Рішення

від 14.08.2022 по справі 225/46/21

ДЗЕРЖИНСЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Провадження №2/225/6/2022

Єдиний унікальний номер судової справи: № 225/46/21

Дзержинський міський суд Донецької області

===========================================================

РІШЕННЯ

іменем України

15 серпня 2022 рокуДзержинський міський суд Донецької області у складі

головуючого -суддіЧелюбєєва Є.В.,

за участю секретаря Панасенко Г.Ю.,

розглянув у відкритому судовому засіданні в залі суду цивільну справу за позовною заявою представника позивача адвоката Саєнко Олександра Миколайовича, який діє в інтересах ОСОБА_1 до Донбаського Державного коледжу технологій та управління про визнання незаконним та скасування наказу про оголошення догани та стягнення моральної шкоди,

ВСТАНОВИВ:

Адвокат СаєнкоО.М.,який дієв інтересах ОСОБА_1 звернувся досуду з позовом до Донбаського Державного коледжу технологій та управління про визнання незаконним та скасування наказу про оголошення догани та стягнення моральної шкоди.

В обґрунтування позовних вимог представник позивача вказав, що ОСОБА_1 з 01.09.2006 прийнята на роботу до Дзержинського гірничого технікуму (назва після перейменування - Донбаський державний коледж технологій та управління) в якості викладача математики. З 29.08.2011 переведена на посаду заступника директора з навчально-методичної роботи. Відповідно до наказу від 05.04.2013 року № 24-к переведена та посаду заступника директора з навчальної роботи. Продовжує працювати на зазначеній посаді по теперішній час. Відповідно до наказу Донбаського державного коледжу технологій та управління «Про догану» від 15.10.2020 року № 103, позивачу оголошено догану. З зазначеного наказу вбачається, що догана оголошена за систематичне порушення прав, визначених посадовою інструкцією та неналежне виконання розпоряджень директора коледжу, підставою для застосування дисциплінарного стягнення є 67 (шістдесят сім) особистих дозволів на виправлення помилок в обліково-фінансових документах (журналах обліку роботи академічних груп та викладачів) без відповідного інформування директора; пояснення ОСОБА_1 від 09.10.2020 та від 15.10.2020.

З притягненням її до дисциплінарної відповідальності у вигляді догани, позивач повністю не згодна, вважає наказ «Про догану» від 15.10.2020 року № 103 незаконним та таким, що не відповідає діючому законодавству.

З метоюзастосування заходівдосудового врегулюванняспору,передбаченого ст.ст.221-227КЗпП України,п.7ч.3ст.175ЦПК України,08грудня 2020позивач звернуласьз заявоюдо комісіїпо трудовимспорам.У відповідьна зазначенузаяву від17 грудня 2020, первинна профспілкова організація працівників вугільної промисловості України, що діє в установі та членом якої є позивач, ОСОБА_1 була повідомлена, що комісія по трудових спорах обирається загальними зборами трудового колективу у відповідності до п.1.2.3 ст. 223 КЗпП України та створюється за ініціативою трудового колективу. З зазначеного повідомлення вбачається, що комісія по трудових спорах в коледжі відсутня.

Крім цього, з метою захисту своїх прав та законних інтересів 19 жовтня 2020 ОСОБА_1 звернулась до Департаменту освіти і науки Донецької обласної державної адміністрації з відповідною скаргою на дії в.о. директора Донбаського державного коледжу технологій та управління щодо відсутності підстав для оголошення їй догани.

Також, ОСОБА_1 звернулась до Міністерства освіти і науки України зі зверненням від 30.11.2020 № 1/11-8516 про неправомірні дії посадових осіб коледжу. У відповіді на зазначене звернення від 15.12.2020 року № К-06486-04-1.4/15-20-1113/05.02- 05 вона була повідомлена, що має місце трудовий спір та, у зв`язку з відсутністю в коледжі комісії з розгляду трудових спорів, рекомендовано звернутись до суду для вирішення порушеного питання.

