Ухвала

від 16.06.2022 по справі 640/18836/21

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 У Х В А Л А

17 червня 2022 року м. Київ № 640/18836/21

Суддя Окружного адміністративного суду міста Києва Добрівська Н.А., ознайомившись з позовною заявою та доданими до неї матеріалами

за позовом Головного управління ДПС у м. Києві (відокремленого підрозділу)до Товариства з обмеженою відповідальністю "Ворд Лімес"про стягнення податкового боргу,

В С Т А Н О В И В:

Головне управління ДПС у м. Києві (відокремлений підрозділ) звернулось до Окружного адміністративного суду м. Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Ворд Лімес" про стягнення податкового боргу з рахунків платника податків у банках у розмірі 141332,19 грн.

Позов мотивований несплатою податкових зобов`язань, визначених в податкових повідомленнях-рішеннях №0022551406 від 07.05.2018, №0022541406 від 07.05.2018, №0581031213 від 11.07.2019, №0332560409 від 29.11.2019.

Ухвалою судді Окружного адміністративного суду міста Києва від 07.07.2021 позовна заява, як така, що не відповідає вимогам статей 160, 161 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі - КАС України), була залишена без руху, позивачу надано строк для усунення недоліків шляхом подання до суду заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду з посиланням на обставини, які перешкоджали позивачу звернутись до суду із відповідним позовом з дотриманням строку, встановленого ст.102 ПК України, навести доводи на обґрунтування поважності причин пропуску строку та надати докази на підтвердження таких доводів.

09.08.2021 через канцелярію суду від представника позивача надійшли заяви про усунення недоліків. У вказаних заявах викладено клопотання про поновлення строку звернення до суду, а також клопотання про продовження строку на усунення недоліків на десять календарних днів на виконання вимог ухвали суду від 07.07.2021.

При цьому, суд звертає увагу на те, що після спливу строку визначеного позивачем у вищевказаному клопотанні (відлік якого почато з дати подання ним клопотання про продовження строку на усунення недоліків) - жодних заяв/клопотань на усунення недоліків ухвали від 07.07.2022 від контролюючого органу до суду не надійшло.

Відповідно до ч.1 ст.122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Частиною 3 статті 3 КАС України встановлено, що провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.

Відповідно до абз.2 ч.2 ст.122 КАС України встановлено для звернення до адміністративного суду суб`єкта владних повноважень встановлюється тримісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня виникнення підстав, що дають суб`єкту владних повноважень право на пред`явлення визначених законом вимог. Цим Кодексом та іншими законами можуть також встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду суб`єкта владних повноважень.

Таким чином, цією статтею визначаються строки звернення до адміністративного суду з адміністративним позовом з метою досягнення юридичної визначеності у публічно-правових відносинах. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними. Після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними. Разом з тим, після закінчення цього строку особа не втрачає права звернутися з адміністративним позовом, але такий може бути залишено без розгляду лише на тій підставі, що пропущено строк звернення, якщо судом не буде встановлена наявність поважних причин для пропуску такого строку.

Зазначена норма процесуального законодавства встановлює загальний строк подання адміністративного позову для захисту прав, свобод та інтересів особи та спеціальний, встановлений Кодексом адміністративного судочинства України, а також іншими законами. Зазвичай вони коротші від загального строку звернення й обумовлені специфікою відповідних відносин, у яких визначеності (стабільності) необхідно досягнути якнайшвидше.

В цьому випадку позивач звернувся з вимогою про стягнення податкового боргу, що виник у зв`язку з несплатою податкових зобов`язань визначених у податкових зобов`язань, визначених, зокрема, в податкових повідомленнях-рішеннях 0022551406 від 07.05.2018, №0022541406 від 07.05.2018.

Спеціальним нормативно-правовим актом, яким регулюються спірні правовідносини, є Податковий кодекс України (надалі - ПК України).

У п.102.4 ст.102 ПК України зазначено, що у разі якщо грошове зобов`язання нараховане контролюючим органом до закінчення строку давності, визначеного у пункті 102.1 цієї статті, податковий борг, що виник у з`язку з відмовою у самостійному погашенні такого грошового зобов`язання, може бути стягнутий протягом наступних 1095 календарних днів з дня виникнення податкового боргу.

