ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРНІВЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ
Р І Ш Е Н Н Я
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
м. Чернівці
11 серпня 2022 року Справа № 926/708/22
Господарський суд Чернівецької області у складі головуючого судді Марущака І.В.,
за участю секретаря судового засідання Максимюк В.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні загального позовного провадження справу
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Союз Агро 2007» (60430, с. Котелево, Чернівецький район, Чернівецька область, код ЄДРПОУ 35453692),
до Товариство з обмеженою відповідальністю «Вілла-Фарм» (58018, вул. Ентузіастів, буд. №3, оф. №88, м. Чернівці, Чернівецька область, код ЄДРПОУ 35453692),
треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача:
1) приватний нотаріус Чернівецького міського нотаріального округу Войціховський Андрій Васильович;
2) ОСОБА_1 (АДРЕСА_3);
3) Акціонерне товариство «ТАСКОМБАНК» (01032, місто Київ, вул. Семена Петлюри, 30, код 09806443);
4) ОСОБА_2 ( АДРЕСА_1 , код НОМЕР_1 ),
про визнання недійсними договорів купівлі-продажу та скасування рішення про державну реєстрацію прав на нерухоме майно,
представники:
від позивача - адвокат Онофрей Ш.К.
від відповідача - не з`явився;
від третіх осіб 1-4 - не з`явилися.
І. Стислий виклад позовних вимог.
Товариство з обмеженою відповідальністю «Союз Агро 2007» звернулося до Господарського суду Чернівецької області з позовом до Товариство з обмеженою відповідальністю «Вілла-Фарм», в якому просить:
1) визнати недійсними договори купівлі-продажу часток нежитлової будівлі №153 від 04.01.2019, №11943 від 28.12.2018, посвідчені приватним нотаріусом Войціховським А.В.;
2) скасувати державну реєстрацію права власності ТОВ «Вілла-Фарм» на 70/100 часток нежитлової будівлі складу літ. «А» загальною площею 413,40 кв.м., розташованого за адресою: АДРЕСА_2 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна - 571910773230), дата прийняття рішення про державну реєстрацію: 28.12.2018;
3) скасувати державну реєстрацію права власності ТОВ «Вілла-Фарм» на 30/100 часток нежитлової будівлі складу літ. «А» загальною площею 413,40 кв.м., розташованого за адресою: АДРЕСА_2 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна - 571910773230), дата прийняття рішення про державну реєстрацію: 04.01.2019.
Позовні вимоги обґрунтовуються тим, що дані договори укладені директором ТОВ «Союз Агро 2007» без відома і рішення загальних зборів товариства, з перевищенням своїх службових повноважень.
Оспорювані договори є фіктивними, оскільки не передбачали реального настання правових наслідків, обумовлених умовами правочину, так як сторонами правочину не було вчинено жодних дій, спрямованих на перехід права власності на нерухоме майно, а саме майно не було передано покупцю, а покупцем не виконані взяті на себе зобов`язання по договору з певної оплати, ТОВ «Союз Агро 2007» добросовісно, відкрито та вільно володіє і користується вказаним майном, використовує у власних цілях для підприємницької діяльності, отримання прибутку і жодних претензій і спору з приводу вказаного майна не існує.
Окрім цього, договори купівлі-продажу нежитлового приміщення є нікчемними в силу закону з моменту їх укладення, оскільки нежитлова будівля №153 належала попередньому власнику ТОВ «Союз Агро 2007» на підставі рішення Новоселицького районного суду Чернівецької області від 04.05.2016 №720/638/16-ц, яке було скасоване постановою Чернівецького апеляційного суду від 23.09.2019 та залишене без змін постановою Верховного Суду від 11.09.2020.
Відповідач своїм правом на подання відзиву на позов не скористався, третіми особами не подано пояснення по суті позову,.
ІІ. Процесуальні дії у справі.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 14.02.2022 вказану позовну заяву передано до провадження судді Марущака І.В.
Ухвалою суду від 16.02.2022 позовну заяву ТОВ «Союз Агро 2007» залишено без руху через її не відповідність вимогам статей 162, 164, 172 Господарського процесуального кодексу України та зобов`язано позивача надати суду докази сплати судового збору в сумі 2481 грн; зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви; попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести в зв`язку із розглядом справи; підтвердження про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав; докази надіслання відповідачу копії позовної заяви та доданих до неї матеріалів справи листом з описом вкладення.
Після усунення недоліків позовної заяви суд ухвалою від 18.02.2022 прийняв позовну заяву ТОВ «Союз Агро 2007» до розгляду, відкрито загальне позовне провадження у справі, призначено підготовче засідання на 16.03.2022 та встановлено відповідачу строк для подання відзиву, а позивачу запропоновано надати відповідь на відзив.
Ухвалою від 21.02.2022 з метою забезпечення доказів за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Союз Агро 2007» про забезпечення доказів судом витребувано у приватного нотаріуса Чернівецького міського нотаріального округу Войціховського А.В. належним чином завірені копії нотаріально-посвідчених договорів купівлі-продажу нерухомого майна, укладені між продавцем ТОВ «Союз Агро 2007» і покупцем ТОВ «Вілла-Фарм»: №153 від 04.01.2019 року; №11943 від 28.12.2018 року.
На виконання ухвали суду від 21.02.2022 приватним нотаріусом Чернівецького міського нотаріального округу Войціховським А.В. надано витребувані судом копії нотаріально-посвідчених договорів купівлі-продажу нерухомого майна, укладені між продавцем ТОВ «Союз Агро 2007» і покупцем ТОВ «Вілла-Фарм»: №153 від 04.01.2019 року; №11943 від 28.12.2018 року.