При цьому представник позивача акцентує увагу на наступних обставинах зазначеної справи: Позивач з 2013 року працює на посаді заступника директора з навчальної роботи, сумлінно виконує свої посадові обов`язки, про що свідчить, в тому числі і подяка Департаменту освіти і науки Донецької облдержадміністрації, про що вже було зазначено. Одним з безпосередніх обов`язків заступника директора з навчальної роботи є контроль стану навчальної документації, здійснення заходів з підвищення якості її ведення. Позивач перевіряє навчальні журнали, та у разі виявлення недоліків, доводить до відома викладачів про необхідність усунення цих недоліків. В коледжі за відсутності конкретного Положення щодо порядку внесення змін до зазначених з журналів, склалася така практика, яка застосовувалась ще до призначення на посаду в 2013 році ОСОБА_1 , що викладачі пишуть заяви на дозвіл виправлень в навчальних журналах, а заступник директора з навчальної роботи надає або не надає особистий дозвіл на внесення змін. Такий порядок існує протягом десятиліть, зауважень з боку керівництва коледжу не виникало жодного разу.

Також, представник позивача звертає увагу, що в.о.директором коледжу 23.12.2020 прийняте розпорядження № 21, на підставі якого ОСОБА_1 повинна надати письмові пояснення щодо зміни місця проведення екзаменів з навчальної дисципліни «Вища математика» у групах ГТ-20 та ГМ-20, що, на думку керівника закладу, є порушенням затвердженого розкладу заліково-екзаменаційної сесії та рішення циклової комісії природничо-наукових дисциплін від 21.12.2020 року, хоча зазначені екзамени приймалися в дистанційному режимі за допомогою месенджерів Viber, Telegram, платформи Google Classroom та телефонного зв`язку відповідно до рекомендацій МОН України щодо організації поточного, семестрового контролю та атестації здобувачів фахової освіти передвищої та вищої освіти із застосуванням дистанційних технологій навчання, наданих у листі від 14.05.2020 року. Жодних порушень діючого законодавства, інших організаційно- розпорядчих актів, положень посадової інструкції, трудової дисципліни при прийманні екзаменів з дисципліни «Вища математика» з боку ОСОБА_1 вчинено не було. Під час приймання зазначених екзаменів викладач знаходилась на робочому місці та виконувала обов`язки, передбачені посадовою інструкцією. Але, після надання письмових пояснень, станом на день подання позовної заяви, наказу про притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності ухвалено не було.

У позовній заяві зазначено, що з оскаржуваного наказу неможливо встановити, яке саме порушення з боку позивача мало місце. В мотивувальній частині наказу «Про догану» від 15.10.2020 № 103 зазначено, що догана оголошується - «за систематичне порушення прав, визначених посадовою інструкцією та неналежне виконання розпоряджень директора коледжу», при тому не конкретизується, які саме права, визначені посадовою інструкцією, порушені ОСОБА_1 .

Доводи та аргументи, що були зазначені ОСОБА_1 в поясненнях від 09.10.2020 та від 15.10.2020, не були враховані при ухваленні рішення про оголошення догани. В наказі не зазначено про наявність та/або розмір заподіяної шкоди від вчиненого (на думку керівника коледжу) проступку.

Притягуючи позивача до дисциплінарної відповідальності за «систематичне» порушення не враховане, що за місяць до оголошення догани, Департаментом освіти і науки України Донецької облдержадміністрації ОСОБА_1 була оголошена подяка «за сумлінну та бездоганну працю, значні успіхи у підготовці кваліфікованих спеціалістів та з нагоди Дня працівника освіти» (від 08.09.2020 № 206/165-20к).