Відповідно до п.56.17 ст.56 ПК України процедура адміністративного оскарження закінчується:

- днем, наступним за останнім днем строку, передбаченого для подання скарги на податкове повідомлення-рішення або будь-яке інше рішення відповідного контролюючого органу у разі, коли така скарга не була подана у зазначений строк (п.п.56.17.1);

- днем отримання платником податків рішення відповідного контролюючого органу про повне задоволення скарги (п.п. 56.17.2);

- днем отримання платником податків рішення центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику (п.п.56.17.3);

- днем звернення платника податків до контролюючого органу із заявою про розстрочення, відстрочення грошових зобов`язань що оскаржувались (п.п.56.17.5).

День закінчення процедури адміністративного оскарження вважається днем узгодження грошового зобов`язання платника податків.

При цьому, пунктом 56.3 ст.56 ПК України встановлено, що скарга подається до контролюючого органу вищого рівня у письмовій формі (за потреби - з належним чином засвідченими копіями документів, розрахунками та доказами, які платник податків вважає за потрібне надати з урахуванням вимог пункту 44.6 статті 44 цього Кодексу) протягом 10 робочих днів, що настають за днем отримання платником податків податкового повідомлення-рішення або іншого рішення контролюючого органу, що оскаржується.

Крім того, у п.56.18 ст.56 ПК України зазначено, що з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу, платник податків має право оскаржити в суді податкове повідомлення-рішення або інше рішення контролюючого органу у будь-який момент після отримання такого рішення.

Рішення контролюючого органу, оскаржене в судовому порядку, не підлягає адміністративному оскарженню.

Процедура адміністративного оскарження вважається досудовим порядком вирішення спору.

При зверненні платника податків до суду з позовом щодо визнання протиправним та/або скасування рішення контролюючого органу грошове зобов`язання вважається неузгодженим до дня набрання судовим рішенням законної сили.

Також, судом враховано зміст положень абз.3 п.58.3 ст.58 Податкового кодексу України, у якому зазначено, що у разі коли пошта не може вручити платнику податків податкове повідомлення-рішення або податкові вимоги, або рішення про результати розгляду скарги через відсутність за місцезнаходженням посадових осіб, їх відмову прийняти податкове повідомлення-рішення або податкову вимогу, або рішення про результати розгляду скарги, незнаходження фактичного місця розташування (місцезнаходження) платника податків або з інших причин, податкове повідомлення-рішення або податкова вимога, або рішення про результати розгляду скарги вважаються врученими платнику податків у день, зазначений поштовою службою в повідомленні про вручення із зазначенням причин невручення. Дані положення кореспондуються з твердженнями зазначеними п.5 Розділу ІІІ Порядку надіслання контролюючими органами податкових повідомлень-рішень платникам податків, затверджений наказом Міністерства фінансів України від 28.12.2015 №1204 (в редакції на момент виникнення спірних правовідносин) (надалі - Порядок №1204).

З огляду на зазначене, а також зважаючи на відсутність у суду відомостей щодо судового оскарження податкових повідомлень-рішень №0022551406 від 07.05.2018, №0022541406 від 07.05.2018, днем їх узгодження є 18.05.2018.

Таким чином, граничним терміном звернення до суду контролюючого органу про стягнення заборгованості з податку а додану вартість, що виникла у зв`язку з несплатою зобов`язань, визначених у податкових повідомленнях-рішеннях №0022551406 від 07.05.2018, №0022541406 від 07.05.2018 (отримані повноважним представником відповідача 07.05.2018) є 18.05.2021.

Відповідно до ч.1 ст.123 Кодексу адміністративного судочинства України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.

У своїх поясненнях щодо строку звернення до суду позивач посилається на зміни внесені до законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (СОVID-19).

Позивач зазначає, що оскільки у цій справі строк звернення до адміністративного суду закінчувався би в період дії карантину, але такий строк законодавчо було автоматично продовжено на строк дії карантину, то він не пропустив строк звернення до адміністративного суду з відповідними позовними вимогами.

Однак, суд критично ставиться до викладених тверджень позивача, та визнає вказані пояснення не достатніми для обґрунтування наявності поважних причин пропуску строку звернення до суду, а також відсутність належних пояснень та доказів на підтвердження неможливості звернення до суду у вказаний період, з огляду на таке.

При вирішенні питання щодо можливості врахування обставин, які можуть вплинути на висновок суду про наявність причин вважати строк звернення позивача до суду з цим позовом дотриманим, суд враховує таке.

Так, постановою Кабінету Міністрів України від 11.03.2020 №211 "Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2" (із подальшими змінами) установлено з 12 березня 2020 року до 24 квітня 2020 року на усій території України карантин, який було продовжено постановою Кабінету Міністрів України від 20.05.2020 №392 з 22 травня 2020 року до 22 червня 2020 року.

