Рішення

від 21.08.2022 по справі 140/1979/22

ВОЛИНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ВОЛИНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 серпня 2022 року ЛуцькСправа № 140/1979/22

Волинський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого-судді Плахтій Н.Б.,

розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом приватного підприємства «Українська затишна оселя», фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до виконавчого комітету Луцької міської ради про визнання протиправним та скасування рішення,

ВСТАНОВИВ:

Приватне підприємство «Українська затишна оселя» (далі ПП «Українська затишна оселя», позивач1) та фізична особа-підприємець ОСОБА_1 (далі ФОП ОСОБА_1 , позивач2) звернулися з позовом до виконавчого комітету Луцької міської ради (далі виконком, відповідач) про визнання протиправним та скасування рішення від 28.12.2021 №1071-2 «Про режим роботи кафе бару «ПАБ «ЛучеSк» на вул.Крилова, 1».

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивачі в процесі здійснення господарської діяльності звертались до відповідача із відповідними заявами про встановлення режиму роботи кафе-бару «ПАБ «ЛучеSк». В 2021 році рішенням виконавчого комітету Луцької міської ради від 28.12.2020 №748-14 був встановлений режим роботи кафе-бару «ПАБ «ЛучеSк» з 11.00 год до 05.00 год з терміном дії до 31.12.2021.

18.11.2021 позивачі звернулись до департаменту «Центру надання адміністративних послуг в м. Луцьку» із заявами встановленої форми про встановлення режиму роботи для об`єкта кафе - бару «ПАБ «ЛучеSк» по АДРЕСА_1 з 11.00 год до 05.00 год на 2022 рік, де зазначали, що в даному закладі будуть надаватись послуги ресторанного господарства, приміщення обладнане відеоспостереженням як зовнішнім, так і внутрішнім. До заяви додавались документ про наявність відповідних нежитлових приміщень, документ про наявність шумоізоляції, що виключає проникнення шуму в прилеглі до об`єкта території, договір охорони об`єкта з метою забезпечення громадського порядку, фото об`єкта з прив`язкою до місцевості.

Позивачі зазначають, що перед прийняттям рішення на офіційному сайті Луцької міської ради був розміщений проект даного рішення, яким встановлювався до 01.01.2023 року режим роботи з 11.00 до 05.00 кафе - бару «ПАБ «ЛучеSк» на вул.Крилова, 1 (приватне підприємство «Українська затишна оселя» та фізична особа - підприємець ОСОБА_1 ) із забороною продажу на винос з 22.00 пива (крім безалкогольного), алкогольних, слабоалкогольних напоїв, вин столових, за умови дотримання обмежувальних протиепідемічних заходів. До проекту додавалась пояснювальна записка, згідно якої вбачається, що за інформацією наданою Луцьким районним управлінням поліції Головного управління Національної поліції у Волинській області, Управлінням патрульної поліції у Волинській області Департаменту патрульної поліції Національної поліції України та Луцьким управлінням Головного управління Держпродспоживслужби у Волинській області неодноразових документовано підтверджених порушень норм громадського порядку щодо дотримання тиші та санітарного законодавства відповідно у закладі протягом останніх трьох місяців не зафіксовано. Неодноразових документовано зафіксованих органами Національної поліції та департаментом муніципальної варти міської ради адміністративних правопорушень, передбачених частиною другою ст.156 КУпАП, у вказаному закладі протягом останніх трьох місяців не було. Неодноразово документовано зафіксованих органами Національної поліції фактів перебування неповнолітніх осіб без супроводу дорослих з 22.00 до 06.00 години в закладі ресторанного господарства протягом останніх трьох місяців не було.

