ст. 549 ЦК України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Частиною другою ст. 551 ЦК України передбачено, якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Згідно з п. 9.2 Договору, у випадку порушення термінів або умов оплати товару, Покупець сплачує Постачальнику пеню від суми простроченого або неналежно здійсненого платежу у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діє у період, за який сплачується пеня, за кожний день прострочення.

Також, відповідно до абз. "в" п. 3 Специфікації до Договору, за затримку оплати товару більше ніж 5 банківських днів та/або за відмову від купівлі товару згідно Договору та/або додатків (Специфікації) Покупець сплачує Продавцю штраф у розмірі 20% від загальної вартості товару.

Перевіривши розрахунок заявлених до стягнення сум пені та штрафу, суд вважає, що нарахування проведено в межах можливих нарахувань, тому позовні вимоги у сумі 11829грн. 03коп. пені (за період прострочення з 17.06.2021р. по 01.06.2022р.) та 14410грн. 00коп. штрафу (20% від суми заборгованості) підлягають задоволенню.

Щодо позовних вимог про стягнення з відповідача 10593грн. 16коп. інфляційних нарахувань, нарахованих відповідно до п. 2 ст. 625ЦК України, судом враховується таке.

Положеннями ч.1 ст. 530 ЦК України передбачено, що якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ст. 612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

За змістом ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Провівши перерахунок заявленої до стягнення суми, враховуючи визначений позивачем період нарахування, зважаючи на дату поставки товару, строк оплати визначений абз. "а", "б" п. 3 Специфікації, суд вважає правомірним нарахування інфляційних втрат у сумі 10593грн. 16коп. (за період з липня 2021р. по квітень 2022р. включно), з огляду на що позовні вимоги в цій сумі також підлягає задоволенню.

Щодо позовних вимог про стягнення з відповідача 24178грн. 62коп. процентів за користування грошовими коштами, нарахованих відповідно до п. 9.4 Договору, судом враховується таке.

За користування чужими грошовими коштами боржник зобов`язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором між фізичними особами. Розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства (стаття 536 Цивільного кодексу України).

Розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства.

За своєю правовою природою проценти є винагородою (платою) за користування грошовими коштами. Натомість неустойка є видом забезпечення виконання зобов`язання та за своєю правовою природою є штрафною санкцією, яка може застосовуватись до боржника у разі порушення ним зобов`язання.

Підставами для застосування до правовідносин сторін статті 536 ЦК України є, по-перше, факт користування чужими коштами, по-друге - встановлення розміру відповідних процентів договором або чинним законодавством. Спільним для цих процентів є те, що вони нараховуються саме у зв`язку з користуванням чужими коштами. Положення ж частини другої статті 625 ЦК України в частині сплати процентів річних застосовуються за наявності порушення грошового зобов`язання. Тому, зокрема, якщо в законі або в укладеному сторонами договорі передбачено розмір процентів за користування чужими коштами (стаття 536 ЦК України), то це не позбавляє кредитора права звернутися до боржника з позовом про стягнення як зазначених процентів, так і трьох процентів річних (якщо інший їх розмір не передбачено договором або Законом) - за наявності порушення боржником грошового зобов`язання.

З огляду на різну правову природу проценти, передбачені частиною третьою статті 693 Цивільного кодексу України, не можуть бути ототожнені з неустойкою та процентами, передбаченими частиною 2 статті 625 Цивільного кодексу України.

Суд вважає, що правова природа передбаченої договором плати за користування чужими грошовими коштами не залежить від встановленого сторонами у договорі способу обчислення такої плати.

Передбачене статтею 536, частиною третьою статті 693, частиною першою статті 1048, частиною першою статті 1054 Цивільного кодексу України право сторін на встановлення плати за користування грошовими коштами (попередньою оплатою, позикою) з урахуванням положень статті 6 та частини першої статті 627 Цивільного кодексу України слід розуміти як право сторін на визначення саме розміру процентів і порядку їх сплати, а не обрання ними іншого способу оплати.

Як стверджується матеріалами справи, сторони у п. 9.4 Договору визначили, що за порушення грошових зобов`язань по оплаті товару, Покупець сплачує пеню на користь Постачальника, за користування чужими грошовими коштами в розмірі 3% від простроченої суми за кожен місяць, за весь період прострочення, що повністю відповідає положенням, закріпленим, зокрема у статті 536, частині третій статті 693 Цивільного кодексу України.

При цьому суд зазначає про те, що виходячи із свободи визначення умов договору відповідно до статей 6, 627 Цивільного кодексу України, сторони мають право викласти умови договору, зокрема і щодо способу обчислення процентів за користування грошовими коштами (за один день чи за календарний рік), на власний розсуд у спосіб, який є найбільш зрозумілим та прийнятним саме для них.