Ухвалою від 16.03.2022 відкладено розгляд справи у підготовчому засіданні на 31.03.2022.
Ухвалою від 31.03.2022 суд вирішив залучити до участі в справі в якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача: 1) ОСОБА_1 ; 2) Акціонерне товариство «ТАСКОМБАНК»; 3) ОСОБА_2 , у зв`язку з чим відкладено розгляд справи у підготовчому засіданні на 19.04.2022, зобов`язано позивача до наступного підготовчого засідання надати докази надіслання або вручення третім особам копії позовної заяви та доданих до неї матеріалів листом з описом вкладення та запропоновано третім особам до наступного підготовчого засідання надати суду пояснення по суті позову, докази в його підтвердження, а також надіслання сторонам листом з описом вкладення.
Ухвалами від 19.04.2022, 11.05.2022 та 26.05.2022 відкладено розгляд справи у підготовчому засіданні на 11.05.2022, 26.05.2022, 09.06.2022 відповідно.
За наслідками підготовчого засідання 09.06.2022 суд призначив судове засідання з розгляду справи по суті на 30.06.2022.
30.06.2022 третьою особою АТ «ТАСКОМБАНК» до суду подано заяву про зупинення провадження у справі № 926/708/22 на підставі п. 5 ч. 1 ст. 227 ГПК України до набрання законної сили судовим рішенням у справі № 720/2341/15-ц, яка перебуває на розгляді в Новоселицькому районному суді Чернівецької області.
Судове засідання 30.06.2022 не відбулося у зв`язку з перебуванням судді Марущака І.В. у відпустці, про що учасники справи були сповіщені повідомленням керівника апарату Господарського суду Чернівецької області про неможливість проведення судового засідання.
Ухвалою суду від 25.07.2022 призначено судове засідання з розгляду справи по суті на 11.08.2022.
Відповідач та треті особи 1-4 явку своїх представників у судове засідання 11.08.2022 не забезпечили. Судом досліджено трекінг Укрпошти щодо їх повідомлення про розгляд справи та встановлено, що відповідач, треті особи ОСОБА_1 та АТ «ТАСКОМБАНК» були належним чином повідомлені про дату, час та місце розгляду справи, про причини неявки суд не повідомили. Щодо повідомлення приватного нотаріуса: поштове відправлення з ухвалою суду від 25.07.2022 не вручене, причина невручення - інші причини.
Відповідно до частин третьої та сьомої статті 120 ГПК України виклики і повідомлення здійснюються шляхом вручення ухвали в порядку, передбаченому цим Кодексом для вручення судових рішень. Учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про зміну свого місцезнаходження чи місця проживання під час розгляду справи. У разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв`язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає.
Відповідно до частини першої статті 202 Господарського процесуального кодексу України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.
Згідно із пунктом 1 частини третьої цієї статті ГПК України, якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки.
Відповідно до частини дев`ятої статті 165 ГПК України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.
За таких обставин суд вирішив за можливе розглянути справу в даному судовому засіданні за відсутності представників відповідача та третіх осіб 1-4 на підставі наявних матеріалів.
Щодо поданої третьою особою АТ «ТАСКОМБАНК» заяви про зупинення провадження у справі № 926/708/22 до набрання законної сили судовим рішенням у справі № 720/2341/15-ц, яка перебуває на розгляді в Новоселицькому районному суді Чернівецької області суд вирішив наступне.
Відповідно до частини третьої статті 195 ГПК України провадження у справі на стадії її розгляду по суті зупиняється тільки з підстав, встановлених пунктами 1-3 частини першої статті 227 та пунктом 1 частини першої статті 228 цього Кодексу.
Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій (ч.4 ст. 13 ГПК України).
Присутній в судовому засіданні 11.08.2022 представник позивача проти зупинення провадження заперечив, оскільки до заяви не додано жодних доказів на підтвердження обставин, викладених в ній, та подано з пропуском строку на її подання.
Оскільки заява про зупинення провадження у справі подана на стадії розгляду справи по суті (після закриття підготовчого засідання), суд вирішив відмовити в її задоволенні.
Суд заслухав вступне слово представника позивача, який позовні вимоги підтримав та просив задовольнити. Далі суд перейшов до дослідження матеріалів справи.
ІІІ. Фактичні обставини, встановлені судом.
З`ясувавши обставини, на які позивач посилається як на підставу своїх вимог, та дослідивши докази, якими вони обґрунтовуються, суд установив таке.
28 грудня 2018 року протоколом Загальних зборів учасників ТОВ «Союз Агро 2007» № 8/2018 прийняті рішення: обрати головою Загальних зборів учасників ТОВ «Союз Агро 2007» ОСОБА_3 ; відчужити нерухоме майно - склад літ. А, площею 413,40 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 , що перебуває у власності ТОВ «Союз Агро 2007» за ціною не нижче балансової вартості. Доручити директору ТОВ «Союз Агро 2007» Загурському Пауну Аркадійовичу укласти договори купівлі-продажу даних нежитлових будівель, визначаючи при цьому всі істотні умови договору на власний розсуд.
28.12.2018 між ТОВ «Союз Агро 2007» (подавець) та ТОВ "Вілла-Фарм" (покупець) укладено договір купівлі-продажу частки нежитлової будівлі, за умовами якого (п.1) позивач передав у власність відповідача об`єкт нерухомості - 70% частки нежитлової будівлі складу літ. А, загальною площею 413,40 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 .
В пункті 3 Договору сторони погодили, що продаж вказаного вище нерухомого майна провадиться за 35381,28 грн.
