Постанова

від 21.08.2022 по справі 640/12003/19

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУДСправа № 640/12003/19 Головуючий у І інстанції - Келеберда В.І.

Суддя-доповідач - Губська Л.В.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 серпня 2022 року м. Київ

Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Головуючого судді: Губської Л.В.,

суддів: Епель О.В., Карпушової О.В.,

розглянувши в порядку письмового провадженняапеляційну скаргу Головного управління ДПС у м.Києві на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 24 листопада 2021 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Торгово-виробниче підприємство «ГОРЕКС» до Головного управління ДФС у м. Києві про визнання протиправними дій та скасування податкового повідомлення-рішення,-

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Торгово-виробниче підприємство «ГОРЕКС» звернулось до суду з даним позов, в якому просило визнати протиправними дії відповідача по проведенню документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ «ТВП «ГОРЕКС» на підставі наказу відповідача від 22.01.2019 №875 «Про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ «ТВП «ГОРЕКС» (код 37814228) та визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення №02352615140101 від 22.02.2019.

Позовні вимоги обґрунтовані порушенням контролюючим органом порядку проведення перевірки, що свідчить про незаконність такої перевірки та як наслідок, висновки, що містяться в акті перевірки та на підставі яких винесено оскаржуване рішення, не створюють для товариства жодних юридичних наслідків. Крім того, вказує, що господарські операції позивача з контрагентами підтверджені належними первинними документами, які підтверджують формування показників податкової звітності та відображають реальність господарських операцій, які є підставою для формування податкового обліку підприємства.

Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 24 листопада 2021 року адміністративний позов задоволено.

При цьому суд першої інстанції виходив з того, що контролюючим органом не було дотримано порядку повідомлення суб`єкта господарювання про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки, а тому така перевірка не є правомірною і, як наслідок, оскаржуване податкове повідомлення-рішення є незаконним та підлягає скасуванню.

Не погоджуючись з судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій, вказуючи на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи, просить рішення суду скасувати та прийняти нове рішення про відмову у задоволені позову.

Апеляційна скарга обґрунтована ненаданням ТОВ «ТВП «ГОРЕКС» первинних документів, з яких можливо встановити реальність господарських операцій останнього з контрагентами. Крім того, наголошує про дотримання вимог щодо повідомлення ТОВ «ТВП «ГОРЕКС» про проведення перевірки.

Позивачем подано відзив на апеляційну скаргу, в якому він просить залишити апеляційну скаргу без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін та зазначає про безпідставність доводів, викладених в апеляційній скарзі.

Згідно з п. 3 ч. 1 ст. 311 КАС України справу розглянуто в порядку письмового провадження.

Відповідно до ч. 1 ст. 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Так, судом установлено і підтверджується матеріалами справи, що 22.01.2019 контролюючим органом винесено наказ №875 «Про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ «ТВП «ГОРЕКС» (код 37814228) та повідомлення №37/26-15-14-01-01, якими на підставі п.п. 20.1.4 п. 20.1 ст. 20, п.п. 75.1.2 п. 75.1 ст. 75, п.п. 78.1.4 п. 78.1 ст. 78, п. 79.1 ст. 79 Податкового кодексу України вирішено провести документальну позапланову невиїзну перевірку ТОВ «ТВП «ГОРЕКС» з питань дотримання вимог податкового законодавства під час здійснення фінансово-господарських взаємовідносин з ТОВ «ДЕНІ ЛЮКС» (код 40320908), з ТОВ «ПАНОРАМА-СКАЙ» (код 39343141) та з ТОВ «ТОРГОВИЙ ДІМ «МЕТРОКЕПІТАЛ ГРУП» (код 37354392) за 2015, 2016 роки - показників фінансової звітності з їх відображенням у деклараціях з податку на прибуток підприємств, тривалістю 2 робочі дні, з 25.01.2019 по дату завершення перевірки, у Головному управлінні ДФС у м. Києві за адресою: м. Київ, вул. Смілянська, буд. 6, кім. 710.

На виконання вказаного наказу від 22.01.2019 №875 Головним управлінням ДФС у м. Києві проведено перевірку, за результатами якої складено акт від 29.01.2019 №52/26-15-14-01-01/37814228.