Позивачі посилаються на те, що в кінці грудня 2021 року їм стало відомо, що на адресу Луцького міського голови Ігоря Поліщука надійшло звернення від представника ініціативної групи жильців будинку Лесі Українки, 63, ОСОБА_2 , як пізніше стало відомо лист був датований 16.12.2021 та зареєстрований відповідачем 20.12.2021. В даному листі ОСОБА_2 зазначає, що на вул.Крилова, одній з мальовничих і затишних вулиць м.Луцька ,знаходиться пивний бар Лучеськ, відвідувачі якого часто в нічний час порушують режим тиші, а адміністрація закладу на це не реагує, після таких вечорів залишається на узбіччі неприбране сміття, недопалки та інше. Проте, позивачі вказують, що жодних доказів, які підтверджують викладені в листі факти, до нього не додавались.

Також звертають увагу суду, що будинок на АДРЕСА_2 не є суміжним з приміщенням, де розміщене кафе-бар «ПАБ «ЛучеSк», та знаходиться на віддалі від нього, вікна будинку по АДРЕСА_2 не виходять на приміщення кафе-бару. Тобто враховуючи місцезнаходження даного будинку, дату подання звернення та відсутність будь-яких доказів наявності зі сторони позивачів будь-яких порушень, розраховували на об`єктивність зі сторони відповідача як при розгляді звернення, так і при прийнятті рішення.

Заклад знаходиться в нежитловому приміщенні, приміщення закладу обладнане камерами внутрішнього та зовнішнього відеоспостереження, що відповідає вимогам рішення Луцької міської ради від 23.12.2008 №33/5 «Про затвердження правил додержання тиші в громадських місцях на території м.Луцька» із змінами та доповненнями. Жодних перешкод, щодо встановлення режиму роботи закладу на 2022 рік з 11.00 до 5.00 год у ПП «Українська затишна оселя», на думку позивачів, не має.

Проте, 28.12.2021 відповідач своїм рішення, керуючись статтями 30, 59 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», статтею 24 Закону України «Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення», рішеннями Луцької міської ради від 23.1:2.2008 № 33/5 «Про затвердження Правил додержання тиші в громадських місцях на території міста Луцька» зі змінами та від 20.04.2011 №9/23 «Про заборону продажу пива, алкогольних, слабоалкогольних напоїв, вин столових та тютюнових виробів» зі змінами, з врахуванням звернень громадян щодо діяльності кафе-бару «ПАБ «ЛучеSк»» встановив до 01.01.2023 року режим роботи з 11.00 до 23.00 кафе-бару «ПАБ «ЛучеSк»» на вул.Крилова, 1.

Прийняте відповідачем рішення від 28.12.2021 за №1071-2 «Про режим роботи кафе-бару «ПАБ «ЛучеSк» на вул.Крилова, 1 позивачі вважають незаконним, необґрунтованим, оскільки законодавством не надано повноваження виконавчому комітету щодо встановлення режиму роботи підприємств, установ, організацій, які не належать до комунальної власності, без погодження такого режиму із власником, як і скасування такого.

Також зазначають, що органи місцевого самоврядування встановлюють режим роботи «за погодженням з власниками», а не навпаки. Орган місцевої влади може лише звертатися до суб`єкта господарювання з метою отримання від нього згоди на встановлення режиму роботи, проте, ні в якому випадку не вимагати від суб`єкта господарювання отримання будь-яких погоджень від органів влади. Відтак, вважають, що встановлення чи скасування режиму роботи такого закладу без погодження із власником є недопустимим. До того ж позивачі просили встановити режим роботи з 11.00 год до 05.00 год.

Крім того, звертають увагу суду, що приміщення ПАБ «ЛучеSк» є закритим, що дозволяє здійснювати будь-які види діяльності, що супроводжуються шумом. З метою підтвердження факту не проникнення шуму за межі приміщення і відповідно непоширення встановлених обмежень 12.11.2021 ДУ «Волинським ОЦКПХ МОЗ» з метою визначення еквівалентного та максимального рівнів звуку були проведені відповідні дослідження шумового навантаження та інфразвуку. За результатами обстежень складені відповідні протоколи та надані висновки, що на території житлової забудови встановлені еквівалентний та максимальний рівні звуку відповідають допустимим нормативам для нічної пори доби, у залі ПАБ «ЛучеSк» визначені еквівалентний та максимальний рівні звуку відповідають допустимим нормативам.