За змістом п.3 постанови Кабінету Міністрів України "Про встановлення карантину з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, та етапів послаблення протиепідемічних заходів" від 20.05.2020 №392, Урядом встановлено у період з 22 травня 2020 року до 22 червня 2020 року наступні заборони, зокрема:

1) перебування в громадських будинках і спорудах, громадському транспорті без вдягнутих засобів індивідуального захисту, зокрема респіраторів або захисних масок, що закривають ніс та рот, у тому числі виготовлених самостійно;

2) перебування на вулицях без документів, що посвідчують особу, підтверджують громадянство чи її спеціальний статус;

3) самовільно залишати місця самоізоляції, обсервації;

4) відвідування закладів освіти її здобувачами, крім участі у пробному зовнішньому незалежному оцінюванні, державній підсумковій атестації у формі зовнішнього незалежного оцінювання, вступних випробуваннях, єдиному вступному іспиті з іноземної мови, єдиному фаховому вступному випробуванні, атестації у формі тестових екзаменів ліцензійних інтегрованих іспитів "КРОК", а також здійснення підтвердження кваліфікації моряків, проведення підготовки моряків, членів екіпажів торговельних суден, у тому числі тих, що здійснюють плавання внутрішніми водними шляхами України, та проведення підготовки судноводіїв малих/маломірних суден;

5) проведення масових (культурних, розважальних, спортивних, соціальних, релігійних, рекламних та інших) заходів з кількістю учасників більше ніж 10 осіб, крім заходів, необхідних для забезпечення роботи органів державної влади та органів місцевого самоврядування, навчально-тренувальних зборів спортсменів національних збірних команд України з олімпійських, неолімпійських, національних видів спорту та видів спорту осіб з інвалідністю, навчально-тренувального процесу спортсменів командних ігрових видів спорту професійних спортивних клубів;

6) робота закладів громадського харчування (ресторанів, кафе тощо), торговельно-розважальних центрів (крім розміщених у них магазинів), діяльність закладів, що надають послуги з розміщення, закладів розважальної діяльності, фітнес-центрів, закладів культури, крім: діяльності з надання послуг громадського харчування на відкритих (літніх) майданчиках, у тому числі під тентами, на верандах, за умови дотримання відстані не менш як 1,5 метра між місцями для сидіння за сусідніми столами та розміщення не більш як чотирьох клієнтів за одним столом (без урахування дітей віком до 14 років), діяльності з надання послуг із здійсненням адресної доставки замовлень та замовлень на винос за умови, що суб`єкт господарювання, який провадить таку діяльність, є оператором ринку харчових продуктів відповідно до Закону України "Про основні принципи та вимоги до безпечності та якості харчових продуктів", та за умови забезпечення персоналу засобами індивідуального захисту (зокрема захист обличчя, очей, рук) і використання відвідувачами, крім часу приймання їжі, респіраторів або захисних масок, у тому числі виготовлених самостійно; діяльності закладів, які надають послуги з розміщення, в яких проживають медичні працівники та особи в обсервації, а також інші особи відповідно до рішення Державної комісії з питань техногенно-екологічної безпеки та надзвичайних ситуацій; діяльності музеїв, музеїв просто неба та історико-культурних заповідників відповідно до подання керівника закладу культури та за рішенням власника (органу управління) без безпосереднього прийому відвідувачів та за умови забезпечення персоналу респіраторами або захисними масками, у тому числі виготовленими самостійно. За рішенням власника (органу управління) дозволяється прийом відвідувачів за умови забезпечення персоналу засобами індивідуального захисту (захист обличчя, очей, рук) та використання відвідувачами респіраторів без клапанів видиху або захисних масок, у тому числі виготовлених самостійно; роботи суб`єктів господарювання, пов`язаної з виробництвом аудіовізуальних творів, зокрема здійснення кіно- та відеозйомки на відкритому повітрі, у транспортних засобах, житлових будинках, спорудах, приміщеннях (у тому числі приміщеннях, призначених для зйомки аудіовізуальних творів (студії, павільйони), за умови обмеження кількості осіб, які здійснюють кіно- та відеозйомку в одному місці, не більше 50 осіб, обмеження доступу до місця зйомки (знімального майданчика) сторонніх осіб та використання персоналом, залученим до виробництва аудіовізуального твору, респіраторів або захисних масок, у тому числі виготовлених самостійно; проведення у театрах, цирках, концертних організаціях, художніх (мистецьких) колективах за рішенням органів управління репетицій, тренувань та інших заходів, які не передбачають одночасного зібрання великої кількості осіб (до 50 осіб), без глядачів за умови використання учасниками засобів індивідуального захисту, зокрема респіраторів або захисних масок, у тому числі виготовлених самостійно;