Згідно інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборони відчуження об`єктів нерухомого майна від 28.12.2018 №151506301, нежитлова будівля складу літ. А, загальною площею 413,40 кв.м., розташована за адресою: с. Котелеве, вул. Фермерів, буд. 4, Новоселицького району Чернівецької області, перебуває у власності ТОВ «Союз Агро» на підставі рішення Новоселицького районного суду Чернівецької області від 04.05.2016 в справі № 720/638/16-ц.
04.01.2019 між ТОВ «Союз Агро 2007» (подавець) та ТОВ «Вілла-Фарм» (покупець) укладено договір купівлі-продажу частки нежитлової будівлі, за умовами якого (п.1) позивач передав у власність відповідача об`єкт нерухомості - 30% частки нежитлової будівлі складу літ. А, загальною площею 413,40 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 .
В пункті 3 Договору сторони погодили, що продаж вказаного вище нерухомого майна провадиться за 15163,41 грн.
Згідно інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборони відчуження об`єктів нерухомого майна від 04.01.2019 №151944999, нежитлова будівля складу літ. А, загальною площею 413,40 кв.м., розташована за адресою: с. Котелеве, вул. Фермерів, буд. 4, Новоселицького району Чернівецької області, перебуває у спільній частковій власності: 70/100 належить ТОВ «Вілла-Фарм», 30/100 належить ТОВ «Союз Агро», підстава - рішення Новоселицького районного суду Чернівецької області від 04.05.2016 в справі № 720/638/16-ц.
Відповідно до пункту 9 Договорів правові наслідки укриття дійсних намірів сторін, дійсної ціни продажу, зміст ст.ст. 182, 203-204, 210, 214, 225, 229-231, 233-236, 239, 250, 334, 362, 377, 655-657, 659, 661 Цивільного кодексу України, 120 Земельного кодексу України, ст. 60-65 Сімейного кодексу України сторонам роз`яснено.
В пункті 11 сторони Договорів стверджують, що цей договір не носить характеру фіктивного чи удаваного правочину, не приховує іншого правочину та відповідає дійсним намірам сторін.
На підставі укладених договорів купівлі-продажу часток нежитлової будівлі складу літ. А, загальною площею 413,40 кв.м., яка розташована за адресою: АДРЕСА_2 приватний нотаріус Чернівецького міського нотаріального округу Войціховський Андрій Васильович вніс відповідний запис про державну реєстрацію прав та їх обтяжень до реєстру права власності, що підтверджується витягами з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності від 28.12.2018 №151509748 та від 04.01.2019 №151965521.
Рішенням Новоселицького районного суду Чернівецької області від 04.05.2016 в справі № 720/638/16-ц визнано право власності за ТОВ «Союз Агро 2007» на нежитлове приміщення - склад літ. А, що розташоване по вул. Фермерів, буд. 4 в с. Котелеве Новоселицького району Чернівецької області.
Постановою Чернівецького апеляційного суду від 23.09.2019 за апеляційною скаргою ОСОБА_1 , залишеною без змін постановою Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 11.09.2020, зазначене вище рішення суду скасоване, провадження у справі закрито.
Крім того, рішенням Новоселицького районного суду Чернівецької області від 30.12.2015 в справі № 720/2341/15-ц, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду Чернівецької області від 23.03.2016, визнано недійсним свідоцтво про право власності на нежитлову будівлю складу по вул. Фермерів, 4 в с. Котелеве Новоселицького району Чернівецької області, видані на ім`я ОСОБА_1 та скасовано рішення про державну реєстрацію права власності за ОСОБА_1 на нерухоме майно.
Судом також встановлено, що згідно наказу №926/2556/20 від 01.03.2021, виданого на виконання рішення Господарського суду Чернівецької від 13.01.2021, стягнуто в солідарному порядку з ТОВ торгова компанія «Вілла-Фарм» на користь Акціонерного товариства «ТАСКОМБАНК» 138218,70 грн (91658 грн заборгованості за кредитом, 0,55 грн процентів за користування кредитними коштами, 39683 грн комісії, 6877,65 грн пені) та 2073,51 грн судового збору.
На виконання вказаного рішення суду приватним виконавцем виконавчого округу Чернівецької області Скальським А.І. відкрито виконавче провадження №65207462.
Відповідно до постанов приватного виконавця виконавчого округу Чернівецької області Сакальського А.І. від 20.04.2021 ВП №65207462 описано та накладено арешт на майно, що належить боржнику ТОВ «Вілла-Фарм» - нежитлової будівлі-склад, літ. "А", загальною площею 413,40 кв. м за адресою: Чернівецька область, Новоселицький район, с. Котелеве, вул. Фермерів, 4, яке в подальшому передане для проведення реалізації майна на публічні електронні торги ДП «Сетам».
Через електронний аукціон на офіційному сайті «setam.net.ua/auction/505375» розпочато процедуру реалізації майна боржника - нерухомого майна - 70/100 частки (номер лоту 507015) та 30/100 часток лот (номер лоту 509261) нежитлової будівлі склад літ.«А» загальною площею 413,40 кв.м., розташованого в АДРЕСА_2 , який належить боржнику ТОВ торгова компанія «Вілла-Фарм».
З протоколу №567986 проведення електронних торгів від 01.02.2022 року за лотом № 507015 вбачається, що торги відбулися, переможцем торгів став ОСОБА_2 , переможець торгів зобов`язаний до 15.02.2022 року перерахувати на рахунок продавця 119061.60 грн. за придбане в результаті прилюдних торгів майно.
Лот №509261 щодо продажу 30/100 часток нежитлової будівлі-складу, літ. "А", загальною площею 413,40 кв. м за адресою: Чернівецька область, Новоселицький район, с. Котелеве, вул. Фермерів, 4 відкритий.