Крім цього, представник позивача зазначає, що протиправними винними діями відповідача позивачу було нанесено моральної шкоди, яка полягає у моральних стражданнях, хвилюваннях, які вона зазнала у зв`язку з притягненням її до дисциплінарної відповідальності. Маючи бездоганну репутацію в коледжі серед колег, студентів коледжу, багаторічний досвід роботи, сумлінне відношення до своїх посадових обов`язків та без наявних підстав, отримавши догану, ОСОБА_1 вимушена звертатися до захисту своїх прав у суді, що також вимагає від неї додаткових зусиль для організації свого життя, додає хвилювань, змінило відношення до неї трудового колективу.

На підставі чого, позивач оцінює розмір нанесеної їй моральної шкоди в 10000 грн.

Таким чином, позивач просить: визнати незаконним та скасувати наказ Донбаського державного коледжу технологій та управління від 15.10.2020 № 103 «Про догану», згідно якого заступнику директора з навчальної роботи ОСОБА_1 оголошено догану, а також стягнути з відповідача на свою користь моральну шкоду у розмірі 10000,00 грн. і судові витрати, понесені нею у зв`язку з розглядом справи у розмірі 5908,00 гривень (п`ять тисяч дев`ятсот вісім гривень), що є витратами на правову допомогу в сумі 5000,00 грн. та сплата судового збору в розмірі 908,00 грн.

Провадження у справі відкрито 06.01.2021.

Ухвалою від 20.10.2021 справу прийнято у своє провадження суддею Челюбєєвим Є.В.

Ухвалою від 15.08.2022 у задоволенні клопотання представника відповідача ОСОБА_2 про закриття провадження по справі № 225/46/21 за позовом ОСОБА_1 до Донбаського Державного коледжу технологій та управління про визнання незаконним та скасування наказу про оголошення догани та стягнення моральної шкоди за відсутності предмету спору відмовлено.

Позивач та його представник в судове засідання не з`явилися, надали заяву з проханням розглянути справу без їх участі, наполягають на задоволенні позову.

Представник відповідача в судове засідання не з`явився, був повідомлений належно, про причини неявки суд не інформував.

19.04.2021 представником відповідача адвокатом Карнауховим А.А. було надано відзив на позовну заяву, в якому він просив у задоволенні позовної заяви відмовити в повному обсязі, оскільки вважає її необґрунтованою.

У відзиві представник відповідача зазначив, що наказом 15.10.2021 №103 заступнику директора з навчальної роботи ДОН ДКТУ ОСОБА_1 було оголошено догану за систематичне порушення прав., визначених посадовою інструкцією та неналежне виконання розпоряджень директора коледжу.

ОСОБА_1 на протязі тривалого часу перевищувала свої повноваження в межах надання дозволів викладачам на виправлення в журналах обліку роботи академічних груп та викладачів на підставі їхніх особистих заяв.

Згідно четвертого розділу положення про журнали обліку роботи академічних груп та викладачів, затвердженої наказом ДонДКТУ від 26.12.2018 р. № 135 «Контроль і відповідальність за ведення журналу» директор, його заступник з навчальної роботи, завідувачі відділень, методист та голови циклових (предметних) комісій здійснюють контроль правильності ведення записів у журналі навчальних занять згідно з планом внутрішнього контролю. На сторінці «Зауваження до ведення журналу» ними записуються всі зауваження із зазначенням дати перевірки та в разі необхідності термін усунення недоліків. Викладач ставить підпис і дату ознайомлення із зауваженнями та відмітку про усунення недоліків.

Завідувачі відділень здійснюють перевірку журналів щомісячно.

У випадку несвоєчасного заповнення журналу академічної групи або інших порушень керівник структурного підрозділу (заступник з навчальної роботи, завідувач відділення, методист) подає доповідну записку директорові коледжу про притягнення до відповідальності особи, яка допустила порушення. ОСОБА_1 ніколи не доповідала про це дирекції, приховуючи цю інформацію. Це могло привести або приводило до фінансових порушень, оскільки згідно з вищезазначеними журналами проводиться начислення заробітної плати викладачам. Директор повинен бути обізнаним про ці виправлення, перевіряти правильність записів та приймати заходи дисциплінарного впливу до порушників, які найчастіше допускають порушення ведення журналів. Натомість ОСОБА_1 перевищуючи свої повноваження вирішила що вона є останньою інстанцією в цьому питанні витребувала заяви на виправлення помилок від викладачів на своє ім`я, після чого дозволяла на свій розсуд вносити записи до журналів без повідомлення директора. Вона як й директор має право взяти пояснення за порушення, а потім надати директорові доповідну. Такої доповіді ОСОБА_1 не робилося ніколи.