7) здійснення регулярних та нерегулярних перевезень пасажирів автомобільним транспортом у міському, приміському, міжміському, внутрішньообласному та міжобласному сполученні, зокрема пасажирські перевезення на міських автобусних маршрутах у режимі маршрутного таксі, крім перевезення: легковими автомобілями; службовими та/або орендованими автомобільними транспортними засобами працівників підприємств, закладів та установ незалежно від форми власності, які забезпечують охорону здоров`я, продовольче забезпечення, урядування та надання найважливіших державних послуг, енергозабезпечення, водозабезпечення, зв`язок та комунікації, фінансові та банківські послуги, функціонування інфраструктури транспортного забезпечення, сфери оборони, правопорядку та цивільного захисту, суб`єктів господарювання, які мають безперервний промисловий цикл, за умови забезпечення водіїв засобами індивідуального захисту, зокрема респіраторами або захисними масками, у тому числі виготовленими самостійно, та використання таких засобів індивідуального захисту пасажирами під час перевезення, в межах кількості місць для сидіння, передбаченої технічною характеристикою транспортного засобу або визначеної в реєстраційних документах на цей транспортний засіб, за умови інформування органів Національної поліції про здійснення перевезення; працівників закладів та установ незалежно від форми власності, які забезпечують охорону здоров`я, продовольче забезпечення, урядування та надання найважливіших державних послуг, енергозабезпечення, водозабезпечення, зв`язок та комунікації, фінансові та банківські послуги, функціонування інфраструктури транспортного забезпечення, сфери оборони, правопорядку та цивільного захисту, осіб, які виявили бажання бути донорами крові та (або) її компонентів, на підставі посвідчення донора крові та (або) її компонентів або на підставі довідки, що видається донору за місцем медичного обстеження чи давання крові та (або) її компонентів, суб`єктів господарювання, які мають безперервний промисловий цикл, за умови забезпечення водіїв засобами індивідуального захисту, зокрема респіраторами або захисними масками, у тому числі виготовленими самостійно, та використання таких засобів індивідуального захисту пасажирами під час перевезення, в межах кількості місць для сидіння, передбаченої технічною характеристикою транспортного засобу або визначеної в реєстраційних документах на цей транспортний засіб, а також дотримання відповідних санітарних та протиепідемічних заходів в міському електричному (трамвай, тролейбус) та автомобільному транспортному засобі, що здійснює регулярні пасажирські перевезення на міських маршрутах;

8) здійснення перевезень пасажирів метрополітенами мм. Києва, Харкова і Дніпра;

9) здійснення перевезень пасажирів залізничним транспортом в усіх видах внутрішнього сполучення (приміському, міському, регіональному та дальньому). Дозволяється здійснення акціонерним товариством "Українська залізниця" окремих пасажирських рейсів у внутрішньому залізничному сполученні, рішення щодо яких приймається в кожному окремому випадку за погодженням з Міністерством інфраструктури, а також окремих пасажирських рейсів у міжнародному залізничному сполученні, рішення щодо яких приймається в кожному окремому випадку за погодженням з Міністерством інфраструктури, Міністерством закордонних справ та Адміністрацією Державної прикордонної служби;

10) постачальникам електричної енергії, операторам систем розподілу електричної енергії здійснювати відключення та обмеження нижче технологічного мінімуму споживання електричної енергії підприємств централізованого водопостачання та водовідведення незалежно від форми власності, вугледобувних підприємств;