Згідно з протоколами проведення електронних торгів №569421 від 01.02.2022 та №570192 від 28.02.2022 торги за лотом № 507015 не відбулися у зв`язку з відмовою від сплати належної грошової суми; торги за лотом № 509261 не відбулися у зв`язку з відсутністю допущених учасників торгів.
ІV. Мотиви, якими керується суд, та застосоване ним законодавство.
Відповідно до статті 11 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки; підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Відповідно до статті 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Правочини можуть бути односторонніми та дво- чи багатосторонніми (договори). Зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.
Згідно зі статтею 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.
В частині 1 статті 509 ЦК України визначено, що зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.
Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків (частина 1 статті 626 ЦК України).
Позивачем у даній справі оскаржується укладені між сторонами договори купівлі-продажу нерухомого майна з тих підстав, що: 1) договори укладені директором ТОВ «Союз Агро 2007» без відома і рішення загальних зборів товариства, з перевищенням своїх службових повноважень; 2) договори є фіктивними, оскільки не передбачали реального настання правових наслідків, обумовлених умовами правочину, сторонами правочину не було вчинено жодних дій, спрямованих на перехід права власності на нерухоме майно, а саме майно не було передано покупцю, а покупцем не виконані взяті на себе зобов`язання по договору з певної оплати; 3) договори купівлі-продажу нежитлового приміщення є нікчемними внаслідок скасування рішення суду, на підставі якого нерухоме майно належало попередньому власнику ТОВ «Союз Агро 2007» як продавцю.
Статтею 203 ЦК України передбачено загальні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину, зокрема: зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства; особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; правочин має вчинятися у формі, встановленій законом; правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним; правочин, що вчиняється батьками (усиновлювачами), не може суперечити правам та інтересам їхніх малолітніх, неповнолітніх чи непрацездатних дітей.
Відповідно до статті 204 ЦК України, правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.
Відповідно до статті 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п`ятою та шостою статті 203 ЦК України. Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається. Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).
В частині доводів позивача щодо фіктивності укладених між сторонами договорів купівлі-продажу, суд зазначає наступне.
Частинами 1, 2 ст. 234 Цивільного кодексу України передбачено, що фіктивним є правочин, який вчинено без наміру створення правових наслідків, які обумовлювалися цим правочином. Фіктивний правочин визнається судом недійсним.
Фіктивний правочин характеризується тим, що сторони вчиняють такий правочин лише для вигляду, знаючи заздалегідь, що він не буде виконаний. При вчиненні фіктивного правочину сторони мають інші цілі, ніж ті, що передбачені правочином. Причому такі цілі можуть бути протизаконними, або фіктивний правочин може взагалі не мати правової мети. Визнання фіктивного правочину недійсним потребує встановлення господарським судом умислу його сторін. Сам по собі факт невиконання сторонами умов правочину не робить його фіктивним. Для визнання правочину фіктивним ознака вчинення його лише для вигляду має бути властива діям обох сторін правочину. Якщо одна сторона діяла лише для вигляду, а інша - намагалася досягти правового результату, такий правочин не можна визнати фіктивним. Якщо сторони не вчиняють жодних дій для здійснення фіктивного правочину, суд тільки приймає рішення про визнання такого правочину недійсним, без застосування реституції. Якщо ж на виконання правочину було передано майно або майнові права, такий правочин не може бути кваліфікований як фіктивний. Аналогічна правова позиція наведена у постановах Верховного Суду від 11.04.2018 у справі №910/11715/17, від 08.08.2018 у справі №920/1144/17, від 21.08.2018 у справі №910/11565/17, від 26.02.2019 у справі №925/1453/16.
Згідно з правовою позицією, викладеною у постановах Верховного Суду від 27.02.2018 у справі №910/9195/17, від 11.04.2019 у справі №910/3834/18, позивач, який вимагає визнання правочину недійсним обгрунтовуючи його фіктивністю, повинен довести, що всі учасники правочину не мали наміру створити правові наслідки на момент його вчинення.
У пунктах 9, 11 оспорюваних договорів сторони підтвердили, що договір не носить характеру фіктивного чи удаваного правочину, не приховує іншого правочину та відповідає дійсним намірам сторін; правові наслідки укриття дійсних намірів сторін, дійсної ціни продажу, зміст ст.ст. 182, 203-204, 210, 214, 225, 229-231, 233-236, 239, 250, 334, 362, 377, 655-657, 659, 661 Цивільного кодексу України, 120 Земельного кодексу України, ст. 60-65 Сімейного кодексу України сторонам роз`яснено.
Після укладення договорів купівлі-продажу приватним нотаріусом Чернівецького міського нотаріального округу Войціховський Андрій Васильович внесено відповідний записи про державну реєстрацію прав та їх обтяжень до реєстру права власності 28.12.2018 №151509748 та 04.01.2019 №151965521.
Стосовно покликання позивача на те, що сторонами правочинів не було вчинено жодних дій і обов`язків, передбачених договором, спрямованих на перехід права власності на нерухоме майно, саме майно не було передано покупцю та по даний час перебуває у користуванні позивача, суд зазначає наступне.
Так дійсно позивач посилається у позовній заяві, а також його представник в судовому засіданні 11.08.2022 підтвердив, що у позивача був умисел на укладення фіктивних договорів які оскаржуються.
Відповідно до статті 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.
Статтею 76 ГПК України передбачено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.
Суд констатує, що в матеріалах справи відсутні будь-які докази на підтвердження факту користування майном, яке є предметом оспорюваних договорів.
Позивач також посилається на те, що відповідачем не виконано обов`язку щодо оплати на користь позивача грошових коштів за договорами купівлі-продажу нерухомого майна від 27.12.2018 та від 04.01.2019, однак за умовами пункту 3 Договорів сторонами не встановлено строки такої оплати.