Тільки після перевірки діяльності заступника директора ОСОБА_1 щодо надання систематичних дозволів на здійснення виправлень викладачами в обліково-фінансових документах оскільки почали надходити усні скарги на її свавілля від деяких викладів, були виявлені 67 таких порушень за останні п`ять років.

В.о. директора коледжу Зубарев СО, виявивши вказані попущення, в рамках своїх повноважень керівника запропонував написати пояснювальну записку, щоб прояснити ситуацію, але зіткнувся з відвертим ігноруванням свого усного розпорядження, яке було оголошене двічі. В результаті чого довелося підіймати питання з надання пояснення на засіданні педагогічної ради 13.10.2020 р. і оформлювати це окремим розпорядженням від 13 10.2020 р. № 16. Ця ситуація є відкритим невиконання розпоряджень дирекції, порушенням виконавської дисципліни та порушенням всіх правил субординації. Позивач дозволила собі в присутності колективу ігнорувати розпорядження в.о. директора, підриваючи його авторитет серед керівництва та викладачів, саме вона написала скарги у департамент освіти та науки Донецької обласної державної адміністрації, образившись на законну вимогу в.о. директора надати пояснення.

Первісно планувалося лише попередити позивача про недопустимість у подальшому аналогічних випадків, але її реакція змусила прийняти таке рішення, оскільки колектив очікував якихось дій збоку дирекції.

Позиція позивача про те, що така практика по замовчуванню порушень ведення журналів існує протягом десятиліть є непереконливим доводом, оскільки вона повинна була доповідати про всі факти порушень доповідною запискою на ім`я директора.

Щодо відсутності конкретного положення про внесення змін до журналів, представник відповідача зазначає, що є положення про журнали обліку роботи академічних груп та викладачів, яке затверджене наказом ДонДКТУ від 26.12.2018 р. № 135. Щодо поліпшення роботи в цьому плані, ОСОБА_1 , як заступник директора з 2018 року, могла внести свої пропозиції, однак не зробила цього.

Щодо подяки Департаменту освіти та науки на яке спирається позивач, то ця подяка була з нагоди дня вчителя та ініційована саме дирекцією, щоб заохотити позивача до більш плідної праці та підвищити її авторитет керівника, оскільки вона його за останній час почала втрачати через хибне уявлення особистої вищості, невміння спілкуватися з підлеглими без створення конфліктних ситуацій, перекладанням своїх обов`язків та доручень директора на підлеглих.

Відносно моральної шкоди, страждань і хвилювань позивачки, представник відповідача зазначає, що ОСОБА_1 своєю поведінкою сама зіпсувала свою бездоганну репутацію і підірвала свій авторитет і авторитет в.о. директора коледжу, тому доводи про моральну шкоду не мають місця в цьому випадку.

Твердження позивача про те, що згідно розпорядження № 21 від 23.12.2020 року вона повинна надати письмові пояснення зовсім не заслуговують уваги, оскільки це не відноситься до предмету цього позову.

Твердження ОСОБА_1 про те, що її діяльність хочуть зробити нестерпною, підірвати її авторитет серед колег, щоб її потім звільнити спростовується тим, що позивач спокійно працює протягом більш ніж півроку після накладення дисциплінарного стягнення в закладі, нічого в її житті та роботі не змінилося.

З огляду на вказане, представник відповідача просив в задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі.

Ухвалою суду від 03.06.2021 задоволено клопотання представника відповідача про виклик в судове засідання свідків ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 .