11) постачальникам природного газу здійснювати припинення постачання природного газу виробникам теплової та електричної енергії (припинення забезпечення споживача необхідними підтвердженими обсягами природного газу, неподання оператору газотранспортної системи номінацій/реномінацій на транспортування природного газу для задоволення потреб споживачів, зменшення періоду постачання в інформаційній платформі оператора газотранспортної системи та/або надсилання доручень на припинення (обмеження) транспортування/розподілу природного газу для споживачів або припинення газопостачання) незалежно від форми власності, установивши, що на період встановлення карантину акціонерне товариство "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" зобов`язане на умовах та у порядку, передбачених Положенням про покладення спеціальних обов`язків на суб`єктів ринку природного газу для забезпечення загальносуспільних інтересів у процесі функціонування ринку природного газу, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 19 жовтня 2018 р. №867 (Офіційний вісник України, 2018 p., №98, ст.3226): укласти договір постачання природного газу з виробником теплової та електричної енергії незалежно від форми власності, який звернувся з пропозицією укладення договору постачання природного газу, з дотриманням вимог законодавства; здійснювати постачання природного газу виробникам теплової та електричної енергії незалежно від стану виконання умов щодо розрахунків, передбачених пунктом 11 зазначеного Положення, за умови наявності укладених належним чином договорів постачання природного газу з такими виробниками теплової та електричної енергії; включити в реєстр споживачів Компанії на інформаційній платформі оператора газотранспортної системи виробників теплової та електричної енергії, з якими укладені належним чином договори постачання природного газу;

12) відвідування установ і закладів, що надають паліативну допомогу, соціального захисту, в яких тимчасово або постійно проживають/ перебувають діти, громадяни похилого віку, ветерани війни і праці, особи з інвалідністю, особи із стійкими інтелектуальними або психічними порушеннями, установ і закладів, що надають соціальні послуги сім`ям/особам у складних життєвих обставинах, крім установ і закладів, які надають послуги екстрено (кризово);

13) відвідування пунктів тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають в Україні, та пунктів тимчасового розміщення біженців, крім осіб, які надають правову допомогу особам, які перебувають в таких пунктах;

14) закладам охорони здоров`я проведення планових заходів з госпіталізації, крім: планової госпіталізації в регіонах, в яких заповненість ліжок у закладах охорони здоров`я, визначених для госпіталізації пацієнтів з підтвердженим випадком COVID-19, становить менш як 50 відсотків. Дозвіл на проведення планової госпіталізації в регіоні встановлюється рішенням регіональної комісії з питань техногенно-екологічної безпеки та надзвичайних ситуацій, яке розміщується на офіційному веб-сайті Кабінету Міністрів України (за посиланням http://covidl9.gov.ua); надання медичної допомоги внаслідок ускладненого перебігу вагітності та пологів; надання медичної допомоги вагітним, роділлям, породіллям, новонародженим; надання медичної допомоги у спеціалізованих відділеннях закладів охорони здоров`я пацієнтам з онкологічними захворюваннями; надання паліативної медичної допомоги у стаціонарних умовах; проведення інших невідкладних і термінових заходів з госпіталізації, якщо внаслідок їх перенесення (відтермінування) існує значний ризик для життя або здоров`я. Пацієнти, яким надається медична допомога у зв`язку з проведенням планових заходів з госпіталізації, підлягають обов`язковому тестуванню на COVID-19 відповідно до стандартів Міністерства охорони здоров`я;

15) прийняття та відправлення повітряних суден, що виконують міжнародні пасажирські перевезення, крім перевезень, які здійснюються через державне підприємство "Міжнародний аеропорт "Бориспіль" або у разі неможливості прийняття та відправлення повітряних суден державним підприємством "Міжнародний аеропорт "Бориспіль" - через державне підприємство "Міжнародний аеропорт "Львів" імені Данила Галицького" як резервне.

У разі необхідності задоволення державних потреб прийняття та відправлення повітряних суден, що виконують пасажирські перевезення, а також перевезення членів екіпажів морських та річкових суден, що прямують до/з місця своєї роботи, здійснюється за погодженням з відповідним міністерством.

В той же час, будь-яких доказів того, що позивач не мав можливості звернутись до суду з відповідним позовом у вказаній частині вимог до 01.07.2021 ним суду не надано.

З урахуванням викладеного, а також враховуючи послаблення умов карантину з 22 травня 2020 року, встановлених постановою Кабінету Міністрів України від 20.05.2020 №392, суд приходить до висновку, що позивач не надав доказів щодо неможливості звернення до суду у строки визначені ст.102 ПК України.

До того ж, станом на момент звернення позивача із цим позовом до суду, постановою Кабінету Міністрів України "Про встановлення карантину з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, та етапів послаблення протиепідемічних заходів" від 20.05.2020 №392 було запроваджено послаблення протиепідемічних заходів, починаючи з 22 травня 2020 року, що свідчить про те, що позивач міг звернутися до суду із цим позовом в межах відповідного процесуального строку.

Згідно ч.3 ст.3 КАС України провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.