Ухвалою судді Волинського окружного адміністративного суду від 16.02.2022 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у даній справі, ухвалено розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін (а.с.62).

У відзиві на позовну заяву відповідач заперечив пред`явлені позовні вимоги, мотивуючи тим, що підпунктом 9 пункту «а» статті 30 Закону України «Про місцеве самоврядування» до власних (самоврядних) повноважень органів місцевого самоврядування віднесено встановлення зручного для населення режиму роботи підприємств комунального господарства, торгівлі та громадського харчування, побутового обслуговування, що належать до комунальної власності відповідних територіальних громад. Водночас, підпунктом 4 пункту «б» статті 30 цього Закону до делегованих повноважень органів місцевого самоврядування віднесено встановлення за погодженням з власниками зручного для населення режиму роботи розташованих на відповідній території підприємств, установ та організацій сфери обслуговування незалежно від форм власності.

Рішенням Луцької міської ради від 23.12.2008 №33/5 «Про затвердження Правил додержання тиші в громадських місцях на території міста Луцька» зі змінами визначено порядок встановлення режиму роботи об`єктів торгівлі, ресторанного господарства та сфери послуг. Оскільки, процедура встановлення режиму роботи підприємств, установ та організацій сфери обслуговування незалежно від форм власності чітко регламентована вищенаведеними нормативно-правовими актами, вважає, що виконавчий комітет Луцької міської ради правомірно прийняв оскаржуване рішення.

Інших заяв по суті справи не надходило.

Враховуючи вимоги статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) судом розглянуто дану справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позов підлягає до задоволення з таких мотивів та підстав.

Судом встановлено, що ПП «Українська затишна оселя» зареєстроване 13.11.2007 за адресою: Волинська обл., м.Луцьк, вул.Крилова, 1. Основним видом діяльності підприємства є діяльність ресторанів, надання послуг мобільного харчування (код КВЕД 56.10). У приватній власності товариства перебуває нерухоме майно - частина кафе-бару, загальною площею 603,9 кв.м., що знаходиться за адресою: Волинська область, м.Луцьк, вул.Крилова,1. В зазначеному приміщення знаходиться кафе - бар «ПАБ «ЛучеSк» (а.с.21,23).

В зазначеному приміщенні господарську діяльність також здійснює позивач2 ФОП ОСОБА_1 , якій за договором оренди в платне користування передане нежитлове приміщення (кухня) за №38, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 38.7 кв.м. Основним видом діяльності ФОП ОСОБА_1 є постачання інших готових страв (код 56.29), діяльність ресторанів, надання послуг мобільного харчування (код 56.10) (а.с.22, 24-27).

Представник ПП «Українська затишна оселя» та ОСОБА_1 звернулися до Департаменту «Центр надання адміністративних послуг в місті Луцьку» із заявами, в яких просили встановити режим роботи для об`єкта (торгівлі, ресторанного господарства, сфери послуг) ПАБ «Лучеськ», розміщеного за адресою м.Луцьк, вул.Крилова,1, цілодобово або з 11:00 до 05:00 години ночі на 2022 рік (а.с.18-19).

28.12.2021 виконком прийняв рішення №1071-2 про режим роботи кафе-бару «ПАБ «ЛучеSк» на вул.Крилова, 1, яким встановив до 01.01.2023 режим роботи з 11.00 до 23.00 кафе-бару «ПАБ «ЛучеSк» на вул.Крилова, 1 (ПП «Українська затишна оселя» та ФОП ОСОБА_1 ) із забороною продажу на винос з 22:00 пива (крім безалкогольного), алкогольних, слабоалкогольних напоїв, вин столових, за умови дотримання обмежувальних протиепідемічних заходів (а.с.16).

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.

За приписами частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно із статтею 144 Конституції України органи місцевого самоврядування в межах повноважень, визначених законом, приймають рішення, які є обов`язковими до виконання на відповідній території. Рішення органів місцевого самоврядування з мотивів їх невідповідності Конституції чи законам України зупиняються у встановленому законом порядку з одночасним зверненням до суду.