Однак свідки, які були викликані судом, та на допиті яких наполягав представник відповідача, в судове засідання не з`явилися.

Враховуючи, що клопотання про виклик свідків заявлено стороною відповідача, який, як і його представник неодноразово повідомлялися про дату, час судового засідання, до суду не з`явилися, своїми процесуальними правами не скористалися, будь-яких заяв на адресу суду не направляли, суд вважає за необхідне розглянути справу без допиту свідків.

При цьому, оскільки представником відповідача було подано відзив на позовну заяву, однак належно повідомлений представник відповідача в судове засідання не з`явився, суд ухвалив розглянути справу без участі представника відповідача на підставі наявних в матеріалах справи доказів.

Відповідно до ч.2 ст.247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного запису не здійснюється.

Суд, розглянув позовну заяву та додані матеріали, повно та всебічно з`ясував всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються заявлені вимоги, і, об`єктивно оцінивши докази, доходить наступного висновку.

З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 01.09.2006 прийнята на роботу до Дзержинського гірничого технікуму (назва після перейменування - Донбаський державний коледж технологій та управління) в якості викладача математики. З 29.08.2011 переведена на посаду заступника директора з навчально-методичної роботи. Відповідно до наказу від 05.04.2013 року № 24-к переведена та посаду заступника директора з навчальної роботи.

Відповідно до наказу Донбаського державного коледжу технологій та управління «Про догану» від 15.10.2020 року № 103, ОСОБА_1 оголошено догану за систематичне порушення прав, визначених посадовою інструкцією та неналежне виконання розпоряджень директора коледжу, підставою для застосування дисциплінарного стягнення є 67 (шістдесят сім) особистих дозволів на виправлення помилок в обліково-фінансових документах (журналах обліку роботи академічних груп та викладачів) без відповідного інформування директора; пояснення ОСОБА_1 від 09.10.2020 та від 15.10.2020.

Згідно п.п. 2.18, 2.19 посадової інструкції заступника директора з навчальної роботи, затвердженої директором коледжу Зубарєвим С.О. 29.07.2019, до обов`язків ОСОБА_1 належить: контроль стану навчальної документації, здійснення заходів з підвищення якості її ведення, контроль виконання навчальних програм дисциплін (предметів), якість роботи викладацького складу та організації освітнього процесу.

Відповідно до статті 139 КЗпП України працівники зобов`язані працювати чесно і сумлінно, своєчасно і точно виконувати розпорядження власника або уповноваженого ним органу, додержуватися трудової дисципліни.

Трудова дисципліна - це система правових норм, що регулюють внутрішній трудовий розпорядок, встановлюють трудові обов`язки працівників та роботодавця, визначають заохочення за успіхи в роботі й відповідальність за невиконання цих обов`язків.

Згідно з частиною першою статті 147 КЗпП України за порушення трудової дисципліни до працівника може бути застосовано такий захід стягнення як догана.

Відповідно до частини першої статті 148 КЗпП України дисциплінарне стягнення застосовується власником або уповноваженим ним органом безпосередньо за виявленням проступку, але не пізніше одного місяця з дня його виявлення.

Ознакою порушення трудової дисципліни є наявність проступку в діях або бездіяльності працівника.

Дисциплінарний проступок визначається як винне невиконання чи неналежне виконання працівником своїх трудових обов`язків. Складовими дисциплінарного проступку є дії (бездіяльність) працівника; порушення або неналежне виконання покладених на працівника трудових обов`язків; вина працівника; наявність причинного зв`язку між діями (бездіяльністю) і порушенням або неналежним виконанням покладених на працівника трудових обов`язків.

Недоведеність хоча б одного з цих елементів виключає наявність дисциплінарного проступку.