Таким чином, позивачем не доведено, що оспорювані Договори купівлі-продажу не направлені на настання реальних правових наслідків, передбачених ними, а також не доведено умисел відповідача на вчинення фіктивного правочину, що є обов`язковою умовою для встановлення судом.
При цьому, суд звертає увагу, що сам по собі факт невиконання сторонами умов правочину не робить його фіктивним.
Наведені обставини в їх сукупності свідчать про те, що укладений між сторонами договори купівлі-продажу не можуть бути кваліфіковані як фіктивні договори.
Доводи позивача про те, що договори купівлі-продажу були укладені директором ТОВ «Союз Агро» Загурським П.А. без відома і рішення загальних зборів товариства з перевищенням своїх службових повноважень відхиляються судом як необґрунтовані.
Юридична особа є учасником цивільних відносин і наділяється цивільною правоздатністю і дієздатністю (статті 2, 80, 91, 92 ЦК України). При цьому, особливістю цивільної дієздатності юридичної особи є те, що така особа набуває цивільних прав та обов`язків і здійснює їх через свої органи, які діють відповідно до установчих документів та закону (частина перша статті 92 ЦК України).
Правочини юридична особа також вчиняє через свої органи, що з огляду на приписи статті 237 ЦК України утворює правовідношення представництва, в якому орган або особа, яка відповідно до установчих документів юридичної особи чи закону виступає від її імені, зобов`язана або має право вчинити правочин від імені цієї юридичної особи, в тому числі вступаючи в правовідносини з третіми особами.
Частинами 1, 3 ст. 92 ЦК України передбачено, що юридична особа набуває цивільних прав та обов`язків і здійснює їх через свої органи, які діють відповідно до установчих документів та закону. Орган або особа, яка відповідно до установчих документів юридичної особи чи закону виступає від її імені, зобов`язана діяти в інтересах юридичної особи, добросовісно і розумно та не перевищувати своїх повноважень.
Частиною 2 ст. 207 ЦК України визначено, що правочин, який вчиняє юридична особа, підписується особами, уповноваженими на це її установчими документами, довіреністю, законом або іншими актами цивільного законодавства, та скріплюється печаткою.
Відповідно до ст. 241 ЦК України правочин, вчинений представником з перевищенням повноважень, створює, змінює, припиняє цивільні права та обов`язки особи, яку він представляє, лише у разі наступного схвалення правочину цією особою. Правочин вважається схваленим зокрема у разі, якщо особа, яку він представляє, вчинила дії, що свідчать про прийняття його до виконання.
Загальне правило, що випливає зі змісту норм ст. 241 ЦК України, таке: представництво з перевищенням повноважень не породжує властиві представництву наслідки, тобто не створює діями представника права й обов`язки в іншої особи, від імені якої вчинено правочин.
Як встановлено судом, протоколом Загальних зборів учасників ТОВ «Союз Агро 2007» № 8/2018 від 28 грудня 2018 року прийняті рішення: обрати головою Загальних зборів учасників ТОВ «Союз Агро 2007» ОСОБА_3 ; відчужити ряд нерухомого майна, зокрема склад літ. А, площею 413,40 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 , що перебуває у власності ТОВ «Союз Агро 2007» за ціною не нижче балансової вартості. Доручено директору ТОВ «Союз Агро 2007» Загурському П.А. укласти договори купівлі-продажу даних нежитлових будівель, визначаючи при цьому всі істотні умови договору на власний розсуд.
Таким чином, укладаючи спірні договори, директор товариства Загурський П.А. діяв в межах наданих йому загальними зборами товариства повноважень.
Обґрунтовуючи позов, ТОВ «Союз Агро 2007» посилається також на нікчемність договорів купівлі-продажу в силу закону з моменту їх укладення, оскільки нежитлова будівля склад літ. А, площею 413,40 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 належала попередньому власнику ТОВ «Союз Агро 2007» на підставі рішення Новоселицького районного суду Чернівецької області від 04.05.2016 №720/638/16-ц, яке було скасоване постановою Чернівецького апеляційного суду від 23.09.2019 та залишене без змін постановою Верховного Суду від 11.09.2020.
Крім того, позивач посилається те, що рішенням Новоселицького районного суду Чернівецької області від 30.12.2015 в справі № 720/2341/15-ц встановлені такі обставини:
«ТОВ «Союз Агро 2007» є власником майнових паїв у пайовому фонді СВК «Росія» с. Котелево Новоселицького району Чернівецької області відповідно до укладених ним договорів купівлі-продажу майнових паїв із пайовиками колгоспу вказаного села та свідоцтв серії ЧВ №001833 від 09.06.2010 та свідоцтв серії ЧВ №001778 від 29.06.2009.
Товариством було подано заяву від 26.11.2009 про передачу йому в натурі частки пайового фонду у формі приміщень, й, зокрема, складу по вул. Фермерів, 4 в с. Котелеве Новоселицького району Чернівецької області.
На підставі поданих заяв рішенням майнової комісії СВК «Росія» с. Котелеве Новоселицького району Чернівецької області згідно протоколу зборів №15 від 27.09.2009 було вирішено виділити в рахунок майнових паїв «ТОВ «Союз Агро 2007» майна на суму 99085 грн, що також підтвердили члени майнової комісії однак в протоколі також зазначили прізвище ОСОБА_1 .
Вказаним рішенням Новоселицького районного суду Чернівецької області від 30.12.2015 були скасовані вищенаведені рішення майнової комісії СВК «Росія» в частині виділення в рахунок майнових паїв майна ОСОБА_1 як фізичній особі, а також скасовані правовстановлюючі документи про реєстрацію за останнім права власності на наведене майно і рішення про державну реєстрацію права власності.