Систему та гарантії місцевого самоврядування в Україні, засади організації та діяльності, правового статусу і відповідальності органів та посадових осіб місцевого самоврядування, визначає Закон України «Про місцеве самоврядування в Україні» від 21.05.1997 № 280/97-ВР (надалі - Закон № 280/97-ВР).

Згідно з статтею 1 Закону №280/97-ВР виконавчі органи рад - це органи, які відповідно до Конституції України та цього Закону створюються сільськими, селищними, міськими, районними в містах (у разі їх створення) радами для здійснення виконавчих функцій і повноважень місцевого самоврядування у межах, визначених цим та іншими законами.

Частинами першою та другою статті 2 Закону №280/97-ВР визначено, що місцеве самоврядування в Україні - це гарантоване державою право та реальна здатність територіальної громади - жителів села чи добровільного об`єднання у сільську громаду жителів кількох сіл, селища, міста - самостійно або під відповідальність органів та посадових осіб місцевого самоврядування вирішувати питання місцевого значення в межах Конституції і законів України.

Місцеве самоврядування здійснюється територіальними громадами сіл, селищ, міст як безпосередньо, так і через сільські, селищні, міські ради та їх виконавчі органи, а також через районні та обласні ради, які представляють спільні інтереси територіальних громад сіл, селищ, міст.

Частиною першою статті 10 Закону № 280/97-ВР визначено, що сільські, селищні, міські ради є органами місцевого самоврядування, що представляють відповідні територіальні громади та здійснюють від їх імені та в їх інтересах функції і повноваження місцевого самоврядування, визначені Конституцією України, цим та іншими законами.

Відповідно до частин першої, другої статті 11 Закону №280/97-ВР виконавчими органами сільських, селищних, міських, районних у містах (у разі їх створення) рад є їх виконавчі комітети, відділи, управління та інші створювані радами виконавчі органи. Виконавчі органи сільських, селищних, міських, районних у містах рад є підконтрольними і підзвітними відповідним радам, а з питань здійснення делегованих їм повноважень органів виконавчої влади - також підконтрольними відповідним органам виконавчої влади.

Частиною шостою статті 59 Закону №280/97-ВР визначено, що виконавчий комітет сільської, селищної, міської, районної у місті (у разі її створення) ради в межах своїх повноважень приймає рішення. Рішення виконавчого комітету приймаються на його засіданні більшістю голосів від загального складу виконавчого комітету і підписуються сільським, селищним, міським головою, головою районної у місті ради.

Органи місцевого самоврядування та їх посадові особи діють лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією і законами України, та керуються у своїй діяльності Конституцією і законами України, актами Президента України, Кабінету Міністрів України, а в Автономній Республіці Крим - також нормативно-правовими актами Верховної Ради і Ради міністрів Автономної Республіки Крим, прийнятими у межах їхньої компетенції (ч.3 ст.24 Закону №280/97-ВР).

Згідно зі статтею 25 Закону №280/97-ВР сільські, селищні, міські ради правомочні розглядати і вирішувати питання, віднесені Конституцією України, цим та іншими законами до їх відання.

Відповідно до підпункту 9 пункту «а» частини першої статті 30 Закону №280/97-ВР до відання виконавчих органів сільських, селищних, міських рад (власні повноваження) належать, зокрема, встановлення зручного для населення режиму роботи підприємств комунального господарства, торгівлі та громадського харчування, побутового обслуговування, що належать до комунальної власності відповідних територіальних громад.

За приписом підпункту 4 пункту «б» частини першої статті 30 Закону №280/97-ВР до делегованих повноважень виконавчих органів сільських, селищних, міських рад належать, зокрема, встановлення за погодженням з власниками зручного для населення режиму роботи розташованих на відповідній території підприємств, установ та організацій сфери обслуговування незалежно від форм власності.