Саме на роботодавцеві лежить обов`язок надати докази фактів винного вчинення працівником дисциплінарного проступку. При обранні виду стягнення власник або уповноважений ним орган повинен враховувати всі обставини, за яких вчинено проступок. Для притягнення працівника до дисциплінарної відповідальності в обов`язковому порядку має бути встановлена вина як одна із важливих ознак порушення трудової дисципліни. За відсутності вини працівник не може бути притягнутий до дисциплінарної відповідальності.

Відповідно до статті 149 КЗпП України до застосування дисциплінарного стягнення власник або уповноважений ним орган повинен зажадати від порушника трудової дисципліни письмові пояснення. За кожне порушення трудової дисципліни може бути застосовано лише одне дисциплінарне стягнення. При обранні виду стягнення власник або уповноважений ним орган повинен враховувати ступінь тяжкості вчиненого проступку і заподіяну ним шкоду, обставини, за яких вчинено проступок, і попередню роботу працівника.

Отже, при розгляді справ про накладення дисциплінарних стягнень за порушення трудової дисципліни судам необхідно з`ясовувати, в чому конкретно проявилося порушення, чи додержані власником або уповноваженим ним органом передбачені статтями 147-149 КЗпП України правила і порядок застосування дисциплінарного стягнення, зокрема, чи враховані обставини, за яких вчинено проступок.

Для правомірного накладення дисциплінарного стягнення роботодавцем необхідна наявність сукупності таких умов: порушення має стосуватися лише тих обов`язків, які є складовими трудової функції працівника чи випливають з правил внутрішнього трудового розпорядку. Невиконання чи неналежне виконання працівником трудових обов`язків має бути винним, скоєним без поважних причин умисно або з необережності.

Виходячи з встановлених судом обставин вбачається, що порушенням, яке стало підставою для притягнення до дисциплінарної відповідальності ОСОБА_1 є систематичне порушення прав, визначених посадовою інструкцією та неналежне виконання розпоряджень директора коледжу. Підстава: 67 (шістдесят сім) особистих дозволів на виправлення помилок в обліково-фінансових документах без відповідного інформування директора; пояснення ОСОБА_1 від 09.10.2020 та від 15.10.2020.

Проте, всупереч вимогам трудового законодавства України, приведеним вище, оскаржуваний наказ не містить конкретного формулювання правопорушення із зазначенням періоду його скоєння, а також посилання на порушення ОСОБА_1 вимог Посадової інструкції заступника директора з навчальної роботи, а також на документи, які стали підставою для притягнення ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності, не містять інформації або висновків щодо неналежного виконання позивачем своїх професійних обов`язків, що є грубим порушенням таких вимог.

За таких підстав, суд не погоджується з доводами представника відповідача, викладеними у відзиві.

Виходячи з встановлених судом обставин справи, залишення такого наказу в силі є неприпустимим, у зв`язку із чим позов в цій частині підлягає задоволенню.

Щодо позовних вимог про відшкодування моральної шкоди, суд зазначає наступне.

Європейський суд з прав людини вказує, що оцінка моральної шкоди по своєму характеру є складним процесом, за винятком випадків коли сума компенсації встановлена законом (STANKOV v. BULGARIA, № 68490/01, § 62, ЄСПЛ, 12 липня 2007 року).

Визначаючи розмір моральної шкоди, що підлягає стягненню з відповідача на користь ОСОБА_1 , суд враховує обставини справи, характер та обсяг страждань, які зазнав позивач, характер немайнових втрат й з урахуваннямвимог об`єктивності, розумності й справедливості,вважає справедливою сумою компенсації моральних (немайнових) страждань у сумі 3 000 грн., а не 10 000 грн., як заявив позивач.

Крім того, представник позивача просив стягнути з відповідача на користь позивача витрати на професійну правничу допомогу адвоката в розмірі 5000,00 грн.