Так як «ТОВ «Союз Агро 2007» було виділено майно у виді складу по вул. Фермерів, 4 в с. Котелеве Новоселицького району Чернівецької області в рахунок придбаних майнових часток (паїв), що свідчить про набуття майнових прав на вказане нерухоме майно, саме позивач як власник майнових прав і сторона оспорюваних договорів купівлі-продажу має право звертатися до суду з вказаним позовом».
Згідно з ч. 2 ст. 4 Господарського процесуального кодексу України юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.
Відповідно до ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.
Право на захист - це юридично закріплена можливість особи використати заходи правоохоронного характеру для поновлення порушеного права і припинення дій, які порушують це право.
Положеннями ст. 16 ЦК України передбачено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу, та встановлено перелік способів захисту цивільних прав та інтересів.
При цьому, особа, яка звертається до суду з позовом, самостійно визначає у позовній заяві, яке її право чи охоронюваний законом інтерес порушено особою, до якої пред`явлено позов, та зазначає, які саме дії необхідно вчинити суду для відновлення порушеного права. В свою чергу, суд має перевірити доводи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, у тому числі щодо матеріально-правового інтересу у спірних відносинах, і у разі встановлення порушеного права з`ясувати, чи буде воно відновлено у заявлений спосіб.
У п. 1 резолютивної частини рішення Конституційного Суду України від 01.12.2004р. № 18-рп/2004 по справі за конституційним поданням 50 народних депутатів України щодо офіційного тлумачення окремих положень частини першої статті 4 Цивільного процесуального кодексу України (справа про охоронюваний законом інтерес) визначено, що поняття "охоронюваний законом інтерес", що вживається в частині першій статті 4 Цивільного процесуального кодексу України та інших законах України у логічно-смисловому зв`язку з поняттям "права", треба розуміти як прагнення до користування конкретним матеріальним та/або нематеріальним благом, як зумовлений загальним змістом об`єктивного і прямо не опосередкований у суб`єктивному праві простий легітимний дозвіл, що є самостійним об`єктом судового захисту та інших засобів правової охорони з метою задоволення індивідуальних і колективних потреб, які не суперечать Конституції і законам України, суспільним інтересам, справедливості, добросовісності, розумності та іншим загально правовим засадам.
Предметом заявлених ТОВ «Союз Агро 2007» у межах даної справи вимог є вимоги до ТОВ «Вілла-Фарм» про визнання недійсним договорів купівлі-продажу нерухомого майна з посиланням, зокрема, на відсутність у сторін наміру на настання реальних наслідків за договором.
Суд наголошує, що для визнання в судовому порядку недійсним договору, окрім іншого, в обов`язковому порядку необхідно установити, чи були порушені, невизнані або оспорені права, свободи чи інтереси цих осіб (учасників правочину, або заінтересованих осіб) у зв`язку з укладенням спірного правочину. Таким чином, відсутність (недоведеність) порушеного або оспорюваного права позивача є підставою для ухвалення рішення про відмову у задоволенні позову, незалежно від інших встановлених судом обставин. Аналогічні висновки викладено у постановах Верховного Суду від 07.04.2021р. у справі № 910/1255/20 та від 21.04.2021р. у справі № 904/5480/19.
Щодо посилань позивача на обставини, встановлені судом в рішенні Новоселицького району Чернівецької області від 30.12.2015 в справі № 720/2341/15-ц, суд зазначає, що судом досліджено відомості з Єдиного державного реєстру судових рішень щодо розгляду справи № 720/2341/15-ц та встановлено, що ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 30.11.2016 в справі № 720/2341/15-ц рішення Новоселицького районного суду Чернівецької області від 30.12.2015 та ухвалу колегії суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Чернівецької області від 23 березня 2016 року скасовано, а справу направлено на новий розгляд до суду першої інстанції.
В свою чергу, позивачем не надано будь-якої інформації про результати розгляду даної справи судом першої інстанції також дана інформація перевірена судом та відсутня Єдиному державному реєстрі судових рішень по справі № 720/2341/15-ц.
Таким, чином, між позивачем та ОСОБА_1 існує невирішений спір щодо майна, яке є предметом оспорюваного договору, що може свідчити про відсутність у позивача прав на дане майно.
Суд також зазначає, що позивач жодним чином не обґрунтовує наявність порушених, невизнаних або оспорених прав, свобод чи інтересів у зв`язку з укладенням спірних договорів. Оскільки як зазначено вище про відсутність преюдиції обставин на які посилається позивач у зв`язку із скасуванням рішення яким вони встановлені.
Також, згідно позиції самого позивача, ним безпідставно відчужено об`єкт нерухомого майна - складу літ. А, площею 413,40 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 оскільки рішення Новоселицького районного суду Чернівецької області від 04.05.2016 №720/638/16-ц, є підставою набуття ним права власності даний об`єкт нерухомого майна, було скасоване постановою Чернівецького апеляційного суду від 23.09.2019 та залишене без змін постановою Верховного Суду від 11.09.2020.
Так суд погоджується із позицією позивача, що рішення Новоселицького районного суду Чернівецької області від 04.05.2016 №720/638/16-ц, яке було підставою набуття позивачем права власності об`єкт нерухомого майна - складу літ. А, площею 413,40 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 , було скасоване.
Виходячи із цього, позивач не надав доказів, чим порушуються його права на майно по якому укладено спірні договори, а саме об`єкт нерухомого майна - складу літ. А, площею 413,40 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2
Свідоцтво серії ЧВ №001833 від 09.06.2010 та свідоцтво серії НОМЕР_2 від 29.06.2009 згідно яких ТОВ «Союз Агро 2007» є власником майнових паїв у пайовому фонді СВК «Росія» не підтверджує набуття майнових прав саме на склад по вул. Фермерів, 4 в с. Котелеве Новоселицького району Чернівецької області.