Крім того, загальні умови провадження торговельної діяльності, основні вимоги до торговельної мережі, мережі закладів ресторанного господарства і торговельного обслуговування громадян, які придбавають товари для власних побутових потреб у підприємств, установ, організацій незалежно від організаційно-правової форми і форм власності, фізичних осіб-підприємців та іноземних юридичних осіб, що провадять підприємницьку діяльність на території України визначаються Порядком провадження торговельної діяльності та правилами торговельного обслуговування населення, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 15.06.2006 №833 (далі - Порядок №833).

Відповідно до пункту 13 Порядку №833 режим роботи торговельного об`єкта та закладу ресторанного господарства, що належать до комунальної власності, встановлюється органами місцевого самоврядування відповідно до законодавства.

Пунктом 1.7 Правил роботи закладів (підприємств) ресторанного господарства, затверджених наказом Міністерства економіки України від 24.07.2002 №219, якими регламентуються основні вимоги щодо роботи суб`єктів господарської діяльності (закладів, підприємств) усіх форм власності, що здійснюють діяльність на території України у сфері ресторанного господарства, визначено, що режим роботи закладу ресторанного господарства встановлюється суб`єктом господарювання самостійно, крім закладів ресторанного господарства, що належать до комунальної власності відповідних територіальних громад, режим роботи яких установлюється виконавчими органами сільських, селищних та міських рад.

Таким чином, режим роботи закладу ресторанного господарства встановлюється суб`єктом господарювання самостійно. Разом з тим, виконкоми в межах своїх повноважень приймають рішення про встановлення зручного для населення режиму роботи розташованих на відповідній території підприємств, установ та організацій сфери обслуговування незалежно від форм власності і таке рішення приймається за погодженням з власниками.

Як слідує з матеріалів справи, позивачі зверталися із заявами до Департаменту «Центрнадання адміністративних послуг в місті Луцьку» із заявами про встановити режиму роботи для ПАБ «Лучеськ», розміщеного за адресою м.Луцьк, вул.Крилова,1, цілодобово або з 11:00 до 05:00 години ночі на 2022 рік (а.с.18-19).

Проте, виконком прийняв рішення 28.12.2021 №1071-2 про режим роботи кафе-бару «ПАБ «ЛучеSк» на вул. Крилова, 1, яким встановив до 01.01.2023 року режим роботи з 11.00 до 23.00 кафе-бару «ПАБ «ЛучеSк» на вул.Крилова, 1 (ПП «Українська затишна оселя» та ФОП ОСОБА_1 ) із забороною продажу на винос з 22:00 пива (крім безалкогольного), алкогольних, слабоалкогольних напоїв, вин столових, за умови дотримання обмежувальних протиепідемічних заходів (а.с.16).

Тобто відповідачем прийняте рішення про режим роботи об`єкта без погодження такого режиму з позивачами.

Крім того, судом встановлено, що кафе-бар ««ПАБ «ЛучеSк» не належить до комунальної власності Луцької міської ради. Доказів протилежного відповідач суду не надав.

Відтак, встановлення чи скасування режиму роботи такого закладу без погодження із власником є недопустимим.

Верховним Судом неодноразово наголошувалося на тому, що законодавством не надано повноваження виконавчому комітету щодо встановлення режиму роботи підприємств, установ, організацій, які не належать до комунальної власності, без погодження такого режиму із власником, як і скасування такого (постанови від 20.12.2018 у справі №712/10854/17, від 26.08.2020 у справі №164/1666/16-а, від 27.05.2021 №691/1305/16а).

Крім того, як на підставу прийняття оскаржуваного рішення, відповідач у відзиві вказав на те, що рішенням Луцької міської ради від 23.12.2008 №33/5 «Про затвердження Правил додержання тиші в громадських місцях на території міста Луцька» зі змінами визначено порядок встановлення режиму роботи об`єктів торгівлі, ресторанного господарства та сфери послуг, а також відповідач при прийнятті оскаржуваного рішення посилається на статтю 24 Закону України «Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення». З цього приводу суд зазначає наступне.