Згідно ч. 2ст.137ЦПК України за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Згідно п. 3 ч. 2ст.141ЦПК України інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

В постанові Верховного Суду від 21 квітня 2021 року у справі №488/1363/17 зроблено правовий висновок, що втручання суду у відносини між адвокатом та його клієнтом у частині визначення розміру гонорару або зменшення розміру стягнення такого гонорару з відповідної сторони на підставі положень частини п`ятої статті 137ЦПК можливе лише за умови обґрунтованості та наявності доказів на підтвердження невідповідності таких витрат фактично наданим послугам. В іншому випадку, таке втручання суперечитиме принципу свободи договору, закріпленому в положеннях статті 627 ЦК України, принципу pacta sunt servanda та принципу захисту права працівника або іншої особи на оплату та своєчасність оплати за виконану працю, закріпленому у статті 43 Конституції України.

Окрім того, відповідно до принципів змагальності та диспозитивності, передбачених ст.12,13ЦПК України відповідно, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, оскільки суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи.

Суд зазначає, що відповідно до наданого договору про надання правової допомоги №164 від 24.12.2020, попереднього (орієнтовного) розрахунку послуг адвоката (додаток до договору), квитанції від 24.12.2020, позивачем сплачено адвокату 5000,00 грн. за такі види професійної правничої допомоги: надання консультації; аналіз документів; збір доказів; підготовка процесуальних документів (позовна заява); представництво інтересів клієнта в судових засіданнях.

Враховуючи викладені обставини справи, а саме те, що позивач був вимушений звертатися за правничою допомогою, витрачаючи на це грошові кошти, враховуючи, що справа не представляє значної складності, справа розглядалась за відсутності учасників справи, виходячи з критерію реальності адвокатських послуг (їх дійсності та необхідності), за надання правничої допомоги адвокатом Саєнком О.М. на користь ОСОБА_1 з відповідача має бути стягнуто 2500,00 грн.

Відповідно до ч. 1ст. 141 ЦПК України судовийзбір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Таким чином, оскільки заявлені дві позовні вимоги, одна з яких немайнового характеру задоволена, а друга - майнового характеру задоволена частково, то розмір сплаченого позивачем судового збору при зверненні до суду з цим позовом підлягає стягненню з відповідача на користь позивача за вимогу немайнового характеру 908 грн., за вимогу майнового характеру на користь держави у розмірі 172,40 грн.

Керуючись ст. ст.259,268,273,280,354 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Позов представника позивача адвоката Саєнко Олександра Миколайовича (місце роботи: АДРЕСА_1 ), який діє в інтересах ОСОБА_1 (місце реєстрації: АДРЕСА_2 ) до Донбаського Державного коледжу технологій та управління (місцезнаходження: Донецька область, м.Торецьк, вул. Євгена Седнєва, буд.3А, ЄДРПОУ 00173462) про визнання незаконним та скасування наказу про оголошення догани та стягнення моральної шкоди задовольнити частково.

Визнати незаконним та скасувати наказ Донбаського державного коледжу технологій та управління від 15.10.2020 №103 "Про догану", згідно якого заступнику директора з навчальної роботи ОСОБА_1 оголошено догану.

Стягнути з Донбаського Державного коледжу технологій та управління на користь ОСОБА_1 у відшкодування моральної шкоди 3000 (три тисячі) грн. 00 коп.

Стягнути з Донбаського Державного коледжу технологій та управління на користь ОСОБА_1 витрати на правову допомогу у розмірі 2500 (дві тисячі п`ятсот) гривень 00 коп.

В задоволенні іншої частини позовних вимог відмовити.

Стягнути з Донбаського Державногоколеджу технологійта управлінняна користь ОСОБА_1 витрати пов`язані з оплатою судового збору в сумі 908,00 грн.

Стягнути з Донбаського Державногоколеджу технологійта управлінняна користь держави судовий збір в сумі 172,40 грн.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення, а якщо воно не проголошувалося з дати складання повного його тексту, у порядку, передбаченому підпунктом 15.5 підпункту 15 пункту 1 Розділу ХІІІ Перехідних положень ЦПК України в редакції від 03.10.2017 року.

Суддя: Є.В. Челюбєєв