Таким чином, суд приходить до висновку, що строк на подання адміністративного позову щодо стягнення податкового боргу, визначеного в податкових повідомленнях-рішеннях №0022551406 від 07.05.2018, №0022541406 від 07.05.2018, на підставі яких визначено суму боргу 23460,00 грн, не може бути поновлено за відсутності причин, які б об`єктивно перешкоджали позивачу звернутись до суду з позовом у визначений процесуальним законодавством строк.

Враховуючи те, що заборони та обмеження, встановлені постановою Кабінету Міністрів України "Про встановлення карантину з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, та етапів послаблення протиепідемічних заходів" від 20.05.2020 № 392 на позивача не поширюються, суд приходить до висновку щодо відсутності достатніх правових підстав для продовження процесуальних строків на цій підставі.

До того ж, суд вважає за необхідне наголосити, що при наявності об`єктивної неможливості вчасного звернення до суду із відповідним позовом, саме на позивача покладається процесуальний обов`язок навести переконливі доводи щодо існування певних обставин, які слугували перешкодою для вчасного звернення до суду із наданням належних, достатніх і достовірних доказів на підтвердження своїх доводів.

Таким чином суд зауважує, що у своїх поясненнях щодо строків звернення до адміністративного суду позивачем не викладено вмотивованих посилань на обставини, які перешкоджали йому звернутись до суду із відповідним позовом у вищевказаній частині вимог з дотриманням строку, встановленого ст.102 ПК України, не наведено достатніх доводів щодо існування обставини, які є об`єктивно непереборними та не залежать від волевиявлення сторони і пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного звернення до суду та не надано належних доказів на підтвердження таких доводів. А отже, підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду судом визнаються неповажними.

Дотримання строку звернення з адміністративним позовом до суду є однією з умов для реалізації права на позов у публічно-правових відносинах. Вона дисциплінує учасників цих відносин у випадку, якщо вони стали спірними, запобігає зловживанням і можливості регулярно погрожувати зверненням до суду, сприяє юридичній визначеності у публічно-правових відносинах. Відсутність цієї умови приводила б до постійного збереження стану невизначеності у публічно-правових відносинах.

Додатково суд звертає увагу при вирішенні питання щодо дотримання строків звернення до суду і на практику Європейського суду з прав людини. У справах "Стаббігс та інші проти Великобританії", "Девеер проти Бельгії", суд дійшов висновку, що право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, в тому числі і встановленням строків на звернення до суду за захистом порушених прав.

У справі "Пономарьов проти України" Європейський суд зазначив, що вирішення питання щодо поновлення строку на оскарження перебуває в межах дискреційних повноважень національних судів, однак такі повноваження не є необмеженими. Від судів вимагається вказувати підстави.

Відповідно до ч.2 ст.123 КАС України якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.

Згідно п.9 ч.4 ст.169 КАС України позовна заява повертається позивачеві, якщо у випадках, передбачених частиною другою статті 123 цього Кодексу

З огляду на дату звернення позивача до суду з адміністративним позовом - 01.07.2021 (надіслано через поштове відділення) щодо стягнення податкового боргу, визначеного в податкових повідомленнях-рішеннях №0022551406 від 07.05.2018, №0022541406 від 07.05.2018, на підставі якого визначено суму боргу 140937,30 грн, тобто, з пропуском визначеного ст.102 ПК України строку для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи, а також враховуючи недоведеність існування підстав вважати причини пропуску строку поважними, суд приходить до висновку про необхідність повернення позовної заяви в цій частині.

Керуючись ст.5-11, 73-77, 90, 123, п.9 ч.4 ст.169, ст.241-243, 248, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва,

У Х В А Л И В:

1. У задоволенні клопотання позивача про продовження строку для виконання вимог ухвали суду відмовити.

2. Позовну заяву Головного управління ДПС у м. Києві (відокремленого підрозділу) до Товариства з обмеженою відповідальністю "Ворд Лімес" про стягнення податкового боргу, в частині визначеного в податкових повідомленнях-рішеннях №0022551406 від 07.05.2018, №0022541406 від 07.05.2018, на підставі якого визначено суму боргу 140937,30 грн, повернути позивачу.

3. Копію ухвали про повернення позовної заяви та позовні матеріали надіслати особі, яка її подала.

Ухвала суду набирає законної сили в порядку передбаченому ст.256 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена протягом 15 днів з дня складення повного судового рішення в апеляційному порядку до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими ст.ст.293-297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Н.А. Добрівська