Так, приписами статті 24 Закону України «Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення» від 24.02.1994 №4004-ХІІ органи виконавчої влади, органи місцевого самоврядування, підприємства, установи, організації та громадяни при здійсненні будь-яких видів діяльності з метою відвернення і зменшення шкідливого впливу на здоров`я населення шуму, неіонізуючих випромінювань та інших фізичних факторів зобов`язані: здійснювати відповідні організаційні, господарські, технічні, технологічні, архітектурно-будівельні та інші заходи щодо попередження утворення та зниження шуму до рівнів, установлених санітарними нормами; забезпечувати під час роботи закладів громадського харчування, торгівлі, побутового обслуговування, розважального та грального бізнесу, культури, при проведенні концертів, дискотек, масових святкових і розважальних заходів тощо рівні звучання звуковідтворювальної апаратури та музичних інструментів у приміщеннях і на відкритих площадках, а також рівні шуму в прилеглих до них жилих і громадських будівлях, що не перевищують рівнів, установлених санітарними нормами; вживати заходів щодо недопущення впродовж доби перевищень рівнів шуму, встановлених санітарними нормами, в таких приміщеннях і на таких територіях (захищені об`єкти): 1) жилих будинків і прибудинкових територіях; 2) лікувальних, санаторно-курортних закладів, будинків-інтернатів, закладів освіти, культури; 3) готелів і гуртожитків; 4) розташованих у межах населених пунктів закладів громадського харчування, торгівлі, побутового обслуговування, розважального та грального бізнесу; 5) інших будівель і споруд, у яких постійно чи тимчасово перебувають люди; 6) парків, скверів, зон відпочинку, розташованих на території мікрорайонів і груп житлових будинків.

Шум на захищених об`єктах при здійсненні будь-яких видів діяльності не повинен перевищувати рівнів, установлених санітарними нормами для відповідного часу доби.

У нічний час, із двадцять другої до восьмої години на захищених об`єктах забороняються гучний спів і викрики, користування звуковідтворювальною апаратурою та іншими джерелами побутового шуму, проведення салютів, феєрверків, використання піротехнічних засобів.

Передбачені частинами другою, третьою та четвертою цієї статті вимоги щодо додержання тиші та обмежень певних видів діяльності, що супроводжуються шумом, не поширюються на випадки: 1) здійснення в закритих приміщеннях будь-яких видів діяльності, що супроводжуються шумом, за умов, що виключають проникнення шуму в прилеглі приміщення, в яких постійно чи тимчасово перебувають люди; 2) здійснення в закритих приміщеннях будь-яких видів діяльності, що супроводжуються шумом, за умов, що виключають проникнення шуму за межі таких приміщень; 3) попередження та/або ліквідації наслідків аварій, стихійного лиха, інших надзвичайних ситуацій; 4) надання невідкладної допомоги, попередження або припинення правопорушень; 5) попередження крадіжок, пожеж, а також виконання завдань цивільної оборони; 6) проведення зборів, мітингів, демонстрацій, походів, інших масових заходів, про які завчасно сповіщено органи виконавчої влади чи органи місцевого самоврядування; 7) роботи обладнання і механізмів, що забезпечують життєдіяльність жилих і громадських будівель, за умов ужиття невідкладних заходів щодо максимального обмеження проникнення шуму в прилеглі приміщення, в яких постійно чи тимчасово перебувають люди; 8) відзначення встановлених законом святкових і неробочих днів, днів міст, інших свят відповідно до рішення місцевої ради, проведення спортивних змагань; 9) проведення салютів, феєрверків, інших заходів із використанням вибухових речовин і піротехнічних засобів у заборонений час за погодженням із уповноваженим органом місцевого самоврядування в порядку, передбаченому правилами додержання тиші в населених пунктах і громадських місцях.

Сільські, селищні, міські ради затверджують правила додержання тиші в населених пунктах і громадських місцях, якими з урахуванням особливостей окремих територій (курортні, лікувально-оздоровчі, рекреаційні, заповідні тощо) установлюються заборони та обмеження щодо певних видів діяльності, що супроводжуються утворенням шуму, а також установлюється порядок проведення салютів, феєрверків, інших заходів із використанням вибухових речовин і піротехнічних засобів.