Проведеною перевіркою встановлення порушення п.п. 44.1, 44.2 ст. 44, п.п. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено суму податку на прибуток в періоді, що перевірявся, на суму 429 195,00 грн.

На підставі висновків акта перевірки, 22.02.2019 відповідачем прийнято податкові повідомлення-рішення №02352615140101, яким збільшено суму грошового зобов`язання з податку на прибуток, у тому числі за податковими зобов`язаннями - 429 195,00 грн, за штрафними (фінансовими) санкціями - 85 778,00 грн.

Не погоджуючись із діями податкового органу по проведенню перевірки та податковим повідомленням-рішенням, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Відповідно до ч.2 ст.2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно з ч.ч.1,2 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Суб`єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції дійшов висновку, що відповідач як суб`єкт владних повноважень не довів суду, що діяв правомірно, з чим погоджується і колегія суддів з огляду на наступне.

За положеннями ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, порядок їх адміністрування, права та обов`язки платників податків, компетенція контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулюються Податковим кодексом України від 02.12.2010 №2755-VI (далі - ПК України).

Так, відповідно п. 75.1 ст. 75 ПК України, контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки. Камеральні та документальні перевірки проводяться контролюючими органами в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом, а фактичні перевірки - цим Кодексом та іншими законами України, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи.

Пунктами 79.1, 79.2 статті 79 ПК України визначено, що документальна невиїзна перевірка здійснюється у разі прийняття керівником (його заступником або уповноваженою особою) контролюючого органу рішення про її проведення та за наявності підстав для проведення документальної перевірки, визначених статтями 77 та 78 цього Кодексу.

Документальна невиїзна перевірка здійснюється на підставі зазначених у п.п. 75.1.2 п. 75.1 ст. 75 цього Кодексу документів та даних, наданих платником податків у визначених цим Кодексом випадках, або отриманих в інший спосіб, передбачений законом.

За змістом пункту 79.2 статті 79 ПК України документальна позапланова невиїзна перевірка проводиться посадовими особами контролюючого органу виключно на підставі рішення керівника контролюючого органу, оформленого наказом, та за умови надіслання платнику податків рекомендованим листом із повідомленням про вручення або вручення йому чи його уповноваженому представнику під розписку копії наказу про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки та письмового повідомлення про дату початку та місце проведення такої перевірки.

Виконання умов цієї статті надає посадовим особам контролюючого органу право розпочати проведення документальної невиїзної перевірки.

Особливості регулювання проведення документальної невиїзної перевірки, встановлені ст. 79 ПК України, не виключають необхідності дотримання загальних вимог до наявності підстав та порядку проведення документальних позапланових перевірок.

Відповідно до п. 78.4 ст. 78 ПК України проведення документальної позапланової перевірки керівник (його заступник або уповноважена особа) контролюючого органу приймає рішення, яке оформлюється наказом.

У відповідності до п. 42.2 ст. 42 ПК України, документи вважаються належним чином врученими, якщо вони надіслані у порядку, визначеному п. 42.4 цієї статті, надіслані за адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) платника податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення або особисто вручені платнику податків (його представнику).

Відповідно до абз. шостого п. 42.4 ст. 42 ПК України у разі якщо пошта не може вручити платнику податків документ через відсутність за місцезнаходженням посадових осіб платника податків, їх відмову прийняти документ, незнаходження фактичного місця розташування (місцезнаходження) платника податків або з інших причин, документ вважається врученим платнику податків у день, зазначений поштовою службою в повідомленні про вручення із зазначенням причини невручення.

З аналізу вказаних положень вбачається, що умовою належного вручення документів у розумінні ПК України є їх направлення за адресою платника податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення або особисте їх вручення, при цьому жодна норма податкового законодавства не зобов`язує податковий орган здійснювати заходи для з`ясування причин невручення документів, чи для вжиття додаткових заходів (як-то електронні засоби зв`язку, кур`єрська доставка і т.д.) щодо вручення кореспонденції.

Як встановлено судом та підтверджується матеріалами справи, вищезазначений наказ від 22.01.2019 №875 та повідомлення від 22.01.2019 №37/26-15-14-01-01 направлені на адресу ТОВ «ТВП «ГОРЕКС» 29.01.2019, що підтверджується копією рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення, та не заперечується сторонами.