Адже матеріали справи не містять заяву про передачу позивачу в натурі частки пайового фонду у формі приміщень, й, зокрема, складу по вул. Фермерів, 4 в с. Котелеве Новоселицького району Чернівецької області. Також відсутнє рішенням майнової комісії СВК «Росія» с. Котелеве Новоселицького району Чернівецької області про виділення в натурі позивачу майна в тому числі складу по вул. Фермерів, 4 в с. Котелеве Новоселицького району Чернівецької області.
Відповідно суд прийшов до висновку про відсутність на момент вирішення спору у позивача майнових прав на вказане нерухоме майно, яке було об`єктом оскаржуваних договорів.
Алогічність конструкції даного позову виявляється в тому, що позов підписано тією ж посадовою особою позивача (директором), що і оскаржувані договори і який посилається на відсутність повноважень на укладення даних договорів, а не оскаржуються дані договори третьою особою Дупешкою М.І. Однак мотиви позивача випливають в наступному дослідженні добросовісності поведінки позивача.
Суд констатує, що на момент укладення договорів купівлі-продажу від 28.12.2018 та 04.01.2019, ТОВ «Союз Агро 2007» дійсно було власником нерухомого майна - складу літ. А, площею 413,40 кв.м., що знаходиться за адресою: с. Котелеве, вул. Фермерів, буд. 4, Новоселицького району Чернівецької області на підставі рішення Новоселицького районного суду Чернівецької області від 04.05.2016 №720/638/16-ц, яке було скасоване постановою Чернівецького апеляційного суду від 23.09.2019 та залишене без змін постановою Верховного Суду від 11.09.2020.
Однак суд звертає увагу, що саме під час розгляду справи №720/638/16-ц Чернівецьким апеляційним судом ТОВ «Союз Агро 2007» відчужило зазначене вище нерухоме майно ТОВ «Вілла-Фарм». Представник позивача в судовому засіданні підтвердив, що товариство, укладаючи спірні договори, мало умисел на укладення фіктивних правочинів.
При цьому, судом встановлено, що через електронний аукціон на офіційному сайті «setam.net.ua/auction/505375» розпочато процедуру реалізації майна боржника - нерухомого майна - 70/100 частки (номер лоту 507015) та 30/100 часток лот (номер лоту 509261) нежитлової будівлі склад літ.«А» загальною площею 413,40 кв.м., розташованого в с. Котелеве, вул. Фермерів, буд. №4. Новоселицького району Чернівецької області, який належить боржнику ТОВ «Вілла-Фарм».
В цей час позивач, який заявляє про фіктивність договорів купівлі-продажу та вказує на фактичне користування даним майном, пред`явив позов про визнання правочинів недійсними та скасування державної реєстрації права власності ТОВ «Вілла-Фарм» на майно.
Однією із основоположних засад цивільного законодавства є добросовісність (пункт 6 частини першої статті 3 ЦК України). Дії учасників цивільних правовідносин мають бути добросовісними.
Добросовісність (пункт 6 статті 3 ЦК України) - це певний стандарт поведінки, що характеризується чесністю, відкритістю і повагою інтересів іншої сторони договору або відповідного правовідношення. Доктрина venire contra factum proprium (заборони суперечливої поведінки), базується ще на римській максимі- «non concedit venire contra factum proprium» (ніхто не може діяти всупереч своїй попередній поведінці). В основі доктрини venire contra factum proprium знаходиться принцип добросовісності.
В основі доктрини venire contra factum proprium знаходиться принцип добросовісності. Наприклад, у статті I.-1:103 Принципів, визначень і модельних правил європейського приватного права вказується, що поведінкою, яка суперечить добросовісності та чесній діловій практиці, є, зокрема, поведінка, що не відповідає попереднім заявам або поведінці сторони, за умови, що інша сторона, яка діє собі на шкоду, розумно покладається на них.
Згідно зі статтею 13 ЦК України цивільні права особа здійснює у межах, наданих їй договором або актами цивільного законодавства. При здійсненні своїх прав особа зобов`язана утримуватися від дій, які могли б порушити права інших осіб, завдати шкоди довкіллю або культурній спадщині. Не допускаються дії особи, що вчиняються з наміром завдати шкоди іншій особі, а також зловживання правом в інших формах. При здійсненні цивільних прав особа повинна додержуватися моральних засад суспільства.
У зв`язку з цим, добросовісність при правовому регулюванні цивільних відносин повинна розглядатися як відповідність реальної поведінки учасників таких відносин вимогам загальносоціальних уявлень про честь і совість. Іншими словами, щоб бути добросовісним, дії та вчинки учасників цивільних відносин мають здійснюватися таким чином, щоб вони викликали схвальну оцінку з боку суспільної моралі, зокрема в аспекті відповідності застосованих засобів правового регулювання тим цілям, які перед ним ставляться. І, навпаки, реалізація правового регулювання цивільних відносин буде недобросовісною, якщо соціальна свідомість відторгає її як таку, що не відповідає задекларованій меті.
Цивільний оборот ґрунтується на презумпції добросовісності та чесності учасників цивільних відносин, які вправі розраховувати саме на таку поведінку інших учасників, яка відповідатиме зазначеним критеріям і уявленням про честь та совість.
Відповідно до частини третьої статті 16 ЦК України суд може відмовити у захисті цивільного права та інтересу особи в разі порушення нею положень частин другої-п`ятої статті 13 цього Кодексу.