Органи виконавчої влади, органи місцевого самоврядування в межах повноважень, встановлених законом, забезпечують контроль за додержанням керівниками та посадовими особами підприємств, установ, організацій усіх форм власності, а також громадянами санітарного та екологічного законодавства, правил додержання тиші в населених пунктах і громадських місцях, інших нормативно-правових актів у сфері захисту населення від шкідливого впливу шуму, неіонізуючих випромінювань та інших фізичних факторів.

Тобто, сільським, селищним, міським радам надано повноваження щодо затвердження правил додержання тиші в населених пунктах і громадських місцях та здійснення контролю за їх дотриманням.

Разом з тим, відповідач не надав суду доказів того, що внаслідок нічної роботи кафе бару «ПАБ «ЛучеSк» порушуються Правила додержання тиші в громадських місцях на території міста Луцька.

З матеріалів справи слідує, що до Луцького міського голови Поліщука Ігоря звернувся представник ініціативної групи жильців будинку Л.Українки, 63 ОСОБА_2 , останні просили вплинути на адміністрацію пивного бару «Лучеськ» та зобов`язати останніх дотриматись елементарних правил добросусідства, правил благоустрою, санітарних норм та діючого законодавства України у цій сфері (а.с.49).

У даному випадку, суд зазначає, що сам факт наявності скарг мешканців міста Луцька не може бути підставою для скасування режиму роботи закладу в нічний час без погодження із власником, оскільки наведені у скарзі обставини не підтверджуються інформацією відповідних органів (Нацполіції, Держпродспоживслужби тощо).

При цьому в матеріалах справи наявні протоколи проведення досліджень шумового навантаження та інфразвуку від 12.11.2021 №374-379 (а.с.34-39), які підтверджують, що на території житлової забудови встановлені еквівалентний та максимальний рівні звуку відповідають допустимим нормативам для нічної пори доби, у залі ПАБ «Лучеськ» визначені еквівалентний та максимальний рівні звуку відповідають допустимим нормативам.

Отже, у відповідача були відсутні законні підстави для обмеження роботи закладу кафе бару «ПАБ «ЛучеSк» у нічний час.

Згідно з статтею 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

З огляду на те, що відповідачем, як суб`єктом владних повноважень, не доведено правомірності оскаржуваного рішення, суд приходить до висновку, що позовні вимоги позивача є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.

Згідно із частинами першою, третьою статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа. При частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

За подання позовної заяви у даній справі кожним позивачем було сплачено судовий збір в сумі 2481,00 грн, що підтверджується із платіжними дорученнями від 09.02.2022 (а.с.14-15).

Оскільки суд задовольняє позов повністю, то за рахунок бюджетних асигнувань відповідача на користь кожного позивача необхідно стягнути сплачений судовий збір.

Щодо заявлених до відшкодування витрат на правову допомогу в сумі 6000,00 грн, то суд приходить до таких висновків.

Відповідно до частини сьомої статті 139 КАС України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Частинами першою, третьою статті 132 КАС України визначено, що судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати, зокрема, на професійну правничу допомогу; пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертиз.

Статтею 134 КАС України передбачено, що витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог частини п`ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини щодо присудження судових витрат на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі «East/West Alliance Limited» проти України від 23 січня 2014 року, заява №19336/04, пункт 268; рішення у справі «Баришевський проти України», заява № 71660/11, пункт 95; рішення у справі «Двойних проти України», заява №72277/01, пункт 80; рішення у справі «Меріт проти України», заява №66561/01, пункті 88). Крім того, у пункті 154 рішення Європейського суду з прав людини у справі Lavents v. Latvia (заява 58442/00) зазначено, що згідно зі статтею 41 Конвенції Суд відшкодовує лише ті витрати, які, як вважається, були фактично і обов`язково понесені та мають розумну суму.