Колегія суддів вважає необґрунтованими доводи апелянта, що сам факт направлення наказу та повідомлення про проведення перевірки з рекомендованим повідомленням про вручення на адресу позивача надає йому підстави для початку проведення контрольного заходу, а присутність платника податків, в силу положень п. 79.3 ст. 79 ПК України, під час проведення невиїзної перевірки не є обов`язковою.

Колегія суддів зазначає, що у разі обрання податковим органом останнього способу надіслання поштової кореспонденції та якщо поштова служба не може вручити платнику податків відповідного документа такий відповідно до абз.шостого п. 42.4 ст. 42 ПК України вважається врученим у день, зазначений поштовою службою в повідомленні про вручення із зазначенням причини невручення.

Отже, платник податків вважається також ознайомленим із наміром про проведення перевірки у разі неможливості вручення йому відповідних документів після проставлення поштовим органом відповідної відмітки.

При цьому,як правильно зауважено судом першої інстанції, зазначені вище положення податкового законодавства не дають підстав вважати, що законодавець ототожнює такі поняття як «вручення» та «надіслання» наказу в розумінні належного повідомлення про проведення перевірки.

Як вказує Верховний Суд в постанові від 14.08.2020 у справі №160/2116/19, невиїзна перевірка проводиться не за місцезнаходженням платника податків, і завчасне (до початку перевірки) повідомлення його про час та місце проведення перевірки є гарантією його права на об`єктивну, повну та всебічну перевірку дотримання ним податкової дисципліни, включаючи можливість надання платником податків наявних у нього документів для підтвердження показників податкового обліку.

Отже, правильним є висновок суду першої інстанції, щоконтролюючим органом не дотримано вимог ПК України щодо неналежного направлення копій наказу від 22.01.2019 №875 та повідомлення від 22.01.2019 №37/26-15-14-01-01.

У постанові від 22.09.2020 у справі №520/8836/18 Верховний Суд у складі судової палати з розгляду справи щодо податків, зборів та інших обов`язкових платежів Касаційного адміністративного суду виходив з того, що оскаржуючи наслідки проведеної контролюючим органом перевірки у вигляді податкових повідомлень-рішень та інших рішень, платник податків не позбавлений можливості посилатись на порушення контролюючим органом вимог законодавства щодо проведення такої перевірки, якщо вважає, що вони зумовлюють протиправність таких податкових повідомлень-рішень. При цьому, таким підставам позову, за їх наявності, суди повинні надавати правову оцінку в першу чергу, а у разі, якщо вони не визнані судом такими, що тягнуть протиправність рішень, прийнятих за наслідками такої перевірки, - переходити до перевірки підстав позову щодо наявності порушень податкового та/або іншого законодавства.

У цій постанові Верховний Суд зробив правовий висновок, згідно з яким невиконання вимог закону щодо підстав для проведення документальної позапланової перевірки призводить до визнання перевірки незаконною та не породжує правових наслідків такої перевірки, акт перевірки, виходячи із положень щодо допустимості доказів, закріплених ч.2 ст. 74 КАС України, не може визнаватися допустимим доказом у справі, оскільки одержаний з порушенням порядку, встановленого законом.

Таким чином, враховуючи вищенаведене у сукупності, беручи до уваги при цьому кожен аргумент, викладений учасниками справи, рішення суду першої інстанції у цій справі є законним та обґрунтованим і не підлягає скасуванню, оскільки суд, всебічно перевіривши обставини справи, вирішив питання у відповідності з нормами матеріального права та при дотриманні норм процесуального права, судом повно і всебічно з`ясовані обставини в адміністративній справі, та колегія суддів не вбачає підстав для скасування оскарженогорішення суду.

Згідно з ч. 1 ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст.ст. 238, 242, 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 328 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у м.Києві - залишити без задоволення.

Рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 24 листопада 2021 року - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена протягом тридцяти днів шляхом подачі касаційної скарги до Верховного Суду.

Головуючий-суддя: Л.В. Губська

Судді: О.В. Епель

О.В. Карпушова