Положення, закріплені у статті 536, частині третій статті 693 Цивільного кодексу України, є диспозитивними, а тому не можуть обмежувати сторін у визначенні способу проведення розрахунку процентів залежно від їх волевиявлення (за один день чи за календарний місяць), оскільки будь-який з таких способів розрахунку, враховуючи сталу та загальновідому кількість днів у календарному місяці, дозволяє визначити шляхом простої арифметичної дії розмір процентів за один місяць (чи навпаки за один день), за наявності такої потреби при тлумаченні змісту правочину.

Отже, пункт 9.4 Договору не суперечить положенням статті 61 Конституції України, оскільки передбачає нарахування процентів за користування чужими грошовими коштами, передбачених статтею 536 та частиною третьою статті 693 Цивільного кодексу України, що не мають характеру штрафних санкцій (Аналогічні висновки містяться в Постанові Верховного Суду у складі суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 03.12.2021р. у справі №910/14180/18).

Позивач просить стягнути з відповідача 24178грн. 62коп. процентів за користування чужими грошовими коштами (3% від простроченої суми), які нараховані за період з 17.06.2021р. по 01.06.2022р.

Суд, перевіривши наданий позивачем розрахунок процентів за користування чужими грошовими коштами, вважає його арифметично вірним, тому позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню.

Статтею 74 ГПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень; докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Відповідно до статті 86 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Згідно вимог статей 73, 76, 77 та 79 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи; Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування; Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Враховуючи вище викладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги щодо стягнення 72050грн. 04коп. основного боргу, 14410грн. 00коп. штрафу, 11829грн. 03коп. пені, 24178грн. 62коп. процентів за користування чужими грошовими коштами, 10593грн. 16коп. інфляційних нарахувань, заявлені обгрунтовано, підтверджені належними доказами, тому підлягають задоволенню.

У зв`язку із задоволенням позову, витрати по оплаті судового збору покладаються на відповідача відповідно до ст. 129 ГПК України.

Крім цього, в позовній заяві позивач просить суд стягнути з відповідача 19903грн. 04коп. витрат на професійну правничу допомогу.

В підтвердження понесених витрат, позивачем до позовної заяви додано Договір №20/05/22 від 20.05.2022р. про надання правової допомоги, укладений між ТОВ "Агростеп-Інвест" м. Київ та адвокатом Шаргало Р.В.; Акт погодження гонорару №1 від 01.06.2022р. (до Договору №20/05/22 від 20.05.2022р.); Ордер серії КС№599159 від 20.05.2022р.; копію посвідчення адвоката №3948/10 від 23.04.2009р.

Судом встановлено, що долучений до матеріалів справи Договір №20/05/22 від 20.05.2022р. про надання правової допомоги не підписаний з боку адвоката Шаргало Р.В., з огляду на що, вказаний Договір не є належним доказом надання правової допомоги у даній справі.

Долучений до матеріалів справи акт погодження гонорару №1 складений до договору №20/05/22 про надання правової допомоги, з огляду на що теж оцінюється судом критично та до уваги не приймається. Інших доказів в підтвердження вартості заявлених до відшкодування витрат на правничу допомогу, часу витраченого адвокатом на надання правової допомоги, погодження вартості послуг адвоката матеріали справи не містять.

З урахуванням наведених обставин, суд відмовляє у відшкодуванні вартості заявлених до стягнення витрат на правничу допомогу через їх непідтвердженість.

Керуючись ст. ст. 2, 12, 20, 24, 73, 74, 123, 129, 232, 237, 238, 240, 241, 327 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрокорсс" (м. Волочиськ, вул. Смотрицького, 10, Хмельницької області, код ЄДРПОУ 43994114) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Агростеп-Інвест" (м. Київ, вул. Шоста Руставелі, 33-Б (нежитлове приміщення, 27), код ЄДРПОУ 39804012) 72050грн. 04коп. (сімдесят дві тисячі п`ятдесят гривень 04 копійки) основного боргу, 14410грн. 00коп. (чотирнадцять тисяч чотириста десять гривень 00 копійок) штрафу, 11829грн. 03коп. (одинадцять тисяч вісімсот двадцять дев`ять гривень 03 копійки) пені, 24178грн. 62коп. (двадцять чотири тисячі сто сімдесят вісім гривень 62 копійки) процентів за користування чужими грошовими коштами, 10593грн. 16коп. (десять тисяч п`ятсот дев`яносто три гривні 16 копійок) інфляційних нарахувань, 2481грн. 00коп. (дві тисячі чотириста вісімдесят одна гривня 00 копійок) витрат по оплаті судового збору.

Видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів до Північно-західного апеляційного господарського суду. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складено та підписано 23.08.2022р.

Суддя В.О. Кочергіна

Виготовлено 4 примірники:1-до справи (в паперовому);

2-позивачу ТОВ "Агростеп-Інвест" (office@agrostep-invest.com.ua на електронну пошту);

3-адвокату Шаргало Р.В. ( ІНФОРМАЦІЯ_1 на електронну пошту);

4-ТОВ "Агрокорсс" (agrokorss@ukr.net на електронну).