Виходячи з аналізу вищевказаних правових норм, слід дійти висновку про те, що склад та розмір витрат на професійну правничу допомогу підлягає доказуванню в судовому процесі. Сторона, яка хоче компенсувати судові витрати, повинна довести та підтвердити розмір заявлених судових витрат, а інша сторона може подати заперечення щодо не співмірності розміру таких витрат. Розмір відшкодування судових витрат, не пов`язаних зі сплатою судового збору, повинен бути співрозмірним з ціною позову, тобто не має бути явно завищеним порівняно з ціною позову. Також судом мають бути враховані критерії об`єктивного визначення розміру суми послуг адвоката. Результат та вирішення справи безпосередньо пов`язаний із позицією, зусиллям і участю в процесі представника сторони за договором. При цьому надані послуги повинні бути обґрунтованими, а доцільність надання такої послуги та її вплив на кінцевий результат розгляду справи, якого прагне сторона, повинно бути доведено стороною в процесі. Суд з урахуванням конкретних обставин може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи та не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої було ухвалено рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенством права, встановить, що розмір витрат, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним чи необґрунтованим щодо іншої сторони спору.

Як вбачається із договору про надання правничої допомоги від 01.02.2022 №01/02-22, укладеного між адвокатським об`єднанням «Преміум-Сервіс» та ПП «Українська затишна оселя» (а.с.56-57), акту приймання-передачі наданих послуг від 10.02.2022 (а.с.58), звіту про виконання договору про надання правничої допомоги від 01.02.2022 №01/02-22, правнича допомога складається з: надання правової інформації, консультацій, роз`яснення з питань правомірності винесення виконавчим комітетом Луцької міської ради рішення від 28.12.2021 №1071-2 (1 год 1000 грн); складання, формування позовної заяви про визнання протиправним та скасування виконавчим комітетом Луцької міської ради рішення від 28.12.2021 №1071-2 (5 год 5000 грн).

У передбаченому пунктом 4.1 договору про надання правничої допомоги за правничу допомогу клієнт оплачує винагороду в розмірі 6000,00.

Суд звертає увагу, що в межах цієї справи розмір гонорару адвоката встановлений сторонами договору у фіксованому розмірі, не залежить від обсягу послуг та часу витраченого адвокатом, а отже є визначеним. Доводів відповідача щодо неспівмірності витрат на правову допомогу відзив на позовну заяву не містить.

Таким чином, витрати ПП «Українська затишна оселя» на професійну правничу допомогу підтверджені належними та допустимими доказами, а тому підлягають відшкодуванню за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 28.12.2020 у справі №640/18402/19.

Отже, на користь позивача1 необхідно також стягнути судові витрати на професійну правничу допомогу в сумі 6000,00 грн.

Керуючись статтями 243-246 Кодексу адміністративного судочинства України, на підставі Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати рішення виконавчого комітету Луцької міської ради від 28.12.2021 №1071-2 «Про режим роботи кафе бару «ПАБ «ЛучеSк» на вул.Крилова, 1».

Стягнути на користь Приватного підприємства «Українська затишна оселя» за рахунок бюджетних асигнувань виконавчого комітету Луцької міської ради судові витрати в сумі 8481,00 грн (вісім тисяч чотириста вісімдесят одна грн 00 коп).

Стягнути на користь фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань виконавчого комітету Луцької міської ради судові витрати в сумі 2481,00 грн (дві тисячі чотириста вісімдесят одна грн 00 коп).

Рішення набирає законної сили в порядку та строки, визначені статтею 255 КАС України, та може бути оскаржене в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Позивач1: приватне підприємство «Українська затишна оселя» (43000, Волинська обл., м.Луцьк, вул.Крилова, 1, код ЄДРПОУ 35494791);

Позивач2: фізична особа-підприємець ОСОБА_1 ( АДРЕСА_3 , РНОКПП НОМЕР_1 );

Відповідач: виконавчий комітет Луцької міської ради (43025, Волинська обл., м.Луцьк, вул.Богдана Хмельницького, 19, код ЄДРПОУ 04051327).

Головуючий-суддя Н.Б.Плахтій