Аналіз частини другої статті 13 ЦК України дає підстави для висновку, що недобросовісна поведінка особи, яка полягає у вчиненні дій, які можуть у майбутньому порушити права інших осіб, є формою зловживання правом.
Формулювання «зловживання правом» необхідно розуміти, як суперечність, оскільки якщо особа користується власним правом, то його дія дозволена, а якщо вона не дозволена, то саме тому відбувається вихід за межі свого права та дію без права, «injuria». Сутність зловживання правом полягає у вчиненні уповноваженою особою дій, які складають зміст відповідного суб`єктивного цивільного права, недобросовісно, в тому числі всупереч меті такого права.
Термін «зловживання правом» свідчить про те, що ця категорія стосується саме здійснення суб`єктивних цивільних прав, а не виконання обов`язків. Обов`язковою умовою кваліфікації дій особи як зловживання правом є встановлення факту вчинення дій, спрямованих на здійснення належного відповідній особі суб`єктивного цивільного права.
Заборона зловживання правом по суті випливає з якості рівнозваженості, закладеної такою засадою, як юридична рівність учасників цивільних правовідносин. Ця формула виражає втілення в цивільному праві принципів пропорційності, еквівалентності, справедливості під час реалізації суб`єктивних цивільних прав і виконання юридичних обов`язків.
Здійснення суб`єктивних цивільних прав повинно відбуватись у суворій відповідності до принципів правомірності здійснення суб`єктивних цивільних прав, автономії волі, принципів розумності і добросовісності. Їх сукупність є обов`язковою для застосування при здійсненні усіх без винятку суб`єктивних цивільних прав.
Розглядаючи поняття розумності та добросовісності як принципів здійснення суб`єктивних цивільних прав необхідно враховувати, що розумною є поведінка особи, яка діє у межах, не заборонених їй договором або актами цивільного законодавства. Виходячи із аналізу норм, закріплених у ЦК України, поняття «добросовісність» ототожнюється із поняттям «безвинність» і навпаки, «недобросовісність» із «виною». Такий висновок випливає із того, що за діяння, якими заподіяно шкоду внаслідок недобросовісної поведінки, може наступати відповідальність (наприклад, частина третя статті 39 ЦК України), а оскільки обов`язковим елементом настання відповідальності, за загальним правилом, є вина, то такі діяння є винними.
Дослідження питання про здійснення особою належного їй суб`єктивного матеріального права відповідно до його мети тісно пов`язане з аналізом фактичних дій суб`єкта на предмет дотримання вимоги добросовісності.
На думку суду, дії позивача суперечать його поведінці. Так, позивачем під час розгляду справи №720/638/16-ц Чернівецьким апеляційним судом укладено спірні договори купівлі-продажу нерухомого майна, а згодом у зв`язку з тим, що розпочато процедуру реалізації даного нерухомого майна в рахунок погашення заборгованості відповідача якому позивачем продано нерухоме майно (яке позивач вважає своїм), позивач пред`явив позов про визнання цих договорів недійсними, що суперечать його попередній поведінці і є недобросовісними.
Суд зазначає, що недобросовісна поведінка позивача є однією з підставою для відмови у захисті порушеного права.
Таку ж правову позицію викладено у постановах Верховного Суду від 16.01.2019 у справі № 521/17654/15-ц, від 22.05.2019 у справі № 234/3341/15-ц.
Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин в їх сукупності, суд дійшов висновку, що заявлені позивачем вимоги про визнання недійсними договорів купівлі-продажу задоволенню не підлягають.
Щодо вимог позовної заяви про скасування державної реєстрації права власності ТОВ «Вілла-Фарм» на 70/100 та 30/100 часток нежитлової будівлі складу літ. «А» загальною площею 413,40 кв.м., розташованого за адресою: Чернівецька область, Новоселицький район, с. Котелеве, вул. Фермерів, буд. №4, то такі вимоги є похідними.
V. Висновки суду.
За результатами розгляду цієї справи суд дійшов висновку, що позивач належними і допустимими доказами не довів наявність підстав для визнання договорів купівлі-продажу від 28.12.2018 та 04.01.2019 недійсними, порушення його суб`єктивних прав та законних інтересів внаслідок укладення оспорюваних договорів та його недобросовісною поведінкою, а тому в задоволенні позову необхідно відмовити.
VІ. Розподіл судових витрат.
У зв`язку з відмовою у задоволенні позовних вимог суд вирішив судові витрати залишити за позивачем у порядку статті 129 Господарського процесуального кодексу України.
Про понесення інших судових витрат учасники справи не заявляли.
Керуючись статтями 2, 4, 12, 13, 73, 74, 86, 129, 232, 233, 236-241 Господарського процесуального кодексу України, суд
В И Р І Ш И В :
1. В задоволенні позову відмовити.
Відповідно до ст. 241 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Відповідно до ст. 256 ГПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), суд за заявою учасників справи та осіб, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки (у разі наявності у них права на вчинення відповідних процесуальних дій, передбачених цим Кодексом), поновлює процесуальні строки, встановлені нормами цього Кодексу, якщо визнає причини їх пропуску поважними і такими, що зумовлені обмеженнями, впровадженими у зв`язку з карантином. Суд може поновити відповідний строк як до, так і після його закінчення (пункт 4 розділу Х «Прикінцеві положення» Господарського процесуального кодексу України).
Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції (ст. 257 ГПК України).
Повний текст рішення складено та підписано 22 серпня 2022 року.
Суддя І.В. Марущак
Суд | Господарський суд Чернівецької області |
Дата ухвалення рішення | 10.08.2022 |
Оприлюднено | 25.08.2022 |
Номер документу | 105861499 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Господарський суд Чернівецької області
Марущак Ілля Васильович
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні